Складнопідрядні речення з підрядними місця і часу



Скачати 94.75 Kb.
Дата конвертації10.05.2017
Розмір94.75 Kb.
ТипУрок
Урок № 21

Тема: Складнопідрядні речення з підрядними місця і часу.

Мета: дати поняття про складнопідрядні речення з підрядними місця й часу, формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них граматичні основи, частини головну й підрядну; виховувати повагу до фольклору, до таланту майстрів художнього слова; формувати пунктуаційну грамотність, розвивати увагу, мислення, навички виконання таких мисленнєвих дій, як аналіз, порівняння, добір аргументів на підтвердження самостійно висунутих тез, розвивати мовлення, удосконалювати навички роботи з підручником та навички правильного інтонування речень.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.
*Робота біля дошки. Записати речення, поставити питання від головного до підрядного. На питання якого другорядного члена речення відповідає підрядна частина? На які розряди поділяються обставини? Які з-поміж поданих речень відповідають на питання обставин місця й часу?
Де є життя, там є надія. Де немає болю, там немає життя. Не копай ями на когось, бо сам у неї впадеш. Як житимеш просто, проживеш років зо сто. Як будеш лукавить, чорт тебе вдавить. Доки людина дихає, вона сподівається.

Народна творчість.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Пояснення вчителя.
Складнопідрядним реченням з підрядним місця називається таке складне речення, в якому підрядна частина вказує на місце чи напрям дії, про яку йдеться в головному реченні.

Підрядне речення місця відповідає на питання обставин місця: де? куди? звідки? Напр..: Десь там моя вітчизна неземна, де пахнуть зорі, ніби євшан-зілля. (Д.Павличко.) А там, де сонце торкнулось вершечків дерев, листя спалахнуло злото-зеленим вогнем. (М.Коцюбинський.) Підрядне речення місця залежить від головного речення в цілому.

З головним реченням воно зєднується сполучними словами де, куди, звідки. У головному реченні цим словам можуть відповідати слова тут, там, туди, всюди, скрізь, звідти, кудись тощо. Напр..: І серце полинуть бажає туди, де ще воля гуляє. (Б.Грінченко.) Де нема святої волі, не буде щастя там ніколи. (Т.Шевченко.) Там, де тирса шелестіла, йдуть плуги. (П.Воронько.)

Підрядні речення місця можуть стояти після головної частини речення (напр.: Там ясна світлиця, де красна молодиця (Нар.творч.), перед головною частиною (напр.: Де творчості немає, там і життя нема! (В.Сосюра.) або всередині головної частини (напр..: Білі каштани, світлі огні, де б не бував я, любі мені. (А.Малишко.) Над озером, де плачуть дві верби, стоїть вродлива мавка чорноброва. (Л.Забашта. ) Там, де рідні кожна стежка і стеблина, бродять мої думи і пісні мої. (В.Сосюра.) .
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 61).
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Робота біля дошки. Записати речення. У кожному вказати головну й підрядну частини, поставити до підрядної частини питання, зясувати, на що вона вказує. Визначити вид підрядної частини. Вказати сполучні слова, за допомогою яких підрядна частина зєднується з головною.
І. Бджола летить, де мед пахтить. Куди голка, туди й нитка. Де робить купа, не болить біля пупа. Де слова масні, там пироги пісні. Де баб сім, там торг зовсім. Де велика рада, там рідкий борщ. Де борошно, там порошно. Де багато кухарів, там собаки не голодні. Там, де просто, живуть років зо сто. Живи, поки живеться. Забіг, де й перець не росте. Де праця, там пісня. Де відвага, там перемога. Де байрак, там козак. Де козак, там слава. Де нема співця, послухаєш горобця. Де свої бються, хай чужі не мішаються. За вухо та туди, де сухо.

Народна творчість.

ІІ. Україна моя починається там, де доля моя усміхається. (П.Осадчук.) Де рідний край, там під вербою рай. (Нар.творч.) О Україно! Жить тобі, як і твоїй співучій мові, аж поки сяють голубі небесні шати. (Л.Забашта.) Там, за порогами, в степах, де землі щедрі і розлогі, сидять лелеки на стовпах. (Л.Костенко.) А там, де чуть синички вбогий свист, зими злякавшися, тріпоче лист. (В.Шекспір.) Де ходили люті турки-яничари, там пасуться мирні овечок отари. Де полягла козацькая голова думлива, виріс там будяк колючий та глуха кропива. (Леся Українка.) Ще будуть люди і брати там, де раби були й кати. (Б.Грінченко.) Де гарцювали яничари, дзвенять на сонці лемеші. (І.Турчин.) Сивіють хлібів перекати, де кров побратимів лилась. Де козацька слава не вмира, повниться зерном життя натхненне. (Д.Луценко.) Там, де землю зорали стальні лемеші, вже пливуть тумани, наче хвилі. (В.Сосюра.) Світлом рожевим там степ паленіє, промінь де ллється іскристий. (Леся Українка.)
* Пояснювальний диктант. Прочитати речення, дотримуючи правильної інтонації.
Де іржали коні, квітне мак. Де копитом били, - копитняк. (А.Качан.) Воронець зацвітає на моїй українській землі там, де падали коні, вороні твої коні, Вкраїно. (Л.Забашта.) Там, де зорі сяють з-за гори, над водою гнуться явори. (А.Малишко.) Над водою, де калина білим цвітом одцвіта, тихо явір-яворина задивляє крізь літа. (В.Женевський.) Де порубаний цвіт застелив клаптик поля, зашуміла увись тонкостанна тополя. (О.Галета.) Там, де зорі сяють з-за гори, над водою гнуться явори. (А.Малишко.) Де синім медом ллється літо, бринить бджолиний спів. (Є.Маланюк.) Ми вийдем з тобою на листя опале, де сяє повітря, як сиві опали. (Д.Павличко.) Ми підем, де трави похилі, де зорі в ясній далині. (А.Малишко.) І зорі блимають незлічені над нами там, де Чумацький Віз накреслив дальню путь. (В.Сосюра.) Там, де втомно в темінь тоне кучерявий вечір, хтось невтомним дзвоном дзвонить про чарівні речі. (Д.Загул.)
* Диктант із завданням. Записати народні прислівя, завершивши їх. У кожному з речень підкреслити граматичні основи, визначити частини головну й підрядну.
Куди орли літають, ... . Треба розумом надточити, ... . Куди серце лежить, ... . Де мяко стелять, ... . Куди кінь з копитом, ... . Де він не повернеться, ... .
Для довідок. ...туди сороки не пускають. ... де сила не візьме. ... туди й око глядить. ... там твердо спати. ... туди й жаба з лапою (рак з клешнею). ...там золоті верби ростуть.
* Прочитати. Записати тільки складнопідрядні речення з підрядними місця. Свій вибір обгрунтувати. Пояснити, як відрізнити складнопідрядні речення з підрядними місця від складнопідрядних з підрядними означальними?
Повій, вітре, на Вкраїну, де покинув я дівчину. (С.Руданський.) Ой, мабуть, мила твоя там витає, де сонечко ясне за гори сідає. (М.Петренко.) Я брала там євшану-зілля вволю, де у Кирилівці ходив малий Тарас. (Л.Забашта.) О, скільки є могил, де спить життя козаче! (Л.Глібов.) В степах, на прадідних козацьких тих могилах, де полягло колись преславне товариство під списами татар, Москви, лихої Польщі, катів жорстоких вільної Вкраїни, стою я. (П.Безруч.) Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці. (Л.Костенко.) Не живе ледачий, де кипить робота. Не кується слово там, де твань болота. (А.Малишко.)
* Накреслити схеми поданих речень, визначити вид кожного. За схемою, поданою на с. 115 підручника, зробити синтаксичний розбір одного з речень (усно).
Чом я не можу злинути угору, туди, на те верхівя золоте, де місяць просвітив біляву хмарку? (Леся Українка.) Там, де малина й ліщина докупи зрослися, вітер натхненно гілля їхнє перемішав. (Є.Гуцало.)
V. Вивчення нового матеріалу.
* Пояснення вчителя.
Складнопідрядним реченням з підрядним часу називається таке складне речення, в якому підрядна частина вказує на час або тривалість дії, про яку йдеться в головному реченні.

Підрядне речення часу відповідає на питання обставини часу коли? відколи? як довго? з якого часу? до якого часу? з яких пір? Напр..: Коваль клепле, поки тепле. (Нар.творч.) Пройшло немало років, як погас вогонь війни і вичахли гармати. (Д.Луценко.)

З головним реченням підрядне речення часу зєднується сполучниками підрядності й сполучними словами коли, поки, доки, ледве, в міру того як, до того як, після того як, відтоді як, з того часу як, перш ніж. Цим словам у головному реченні можуть відповідати слова тоді, доти, до тих пір, до того часу тощо. Напр..: Є скарби, допоки їх шукають. (Л.Костенко.)

Підрядні речення часу можуть стояти перед головною частиною складнопідрядного речення (напр..: Відколи на світі пісні гомоніли, такої не чути ніколи. (Л.Костенко.) А наш соловейко коли заспіває, здається, скресає Дніпро. (Л.Забашта.), після головної частини (напр.: Не щебечи, соловейку, як сонце пригріє. Не щебечи, малюсенький, як і вечоріє. (В.Забіла.) Ітиму, доки вистачить снаги. (Л.Костенко.), всередині головної частини (напр..: Уночі, як Чумацький Шлях сріблисту куряву простеле, вийди на Дніпро! (П.Тичина.).
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 61).
VІІ. Виконання вправ на закріплення.
* Переписати записані на дошці (спроектовані на дошку) речення. Визначити частини головну й підрядну, поставити питання до підрядної частини, зясувати її вид. Пояснити вживання розділових знаків.
І. Чом, чом не прийшов, як ще місяць не зійшов? Тоді тебе принесло, як сонечко ізійшло. Як стане на степу вітер повівати, очерет і тирсу по степу розсипати, тоді мене, мила можна ждати-піджидати. Як котилось ясне сонце й стало примеркать, став той славний чумаченько товариства прохать. А як жито зацвіло, прийшла звістка у село. У неділю вранці-рано, як стало світати, позїжджалася родина жовнярика проводжати.

Народна творчість.

ІІ. Я народилася, коли з-під снігу потічки з гір карпатських зашуміли. (П.Кубаєвич.) Коли я йшла стежиною до річки, травинка із-під ніг мені всміхнулась. (О.Омельченко.) Затрембітай мені, вівчарику здалека, коли до гір прилине наш лелека. (Л.Забашта.) Коли зоря в ранковім небі погожий віщувала день, мене будив пташиний щебет і повнив серце молоде. (Б.Дегтярьов.) Поки ранки ще блакитні й білі, босоногий хлопчику, побігай! (М.Самійленко.) Ми живем і не вмрем, поки сонцю горіти. (О.Галета.). Допоки жити буду я, в моїй душі живе жар-птиця. (В.Загороднюк.)
* До поданих головних частин речень дописати підрядні частини, які відповідали б на записані в дужках питання.
Народні пісні я можу слухати (як довго?). (Відколи?) я зацікавився фольклором. Вкладати мудрість у прислівя, приказки й притчі народ почав (від якого часу?)
* Завершити народні прислів’я, записати їх. У кожному реченні підкреслити граматичні основи, визначити частини головну й підрядну.
Доки баба спече книші, ... . Поки розумний думає, то ... . Поки хвалько нахвалиться, ... . Замкнув пан стайню, ... . Повів коня кувати, ... . Це буде тоді, ... . Скакав мячик, ... . Як пішов по масло, ... . доки не перескочиш. Загоїться, ... . Доки грім не вдарить, ... . Жалів яструб курку, ... . Тоді просо засівається, ... .
Для довідок. ..в діда не буде душі. ... дурень уже робить. ... будько набудеться. ...як коні вкрали. ...як кузня згоріла. ...як у курки зуби виростуть (як рак свисне; як пявка крикне; як на долоні волосся виросте). ...доки на цвяшок проколовся. ... то в печі погасло. Не кажи гоп... ...поки весілля скоїться. ... мужик не перехреститься. ... поки всю обскуб. ... як сухий дуб розвивається.

* Диктант із коментуванням. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Підкреслити в кожному граматичні основи, визначити частини головну й підрядну. Накреслити схему вказаного вчителем речення. За схемою, поданою на с.115 підручника, зробити синтаксичний розбір цього речення (усно).
І. Моря перелетиш і не впадеш, допоки буде в серці рідна мова. (Д.Павличко.) Допоки мова є, народ не гине, а воскресає, наче Фенікс-птах. (Н.Поклад.) Дороги іншої не треба, поки зорить Чумацький Шлях. (Т.Петриненко.) Доки буде жити дух наш запорозький, доти Україна буде в світі жить! (А.Рекубрацький.) На світанку після бою, як зоря почне світити, під смерекою густою отаман любив спочити. (Г.Кривда.) Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море ллється, поти серце українське з панським не зживеться. (П.Куліш.) Як повернуся я додому, вода джерельна зніме втому. (Т.Вишталюк.) Коли з далекої мандрівки я повертаюся додому, мене світанно зустрічає завжди найпершою хатина. (М.Косякевич.) Зустрічати мене буде мати, як на цвіт вилітають хрущі. (М.Ткачук.) Прибув я до Києва ранком, тоді, як обірвані сни зливаються з білим серпанком в рожевім галуззі весни. (П.Воронько.)

ІІ. В оцім спекотнім полудні без руху, коли в криницях позіха вода, розсунувши плечем малі Чорнухи, в будучину ішов Сковорода. (Б.Олійник.) Цілі ночі не сплю, марю словом, поки сонце над обрієм встане. (Г.Хорташко.) Аж тоді скориться світлу темноводная затока, як прониже блискавиця води срібними мечами і на саме дно загляне бистрими очами. (Леся Українка.)
VІІІ. Підбиття підсумків уроку.
ІХ. Домашнє завдання. П.8 (с.61-62), вправи 112 (І), 114 (І).

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал