Що таке мотивація, види мотивації Що таке мотивація



Сторінка4/28
Дата конвертації16.01.2017
Розмір1.89 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28

Протилежні думки про самомотивацію

Самомотивація для кожного


Так поради для самомотивація дієві чи це лише спроба обманути себе.

Що насправді насправді спонукає нас до діяльності?

Запршуємо на форумі поділитись своїми рецептами самомотивації з іншими учасниками курсу.

Начало формы

Конец формы

Начало формы

Конец формы

найкращий спосіб самомотивації


Кожен з нас, хтось частіше, а хтось зовсім рідко опиняється у ситуації, у якій не хочеться діяти. Ми , наприклад, відкладаємо з якихось причин вирішення деяких питань, шукаємо самовиправдань нашої бездіяльності. Та якщо питання важливе, ми рано чи пізно його вирішуємо. І найчастіше, такий вже менталітет українців, даємо собі поштовх до дії самі. Які у вас рецепти самомотивації?  

Теорії мотивації

Вступ


Успішність будь-якої діяльності залежить не тільки від знань, вмінь та навичок працівника, а і від його мотивації (прагнення працювати і досягати високих результатів). Чим вище рівень мотивації й активності, тим більше факторів спонукають працівника до діяльності, тим більше зусиль він схильний докладати.

Якщо порівняти динаміку розвитку двох працівників з однаковим рівнем підготовки, однаковою освітою та однаковим інтелектом. Вони відрізняються один від одного лише за рівнем мотивації. Один з них є високомотивованим: його цікавить зміст діяльності, він намагається постійно підвищувати свою кваліфікацію і прагне стати висококваліфікованим фахівцем. Внаслідок високої мотивації цей працівник ефективно виконує свої функціональні обов’язки та досягає успіхів у діяльності.

Інший працівник (з низьким рівнем мотивації професійної діяльності) виконує роботу без особливого інтересу, він байдужий до власних успіхів і до свого статусу у колективі, не прагне самоствердитись і т.п. В результаті він не досягає високих успіхів у діяльності.

Частіше за все менш здібний, але більш мотивований працівник досягає кращих успіхів, ніж його обдарований колега. Це не дивно, оскільки людина з високим рівнем мотивації більше працює.

 

Також одним із факторів, що посилюють мотивацію людини є постановка цілей та їх досягнення. Ціль – це усвідомлений, запланований результат діяльності, суб’єктивний образ, модель майбутнього продукту діяльності. Іншими словами, мета – це те, чого ми прагнемо досягти.



Ціль організовує, спонукає людину до діяльності. Співвідношення мотивів і цілей діяльності полягає в тому, що мотив виступає як причина (спонукання) постановки тих або інших цілей. Щоб поставити перед собою мету, необхідно мати відповідний мотив: самоствердження, самореалізація, матеріальний стимул, інтерес до змісту діяльності і т.п.

Отже, чим конкретніша ціль, тим сильніше вона спонукає до виконання діяльності. Загальні цілі, поки вони не конкретизовані, часто мають характер декларацій і не стимулюють до діяльності.



Теорії мотивації

Змістовні теорії мотивації

Існують різні теорії мотивації індивідів в організації. Сучасні теорії мотивації поділяють на дві групи: змістовні та процесійні.



Змістовні теорії мотивації

Змістовні теорії мотивації являють собою спроби визначити і класифікувати потреби людей, що спонукають їх до дій.



Теорії потреб. Представники їх намагаються ідентифікувати різні чинники мотивації, зокрема людські потреби, які, на їх думку, зумовлюють поведінку людей.

  • Американський дослідник Генрі Маррей (1893 – 1988) нарівні з органічними (первинними) виокремив вторинні (психогенні) потреби, які вбачав результатом навчання і виховання: потреба у досягненні успіху, агресії, незалежності й протидії, повазі й захисті, домінуванні та приверненні уваги, уникненні невдач, допомозі й взаєморозумінні, пізнанні та поясненні тощо.

  • В соціопсихічній теорії мотивації Е. Мейо надано значення нематеріальним стимулам і мотивам, особливо тим, що передбачають сприйняття індивіда групою, заохочення його дій іншими людьми.

  • Американський психолог А. Маслоу розглядав проблеми мотивації крізь призму ієрархії потреб людини, виокремлюючи серед них:

- фізіологічні потреби;

- потреба в безпеці;

- соціальні потреби (належності, причетності, статусу, любові);

- потреба поваги, визнання;

- потреба в самоактуалізації.


  • Теорія потреб ERG К. Алдерфера базується на трьох рівнях потреб:

- існування (existance) – фізіологічні потреби та потреби безпеки;

- взаємовідносин (rela-tedness) – потреба в міжособистісних стосунках;

- зростання (growth) – потреба самореалізації та поваги.

Кожна потреба, на відміну від потреб А. Маслоу, може задовольнятися незалежно від інших.



Теорія мотивації досягнення успіхів. Діяльність, спрямована на досягнення успіху, пов’язана з мотивом досягнення успіху й мотивом уникнення невдачі. Засновниками цієї теорії вважають американських учених Д. Мак-Клелланда, Д. Аткінсона і німецького вченого X. Хекхаузена. Вона зосереджує увагу на тому, що поведінка людей, мотивованих на досягнення успіху і на уникнення невдачі, відрізняється. Керівник має знати, що мотивовані на успіх особи ставлять перед собою позитивну ціль, досягнення якої розцінюють як успіх. Будучи впевненими у своїх можливостях, вони налаштовані на очікування успіху, мобілізацію всіх ресурсів, активну діяльність задля досягнення мети. Інакше поводять себе особи, мотивовані на уникнення невдачі: всі їхні думки і дії налаштовані на уникнення невдачі, вони невпевнені, не вірять у можливість досягти успіху, не відчувають задоволення від діяльності, бояться відповідальності, помилок і покарання. Людина, яка прагне успіху, зазнавши невдачі, активізує свою діяльність і досягає нерідко вищих результатів, ніж очікувала, а орієнтована на невдачу – за таких обставин часто опускає руки. Тому управління має бути гнучким у виборі засобів, зорієнтованих на забезпечення успіху.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал