Словосполучення. Головне та залежне слова у словосполученні



Скачати 65.24 Kb.
Дата конвертації09.05.2017
Розмір65.24 Kb.
ТипУрок
Урок № 17

Тема: Словосполучення. Головне та залежне слова у словосполученні.

Мета: дати поняття про словосполучення; формувати вміння утворювати словосполучення та виділяти їх із речень; провести роботу, спрямовану на попередження типових помилок у побудові словосполучень; формувати вміння працювати з підручником, навички аналізу мовних явищ, розвивати логічне мислення, мовлення, увагу, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, проектор.

Хід уроку


І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 36.)
*Робота біля дошки.

Записати слова та словосполучення. У кожному словосполученні визначити слова головне й залежне. Встановити змістовий зв’язок між ними, поставивши запитання від головного слова до залежного. Пояснити, як здійснюється між словами у словосполученні граматичний зв’язок.


урожай – багатий урожай

бібліотека – шкільна бібліотека

перший – перший у навчанні

працювали – працювали на фермі

збирають – збирають яблука
*Бесіда.


  • Що точніше називає предмет, дію або ознаку – слово чи словосполучення?

  • Чи рівноправні у словосполученні слова? Як визначити слово головне та залежне?


* Серед записаних на дошці словосполучень прочитати ті, у яких залежне слово пов’язується з головним за допомогою закінчення. Прочитати словосполучення, у яких залежне слово повязується з головним за допомогою закінчення і прийменника. Назвати, якою частиною мови виражене головне слово у цих словосполученнях.
ІІІ. Виконання вправ на закріплення.
* Прочитати. З поданих речень виписати 4-5 словосполучень. Визначити в них головне й залежне слова. Чому головні члени речення не утворюють словосполучення?
Веселе сонечко ховалось в веселих хмарах. (Т. Шевченко). Сміялись небеса блакитні колись маленькому мені. (Д.Білоус.) Пропливають зорі України над моїм розчиненим вікном (В. Сосюра). Зірок достиглих розсипи небесні сіяють над оселями в селі. (Д.Білоус.) Гаснуть вогні у місті, ніби в безодню моря падають зорі янтарні. (М.Рильський.)
* Прочитати загадки, відгадати їх. Із речень виписати кілька словосполучень, у кожному визначити головне й залежне слова. З'ясувати, як у кожному з виписаних словосполучень здійснюється граматичний зв’язок між словами. Визначити, якими частинами мови виражене кожне із словосполучень.
1. Червоний гість дерево їсть. 2. Увечері вмирає, а зранку оживає. 3. Ой за полем, за горами золота нагайка в’ється. 4. Кольорове коромисло через річку повисло. 5. Чорна корова, золоте теля.

Народна творчість.



Відгадки.

1.Вогонь. 2. День. 3. Блискавка. 4. Веселка. 5. Місяць на небі.


* Записані на дошці (або спроектовані на дошку) словосполучення записати в такій послідовності: 1) словосполучення з прикметника та іменника; 2) словосполучення з двох іменників; 3) словосполучення з дієслова та іменника; 4) словосполучення з дієслова та прислівника.
Золота осінь; розповісти казку; осіннє сонце; висловити вдячність; говорити щиро; краєчок неба; уривок пісні; гарна мелодія; подивитися вдячно; промені зорі; розпочати розмову; заспівати тихо.
* Прочитати. Визначити, який з двох варіантів правильний (його підкрeслено). Правильні варіанти записати, визначити в кожному головне та залежне слова.
Приймати участь брати участь

відкрити двері відчинити двері



розплющити очі відкрити очі

подякувати вчителеві подякувати вчителя
* Робота з підручником. Виконання вправи 91 (ІІ) (усно).
*Прочитати. Записати тільки словосполучення. Пояснити, чому не становлять словосполучень пари слів, що з'єднуються сполучниками і в реченні виступають в ролі однорідних членів, а також підмет і присудок. У виписаних словосполученнях визначити головне і залежне слова. Ввести виписані словосполучення до самостійно складених речень (усно).
Сонце і хмари; кошлата хмарина; небо захмарилось; сяйнула блискавка; заворушились повільно; краєчок сонця; краплі дощу; шугонула злива; вітер і дощ; свинцеве небо; всміхнулось кисло.
* Робота з підручником.

Виконання вправи 95 (І,ІІ,ІІІ, усно).


* Прочитати спроектовані словосполучення. Вказати словосполучення непоширені й поширені.
Багата осінь, сон гіллястої яблуні, завзято працювали, медвяний запах плодів, журавлиний ключ, повертатися з дороги, садок вишневий, далекі дзвони, березовий гай, скарги засмученого гаю.
*Робота з підручником.

Виконання вправи 92 (усно).


* Прочитати. Виписати з речень два-три словосполучення, зробити їх синтаксичний розбір за схемою, поданою на с.39 підручника.
А сонце рушниками з-за кучерявих стелиться хмарин. (М. Стельмах). Золоті стерні висріблилися тонким павутинням. (О. Оровецький). Інколи пейзажем ми про людину найточніше скажем… (М.Рильський.)
ІV. Підбиття підсумків уроку.
* Бесіда.

  • Що вивчає синтаксис?

  • Для чого вживаються словосполучення?

  • З яких частин (слів) складається словосполучення?

  • Як залежне слово пов’язується із головним?

  • Як встановлюється між ними змістовий зв’язок?

  • Як здійснюється граматичний зв’язок?

  • Чому не становлять словосполучень слова, що з’єднуються сполучниками і в реченні виступають у ролі однорідних членів?

  • Чому не становлять словосполучення підмет і присудок?

  • Чому не є словосполученнями поєднання іменників або займенників із прийменниками?


* Навчальний диктант. Із вказаного вчителем речення виділити кілька словосполучень. Пояснити, чому головні члени речення (підмет і присудок) та однорідні члени не становлять словосполучень.
День був ясний. Починалось бабине літо. Надворі стояла суша. Сонце ходило в небі низько, але добре ще припікало косим промінням. Тихий вітер ледве ворушився. Половина листя на вербах вже пожовкла, але на тополях лист зеленів, ніби влітку. Тільки зелена низька озимина нагадувала про осінь. Надворі летіло павутиння. Проти сонця воно лисніло, наче легка біла хмара порвалась на небі, розпалась на нитки і полетіла на землю. Павутиння обснувало тополі, верби, стіжки. Воно маяло на вершечках садків, метлялось коло хрестів церкви і знов летіло та летіло… (За І.Нечуєм-Левицьким; 85 сл.)
V. Домашнє завдання. § 6, вправа 94.

Дата________________

Урок № 18

Тема: Речення, його граматична основа.

Мета: пояснити основні ознаки речення, дати поняття про граматичну основу речення; формувати вміння визначати межі речень і їхні граматичні основи; виховувати повагу до майстрів художнього слова, усної народної творчості; розвивати логічне мислення, пам’ять, культуру усного й писемного мовлення.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку


І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІ. Вивчення нового матеріалу
* Робота з підручником.

Опрацювання теоретичного матеріалу (стор. 45).


* Робота з підручником.

Виконання вправи 112 (письмово).


* Прочитати речення. Пояснити, чим відрізняються вони від словосполучень. Визначити граматичну основу кожного речення, назвавши підмет і присудок. На що вказує підмет? Що виражає присудок?
Осипав верес цвіт із віт. Пожовкли явори. І гуси в дальній переліт знялися на зорі. (В.Шевчук.) У вечірнім полі тануть лебеді. (А. Малишко.) Солов’я збентежив трепет яблуневих віт. (І. Верган.) Світла тінь косинцем лягала на степ. (Г. Тютюнник.) Річка колихалася в місячних мережках. (Григорій Тютюнник.) Золоті бджоли бриніли в золотому сонячному промінні, купчились на вуликах, біля річок, гули весело. (Б. Грінченко.)
ІІІ. Виконання вправ на закріплення.


  • Пояснювальний диктант.

Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. В кожному з речень визначити й підкреслити граматичну основу.
Діло майстра величає. Гончара глина годує. Залізо в огні сталиться. Праця чоловіка не марнує, а годує. Ти не бідуй, а працюй. Упертість і труд все перетруть.

Народна творчість.



* Робота з підручником.

Виконання вправи 115 (письмово).


* Диктант із коментуванням. У кожному з речень визначити та підкреслити граматичну основу. Накреслити схеми речень (за зразком на с. 46 підручника).
Наді мною в’ються хмари. Я в казку дивную свою усю фантазію віллю. Вітер носиться, літає, топче луки і поля, жовті трави пригинає, лист зриває із гілля. Думає поле глибокую думу, спокоєм душу свою напуває, колос зелений зерном наливає. В білих снігах потонули гори, степи і долини…

З тв. Олександра Олеся



ІV. Підбиття підсумків уроку.
V. Домашнє завдання. П. 7, вправа 117.
Дата________________




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал