Соціальні та екологічні виграші від біотехнологій вирощування культур у бразилії: 1996/97 2010/11



Скачати 208.6 Kb.
Дата конвертації27.01.2017
Розмір208.6 Kb.
СОЦІАЛЬНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ВИГРАШІ ВІД БІОТЕХНОЛОГІЙ ВИРОЩУВАННЯ КУЛЬТУР У БРАЗИЛІЇ: 1996/97 – 2010/11
Приклад ГМ бавовни

Приклад ГМ кукурудзи

Приклад стійкої до гербіцидів сої

Вступ

Цей документ містить коментарі щодо основних результатів дослідження «Соціальні та екологічні виграші від застосування біотехнологій: 1996/97 – 2010/11 роки»1, що було проведене фірмою Céleres Ambiental2 у другій половині 2011 року. Проведений аналіз дає можливість виявити результати соціальних та екологічних переваг, отриманих у результаті застосування ГМ бавовни, ГМ кукурудзи та стійкої до гербіцидів сої.


Зміст


Соціальні та екологічні виграші від застосування біотехнологій у Бразилії: 1996/97 – 2010/11 роки. 1

Порівняння соціальних та екологічних виграшів від використання біотехнологій у Бразилії: сільськогосподарські сезони 2009/10 та 2010/11 років. 5

Прогноз соціальних та екологічних виграшів від використання біотехнології у Бразилії: період від сезону 2011/12 до сезону 2020/21 років 7

Соціальна те екологічна привабливість біотехнологій у Бразилії 8

Ефективність використання агрохімічних продуктів з переходом на біотехнології 10

Заключні міркування 12



Соціальні та екологічні виграші від застосування біотехнологій у Бразилії: 1996/97 – 2010/11 роки.

У наступних трьох главах обговорюються соціальні та екологічні виграші, пов’язані із застосуванням біотехнологій у Бразилії, отримані протягом трьох періодів часу. Спочатку розглядається перший період з 1996/97 до 2010/11 років, далі його результати порівнюються з досягненнями за сільськогосподарські сезони 2009/10 та 2010/11 років, і далі аналізуються результати майбутнього сезону 2011/12 та 2020/21 років. Для аналізу соціальних та екологічних виграшів за згадані вище періоди до уваги бралися вже наявні та виведені на ринок продукти, а саме: стійка до гербіцидів соя, стійка до комах бавовна, стійка до комах кукурудза та скиртована кукурудза.


За останні десятиліття у світі все більша увага приділяється якості життя людини, яка, безумовно, пов’язана із захистом довкілля. Такі підходи набирають все більшої ваги паралельно зростанню кількості населення та втратою стабільної забезпеченості продуктами харчування. За інформацією FAO – продовольчої та сільськогосподарської організації при ООН, у 2010 році кількість голодуючих у світі досягла критичного рівня; кількість людей, позбавлених продуктів харчування ще раз подолала межу в один мільярд осіб, головним чином – у країнах Африки та Азії, через що тенденція до зменшення цієї цифри, яка спостерігалася останніми роками, змінилася у зворотному напрямку. Частково це явище можна пояснити стрибками цін на продукти харчування, глобальною фінансовою кризою та зростанням кількості природних катастроф.
На думку дослідників з різних країн світу та згідно з даними FAO, до 2050 року, коли з’явиться необхідність прогодувати населення у 9,1 мільярди осіб, обсяги виробництва продуктів харчування мають зрости на 70%. Безумовно, соціальний аспект питання тісно пов'язаний з його екологічними наслідками з огляду на те, що брак землі є чинником, який стримує збільшення обсягів виробництва та продуктивність. Відтак, сільськогосподарські виробники будуть змушені підвищувати ефективність виробництва на своїх ділянках замість того, щоб просто розширювати площі сільськогосподарських земель. Інтенсифікація виробництва продуктів харчування традиційно передбачала зростання залежності від агрохімічних продуктів та добрив на додаток до занадто інтенсивного споживання води, що може призвести до погіршення якості земельних та водних ресурсів. За даними FAO, «істотне зростання сільськогосподарського виробництва залежить від раціонального використання агрохімічних продуктів з відносно невисоким рівнем токсичності у належний час протягом сільськогосподарського сезону та у належних обсягах».
У цьому контексті біотехнологія видається засобом, здатним сприяти більш сталій сільськогосподарській практиці, яка зменшує тиск на природні ресурси. Крім того, вона довела свою ефективність з точки зору сприяння біологічному розмаїттю, а також дала можливість вирощувати продукти харчування на землях, що мають низьку якість з агрономічної точки зору.
Протягом останніх п’яти років Céleres Ambiental поступово запроваджувала біотехнології у сільському господарстві, а також соціальні та екологічні вигоди, які вона дає для сільського господарства Бразилії. Цьогорічне дослідження, що спирається на дані сільськогосподарського сезону 2010/11 років, показує, що чим активніше виробники запроваджують біотехнології, тим більшими стають переваги такого підходу. У цьому контексті ми проаналізуємо наступні чинники: використання води, використання дизельного пального, викиди вуглекислого газу, а також застосування активних інгредієнтів.
З огляду на обсяги води, що використовуються у сільському господарстві, застосування біотехнологій у Бразилії значно сприяло фактичному зменшенню споживання води на 21,2 мільярди літрів, а ця цифра є еквівалентом обсягу водопостачання для населення у 4 мільйони 82,9 тисячі осіб протягом періоду з 1996/97 до 2010/11 років (Мал. 1). З цієї загальної цифри скорочення обсягу споживання води для плантацій сої, де були застосовані біотехнології, становить 76%; цей показник спирається на факт збільшення сільськогосподарських площ, а також на той факт, що такі технології пропонувалися на ринку вже досить давно. У свою чергу, ті господарства, які вирощували генетично модифіковану бавовну, досягли двохвідсоткового зменшення обсягу споживання води, що пояснюється відносно меншою площею земель, зайнятих під бавовну, у порівнянні з іншими культурами. Значна частка в обсягах зменшення споживання води у сільському господарстві припадає на плантації ГМ кукурудзи і становить 22% від загальної цифри. З огляду на існуюче сьогодні у світі занепокоєння питаннями постачання і якості води, важливість біотехнологій як засобу досягнення переваг, що тягнуть за собою збереження природних ресурсів, не можна заперечувати.
Що стосується зменшення обсягів споживання дизельного пального у господарствах, які перейшли на біотехнології у Бразилії, виграш склав економію у 176,6 мільйонів літрів. Така кількість пального була б достатньою для заправки 73,6 тисяч легкових автомобілів за період з 1996/97 до 2010/11 років (Мал. 2).
Ще однією вигодою, яка аналізувалася у зв’язку із застосуванням біотехнологій у сільському господарстві, є зменшення викидів вуглекислого газу внаслідок спалювання дизельного пального, що використовується сільськогосподарською технікою. За період з 1996/97 до 2010/2011 років завдяки застосуванню біотехнологій обсяг викидів СО2 скоротився на 4 мільйони 68,4 тисячі тон, що є еквівалентом збереження 3,5 мільйонів дерев у прибережних лісах (Мал. 3). Як було продемонстровано у ході обговорення одержаних раніше виграшів від запровадження кожної окремої ГМ культури, зазначені відсотки залишаються незмінними.
Через обсяги викидів СО2 цей газ робить найбільший внесок у процеси глобального потепління. Його викиди становлять 50% від глобального обсягу викидів парникових газів. А отже, з огляду на зростаюче занепокоєння суспільства парниковим ефектом, внаслідок чого весь світ докладає зусиль для зменшення викидів таких газів, зазначені вище виграші ще раз підкреслюють важливість біотехнологій як засобу захисту природних ресурсів та забезпечення якості життя людей.
Зменшення застосування активних інгредієнтів, зафіксоване за період з 1996/97 до 2010/11 роки на площинах, де вирощуються ГМ культури, також було значним (Мал. 4). У Бразилії за цей період обсяг застосування таких інгредієнтів зменшився на 1 мільйон 450 тисяч тон, що є еквівалентом 88,8% електричної енергії, що споживається містом з 600 тисячами мешканців, і саме цей обсяг відповідає значенню зменшення споживання електроенергії для виробництва агрохімічних продуктів. З огляду на рівні забруднення земельних і водних ресурсів, спричиненого неналежним використанням агрохімічних продуктів, економія в обсязі майже 15 тисяч тон активних інгредієнтів, що використовуються на площинах з ГМ культурами, стала результативним внеском у процес захисту довкілля та якості життя людей.
Мал. 1. Екологічні виграші за період з 1996/97 до 2010/11 роки: Споживання води.

Написи малюнку: соя 76,2%, бавовна 1,8%, кукурудза 22,0% 21,2 мільярди літрів.

Еквівалент обсягу, що споживається протягом такого періоду населенням у 4 мільйони 83,9 тисячі осіб1/.
1/ З розрахунку рівня споживання в обсязі 120 літрів на особу на добу, згідно з рекомендаціями ООН

Джерело: Céleres Ambiental, власні дослідження.

Примітка: Соя – 1996/97 – 2010/11 роки; бавовна: 2004/05 – 2010/11 роки; кукурудза: 2008/09 – 2010/11 роки.
Мал. 2. Екологічні виграші за період з 1996/97 до 2010/11 роки: Споживання дизельного пального.

Написи малюнку: соя 76,2%, бавовна 1,8%, кукурудза 22,0% 176,6 мільйонів літрів.

Еквівалент обсягу, що споживається протягом такого періоду 73,6 тисячами автомобілів на дизельному пальному2/.
2/ За обсяг середнього споживання приймається споживання на один легковий автомобіль з пробігом 24 тисячі км на рік при споживанні 10 км/л.
Примітка: соя: 1998/97 – 2010/11 роки; бавовна: 2004/05 – 2010/11 роки; кукурудза: 2008/09 – 2010/11 роки.
Джерело: Джерело: Céleres Ambiental, власні дослідження.
Мал. 3. Екологічні виграші за період з 1996/97 до 2010/11 роки: викиди СО2.

Написи малюнку: соя 76,2%, бавовна 1,8%, кукурудза 22,0%; 468,4 тисячі тон СО2.

Еквівалент 3,5 мільйонів дерев3/.
3/ Ураховуються види, що ростуть у прибережних лісах.

Примітка: соя: 1998/97 – 2010/11 роки; бавовна: 2004/05 – 2010/11 роки; кукурудза: 2008/09 – 2010/11 роки.


Джерело: Céleres Ambiental, власні дослідження.

Мал. 4. Екологічні виграші за період з 1996/97 до 2010/11 роки: використання активних інгредієнтів.

Написи малюнку: соя 54,3%, бавовна 11,1%, кукурудза 36,4%; 14,5 тисяч тон.

Еквівалент 88,8% електричної енергії, що споживається за рік містом з 600 тисячами мешканців4/.
4/ Ураховуються витрати електроенергії для виробництва гербіцидів та інсектицидів.

Примітка: соя: 1998/97 – 2010/11 роки; бавовна: 2004/05 – 2010/11 роки; кукурудза: 2008/09 – 2010/11 роки.


Джерело: Céleres Ambiental, власні дослідження.

Порівняння соціальних та екологічних виграшів від використання біотехнологій у Бразилії: сільськогосподарські сезони 2009/10 та 2010/11 років.

У цій главі проводиться порівняння між соціальними та екологічними виграшами, досягнутими протягом сільськогосподарських сезонів 2009/10 та 2010/11 років. Чинники, що піддавалися аналізу, є тими ж самими, що обговорювалися у попередній главі, а саме: споживання води, споживання дизельного пального, викиди вуглекислого газу та використання активних інгредієнтів.


Аналіз споживання води на площинах, де вирощуються ГМ культури, за два зазначених сезони, особливо для культур, стійких до комах (бавовна та кукурудза) показує, що чим ефективнішою є технологія, тим більші обсяги води заощаджуються на таких площинах завдяки зменшенню обсягів агрохімічних продуктів, що застосовуються. Внаслідок цього виробники краще сприймають біотехнології і застосовують їх на більших посівних площинах. Так, протягом сільськогосподарського сезону 2009/10 років обсяги води, заощаджені на площинах з ГМ культурами, становили 3,6 мільярди літрів (Мал. 5), у той час як за період 2010/11 років цей обсяг склад 5,0 мільярдів літрів води (Мал. 6), тобто у порівнянні з першим сезоном обсяг виграшів збільшився на 1,4 мільярди літрів. Крім того, важливо зазначити, що істотна частка виграшів від використання біотехнологій, пов’язаних із споживанням води, припала на площини, зайняті кукурудзою. Частка, що припала на кукурудзу у сезоні 2009/10 років, становила 43,2%, а у сезоні 2010/11 років вона досягла 53,6% від загального обсягу досягнутих виграшів.
Мал. 5. Екологічні виграші за сільськогосподарський сезон 2009/10 років: споживання води.

Соя – 55,4%, Бавовна – 1,3%; Кукурудза – 43,2%

3,6 мільярди літрів.
Джерело: Céleres Ambiental, власні дослідження.
Мал. 6. Екологічні виграші за сільськогосподарський сезон 2009/10 років: споживання води.

Соя – 43,7%, Бавовна – 2,7%; Кукурудза – 53,6%

5,0 мільярди літрів.
Джерело: Céleres Ambiental, власні дослідження.
Що стосується дизельного пального для заправки сільськогосподарської техніки, яка обробляла площі з трансгенними культурами протягом сезону 1009/10 років, показник заощаджень склав 29,7 мільйонів літрів (Мал. 7). Протягом сезону 2010/11 років за рахунок використання ГМ культур вдалося заощадити 42,0 літрів дизельного пального, яким заправляється техніка (Мал. 8), що означає збільшення цифри виграшу на 12,3 мільйони літрів від одного сезону до іншого. Тут знову спостерігається значна частка економії, що припадає на кукурудзу відносно загальних виграшів від біотехнологій – 43,2% у сезоні 2009/10 років та 53,6% у сезоні 2010/11 років.
Мал. 7. Екологічні виграші за сільськогосподарський сезон 2009/10 років: дизельне пальне.

Соя – 55,4%, Бавовна – 1,3%; Кукурудза – 43,2%

29,7 мільйони літрів.
Джерело: Céleres Ambiental, власні дослідження.
Мал. 8. Екологічні виграші за сільськогосподарський сезон 2009/10 років: дизельне пальне.

Соя – 43,7%, Бавовна – 2,7%; Кукурудза – 53,6%

42,0 мільйони літрів.
У зв’язку із зменшенням обсягів споживання дизельного пального сільськогосподарською технікою були проаналізовані також цифри викидів вуглекислого газу у контексті застосування біотехнологій у Бразилії. Так, протягом сезону 2009/10 років зменшення викидів СО2 досягло показника у 78,8 тисяч тон, у той час як протягом наступного сезону – 2010/11 років – цей показник скорочення викидів становив 111,4 тисячі тон, що відповідає фактичному виграшу в обсязі 32,6 тисяч тон СО2, які не були викинуті в атмосферу у порівнянні між двома сезонами.
Мал. 9. Екологічні виграші за сільськогосподарський сезон 2009/10 років: викиди СО2.

Соя – 55,4%, Бавовна – 1,3%; Кукурудза – 43,2%

78,8 тисяч тон СО2.
Джерело: Céleres Ambiental, власні дослідження.

Мал. 10. Екологічні виграші за сільськогосподарський сезон 2010/11 років: викиди СО2.

Соя – 43,7%, Бавовна – 2,7%; Кукурудза – 53,6%

111,4 тисяч тон СО2.
Джерело: Céleres Ambiental, власні дослідження.
Показник скорочення використання активних інгредієнтів на площинах, де застосовуються біотехнології у Бразилії, досягнув значення у 2,7 тисячі тон протягом сезону 1009/10 років у порівнянні з цифрою 4,9 тисячі тон протягом сезону 2010/11 років. Фактично на поля не потрапило 2,2 тисячі тон активних інгредієнтів, які мали бути використані протягом останніх двох сезонів, що сприяло кращому захисту довкілля, зменшенню забруднення водних ресурсів і захисту здоров’я сільськогосподарських працівників. Важливо підкреслити, що найбільша частка цього виграшу протягом сезону 2010,11 років припала на кукурудзу і досягла значення 61,87% від загальної цифри. Протягом попереднього сезону 2009/10 років її частка у загальному виграші становила 57,3%.
Мал. 11. Екологічні виграші за сільськогосподарський сезон 2009/10 років: використання активних інгредієнтів.

Соя – 36,1%, Бавовна – 6,6%; Кукурудза – 57,3%

2,7 тисяч тон.
Джерело: Céleres Ambiental, власні дослідження.
Мал. 12. Екологічні виграші за сільськогосподарський сезон 2010/11 років: використання активних інгредієнтів.

Соя – 22,5%, Бавовна – 15,7%; Кукурудза – 61,8%

4,9 тисяч тон.
Джерело: Céleres Ambiental, власні дослідження.

Прогноз соціальних та екологічних виграшів від використання біотехнології у Бразилії: період від сезону 2011/12 до сезону 2020/21 років

У цій главі аналізу будуть піддані прогнозні соціальні та екологічні виграші на площинах, де застосовуються біотехнології, за період від сезону 2011/12 років до сезону 202/21 років. Прогноз проводиться у припущенні використання тих самих культур та застосування тих самих чинників, що і раніше.


Що стосується споживання води, за зазначений період прогнозний виграш становить заощадження в обсязі 148,8 мільярдів літрів на площинах, де очікується застосування біотехнологій. Цей обсяг є еквівалентним обсягу водопостачання для населення у 3,4 мільйони осіб протягом періоду від 2011/12 років до 2020/21 років. У цьому контексті, згідно із запропонованими прогнозами, частка, що припаде на сою, становитиме 55,7% від загального обсягу виграшів, на кукурудзу – 38,9% і на бавовну – 5,4%.
Мал. 13. Соціальні та екологічні прогнозні виграші за період від сезону 2011/12 до сезону 2020/21 роки: споживання води.

Написи малюнку: соя 55,7%, бавовна 5,4%, кукурудза 38,9%; 148,8 мільярдів літрів.

Еквівалент 3,4 мільйони споживачів води за цей самий період1/.
1/ З розрахунку споживання 120 літрів води на особу на добу згідно з рекомендаціями ООН.
Джерело: Céleres Ambiental, власні дослідження.
Іншим чинником, що брався до уваги у ході прогнозування, було споживання дизельного пального сільськогосподарською технікою на площинах з ГМ культурами. Обсяг пального, який, за очікуваннями, буде заощаджений завдяки використанню ГМ культур, становить 1,24 мільярди літрів. Цього пального було б досить для заправки 516,6 легкових автомобілів протягом зазначеного періоду (мал. 14). Як і у випадку із споживанням води, частки, що, за прогнозами, припадають на кожну з культур, залишаються незмінними.
Що стосується викидів вуглекислого газу в атмосферу у зв’язку з використанням дизельного пального сільськогосподарською технікою з урахуванням застосування біотехнологій у Бразилії протягом періоду, що розглядається, за прогнозами, в атмосферу не буде викинуто приблизно 3,29 тисяч тон цього газу (Мал. 15). Цей обсяг є еквівалентом збереження 24,2 мільйонів дерев.
Нарешті, на період від сезону 2011/12 до сезону 2020/21 років були зроблені прогнози використання активних інгредієнтів у припущенні застосування біотехнологій. Фактично скорочення обсягу активних інгредієнтів, за прогнозом, становитиме 146,4 тисячі тон (Мал. 16). Важливо підкреслити, що найбільша частка від цього виграшу припадає на бавовну – 42,6%, далі – на кукурудзу – 36,4% і далі – на сою – 21,0%.
Мал. 14. Соціальні та екологічні прогнозні виграші за період від сезону 2011/12 до сезону 2020/21 роки: споживання дизельного пального.

Написи малюнку: соя 55,7%, бавовна 5,4%, кукурудза 38,9%; 1,24 мільярдів літрів.

Еквівалент заправки 516,6 тисячі автомобілів на дизельному пальному за той самий період2/.
2/ З розрахунку середнього споживання легковим автомобілем з пробігом 24 тисячі км на рік при споживанні 10 км,л.
Джерело: Céleres Ambiental, власні дослідження.
Мал. 15. Соціальні та екологічні прогнозні виграші за період від сезону 2011/12 до сезону 2020/21 роки: викиди вуглекислого газу.

Написи малюнку: соя 55,7%, бавовна 5,4%, кукурудза 38,9%; 3,228 тисяч тон СО2.

Еквівалент 24,2 мільйонів збережених дерев3/.
2/ Види, що ростуть у прибережних лісах.
Джерело: Céleres Ambiental, власні дослідження.
Мал. 16. Соціальні та екологічні прогнозні виграші за період від сезону 2011/12 до сезону 2020/21 роки: використання активних інгредієнтів.

Написи малюнку: соя 21,0%, бавовна 42,6%, кукурудза 36,4%; 146,4 тисячі тон.

Еквівалент постачання енергії протягом 9 років до міста, що має 600 тисяч мешканців4/.
4/ Ураховується електрична енергія, що споживається для виробництва гербіцидів та інсектицидів.
Джерело: Céleres Ambiental, власні дослідження.

Соціальна те екологічна привабливість біотехнологій у Бразилії

З метою оцінки соціальних та екологічних виграшів була розроблена технологія під назвою «Матриця соціальної та екологічної привабливості/ризикованості», яка пропонує чинники, на основі яких можна було б оцінювати сприйняття сільськогосподарськими виробниками соціальних та екологічних аспектів, а також конкретних проблемних питань запровадження біотехнологій, що ураховуються у дослідженні. Поставленими питаннями були попередні умови аналізу сприйняття сільськогосподарськими виробниками таких аспектів як вплив ГМ культур на фізичне середовище (ґрунт, вода та повітря), а також аспектів, пов’язаних з біологічним розмаїттям аспектів харчової безпеки, здоров’я та безпеки працівників сільського господарства, якості життя, біобезпеки, а також сільськогосподарського виробництва.


З метою збирання інформації для дослідження впливу біотехнологій на довкілля у Бразилії, у розробленій методиці був застосований метод SWOT3-аналізу, а також метод стратегічного позиціонування Портера. Ці методики були застосовані для розробки сценаріїв подій у майбутньому, для визначення екологічних показників, а також для оцінки переваг, недоліків, можливостей та загроз, які мають вплив на довкілля. У рамках цього дослідження переваги та можливості називалися чинниками екологічної привабливості, а недоліки і загрози – чинниками екологічного ризику з метою демонстрації переваг і недоліків застосування генетично модифікованих продуктів.
У ході опитувань сільськогосподарських виробників були зібрані дані щодо значень дотичності (ваги) та ефективності (реакції) кожного показника, що береться до уваги як відносний показник (тобто, з урахуванням важливості кожного показника відносно інших), і таким чином були розроблені показники для запланованого оцінювання. Такі показники є результатом множення значень, визначених для ваги (0 – 100%), на значення ефективності (від 0 – слабка реакція до 10 – найкраща реакція) для кожного чинника впливу. Далі наводиться математичне співвідношення, що використовувалось для аналітичного визначення екологічної привабливості та ризикованості.

Де: At – це соціальна та екологічна привабливість;

Ri – це соціальна та екологічна ризикованість;

n! – це загальна кількість опитувань сільськогосподарських виробників;

N – це кількість балів, призначена кожній перемінній, визначеній для соціальної та екологічної привабливості і ризикованості;

W - це вага, яку має кожна перемінна;
Де N визначається для привабливості як: (мінімум та максимум 0 – 10), а N для ризикованості визначається як: (мінімум і максимум 10 – 0), маючи на увазі те, що принаймні одна з перемінних повинна набрати 10 балів.
Де W – це вага, призначена для кожної з перемінних в інтервалі від 0,0 до 1,0 при сумарній кількості балів, що дорівнює 1,0.
На основі описаного вище методу для кожної культури була побудована окрема матриця, а відповідні результати, показані у поданих далі діаграмах, були отримані у ході опитування виробників. Загалом було опитано 360 сільськогосподарських виробників з їхнім розподілом по основних штатах Бразилії, де вирощуються бавовна, кукурудза та соя.
Мал. 17. ГМ бавовна: Матриця соціальної та екологічної привабливості/ризикованості для сезону 2010/11.

Вертикальна вісь: екологічна ризикованість; горизонтальна вісь: екологічна привабливість.

Джерело: Céleres Ambiental, на основі польових досліджень 2010/11 років
Мал. 18. ГМ ярова кукурудза: Матриця соціальної та екологічної привабливості/ризикованості для сезону 2010/11.

Вертикальна вісь: екологічна ризикованість; горизонтальна вісь: екологічна привабливість.

Джерело: Céleres Ambiental, на основі польових досліджень 2010/11 років
Мал. 19. ГМ озима кукурудза: Матриця соціальної та екологічної привабливості/ризикованості для сезону 2010/11.

Вертикальна вісь: екологічна ризикованість; горизонтальна вісь: екологічна привабливість.

Джерело: Céleres Ambiental, на основі польових досліджень 2010/11 років
Мал. 20. ГМ соя: Матриця соціальної та екологічної привабливості/ризикованості для сезону 2010/11.

Вертикальна вісь: екологічна ризикованість; горизонтальна вісь: екологічна привабливість.

Джерело: Céleres Ambiental, на основі польових досліджень 2010/11 років.
З цього можна зробити висновок про те, що незважаючи не невелику варіацію значень привабливості/ризикованості, показаних на цих діаграмах, три культури, які вже вирощуються за допомогою біотехнологій у Бразилії, мають дуже сприятливі характеристики з точки зору соціальних та екологічних перспектив. Це є фактом для трьох культур, виходячи з аналізу їхніх відповідних матриць, де середня точка розташована у квадранті найвищого рівня привабливості, а також у квадранті найменшої соціальної та екологічної ризикованості.

Ефективність використання агрохімічних продуктів з переходом на біотехнології

На додаток до опитування сільськогосподарських виробників, методика цього дослідження передбачала опитування сервісних компаній та дослідницьких установ з метою встановлення реперної точки для моделей виробництва зазначених трьох культур. Реперний аналіз проводився, головним чином, для того, щоб порівняти оптимальну модель виробництва з практикою, що застосовуються у полях зараз.


Для аналізу ситуації з бавовною, реперною точкою були вибрані виробничі регіони у Мату Гросу та у Баії з урахуванням різних технологічних підходів, рекомендованих для кожного з цих регіонів . Для Мату Гросу результати використання активних інгредієнтів подані на мал.. 7.
Мал. 21. ГМ бавовна: порівняння використання агрохімічних речовин у Мату Гросу (виробничий сезон 2010/11 років)
Джерело: Céleres Ambiental. Значення подані в кг а.і на гектар
Реперний аналіз даних для штату Мату Гросу показав, що використання бавовни IR-1 призводить до зменшення на 3,6% від загального обсягу активних інгредієнтів, що застосовуються для вирощування звичайної бавовни. Якщо порівняти звичайну бавовну з бавовною НТ-1, можна помітити зменшення використання активних інгредієнтів на 10,0%.
Що стосується ярової кукурудзи, дані реперного аналізу для штату Парана вказали на скорочення в обсязі 32,3% від загального обсягу активних інгредієнтів, що застосовуються на засіяних кукурудзою площинах, де вирощують кукурудзу IR-1, у порівнянні з обсягом активних інгредієнтів, задіяних у стандартних агрономічних заходах з вирощування кукурудзи, як це показано на Мал. 8.
Мал. 22. ГМ кукурудза: порівняння використання агрохімічних речовин у Парані (сезон ярових 2010/11 років)
Джерело: Céleres Ambiental. Значення подані в кг а.і на гектар
Із запровадженням кукурудзи IR-2 обсяг застосованих активних інгредієнтів зменшився на 32,3% від їхнього загального обсягу, що застосовується для цієї культури. Застосування технології IR/HT, так само як IR-1, не призвело до формування продуктів, які відносилися б до класів І та ІІ токсикологічної класифікації.
У ході аналізу застосування активних інгредієнтів для озимої кукурудзи у Мату Гросу вибрана як реперна технологія вказує, що застосування кукурудзи IR-1 призводить до зменшення загального обсягу активних інгредієнтів на 5,4% у порівнянні з обсягом для звичайної кукурудзи (мал. 9). Для технології IR-2 зменшення становило 37,8%. Для технології IR/НТ зменшення застосування а.і. становило 16,2%.
Важливо підкреслити, що активні інгредієнти, які застосовувались для технологій IR-1, IR/НТ, IR/НТ-2 та IR/НТ-4, не належали до речовин класу І – дуже токсичних продуктів, що обумовлює виграш для екології та сільських працівників (Мал. 9).
Мал. 22. ГМ кукурудза: порівняння використання агрохімічних речовин у Мату Гросу (сезон озимих 2010/11 років)
Джерело: Céleres Ambiental. Значення подані в кг а.і на гектар.
У свою чергу, аналіз виробництва сої у штаті Парана ще раз довів те, що використання ГМ сої призвело до збільшення обсягу активних інгредієнтів, що використовуються для вирощування врожаю, хоча таке збільшення стосується активних інгредієнтів, які мають менший вплив на довкілля та на здоров’я сільських працівників. За використання технології вирощування сої RR2 можна спостерігати зменшення використання активних інгредієнтів класу І, на 64,3%, а у разі використання сої Bt/RR2 – повне усунення продуктів, що належать до цього токсикологічного класу (Мал. 10).
Мал. 24. ГМ соя: порівняння використання агрохімічних речовин у Парані (сезон 2010/11 років)
Джерело: Céleres Ambiental. Значення подані в кг а.і на гектар.

Заключні міркування

Протягом наступного десятиліття застосування біотехнологій у вирощуванні сої, кукурудзи та бавовни відкриває потенціал для набуття значних екологічних виграшів як для бразильських сільськогосподарських виробників, так і для суспільства. З урахуванням припущення щодо підвищення попиту на ці три сільськогосподарські культури стає очевидною необхідність подальшого нарощування обсягу виробництва. За таким сценарієм, а також з удосконаленням біотехнологій разом з іншими сільськогосподарськими процесами, коли з’явиться можливість показати ще більш вражаючі показники продуктивності, нам вдасться зменшити потребу у фізичному розширенні сільськогосподарських земель.


У перспективі сільськогосподарських сезонів з 2011/12 років до 202/21 років, за перспектив подальшого зростання продуктивності виробництва трьох культур, що були предметом аналізу у цьому дослідженні, площі під соєю збільшаться з теперішніх 24,1 мільйони гектарів до 32,9 мільйони гектарів. Таким чином, загальні площі під цими культурами протягом наступних десяти років становитимуть 278,2 мільйони гектарів. За прогнозами, загальні посівні площі під сою потребуватимуть 286,9 мільйонів гектарів за сценарієм, коли біотехнології не використовуються, що означатиме втрату екологічної нагоди заощадити приблизно дев’ять мільйонів гектарів. Очевидно, що з огляду на це існує явна екологічна вигода, пов’язана із захистом лісових ділянок, які ще залишаються на землі, і які не доведеться вирубувати.
Мал. 25 Збільшення посівних площин за умови невикористання біотехнологій
Написи: Площа за застосування біотехнологій

Площа за невикористання біотехнологій


Джерело: Céleres Ambiental. Значення наведені у мільйонах гектарів.
Для кукурудзи, протягом наступних десяти років прогнози передбачають збільшення посівних земель, за умови використання біотехнологій, до 158,4 мільйони гектарів, а у разі невикористання біотехнологій, і, відповідно, незначного збільшення продуктивності, очікується, що посівні площини займатимуть 203,7 мільйони гектарів. Це означатиме, що для виробництва того ж самого обсягу кукурудзи знадобляться додаткові 45,4 мільйони гектарів.
Нарешті, для бавовни, застосування біотехнологій може призвести до зменшення загального обсягу посівних площин на 2,04 мільйони гектарів при тому, що загальна посівна площа і далі становитиме 21,6 мільйони гектарів протягом наступних років у разі, якщо поточні припущення щодо застосування біотехнологій та їхніх відповідних екологічних переваг залишатимуться поточною практикою. З іншого боку, за сценарієм, де такі технології не застосовуються, посівні площі займатимуть 23,7 мільйони гектарів.
Як показує аналіз трьох культур, бразильські фермери засіють протягом наступного десятиліття загалом 458,2 мільйони гектарів, якщо спиратися на припущення щодо застосування біотехнологій, використані у цьому дослідженні. Для сценарію без біотехнологій оціночна площа посівних земель становитиме 514,3 мільйони гектарів, що коштуватиме довкіллю зайві 56,1 мільйони гектарів протягом наступних десяти років. Тобто, потенціал біотехнологій як важливого знаряддя вирішення проблеми збереження решти оригінальної флори на землі не можна недооцінювати.

1 Повний текст звіту «Соціальні та екологічні виграші застосування біотехнологій: 1996/97 – 2010/11» міститься на веб-сайті www.celeres.com.br

2 Céleres Ambiental – це екологічна конаслтінгова фірма, яка працює у галузі сільського господарства і має свій головний офіс у місті Уберландія, штату Мінас Жераіс. У пошуках рішень адаптації до вимог ринку ця фірма досягла доведеної компетенції у проектах контролю екології, пов’язаних з цукровою тростиною: виробництво етанолу, лісове господарство та виробництво зернових.

3 SWOT (strengths, weaknesses, opportunities, threats) – спосіб аналізу за чотирма показниками: переваги, недоліки, можливості, загрози – прим. перекладача.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал