Соціально-економічне життя народу та український національний рух у І половині 19ст



Сторінка2/3
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.78 Mb.
ТипУрок
1   2   3
Тема. Соціально-економічне становище українського населення під владою Австрійської та Російської імперій і соціальні рухи.

Мета: проаналізувати причини розгортання селянського руху, розкрити хід і наслідки соціальної боротьби в Україні в першій половині XIX ст., довести, що колонізаторська політика Російської та Австрійської імперій на українських землях призвела до посилення національного та соціального гніту,

Очікувані результати: (учні мають )

- визначати форми й характер протесту українського населення,

- знати найбільші заворушення козаків, селян та військових поселенців в Україні в першій половині XIX ст.та їх дати.

- називати причини посилення соціальної боротьби в Україні в Іпол.19ст.

- розповідати про хід повстань проти колонізаторської політики Російської та Австрійської імперій,

Основні терміни і поняття: національний гніт, соціальний гніт, соціальні рухи, військові поселенці, селянські виступи, опришки. І
Обладнання: підручник, карта, контурні карти, роздавальний матеріал]

для роботи в групах, картосхема «Україна в першій поло-1

вині XIX ст.», ілюстрації підручника, портрет У. Кармалюка

' навчальний фільм «Шукання козацтва» (реж. Л. РедькіиІ

« Київнаукфільм»).

Тип уроку: вивчення нового матеріалу
СТРУКТУРА УРОКУ

І. Організаційний етап

ІІ. Перевірка домашнього завдання

III. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Соціально-економічне становище українського населення.

2. Форми й характер протесту козаків, селян та військових поі селенців.

3. Селянські виступи під проводом У. Кармалюка.

4. «Київська козаччина» 1855 р.

5. Селянські виступи в Галичині, Буковині, Закарпатті.

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів

v. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання


ХІД УРОКУ:

I. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Перевірку домашнього завдання учитель організовує у формі пре зентації, розроблених учнями сайтів за темою «Повсякденне життя українців у першій половині XIX ст.».


II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ і ВМІНЬ УЧНІВ

Бесіда на повторення.

  1. Яким був характер політики Російської імперії щодо України за правління Катерини II?

  2. Що таке «соціальна боротьба»? Якою вона була в Україні наприкінці ХУІІІст.?

  3. Які зміни в становищі селянства Західної України відбулися в ході урядових реформ 1770 — 1780-х рр.?

  4. Чи ліквідували ці реформи незадоволення західноукраїнського селянства своїм становищем?

Заслухавши відповіді учнів, учитель узагальнює: у першій полонині XIX ст. у житті українських селян як у складі Російської, так і у складі Австрійської імперій мав місце соціальний гніт. Його втіленням було кріпосне право. Опір системі кріпацтва постійно наростали протягом першої половини XIX ст. У цей час спостерігається підвищення суспільної активності, важливою складовою якої було зростання селянського руху.


III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ


  1. Соціально-економічне становище українського населення.

Учні самостійно опрацьовують відповідний пункт параграфу та роблять порівняльну таблицю « Становище населення у складі Російської та Австрійської імперій»




Становище в Рос.імперіїї

Становище в Австрійській імперії










  1. . Форми й характер протесту козаків, селян та військових поселенців.


Самостійна робота.

Опрацюйте текст підручника і запишіть форми протесту селян в Україні в першій половині XIX ст.

Записи учнів можуть містити такі положення:

- Скарги цареві, губернаторам, повітовим приставам, іншим посадовим особам та в установи управління.

- Відмови платити оброк.

- Відмови відбувати панщину та інші повинності.

- Підпали поміщицьких маєтків. - - Фізична розправа з поміщиками та їх управителями.

- Масові втечі (найбільш поширена форма боротьби).

- Збройний опір поміщикам.

- Напади на поміщицькі маєтки і відкриті масові повстання.



Випереджальне завдання.

Складіть хронологічну таблицю «Виступи селян, козаків та військових поселенців в Україні в першій половині XIX ст. » .


«Пошук інформації»

Учні під керівництвом учителя об'єднуються у групи, кожна з яких працює над одним із питань: «Виступи селян в Україні в першій пол. XIX ст.», «Виступи козаків, військових поселенців в Україні » першій половині XIX ст.

Відповіді на питання учні дають шляхом пошуку інформації у підручнику, історичних довідниках; додаткові й Інформації, розданій учителем. Опрацювавши джерела інформації, представники груп виступають із повідомленням результатів дослідження.

І група. «Виступи селян в Україні в першій половині XIX ст.».

Завдання.

1) Проаналізуйте причини повстань.

2) Подумайте, чи могли бути повстання з такими причинами у Франції в цей же час. Власну думку обґрунтуйте.

3) Складіть хронологічну таблицю



II група. «Виступи козаків, військових поселенців в Україні в першій половині XIX ст.»

Запитання. \

Пригадайте, яким було становище військових поселенців. Чи були іі них причини для повстань?



Завдання.

Проаналізуйте причини повстань козаків, військових поселенці» у першій половині XIX ст.


3. Селянські виступи під Проводом У. Кармалюка.
Завдання у вигляді таблиці.

План

1. Хронологічні межі повстання.

2. Місце повстання.

3. Керівник.

4. Склад учасників.

5. Причини повстання.

6. Хід повстання.

7. Причини поразки.

8. Наслідки повстання.

9. Історичне значення цовстання.


Розповідь учителя.

Яскравою сторінкою в історії антикріпосницької боротьби в Україні були селянські рухи, пов'язані з іменем легендарного Устима Кармалюка (Кармелюк, Карманюк). Центром їх стало Поділля, але час від часу вони поширювалися на Волинь і Київщину.



Самостійна робота над питанням у підручнику.

Після цього учні дають відповіді на питання

  1. Чому Кармалюк став справжнім символом боротьби українського на-ро ду проти поневолювачів.

2) Чи можна порівняти У. Кармалюка з Робін Гудом?



4. «Київська козаччина» 1855 р.

Перегляд навчального фільму.

Учитель пропонує учням переглянути уривок із навчального філі му «Шукання козацтва» (реж. Л. Редькін, «Київнаукфільм»), при свячений подіям «Київської козаччини».



Бесіда.

1) Якими були причини повстання?

2) Яка подія стала приводом до повстання?

3) Чим завершилося повстання та якою була доля його учасІЯ ків?



5. Селянські виступи в Галичині, Буковий, Закарпатті,

Повідомлення учнів.

Учитель доручає кільком учням виступити з повідомленнями на теми «Селянські виступи в Галичині», «Селянські виступи ні Буковині (Л, Кобилиця)», «Селянські виступи на Закарпатті («холерні бунти»)».

У ході розповіді учні складають детальний план відповіді на питання.

План

1.Назва і хронологічні межі повстання.

2. Території, що були охоплені повстанням.

3. Керівники .Склад повсталих.

4. Причини та привід повстання. "

5. Мета повсталих.

6. Хід повстання.

7. Наслідки повстання.

8. Історичне значення повстання.

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Дидактична гра «Юний історик».

Па наведеними характеристиками установіть дати і назви подій.

1) Про які антикріпосницькі виступи йдеться? Зразок

… — було одним із перших повстань козаків. Повстанці не погодилися віддати козацькі прапори військовим начальникам. Це привело до сутички. Для придушення повстання стягнули військовий загін (понад 10 тис. солдатів). Найактивніших повстанців віддали до військового, суду і засудили до страти, потім замінили покаранням шпіцрутенами і довічною солдатчиною в Сибіру.



2) … — повстання тривало понад місяць. Умови нового життя ставали настільки нестерпними, що селяни були змушені висунути вимогу ліквідації військових поселень. На придушення повстання послали регулярні війська. Понад 2 тис. повстанців заарештували й піддали покаранню шпіцрутенами.

3) ... — повстання тривало протягом багатьох років. Воно затихало, коли ув'язнювали його ватажка, і спалахувало з новою силою, коли він утікав із заслання і повертався в Україну. Повстанці здійснили понад 1000 нападів на поміщицькі маєтки грабували і спалювали панське добро. До селянської армії входило понад 20 тис. повстанців. Антикріпосницькою боротьбою були охоплені райони Поділля та Волині.


V. ПІДСУМОК УРОКУ

У першій половині XIX ст. в Україні відбувся ряд повстань селям кбзаків та військових поселенців, які таким чином висловлювали прЛ тест проти кріпосницької системи. Соціальні протести охопили ум раїнські землі як під владою Російської, так і Австрійської імперій, і




VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Опрацюйте відповідний текст підручника.

2) Позначте на контурній карті регіони масових антикріпосницьких повстань в Україні в першій половині XIX ст.

3) Підготуйте реферат за темою «Образ Устима Кармалюка у фольклорі й літературі».
4)Випереджальне завдання.

Підготуйте повідомлення, присвячені засновникам Кирило-Мефодіївського братства:



Тема. Утворення Кирило-Мефодіївського братства.
Мета: ознайомити учнів із процесом розвитку національної ідеї в суспільно-політичному русі України першої половини XIX ст., діяльністю першої української політичної нелегальної організації — Кирило-Мефодіївське братство, проаналізувати діяльність Т. Шевченка, як суспільно-політичного діяча та його участь у братстві, проаналізувати програмні документи братства, розкрити значення діяльності кирило-мефодіївців у розвитку українського національного руху; формувати вміння аналізувати історичні документи, робити повідомлення на історичні теми; виховувати повагу до людей, що були носіями національної ідеї в суспільно-політичному русі.
Основні терміни і поняття: політична нелегальна організація, статут, громадсько-політична діяльність, національно-визвольний рух, українське національне відродження.
Обладнання: підручник, карта, портрети визначних діячів суспільно-політичного руху в Наддніпрянській Україні першої половини XIX ст., навчальний фільм «Кирило-Мефодіївці» (реж. Л. Борисова, «Київнаукфільм»),

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.


СТРУКТУРА УРОКУ

І. Організаційний етап

II. Перевірка домашнього завдання

III. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Утворення першої української політичної нелегальної організації Кирило-Мефодіївське братство.

2. Програмні документи й громадсько-політична діяльність братчиків.

3. Значення Кирило-Мефодіївського братства для розгортання національно-визвольного руху.

4. Місце Т. Шевченка в українському національному відроджонмі,

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання


ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ


Дидактична гра «Бліцопитування».

Учні об'єднуються у дві команди. Кожна команда повинна поставити суперникам по десять запитань (визначення поняті знання хронології та ін.) із теми, що вивчалася на попередньому уроці. Як запитання, так і відповіді на них мають бути лаконічними. Орбітром є учитель. Переможе та команда, яка дасть найбільше правильних відповідей і сформулює змістовно грамотно свої запитання.


II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Бесіда на повторення.

1) Що таке «національний рух»? Якими були його особливоо1 наприкінці XVIII ст.?

2) Що таке «політична організація» ?
Заслухавши відповіді учнів, учитель узагальнює: вищим досягненням українського національно-визвольного руху, першої половині XIX ст. була організація і діяльність Кирило-Мефодіївського братства.
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Утворення першої української політичної нелегальної організації Кирило-Мефодіївське братство.

ВАРІАНТІ Перегляд навчального фільму.

Учитель пропонує учням ознайомитися з історією утворення Кирило-Мефодіївського братства шляхом перегляду уривку з навчального фільму.
Р обота з репродукцією картини.

Розгляньте репродукцію картини Л. Ходченка «Засідання Кирило-Мефодіївського товариства» і дайте відповіді на запитання

1) Кого з діячів громадсько-політичного та культурного життя

України XIX ст. зобразив художник?

2) Де і в якій обстановці відбувалося засідання Кирило-Ме-фодіївського братства?
Повідомлення учнів.

Вислуховуються повідомлення, присвячені засновникам Кирило-Мефодіївського братства: М. Костомарову, П. Кулішу, М. Гулаку, Білозерському.



Білозерський (1825—1899) — український громадський діяч, журналіст, учений та педагог. Член Кирило-Мефодіївського товариства та один з авторів «Статуту Слов'янського товариства св. Кирила і Мефодія». Автор «Записки» (пояснення «Статуту...»), у якій висунув ідею об'єднання слов'янських народів у федеративну державу на засадах християнства та освіти. Арештований та висланий до Петрозаводська. Після заслання у 1861 — 1862 рр. у Санкт-Петербурзі редагував часопис «Основа». Згодом переїхав до Варшави. Підтримував зв'язки з галицькими політичними діячами. Остані роки життя провів у Мотронівці [19, с. 286].

М. Гулак (1821 — 1899) — громадський та політичний діяч, педа-

гог, учений. Увійшов до гуртка київської молоді, членами якого були В. Білозерський, П. Куліш та ін. На рубежі 1845-1846 рр. разом із М. Костомаровим і В. Білозерським заснував таємне Кирило-Мефодіївське товариство, був одним з авторів його програмних документів, зокрема «Статуту...», причетним до складання «Книги буття українського народу». Як кирило-мефодіївець і противник самодержавно-кріпосницького ладу, борець за національну незалежність українського й інших слов'янських народів, республіканопітик. М. Гулак був ув'язнений, засланий до м. Перм під суворий нагляд поліції (1850—1859). Після закінчення строку заслання займався педагогічною й науковою роботою.



М. Костомаров (1817 — 1885) — громадський і політичний діяч

дослідник історії, переважно України, Росії та Польщі, археограф та архівознавець, фольклорист і етнограф, письменник і публіцист,

Був одним із засновників Кирило-Мефодіївського братства. Став ідеологом братства й автор праці його найголовнішого програмного документа «Книга буття українського народу» . Майбутнє слов'янських народів убачав у побудові союзу (федерації) на зразок тодішніх США. У березні 1847 р. за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві був заарештований, ув'язнений

на рік у Петропавловській фортеці, засланий до м. Саратов із забороною займатися науковою діяльністю і друкуватися. У 1855 р. амністований. Входив до складу багатьох вітчизняних та зарубіжних наукових установ, закладів і товариств



П. Куліш (1819 — 1897) — письменник, публіцист, етнограф, лірик, літературний критик, перекладач, громадський діяч. Наприкінці 1845 р. став одним із засновників Кирило-Мефодіївського товаристватва. У 1847 р., як кирило-мефодіївець, був заарештований. Останнім звинуваченням проти П. Куліша стала книга «Повесть об украінском народе», у якій була висловлена думка, що Україна, самостійна держава за княжих часів, могла б за козаччини відновити свою державність, якби не московське панування і зрада місцевої аристократії. Відправили на заслання у Тулу

2. Програмні документи й громадсько-політична діяльність братчиків.

Розповідь учителя,

Основні програмні положення організації Кйрило-Мефодіївського ' товариства сформульовані у «Книзі буття українського народу» і »Статуті Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія». У них домінують соціальні ідеали первісного християнства, чітко простежується ідея обстоювання загальнолюдських цінностей — справедливості, свободи, рівності та братерства.



Робота з роздатковим матеріалом.

Учні під керівництвом учителя об'єднуються у дві групи, кожна яких опрацьовує роздатковий матеріал. По завершенні роботи представники груп знайомлять клас із результатами своєї роботи.



І група «Книга буття українського народу», або «Закон Божий», була написана М, Костомаровим у 1846 р. «Книга...»— це синтезована праця перебудови суспільного життя, у якій була зроблена спроба виразити релігійні, соціальні та національні прагнення. Концепція кирило-мефодіївців містила:

1) створення демократичної федерації християнських слов'янських республік;

2) знищення царизму та скасування кріпосного права та станів;

3) утвердження у суспільстві демократичних прав і свобод для громадян;

4) досягненя рівності в правах на розвиток національної мови, культури та освіти між усіма слов'янськими народами;

5) поступове поширення християнського ладу на весь світ.



У «Книзі...» вперше було сформульовано політичне завдання українського суспільства звільнитися від іноземного панування, зокрема від влади російського царя.
II група

Розділ «Головні ідеї» зі Статуту Кирило-Мефодіївського товариства

1. Приймаємо, що духовне і політичне з'єднання слов'ян є основне їхнє призначення, до якого вони повинні прагнути.

2. Приймаємо, що при з'єднанні кожному слов'янському племені належить мати свою самостійність, а такими.племенами визнаємо: південно-русів, північно-русів із білорусами, поляків, чехів із словенцями, лужичан, іліро-сербів із хурутанами і болгар.

3. Приймаємо, що кожному племені належить мати правління народне і дотримуватися повної рівності співгромадян за їхнім народженням, християнським віросповіданням і станом-

4. Приймаємо, що правління, законодавство, право власності й освіта у всіх слов'ян мають ґрунтуватися на святій релігії господа нашого Ісуса Христа.

5. Приймаємо, що при такій рівності освіченість і чиста моральність мають служити умовою участі у правлінні.

6. Приймаємо, що належить бути загальному Слов'янському Собору з представників усіх племен


Запитання,

1. Яке з шести положень вас найбільше вразило й чим саме? Чиї головні ідеї статуту співзвучні ідеалам нинішнього суспільства| незалежної "України?

2. Чим найбільше налякало жандармів-охоронців царського самодержавства Кирило-Мефодіївське братство? Обґрунтуйте свою відповідь положеннями документа.

3. Значення Кирило-Мефодіївського братства для розгортання національно-визвольного руху.
Розповідь учителя.

Навесні 1847 р. після доносу студента О. Петрова Кирило-Мифодіївське братство було викрито і розгромлено.



Робота з доку ментом.

Із таємної інформації керівника слідства у справі Кирило-Мефодіївського братства, головного начальника Третього відділення імператорської кан целярії, шефа жандармів графа Олексія Орлова (червень 1847 року) і Недавно виявлено, що молоді вчені люди в Києві, майже всі уродженці Ма лоросії, утворили Українсько-Слов'янське товариство св. Кирила і Мефодія. Товариство ставило собі за мету приєднання до Росії іноземних слов'янських племен, а засобами до цього воно вважало піднесення слов'янських племен до поваги власної їх народності, усунення звичаїв усього іноземного, знищення ворожнечі та встановлення згоди між ними схиляння їх до сповідування однієї православної віри, відкриття училищ і видання книг для простого народу...

А в Києві й Малоросії слов'янофільство перетворюється в українофільство. Там молоді люди більше піклуються про відновлення мови, літератури І звичаїв Малоросії, мріючи навіть про повернення часів колишньої вольниці Гетьманщини.

І причетні до справи про Українсько-Слов'янське товариство, як уродженці Малоросії, були, власне, українофілами. Усі вони у своїх листах, а художник Шевченко, колишній учитель Куліш і Костомаров навіть у надрукованих ними творах, зображаючи неправильно справжнє становище України, яка перебувала в тяжкому становищі, захоплено говорили про колишню Малоросію, надаючи їй надзвичайно великого значення



Завдання до документа.

1) У чому шеф жандармів граф О. Орлов убачав небезпеку подальшої діяльності Кирило-Мефодіївського братства?

2) Яких заходів було вжито царським урядом із метою перешкоджання розвитку українського національного руху?
Розповідь учителя.

Члени Кирило-Мефодіївського товариства, врахувавши уроки світового досвіду і спроектувавши передові західноєвропейські ідеї український ґрунт, сформулювали основні постулати українського національного відродження, визначили форми та методи досягнення поставленої мети. Поява та діяльність братства стала початком пере ходу від культурницького до політичного етапу боротьби за національний розвиток України. Це була спроба передової частини національної еліти осмислити та визначити місце і роль українського народу в сучасному їм світовому історичному контексті, діяльність товариства засвідчила зростання національної свідомості українці й, Кирило-Мефодіївське товариство було самостійним і самобутнім політичним формуванням, яке організаційно не підпорядковувалось а ідеологічно не повторювало політичних настанов жодної із загальноросійських суспільних течій. Ліквідація товариства дала сигналом наступу антиукраїнської політики й ознаменувала початок тривалої боротьби української інтелігенції з російським царатом.


4. Місце Т. Шевченка в українському національному відродженні.
Повідомлення учня.

Заслуховується повідомлення за темою «Місце Т. Шевченка в українському національному відродженні» .

У повідомленні учень має зазначити наступне:

- Т. Шевченко став людиною-символом доби пробудження українсьїнського народу;

- своєю поетичною творчістю зробив значний внесок у формування української літературної мови;

- у своїх творах Кобзар проголошував необхідність поєднання фотьби за національне та соціальне визволення українського народу.

- Т. Шевченко вважав український національний рух складовою суспільної боротьби всіх слов'янських народів;

- брав активну участь у діяльності Кирило-Мефодіївського това-

тва, відігравав у ньому провідну роль разом із М. Костомаровим,

, Білозерським, М. Гулаком, П. Кулішем.



  • Творчість Т. Шевченка відображала «гарячі думи київськоукраїнського гуртка» (М. Драгоманов)

  • зробив значний внесок у розвиток українського націотворення ІХст.;

  • «Він був сином мужика — і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком : — і став велетнем у царстві людської культури. Він був неуком — і вказав нові, світлі й вільні шляхи професорам і книжним ученим» (І. Франко);

«Поезія Шевченка має для нас епохальне значення: вона зробила із темної етнографічної маси націю,

  • Т. Шевченко відкрив світові Україну, а українцям — дорогу у світ.


Робота з документом.

З обвинувачувального вироку у справах Т. Г. Шевченка (1847 р.)

... Шевченко набув між друзями своїми славу знаменитого малоросійського письменника, а тому вірші його ще більш шкідливі й небезпечні. Судячи з тієї виняткової поваги, яку почували і особисто до Шевченка, і його віршів усі україно-слов'яністи, спочатку здавалося, що він міг бути якщо не діючою особою між ними, то знаряддям, яким вони хотіли скористатися у своїх задумах; але, з одного боку, ці задуми були не такі вже важливі як уявлялося на перший погляд, а з іншого, і Шевченко почав писати підбурливі твори ще з 1837 р., коли слов'янські ідеї не захоплювали київських учених, як і вся справа доводить, що Шевченко не належав до У країно- слов'янського товариства, а діяв окремо, захоплюючись власною зіпсованістю. Проте, за підбурливий дух і зухвалість, що виходила за всякі межі, потрібно"було визнати одним із найважливіших злочинців;..

Власноручна приписка Миколи до вироку: «Під найсуворіший нагляд, І боронивши писати і малювати»
Запитання до документа.


  • Чому Т. Шевченка було покарано набагато суворіше від членів братства, хоча, за свідченням поліції, він не був його членом?


Висновок учителя.

Учитель робить висновок: значення діяльності Т. Шевченка в ураїнському національному відродженні важко переоцінити. Адже саме він, великий Кобзар, послідовно обстоював необхідність поліпшення освіти в народних масах (сам створював шкільні підручник, а його поетичні твори справляли могутній вплив на формування ціональної свідомості та політичної активності передової громадськості та широких народних мас.



Цікаво знати.

Доктор Ґустав Шпехт справедливо окреслив феноменальну роль Шевченка Український поет так могутньо і всебічно виразив своєю творчістю духов- ність українців, ідеали й прагнення, він такою мірою став символом

України , як Гомер був виразником усієї Еллади, Вергілій — Римської імперії. І не один із пізніших європейських поетів так універсально не відбивав національної істотности свого народу, як це було властиве Шевченку.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ 1 ВМІНЬ УЧНІВ

Бесіда.

1) У чому полягає історичне значення українського національно-культурного руху в Україні в першій.половині XIX ст.? Назвіть імена його айвизначніших представників.

2) Чому і як у програмі Кирило-Мефодіївського братства ідея незалежної Української держави поєдналася з ідеєю всеслов'янського федеративного об'єднання?

8) Висловте власну думку з приводу оцінки, даної Ґуставовд Шпехтом, діяльності Т. Шевченка.


Завдання І.

1.) Перелічіть прізвища визначних діячів національно-культурного руху і керівників Кирило-Мефодіївського братства.

2) Виберіть ідеї, характерні для Кирило-Мефодіївського братства:

- Україна — незалежна демократична держав

- федеративний союз слов'янських держав;

- Москва — центр слов'янського світу;

- Україна — конституційна монархія;

- наявність власних збройних сил;

- єдине регулярне військо, що захищає інтереси федерації;

- обов'язкова військова повинність для чоловіків;

- смертна кара і тілесні покарання для злочинців;

- свобода віросповідання;

- обов'язкова початкова освіта;

- Київ — центр федеративного союзу;

- рівність усіх громадян.

ЗавданняІІ.

Порівняйте програмні цілі учасників суспільних рухів в Україні в І пол. XIX ст.: а) масони; б) декабристи; в}польські •юціонери; г) Кирило-Мефодіївське братство.


V. ПІДСУМОК УРОКУ :
Увесь комплекс визвольних прагнень українського народу своєрідно відбився в діяльності першої української нелегальної політичної організації Кирило-Мефодіївському братстві. Члени братства зробили значний внесок у розвиток української національної ідеї.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацюйте відповідний текст підручника.

2) Уявіть, що вам потрібно зняти фільм про діяльність Кирило-

Мефодіївського братства. Придумайте назву до фільму та напишіть відповідний кіносценарій.



3) Випереджальне завдання. Підготуйте повідомлення на тему

«Вихід першої української газети „Зоря Галицька».





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал