Службові частини мови зміст



Скачати 166.58 Kb.
Дата конвертації03.03.2017
Розмір166.58 Kb.
СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

Зміст:

Розділ 1. Прийменник як службова частина мови. Правопис прийменників та особливості їх уживання в українській мові.

Розділ 2. Сполучник. Сурядні та підрядні сполучники.

Розділ 3. Функції модальних часток у мові. Правопис часток.

Розділ 4. Написання частки не з різними частинами мови.

Ключові слова: службова частина мови, неповнозначна частина мови, прийменник, сполучник, частка, модальні частки, значеннєві відтінки, емоційно-експресивні відтінки.

Методичні поради:

У вивченні першого розділу передусім потрібно з’ясувати, що таке неповнозначна та службова частина мови й чому прийменник, сполучник і частка належать до таких частин мови.

За лексико-семантичною ознакою, яка є однією із чотирьох у визначенні частин мови, їх поділяють на повнозначні та неповнозначні. До неповнозначних частин мови відносять ті слова, що не мають лексичного значення і не виконують у мові номінативної функції (функції називання предметів, явищ, дій, ознак). Водночас неповнозначні слова виражають відношення між повнозначними словами, пов’язують їх чи надають їм певних відтінків. Неповнозначними традиційно вважають прийменники, сполучники та частки.

Службові частини мови виокремлюють за синтаксичною ознакою. На відміну від самостійних, вони не виконують ролі члена речення, а мають службові функції: слугують для вираження відношень між словами (прийменники), для зв’язку слів або частин речення (сполучники), для вираження значеннєвих, модальних чи емоційних відтінків (частки).

Запам’ятайте визначення прийменника та класифікацію прийменників за будовою, Прийменники – це службові слова, за допомогою яких виражаються відношення між предметами та відношення дії або ознаки до предмета. У сполученні з формою непрямого відмінка прийменник виражає залежність іменника від інших слів у реченні.

Зверніть увагу на те, що префікси потрібно писати разом із повнозначними словами, а прийменники – окремо від них: безгоміння – без гомону, безсилий – без сил, прибудова – при будові, підвіконня – під вікном, попідвіконню( прислівник, у знач. «під вікнами», «за вікнами») – по підвіконню, заріччя – за річкою, міжбрів’я – між бровами.

Розгляньте, як пишуться складні прийменники, що починаються із по- (понад, посеред, попід) і як пишуться ті, що починаються на з- (з-під, з-поміж, з-над). Зверніть увагу, що до деяких прийменників для милозвуччя додають голосні і, о: зі мною, зо мною, піді мною, наді мною, переді мною, уві сні.

Запам’ятайте прийменникові конструкції, у вживанні яких виникають труднощі: великий за обсягом, виникло з моєї ініціативи, вищий за брата, відповідно до вимог, до цього часу, екзамен з фізики, за власним бажанням, за всіма правилами, за нашим звичаєм, за певних обставин, за сприяння (кого), за тих часів, за умови, за участю (кого), звернутися за адресою, згідно з наказом, з нагоди свята, зробити на замовлення, зупинитися на вимогу, з цього питання, з цього приводу, комісія з питань будівництва, на вимогу адміністрації, називати на ім’я, на його користь, на мій подив, написати п’єсу за романом, оцінка з літератури, писати за планом, підручник з української мови, після закінчення терміну, попри всі перешкоди, працювати за фахом, приїхати на запрошення, прийти на десяту годину, прийти у справі, пропустити через неуважність (через хворобу, через певні обставини, через недогляд), просити про допомогу, п’ятий за списком, сказати на весь голос, сміятися з когось, сподіватися на допомогу, сталося з моєї вини, старший за віком, створити на прохання (кого), тестування з математики, у разі небезпеки, хворіти на грип, хотіти над усе, цікавий за змістом тощо.

Другий розділ передбачає з’ясування службової функції сполучників, їх класифікації та правил правопису.

Сполучники – це службові слова, що поєднують однорідні члени речення або частини складного речення.

Варто звернути увагу на поділ сполучників за синтаксичною ознакою на сурядні й підрядні та запам’ятати їх групи за значенням, особливо це стосується сурядних сполучників (єднальні, протиставні, розділові). Зверніть увагу і на класифікацію сполучників за будовою (прості, складні, складені) та за способом уживання (повторювані, неповторювані).

У вивченні правопису сполучників зосередьтеся на таких основних питаннях:


  • Розмежування та правопис сполучників щоб, якби, проте, зате, теж, тож, таж та схожих за звучанням сполук слів інших частин мови (прислівник + частка – як би; прийменник + займенник – про те, за те; займенник + частка – що б, те ж, то ж, та ж).

  • Написання сполучників із частками ж, б, би (але ж, хоча б ).

  • Написання сполучників із частками то, но (тому-то).

  • Правопис складених сполучників (тому що, дарма що, незважаючи на те що).

  • Правопис складних підрядних сполучників на зразок: немовби, немовбито, начеб, начебто, нібито та ін.

У третьому розділі необхідно розглянути частки української мови, їхні функції та правопис.

Частка – це службова частина мова, яка надає слову або реченню додаткового відтінку чи слугує засобом творення форм слів та похідних слів.

Особливу увагу варто приділити групам модальних часток. Модальні частки надають слову або реченню значеннєвих, модальних та емоційно-експресивних відтінків і об’єднують такі групи: стверджувальні (так, авжеж, аякже та ін.), питальні (чи, хіба, невже), вказівні (це, то, ось), окличні (що за, як), обмежувально-видільні (тільки, лише, навіть, саме та ін.), гіпотетичні (мовби, немовби, наче, начебто, буцімби та ін.), заперечні (не, ні) частки.

Варто розмежовувати частки та омонімічні їм сполучники, наприклад, Сатурн був начебто колись царем Італії, при ньому всі жили щасливо й вільно (В.Шевчук) – частка, яка надає модального відтінку припущення, невпевненості. Змахнув крильми і застиг у льоті, начебто хтось його заморозив (В.Шевчук) – сполучник, який поєднує головну й підрядну частини складнопідрядного речення.



Запам’ятайте ті частки, які потрібно писати разом із повнозначними частинами мови (ні, ані, аби, де, сь, чи, що, як), окремо (б, би, ж, же) та через дефіс (будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -бо, -но, -то, -таки).

Четвертий розділ передбачає розгляд та запам’ятання правил написання частки не з різними частинами мови. Запам’ятайте такі основні правила.

Разом з повнозначними словами частку не пишемо:

  • коли слово без не- не вживається: ненавидіти, немовля, неук, негативний, нестямний, незчутися, незабаром, непорушно, необхідний, нестача та ін.;

  • у префіксі недо- зі значенням неповноти якості, дії: недокрів’я, недоторканість, недописаний, недобачати, недочувати, недооцінювати;

  • з дієприкметником, який у реченні виступає означенням (а не присудком) і не має при собі залежних слів: незакінчена праця, нез’ясовані питання, непрочитані тексти;

  • з іменниками, прикметниками, прислівниками, які з часткою позначають одне поняття, а не заперечення, і являють собою антонім до спорідненого слова без частки: врожай – неврожай, правда – неправда, воля – неволя, доля – недоля, сміливий – несміливий, абиякий – неабиякий, абихто – неабихто, полярний – неполярний, значний – незначний, замінний – незамінний, повторюваний – неповторюваний, активний – неактивний, безпечний – небезпечний, здатний – нездатний, органічний – неорганічний, однорідний – неоднорідний;

  • у безособово-предикативному слові немає, наприклад: У небі немає хмар. У лісі немає грибів.

Окремо частку не потрібно писати:

  • при запереченні, наприклад: Посіяли квіти не рівними рядочками, а окремими латками;

  • з дієсловами, дієприслівниками та дієслівними формами на -но, -то, наприклад, не мати хисту, не працювати, не виконати, не читаючи, не відповідаючи, не розфарбовано, не перевірено;

  • з дієприкметниками, прикметниками, прислівниками, якщо вони в реченні виступають присудками, а не означеннями (стоять у постпозиції), наприклад: Часто молекула білка не здатна виконувати специфічні функції;

  • з дієприкметниками, які мають залежні слова: не зібране (відколи?) з осені соняшничиння, не підписані (ким?) директором накази, звіку (відколи?) не ораний степ;

  • якщо слово з часткою не- має підсилювальні слова: зовсім, далеко та ін.: зовсім не великий, далеко не кожний.

Зверніть увагу, що безособове присудкове слово немає треба писати разом, а частку не з дієсловом мати – окремо, наприклад: Я не маю часу. У мене немає часу.

Він не має роботи. У нього немає роботи.

Вона не має підручника. У неї немає підручника.

Слово неможливо пишемо разом, а не можна – окремо, наприклад: Математичне моделювання неможливе без застосування сучасної електронно-обчислювальної техніки. Без математичного моделювання не можна проаналізувати складні кількісні взаємозв’язки та закономірності процесів.



Навчальний матеріал:

Навчальний посібник: Плющ М.Я. Граматика української мови: У 2-х ч. Ч.1. Морфеміка. Словотвір. Морфологія: Підручник / М.Я. Плющ. – К.: Вища школа, 2005. – 286 с. Режим доступу до підручника: http://litmisto.org.ua/?page_id=18611

Розділи: «Прийменник» - с.256 – 266;

«Сполучник» - с. 267 – 272;

«Частка» - с. 272 – 276.

Навчальний посібник: Козачук Г.О. Українська мова. Практикум: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1991. – 398 с.

Розділи: «Прийменник» - с. 187;

«Правопис прийменників» - с.192 – 193;

«Сполучник» - с. 195 – 200;

«Правопис сполучників» – с.20 – 202;

«Частки» - с. 206 – 208;

«Правопис часток» – с.211 – 213.



Поточний тест з відповідями для самоперевірки

1. Оберіть рядок, у якому записано лише частки:

а) тож, якби, проте, або, понад;

б) тільки, ж, таж, навіть, ось;

в) але, мовбито, аби, ніби, що;

г) ніби, що, як, таж, між, аби.

2. Оберіть рядок, у якому записано лише прийменники:

а) понад, зате, як, лише, чи;

б) посеред, під, із, згідно з, над;

в) з-поміж, при, без, навіть, або;

г) під, з-понад, між, майже, зате.

3. Оберіть рядок, у якому записано лише сполучники:

а) отже, через те що, тому, поперед;

б) так що, або, ні…ні, та, однак;

в) хай, мовби, для того щоб, і;

г) щоб, бо, це, зате.

4. Разом із займенниками та прислівниками потрібно писати такі частки:

а) ні-, що-, чи-, будь-, -небудь;

б) ні-, ані-, -таки, -бо, б;

в) ані-, що-, аби-, ні-, -сь;

г) не-, аби-, казна-, ж, би.

5. Оберіть рядок, у якому допущено помилку у вживанні прийменників:

а) прийти у справі, хворіти на грип, з нагоди свята;

б) незважаючи на обставини, за правилами, після закінчення терміну;

в) за списком, заняття з теми, по всіх правилах;

г) за нашими підрахунками, працювати за фахом.

6. Оберіть рядок, у якому допущено помилки у вживанні прийменників:

а) написати твір за романом, сміятися з когось;

б) за певних обставин, цікавий за змістом;

в) звернутися за адресою, зробив через неуважність;

г) працювати по спеціальності, називати по імені.

7. Оберіть рядок, у якому допущено помилку у вживанні прийменників:

а) зупинитися на вимогу, вистава за п’єсою;

а) зошит з літератури, лабораторна робота на тему;

б) оцінка з літератури, запитання по темі;

в) тестування з математики, на мій подив.

8. Оберіть рядок, у якому допущено помилки у вживанні прийменників:

а) приїхати на запрошення, сталося з чиєїсь вини;

б) великий по розміру, писати по плану;

в) у разі небезпеки, попри всі перешкоди;

г) хотіти над усе, за участю артистів.

9. Укажіть, яку функцію в мові виконують прийменники:

а) разом з формами непрямих відмінків виражають відношення між предметами: часові, просторові, об’єктні та ін.;

б) поєднують однорідні члени речення;

в) поєднують частини складних речень;

в) надають словам і реченням додаткових відтінків значення.



10. Оберіть рядок, у якому допущено помилку в написанні прийменників:

а) попід листям, з-під дерева, в наслідок перевірки;

б) з-за гаю, уві сні, з-поміж хмар;

в) наді мною, з-перед очей, обабіч шляху;

г) з-посеред усього, попід вікном, без упину.

11. Оберіть рядок, у якому допущено помилки в написанні часток:

а) аніхто, хтозна-як, казна-коли;

б) якнайкраще, ніскільки, будь-який;

в) ані скільки, аби де, будь-хто;

г) прийшов-таки, тільки-но, щогодини.

12. Оберіть рядок, у якому допущено помилку в написанні часток:

а) наче б, авжеж, аби що;

б) аніякий, тож, навряд чи;

в) начебто, будь-який, нібито;

г) аби з ким, аніяк, неабиякий.

13. Оберіть рядок, у якому допущено помилки в написанні часток:

а) неабихто, казна-де, будь у кого;

б) будь-хто, все-таки, щосили;

в) коли б то, де ж, мовбито;

г) аби з ким, аби де, як от.

14. Оберіть рядок, у якому допущено орфографічну помилку:

а) Тече вода із-під гаю та попід горою (Т.Шевченко).

б) Я чув уві сні, як наді мною шепотілись віковічні сосни (О.Гончар);

в) Тікаючи до хати, нанесли із собою пахощів дощу, який, ні нащо не зважаючи, напував поля, садки, городи (В.Думанський).

г) З того часу з-під коріння забило співуче джерело; на тому місці люди поставили зруб (І.Цюпа).

15. Оберіть рядок, у якому всі виділені слова – прийменники:

а) З-під верб одірвались і попливли проти місяця понад зрошеною травою марища-тіні (С.Васильченко).

б) І було нам затишно й добре біля столу, бо ми всі вечеряли вкупі й ні за ким не боліла душа (В.Думанський).

в) З дерев нечутно, мов білі птахи, спурхували й сідали на намети пухкі, легенькі кім’яхи снігу (Г.Тютюнник).

г) Тож такою і будь вічно, мово рідна!(С.Плачинда).

16. Оберіть рядок, у якому допущено помилку в правописі частки не:

а) Це – ще непорушена ніким тиша (Ю.Яновський).

б) А новий міст не скоро буде (І.Цюпа).

в) Я в людей не проситиму сили (Л.Костенко).

г) Дерева-квітки застигли в незрушній ранковій тиші (Є. Гуцало).

17. Оберіть рядок, у якому допущено помилку в правописі частки не:

а) невизначений термін, невелика квітка;

б) не підписаний директором наказ, тему нерозкрито;

в) неабиякий хист, неорганічні речовини;



г) неоднорідні члени речення, незважаючи на погодні умови.

18. Оберіть рядок, у якому допущено помилку в правописі службових частин мови:

а) Де б не був, щоб не робив, а завжди повертався до своєї хати.

б) Як би я тепер хотіла у мале човенце сісти (Леся Українка).

в) Ці фантастичні квіти – химерні витвори морозу, можновладця з крижаною душею, якій не чужа естетика прекрасного (За Є.Гуцалом).

г) Тепло надворі, немає ні дощу, ні холодного вітру.

19. Окремо від прислівників та займенників потрібно писати частки:

а) ні, ані, б;

б) аби, де, таки;

в) ж, же, би;

г) би, не, бо.

20. Оберіть рядок, у якому допущено помилку в правописі службових частин мови:

а) Ні, немає на світі кращого неба, ніж небо України (Я.Гоян).

б) Немов би пісня забриніла…(Леся Українка).

в) Слухайте-бо!

г) Я давненько прийшов у село... і де про що довідався (І.Карпенко-Карий).

21. Оберіть рядок, у якому допущено помилку в правописі службових частин мови:

а) Поміж жінками скидалася вона на гостю з далеких, невідомих країв (Б.Лепкий).

б) Часом блимне здаля вогонь і зникне, щоб з’явитись у другому місці (М.Коцюбинський).

в) Якби мені дістати струн живих, як би той хист мені, щоб грать на них, потужну б пісню я на струнах грала (Леся Українка).

г) Криниця била з-під скелі, з-під каміння.

22. Оберіть рядок, у якому виділене слово є часткою:

а) Немов іще тихіше стало в малиннику (М.Коцюбинський).

б) Сонце торкнувшись землі швидко ущерблялося знизу, ніби підтавало (Г.Тютюнник).

в) Запевняє, нібито легше стало одразу (О.Гончар).

г) Напружував силу, збирав її, наче звір, що готується до стрибка (В.Шевчук).

23. Оберіть рядок, у якому виділене слово є сполучником:

а) Сонце сиділо вже в недалекому клені і наче розчісувало гілляччям своє золоте волосся (В.Шевчук).

б) Як хотіла б вона зараз стати чаклункою, однією з тих, що зналися на магії, мали доступ до сил таємничих, що нібито вміли повертати надію навіть безнадійним! (О.Гончар).

в) Широкі промені вдарялися об кам’яні плити, курилися золотим димом, від чого здавалося, ніби все тут пливе, рухається (П.Загребельний).

г) Я втупив очі в ту зелену ніби щілину в балці (І.Нечуй-Левицький).

Відповіді:

1) б, 2) б, 3) б, 4) в, 5) в, 6) г, 7) б, 8) б, 9) а, 10) а, 11) в, 12)а, 13) г, 14)а, 15) а 16) а, 17) б, 18) а, 19) в, 20) б, 21) в, 22) а, 23) в.

Література
Вихованець І.Р. Прийменникова система української мови / І.Р. Вихованець. – К.: Наук. думка, 1980. – 286 с.

Гальона Н.П. Функції модальних часток / Н.П.Гальона // Українська мова і література в школі. – 1990. - № 11. – С. 23 – 27.

Городенська К. Граматичний словник української мови: Сполучники / К. Городенська. – Херсон : Видавництво ХДУ. – 2007. – 340 с.

Караман С.О. Сучасна українська літературна мова: навчальний посібник / [Караман С.О., Караман О.В., М.Я. Плющ та ін.; за ред. С.О. Карамана]. – К.: Літера ЛТД, 2011. – 560 с.

Козачук Г.О. Українська мова для абітурієнтів: навч. посіб. / Г.О. Козачук. – 4-е вид., допов. – К.: Вища шк., 2003. – 287 с.

Медведєв Ф.П. Система сполучників в українській мові / Ф.П. Медведєв. – Х.: Вид-во Харк. держ. ун-ту, 1962. – 90 с.

Симонова К.С. Категоріальні ознаки та синтаксичні функції часток / К.С. Симонова // Укр. мова і літ. в шк. – 1983. – № 7. – С. 47-49.

Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П. Грищенка. – 3-є вид., доп. – К.: Вища шк., 2002. – 440 с.



Сучасна українська літературна мова: Морфологія. Синтаксис: підручник / [А.К. Мойсієнко, І.М. Арбіджанова, В.В. Коломийцева та ін.]/ – К.: Знання, 2010. – 374 с.

Сучасна українська літературна мова: Підручник / М.Я. Плющ, С.П. Бевзенко, Н.Я. Грипас та ін.; за ред. М.Я.Плющ.– 7-е вид., стереотип. – 2009. – 430 с.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал