Соціально психологічні аспекти щодо попередження конфліктних ситуацій в учнівському колективі



Скачати 221.03 Kb.
Дата конвертації12.12.2016
Розмір221.03 Kb.
Відділ освіти Києво - Святошинської райдержадміністрації Боярська ЗОШ І-ІІІ ступенів №5

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОЕКТ НА ТЕМУ:

,, Соціально - психологічні аспекти щодо попередження конфліктних ситуацій в учнівському колективі"

Практичний психолог ПанасюкСвітлана Семенівна

Боярка 2012р.

МЕТА.


. Дати учням знання про„конфлікт", ознайомити з причинами конфліктів та стилями вирішення конфліктів, з правилами конструктивного вирішення конфліктів. Розвивати творче мислення, виховувати повагу до старших, бережливе ставлення до власного здоров'я, уникати конфліктів.

ЗАВДАННЯ.

1 Оволодіння навичками коректного спілкування з людьми.

2. Навчитись запобігати конфліктам та контролювати конфліктні ситуації.



  1. Дати знання про корекцію людського спілкування.

  1. Виховувати бажання та вміння гуманного ставлення до людини.

  2. Виховувати повагу до людей різних вікових категорій

ЗМІСТ

  1. .Вступ. ,

  2. Що таке конфлікт?

  3. Причини конфліктів.

  4. Наслідки конфліктів у класі

  5. Моделі поведінки. Стилі поведінки у конфліктній ситуації

6 Шляхи розв'язання конфліктів.

7 Висновок.

8 Використана література,

ВСТУП


PAX OPTIMA RERUM - мир - то найкраща річ

Сучасне українське суспільство стоїть на шляху поваги до думки інших , право на особисте життя, на помилки. Сучасна психологія служить суспільству, слова "співпраця" та "консенсус" доводить до широкого загалу. Перехідний період, що його переживає наше суспільство, супроводжується збільшенням конфліктів між людьми.

Втім , демократизація життя в Україні теж не означає, що в ньому зникнуть конфлікти. Вони залишаться, оскільки в Україні живуть різні люди, з різними поглядами, досвідом, врешті — різними релігійними переконаннями, різними національними традиціями та стереотипами. Окрім того, сучасна людина включена в систему масових комунікацій, що теж збільшує можливість конфліктів.

Для створення відкритого суспільства, заснованого на довірі і співпраці, потрібно навчитись уникати конфліктів, навчитися вести дискусії у позитивному і продуктивному ключі. Цю прогалину — відсутність у суспільстві навичок мирного розв'язання конфліктів — важко заповнити простою передачею досвіду від батьків до дітей, адже батьків самих потрібно навчити. Отож, саме вчительство, яке стоїть найближче до зміни світогляду дитини (а значить, і всього суспільства), змогло б взяти на себе благородну місію — навчати основам взаємної толерантності та поваги в суспільстві, вмінню розв'язувати конфліктні ситуації цивілізовано, мирним шляхом.

На жаль, ні комунікаційні навички, ні методи запобігання та розв'язання конфліктів не викладаються ні у середніх, ні у вищих навчальних закладах. Хоча такі знання допомогли б освітянам мати дієвий важіль в управлінні собою, у взаємостосунках з колегами, учнями та студентами, просто з оточуючими. Допомогли б донести ідеї ненасильства і толерантності до молоді України, використати ці знання для практичної допомоги щодо розв'язання конфліктів у довкіллі.

Цей світ і наше оточення зміниться тільки після того, як ми змінимося самі і змінимо своє життя.

ЩО ТАКЕ КОНФЛІКТ ?


боротися разом


Confliktus —

Конфлікт — суперечність, яка виникає між людьми у зв'язку з розв'язанням питань виробничого, громадського або особистого характеру. Конфлікти виникають під час зіткнення поглядів, інтересів, прагнень різних осіб чи груп людей. Отже, саме поняття конфлікту ширше, ніж просто незгода між людьми, сварка чи погіршення стосунків. Адже конфлікти бувають різні. Є конструктивні конфлікти, які позитивно впливають на життя людей і суспільства — служать джерелом самовдосконалення й саморозвитку особистості, здружують членів групи, стимулюють ефективний вихід з проблемних ситуацій. І деструктивні, що призводять до воєн, насильства, розриву стосунків, до самотності та згуби. Якщо конструктивні конфлікти виявляються у принципових зіткненнях думок, у дискусіях, то деструктивні — у дрібних і великих сварках і непорозуміннях . Тому деструктивні конфлікти потрібно швидко залагоджувати і ліквідовувати. У колективі це буде сприяти оздоровленню морально — психологічного клімату, підвищують активність і працездатність людей. В особистому житті призведе до покращення стосунків, до взаємної любові і поваги.

Конфлікт є деструктивним, коли він...

поляризує групи таким чином, що вони втрачають внутрішній зв'язок та послаблюють взаємну співпрацю.



  • поглиблює різницю у ставленні до цінностей.

  • стимулює безвідповідальну і непривабливу поведінку, скажімо: обтазливі прізиська та бійки.

  • Відвертає енергію від більш важливої діяльності та проблеми

  • Руйнує мораль дбо підсилює негативну самооцінку




  • Конфлікт є конструктивним, коли він...

  • розкриває важливі проблеми, які в результаті стають зрозумілішими.

  • спричинює розв'язанню проблем, стимулює виникнення правдивої комунікації.

  • сприяє виходу стриманих емоцій, напруги, стресу.

  • допомагає створенню тіснішого контакту між людьми, які, беручи участь у спільному розв'язанні конфлікту та позитивно його полагоджуючи, краще пізнають одне одного.

  • допомагає розвиватися персонально та використовувати в майбутніх ситуаціях отриманий досвід.

Але чи можна собі уявити, що конфлікти зникнуть зовсім? Напевно, ні. Цілковите усунення конфлікту призведе до застою.Нашим завданням є перетворення деструктивних конфліктів у конструктивні. Потрібно мужньо визнавати необхідність життєвої напруги і неспокою і виробити ефективний механізм, коли конфлікти допомагають особистості творчо виразити себе в оточуючому світі, а не ображати інших.

ПРИЧИНИ КОНФЛІКТІВ

Quot homines , tot sententiae . - Скільки людей, стільки й думок.

Теренцій


Скільки людей, стільки і причин для виникнення між ними конфліктів. Опитування, проведені у школах та показали, що головна біда, яка призво -дить до конфліктів у школі, - це відсутність у викладачів зацікавленості до особистості дитини чи молодої людини, небажання і невміння пізнати ї внутрішній світ.Не останню роль в нашому суспільстві відігтають конфліктия. які виникають у школі.

Конфлікти спричиняються самим процесом начання, що являє собою межанічне запам'ятовування фактів, які дітям абсолютно нецікаві і відірвані від того світу, в якому вони живуть. Школа не може навчити учнів застосовувати шкільні знання на практиці, в реальному житті. Конфліктно відбувається опитуваня і виставленя оцінок.Говорять тільки вчителі, а учні мусять майже цілий урок мовчати, сидіти пасивно і бездіяльно. У навчанні немає позитивного, радісного, наповненого емоціями.

При наданні навчальному процесу гармонійності, потрібна відкритість і доступність педагогів, демократизм у стосунках. Неприпустимі прояви негативних емоцій, в тому числі бажаня утиску, принизити учня чи ученицю. Повинна бути співпраця вчителя і учня, вчитель має враховувати індивідуальність учнів.

Потрібно вчити дітей класу гуманним міжособистісним стосункам, а вчителю показувати особистий приклад.

Урок має передбачати вільну діяльність учня, враховувати швидкість засвоєння матеріалу різними дітьми.

Дитину потрібно поважати, розуміти ї унікальність та особливість. Тоді навчання не буде йти конвеєром, де немає місця особистості, її правам. Тоді виникає процес співпраці педагогів з дітьми. І тільки у співпраці і співтворчості особистість не буде пригнічуватись.

Педагоги не повинні приймати рішення за дитину чи підлітка і примушувати їх до чогось, не цікавившись їхніми міркуваннями, думками , бажаннями. Повага викладачів буде виховувати самоповагу у дітей та молоді.

Для виховання почуття людської гідності передусім необхідно формувати у молодих людей пріорітет особистості над колективом. Це усуває можливості морального тиску колективу на учня, створює комфортні умови для навчання.

ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ КОНФЛІКТІВ У КЛАСІ

Відповіді з анкет учнів

- Задають і вимагають дуже багато, а інші проблеми до уваги не беруть.

- Коли вчителька чи вчитель наводять порядок, дисципліну.

- Якщо людина, що вчить, не має досить професійного досвіду або має погані стосунки з дітьми, то часто весь урок проходить у конфліктах і скандалах.

- Конфлікт у тому, що нас вважають дурнями й невдахами, коли ми не вивчимо уроку або не розуміємо матеріалу

- Від втоми. Спробуй висидіти 7-8 уроків.

- Проблеми і конфлікти між дітьми і вчителя завжди існують. Основні причини : зверхність вчителів, перебування всієї влади в їхніх руках; неповага з обох боків; нерозуміння вчителів. Розв'язання - обговорити і знайти всі можливі виходи з цієї

ситуації, звернутися до медіатора.

- Конфлікти з учителями за оцінки.

- Велика кількість студентів у групі, різний рівень освіти в групі. Основна причина конфліктів у класі

- це різне світосприймання. Кожна людина має свої погляди, свою думку, що не завжди співпадає з думкою інших.

- Особиста неприязнь.

- Різні думки, характери. Кожен намагається відстояти тільки свою думку. Зіткнення інтересів. Небажання вислухати одне одного.

- Невміння слухати. Небажання слухати людину, нерозуміння її становища.

- Зараз люди вважають, що головне в житті - це гроші, тому причиною є різне фінансове становище учнів.

Кожна людина в нашому житті щось потребує: розуміння, грошей, одягу, любові. Люди різняться характером, вихованням, розумовим розвитком. Деякі ставлять себе вище інших, хоч насправді вони такі,як решта. В наш час суспільство не змінюється,оскільки кожен дбає лише про себе і живе заради себе, не зважаючи ні на кого.


  • Нерівне соціальне становище, розумові та творчі здібності.

  • Заздрість, різні моральні цінності, різна мета здобування знань.

  • Заздрість до відмінників, до "любимчиків" і до активістів. Вихід — потрібно знаходити у собі те,до чого тебе тягне, чого хочеш. Бути терплячим до себе і любити людей.

  • Різні погляди на основну ідею в житті. Учень, який всіма силами прагне навчання, стає на думку тих, що мають інші погляди на процес навчання, "зубрилкою". І стає через те об'єктом приниження, що призводить до конфлікту.

  • Конфлікти існують між "сильними" і "слабкими учнями. Розв'язання — ставитися до всіх однаково і не принижувати людей. Хтось активний, хтось тихенький.

  • Коли сміються над іншими. Часто над тими, хто слабший, бідніший.

  • Відсутність організованості у колективі. Потрібно знайти спільну справу, яка зацікавила б усю групу. Відсутність єдності в групі, коли вона розпадається на маленькі "групки", а то й кожен і кожна залишаються самі по собі. Протистояння різних підгруп.

  • Невміння товаришувати, коли людьми нехтують чи просто використовують.

Причина — егоїзм людини, коли, завойовуючи авторитет, людина шукає тільки вигоду для себе. Поділ на „кращий - гірший". Віднесення себе до „нижчого" чи „вищого" прошарку суспільства. Дехто х учнів вважає тебе за непотріб, що вони за тебе вищі, що ти не вартий їхньої уваги.

- Відсутність лідера, який би згуртував клас.

- Кепська вихованість, навішування „яликів".

- Діти дуже жорстокі, обговорюють фізичні вади.

- Навчання і дівчата. Любовний трикутник. Любовні інтриги.

- Нетерпимість і нерозуміння.

- Потайливість людини і небажання спілкуватися.

- Інакшість людей і небажання сприймати їх такими, як вони є.

- Причина - інтелектуальні та розумові можливості.

- Залежність від соціальних стереотипів. Проблема сім'ї, батьків і дітей.

-Місця проживання: місто чи село - відтак різні освітні рівні, неоднакова оцінка оточуючих.

- Особиста неприязнь - належить тримати свої почуття при собі.

- Низький рівень культури молоді.
НАСЛІДКИ КОНФЛІКТІВ У КЛАСІ

Конфлікт небезпечний своїми наслідками для особи і для групи. Педагогам і лідерам груп важливо знати і розуміти небезпеку наслідків конфліктів для групи:

1. Конфлікти створюють напругу, яку переживає весь колектив. Одним із стихійних виходів з цієї напруги є утворення підгруп. Зокрема це спостерігається в тих випадках, коли конфлікт між учителем і лідерами класу. Фактично йде боротьба за лідерство. Розподіл на дві групи може знати бодай на короткий час напругу в групі. Кожен створює свою сферу впливу. І так досягається майже повна рівновага.


    1. Внаслідок конфлікту можливе вимушене чи стихійне усунення одного або декількох членів, що також може послабити напругу в групі. Група прагне виключити того із своїх членів, чий вплив помітно слабне. Іноді в групі постає вибір „крайнього" - коли агресія групи спрямована на одну людину або на меншість, яких вважають винними у труднощах, що виникли (згадаймо фільм „Чучело"). Агресія, яка виливається на „крайнього" , звільняє групу від напруги.

    2. Конфлікт може змінити групову мету: змінити стиль управління групою(від авторитарного до демократичного і навпаки); можлива поява нового лідера або зміна керівника.

    3. Конфлікт може спричинити розпад колективу.

МОДЕЛІ ПОВЕДІНКИ

СТИЛІ ПОВЕДІНКИ У КОНФЛІКТНІЙ СИТУАЦІЇ

OMNE INITIUM DIFFICILE EST- спочатку все важко


  • Коли людина перебуває у конфліктній ситуації, то для розв'язання проблеми їй потрібно визначити свій стиль поведінки. Фактично це стратегія розв'язання конфлікту.

  • Стратегії, тобто різні способи розв'язання конфліктної ситуації, можна поділити на п'ять груп. Графічно їх можна представити у сітці Томаса - Кілменна (визначення п'яти основних стилів розв'язання конфліктів розробили Кеннет У. та Ральф X. Кілменн у 1972 p.).

  • Сітка Томаса - Кілмена

Активна Конкуренція Співробітництво

реакція


  • Компроміс

Пасивна Ухиляння Пристосування

реакція


  • Розглянемо докладніше ці стилі поведінки у конфліктній ситуації.

  • СУПЕРНИЦТВО (конкуренція) - коли людина прагне поставити власні цілі вище від інтересів людей і взаємин з ними. При такій моделі поведінки людина діє за принципом „иета виправдовує засоби" та „сильний завжди правий". Така людина агресивна, всіх критикує, прагне контролювати інших. Така модель поведінки ще більше поглиблює конфлікт чи спричиняє нові конфлікти. Але бувають випадки, коли потрібно відстояти

справу, коли стосунки важать менше, бо рішення приймається в екстремальних ситуаціях. Тоді така модель розв'язання конфлікту буде доцільною.

  • КОМПРОМІС - коли частково задовольняються домагання і прагнення обох сторін. Але оскільки повністю їх інтереси не задовольняються , то невдоволення з обох боків иоже призвести до нових конфліктів. Компроміс - не найкращий варіант виходу з проблем. Він затягується, супроводжуючись своєрідним торгом - кроками / поступками. Щоправда, така модель доцільна, коли вирішується не зовсім важлива справа і коли немає часу; коли потрібна тимчасова домовленість.

  • УНИКНЕННЯ - коли людина відмовляється і від власних інтересів і від підтримки позитивних стосунків з протилежною стороною. Напруга від цього не знижується. З'являється незадоволення, що призводить до нових проблем. Не втручатись у конфлікт буває корисно, коли відбуваються дрібні сварки між дітьми Діти занадто часто конфліктують між собою, але часто миряться. Відмовившись від участі у дрібних конфліктах, ігноруючи їх, можна знизити напругу цих конфліктних ситуацій.

  • ПОСТУПКА - (пристосування) - коли людина відмовляється від власних інтересів заради інтересів іншої людини, підтримки з нею добрих взаємин. Постійне використання такої моделі призводить до того, що така людина буде програвати. А це не завжди впливає на оточуючих позитивно, навпаки, збільшує їх агресивність, натиск, бажання нових поступок. Таку поведінку иожна використовувати тільки як тимчасову, вона доцільна у стосунках з близькими людьми, слабкими і хворими .

  • СПІВПРАЦЯ (співробітництво) - коли людина прагне реалізації як високих власних інтересів, так і інтересів протилежної сторони. Конфлікт розв'язується під час досягнення спільної перемоги в результаті співпраці, а не окремих перемог кожної сторони. Співпраця сприяє подальшому зближенню людей, встановленню довготривалих взаємин між людьми. Ця модель потребує значних затрат часу, але дає дійсний результат - добрі взаємини, нові ідеї, задоволення інтересів обох сторін, діловитість

ШЛЯХИ РОЗВ'ЯЗАННЯ КОНФЛІКТІВ

1. „МОЗКОВА АТАКА»

Для пошуку альтернативного рішення своїх проблем можна користуватись методом „мозкової атаки" (цей метод ще називають „мозковим штурмом").

„Мозкова атака" - це сучасна технологія пошуку оптимального рішення. Вона включає в себе різні методи активізації пошуку ідей для вироблення творчих рішень. Метод „мозкової атаки" запропонував у 40 - і роки американський психолог Осборн, який вважав, що нові ідеї потребують прориву із над свідомості у свідомість. „Мозкова атака" - це творчий процес, тому для вироблення нових ідей умови мають бути невимушені, люди розкутими, ніякої критики і тим більше самокритики. Під час „мозкової атаки" висловлювати будь - які пропозиції, ідеї, в тому числі „ненормальні". Адже іноді саме ця ідея і є правильним кроком, що врешті доправить до важливого практичного результату. Можна повторюватись, бо якщо ідея прозвучала двічі, то , може, варто до неї придивитись?

Сама процедура „мозкового штурму" здійснюється так: спочатку надаються вся інформація з проблеми, проблема формулюється і ставиться мета. Потім певний час проблема обговорюється, всі відповіді записуються, а на завершення обговорення ретельно аналізуються. Таким чином можна завжди знайти декілька варіантів розв'язання конфліктів.

Групова „мозкова атака" дає можливість залучити людей зі свіжим поглядом на проблему, які здатні переосмислити старі ідеї і таким чином розв'язати складні ситуації.

Закони „мозкового штурму":

всі присутні рівні, думка кожного і кожної вважається цінною і не обговорюється; висловлювання не критикуються і записуються як сказані; можна повторюватись;

навіть „божевільна" ідея не відкидається, а розглядається на рівні з іншими.

Якщо застосовувати цей метод самостійно, то потрібно взяти папір, ручку і у спокійному місці, не відволікаючись, сконцентруватися на проблемі, гарненько її продумати, а потім записати всі важливі варіанти її розв'язання, Писати швидко, не оцінюючи і не обдумуючи варіанти. І тільки після закінчення процесу вироблення ідей можна переходити до стадії оцінки кожної ідеї та подальшого вибору найоптимальнішого шляху.

2. ВИРОБЛЕННЯ ВЗАЄМОВИГІДНИХ РІШЕНЬ ШЛЯХОМ ПЕРЕГОВОРІВ

UBI CONCORDIA , IBI VICTORIA - де згода, там перемога

Чим сильніше суперництво між двома людьми, тим більше між ними ревнощів і заздрощів, тим більше бажання „зіштовхнути" супротивника чи супротивницю. Навпаки, співробітництво допомагає навіть людям, які у сварці, помиритись, залагодити свої стосунки. Співпраця також характерна для людей, які усвідомлюють і з готовністю приймають на себе соціальну відповідальність.

У сучасному конфлікті доцільніше не протидіяти силою, а використовувати м'які „парламентські" методи його розв'язання, не відступати, а стати га шлях переговорів, використати метод співробітництва. Застосування у житті своїх знань з конфліктології - це шлях переговорів, а не насильства.

Переговори можна вести, використовуючи КОМПРОМІС чи СПІВРОБІТНИЦТВО.

Шляхом компромісу варто іти, коли:

проблема відносно проста та ясна; мало часу і конфлікт потрібно розв'язати якнайшвидше; потрібно досягнути тимчасової згоди, щоб обдумати ситуацію; проблема і її розв'язання не дуже важливі для обох сторін; неможливо використати свою владу і неможливе співробітництво

Шлях співпраці використовують, коли:

предмет суперечки явно складний і вимагає детального обговорення; дві сторони готові витратити час на виявлення прихованих потреб та інтересів; для обох сторін їх інтереси дуже важливі і компроміс неприйнятний; сторони поважають протилежні думки і готові вислухати одне одного; дві сторони бажають довгострокового рішення.

Пам'ятаймо! З людьми можна і варто домовитись!

Переговори найкраще вести за певним планом, поетапно:

Крок № 1. Контроль емоцій Для аналізу вашої позиції та позиції іншої сторони необхідно знизити емоційну напругу. Емоцій слід позбутися і йти далі, а не розглядати свої почуття та їх причини.

Крок № 2. Погодження правил переговорів вислуховувати уважно; не перебивати;

не сердитись і не виявляти ворожість (навіть якщо ви не згодні);

поважати одне одного;

домовитись про час на переговори;

намагатись зрозуміти погляд протилежної сторони.

Крок № 3. З'ясування позицій

Принципи, що допоможуть вам зрозуміти іншу сторону:

подивіться на ситуацію очима іншої людини, уявіть її почуття та оцінки. Ви з ними не погоджуєтесь, але намагаєтесь зрозуміти;

не звинувачуйте іншу людину і не виносьте присуд її діям та почуттям, навіть коли ви праві. Якщо критикують вас, то переборіть своє бажання захищатись чи відповісти тим же, краще нагадайте людині правила;

обговоріть всі розходження, приберіть всі „білі плями" у причині конфлікту, надайте докази (документи, свідоцтва третіх осіб);

пропонуйте реальний вихід з конфлікту. Будьте чесними і закликайте до чесності. Крок № 4.

Визначення прихованих потреб та інтересів

спитайте, чому людина вибрала саме таку позицію. Розмовляйте доброзичливо, не вимагайте від людини пояснень і обґрунтувань своєї позиції;

спитайте, чому людині не до душі та чи інша позиція, в чому причина; визначте весь спектр інтересів;

обговоріть всі причини конфлікту, намагайтесь виділити найбільш суттєві причини для іншої сторони (якщо їх багато, складіть список на папері, визначте пріоритети).

Крок № 5. Висунення альтернативних рішень

Методом „мозкової атаки" разом з іншою людиною або самостійно запропонуйте альтернативні рішення. При цьому:

потрібна максимальна кількість варіантів: більше за кількістю, а не краще за якістю; сконцентруйте увагу на майбутньому, не розглядайте минулі образи; зберігайте відкритість до різних альтернатив; не поспішайте з вибором оптимального варіанту,

Крок № б.Згода за найкращими взаємовигідними варіантами

допоможіть інший людині почувати себе комфортно, коли вона погоджується з вами чи йде на поступки;дайте їй можливість зберегти гідність і повагу до себе;

висвітліть людині ту вигоду, яку вона отримає за рахунок своїх поступок. Покажіть, що ви цінуєте її поступки

3.КОНСЕНСУС

DISCORDIA RES MAXIMAE DILABUNTUR - через незгоду і найбільші (найважливіші) справи гинуть

Подобається вам програвати суперечку?Хтось із нас може до крику, до хрипоти в голосі захищати свої погляди, іноді дехто навіть вв'язується у бійку, щоб довести свою правоту. Але чи варто саме бійкою чи суперечкою розв'язувати проблеми? Може, краще дійти консенсусу?

Консенсус. Це нове для нас слово з'явилося під час перебудови. З нього сміялися, але чи всі розуміли значення цього слова і значення цього слова і значеня його появи для нас? Бо саме слово консенсус означало кінець тоталітарного мислення у країні і початок утвердження демократії. Утвердження у суспільстві демократичних принципів, коли існує діалог замість монологу і де завдання більшості - захист прав меншості (а не меншість підкоряється більшості...

Консенсус засвідчив, що час людей - слухняних гвинтиків минув, бо саме поняття консенсус означало, що потрібно досягнути згоди людям з різними поглядами.

Консенсус - це спільний процес, де всі зацікавлені можуть взяти участь у розв'язанні проблеми, яку більшість людей змогла би підтримати.

Люди різні, вони мають різні погляди, ідеали бажання, мрії, тощо. Тому під час досягнення згоди між ними часто виникає конфлікт. Щоб досягнути згоди, потрібно побудувати консенсус. Його ще можна ідентифікувати як виявлення і пошук спільної мети; пошана до думок інших та вміння змінювати власну позицію.

Стадії консенсусу: відмова - незгода - нейтралітет - згода - зобов'язання.

ЯК БУДУВАТИ КОНСЕНСУС ?

По - перше. Для якоїсь частини людей характерне повне емоційне несприйняття запропонованих шляхів розв'язання проблеми, повна відмова іти на контакт. Коли люди емоційно, а не інтелектуально тримаються різних позицій, то згоди досягнути неможливо. Тому на початку необхідно зменшити надмірні вияви емоцій, щоб людина була готовою бодай вислухати докази іншої сторони. Адже нереально відразу очікувати згоди від людей, які займають надто різні позиції чи вже давно у сварці. Так буде закладено фундамент консенсусу.

Стіни консенсусу допоможе звести відкрита дискусія щодо проблеми. Дискусія допоможе тим людям, які незгодні, мають інші позиції, стати нейтральними до пропонованого розв'язання проблеми.

Нейтралітет - це щось середнє між згодою і розходженням, рішення є більш - менш прийнятим, конфлікт відсутній. Ця відсутність конфлікту може спричинити помилкове уявлення про досягнення консенсусу. Але насправді - на цьому етапі люди просто не бачать сенсу підтримувати або відкинути рішення. Тому обов'язково потрібно йти далі - і зводити дах консенсусу - досягти згоди.

Згода - це коли люди не тільки пасивно сприймають рішення, а готові докласти трохи більше зусиль, щоб його реалізувати. Люди починають відчувати власну відповідальність за остаточний вибір.

А коли навіть у разі виникнення перешкод, людина каже: "Це рішення моє . Я буду працювати, щоб воно здійснилось !" - оце вже буде зобов'язання. Тобто такий етап консенсусу, коли у людей _ виникає потужне відчуття відповідальності і емоційної підтримки процесу рішення.

Пам'ятаймо! Рішуча відмова навіть однієї особи може схилити всю групу перейти вже від досягнутої згоди до незгоди.

Саме тому, що люди можуть змінювати свої позиції та погляди і потрібно рухатися до консенсусу.

ВИСНОВОК, КОНФЛІКТ МИНУВ, ЩО РОБИТИ ПОТІМ?

LUX IN TENEBRIS - світло в темряві. Я. - А . Коменський

Як завершити затяжний конфлікт? Що робити після конфлікту? Нехай посмішка повернеться на ваше обличчя. Адже нічого нема вічного, тому кожен конфлікт має свій фінал, хоча й може здаватись безкінечним. Тому станьте трошки філософами: „Наше життя циклічне: народження - смерть. Циклічна природа: літо - зима. Циклічна доба: ранок, день, ніч. Все мине. Отож мине і ця неприємність". Скажіть собі ці слова і відчуйте перспективу, впевненість у своїх силах. Нагадуйте собі, що найтяжче теж промине і з погляду вічності ваш конфлікт не такий вже й страшний та безповоротний. Варто жити щодня так, наче він у вас останній. Тоді більшість проблем, які спричинили конфлікт, відпадуть самі собою.

А сам конфлікт мудра людина використає як джерело життєвого досвіду, самовиховання і самонавчання.

І уважно прочитайте рекомендації доктора філософії Джині Грехем Скотт:



Поради людині після конфлікту

  1. Поміркуй, чого тебе навчив конфлікт.

  2. Запитай у свого внутрішнього голосу, чого можна навчитися, яку користь можна отримати з цього сумного досвіду.

  3. Відведи конфліктові належне йому місце:

а) не дозволяй негативному життєвому досвіду збити тебе з обраного життєвого шляху.

б) Визнач власну позицію і тримай ї; не допускай впливу на неї інших людей.

в) Не давай конфліктові підірвати твою довіру до себе і знизити самооцінку.

г) Пам'ятай, що конфлікти складають тільки невелику частину твого життя.



  1. від негативних емоцій, що залишились після конфлікту, можна звільнитись таким чином:

а) Навчитися пробачати собі.

б) Зачекай деякий час, щоб пов'язані з конфліктом почуття зникли.

в) Усвідом, що інші люди можуть не так критично оцінювати тебе, як ти себе сам оцінюєш, рівно як і те, що сталося.


  1. Не дозволяй іншим людям стати перепоною на твоєму життєвому шляху:

а) Уникай тих людей, які засуджують тебе; прагни до спілкування з позитивними та доброзичливими людьми.

б) Не витрачай надто багато сил на переконання скептиків чи на спілкування з тими, хто не хоче тебе слухати.

в) Не дозволяй іншим людям збуджувати у тобі почуття провини.

г) Будь готовим до спілкування з тими, у кого , на твою думку, залишився неприємний слід після конфлікту

СХЕМА РОЗВ'ЯЗАННЯ КОНФЛІКТУ

Кожен конфлікт потрібно розв'язати індивідуально. Але можна спробувати скласти загальну схему розв'язання конфліктів, пам'ятаючи, що залежно від конкретної ситуації схему можна змінювати.

МОДЕЛЬ РОЗВ'ЯЗАННЯ КОНФЛІКТУ

Зберіть дані (+ шляхом активного слухання).

Означте проблему - у чому полягає конфлікт?Хто в ньому реально задіяні?Які потреби кожної із конфліктуючих сторін?

Якщо проблема велика, розбийте її на окремі частини. Шляхом „мозкового штурму" запропонуйте можливі рішення. Пошукайте інші варіанти рішень. Оцініть всі рішення і виберіть найкраще. Випробуйте, внесіть зміни, скоректуйте.

Складіть план дій. В перших пунктах заплануйте конкретні заходи - що, коли і де робити. Дійте! Коригуйте свої дії в залежності від зміни обставин, від появи нової інформації. Зафіксуйте розв'язання конфлікту.

Підбийте підсумки: Що було добре?Що я мушу зробити інакше наступного разу? Чому мене може навчити цей конфлікт?



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

    1. Безпалька P. Шляхи мирного розв'язання конфліктів у школі,- К.: Главник, 2007.

    2. Корнеліус X., Фейр Ш. Як вирішувати конфлікти.

    3. Мілютіна К. Технології попередження конфліктів. - К.: Главник, 2007.

    4. Психологічна газета № 23, 2007

    5. Сборник ситуационных задач, деловых и психологических игр, тестов, контрольных заданий, вопросов для самопроверки по курсу «Менеджмент» : Учебное пособие. - М.: Финансы и статистика., 1999


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал