Щодо результатів роботи Мінінфраструктури станом на ІІІ квартал 2016 року



Скачати 387.29 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації05.01.2017
Розмір387.29 Kb.
  1   2   3
Щодо результатів роботи Мінінфраструктури

станом на ІІІ квартал 2016 року
1. Залучення провідних топ-менеджерів з європейським досвідом роботи до управління стратегічними державними підприємствами

Стислий опис.

Мінінфраструктури проведено роботу щодо залучення до управління національними компаніями професійних та ефективних управлінців з європейським досвідом роботи, у тому числі впровадження реформ, які будуть своїми діями розвивати економіку державних підприємств транспортної галузі.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 282 головою правління ПАТ «Укрзалізниця» призначено Войцеха Балчуна. Новий керівник товариства приступив до роботи 06.06.2016.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2016 № 349 затверджено новий склад правління ПАТ «Укрзалізниця».

До нового складу правління ПАТ «Укрзалізниця» увійшли топ-менеджери, які мають досвід управління великими європейськими компаніями, реформування у залізничній галузі та практичні знання в прийнятті ефективних управлінських рішень для виведення компанії з кризового стану.

Залучені до менеджменту ПАТ «Укрзалізниця» фахівці також мають досвід впровадження європейських директив у сфері залізничного транспорту, обов’язок щодо імплементації яких визначений в Угоді про асоціацію.

Розпорядженням від 20.04.2016 № 283 Кабінетом Міністрів України погоджено кандидатуру Смілянського Ігоря Юхимовича на посаду генерального директора Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта».

Смілянський І. Ю. має багаторічний професійний досвід у сфері стратегічного, управлінського та фінансового консалтингу, в т.ч. у провідних глобальних консалтингових компаніях.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 763 виконуючим обов’язки Голови Державного агентства автомобільних доріг України призначено колишноьго міністра транспорту, будівництва і морського господарства Польщі Славоміра Новака.

Крім того оголошено та проводяться конкурси на заміщення вакантних посад керівників ДП «Маріупольський морський торговельний порт» та


ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», найближчим часом буде оголошено та проведено конкурси на заміщення вакантних посад керівників ДП «Одеський морський торговельний порт» і ДП «Морський торговельний порт «Южний».

Відповідність програмним і стратегічним документам.

Рішення відповідають Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020» та Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, якими визначено одним із пріоритетів ефективне управління державними компаніями.




Очікуваний результат прийнятого рішення.

Ефективне впровадження структурної реформи ПАТ «Укрзалізниця» у відповідності до кращих європейських практик, впровадження антикризових заходів, підвищення контролю за якістю послуг залізничного транспорту.

Впровадження реформи поштового зв’язку та забезпечення ефективної роботи національного оператора поштового зв’язку.

Підвищення економічної ефективності роботи стратегічних державних підприємств.



Очікуваний ефект прийнятого рішення.

Підвищення прозорості діяльності стратегічних державних підприємств, зокрема таких як, ПАТ «Укрзалізниця» та УДППЗ «Укрпошта».

У сфері залізничного транспорту - збільшення обсягів перевезень, в першу чергу транзитних, у сфері поштового зв’язку – покращення якості обслуговування та збільшення обсягів переробки поштових відправлень.
2. Створення законодавчого підґрунтя для реформування залізничного транспорту

Стислий опис.

Проект нової редакції Закону України «Про залізничний транспорт» (далі – законопроект) розроблено за участі фахівців галузі та європейських експертів. Після розширеного обговорення із заінтересованими центральним органами виконавчої влади та представниками бізнесу законопроект схвалено на засіданні Уряду та зареєстровано у Верховній Раді України 05.05.2016 за № 4593.

Мінінфраструктури спільно з Комітетом з питань транспорту Верховної Ради України (далі – Комітет) здійснює роботу щодо опрацювання законопроекту.

Для врахування зауважень бізнесу, які можливо та доцільно врахувати на стадії розгляду законопроекту, в Мінінфраструктури відбулися наради за участю представників Комітету, ПАТ «Укрзалізниця», Європейської Бізнес Асоціації та Американської Торгівельної Палати.

Представники Міністерства увійшли до складу Робочої групи з питань опрацювання законопроекту, яка утворена Комітетом.

Відповідність програмним і стратегічним документам.

Рішення відповідають положенням Державної цільової програми реформування залізничного транспорту на 2010-2019 рр., Транспортної стратегії України до 2020 року, Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», Угоді про асоціацію, планам імплементації актів законодавства ЄС у сфері залізничного транспорту та Програми діяльності Кабінету Міністрів України, якими визначено одним із пріоритетів удосконалення законодавчої бази діяльності залізничної галузі.



Очікуваний результат.

Прийняття вказаного законопроекту Верховною Радою України стане відправною точкою для забезпечення відкриття конкурентного ринку залізничних перевезень, імплементації Угоди про асоціацію України та ЄС в частині запровадження європейських принципів управління залізничною галуззю.


Очікуваний ефект.

Створення нової організаційно-правової та економічної моделі управління галуззю, розвиток конкурентного середовища на ринку залізничних послуг, підвищення ефективності його функціонування, задоволення потреб національної економіки і населення в перевезеннях, покращення їх якості та зменшення розміру транспортної складової у вартості товарів і послуг.


3. Продовження реалізації проекту «Будівництво нового двоколійного Бескидського тунелю» спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку та Європейським інвестиційним банком

Стислий опис.

Залізничний напрямок Львів-Чоп є частиною V міжнародного транспортного коридору, які були визначені 2 Пан європейської конференції). Дана залізнична лінія є двоколійною і електрифікованою лінією, яка пропускає важливі міжнародні транспортні потоки, які здійснюються між Азією і країнами Центральної і Північної Європи. У порівнянні з подібними залізничними лініями Європи, пропускна здатність даної залізничної лінії досить невелика. Слабким місцем є ділянка шляху Бескид-Скотарське, на якому знаходиться одноколійний тунель у поганому технічному стані.

Проблема недостатньої пропускної спроможності може бути вирішена за рахунок будівництва нового двоколійного Бескидського тунелю.

Відповідність програмним і стратегічним документам.

Будівництво зазначеного об’єкту передбачено Законом України «Про затвердження комплексної програми утвердження України як транзитної держави».



Досягнутий результат.

07.11.2013 на об’єкті розпочаті основні роботи з будівництва нового Бескидського тунелю.

На сьогодні виконано всі роботи з проходки верхнього уступу тунелю на довжині 1 764,5 м.п. (з урахуванням робіт, пов’язаних з улаштуванням опереджувального екрана). 21.01.2016 відбулося урочисте відкриття першого етапу будівництва тунелю. Наразі роботи тривають – виконується проходка нижнього уступу тунелю, станом на 01.10.2016 пройдено 1 570 м.п.

Очікуваний ефект.

Збільшення пропускної спроможності коридору № 5 та забезпечення надійності його функціонування на дільниці Бескид – Скотарське.

Будівництво нового тунелю дозволить вдосконалити графік руху поїздів: великі состави не будуть витрачати час в очікуванні можливості зайняти один діючий путь. Це надасть можливість збільшити швидкість поїздів до 60 км/год.

Закінчення будівництва Бескидського тунелю планується у 2017 році.



4. Збільшення пропускної спроможності напрямку Запоріжжя – Комиш-Зоря – Волноваха – Маріуполь

Стислий опис.

У зв’язку з гострою необхідністю суттєвого збільшення обсягів перевезень вантажів на напрямку Запоріжжя – Комиш-Зоря – Волноваха – Маріуполь та враховуючи численні звернення як вантажовласників, так і органів місцевої влади міста Маріуполя, Мінінфраструктури доручено ПАТ «Укрзалізниця» у стислі строки вирішити питання про збільшення пропускної спроможності зазначеного напрямку.



Відповідність програмним і стратегічним документам.

Рішення відповідають положенням Транспортної стратегії України до 2020 року та Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», якими визначено, що одними із пріоритетів є технічне переоснащення об’єктів інфраструктури залізниць та збільшення експортного потенціалу України.



Досягнутий результат.

ПАТ «Укрзалізниця» прийнято рішення про виділення коштів для реалізації проекту «Реконструкція об’єктів інфраструктури залізничного транспорту з метою підвищення пропускної спроможності на дільниці Комиш-Зоря – Волноваха».

Підготовчі роботи з реконструкції зазначеного напрямку розпочато в серпні 2016 року.

Планами ПАТ «Укрзалізниця» дільницю Комиш-Зоря – Волноваха – Маріуполь планується завершити в повному обсязі протягом І декади листопада 2016року.



Очікуваний ефект.

Реалізація вказаних робіт дасть змогу збільшити пропускну спроможність дільниці до 27 пар поїздів на добу, у тому числі: вантажних – 23 пари, пасажирських – 2 пари та 2 пари приміських. Збільшення кількості вантажних маршрутів до м. Маріуполя сприятиме збільшенню обсягів перевезень сировини та готової продукції, насамперед підприємств металургійного комплексу, на 3031 тис. тонн на добу.


5. Підписання Меморандумів про співробітництво в області технічного, експлуатаційного і комерційного розвитку залізничних коридорів ОСЗ, які проходять територією України №№ 10 і 12

Стислий опис.

Важливим для України стало підписання двох меморандумів про співробітництво в галузі технічного, експлуатаційного і комерційного розвитку залізничного коридорів №10 та №12 Організації співробітництва залізниць (ОСЗ).

Учасниками залізничного коридору ОСЗ № 10 є Україна, Республіка Болгарія, Румунія, Грузія, Азербайджанська Республіка, Республіка Узбекистан, Туркменістан, Киргизька Республіка, Республіка Казахстан, Республіка Таджикистан. Коридор проходить за маршрутом: Одеса / Іллічівськ / Констанца / Варна / Бургас - Поті - Тбілісі - Баку - Туркменбаші - Сапармурат Туркменбаши - Бухара - Джизак - Хаваст - Ташкент - Арись - Лугова – Актогай.

Учасниками залізничного коридору ОСЗ №12 є Україна, Республіка Молдова, Румунія, Республіки Болгарія. Коридор проходить за маршрутом: Жмеринка – Велчінец-Окниця - Унгень - Ясси - Бухарест - Русе -Варна / Димитровоград.



Відповідність програмним і стратегічним документам.

Рішення відповідають положенням Транспортної стратегії України до 2020 року та Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», якими визначено, що одними із пріоритетів є інтеграція вітчизняної транспортної системи до міжнародної транспортної системи, шляхом приєднання і забезпечення виконання міжнародних транспортних конвенцій та угод.



Досягнутий результат.

Підписання зазначених Меморандумів надасть змогу продовжити роботи в області технічного, експлуатаційного і комерційного розвитку залізничних коридорів ОСЗ, в тому числі з перспективою взаємодії з вантажними коридорами Європейського союзу з метою покращення залізничного сполучення по сухопутним маршрутам в напрямку Азія-Європа.



Очікуваний ефект.

Координація технічного, експлуатаційного та комерційного розвитку залізничних коридорів, скорочення термінів доставки вантажів та перевезення пасажирів в міжнародному сполученні, збільшення вантажо- та пасажиропотоків.


6. Залучення інвестицій для розвитку стратегічних об’єктів портової інфраструктури з метою забезпечення їх конкурентоспроможності та збільшення обсягів перевалки товарів

Стислий опис.

Враховуючи складну економічну ситуацію в країні, а також враховуючи наявність військових дій на сході країни загальний інвестиційний клімат є досить ризиковий для вкладення коштів зі сторони іноземних інвесторів.

Одночасно, всупереч зазначеному, протягом звітного періоду відбулося відкриття та введення в експлуатацію ряду перевантажувальних потужностей, створених за рахунок коштів іноземних інвесторів.

За період ІІ кварталу відбулося відкриття:



у Миколаївському морському порту:

– виробничо-перевантажувальний комплекс групи компаній BUNGE. Потужність комплексу складає понад 2 млн тонн на рік. Загальна вартість проекту — 180 млн доларів, що на сьогоднішній день є однією з найбільших американських інвестицій в економіку України. В результаті реалізації проекту створено понад 170 нових робочих місць.



Довідково: у 2010 р. в Миколаївському морському порту компанією BUNGE завершено будівництво комплексу з перевантаження зернових вантажів в тилу причалу № 14 загальною вартістю 100 млн доларів США. За 2015/2016 маркетинговий рік через зерновий термінал BUNGE в Миколаївському морському порту було перевантажено понад 3 млн тонн вантажів.

– комплекс з перевантаження зернових і олійних культур створений ТОВ «Дунайська судноплавно-стивідорна компанія», яка входить до української групи компаній COFCO Agri, основним акціонером якої є державна китайська компанія COFCO Corporation. Загальна потужність нового терміналу складає


2 млн тонн продукції на рік. Китайська державна корпорація інвестувала у реалізацію проекту 75 млн дол. США. У результаті будівництва терміналу в Миколаєві створено 150 нових робочих місць;

у Іллічівському порту – зерновий термінал компанії «Рісоіл Термінал». Пропускна спроможність терміналу складає 1,5 млн тонн на рік. Створено робочих місць – 150. Загальна вартість проекту — 3,5 млрд грн.

Протягом ІІІ кварталу:

Укладено Меморандум про взаємодію між ДП «АМПУ» та ТОВ «Металюкрайн» від 16.09.2016 щодо реконструкції причалу № 7 Одеського морського порту. В рамках Меморандуму сторонами задекларовано наміри щодо реконструкції ДП «АМПУ» причалу № 7 із залученням поворотних коштів ТОВ «Металюкрайн» у вигляді авансових платежів, сплачених відповідно до додаткових угод до договору про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України. Одночасно останнім задекларовано створення та введення в експлуатацію зернового комплексу потужністю 4 млн тон.

Таким чином, основною задачею Мінінфраструктури є забезпечення створення сприятливих умов та привабливого інвестиційного клімату в портовій галузі.



Відповідність програмним і стратегічним документам.

Зазначені заходи відповідають пункту 6 розділу 3 Стратегії сталого розвитку«Україна-2020» Дерегуляція та розвиток підприємництва щодо створення сприятливого середовища для ведення бізнесу, розвитку малого і середнього підприємництва, залучення інвестицій.



Досягнутий і очікуваний результат.

За результатами реалізації вказаних проектів в морських портах в економіку країни здійснено вливання капітальних інвестицій на суму близько 10 млрд грн, створено додаткових перевантажувальних потужностей на


5,5 млн тонн. При цьому створено додатково 470 нових робочих місць. За приблизними розрахунками до бюджетів всіх рівнів від діяльності зазначених терміналів очікуються додаткові надходження у розмірі 370 млн грн щорічно.
7. Запровадження нових логістичних рішень задля використання транзитного потенціалу транспортної системи України, створення надійно функціонуючого транзитного транспортного мосту, що поєднає країни Європи та Азії

Стислий опис.

Формування нових логістичних рішень задля використання транзитного потенціалу транспортної системи України та, як наслідок, створення надійно функціонуючого транзитного транспортного мосту, що поєднає країни Європи та Азії, зокрема й з урахуванням участі України в реалізації ініціативи китайської сторони стосовно створення «Економічного поясу Великого шовкового шляху».




Відповідність програмним і стратегічним документам.

Програма діяльності Кабінету Міністрів України: розділ IX «Регуляторна політика, розвиток підприємництва та забезпечення умов конкуренції», розділ XIII «Інфраструктура і транспорт», Угода про асоціацію між Україною та ЄС.



Перелік відповідних рішень.

  • з країнами-партнерами узгоджені технічні та технологічні умови виконання мультимодальних (комбінованих) перевезень з країн Азії та Близького Сходу транзитом територією України;

Довідково: відпрацьовані маршрути:

  • використання поїздів «Вікінг» та «Зубр», що прямують через Республіку Білорусь в напрямку Литви, Латвії, Естонії і далі до країн Скандинавії;

  • до м. Славкув (Польща) без перевантаження по широкій колії 1520 мм або через ст. Мостиську, зокрема і з використанням вантажної бази Туреччини;

  • до Словаччини з подальшим транспортуванням вантажів у напрямку Чехії, Австрії, Сербії, Чорногорії;

  • до Угорщини і далі до країн Центральної Європи (Австрія, Італія);

  • країни Західної та Північної Європи - Індія, із залученням інфраструктури Ісламської Республіки Іран та поромного сполучення до порту Мумбай (Індія).

  • 16-17.05.2016 прийнято рішення про включення України як повноцінного члена до Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту (далі – ТМТМ) (Казахстан, Азербайджан, Грузія, Туреччина). 15.09.2016 логістичними операторами цього маршруту по території України визначено: філію «Центр транспортного сервісу «Ліски» ПАТ «Укрзалізниця» - для перевезення завантажених та порожніх контейнерів, філію «Центр транспортної логістики» ПАТ «Укрзалізниця» - для перевезення завантажених та порожніх вагонів. Вживаються заходи щодо приєднання ПАТ «Укрзалізниця» до Міжнародного транскаспійського транспортного консорціуму, утвореного національними операторами ТМТМ (азербайджанські ТОВ «ADY Express» та «ACSC Logistics», казахстанське АТ «KTZ Express» і грузинське ТОВ «Trans Caucasus Terminals»);

  • підтримана ініціатива української сторони щодо створення нового міжнародного транспортного коридору Балтійське море - Чорне море – Каспійське море;

  • 21.06.2016 ухвалено рішення щодо поширення Транс’європейської транспортної мережі на сусідні з ЄС країни, зокрема й Україну, та поділу регіональної мережі на «ключову» та «базову»;

  • 16.06.2016 ратифіковано Угоду між Кабінетом Міністрів України і Урядом Угорщини про міжнародні комбіновані перевезення;

  • 19.05.2016 підписано Протокол між Кабінетом Міністрів України та Швейцарською Федеральною Радою про внесення змін та доповнень до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Швейцарською Федеральною Радою про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів від 30.10.2000 та Протоколу до Угоди;

  • 16.03.2016 ратифіковано Протокол про сталий транспорт до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, положення якого направлені на забезпечення розвитку вантажного і пасажирського сполучення та транспортної інфраструктури в Карпатському регіоні.

  • 25.08.2016, в рамках 4-го засідання українсько-китайської Підкомісії з торговельно-економічного співробітництва, підтверджено прагнення щодо розвитку мультимодальних перевезень між Україною та КНР та визначені перспективні маршрути;

  • 08.09.2016, в рамках міжнародної транспортної конференції «Інтегровані транспортні коридори в сполученні Європа – Азія», підтримана ініціатива української сторони щодо створення нового міжнародного транспортного коридору Балтійське море - Чорне море – Каспійське море та
    18 країнами-партнерами прийнято на опрацювання проект багатосторонньої міжурядової Угоди, положення якої дозволять формувати взаємовигідну транспортну політику з організації перевезень між регіонами Балтійського, Чорного та Каспійського морів;

  • 13.09.2016 підписано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Грузії про організацію прямого міжнародного залізнично-поромного сполучення через порти України і Грузії;

  • 17.09.2016 проведено українсько-туркменські переговори щодо удосконалення умов виконання перевезень між країнами;

  • виконуються внутрішньодержавні процедури з підготовки до підписання Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про міжнародні комбіновані перевезення (пакет документів надіслано до КМУ).

Міністерством ініційовано створення в Україні міжвідомчого консультативно-дорадчого органу – Транзитної Ради.

Довідково: до складу новоствореного органу увійдуть представники Мінінфраструктури, Мінекономрозвитку, Мінфіну, МЗС, МВС, Мін’юсту, ДЕС, Держприкордонслужби та інших зацікавлених ЦОВВ.

Проходять внутрішньодержавну процедуру та готуються до підписання наступні Угоди: про пряме міжнародне залізнично-поромне сполучення з Болгарією; про міжнародні комбіновані перевезення з Хорватією; про автомобільні перевезення з Чорногорією.



Досягнутий/очікуваний результат: залучення додаткових вантажопотоків та, як наслідок, збільшення надходжень до Державного бюджету України, створення нових робочих місць та інше. Реалізація заходів сприятиме пошуку дієвих шляхів та ефективних інструментів, в тому числі фінансових задля забезпечення розвитку вантажного і пасажирського сполучення та транспортної інфраструктури. Здійснюватиметься залучення фінансової та технічної допомоги для розвитку транспортної мережі та інфраструктури країни.

8. Відновлення мережі доріг та формування якісно нової системи управління та фінансування дорожнього господарства

Мінінфраструктури спільно з народними депутатами України розроблено низку проектів нормативно-правових актів спрямованих на забезпечення належного стану доріг загального користування, якими передбачено, зокрема:



8.1. Розроблення нової моделі фінансування дорожньої галузі України

Стислий опис.

У Верховній Раді України зареєстровано та схвалено у першому читанні 06.10.2016 проекти Законів України «Про внесення змін до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» щодо удосконалення механізму фінансування дорожньої галузі» (реєстр. № 4014а) та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення механізму фінансування дорожньої галузі» (реєстр. № 4015а).

Законопроектами передбачається створення Державного дорожнього фонду України, у складі спеціального фонду Державного бюджету України. Законопроекти розроблено з метою виведення дорожньої галузі із кризи та забезпечення стабільного і прогнозованого фінансування дорожнього господарства на всіх рівнях.

Проекти Законів, також враховують реформування системи управління автомобільними дорогами загального користування (щодо передачі повноважень, автомобільних доріг загального користування місцевого значення та фінансування на місцевий рівень), в частині спрямування місцевим органам виконавчої влади відповідної субвенції на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення.



Відповідність рішень програмним і стратегічним документам.

Законопроекти розроблено відповідно до кроку 4 пункту 5 розділу ІІІ Плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.05.2016 № 418.



Очікуваний ефект: зменшення втрат ВВП за рахунок поліпшення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг загального користування.

Довідково: щорічні втрати ВВП внаслідок незадовільного стану автомобільних доріг за дослідженнями Світового банку складають 3-4 % ВВП.

Очікуваний результат: забезпечення стабільного та прогнозованого фінансування дорожнього господарства на всіх рівнях, приведення мережі автомобільних доріг загального користування у належний транспортно-експлуатаційний стан.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал