Соціальна психологія спільнот Соціальна спільність



Скачати 56.06 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації04.06.2017
Розмір56.06 Kb.

Соціальна психологія спільнот
Соціальна
спільність

сукупність
індивідів, об'єднаних соціальними зв'язками і причетністю один до одного за певною ознакою. Об'єднання людей у групи відбувається за різними ознаками, у тому числі й статусними — владними, майновими, професійними, освітніми тощо. Це дає підстави розглядати соціальну спільність як сукупність людей, що характеризується спільними умовами життєдіяльності, інтересами; належністю до територіальних, культурних, релігійних, професійних утворень, до історично сформованих соціальних організацій та інститутів.

Соціальна група
Соціальна група — відносно стійка сукупність людей, пов'язаних між собою спільними цінностями, цілями, системою взаємин, взаємовпливів і типових форм діяльності.
До основних ознак соціальної групи належать:
включення їх у широкий соціальний контекст;
достатня тривалість існування, що є передумовою створення предметів і
феноменів групової культури, історії;
зовнішня та внутрішня організація;
певні типи впливу і відносин, загальноприйняті норми і цінності;
усвідомлення індивідами своєї належності до групи і виникнення на цій основі
“Ми-почуття”;
— наявність групових атрибутів (назва, символи тощо).

Характеристики соціальних
груп
1
. Параметри групи: склад групи, структура, групові процеси
2.
Психологічний зміст спільної діяльності
: сукупність цілей, завдань та операцій, які сприяють задоволенню основних мотивів цієї
діяльності, потреб та соціальних цінностей членів групи.
3.С
труктура
групи:
структура комунікацій, розподіл владних функцій, співвідношення неформальних і формальних взаємин.
4.
Групові процеси —
процеси групової динаміки, які відображають весь цикл життєдіяльності групи (від утворення, функціонування — до розпаду).
5.
Параметри, що характеризують індивіда як члена групи:
групові норми та цінності, групові санкції, соціальний контроль, групові очікування, статус особистості, роль особистості.

Класифікація груп
1. За принципом формування:
умовні (стать, вік, професія, освіта; етнічні,політичні,релігійні тощо);
реальні (поєднання між собою реальними відносинами та зв’язками).
2. За розміром:
м алі групи –
від 2 до 30 – 45 осіб великі –
більше 30 – 45 осіб у групі.
3. В залежності від форми організації:
формальні групи
(в рамках офіційно визнаних організацій) неформальні групи
(на основі особистих інтересів її учасників)
4. Залежно від рівня розвитку:дифузні, асоціація, корпорація, колектив.
5. За тривалістю існування: тимчасові, постійні

Великі соціальні групи -
критерії класифікації:
1. За характером зв’язку:
соціальні класи, етноси;
партії, громадські, професійні об’єднання
2. За терміном існування:
тривалі (класи, нації);
короткочасні (мітинг, натовп)
3. За характером організованості:
стихійні (натовп, маса, публіка);
організовані (асоціації, партії)

Соціально-психологічні ознаки
великих груп (страт)
соціальний статус, який означає
місце в
соціальній ієрархії;
певний спосіб життя, його якість і стиль;
шкала цінностей, соціальні
почуття, система класових потреб та інтересів, класовий ідеал;
традиції, установки, картини світу, стереотипи, звички, особливості спілкування;
соціальна етика, жаргон.

Класифікація етнічних
спільнот
1.Суперетнос (група народів, об’єднаних спільними ознаками: релігією,мовою,культурою (християнсь- кий, англо-саксонський, слов’янський, арабський).
2.Етнос (спільнота, об’єднана спільною територією, мовою, традиціями) – англійський, український тощо.
3. Етнічна група (спільнота, об’єднана спільною територією, традиціями, стилем життя) – лемки, гуцули, цигани, русини.

Психологія масових явищ,
їх класифікація
1. Громадська думка - виразник масової свідомості суспільства, вона виникає з приводу певних подій, явищ суспільного життя.
2. Суспільний настрій - характеризується певною предметною спрямованістю (політичний, естетичний), характером та рівнем емоційної напруженості (апатія, депресія, піднесення).
3. Мода
(лат. modus

норма, правило, міра) —
форма стандартизованої масової поведінки людей, що виникає стихійно під впливом домінуючих у суспільстві настроїв, смаків, захоплень.
4. Чутки — недостовірна або частково достовірна інформація, що надходить від однієї особи або групи, про події, ситуації.
5.
Паніка (грец. panikon — несвідомий жах) — емоційний стан, різновид поведінки великої
сукупності
людей, породжений дефіцитом або надлишком
інформації, загрозливим впливом зовнішніх умов і виражений почуттям страху.

Великі стихійні групи
1
. Маса — більш-менш стабільне чисельне утворення, яке не має
чіткої структури, але за певних умов може характеризуватися відносною однорідністю поведінки індивідів.
2. Публіка
(лат. publicus

всенародний, громадський) —
короткотривале зібрання людей для спільного проведення часу у зв'язку з якимось видовищем.
3. Аудиторія. Характерною особливістю цього об'єднання людей є
взаємодія з
комунікатором у
процесі
сприймання мовного повідомлення.
4. Натовп – велике тимчасове об'єднання, одностайні дії учасників якої зумовлені певним зовнішнім стимулом та спільним емоційним станом.

Групова динаміка
Динамічні характеристики соціальної групи відображають групові
процеси, які
відтворюють увесь цикл життєдіяльності
групи: утворення, становлення, розвиток, функціонування, розпад, а
також нормативний вплив, феномен групового тиску, групову згуртованість, лідерство і
прийняття групових рішень.

Механізми групової динаміки
Механізми групової
динаміки зумовлюють дві
протилежні
тенденції

інтеграцію та диференціацію групи, що мають своїм наслідком нерівномірність її розвитку
Стадії розвитку соціальної групи:
1.Стадія формування групи
2. Стадія прийняття групових норм
3. Стадія виконання
4. Стадія конфлікту
5. Стадія розпаду

Керівництво і лідерство у
соціальних групах
1. Керівництво

здійснюваний
індивідом чи колективним суб'єктом соціально-психологічний вплив на інших людей з метою структурування дій та відносин у групі (організації).
2. Лідерство (англ. leader — провідник, ведучий, керівник) —
один з
процесів організації
й управління малою соціальною групою, який сприяє досягненню групових цілей в оптимальні
терміни та з оптимальним ефектом.

Соціально-психологічні
характеристики керівника
Керівник:
Призначається офіційно;
має надані законом певні права та обов'язки;
наділений системою офіційно встановлених санкцій, використовуючи які може впливати на підлеглих;
представляє свою групу в зовнішній сфері відносин;
несе відповідальність перед законом за справи у групі;
регулює офіційні відносини групи як соціальної спільності;
пов'язаний з усією системою суспільних відносин, оскільки керівництво є елементом макросередовища;

Феномен лідера:
Визначається стихійно;
може не мати формальних прав і обов'язків;
не має офіційно встановлених певною системою санкцій;
у сфері своєї активності обмежений внутрігруповими стосунками;
не несе відповідальності перед законом за справи у групі;
регулює міжособистісні стосунки у групі;
лідерство виникає за наявності мікросередовища
(мала група);

Стилі управління
1. Директивний (командно-адміністративний)
2. Авторитарний (діє принцип єдиноначальності, підпорядкування людей своїй волі).
3. Демократичний (принцип колегіальності, за якого керівник надає підлеглим самостійність, довіряє їм, делегує частину своїх повноважень).
4. Ліберальний (за якого керівник не керує групою, не виявляє
організаторських здібностей, не розподіляє обов'язки тощо).

Рекомендована література:
1. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія:
Підручник: У 2 кн. Кн. 1: Соціальна психологія особистості і спілкування. – К.: Либідь, 2004.
2. Робер М.-А., Тильман Ф. Психология индивида и группы: Пер. с фр. /Предисл. А.В.Толстых. – М.:
Прогресс, 1988.
3. Берн Е. Лидер и группа. О структуре и динамике организаций и групп. – Екатеринбург:
Изд-во «Литур», 2000. – 320 с.
4. Лозниця В.С. Психологія менеджменту: Навч.
Посібник. – К.: КНЕУ, 1997. – 248 с.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал