Що таке мотивація, види мотивації Що таке мотивація



Сторінка18/28
Дата конвертації16.01.2017
Розмір1.89 Mb.
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   28

Що таке стрес і як йому протистояти

Як подолати стрес





Рецепти для підняття життєвого тонусу:

1. Медитація і аутотренінг.


2. Чіткий розподіл часу на роботу і відпочинок (для цього можна використовувати самий звичайні щоденник, куди ми запишемо всі майбутні справи в рівний стовпчик відповідно до їх пріоритетності, світ здасться набагато простішим і дружелюбнішим).
3. 4. Хороше вино, шоколад, горіхи і пристрасний коханець / коханка
5. Хоча б короткочасна відпустка в теплих краях в приємній компанії або наодинці, на наш смак.
6. Сон, стільки скільки хочеться і ще трішки.
7. Спорт до знемоги.
8. Баня. Справжня російська лазня, з парилкою, віниками і стрибками в замет.
9. Спілкування з природою: ліс, поле, город і симпатичними тваринами: кішками, собаками, кіньми.
10. Люди, яким ми потрібні, які нас люблять, цінують, підтримають, зрозуміють і розвеселять в будь-якій ситуації.

Як відомо, будь-яку хворобу (а стрес - це хвороба!) Легше попередити, ніж лікувати. Тому, щоб уникнути таких неприємностей у майбутньому або пом'якшити їх прояв, рекомендується слідувати простим життєвим правилам, виробити несуперечливі життєві цілі, ефективно планувати свій час і завжди знаходити його для себе.



Начало формы

Конец формы

Начало формы

Що таке стрес і як йому протистояти





Стреси, пов’язані з природнім середовищем, наприклад

· шум

· тлум, велика кількість людей



· погано розміщене обладнання або його нестача і т. п.

Стреси, пов’язані з способом виконання праці, наприклад

· поспіх

· монотонність

· неритмічність ходу роботи (наприклад, часте нагромадження роботи)

· праця в вечірній або нічний час

Стреси, пов’язані з функціонуванням працівника як члена організації, наприклад

· відповідальність за речі і людей

· брак участі в прийнятті рішень

· брак можливості висловлення своєї позиції в справах важливих для організації

Стреси, пов’язані з професійним розвитком, наприклад

· незадоволення з кар’єрного росту

· нестача можливості подальшого професійного розвитку

·брак почуття стабільності роботи

Стреси, пов'язані з одночасним функціонуванням в організації і поза нею, наприклад

 · неможливість узгодження професійних обов'язків з сімейними, дружніми обов'зками

· неможливість узгодження професійних обов'зків з розвитком особистих непрофесійних зацікавленостей

· невідповідність стилю керівництва з завданнями організації, потребами працівників



Начало формы

Конец формы

Начало формы

Стрес - це загальна, універсальна реакція організму (специфічна і не специфічна) на подразнюючі фактори зовнішнього середовища. Це стан, який виникає під впливом сильних, надзвичайних або патологічних дій на організм



Він є прямою протилежністю повної безтурботності, абсолютного спокою. У формуванні стресу керівна роль належить нервовій та гормональній системам, які інтегрують організм в єдине ціле.
Стрес завжди поруч, він наш постійний супутник. Втекти від нього неможливо, та і не треба. Необхідно навчитися з ним жити і долати його.
В тому випадку, коли дія чинника за своєю інтенсивністю і тривалістю не перевищує певних меж, стрес може бути навіть корисним. Він наче тренує організм і підвищує його можливості.
Якщо ж дія чинника (або їх поєднання) виходить за рамки допустимого, то стрес сягає такого рівня і напруження, що виснажує захисні сили організму і може стати причиною зниження його адаптивних можливостей, погіршення життєдіяльності і навіть різноманітних захворювань та смерті.
Стрес стає небезпечним для нашого здоров'я, коли життя, зовнішні обставини пред'являють до нас надмірні вимоги, а ми не в силах їх задовольнити. ПОМІРНІСТЬ - закон природи. Стрес обирає в жертву того, хто все робить над міру, не розраховує свої сили.
Як правило, стрес у своєму розвитку проходить три фази.
Перша фаза інколи називається стресом очікування або передстартовою лихоманкою. Такий стан у студентів перед іспитом, спортсменів на старті, хворих напередодні операції або у будь-кого з нас перед відповідальною зустріччю або бесідою. Відбувається мобілізація всіх функціональних систем і резервів психіки, усіх захисних сил організму.
Друга фаза - резистентність, пристосованість до важкої ситуації, активний спротив, стійкість до стресу.
Третя фаза - виснаження, нервове і фізичне. У цій стадії зміни, що відбуваються в організмі, часто стають незво-ротними.
Типовими фізіологічними реакціями на емоційний стрес можуть бути неприємні відчуття в шлунку, здавлювання в горлі, поява холодного поту, серцева аритмія. Емоції здатні змінювати секрецію ендокринних залоз, погіршувати кровообіг, змінювати артеріальний тиск, порушувати травлення, викликати зміну ритму дихання та температури тіла.
Тривале перебування в стані емоційного стресу може викликати ті чи інші захворювання, і, навпаки, всяке захворювання може викликати стрес.
Особливо вразливі до стресу серце і судинна система, часто гіпертонія, серцевий напад розвиваються під впливом стресу. Сильний емоційний компонент мають захворювання дихальних шляхів, від звичайної простуди до туберкульозу та астми. Захворювання шкіри, головний біль, біль у попереку та спині, сильна стомлюваність, підвищена функція щитовидної залози, ревматоїдний артрит, втрата апетиту, порушення травлення, виразкова хвороба, виразковий коліт тісно пов'язані зі стресом.
У жінок він впливає на менструальний цикл та пологи, а у чоловіків може стати причиною імпотенції і взагалі, незалежно від статі, здатний викликати сексуальні проблеми. Депресія часто також буває наслідком стресу. Тривожні емоції роблять людину більш схильною до нещасних випадків.
Стрес прискорює розвиток та ріст злоякісних пухлин, але фактично не є причиною, що їх викликає.
Причини стресу різноманітні, і кожна людина реагує на них по-різному, залежно від загального стану організму.
Найважчі стреси виникають при втраті близької людини, нерозділеному коханні, звільненні з роботи, втраті речей та капіталу, проте і такі радісні події, як виграш у лотереї, одруження з коханою людиною або придбання бажаної речі теж може викликати стрес.

Профілактика та лікування


* Концентруйтесь на нинішньому моменті, не розмірковуйте над минулим і не намагайтеся зазирнути у майбутнє. Старайтеся вирішувати одну проблему, а не кілька одночасно. Частіше обмінюйтесь думками з друзями, це допоможе знайти вихід із ситуації, а коли стане ясно, що робити, тоді починайте діяти.
* Уникайте залишатися наодинці з самим собою. Бувайте в компанії, ходіть на дискотеки, в музеї, на виставки, до церкви. Цілющі емоції несуть ігри, заняття з дітьми.
* Немає сенсу жалкувати за втраченим варіантом, жаль та невдоволення ще нікому не допомагали. Залиште в спокої минуле, якщо спогади завдають болю, намагайтеся діяти, прикре почуття від бездіяльності лише поглиблюється.
* Не відмовляйтеся від звичного режиму, оскільки це призведе до ще більшої плутанини думок і неможливості вирішити, що робити в першу чергу. Не обдумуйте свої проблеми в ліжку. Краще почитайте легку книжку. Якщо вам не вдається відволіктися, згадайте інших, хто потрапляв у подібну ситуацію і вибрався з неї.
* Не опускайте руки в пошуках допомоги у важких ситуаціях, навчіться справлятися зі своїми почуттями. Аналіз ситуації допоможе не тільки визначити причину стресу, а й знайти способи його уникнути.
* Записи у щоденнику, які торкаються найсильніших емоцій, потаємних думок та відчуттів, теж допоможуть пережити стрес. Американці вважають, що варто поділитися з папером своїми тривогами 4 рази на тиждень по 20 хвилин, і стрес як рукою зніме.
* Якомога більше робіть того, що приносить вам радість, і уникайте того, що робить вас нещасливим. Багато стресів виникає від того, що ви робите не те, що хочете, а те, чого очікують від вас інші.
* Усвідомте свої недоліки, навчіться сприймати себе з усіма власними достоїнствами та недоліками.
* Заведіть домашнього вихованця - собака або котик здатні допомогти подолати таке, чого ви не зможете перебороти самотужки.
* Зняти стрес допоможе фізичне навантаження, глибоке дихання, молитва, медитація. Непоганим засобом від стресу є секс.

Перша допомога у стресовій ситуації
1. Перше і головне правило: у гострій стресовій ситуації не слід приймати ніяких рішень (за винятком, скажімо, стихійного лиха, коли йдеться про порятунок самого життя).
2. Прислухайтесь до поради предків: порахуйте до десяти.
3. Зосередьтеся на своєму диханні. Повільно вдихніть повітря носом та на деякий час затримайте його. Видихайте поступово, також через ніс, прислухайтеся до відчуттів, пов'язаних з вашим диханням.

Далі слід діяти залежно від того, де вас застала стресова ситуація, - у приміщенні чи за його межами.



Якщо стресова ситуація захопила вас у приміщенні:
* встаньте, якщо це необхідно, вибачтесь та вийдіть із приміщення. Наприклад, у вас завжди є можливість піти до туалету або в яке-небудь інше місце, де ви можете залишитись наодинці з самим собою;
* скористайтесь будь-яким шансом, аби змочити собі лоб, скроні та артерії на руках водою;
* повільно роздивіться навсебіч, навіть у тому випадку, якщо приміщення, в якому ви перебуваєте, добре вам знайоме або виглядає звичайно. Переводячи погляд з одного предмета на інший, подумки описуйте їхній зовнішній вигляд;
* потім подивіться у вікно на небо. Зосередьтеся на тому, що бачите. Коли ви востаннє дивилися на небо? Ну, хіба світ не чудовий?!
* наберіть в рот води і повільно, зосереджено проковтніть. Сконцентруйте свою увагу на тому, як вона тече по вашому горлу;
* станьте прямо, поставте ноги на ширину плечей і на видиху нахиліться, розслабивши шию і плечі, так щоб голова і руки вільно звисали до підлоги. Дихайте глибше, слідкуйте за своїм диханням. Продовжуйте робити це протягом однієї-двох хвилин, потім повільно випростайтеся. Якщо стресова ситуація трапилась де-небудь поза приміщенням:
* огляньтеся, спробуйте подивитись на оточуючі предмети з різних позицій, подумки називайте все, що бачите;
* детально роздивіться небо, називайте про себе все, що бачите;
* знайдіть будь-який дрібний предмет (листок, гілку, камінь) і уважно його роздивіться. Розглядайте предмет не менше чотирьох хвилин, вивчаючи його форму, колір, структуру таким чином, щоб зуміти чітко уявити його із заплющеними очима;
* якщо є можливість випити ковток води, скористайтеся нею - пийте повільно, зосередьтеся на тому, як рідина тече по вашому горлу;
* ще раз прослідкуйте за диханням. Дихайте повільно через ніс. Вдихнувши, на деякий час затримайте повітря, потім так само повільно, через ніс, видихніть. При кожному видиху концентруйте увагу на тому, як розслаблюються та опускаються ваші плечі.

Негайно зняти негативні емоції та попередити розвиток стресових реакцій допоможуть вам:
* декілька присідань зі штучно подовженим видихом під час присідання;
* сильне стискування кулаків або стискування обома руками кришки столу.

Для швидкого виклику позитивних емоцій та попередження стресових реакцій дуже корисними є такі засоби:
* посмішка. Посміхніться перед дзеркалом, якщо невдало - повторіть декілька разів, і врешті-решт у вас все повинно вийти;
* будь-які засоби руху;
* улюблена музика;
* зміни однієї діяльності на іншу;
* лікування сміхом. Подивіться гумористичну передачу, почитайте анекдоти тощо;
* короткочасне голодування.

Того дня, коли ви потрапили в стресову ситуацію, не приймайте ніяких рішень. Спробуйте зайнятися яким-небудь простим видом діяльності: приберіть у кімнаті, вимийте вікно, займіться пранням білизни тощо.
Вчіться розслаблятися. Краще це робити, зручно лежачи у ліжку. Почніть із пальців ніг, а потім кожний м'яз вашого тіла протягом декількох секунд по черзі напружуйте та розслаблюйте. Сконцентруйтеся на розслабленні, якщо вам спадає на думку щось інше, не звертайте уваги на ці думки, а цілковито зосередьтеся на м'язах. Не забувайте про м'язи живота, сідниць, таза, скальпа, брів, шиї, рота, язика. Дихання має бути повільним. Коли ви розслабите все тіло, нехай у голові миготять випадкові безладні думки. Дихайте повільно та спокійно у приємному для вас ритмі. При видиху думайте про одне яке-небудь слово або звук. Сконцентруйтеся на синьому кольорі, уявіть спокійне синє море або безхмарне блакитне небо. Робіть це упродовж 5-10 хвилин до відновлення іншої діяльності.
Корисно взяти короткочасну відпустку, але ваш стрес залиште вдома.
Якщо не вдається нормалізувати своє життя, зверніться до психолога чи психотерапевта. Пам'ятайте, що всілякі знахарі та екстрасенси буквально полюють на людей, які потребують психологічної допомоги. Обережно поставтеся до знахаря, який демонструє листи хворих, яким він допоміг, це не що інше, як добре перевірений рекламний трюк. Не вірте, що вони можуть допомогти на відстані - по пошті, по фотокартці тощо.
Кваліфікований лікар надасть не тільки психотерапевтичну допомогу, а й вчасно призначить у разі необхідності медикаментозні, фізіотерапевтичні засоби.

Доповненням до них можуть бути засоби народної медицини:


* 1 ст. ложку кореня валеріани залити склянкою окропу, кип'ятити 15 хвилин, вживати по 1 ст. ложці тричі на день;
* 2 ст. ложки трави іван-чаю залити 2 склянками окропу в термосі, залишити на 6 годин, пити рівними порціями 3-4 рази на день;
* 1 чайну ложку подрібнених листків рути запашної залити склянкою окропу, настояти 10 хвилин, пити по 100-200 мл зранку і перед сном;
* 5 ст. ложок плодів калини розтерти у ступці, залити трьома склянками окропу, помішуючи, настояти 4 години, процідити, вживати по півсклянки 4-5 разів на день до їди;
* 20 г суцвіть ромашки лікарської, 15 г коренів та кореневищ валеріани лікарської, 15 г трави м'яти перцевої змішати, 1 ст. ложку суміші залити 0,5 л води, кип'ятити 10 хвилин, процідити, пити по чверті склянки 3-4 рази на день;
* гілочки омели білої, листя меліси лікарської, коренів з кореневищами валеріани лікарської, листя горіха волоського взяти в рівних кількостях, подрібнити, змішати. 1 ст. ложку суміші залити склянкою окропу, настояти до повного охолодження, процідити, пити по чверті склянки 3-4 рази на день.

(Перенаправлено з Стрес (медицина))

Перейти до: навігація, пошук



Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статті Стрес (значення).

Стрес (від англ. stress — напруга, тиск)  — неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.

Термін «стрес» у фізіологію та психологію вперше ввів у 1932 році Уолтер Бредфорд Кеннон (англ. Walter Bradford Cannon) у своїх класичних роботах з універсальної реакції «боротись чи втікати» (англ. fight-or-flight response)[1]. Досить часто авторство терміну передають відомому канадському фізіологу Гансу Сельє, проте використовувати саме поняття стрес він почав лише у 1946 році для пояснення загальної адаптаційної напруги.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   28


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал