Слова: информационно-коммуникационные



Скачати 147.19 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації10.04.2017
Розмір147.19 Kb.
Випуск 17 _________
102
сочетания их с традиционными технологиями обучения, охарактеризовано понятие
"гипертекст" как необходимая составляющая часть мультимедийных ресурсов, приведены его
специфические признаки. На основе анализа научно-методической литературы выявлены
педагогические и психологические аспекты применения гипертекстовой технологии в вузе,
требования к ним, а также классифицированы используемые в собственном опыте работы
автора разновидности практических заданий по методике изучения украинского языка.

Ключевые
слова:
информационно-коммуникационные
технологии,
мультимедийные
образовательные ресурсы, гипертекст, практические задания из методики учебы украинского
языка.

Summary
The article gives the actuality of problem of using the information-communication technologies
in the educational process in the pedagogical higher education. Advantages of combining them with
traditional technologies of teaching, a concept "hypertext" as necessary component of multimedia
resources is described, its specific signs are resulted. On the basis of analysis of scientifically-
methodical literature the pedagogical and psychological aspects of application of hypertext technology
are exposed in the institute of higher education, requirements to them and experience works are
classified in the study of Ukrainian.

Keywords: information-communication technologies, multimedia educational resources,
hypertext, practical tasks of the methodic of studies of Ukrainian.
УДК 378








В.А. Каліш, В.О. Собко

ФОНЕТИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА МОВНО-МЕТОДИЧНОЇ
ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

У статті розглядаються складові фонетичної компетентності вчителя початкових класів
та пропонується технологія її формування з орієнтацією на майбутню професійну діяльність.

Ключові слова компетентність, фонетична компетентність, фонетичні знання,
фонетичні уміння і навички, лінгвометодична підготовка.
Постановка проблеми. Значна роль у лінгвометодичній підготовці майбутніх учителів початкових класів відводиться вивченню мовних одиниць найнижчого рівня мовної структури – фонетико-фонологічного, що є предметом дослідження фонетики і фонології. Значущість засвоєння фонетичного матеріалу зумовлюється тією роллю, яку виконують фонетичні одиниці в системі мови як засобу спілкування. Як відомо, мова є матеріальним явищем тільки тому, що в ній наявні фонеми, які виражаються звуками [2]. Відтак, у процесі комунікації будь-яка інформація виражається і доводиться до відома інших за допомогою звуків, які завдяки своїй фізичній природі можуть сприйматися, що й уможливлює існування мови. Без звукової сторони мова існувати не могла б, оскільки все інше в її складі є планом змісту, ідеальним компонентом, який без звуків реалізуватися не може [2]. Крім того, знання з фонетики необхідні для удосконалення графіки й орфографії, для навчання орфоепії рідної та іноземної мов, для виправлення недоліків мовлення і навчання розуміння звукової мови глухонімими
(сурдопедагогіка) тощо.
Аналіз досліджень та публікацій. Теоретичні засади дослідження фонетичної будови мовив різних аспектах склали праці вітчизняних (Багмут А, Булаховський Л, Житецький П, Жовтобрюх М,
Карпенко Ю, Курило О,
Коструба П, Кримський А,
Левицький В,
Михальчук К, Наконечний М, Науменко В, Потебня О, Павловський О, Прокопова Л,
Синявський О, Тимченко Є, Тоцька Н. та ін.) і зарубіжних (Аванесов Р.І., Богородицький В.О.,
Бодуен де Куртене І.О.,
Бондарко Л.В.,
Зіндер Л.Р.,
Крушевський М.В.,
Матусевич МІ,
Панов М.В., Трубецькой МС, Реформатський О.О., Шахматов О.О., Щерба Л.В., Якобсон Р.Й.)
Випуск 17 _________
103 лінгвістів. У наукових розробках психологів і психолінгвістів (Виготський Л.С., Жинкін МІ,
Залевська О.О., Зимня І.О., Лурія О.Р., Леонтьєв О.О., Рубінштейн С.Л., Узнадзе ДМ) досліджено механізми породження і сприйняття мовлення. Питання вивчення фонетичного рівня мови у загальноосвітній школі та у вищих навчальних закладах розглядаються у науково- методичних дослідженнях Біляєва ОМ, Блик О.П., Богуш А.М., Босак Н.Ф., Вашуленка МС,
Донченко Т.К, Карамана С.О., Мельничайка В.Я., Паламар Л.М., Пентилюк МІ, Плиско КМ,
Прокопової ЛІ, Тоцької НІ, Хорошковської О.Н. та ін. Актуальність дослідження лінгводидактичних проблем вивчення фонетичного рівня мови зумовлюється і провідним у сучасній освітній парадигмі компетентнісним підходом, зорієнтованим на формування готовності студентів до професійно-педагогічної діяльності, яка забезпечується сукупністю ключових (загальних, базових (галузевих) і спеціальних (для виконання конкретних професійних дій) компетенцій [3, с. 31].
Мета нашої статті – окреслити оптимальні шляхи формування фонетичної компетентності майбутнього класовода як складової його загальної мовно-методичної підготовки. Зауважимо, що проблема компетентності вчителя на сьогодні є однією з актуальних і знайшла багатогранне висвітлення у низці монографій, дисертаційних досліджень, численних публікаціях у фахових виданнях. Різноаспектність дослідження цієї проблеми засвідчують терміни типу "професійна компетентність, "комунікативна компетентність, "мовна компетентність, "мовленнєва компетентність, "предметна компетентність, "соціальна компетентність, "психологічна компетентність" тощо. Науковці спрямовують свої зусилля на розмежування понять компетенція і компетентність, визначення складових компетентності, умові чинників її формування тощо. Посилення уваги до цього поняття зумовлене також рекомендаціями Ради Європи щодо відновлення освіти, її наближення до замовлення соціуму. Необхідність формування школою ключових компетентностей відзначена в законодавчих освітніх документах та державних освітніх стандартах [1].
Виклад основного матеріалу. Синтезуючи дефініції педагогічної компетентності учителя, подані науковцями (А. Хуторський, О. Савченко, Н. Бібік, Л. Ващенко, І. Єрмаков, О.Локшина,
Л.Мацько, О.Пометун та ін..), можна охарактеризувати її як єдність теоретичної та практичної готовності фахівця до здійснення педагогічної діяльності як сукупність знань, умінь, навичок, які потрібні для успішного виконання його функцій навчання, виховання, розвитку особистості дитини як інтегрування відповідного рівня його професійних знань, умінь, навичок, особистісних якостей, що виявляються в результаті діяльності. На наш погляд, основними складовими фонетичної компетентності майбутнього вчителя початкових класів є система теоретичних фонетичних знань, фонетичних умінь і навичок та професійна готовність майбутніх класоводів до формування відповідних знань, умінь і навичок у молодших школярів, спрямованих на розвиток мовленнєвої діяльності, зокрема слухання- розуміння, говоріння, читання, письма. Змісті структура фонетичних знань визначаються основною метою вивчення розділу фонетики – опанування студентами теоретичними знаннями про артикуляційно-акустичні властивості мовних звуків, закономірності їх сполучуваності у мовленнєвому потоці і пов’язані з ними функціональні зміни, роль звуків у формуванні, розпізнаванні і розрізнюванні значущих мовних одиниць вищих рівнів мовної структури – морфем, слів та їх форм, ознайомлення із процесами становлення звукової системи української мови протягом історичного періоду її розвитку, з’ясування виникнення або занепаду звуків, еволюцію звукових явищу розвитку фонетичної системи сучасної української мови, роль суперсегментних засобів мови. Окреслені цілі вивчення розділу "Фонетика" передбачають розв’язання таких завдань
– вивчення звука як фонетичної одиниці, його акустичної природи та особливостей творення, критеріїв поділу звуків на голосні і приголосні, принципів їх класифікації
– характеристика звукових зміну мовленнєвому потоці
– з’ясування сутності фонеми як функціональної одиниці мови, її ознак та функцій, особливостей реалізації в мовленні
– вивчення закономірностей фонологічної системи сучасної української мови
– характеристика складу як фонетичної одиниці, з’ясування принципів складоподілу в українській мові
Випуск 17 _________
104
– вивчення фонетичних засобів (наголосу, інтонації, що забезпечують оформлення потоку мовлення
– характеристика різних видів модифікацій фонем та історичних чергувань.
– Викладене вище зумовлює і відповідне структурування теоретичних знань студентів. Зокрема, майбутні вчителі початкових класів повинні знати
– Предметі завдання фонетики і фонології як розділів мовознавства, їх зв’язки з іншими науками
– Акустичну та артикуляційну природу мовних звуків, класифікацію голосних і приголосних звуків
– Фонетичну природу складу, ритмічної структури, фрази, наголосу та інтонації, принципи складоподілу
– Ознаки і функції фонеми, принципи виділення фонем, закономірності фонологічної системи, особливості реалізації фонеми в мовленні (інваріант та алофони
– Зміни звуків у потоці мовлення, причини та особливості історичних чергувань. Свідомому засвоєнню теоретичної інформації змістових модулів розділу "Фонетика" (ЗМ –
1 "Фонетика і фонологія" та ЗМ – 2 "Морфонологія"), одержаної на проблемно-установочних лекціях, у процесі самостійної та індивідуальної роботи, сприяють завдання когнітивного і креативного характеру. Майбутнім фахівцям пропонується підготовка лінгвістичних повідомлень, рефератів, складання опорних схемі таблиць, заповнення таблиць за зразком, пошук наукових фактів для аргументування висунутих припущень, робота з додатковими науковими джерелами (виписування тез, складання анотацій) та довідковою літературою тощо. Наприклад
– Підготуйте лінгвістичне міркування на тему "Звуки – природна матерія мови.
– Дайте розгорнуте аргументоване пояснення відмінності мовних звуків відзвуків природи.
– Доберіть наукові факти для обґрунтування потреби виділення трьох аспектів у вивченні звуків мови.
– Підготуйте тези зарекомендованими науковими працями українських учених- фонетистів для наукової доповіді на тему "До питання про лінгвістичну природу складу в українському мовознавстві.
– Підготуйте лінгвістичні розвідки на теми Фонетична структура складу старослов’янської мови" та "Зредуковані голосні ъ та ь у старослов’янській мові.
– Підготуйте реферати (на вибірна теми "Вчення про фонему у мовознавстві, Фонологічні школи.
– Скласти опорну схему "Зв’язок фонетики з іншими науками.
– Скласти опорні таблиці за матеріалами лекцій і навчальної літератури "Комбінаторні модифікації голосних української мови, "Позиційні модифікації голосних в українській мові.
– Розгляньте опорну таблицю "Співвідношення фонеми і звука, побудуйте лінгвістичний опис-міркування за цією таблицею. Таблиця 1
Співвідношення фонеми і звука
Фонема
Звук
– соціальне явище
– мовна одиниця
– абстрактна одиниця, існує в свідомості мовців
– величина стала
– умові точно визначена кількість фонем
– кожна фонема є звук
– індивідуальне явище
– мовленнєва одиниця
– конкретна одинця, фізичне явище, яке сприймається на слух
– величина залежна (залежить від позиції у слові, пливу сусідніх звуків)
– звуків у мовленні практично невизначена кількість
– не кожен вимовлений звук є фонемою.
Випуск 17 _________
105
– Заповнити опорну таблицю Таблиця 2
Чергування О та Е з фонемним нулем. Вставні та випадні голосні
Звуки
Наукове пояснення
Причини появи
Приклади
Випадні О, Е Вставні О.Е
– Підготуйте мультимедійну презентацію на тему "Походження голосних звуків української мови"
– Прочитайте висловлювання. Продовжіть його власним обґрунтуванням про національно-мовну своєрідність фонетичної системи мови Фонетист із тонким звуковим
відчуттям, почувши декілька фраз незнайомця, може багато чого дізнатися про нього.
Згадайте професора Хіггінса з "Пігмаліона" Б. Шоу, який із перших слів безпомилково визначав,
звідки родом його співбесідник...
– Укладіть лінгвістичний словник до теми "Класифікація голосних і приголосних звуків.
– Порівняйте артикуляційну та акустичну класифікації звуків української мови, з’ясуйте їх відмінність. Розкрийте їх практичне значення.
– Підготуйте авторський проект "Роль фонетичних знань в освітній діяльності вчителя початкових класів. Як показує практика, завдання такого типу не лише забезпечують глибоке, осмислене опанування мовознавчою теорією, ай сприяють активізації діяльності студентів як суб’єктів навчального процесу, розвитку їхнього пізнавального інтересу та рівня компетентності, розкриттю їх творчого потенціалу. Другою складовою фонетичної компетентності є фонетичні вміння і навички. Засвоївши основні положення мовознавчої теорії, студенти повинні вміти
– членувати потік мовлення, визначати основні його одиниці - фразу, такт, склад, звук, визначати словесний, логічний наголоси, виділяти й характеризувати склад
– визначати фонемний і звуковий склад слів, давати артикуляційно-акустичну характеристику звуків
– виявляти й характеризувати функціональні зміни, історичні чергування фонем, пояснювати причини їх появи
– добирати слова для ілюстрації функціональних та історичних змін
– записувати слова та текст обома видами транскрипції – фонетичною та фонематичною
– робити повний фонетичний аналіз слова та тексту. З цією метою до практичних занять та самостійної роботи добирається система вправ репродуктивного, репродуктивно-креативного та креативного характеру, зорієнтована на виявлення, розрізнення, аналіз фонетичних, фонематичних та морфологічних явищ з урахуванням всіх наукових аспектів, добір ілюстрацій удосконалення культури мовлення студентів на фонетичному рівні, формування лінгвометодичних умінь і навичок. Наведемо зразки таких завдань до різних змістових модулів розділу "Фонетика
– Випишіть із наведених висловлювань слова у дві колонки у першу – слова лише з лабіалізованими голосними звуками у другу – слова лише з нелабіалізованими голосними.
Обгрунтуйте відмінність у їх вимові.
1. Під звук бандури я не плачу. Але ніколи й не сміюсь. Я просто душу без остачі вкладаю
в те, нащо дивлюсь під звук бандури (П. Воронько. 2. О слово Будь мечем моїм (О. Олесь.
3. Поруч хай вітер буде, а вдалині – мета. Чорно кругом чи біло, не зупиняти рух. Може
зламатись – тіло, але ніколи – дух (О. Стефанович).
– Запишіть подані слова, розташовуючи їх відповідно до ступеня підняття спинки язика під час творення наявних у них голосних. Доповніть їх власними прикладами.
Банан, берег, білі, богомол, бойкот, бити, берет, бурун, відбій, баран, вереск, брикливий,
буксус, болото.
– Прочитайте висловлювання. Випишіть слова, у яких голосні звуки протиставляються за місцем підняття спинки язика.
Випуск 17 _________
106
1. Не поету кого думка не літає вільно в світі (Л.У.). 2. Віддав себе я праці без вагання я
йшов туди, де розум посилав (Б. Грінченко. 3. Живи, моє серце, живи не для себе, для себе ж боти й не жило (В. Сосюра). 4. Поети – це біографи народу, а в нього біографія тяжка
(Л. Костенко).
– Записати подані речення фонетичною і фонематичною транскрипціями. Виділити слова із сонорними приголосними звуками, пояснити відмінність у їх вимові.
1. Як мрію чистую з найкращих мрій, я заховаю в серці Україну, і мрія та, як світище
ясне, шляхом правдивим проведе мене (В. Симоненко). Єднаймося усім миром іродом у
святому ореолі рідної Неньки України (Я. Гоян).
– Наведіть 5 загадок пропори року чи природні явища, слова-відгадки яких починаються на губні приголосні звуки. Запишіть відгадки фонетичною транскрипцією. Проведіть спостереження за вимовою губних приголосних у різних фонетичних умовах і зробіть висновок.
– Запишіть текст обома видами транскрипції. Дайте артикуляційно-акустичну характеристику голосних і приголосних фонем виділених слів, визначте інваріант та алофони.
Одкам’янійте, статуї античні, одкам’янійте і кричіть на ґвалт! В Лос-Анджелесі
пальми синтетичні уже вростають коренем в асфальт. Дерева вже тримаються за стіни,
вони ідуть із міста ледь живі. Невже колись і їх ужене стане, ні коника в реліктовій траві
Ліси мої, гаї мої священні! Пребудьте нам навіки незнищенні! (Л. Костенко).
– Запишіть слова фонетичною транскрипцією, знайдіть і проаналізуйте явище асиміляції.
Без жарту, зцідити, відчувати, схилитися, натхнення, зшивати, копитце, не мучся, після,
дні, вокзал, з тобою, вогко, косьба,
– Проаналізуйте усі можливі фонетичні явища у поданих словах.
Сердешний, брести, рушник, кращий, вулиця, пристрасний, наїзниця, масний, стиснути,
слати, рослий, вести, капость (рос. пакость), жевріти (із жервіє), горіх, він (рос. он).
– Запишіть слова, поділіть їх на склади та на частини для переносу з рядка в рядок. Поясніть відмінність фонетичного та орфографічного складів.
Явір, місто, рідний, гострий, дріжджі, співучасник, чорніє, олія, майструвати, бездонний,
безіменний.
– Перепишіть речення, уставляючи замість крапок О або Е. Згрупуйте однотипні випадки відповідно до закономірного чи незакономірного вживання О та Е після шиплячих та ј.
Обґрунтуйте.
Їх душі – горіння і криця – у наш...му завжди гурті (О. Ольжич). 2. Одвіку земляне знала-
бо ця такого безкрай...го вітру (О. Ольжич). 3. Та її голос – пш...ничний колос, аж за серце
хапає (І. Франко. 4. А вже тії куч...рі мені надокучили (н.тв.). 5. Добрі ж...рна все перемелють
(н. тв). 6. І тепер, де вгледжу високу ч...рняву молодицю в ч...рвоній хустці, то мені здається,
ніби я побачила матір рідну (Н.-Л.). 7. Освіту та освіч...них людей січ...ве товариство вельми
поважало (КГ) 8. Вдивляйся в очі пристрастей і зреч...нь!(О.Т.) 9. Ми були в повній бой...вій
готовності (В.Н.). 10. Павлинка з батьками веч...ряла (Сліп.
– Записати текст обома видами транскрипції. Проаналізувати всі можливі та наявні історичні чергування голосних і приголосних звуків. Виділити слова, в яких комбінуються випадки функціональних та історичних змін. Пояснити.
Зараз над поворонілою водою в ріст людини, мов прив’язана, висить тонка й прозора
намітка синьої імли. На березі й досі лежить довбаний човен, знизу він взявся льодом, а зверху
притрушений снігом, посеред озера плавають дві пари крижнів. Вони то пірнають у воду, то,
пропливши трохи, ховають голови під крила, наче збираються спати. Максим помахом шапки
вітає птахів, що з року в рік зимують у цьому закутку, із розгону стрибає в човен,
посковзнувшись, вискакує на лід і ледве не влітає у воду, а качка неквапливо відлітає до
протилежного, наче виплетеного купинами дерева (М.Стельмах).
Важливою складовою формування фонетичної компетентності студентів є індивідуальна робота, яка охоплює низку завдань, виконуваних безпосередньо на заняттях та в позааудиторний час. Доцільними видами під час вивчення фонетики є лабораторні роботи, які пропонуються до окремих тем, до змістових модулів або до розділу в цілому і виконуються за варіантами. Наприклад, до теми "Наголос" рекомендуємо такі завдання
Випуск 17 _________
107
Завдання 1. Запишіть слова, поставте наголос. У складних випадках користуйтесь словником. Охарактеризуйте наголос. Виділіть слова, які можуть мати додатковий наголос. Позначте його.
Гуртожиток, кілометр, договір, абетковий, агрономія, алкоголь, болотяний, бородавка,
жаровитривалість, валовий, веземо, вигнання, витрата, газометр, первіснообщинний.
Завдання 2. Прочитайте подані слова російської мови, поставте в них наголос. Перекладіть українською мовою, запишіть і поставте наголос. Порівняйте наголосив російських та українських відповідниках.
Приятель, страшный, верба, высоко, узкий, середина, малый, грабли, кроить, дочка,
доска, колесо, отчим, крапива, кухонный, новый, косой, летопись.
Узагальненню і систематизації фонетичних знань, умінь і навичок сприяє фонетичний аналіз тексту, який охоплює комплекс завдань такого типу:
– Прочитати текст. Записати обома видами транскрипції.
– Поділити текст на фрази і такти (ритмічні структури.
– Виділити у кожній фразі фразовий наголос.
– Визначити у ритмічній структурі проклітики та енклітики.
– Виділити слова з різним співвідношення фонем, звуків і букв, обґрунтувати.
– Підкреслити позиційні алофони фонем однією рискою, комбінаторні – двома.
– Виявити слова, у яких відбуваються функціональні зміни. Згрупувати однотипні явища, дати їх характеристику.
– Знайти випадки наявних або можливих історичних чергувань голосних, згрупувати однотипні випадки, пояснити причини. Окремо виділити слова, у яких голосні вживаються незакономірно, пояснити.
– Зробити повний фонетичний розбір підкреслених слів.
Зразок тексту Сидів удома, дивився у вікно. У світлі погожого дня Дніпро виблискував
чистотою, святковою блакиттю. І вільний простір над рікою здавався святковим, легким,
немов одухотвореним, і гаї на протилежному березі, збігаючи з кручі накручу, уже усміхались
молодою зеленню. Мабуть, Поляруш найдужче любив саме таку зелень, коли в її ніжному
свіченні наче живе сам дух весни, її радісна снага. Тоді єство відкривається назустріч радості
природи, ніби на якійсь потаємній його гілці теж зазеленів один-другий листочок (Є.Гуцал).
Окреслені в межах статті завдання є лише окремими зразками цілісної системи, яка охоплює різні форми і види навчальної діяльності студентів і забезпечує бездоганне володіння майбутніми учителями початкових класів фонетичними аспектами мови на теоретичному і практичному рівнях, уміннями фонетично правильно оформлювати своє власне мовлення та виробляти відповідні уміння й навички молодших школярів. Третьою складовою фонетичної компетентності майбутнього вчителя початкових класів є методична. Зміст підготовки студентів до навчання основ фонетики і графіки учнів 1-4 класів відповідно до програми з курсу "Методика викладання української мови" [4] охоплює розкриття таких питань
– Роль і завдання вивчення елементів фонетики і графіки вивчення фонетики у зв’язках з орфоепією і графікою.
– Процес навчання змісті послідовність роботи по класах, ознайомлення з особливостями звуків і букв (голосні звуки і позначення їх буквами на письмі м’які і тверді приголосні звуки, позначенням якості приголосних на письмі буквами і, я, ю, є та знаком м’якшення; дзвінкі і глухі приголосні, їх позначення на письмі ознайомлення зі складом і наголосом (поділ слова на склади, перенос слів, наголошений і ненаголошений склад напрями роботи над наголосом засвоєння нормативного наголосу у вживаних словах, формування вмінь і навичок визначати наголосу словах, робота над усвідомленням смислорозрізнювальної ролі словесного наголосу.
– Робота над усвідомленням учнями взаємозв’язку знань з фонетики, графіки, орфоепії, орфографії.
Випуск 17 _________
108
– Методи і прийоми роботи, види вправ з фонетики. Звуковий і звуко-буквений аналізи, методика їх проведення. Вимоги до вмінь по класах щодо розташування слів в алфавітному порядку.
– Структура і методика уроку на вивчення фонетичного матеріалу.
– Труднощі у засвоєнні елементів фонетики і графіки. Недоліки в знаннях і вміннях молодших школярів, причини виникнення, шляхи усунення. Оскільки первинні уявлення про фонетичні і графічні одиниці учні мають одержати уже в
1 класі, значну увагу в організації різних видів діяльності студентів з методики викладання української мови (аудиторної, індивідуальної, самостійної, навчально-дослідної роботи) приділяємо засвоєнню майбутніми фахівцями лінгвістичної основи методики навчання грамоти. Досвід роботи переконує, що ефективною формою опанування студентами методичних засад вивчення звукової і графічної систем української мови у їх взаємозв’язку є самостійне дослідження означеного питання на основі опрацювання рекомендованої літератури та аналізу методичної діяльності вчителів. Так, готуючи "Методичну скарбничку" до педагогічної практики (розділ "Методика навчання грамоти, студенти визначають, які особливості української фонетики і графіки мають брати до уваги класоводи, формуючи у першокласників початкові навички читання і письма, розробляють завдання і запитання для взаємоконтролю, що дає можливість включитись в організацію педагогічної взаємодії у навчанні. На практичних заняттях вони презентують дібраний матеріал, обґрунтовують його роль у засвоєнні майбутніми спеціалістами початкової ланки освіти звукової системи української мови. Наведемо приклади завдань для навчального діалогу "Студент – студенти 1. На основі яких істотних ознак учні одержують уявлення про
фонетичні і графічні одиниці 2. Яку роль виконують букви я, ю, є ? 3. Які приголосні звуки у
початкових класах зараховують до м’яких? 4. Наведіть приклади слів, у яких м’якість
приголосних графічно не позначається. Як учні засвоюють правильне читання і написання таких
слів у першому класі 5. Обгрунтуйте необхідність формувати в першокласників уже на
початку букварного періоду складове читання. 6. Нащо треба звернути основну увагу учнів у
процесі ознайомлення з буквами б, г, д, з, ж, буквосполученнями дж, дз ? 7. Якою особливістю
українського складоподілу слід керуватися учителеві під час поділу слів зі збігом приголосних на
склади?
Успішне формування методичної складової фонетичної компетентності майбутніх учителів можливе за умови ґрунтовного опанування ними особливостей сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти. Аналіз його науково-методичних засад дає можливість зробити висновок про важливість фонетичного слуху у розвитку мовленнєвої діяльності школярів. Фонетичний слух, як зазначає дослідник проблем теорії і методики навчання української мовив початковій школі МС. Вашуленко, є основою свідомого оволодіння звуковими одиницями мовлення. Від того, як буде розкрито для дитини будову звукової форми слова, залежатиме не тільки засвоєння грамоти, ай усе наступне засвоєння мови – граматики і пов’язаної з нею орфографії [5, с. 42]. Дотримуючись провідного принципу звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти (від звука до букви), класовод уже в добукварний період має формувати у першокласників такі знання і вміння правильно вимовляти всі звуки сучасної української літературної мови розрізняти на слух за способом артикулювання голосні і приголосні звуки, тверді і м’які приголосні, правильно їх вимовляти – коротко, без призвуків голосних утворювати злиття будь-якого твердого чим якого приголосного з голосними звуками ділити слова на склади та у дво- й трискладових визначати наголошений склад називати послідовно звуки в невеликих словах та, користуючись умовними позначеннями (фішками, будувати звуко-складові схеми таких слів. Вдумлива робота з дітьми у добукварний період, як наголошує НІ. Тоцька, може значною мірою запобігти труднощам, що виникають під час оволодіння грамотою [7, с. 168]. У цей час треба вчити дітей прислухатися домовлення дорослих ідо свого власного, а вчитель має приводити вимовні навички дітей у відповідність з орфоепічними нормами літературного мовлення.
Випуск 17 _________
109 Вирішення проблеми підготовки майбутнього вчителя до формування фонетичного слуху першокласників великою мірою залежить від створення комунікативного забезпечення навчання, включення студентів у співпрацю у процесі пізнавального пошуку. Це переконливо ілюструє використання активних методів і прийомів роботи на практичному занятті з теми "Зміст, структура, методика уроків мови добукварного періоду навчання грамоти, зокрема
– розробка і проведення фрагментів уроків на ознайомлення з поняттями голосні і
приголосні звуки, тверді і м’які приголосні з урахуванням технологічного підходу (ігрова технологія, інтерактивне навчання, диференційоване навчання та ін..);
– презентація завдань на формування елементарних аналітико-синтетичних умінь у роботі над звуками мовлення (відтворювати ланцюжок звуків у слові називати перший і останній звуки пояснювати зміну значення слова у результаті заміни одного зі звуків додавати звук, щоб утворилося слово поєднувати окремі звуки у склад тощо
– використання предметних і сюжетних малюнків для називання першокласниками предметів, ознак, дій, поділу слів на склади, виокремлення звуків, розмежування їх на групи, побудови звукових моделей тощо.
– робота над загадками, скоромовками, чистомовками. Проведення на практичних заняттях з методики навчання грамоти вправна звукові спостереження, звуковимову та аналіз сприяє повторенню і закріпленню знань студентів про фонетичну систему рідної мови, робить їх активними учасниками власного процесу навчання, готує майбутніх учителів до використання здобутих методичних умінь під час педагогічної практики, дає можливість організовувати діяльність учнів, спрямовану на розвиток фонетичного слуху, удосконалення звуковимови, зацікавленість дітей мовою взагалі та її звуковою стороною зокрема.
Висновок. Отже, знання фонетичних процесів артикуляції звуків, їхніх акустичних властивостей, закономірностей сполучуваності, усвідомлення функціональних та морфонологічних явищ, засвоєння лінгвістичних особливостей сегментних та суперсегментних одиниць визначають підґрунтя для опанування методичними технологіями формування фонетико-орфоепічної компетентності молодших школярів, забезпечують удосконалення літературної вимови, дикції, підвищення культури усного мовлення в цілому. Відтак, процес формування фонетичної компетентності як системи передбачає не тільки засвоєння знань, оволодіння вміннями і навичками, ай спроможність студентів мобілізувати і реалізувати означені компоненти в майбутній професійній діяльності.
Література
1. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. – 2006. – № 2. – С. 23-44.
2. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства : підручник / Ю.О. Карпенко. – К. : Академія,
2009. – 334 с.
3. Климова К.Я. Теорія і практика формування мовнокомунікативної професійної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей педагогічних університетів : монографія / Катерина Яківна Климова. – Житомир, 2010. – 558 с.
4. Методика викладання української мови : Програма навчання курсу (за вимогами кредитно-модульної системи. – Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2008. – 48 с.
5. Методика навчання української мовив початковій школі : навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За наук. Ред.. МС. Вашуленка. – К. : Літера
ЛТД, 2010. – 364 с.
6. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. – К. : Початкова школа,
2007. – 429 с.
7. Тоцька НІ. Фонетика української мови та її вивчення в початкових класах / Ніна Іванівна Тоцька – К. : Радянська школа, 1976. – 176 с.
Резюме
В статье рассматриваются составные фонетической компетентности учителя
начальных классов и предлагается технология е формирования с ориентацией на будущую
Випуск 17 _________
110
профессиональную деятельность.

Ключевые слова компетентность, фонетическая компетентность, фонетические
знания, фонетические умения и навыки, лингвометодическая подготовка

Summary
The article deals with the component parts of the phonetic competent of the teacher of elementary
school and the technology of its forming with the orientation on the future professional activity is
suggested.

Key words: competent, phonetic competent, phonetic knowledge, phonetic skills, linguistic and
methodic training.


УДК 372.3
Г.С. Демидчик
ОЗНАЙОМЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ СЕМАНТИКО-СТИЛІСТИЧНИМИ
ВЛАСТИВОСТЯМИ ПРИЙМЕННИКІВ
У статті розкриваються методика ознайомлення молодших школярів із семантико-
стилістичними властивостями прийменників з метою удосконалення граматичного ладу
їхнього мовлення.

Ключові слова прийменники, семантичні і стилістичні властивості прийменників,
граматичний лад мовлення.

Постановка проблеми. У мовознавстві встановлено, що прийменники відіграють важливу роль у граматичній будові сучасної української літературної мови. Маючи більш абстрактне значення порівняно із самостійними частинами мови, вони виражають різні відношення між повнозначними словами або відтінки у значеннях повнозначних лексемі служать важливим засобом зв’язності слів, речень у тексті. Тому завдання вчителя вбачаємо у навчанні дітей свідомо зв’язувати слова у словосполучення й речення, доречно, відповідно до комунікативного завдання користуючись прийменниками. Аналіз мовознавчої літератури та лінгвістичних наукових розвідок дав можливість визначити семантичній граматичні функції та семантико-стилістичні властивості прийменників, їх роль як засобу розвитку комунікативно-мовленнєвих умінь. Це є важливим теоретичним підґрунтям для ознайомлення молодших школярів з прийменниками на теоретично- практичному рівні, нащо націлює комунікативно-діяльнісний підхід до вивчення шкільного курсу рідної мови. Метою статті є долучити молодших школярів до виявлення семантико- стилістичних властивостей прийменників уході лінгвістичного аналізу доступного мовного матеріалу, що забезпечить свідоме використання їх у висловлюваннях різних типів і стилів, навчання яких передбачено програмою.
Аналіз досліджень і публікацій. Незважаючи нате, що окремі дослідники не відносять прийменники до частин мови, інші надають їм другорядного значення, вони складають структуру мови, її "внутрішню і зовнішню національну специфіку" [6, 3], і роль їх досить значна. Прийменники та прийменниково-відмінкові конструкції становлять "именной облик" мови. Розвиваючи та збагачуючи іменникову відмінкову парадигму, вони виконують не менш важливу роль як семантико-синтаксичні та стилістичні мовні засоби, розкривають своє функціонально-семантичне значення залежно від лексичної і фразової ситуації. З приводу прийменників і їх лексичного значення висловлювалися різні думки. Деякі вчені не вважають прийменники навіть словами. Так, Є.Курилович стверджує, що "прийменник – це не слово, а морфема, яка складає єдність з відмінковим закінченням" [3, с. 66]. Аналогічної думки у визначенні статусу прийменника дотримується й І.Р.Вихованець. В.В.Виноградов дотримувався іншого погляду. Називаючи прийменники лексичними одиницями, він відзначав, що вони не втратили лексичну відокремленість і не стали "звичайними відмінковими


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал