Слобідська Україна в другій половині ХVІІ ст



Скачати 152.14 Kb.
Дата конвертації25.04.2017
Розмір152.14 Kb.
ТипПрограма
8 клас історія України

Тема: Слобідська Україна в другій половині ХVІІ ст.

Мета. Охарактеризувати становище Слобідської України в другій половині          ХVII ст.; адміністративно-політичний та соціальний устрій Слобожанщини; сформувати уявлення про заснування слобідських міст; показати значення окремих регіонів у загальному розвитку країни. Розвивати вміння аналізувати історичні події та факти, користуватись історичною картою, визначати історичні поняття. Виховати інтерес до історії рідної країни та почуття патріотизму.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань.

Обладнання уроку: підручник, історична карта, історичний документ, презентація «Слобідська Україна в другій половині ХVІІ ст.», відео «Заснування м. Харкова».

Основні терміни та поняття:   слобода, займанщина, колонізація, Бєлгородська лінія, соціальна структура, слобідський полк, автономія, Дике Поле.

Основні дати:    30-40 роки ХVII ст. – Перша хвиля переселень

  50 роки ХVII ст. – Друга хвиля переселень, утворення  слобідських полків.



Історичні діячі: полковники Іван Дзиковський, Герасим Кондратьєв.

Навчально-методичне забезпечення: Програма для середньої загальноосвітньої школи. Власов В. Історія України 8 клас. – Київ 2003. Сас П. Історія України XV – ХVIII ст. Навчальний посібник. – Львів 2001. Швидко Г. Історія України XVI – XVIII ст. 8 клас. Генеза. – Київ 1997. Буштрук К. Історія України 7-8 клас. Навчальний посібник. – Харків 2005. Нетрадиційні уроки. Історія 5-11 класи. Торсінг +. – Харків 2006. Історичний атлас. Україна 8 клас. – Київ 2005, презентація «Слобідська Україна в другій половині ХVІІ ст.», відео «Заснування м. Харкова».

Очікувальні навчальні результати. Після  уроку учні зможуть:

Охарактеризувати політичний і соціальний устрій Слобідської

України в другій половині  ХVII ст. Розуміти та пояснювати

основні терміни та поняття уроку. Визначати на історичній карті процес колонізації  Дикого поля в другій половині ХVII ст. Аналізувати історичні події й робити висновки на основі історичних фактів і документів.



Структура уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми.

І V. Вивчення нового матеріалу:

1. Українська колонізація земель у верхів’ях Псла, Ворскли і Сіверського Дінця.

2.Заснування і розвиток слобідських міст

3.Політичний устрій Слобідської України

4.Соціальній устрій Слобожанщини

V . Закріплення нових знань.

V І. Домашнє завдання.

Хід уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Тести.


  1. Позначте ім'я історичного діяча, який уклав між Гетьманською Україною та Польщею Гадяцький договір.

А Д. Апостол; Б П. Орлик;

В І. Виговський; Г І. Мазепа.

  1. Позначте рік Конотопської битви.

А 1634 р.; Б 1641 р. ; В 1654р.; Г 1659 р.

  1. Віленське перемир'я було підписане:

А між Москвою та Польшею;

Б Швецією та Україною;

В Туреччиною та Кримським ханством;

Г Молдавією та Україною.

  1. Позначте назву періоду 60 – 80-х рр.. ХVІІ ст. в історії Української держави.

А «Татарщина»; Б доба героїчних походів;

В Руїна; Г «золотий спокій».

  1. Позначте ім'я історичного діяча, який першим з українських гетьманів здійснив поїздку до Москви, де був укладений Московський договір 1665 р.

А І Брюховецький; Б І. Мазепа;

В І. Скоропадський; Г П. Полуботок.

  1. Позначте назву загальної ради, у якій брали участь не тільки козаки, а й селяни та міські жителі.

А Мала рада; Б Чорна рада;

В Військова рада; Г Старшинська рада.

Перевірка тестів.



Бесіда на повторення.

  1. Яку ми тему вивчили на минулому уроці? (Козацька держава – Гетьманщина.)

  2. Яку державну політику проводив І. Самойлович в Гетьманщині? (Посилив владу старшини, прагнув об'єднати Лівобережну і Правобережну Україну , Запорізьку Січ, у 1674 р. був проголош. Гетьманом «обох берегів Дніпра»., нагороджував старшину й духовенство маєтками, не допускав надмірного визиску селян і міщан власниками маєтків.

  3. Назвіть, які вищі органи влади існували в Гетьманщині. (Гетьман, Генеральна рада, рада старшин, генеральна старшина- генеральний писар, генеральний обозний, два генеральних судді, генеральний підскарбій, генеральний осавул, генеральний хорунжий і генеральний бунчужний, генеральний арматний отаман).

Верховна влада належала гетьманові. Він був головнокомандувачем усього козацького війська, очолював законодавство, адміністративне управління і суд.

Гетьмана обирала Генеральна рада – вищий державний орган влади. Велике значення мала рада старшин, яка збиралася на великі свята в геть. Резиденції. Старшинська рада здійснювала управління державою за відсутності гетьмана.Гетьман здійснював свою владу за допомогою генеральної старшини. До її складу входили – генеральний писар, генеральний обозний, два генеральних судді, генеральний підскарбій, генеральний осавул, генеральний хорунжий і генеральний бунчужний, генеральний арматний отаман).



  1. Гетьманщина поділялася на полки. Скільки їх було? Хто стояв на чолі полку?

(Полків було - 10: Київський, Чернігівський, Стародубський, Переяславський, Гадяцький, Лубенський, Миргородський, Ніжинський, Прилуцький, Полтавський. На чолі полку стояв полковник.)

III. Мотивація навчальної діяльності.

Розповідь вчителя.

Вивчаючи історію України в 8 класі, ми зустрічали назви територій: Гетьманщина, Запорозька Січ, Лівобережна та Правобережна Україна. Сьогодні ми звами познайомимося ще більше з територією України під назвою «Слобідська Україна».

Слобідська Україна – територія нової української козацької колонізації. Назва походить від «слобод, що заснували на цій території переселенці з Правобережної, Лівобережної України»).

Запитання до учнів:



  1. Пригадайте, коли й у зв’язку з якими подіями заселялася територія         Слобожанщини.

(У зв’язку з повстаннями 30 – 40 років XVII ст. проти Польщі. Після придушення повстань частина козаків прибула на порубіжні з Московією землі).

Оголошення теми, мети, завдань уроку.

План уроку

1. Українська колонізація Слобожанщини.

Метод «мікрофон».


  • Про що ви хотіли дізнатися на сьогоднішньому уроці.

Сьогодні на уроці ми   познайомилися з вами з політичним та соціальним устроєм Слобідської України в 2 пол. XVII ст.

На протязі уроку спробуймо дати відповідь на



ключове питання: Яке місце займала Слобідська Україна в 2 пол. XVII ст.?

У нас на дошці є Дерево знань, вкінці уроку ми спробуємо його збагатити вашими знаннями відповіддю на ключове запитання уроку.

IV.  Вивчення нового матеріалу.

План


  1. Українська колонізація Слобожанщини.

  2. Заснування і розвиток слобідських міст.

  3. Адміністративно – політичний стрій Слобожанщини.

  4. Соціальний устрій Слобожанщини в 2 пол. XVII ст.

А) Розповідь учителя

Територія Слобідської України має свою історію. Нині це українські та російські землі Харківської, Сумської, частини Донецької, Луганської, Воронезької та Курської областей.

Освоєння земель Слобідської України розпочалося ще у XVI ст., але масового характеру воно набуло у XVII ст. (після невдалих козацько-селянських повстань, у перебігу Національно- визвольної війни, особливо у роки Руїни).

Від поселень — слобод — край дістав назву Слобідська Україна.

Слободами називали поселення, що користувалися пільгами: протягом 10—40 років не платили податків із торгових операцій, з занять промислами і ремеслами.

У 1635 р. в Слобідській Україні було проведено перший перепис населення.

Московська адміністрація не перешкоджала освоєнню родючих земель Слобожанщини.

Б) Проблемні запитання

     1) Чому московський уряд був зацікавлений у заселенні слобідських земель?

      (Московська держава прагне колонізувати ці землі. Відбувалося господарське заселення краю. Утворилися нова захисна смуга від татар)

Словникова робота

Колонізація — заселення і господарське освоєння вільних земель всередині країни (внутрішня колонізація), заснування поселень за межами своєї країни (зовнішня колонізація).

2) Назвіть причини масової міграції українців.

(Посилення польського гніту. Події Визвольної війни. Після Білоцерківського договору відбулося повернення польської шляхти і чиновників.)

Одним із перших переселенців на Слобожанщині був гетьман Яків Острянин., керівник козацько – селянського повстання проти польсько – шляхетського гноблення 1637 – 1638 рр. Після поразки в битві з польським військом він зі своїм полком( понад 1000 козаків) поселився на Слобожанщині. Отже, на нові землі прибуло майже 3 тис. чол..



  1. Заснування і розвиток слобідських міст

А. Слова вчителя

Після Білоцерківського миру 1651р.; підписаного після поразки армії Б.Хмельницького під Берестечком, почалася друга хвиля переселень українських козаків, міщан, селян на схід, у межі Московської держави. Територія, яку заселяли переселенці, була незаймана.

В цей час засновуються нові міста Харків(1654), Суми(1652), Лебедин(1654) , Острогозьк (1652 та інші.)

Б. Повідомлення учня.

Зараз ми послухаємо повідомлення учня про заснування міст Суми та Лебедина.

Завдання для учнів:


  • Записати роки заснування міст Суми та Лебедин.

Про заснування міста Харків подивіться будь ласка уривок з фільму «Історія українських земель. Слобожанщина.»

В. Перегляд уривку з фільму «Історія українських земель. Слобожанщина.»

Завдання для учнів:



  • Запишіть у зошити коли було засноване місто Харків, та звідки пішла назва міста.

Вчитель: У 1655 р. у Харкові жило близько 600 служилих людей, а всього населення було близько 2000 осіб. Частина мешканців міста займалася ремеслом і торгівлею, але більшість селилося у слободі і займалося хліборобством.

Вчитель перевіряє записи учнів в зошитах.



Проміжний висновок: Наприкінці XVII ст. на Слобідських землях існували десятки міст і містечок. У них успішно розвивалися ремесла, промисли, торгівля. Це сприяло економічному зростанню Слобожанщини.

Г. Робота з картою

1)     Знайдіть на карті атласу с.20 Бєлгородську укріплену лінію.

2) Питання до класу:

а) де в основному селилися переселенці?

(За укріпленням Бєлгородської лінії)

б) Як селилися переселенці?

(Компактно, разом проживали на спільній території)

в) Назвіть річки, в басейнах яких жили переселенці.9Псел, Ворскла, Харківка та ін..)

г) Як називалася раніше територія, яку засиляли переселенці? (Дике Поле)

     Проміжний висновок: масова колонізація Слобожанщини українським населенням спричинялася воєнними лихоліттями, які випали на долю України в 2 пол. XVII ст. Завдяки переселенню на нові землі були врятовані від фізичного знищення тисячі людей. Вони своєю працею обжили величезні масиви земель колишнього так званого Дикого Поля. Це сприятливо позначилося також на подальшому розвитку Гетьманщини і Запорожжя.



Д. Робота з підручником.

Вправа  «Продовж речення».

Учитель дає завдання: прочитайте матеріал підручника на ст. 204 і продовжте речення.

Переселенці утворювали окремі поселення або осідали в існуючих містах -………………………………(Білгороді, Курську, Валуйках, Воронежі, Єльці, Карачеві. та ін..). Якщо в місті була значна кількість переселенців – українців, то вони створювали окрему ……….(слободу). На чолі української общини стояв…….(отаман), якому підпорядковувалися сотники, а сотникам -……..(десятники). Тобто управління тут було організоване за козацьким зразком. Контроль над переселенцями здійснював……..(воєвода), призначений царським урядом.

Перевірка завдання. Учні читають по черзі продовжені речення


  1. Адміністративно – політичний стрій Слобожанщини.

Розповідь учителя.

Слобідська Україна в адміністративно-політичному й військовому відношенні поділялася на 5 полків. Це Харківський, Сумський, Охтирський, Острогозький, Ізюмський полки( показ на карті). Полки отримували назви по назві міста.



  • Яким же був устрій Слобідської України дізнаємося з повідомлення учня.

Повідомлення учня.

Запитання до учнів:

- Яка була основна функція слобідських полків? (охоронна служба проти татар)

     Запитання до класу



  • Пригадайте, кому належала влада в Гетьманщині?

(Гетьману, його повноваження визначалися спеціальними статтями, що укладалися між гетьманом и царем. Старшинській радію, куди входили гетьман і генеральна старшина)

    Розповідь учителя

У Слобідській Україні посади гетьмана не існувало. Слобідські полки підлягали владі Бєлгородського воєводи, а також центральним установам Російської держави. Кожній полк окремо отримував царську жалувану грамоту. Вибраних полковників погоджував воєвода, а потім пропонував цареві на цю посаду. Реєстр усіх слобідських полків містив перелік козаків, які мали відбувати військову службу.

     Проміжний висновок.

Особливості адміністративно-політичного устрою Слобідської України полягали в слідуючому: Слобідська Україна в адміністративно-політичному й військовому відношенні поділялася на 5 полків. У Слобідській Україні посади гетьмана не існувало. Слобідські полки підлягали владі Бєлгородського воєводи, а також центральним установам Російської держави.


  1. Соціальний устрій Слобожанщини в 2 пол. XVII ст.

А) Після національно-визвольної війни соціальна структура Козацької України істотно змінилася. Зникли польські магнати, шляхта, католицьке духовенство. Українська шляхта швидко злилася з козацькою старшиною. В останні десятиліття XVII ст., селяни, міщани, та козаки стали втрачати завойовані ними соціальні й майнові права

Б) Робота в групі

Таблиця «Соціальна структура українського суспільства в 2 пол. XVII ст.»

Завдання на основі таблиці:

Зробіть висновок про соціальний устрій Слобідської України.

(У Слобідській Україні суспільство зберігало становий характер.)



Соціальна структура українського суспільства в 2 пол. XVII ст.

соціальна структура українського суспільства в 2 пол. xvii ст.

Відповіді учнів. Суспільство поділялося на п'ять станів:

• козацтво, яке підпорядковувалося владі козацької старшини, мало право вільно проживати в містах і займатися ремеслом, торгівлею, промислами. Козацтво несло військову службу і не сплачувало податків;

• шляхта;

• духовенство;

• міщанство;

• селянство.

Привілейованими були:

• козацька старшина;

• родовита шляхта;

• російське та іноземне дворянство, що отримало від царя землі за службу;

• вище духовенство, яке мало великі земельні володіння;

• міські багатії.


  1. Степан Разін і Україна.

Розповідь вчителя.

У 1670 р. на Слобідську україну поширилося селянсько – козацьке повстання під проводом Степана Разіна, що вибухнуло на сусідньому Дону.



Завдання для учнів:

- Опрацйте історичне джерело і скажіть коли і чим завершилося це повстання на Слобожанщині.



В-ді учнів: У листопаді цбого року відбулися вирішальні бої між повстанцями та урядовими військами, які завершилися придушенням повстання.

V. Закріплення нових знань.

Метод «Дерево знань». Повернемося до нашого ключового питання.

Ключове питання: Яке місце займала Слобідська Україна в другій половині XVII ст.?

Для того, щоб відповісти на запитання можна використати такі неповні речення:

Я добре знаю, що…

Я думаю інакше, тому що…

Я впевнений у тому що…

Я переконаний у цьому, тому що…

Я сумніваюсь у цьому, тому що…

Я не згодний з цим, тому що…

 Учні говорять свої відповіді:

Наприклад:



  1. Я впевнена в тому , що Слобідська Україна займала визначне місце в другій пол. XVII ст. серед українських земаль, адже тут українці обжили величезні незаселені простори земель "дикого поля", ними були засновані нові міста.

  2. Я тепер добре знаю, що Слобідська Україна займала вагоме місце в другій пол. XVII ст. серед українських земаль, адже українські козаки захищали південні кордони своєї держави від нападів татар, брали участь у воєнних походах.

  3. Я думаю інакше, Слобідська Україна мала обмежену автономію в складі Російської держави, тому негативно впливало на її розвиток.

А зараз свої висловлювання запишіть на листочках і прикріпіть їх до дерева знань. Сьогодні ваше Дерево Знань збагатилося вашими знаннями з історії Слобожанщини, того краю де ви живете.

Висновки


Масова колонізація Слобожанщини здійснювалася українським населенням і була зумовлена воєнним лихоліттям другої половини XVII ст. Українці обживали величезні незаселені простори земель "дикого поля", захищали південні кордони своєї держави від нападів татар, брали участь у військових походах .

VI. Підсумки уроку.

Види роботи.

1. Учитель пропонує учням продовжити речення:

«Сьогодні я навчився…» або «Сьогодні мені було цікаво…»,

Учитель висловлює власну думку.



VII. Домашнє завдання.

  1. Опрацювати текст підручника

  2. Написати еcce на тему: «Яке місто і чому було найважливішим на території слобідської України?»


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал