«Синтаксис. Пунктуація» (Варіант 4 1) Інструкція щодо роботи з тестовим зошитом



Скачати 121.04 Kb.
Дата конвертації14.07.2017
Розмір121.04 Kb.


Українська мова

Тематичний тест



«Синтаксис. Пунктуація»

(Варіант 4_1)

Інструкція щодо роботи з тестовим зошитом

1. Уважно прочитайте завдання.

2. Відповідайте після того, як зрозуміли умову та правила виконання завдання.

3. Використовуйте вільні місця в тестовому зошиті як чернетку.

4. Намагайтеся відповісти на всі тестові завдання.

Інструкція щодо заповнення бланка відповідей

1. У бланку відповідей позначайте лише правильні, на Вашу думку, відповіді.

2. Подвійні, неправильно записані, закреслені, підчищені та виправлені відповіді в бланку – це ПОМИЛКА!

3. Ваш результат залежатиме від загальної кількості правильних відповідей, записаних до бланка.



Бажаємо Вам успіху!

Частина 1

Завдання 1-21 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть, на Вашу думку, правильний варіант відповіді та позначте його у бланку.

Заповнюючи бланк, будьте особливо уважні!

Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною

формою запису відповідей.

1. Неузгоджене означення вжито в реченні

А. Легко впізнати гарну людину на вулиці.

Б. Обряд розговіння в кожній місцевості України інакший.

В. Хлопці приходили на вечорниці завжди пізніше дівчат.

Г. По всій Україні перша оранка була великим урочистим святом.

2. Цитату вжито в реченні

А. „Для того щоб написати писанку, треба мати не лише вмілі руки, а й чутливу до краси душу”, — мовить у задумі господиня не просторої, але дуже ошатної оселі.

Б. Виряджаючи сина в далеку дорогу, мати дарувала йому вишитий рушник і, бажаючи щастя, говорила: „Нехай стелиться тобі доля цим рушником!”.

В. Розкриваючи велику силу дружби, Григорій Сковорода наводить слова Плутарха: „Дружба, супроводжуючи життя, не тільки додає втіхи й чарівності світлим його сторонам, а й зменшує страждання”.

Г. „Завтра в ньому оселяться люди”, — думає з гордістю Старий Майстер, звівши кам’яний будинок.

3. До складнопідрядного з послідовною підрядністю належить речення

А. Це та пора, коли в серці селянина сходяться радощі й тривоги хліба, а між ними снуються й снуються, певне, ще з язичницького віку прихоплені хліборобські жалі.

Б. Очима прощання Данило поглянув на татарський брід, де горбкувата вода бавилась у піжмурки із місячним промінням, на долину, за якою імлилося болото.

В. Дивувався, чудувавсь і радів Данило, що таки зустрівся із тим дивом, із тим святом, якого роками очікував то з сумовитого чару веснянок, то з туману сподівань, то з тих передчуттів, які тільки молодість заколисує в душу.

Г. І тут Данила вразила дивовижна неправдоподібна краса зимової ночі, що легкими хмаринами напливала на підтемнений місяць, що блакитним снуванням єднала небо з землею, що спалахами вибухала навколо засніжених верб і стогів.

4. Слова автора стоять перед прямою мовою в реченні (розділові знаки випущено)

А. Гнівно він гукнув із трону гей, ледачі созівці, хто впіймає Лоскотона, буде муж моїй дочці.

Б. Хто із вас додому хоче каже власник бороди.

В. Хто такі спитав похмуро найстаріший мацапура.

Г. Смерть, погибель наша прийшла загомоніли всі дерева.

5. Складений дієслівний присудок ужитий у реченні

А. У народі Київ завжди був символом непохитності, непереможності і вічної слави.

Б. Чебреці не хвилюються від вітру і не сохнуть від сонця.

В. Без застосування одиниць виміру часу люди не змогли б існувати.

Г. Великдень – день особливий.

6. Єднальним сполучником з’єднано частини складносурядного речення

А. Криве дерево, та яблука солодкі.

Б. Пісок прохолов тільки зверху, а глибше в ньому доволі тепла.

В. Чи то синь озерна губиться в зелених масивах лісів, чи то зелені острови плавають у сині озерній?

Г. Не лише все навколо змінилося, а й сама небесна глибочінь стала ще глибшою і яснішою.

7.

Залежне слово виражене незмінною частиною мови у словосполученнях рядка



А. Гарний на вигляд, надзвичайно гарно, кілька нагород.

Б. Несподівано вигукнути, снідати нашвидку, підійти до дому.

В. Голосно кричати, трапилось раптово, швидко змінитися.

Г. Підніматися вгору, відпочивати в горах, гірське повітря.

8. Зворотний порядок слів ужито в реченні

А. Обрядові й побутові рушники використовують дуже широко.

Б. В міфології бачимо давні форми побуту пастушого і патріархально-хліборобського.

В. Мудрість приносить мудрецю добре ім’я і міцне щастя.

Г. Життя землі заснувало твоє життя.

9. Тире при узагальнювальному слові потрібно вжити в реченні

А. Саме верба слугувала для виготовлення домашнього начиння ложок, корит, кошиків і навіть човнів.

Б. Ось-ось прокинуться жоржини від сну, розплющать повіки й заграють різними барвами свого цвітіння синьою, рожевою, фіалковою.

В. Багато чого бачили мисливці на своєму віку і звірів усіляких, і птахів, і різні пригоди.

Г. У космос через релігію, у Західну Європу, Азію та за океани через українську культуру навсібіч пориваються силові лінії Софії Київської.

10. Порівняльний зворот НЕ потрібно відокремлювати в реченні

А. Десятинний храм поставав перед мандрівником як дивне видіння.

Б. У Ворохті донині збереглася й охороняється законом церква як пам’ятка народної архітектури.

В. Позолочені хрести на Десятинній церкві світились у голубизні неба як зорі.

Г. Рушники були червоні як жар горіли різним орнаментом, переливалися райдугами.

11. Виділене означення НЕ потрібно відокремлювати в реченні

А. Сонце вмило своє ще заспане від сну обличчя й розпустило промені.

Б. Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини налитої зеленим хлібом.

В. Багрянець оточений снігом густішав ще більше.

Г. Народні пісні й оперні арії виконані Оксаною Петрусенко ввійшли до золотого фонду української музичної культури.

12. До речень з непрямою мовою належить (розділові знаки випущено)

А. Усе своє життя я прожив у Києві згадував В. Нестайко.

Б. Добривечір, сусіде мій гукнула Миша Пацюкові.

В. Яво кричу у відчаї. Яво! Хапайся за цямрини, помагай.

Г. Я сказав Яві що там хтось є.

13. Тире потрібно вжити між частинами складносурядного речення

А. Тихо кружляє в повітрі листя і стелеться по землі жовтий струмок.

Б. Сонце вже не снилося мені і не дзвонив над головою жайворон.

В. Господар лежить і все лежить.

Г. Кожна ниточка на рушнику любовно заплетена і з того вирізування просвічувалося лапасте дубове гілля.

14. Двокрапку потрібно вжити в безсполучниковому складному реченні

А. Надворі вже стемніло десь далеко на небі засяяла перша зірка.

Б. Не посадив жодного дерева за своє життя плати за чисте повітря.

В. Упаде мороз на яблуневий цвіт тоді залишимося без врожаю.

Г. Укотре переконуєшся скільки таємниць приховує в собі мова.

15. Риторичним звертанням ускладнено речення

А. Батьку, батьку, ніколи не забуду тебе!

Б. Славу твою, Києве, несли у віках стародавні й вічні кобзарі, світлі посланці народної правди й мудрості.

В. І все ж не оминайте, люди, осінньої журливої краси падолисту.

Г. Шановні восьмикласники! Уважно поставтеся до узагальнення знань з вивченого розділу.

16. Усі словосполучення належать до поширених у рядку

А. Кращий за всіх, цікаво виступати перед нами, йти назустріч сонцю.

Б. Чай першого сорту, учень десятого класу, дівчинка в зеленому пальті.

В. Товари високої якості, твір на тему, зустрітися з другом.

Г. Малий на зріст, вийти в широке поле, хтось із присутніх.

17. Частини з’єднано за допомогою лише інтонації у складному реченні

А. Нараз здається, що могутня гора розгортає чорні хмари.

Б. Позаду здіймалася висока суцільна стіна лісу, попереду лежала чимала кручена балка.

В. Хлопець заплющив очі, і бажання спати, як терпкий важкий покров, застелило його думки млою.

Г. Настає вечір, і лізе на небо червоний місяць.

18. До складної синтаксичної конструкції з безсполучниковим і сурядним зв’язком належить речення

А. З лівої руки зблиснула покарлючена річечка, біля неї на заотавленій луці пасеться старий кінь: почувши кроки, він підіймає голову і синім оком, у якому залягла розумна печаль, дивиться на старого.

Б. Над самою водою пролетів білобровий перевізник, з очерету тихо-тихо випливла молода качка; вона обережно повела точеною голівкою, заспокоїлась і вже пливе на чистовід.

В. Над тихим світом курилася зоряна імла, за татарським бродом на болотах бродив долинний туманець, і в ньому по груди паслися селянські коні, що пахли оранкою, туманом і молодою м’ятою.

Г. Кінь по коліна зайшов у брід, м’яко почав перебирати губами підсвічену воду, потім заіржав, і тоді з того берега на оболоні теж озвалось іржання; воно ніби підхльоснуло воронця.

19. Словосполучення відповідає поданій схемі-моделі

А. Шлях з гори „іменник + іменник з прислівником".

Б. Самоцвітне каміння „дієслово (дієприкметник) + іменник".

В. Укрита зверху „дієслово (дієприкметник) + прислівник".

Г. Найкращий з усіх „прикметник + прикметник з прийменником".

20. Виділене слово НЕ є вставним у реченні

А. Восени листя кущів скумпії здавалося червоним багаттям на білому тлі схилів.

Б. Сади цвіли в такому здавалося захваті, як ніколи.

В. В очах дівчини здавалося була зібрана вся синява карпатського неба.

Г. Здавалося дід якось ніби трохи сяяв.

21. Засобом зв’язку виступає сполучне слово у складнопідрядному реченні

А. Виявляється, що слово „мрія” виникло в пошевченківську добу.

Б. Уся наша планета оповита невидимими шляхами, що ними мандрують слова.

В. Установлено, що мовець активно використовує близько 3000 слів упродовж дня.

Г. Залишки будівельного матеріалу та орнаменту засвідчують, що Десятинний храм був оздоблений не гірше від Ярославової Софії.

Завдання 22-27 передбачають установлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ. Кожна буква може використовуватися тільки один раз.

22. Установіть відповідність між виділеними в реченнях обставинами та видами їх.

Види обставин

1. Обставина способу дії.

2. Обставина міри й ступеня дії.

3. Обставина мети.

4. Обставина місця.


Речення

А. У суботу ввечері молодиці й дівчата йдуть збирати чебрець.

Б. Спали спокійно містечка і села.

В. Добре довго пам’ятається.

Г. Дівчата-полонянки жили тут не дуже давно.

Д. За хмарами стояло сонце.

23. Установіть відповідність між реченнями та видами відокремлених членів.

Види

відокремлених членів

1. Означення.

2. Прикладка.

3. Додаток.

4. Обставина.



Речення

А. Починаючи з часів Ярослава, Софія Київська стає важливим культурним центром східнослов’янської держави.

Б. Ніжність, наприклад, математично описати не можна.

В. Софія Київська – джерело для пізнання історії нашої культури, зокрема мистецтва Київської Русі.

Г. Серед інших речей під час археологічних розкопок виявлено сірі бляшки з фігурками чоловіків, одягнених у широкі сорочки з вишивкою на грудях.

Д. Київ, столиця України, - древній стольний град Київської Русі.

24. Установіть відповідність між односкладними реченнями та видами їх.

Види речень

1. Означено-особове.

2. Неозначено-особове.

3. Узагальнено-особове.

4. Безособове.


Речення

А. Не взявшись за сокиру, хату не збудуєш.

Б. Про успішний виступ Остапа Вересая довідалися і в царському дворі.

В. Розумну річ приємно й слухати.

Г. Добрі вісті не лежать на місці.

Д. Скажемо відверто хоч би сьогодні про наші помилки й безвідповідальність.

25. Установіть відповідність між складнопідрядними реченнями з підрядними обставинними та видами їх.

Види підрядних частин

1. Часу.

2. Мети.

3. Допусту.

4. Наслідку.





Речення

А. Для того щоб написати писанку, треба мати не лише вмілі руки, а й чутливу до краси душу.

Б. Незважаючи на те що більшість поезій написано Тарасом Шевченком поза межами рідного краю, наскрізно струменить у них світлий образ Дніпра.

В. Дозорці дали знак, щоб веслярі рух весел припинили.

Г. Унаслідок того що княгиня Ольга отримала благословення від Патріарха, вона стала взірцем сповідування істинної віри для численних своїх підданих.

Д. Після того як закінчувалися жнива, женчики плели вінок із колосся, одягали його на вродливу дівчину і з піснями йшли до господаря.

26. Установіть відповідність між реченнями і способами вираження в них підметів.

Способи вираження підметів

1. Займенник.

2. Числівник.

3. Сполучення числівника з іменником.

4. Власна назва.





Речення

А. Увійшло двоє.

Б. Чумацький Шлях – вірний орієнтир

наших пращурів.



В. Багато грабіжників зазіхало на

багатство і могутність Києва.



Г. Правда світліша за сонце.

Д. Ніхто не сміє підійти до дубів-ветеранів

з пилою чи сокирою.



27. Установіть відповідність між безсполучниковими складними реченнями і смисловими відношеннями, що виражають частини їх.

Смислові відношення

1. Пояснення

(доповнення).



2. Умова-наслідок.

3. Причина.

4. Протиставлення

(зіставлення).




Речення

А. На небі сонце серед нив я.

Б. Оглянися прожиті твої дні летять слідом за тобою.

В. Висновок напрошується сам письменник, митець починається з уяви.

Г. Жайворонки дзвенять у синьому небі пшениця колосом шумить на полях.

Д. Вогонь не гасили він сам мав дотліти.

Варіант 4_1

Увага!

Цей бланк перевіряє комп’ютер!

Ваші відповіді в бланку є результатом тестування.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал