Система роботи з дитиною з особливими освітніми потребами у Нечаївській загальноосвітній школі І-ІІ ст



Скачати 196.77 Kb.
Дата конвертації22.12.2016
Розмір196.77 Kb.
картинки по запросу картинки дітей з особливими потребами


Система роботи з дитиною

з особливими освітніми потребами у Нечаївській загальноосвітній школі І-ІІ ст.
«Дитинство – найважливіший, самобутній і неповторний період у становленні особистості. Саме у цей період людина потребує найбільшої уваги і захисту. Від ставлення до дітей, розуміння їх проблем, інтересів та потреб, стану охорони дитинства залежить доля кожної дитини і розвиток суспільства загалом.»

В. Кремень. Права дитини (передмова)
Ткаченко Н.А., практичний психолог, педагог соціальний Нечаївської ЗОШ І-ІІ ст. Черкаського району
Головна мета інклюзивної освіти в школі - дати всім учням можливість повноцінного соціального життя, активності в житті колективу, забезпечуючи взаємодію учасників групи, турбуватися одне про одного.

Завдання інклюзивної освіти полягає в організації навчально-виховного процесу, який би задовольняв освітні потреби всіх дітей; розробці системи надання спеціальних освітніх і фахових послуг для дітей з особливими освітніми потребами; створенні позитивного клімату в шкільному середовищі. У нашому навчальному закладі навчається одна дитина з особливостями психофізичного розвитку. На дитину заведено особову справу, де можна знайти форми та методи роботи, індивідуальну картку обстежень та висновки соціально-педагогічних діагностик. Учениця 5 класу знаходиться на індивідуальній формі навчання із заняттями вдома. Дитина має вади мовлення, що спричинив вроджений порок серця та більше десятка операцій, має посвідчення інваліда. Учениця забезпечена підручниками для навчання, постійно відвідує шкільні заходи. Завдяки спонсорам кожного року на новорічні свята отримує подарунки.

Заняття проводять вчителі-предметники із високим рівнем психологічної компетентності, адже покликання педагога (вони це розуміють) полягає у створенні умов для розвитку кожної дитини. Коли не має індивідуальних занять учениця з особливими освітніми потребами відвідує заняття у 5 класі, учениця є частково інтегрована.картинки по запросу картинки дітей з особливими потребами

Індивідуальний навчальний план – один із найважливіших інструментів у роботі з ученицею, розклад занять. Документ, що містить детальну інформацію про дитину і послуги, які вона має отримувати. Його розробляє команда педагогів, котрі працюють із дитиною, батьки та керівники школи, підписує директор та мати. Відповідальність за реалізацію ІНП покладено на всіх членів команди а відстежує виконання завдань, окреслених в плані, заступник директора. План складається на рік, при необхідності план корегуємо посеред року. Для успішної інтеграції учениці з обмеженими можливостями здоров'я в систему загальноосвітньої школи проведена значна робота з членами колективу школи, батьками, учнями.

З педколективом постійно проводяться бесіди та обговорюються питання стосовно інтегрованого та інклюзивного навчання на нарадах, круглих столах, психолого-педагогічних семінарах, консиліумах, тренінгах. Обговорені такі питання: «Принципи ефективної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами», «Риси та вміння, важливі для ефективної роботи з дитиною з особливими освітніми потребами», психолого-педагогічний консиліум «Як допомогти дітям з особливими освітніми потребами у загальноосвітній школі».

У нашій школі створена своєрідна «мережа підтримки». Всі працівники та адміністрація школи, всі, хто працює з дитиною з особливими освітніми потребами, допомагають один одному, обмінюються знаннями, намагаються максимально використовувати місцеві ресурси для досягнення головної мети – реалізації дитиною її потенційних можливостей.

Невід’ємною частиною системи роботи з дітьми з особливими освітніми потребами є батьки, яких можна вважати першими і головними вчителями для дитини. Тому ми будуємо свою роботу спираючись на інтереси дітей та їхніх родин. Турботу сім’ї враховуємо повною мірою. Родина дитини із вадами відповідальні, звичайно, за своїх дітей протягом усього їхнього життя. А одне з найважливіших завдань нас, вчителів - допомогти батькам повірити у себе, у свої сили, щоб вони могли подолати усі проблеми. До даної родини застосовуємо індивідуальний підхід. Під час розмов із батьками можна дізнатися багато нового про дитину. Запорукою ефективних стосунків є повага, не критичне ставлення, співчуття. Спілкування організовуємо через зустрічі у школі, візити додому, телефон, записки, батьківські збори. При цьому ми обмінюємось інформацією і розглядаємо можливі варіанти навчання учениці. Родина має бути впевненою, що інформація, яку вони надають усно чи письмово членам педагогічного колективу не розголошується. Будь яке прийняття рішення щодо дитини насамперед обговорюємо з батьками. Ставимось з повагою до родини і обов'язково дякуємо за візити та співпрацю.

Особливі вимоги ставляться і до вчителів. Вони розуміють, що тактовність - найважливіша умова в роботі. Педагоги розвивають у дітей критичне мислення, підштовхують до прийняття самостійних рішень і активного навчання, сприяють дружбі та співпраці між дітьми, використовують творчі й оригінальні методи заохочення до мислення та навчання, сприяють широкому використанню набутих умінь. Учениця повинна мати змогу використовувати свої знання та вміння у різних обставинах (ігрові форми роботи, проблемні ситуації, ситуації вибору). Навчаючи дитину з вадами, потрібно ефективно діяти у стандартних ситуаціях у школі та поза нею. Часто виникають труднощі в спілкуванні з однолітками через, що учні не хочуть гратися з дитиною, можуть боятися, діють дуже повільно чи сором'язливо. У них спостерігається дефіцит соціальних умінь контактувати з товаришами. А тому класний керівник Інна Іванівна Т. та психолог пропонують для даної дитини безпечне місце, звідки вони могли б спостерігати за діяльністю інших, сприяють залученню дитини до груп або просто щоб виконували завдання удвох. Використовують позитивне підкріплення: усмішку, кивок голови чи плескання по спині, похвалу за правильні дії, не примушують до колективної роботи, приділяють індивідуальну увагу, щоб у них з'явилося почуття довіри, необхідне для колективної роботи, звертають увагу на зусилля, а не результат, обмежують рівень шуму у класі, відокремлюють гіперактивних дітей. Для інших учнів класу дають чіткі вказівки: учні мають чітко розуміти, чого від них хочуть. У класі вивішені правила роботи та спілкування з ученицею, хто порушує правила, виконує додаткові завдання. На агресивну поведінку психолог реагує миттєво і організовує паузи, щоб заспокоїти дітей.

Перебування дітей з особливими потребами у класі зі здоровими однолітками дає змогу дитині з вадами розвивати відповідні комунікативні та соціальні навички. Звична соціальна взаємодія сприяє встановленню дружніх, позитивних стосунків. Спостерігається покращення концентрації уваги, пам'яті, посилення мотивації до навчання. Набувається успішний досвід оволодіння вміннями, необхідними для активного самостійного життя. d:\dcim\117___02\img_1256.jpg

Спільне перебування корисне і для дітей без вад. Вони починають розуміти, осмислювати з якими труднощами стикаються інваліди, стають чутливими до потреб інших, толерантніше сприймають людські відмінності.d:\dcim\110___05\img_0739.jpg



  • Коли дитина починає відвідувати звичайний клас, батьки бачать, що їхня дитина не така ізольований від навколишнього світу, і відчувають полегшення. Родина отримує підтримку інших батьків, налагоджуються дружні стосунки. Стурбованість майбутнім своєї дитини стає не такою болючою.d:\dcim\117___02\img_1247.jpg

Важливе місце в системі роботи з «особливими» дітьми займає психологічний супровід в умовах інтегрованого (інклюзивного) навчання, який необхідно розглядати, як діяльність практичного психолога, спрямовану на створення комплексної системи медико-психологічних, психолого-педагогічних та психотерапевтичних умов, які б сприяли їхній адаптації, реабілітації та особистісному зростанню в соціумі (школа, сім'я, група однолітків тощо).

Психологічний супровід дітей з особливими потребами — це завжди, динамічний процес, цілісна діяльність психолога, яка передбачає деякі взаємопов'язані компоненти:



  • створення соціально-психологічних умов для ефективного психічного розвитку дитини у соціумі;

  • систематичну психологічну допомогу дитині із порушеннями в

  • розвитку у вигляді консультування, психокорекції, психологічної підтримки;

  • організацію життєдіяльності дітей з особливими потребами в соціумі з урахуванням їхніх психічних та фізичних можливостей.d:\dcim\117___02\img_1252.jpg

Відстеження психологічного статусу — досить складний процес, який потребує тісної співпраці всіх фахівців, які беруть участь у життєдіяльності дитини з особливими потребами. Серед фахівців, які супроводжують дітей із порушеннями в розвитку, обов'язково мають бути психолог, відповідальний за процес психологічного супроводу, педагог-дефектолог, лікар-психіатр або лікар-невропатолог. Слід визначити основні етапи процесу психологічного супроводу інтегрованого (інклюзивного) навчання.

Підготовчий етап передбачає такі завдання:

    • установлення контакту з усіма учасниками супроводу дитини;

    • визначення обсягу роботи та послідовності етапів процесу психологічного супроводу;

    • підготовку необхідної документації;

    • складання графіка роботи.

Психолог під час спілкування з іншими фахівцями має пояснити їм мету психологічного супроводу, розповісти про актуальний та потенційний рівень розвитку дитини. Крім того, на цьому етапі психолог уточнює діагноз, форму порушення, отримує інформацію про лікування, навчання дитини, пропонує колегам висловити свої думки про дитину. Отримання такої додаткової інформації необхідне не тільки психологу. На підготовчому етапі лікарі та педагоги, контактуючи із психологом, також отримують від нього корисну інформацію, яка допомагає їм скласти більш об'єктивне уявлення про діагноз і характер клінічних проявів того чи іншого порушення.

Орієнтовний етап передбачає такі завдання:

    • установлення контакту з батьками та родичами дитини;

    • установлення контакту з класом, у якому навчається дитина, з класним керівником;

    • ознайомлення фахівців із результатами психологічного обстеження;

    • обговорення з педагогами та іншими фахівцями особливостей психічного розвитку дитини.

Етап планування передбачає:

    • створення індивідуальної програми супроводу дитини з особливими потребами;

    • затвердження цієї програми всіма фахівцями, які працюють із дитиною.

  • Складання програми психологічного супроводу можливе тільки після ретельного психолого-медико-педагогічного обстеження дитини.

Етап реалізації індивідуальної програми передбачає такі завдання:

    • надання батькам та педагогам необхідної допомоги щодо створення умов, необхідних дитині з особливими потребами для повноцінного, здорового способу життя та успішного оволодіння навчальними програмами з урахуванням її психічних та фізичних можливостей;

    • надання необхідної психологічної допомоги батькам дитини, її родичам, друзям з метою гармонізації міжособистісних взаємин з нею, оптимізації виховного процесу;

    • здійснення просвітницької та консультативної роботи з педагогами, педагогами-дефектологами, логопедами та іншими фахівцями, які працюють із дитиною.

Заключний етап передбачає колективне обговорення з фахівцями ефективності виконаної роботи з рекомендаціями щодо подальшої діяльності дитини з особливими потребами.

Пріоритетними завданнями практичного психолога, який здійснює психологічний супровід інтегрованого (інклюзивного) навчання дітей з особливими потребами, є:

• запобігання появі у хворої дитини психопатологічних рис під впливом особливих умов її розвитку;

• запобігання затримці у здобутті знань, розвитку особистості, інфантилізму;

• заспокоєння дитини, зміцнення її вольових рис;

• стимулювання позитивного ставлення до дефекту, віри в можливість його компенсації;

• просвітницька робота з іншими дітьми та педагогами школи, спрямована на роз'яснення особливостей контингенту дітей з вадами в розвитку і необхідності адекватного ставлення до них;

• оптимізація спілкування дитини з однолітками, батьками, педагогами;

• розроблення і впровадження відповідних форм і методів роботи як умови успішного навчання дітей з особливими потребами.

Ці завдання реалізуються через такі основні напрями роботи практичного психолога, який здійснює супровід інтегрованого (інклюзивного) навчання:

• психологічна діагностика;

• психологічна корекція;

• психологічне консультування;

• психологічна реабілітація;

• психологічна підтримка.

Головною метою психодіагностики є психологічне обстеження пізнавальної та особистісної сфери дитини для виявлення структури дефекту, встановлення збережених компонентів психічної діяльності, на які можна розраховувати в роботі з дитиною. Психодіагностика може бути спрямована і на батьків дитини для з'ясування стилю виховання та особливостей взаємин із дитиною.



Основні методи обстеження такі:

• вивчення документації з метою накопичення анамнестичних даних та отримання уявлення про причини порушення в розвитку;

• метод бесіди, за допомогою якого з'ясовують особливості психічних проявів дитини в процесі спілкування з її батьками, найближчим оточенням, із самою дитиною;

• аналіз результатів діяльності дитини: дитячих малюнків, письмових та навчальних робіт, різних виробів тощо;

метод спостереження, який дає змогу зробити висновок про різні прояви психіки дитини в умовах її безпосередньої діяльності за мінімального втручання з боку спостережника;

метод експерименту, який передбачає накопичення фактичного матеріалу в спеціально змодельованих умовах, які б забезпечували активний прояв досліджуваних явищ;

метод тестування, який використовують для оцінювання рівня розвитку здібностей, можливостей, розумового розвитку дитини (з цією метою можна застосовувати методики для дослідження пізнавальних процесів, інтелектуальної, особистісної сфери, методи профдіагностики).

Психологічна корекція спрямована на розвиток певних психічних функцій дитини — пам'яті, уваги, мислення, які забезпечують навчальну діяльність, а також на систему взаємин дитини з батьками, друзями, однолітками.

Психологічне консультування або просвітницько-консультативна діяльність проводиться переважно з педагогами школи та батьками дітей з особливими потребами, але його можна провести і з самою дитиною. Консультативна робота з дітьми з особливими потребами спрямована на те, щоб за допомогою спеціально організованого процесу спілкування актуалізувати в дитині додаткові психологічні сили і здібності, які можуть забезпечити вихід зі складної життєвої ситуації. За такого типу допомоги увага зосереджується не стільки на вадах розвитку, скільки на ресурсах особистості дитини, її можливостях.

Психологічну реабілітацію слід розуміти як відновлення частково втрачених або ослаблених особливостей і функцій організму чи особистості дитини з метою повноцінного розвитку її індивідуальних можливостей. Психологічна реабілітація дитини з особливими потребами спрямована на розвиток її здатності до самостійного просування в житті, уміння жити в нових соціальних умовах, долаючи або компенсуючи особистісні обмеження. Стосовно школи реабілітаційна діяльність передбачає внесення пропозицій щодо змін в організації навчально-виховного процесу з метою визначення оптимального навантаження для дітей з особливими потребами, щоб уникнути неврозів, збільшити адаптаційний потенціал дитини. d:\dcim\117___02\img_1251.jpg

Психологічна підтримка є важливим видом психологічної допомоги дітям із порушеннями в розвитку. Вона має такі основні напрями:


    • психологічна підтримка батьків та інших родичів дитини;

• психологічна підтримка вчителів, які працюють з такими дітьми;

• психологічна підтримка самих дітей.

Психологічну підтримку батьків слід розглядати як систему заходів, спрямованих на:

• зменшення в них емоційного дискомфорту у зв'язку із захворюванням дитини;

• підтримка впевненості батьків у можливостях їхньої дитини;

• формування в них адекватного ставлення до проблем дитини;

• підтримка адекватних батьківсько-дитячих стосунків та стилів сімейного виховання.

Процес реалізації психологічної підтримки батьків тривалий і потребує комплексного підходу, який передбачає участь не тільки психолога, а й усіх інших фахівців, які супроводжують дитину, лікаря, соціального працівника та інших.

Психологічна підтримка батьків здійснюється не тільки у формі групового спілкування, а й під час індивідуальних бесід, присвячених проблемам дитини, сімейним проблемам. Важливу роль в забезпеченні ефективної психологічної підтримки батьків дитини з особливими потребами відіграє створення різноманітних форм групової взаємодії батьків та інших членів сім'ї. Необхідно, щоб сам процес був неперервним, комплексним та мав творчий характер.

Психологічна підтримка вчителів, які працюють з такими дітьми, спрямована на формування в них психологічної готовності до роботи із цими дітьми та на профілактику емоційного вигоряння. Під час такої роботи педагоги мають опанувати психотехнічні методи релаксації та зняття психоемоційного напруження.



Особистих вправ, методик, роздаткового матеріалу не маю. В своїй роботі використовую методики, вправи, рекомендації, тренінги, арт- терапії які рекомендують методисти відділу освіти та Міністерство освіти та науки. Особливий успіх у дитини мають вправи на розвиток продуктивності просторових уявлень, які зазвичай проводяться в письмовій формі. Позитивно впливають на дітей комунікативні ігри такі як: «Познайомимося ближче», «Ходімо по паперу», «За що ми любимо», «Уяви», «Ласкаве ім’я», «Я люблю себе за те», «Хочу бути». Щоб діти діяли як найактивніше впродовж усіх уроків використовуємо ігри на розвиток довільності «Чарівний олівець», «Числовий ряд». Рухливі ігри розвивають не лише довільність дій, а й швидкість реакції, координаційні здібності і образну уяву, тому пропонується дітям пограти в ігри: «Ніс, вухо, ніс», «Плаває, літає, гарчить», «Будь ласка». Щоб навчити дитину розрізняти геометричні фігури, незалежно від кольору і розміру, використовується така вправа «Добери предмет схожий за формою» та ігри «Опиши предмет», «Розклади фігури». Щоб навчити дитину розрізняти предмети за розміром застосовуємо вправи «Порівняй предмети», «Розклади правильно». А щоб навчити дитину сприймати такі характеристики простору, як відстань, напрямок, описувати розташування предмету відносно інших предметів пропонуємо вправу «Що де стоїть». картинки по запросу картинки дітей з особливими потребами



Виховна робота

Дитина з особливими потребами

Розвиток психологічних процесів

Активізація пізнавальної діяльності

Педагогічний колектив

Психологічна просвіта

Корекційно-розвивальна робота

Діагностична робота

Медична служба

ПМПК

Психолого-педагогічний супровід
Структура роботи Нечаївської загальноосвітньої школи І-ІІ ст.

з дітьми з особливими освітніми потребами


Залучення дитини до соціально-педагогічного процесу(соціалізація)

Співпраця школи і батьків

Інформаційно-консультаційна допомога

Соціально-педагогічна допомога сімї

ДОДАТКИ

Індивідуальна картка дитини з особливими освітніми потребами

  1. Відомості про дитину

ПІП дитини _____________________________________________

Дата народження ________________________________________

Клас ______

Адреса _________________________________________________



  1. Соціальна характеристика родини

Мати ________________________________________________________

Батько ________________________________________________________

Опікуни ________________________________________________

________________________________________________________

Інші члени родини _______________________________________

________________________________________________________

Житлово-побутові умови проживання: незадовільні, задовільні, хороші (підкреслити)


  1. Категорія дитини за нозологією ________________________

________________________________________________________

Витяг з протоколу від _______________ (число, місяць, рік)



Рекомендації ПМПК _____________________________________

  1. Сильні сторони дитини ________________________________

________________________________________________________________________________________________________________

  1. Можливі ризики

когнітивні:

поведінкові:

емоційно-вольові:

  1. Партнери супроводу

  2. Особливі освітні потреби

Навчання за індивідуальною навчальною програмою, планом, скоригованою програмою (підкреслити)

  1. Стиль навчання

Багатосенсорний, переважно слуховий, переважно кінестетичний, візуальний, переважно тактильний, інший (підкреслити)

Індивідуальна програма

супроводу _______________ (прізвище та ім'я дитини)

на 201__-201 __ навчальний рік

Індивідуальна програма супроводу є складовою індивідуального навчального плану. Розробляється практичним психологом та соціальним педагогом закладу.

Мета супроводу:

Завдання супроводу:

Назва заходу

Строки

Відповідальні

Відмітка про виконання

















































































































































АКТ

обстеження матеріально-побутових умов проживання дитини

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2006 р. №864

  1. Прізвище, ім'я та по батькові заявника ____________________

__________________________________________________________

  1. Рік народження ________________________________________

  2. Адреса _______________________________________________

__________________________________________________________

  1. Вид та розмір пенсії (допомоги) __________________________

__________________________________________________________

  1. Працює, розмір зарплати (не працює)_____________________

__________________________________________________________

  1. Особи, які прописані і проживають разом із заявником (склад сім'ї, їх вік, статус, розміри їх пенсій та зарплат, майновий стан,джерела прибутку, наявність автотранспорту, пільг, субсидій, компенсацій тощо):

  1. _____________________________________________________

  2. _____________________________________________________

  3. _____________________________________________________

  1. Підсобне господарство, характеристика, розміри ___________

____________________________________________________________________________________________________________________

  1. Житлово-побутові умови проживання: (стан житла, стан здоров'я, умови проживання, забезпечення паливом, невідкладні проблеми тощо)

____________________________________________________________________________________________________________________

9. Висновок у доцільності надання допомоги _________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


  1. Члени комісії:

1. ______________________________________________________

(посада, прізвище, підпис)

2. ______________________________________________________

3. ______________________________________________________

М.П. «________» ______________ 201___р.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Аспекти аналітичної діяльності працівника психологічної служби. Методичні рекомендації. / упорядники: Марухина І.В, Кондратенко Л.О., Растроста Г.Б., Сагайдак О.Б. – Суми, 2011. – 30 с.

  2. Бондар В.І. Інтеграфія дітей з обмеженими психофізичними можливостями в загальноосвітні зазлади: за і проти / Дефектологія – 2003.- №3

  3. Діти з особливостями розвитку в звичайній школі [автор-укладач Л.В.Туріщева]. – Х.: Вид. група «Основа», 2011. – 111, [1] с. – (Серія «Психологічна служба школи»).

  4. Діти з особливими потребами в школі: Психолого- педагогічний супровід / Романова О. та ін.. – К.: Шк. Світ, 2011. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).

  5. Ілляшенко Т. Інтеграція дітей з особливими освітніми потребами / Директор школи- 2009.- №34

  6. Обухівська А. Г. Психологу про дітей з особливими потребами у загальноосвітній школі / Обухівська А., Ілляшенко Т., Жук Т. – К.: Редакція загальнопед. газет, 2012. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).

  7. Панок В.Г. Психологічна служба: навчально-методичний посібник для студентів і викладачів - Кам'янець-Подільський: ТОВ Друкарня Рута, 2012 – 488 с.

  8. Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: навчально – методичний посібник / [за заг. ред. Колупаєвої А.А.]. – К.: ТОВ ВПЦ «Літопис-ХХ» – 2010 – (Серія «Інклюзивна освіта»: у 9 книгах).

  9. Петрова В.Г. Кто они, дети с отклонениями в развити? – / Петрова В.Г., Белякова И.В. – М.: Флинта: Московский психолого-социальный институт, 2000. – 104 с. (2-е изд)

  10. Чеботарьова О.В. Методичні рекомендації з досвіду роботи щодо організації та проведення індивідуального навчання вдома з учнями, які мають вади у психічному чи фізичному розвитку. / Чеботарьова О.В. – К., 2000. – 32 с.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал