Сіроченко Т. В., Марищак О. І., студентки



Скачати 39.98 Kb.
Дата конвертації27.01.2017
Розмір39.98 Kb.
УДК 349.415:656.7(043.2)

Сіроченко Т. В., Марищак О. І., студентки,

Навчально-науковий Юридичний інститут,

Національний авіаційний університет, м. Київ

Науковий керівник: Корнєєв Ю. В., к.ю.н., доцент


ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ АВІАЦІЙНОГО ТРАНСПОРТУ
В нашій країні монополія державної власності на землю існувала тривалий час, але зміни в економічній орієнтації призвели на перших порах до появи нових форм власності на землю, а потім до їх конституційного закріплення. У ст. 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави , в тому числі і землі авіаційного транспорту України [1].

Цікавим є питання співвідношення понять «раціональне використання» та «охорона» земель. Сучасні масштаби і форми використання природних ресурсів по-новому ставлять проблему охорони природи. Охорона природа та її використання не лише не суперечать одна одній, а й тісно між собою пов’язані.

Відповідно до ст. 162 Земельного кодексу України, охорона земель – це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення [2].

На відмінну від «охорони земель» поняття «раціональне використання земель» не має законодавчого визначення. Щодо наукового визначення поняття раціонального використання – це досягнення максимального ефекту в реалізації цілей землекористування з врахуванням корисної взаємодії землі з іншими природними факторами і при охороні землі в процесі використання як специфічної умови будь-якої діяльності та головного засобу виробництва в сільському господарстві. Він також зазначає, що умови, які визначають ефективність майбутнього використання землі складаються ще до початку користування нею, що безпосередньо стосується земель авіаційного транспорту України. В такому випадку, раціональність використання аеропорту залежить від місця відведення та розмірів земельної ділянки для будівництва. Таким чином, можна виділити раціональне використання земель аеропортів доексплуатаційного етапу та раціональне використання земель під час експлуатації.

Охорона земель авіаційного транспорту України має декілька аспектів: екологічний, економічний та правовий. Екологічний аспект полягає в охоронні грунтів під час будівництва аеропортів, аеродромів, злітно-посадочних смуг, охорона земель авіаційного транспорту та суміжних земель в процесі експлуатації об’єктів авіаційного транспорту. Економічна сторона охорони земель авіаційного транспорту полягає в їх обгрунтованому використанні з метою отримання прибутку. Правовий аспект полягає в нормативному закріпленні порядку використання земель авіаційного транспорту України та юридичної відповідальності за порушення законодавства в цій сфері.

До основних форм охорони земель від псування та забруднення можна віднести наступні: встановлення заборон та обмежень на діяльність, що може негативно вплинути на якісний стан земель; здійснення контролю у сфері охорони земель; закріплення державних стандартів та нормативів у сфері охорони земель; моніторинг земель; ведення Державного земельного кадастру; застосування юридичної відповідальності за порушення вимог охорони земель [3, с.4].

В свою чергу, Т.М. Гапотченко пропонує виділяти наступні правові форми забезпечення раціонального використання та охорони земель транспорту: конкретизація цільового призначення ділянок, наданих суб’єктам транспорту; належність більшої частини земель транспорту державі та територіальним громадам; чітка нормованість, визначена нормами відведення; встановлена законодавством адміністративна, цивільна та кримінальна відповідальність за порушення земельного законодавства [4, с.61].

В процесі будівництва аеропортів та аеродромів відбувається пошкодження ґрунтів на великих площах. Відповідно до ст. 168 Земельного кодексу України ґрунти земельних ділянок є об’єктом особливої охорони [2]. Варто зауважити, що аеропорти в процесі їх експлуатації безумовно являються джерелом забруднення навколишнього середовища і використання таких земельних ділянок під аеропорти призводить до порушення рівноваги флори і фауни. Для зменшення шкоди для навколишнього середовища необхідно правове регулювання та контроль гранично допустимого шуму авіаційних двигунів, експлуатаційні процедури в польоті та на землі, норми емісії двигунів повітряних суден та наземних транспортних заходів. Саме за допомогою таких заходів у поєднанні з плануванням використання земельних ділянок можна розташовувати та експлуатувати аеропорти таким чином, що буде забезпечено гармонійне поєднання з місцевим навколишнім середовищем. Основна проблема полягає в тому, що правове регулювання раціонального використання та охорони земель в Україні стосується, в основному земель сільськогосподарського призначення, а щодо земель авіаційного транспорту України практично відсутнє, тому це питання потребує розробки відповідно до особливостей даної категорії земель.


Література

  1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – 141 с.

  1. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – 2-4. – 141 с.

  2. Оверковська Т.К. Правові засади охорони земель від забруднення та псування в Україні: Афтореферат дис… канд. юрид. наук. – Київ, 2008. – 27 с.

  3. Гапотченко Т.М. Правові форми забезпечення раціонального використання і охорони земель транспорту. // Підприєвство, господарство і право. – 2005. - № 5 – 372 с.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал