Скільки? котрий? (сьомий, тисяча п’ятсот, півтори). Синтаксичні ознаки числівників



Скачати 191.58 Kb.
Дата конвертації27.04.2017
Розмір191.58 Kb.
ЧИСЛІВНИК

Числівник- це частина мови, що позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий? (сьомий, тисяча п’ятсот, півтори).


СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ЧИСЛІВНИКІВ

У реченні числівники можуть бути різними членами речення (Одна ластівка погоди не робить (означення); І один у полі не воїн (підмет).

Якщо кількісний числівник поєднується з іменником, то разом із ним входить до складупідмета, присудка, означення, додатка, обставини (Два ведмеді зустрілися у одному лісі; Три пари йшли берегом ріки; А глибина тут сягає дванадцяти тисячі метрів


РОЗРЯДИ ЧИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

Числівники поділяються на:



1.

кількісні - порядкові

 

у складі кількісних:

  • власне кількісні;

  • збірні;

  • дробові;

  • неозначено- кількісні

2.

прості - складні - складені


КІЛЬКІСНІ ЧИСЛІВНИКИ

Кількісні числівники позначають кількість предметів і відповідають на питання скільки?Виділяються власне кількіснідробовізбірнінеозначено- кількісні числівники:

числівники

приклади

власне кількісні

тридцять шість, один, сімнадцять

дробові

шість сьомих, три цілих шість десятих

збірні

дев’ятеро, шестеро, сімнадцятеро

неозначено-кількісні

кільканадцять, чимало, багато



Власне кількісні числівники називають ціле число або визначену кількість предметів, що не поділені на частини:

числівники

приклади

власне кількісні

десять, три, два, двадцять, сто

Власне кількісні числівники поєднуються у словосполученнях з іменниками, які називають предметі, що піддаються лічбі (п'ять моряків, шістнадцять кроликів).

Дробові числівники називають дробове число або певну кількість як частину від цілого:

числівники

приклади

дробові

шість восьмих, дві третіх,

сім цілих і сім десятих

Дробовим числівником називається також числівник, який називає дробову величину в сполученні з цілим числом (три цілих і дві десятихдванадцять дві цілих і одна третя).

До дробових числівників також належать числівники півтора і півтораста.


Збірні числівники визначають кількість предметів як сукупність:

числівники

приклади

збірні

двоє, четверо, одинадцятеро

Кількість збірних числівників обмежена- це слова від двоє до десятеро, від одинадцятеро додвадцятеро, а також тридцятеро, обоє, обидва, двійко, трійко, четвірко, п'ятірко. Збірні числівники не можуть бути складеними.
Неозначено- кількісні числівники називають точно не визначену кількість предметів:

числівники

приклади

неозначено- кількісні

кільканадцять, чимало, багато, декілька, мало, кількасот

Неозначено- кількісні числівники можуть поєднуватися у словосполученнями, що піддаються лічбі, а слова багато, небагато, мало, чимало, немало також з речовинними і абстрактними іменниками (багато років, чимало води).


МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ЧИСЛІВНИКІВ

Кількісні числівники не мають граматичних ознак роду та числа і змінюються лише за відмінками (три- трьох- трьом- три- трьома- (на) трьох).

Виняток становлять числівники один (одна, одне), одні; два, дві; обидва, обидві; півтора, півтори.

Порядкові числівники, як і прикметники, мають такі морфологічні ознаки: рід, число, відмінок




1. Числівник один (одна, одне (-о), одні) змінюється як займенник той:

 

чоловічий рід

жіночий рід

Н.

Р.

Д.



Зн.

Ор.


М.

один

одного

одному

один (одного)

одн-им

(на) одному

одна

одної (однієї)

одній

одну

одною (однією)

(на) одній




 

середній рід

множина

Н.

Р.

Д.



Зн.

Ор.


М.

одне

одного

одному

одне (одно)

одним

(на) одному

одні

одних

одним

одні (одних)

одними

(на) одних

2. Відмінювання числівників два, три, чотири.

Числівник два змінюється за родами (чол. і середній- два; жіночий- дві):



 

чол. і сер.рід

жіночий рід

Н.

Р.

Д.



Зн.

Ор.


М.

два

двох

двом

два (двох)

двома

(на) двох

дві

двох

двом

дві (двох)

двома

(на) двох

Числівники три і чотири за родами не змінюються:



Н.

Р.

Д.



Зн.

Ор.


М.

три

трьох

трьом

три (трьох)

трьома

(на) трьох

чотири

чотирьох

чотирьом

чотири (чотирьох)

чотирма

(на) чотирьох


3. Відмінювання числівників від п‘яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:

Н.

Р.

Д.



Зн.

Ор.


М.

шість

шести (шістьох)

шести (шістьом)

шість (шістьох)

шістьма (шістьома)

(на) шести (шістьох)

Н.

Р.

Д.



Зн.

Ор.


М.

чотирнадцять

чотирнадцяти (чотирнадцятьох)

чотирнадцяти (чотирнадцятьом)

чотирнадцять (чотирнадцятьох)

чотирнадцятьма (чотирнадцятьома)

(на) чотирнадцяти (чотирнадцятьох)

Н.

Р.

Д.



Зн.

Ор.


М.

шістдесят

шістдесяти (шістдесятьох)

шістдесяти (шістдесятьом)

шістдесят (шістдесятьох)

шістдесятма (шістдесятьома)

(на) шістдесяти (шістдесятьох)


4. Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто.

Ці числівники мають дві неоднакові відмінкові форми:



Н.

Р.

Д.



Зн.

Ор.


М.

сорок

сорока

сорока

сорок

сорока

(на)сорока

дев’яносто

дев’яноста

дев’яноста

дев’яносто

дев’яноста

(на)дев’яноста

сто

ста

ста

сто

ста

(на)ста


5. Відмінювання числівників двісті-, чотириста та числівників на -сот.

У цих числівників при відмінюванні змінюються обидві складові частини:



Н.

Р.

Д.



Зн.

Ор.


М.

двісті

двохсот

двомст-ам

двісті

двомастами

(на) двохстах

триста

трьохсот

трьомстам

триста

трьомастами

(на) трьохстах

Числівник + іменник
1. Після числівника один навіть тоді, коли він входить до складених числівників, іменник ставиться в однині: Гора Говерла має висоту дві тисячі шістдесят один метр.

2. Після числівників два і більше іменник стоїть у множині: два дні, три тижні, чотири місяці, п’ять років, десять століть. Причому при числівниках два, три, чотири (навіть тоді, коли вони входять до складених числівників) іменник має форму називного відмінка (три брати, чотири будинки, дев’яносто чотири відсотки), а при числівниках п’ять і більше — форму родового відмінка (п’ять братів, шістдесят будинків, дев’яносто дев’ять відсотків). 

У сполученнях із числівниками два, три, чотири іменник нерідко дістає такий самий наголос, як у родовому відмінку однини: матерí (множина) — дві мáтері, синú — три сúни, сéла — чотири селá. Часом особливий наголос іменники мають і в сполученні з числівниками п’ять та більше: книжóк (родовий відмінок множини) — п’ять кнúжок, сторінóк — шість сторíнок, голóк — десять гóлок.

Якщо іменник стоїть перед числівником і вказує на приблизність, то й перед два, три, чотири він ставиться в родовому відмінку множини: днів два, тижнів три, місяців чотири.

Прикметники після числівників два, три, чотири ставляться переважно в називному відмінку множини (як і іменник): два рідні брати, три цікаві книжки. Проте при іменниках середнього роду прикметник у цій позиції частіше вживається у формі родового відмінка множини: два нових (нові) відра, три гірських (гірські)озера.

У непрямих відмінках іменник і числівник стоять у тому самому відмінку: трьох братів, трьом братам, з трьома братами; шістдесяти будинків, шістдесяти будинкам, шістдесятьма будинками, у шістдесяти будинках.

Після числівників тисяча, мільйон, мільярд іменник стоїть незмінно в родовому відмінку множини: тисяча років, тисячі років, тисячею років; мільйон гривень, мільйона гривень, мільйону гривень, мільйоном гривень.

3. Після дробових числівників іменник стоїть незмінно в родовому відмінку однини: півтора місяця, півтора року; дві десяті процента, двох десятих процента, двом десятим процента, двома десятими процента. Рідко іменник може мати форму родового відмінка множини: дві п’яті виробів, одна десята запасів нафти.

Якщо є вислів з половиною, з чвертю, то іменник набуває форми, якої вимагає власне кількісний числівник:два з половиною тижні, чотири з половиною місяці, п’ять з чвертю років.

4. Збірні числівники поєднуються:

а) з іменниками чоловічого роду, що означають назви осіб, тварин та птахів: двоє киян, троє школярів, четверо коней, п’ятеро орлів;

б) з іменниками середнього роду: двоє вікон, троє відер (а також: два вікна, три відра), двоє лошат, четверо телят, п’ятеро хлоп’ят;

в) з іменниками, що мають лише множину: двоє воріт, троє окулярів, четверо ножиць (а також: три пари окулярів, чотири пари ножиць).

Після збірних числівників (крім обидва) іменник стоїть у родовому відмінку множини: двоє селян, троє татар, троє голубів, четверо дверей. У непрямих відмінках іменник і числівник стоять у тому самому відмінку: двох селян, двом селянам, з двома селянами.

5. У датах назви місяців вживаються тільки в родовому відмінку: перше (число місяця) лютого, першому(числу місяця) лютого, з першим (числом місяця) лютого, з двадцять четвертим серпня, з першим вересня.
Написання -нн- і -н- у прикметниках.



1. Прочитайте. Виділені слова випишіть, розберіть за будовою. Обґрунтуйте написання цих слів.
1. Ранок видався туманний. (В. Кава). 2. Осінній день такий журливий вдався! (Є. Гуцало). 3. Сонне село тремтіло в тихому місячному сяйві. (М. Стельмах).
Пишемо -нн- у прикметниках: 

• із суфіксом -н-, утворених від іменників з коренем на -н-: лимон — лимонний; день — денний;


• з наголошеними суфіксами -енн-, -анн- (-янн-), що означають збільшену міру ознаки або неможливість дії: страшенний, здоровенний, незліченний, невблаганний.
У прикметниках, утворених від іменників з допомогою суфіксів -н-, -ан- (-ян-), -ин- (-їн-), пишемо -н-: мрійний, гречаний, качиний, зміїний.
2. Утворіть і запишіть прикметники від іменників. Позначте в словах орфограму «подвоєні літери».
Закон, кордон, телефон, забобони, сіни, глина, вогонь, чайка, скло.
3. Перепишіть, на місці крапок уставте, де потрібно, літеру н.
1. Люби життя у боротьбі щоден.лй. (Л. Забашпга). 2. Дала Вкраїна крила соколин..і. (М. Кондратенко). 3. Не марнуй хвилин безцін..их! (/. Жиленко). 4. Пташин..им дзвоном повниться земля. (К. Бальоха). 5. Відійшла журавлин..а пора, відлетіли з озеречка остан.л качки. (М. Стельмах). 6. Пригадуєте коропин..ий став у Сосонці? (М. Рильський). 7. Загула невпин..а пісня. (М. Вороний). 8. Старовин..у пісню мати вишиває голоском. (Б. Гірський). 9. Неба Вкраїни бездон..ая чаша. (Л. Забашта).
4. Перепишіть, уставте, де потрібно, пропущені літери.
1. Краса несказан..а була та цариця. (Дніпрова Чайка). 2. Краса душі — скарби нетлін..і, що їх плекати ми повин.Л. (С. Брант). 3. У житті кожної людини рано чи пізно настає зорян..ий час. (В. Захарченко). 4. Сонце радісно вставало, сон..у землю цілувало. (А Казка). 5. Мелодію прядуть бджолин.л хори на цвіті. (Є. Гуцало). 6. А невблаганний час минав. (М. Луків). 7. І ось уже всі квіти і травини видаються височен..им та густим лісом. (С. Васильченко).


  1. Визначте дієприкметники, що перейшли в прикметники. Поясніть, у чому відмінність між дієприкметником і прикметником.
    1. Лежачий камінь у траві лежить. Вода під камінь, кажуть, не біжить. Лежаче в цього каменя життя. Отож лежачі в нього почуття (Є. Гуцало). 2. Не пустись за вітром шляхом битим, бо зів'янеш там пустоцвітом (Я. Яковенко). 3. Ольга Яківна у своєму улюбленому білому кольорі (І. Роздобудько). 4. Чорна посріблена чуприна надавала Романові Станіславовичу шарму й благородства (П. Дідович).

  2. Словосполучення з дієприкметниками і словосполучення з прикметниками запишіть у дві колонки.
     Солені огірки, солоні огірки, палюче сонце, палаюче вугілля, печений корж, випечений хліб, незабутні зустрічі, забуті слова.

  3. Визначте дієприкметники, що перейшли в іменники. Свою думку обґрунтуйте.
    1. Вітер Вічний вогонь гойдає. Всіх полеглих ніхто не знає (М. Луків). 2. Загін ішов у Чорний ліс, загін пораненого ніс (П. Воронько). 3. Ікона — символ присутності святих, знак молитви. Вона викликає молитовний настрій у віруючого (В. Сентюрін). 4. Люди часто відкривають відкрите (І. Вільде). 5. Хапаюся за чужий досвід, ніби потопаючий за соломинку (Б. Грищук). 6. «Скажіть, будь ласка, де живе ваш уповноважений?» — запитуємо людей (М. Хвильовий).

  4. З'ясуйте, якими частинами мови є виділені слова. Свою думку обґрунтуйте.
    1. Сонце стояло сліпуче, як в пісні (І. Драч). 2. Ясне сонце ще не встигло наложити палючих слідів на землю (Панас Мирний). 3. Таку співучу душу маю, що неможливо не співати (Г. Чубач). 4. Тільки у слові «мама», в любому слові «мила» чує своє безсмертя наш балакучий світ (П. Воронько). 5. В калині пахучій і в згірклім вінку з полину ми любимо так Україну, як матір на світі одну (Т. Маиданович). 6. Скрипуче колесо довго їздить, скрипливе дерево довше живе (Народна творчість).



ЧИСЛІВНИК
Кількісні числівники означають число або кількість і відповідають на питання скільки? (три, одинадцять, тридцять чотири, п'ятеро, три сьомі).
Порядкові числівники означають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? котра? котре? котрі? (третій, одинадцята, тридцять четверте, двадцяті).
Кількісні числівники змінюються за відмінками. Порядкові числівники змінюються за родами, числами та відмінками.
Кількісні числівники поділяються на розряди:

цілі  числа (означають кількість предметів у цілих одиницях): п'ятнадцять, сорок;


дробові (означають кількість частин, виділених у складі цілого): дві цілі і чотири сьомих, півтора, півтораста;
збірні (означають кількість предметів, яку сприймаємо як єдине неподільне ціле): троє, шестеро, десятеро.

Збірні числівники утворюються тільки від числівників два-двадцять та числівника тридцять. До збірних належать числівники обоє, обидва, обидві. Від деяких збірних числівників утворюються числівники з пестливим значенням: двійко, трійко, п'ятірко.



Збірні числівники вживаються з іменниками, які:

• є назвами істот чоловічого роду (п'ятеро хлопців,четверо коней, одинадцятеро козаків);


• належать до четвертої відміни (шестеро каченят, семеро оленят);
• є назвами неістот середнього роду (двоє імен, троє вікон); уживаються тільки у формі множини (двоє ножиць, троє дверей).
З іменниками жіночого роду та іменниками чоловічого роду — назвами неістот збірні числівники не вживаються.
За будовою числівники поділяють на прості, складні та складені.

Прості мають один корінь: два, п'ять, десятеро, сорок, сто;


•    складні утворені поєднанням двох коренів: п'ятдесят, шістдесят, вісімдесят, дев'яносто, двісті;
•    складені утворені з двох і більше простих і складних числівнників: сорок три, двадцять вісім, сто п'ятдесят три, сімсот шістдесят чотири тисячі, три четверті.

Складні числівники пишемо разом: п'ятдесят, вісімсот, чотириста.
Складені числівники пишемо окремо: двадцять чотири, двісті дев'яносто три, дві п'яті, три цілі і вісім сотих.
Числівники керують певними формами відмінків іменників, з якими сполучаються, або узгоджуються з ними.

1. Числівник один узгоджується з іменником у роді, .числі й відмінку: один зошит, одна книжка, одно (одне) перо.



Числівник одні сполучається з іменниками, що мають тільки форму множини (множинні іменники): одні сани, канікули, ворота.

2. Числівник два має дві форми роду (два — чоловічий і середній, дві — жіночий): два плуги, озера, дві річки.



3. Після числівників два, три, чотири (а також після складених числівників, останнім словоы яких є два, три, чотири) іменники вживаються у формі називного відмінка множини: два трактори, три автомашини, двадцять чотири причепи.

Якщо при іменниках є прикметники, то вони можуть мати форму називного (три нові касети) або родового відмінка множини (три нових касети).


1. Прочитайте. Визначте числівники, що позначають цілі числа, дробові й збірні.
1. Ми ішли через поле двоє. (В. Симоненко). 2. Сідай швидко на коня: ще сто миль махнем до дня! (С. Руданський). 3. Хто з нас перший ґедзя кинув? І я з запалом, та й ти огонь-петрович! Тобі слово, ти — десятеро. (Панас Мирний). 4. Всі зайці вовків бояться, йде один, а бачать — двадцять. (7. Січовик). 5. Лісорубів тих у лісі налічив я двадцять вісім. (М. Познанська). 6. Хоч запаси води на Землі величезні, на прісну воду припадає лише два й одна друга відсотка. (П. Кравчук). 7. На частку України припадає п'ять і сім десятих відсотка площі Європи. (Ф. Заставний).
♦    Визначте числівники прості, складні та складені.
♦    Визначте фразеологізм, поясніть його значення.
♦    Визначте числівники у фразеологізмах: два чоботи — пара; сім п'ятниць на тиждень; тридцять срібняків; в сто очей дивитися. Розкрийте значення фразеологізмів.
2. Утворіть і запишіть словосполучення, вибравши з дужок потрібне слово.
Зразок. Двоє вікон.
Двоє (друзів, книжок); троє (будинків, пташенят); четверо (очей, днів); п'ятеро (сестер, братів); шестеро (машин, коліс); семеро (возів, саней).
Передані цифрами числа запишіть словами.
2/3 кілометра, 0,14 гектара, 0,58 центнера, 0,25 тонни.
♦    Визначте відмінки іменників при дробових числівниках.
♦    Позначте в словах орфограму «м'який знак».

М'який знак пишемо після літери т лише в кінці числівників п'ять-дев'ятнадцять, а також двадцять і тридцять. У середині складних числівників [п'ятнадцять, п'ятдесят, шістсот, дев'ятсот) м'який знак не пишемо.

1. Перепишіть прислів'я, на місці крапок уставте, де потрібно, м'який знак.
1. П'ят., разів засумнівайся, а тоді до діла збирайся. 2. У ведмедя десят.. пісень, і всі — про мед. 3. Розумна голова прогодує краще, ніж п'ят..десят.. лінивих рук.
2. Перепишіть. Назвіть кількісні й порядкові числівники. Визначте відмінки кількісних числівників. З'ясуйте рід, число й відмінки порядкових.
1. І хоч у світі сторони чотири, я тут живу, бо я цей край люблю. (Л. Костенко). 2. Зажурилась моя парта, третя парта од вікна. (Б. Олійник). 3. Тринадцять руж під вікнами цвіло, тринадцять руж — чотирнадцята біла. (М. Вінграновський). 4. Іду з другом до третього друга у гості. (Д. Іванов).
♦    В останньому реченні підкресліть члени речення. З'ясуйте синтаксичну роль числівника.
Від кожного з позначених цифрами чисел утворіть кількісні й порядкові числівники, запишіть їх.
Зразок. 34 — тридцять чотири, тридцять четвертий.
16, 21, 45, 103.
♦    Запишіть словами дату і рік свого народження. Поставте питання до записаних числівників.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал