Що найголовніше було в моєму житті? Без роздумів відповідаю: любов до дітей



Скачати 161.93 Kb.
Дата конвертації02.04.2017
Розмір161.93 Kb.
Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Олександрійської районної ради

Кіровоградської області

2013 рік


Що найголовніше було в моєму житті?

Без роздумів відповідаю: любов до дітей.

В.О. Сухомлинський
Для відродження України, національної свідомості народу, науки й культури велике значення має творча спадщина видатних педагогів і методистів. Серед них ім'я глибоко національного, справді народного педагога Василя Олександровича Сухомлинського, 95-річчя якого ми відзначаємо в цьому році.

Для виховання і навчання сучасного школяра, як ніколи, сьогодні залишаються цінними його уроки мислення, виховання гуманності, людяності, любові до Батьківщини. «Щоб дитина була палко зацікавлена в навчанні, – пише великий педагог,– їй необхідне багате, різноманітне, приваблююче, інтелектуальне життя».

В.О. Сухомлинський довів, що школа спроможна виконувати всі свої функції, в тому числі – вчити жити, ставати людиною. «У школі навчають не тільки читати, писати, рахувати, мислити, пізнавати світ, багатства науки і мислення. У школі вчать жити.»

Учителі нашої школи працюють над проблемою: «Підвищення рівня професійної компетентності педагога як умова всебічного розвитку учнів та формування ключових компетентностей успішної особистості випускника школи».

Ми беремо участь в постійно діючому шкільному психолого- педагогічному семінарі, вивчаємо творчу спадщину видатного педагога, проводимо педагогічні читання, впроваджуємо на своїх уроках елементи його методики. В школі працюють чотири методичні обєднання, педагоги яких впроваджують в практику гуманістичні ідеї В.О. Сухомлинського.

Вчителі методичного об΄єднання початкових класів Міняйло С.В., Сергієнко Л. А., Бондаренко О. М., Головата О. С. працюють сьогодні в системі особистісно-зорієнтованого підходу до кожного учня і ставлять за мету створити оптимальні умови для становлення та розвитку кожної дитини як суб’єкта діяльності і суспільних відносин, здатного до саморозвитку і самореалізації. Голова методичного об’єднання Міняйло С.В. розробила порадник для вчителя початкових класів «Штрихи до портрета Василя Сухомлинського» , який презентувала на засіданні.

Головною метою вчителі визначають для себе створення умов для розвитку здібної і виховання духовно багатої, фізично здорової особистості з розвиненим почуттям власної гідності, з високим рівнем інтелектуального та творчого потенціалу. Школа разом з батьками щорічно і постійно спрямовує свої зусилля на забезпечення відповідних умов для виховання, освіти і розвитку дитини.

Керуючись творчою спадщиною В.О.Сухомлинського, вчителі початкової школи уже з 1 класу намагаються проводити уроки так, щоб вони були духовною потребою дитини, ставлять мету виробити техніку вільного сприймання і вимови слова. Ввійти в духовний світ учня може лише те, що відповідає рівневі його розвитку – розумового, емоційного, естетичного і водночас сприяє його духовному розвитку.

Педагоги домагаються, щоб у кожного учня була своя улюблена, цікава, хвилююча праця; щоб почуття, які народжуються в цій праці, переносилися на навчання, на моральні відносини в колективі.

У початковій школі діти вивчають твори В.О.Сухомлинського «Як Наталя у лисиці хитринку купила», «Завітай до бібліотеки!», «Суперечка двох книг», «Цікаво знати», «Твоя бібліотека», «Дідова колиска», «Як Павлик списав задачу», «Найкраща лінійка», «Як Микола став хоробрим», «Сьома дочка», «Покинуте кошеня», «Усмішка» тощо. Читання цих творів є не тільки пізнанням світу, не тільки вправами, що сприяють виробленню міцних навичок і вмінь, а й школою емоційно-морального виховання. Кожен твір лишає глибокий слід у душі дітей.

На уроках навчання грамоти використовують такі ігри: «Правда чи ні» - учитель зачитує речення від Незнайки, а учні відгадують, це правда чи жарт; «Уважні долоньки» - де відбувається узагальнення знань дітей про слова - назви істот та неістот; «Ланцюжок» - вдосконалюється вміння учнів ділити слова на склади; «Чарівна паличка» - формується вміння розрізняти окремі звуки у слові; «Впіймай звук – розвивається фонетичний слух; «М’ячик», «Швидко слово шукай» та багато інших.

Гарною традицією у школі є акція «Подаруй бібліотеці свою улюблену книгу».На засіданні гуртка «Юні книголюби» (керівник Л. А. Сергієнко) діти 1-4 класів знайомляться з творами В.О.Сухомлинського, влаштовують книжкові виставки, проводять бібліографічні огляди, свята «Рідного слова».

На уроках математики вчителі використовують такі ігри: «Наведи порядок» - допомагає вдосконалювати вміння і навички порівняння й упорядкування предметів; «Ведмедик рахує» - ведмедик-школярик вчиться рахувати, але не знає цифр. Учні лічать скільки разів дятлик стукне по дереву і показують ведмедику відповідну цифру; «Вітерець»- вітерець грався у класі і переплутав усі цифри, діти допомагають йому повернути їх на свої місця; «Йдемо на рибалку» та інші.

Для розв'язання задач діти використовують малюнок або створюють схематичні моделі предметів, про які йшлося в умові задачі. Розв'язування задач перетворюється на своєрідне змагання в наполегливості, працьовитості. Добирають дітям різні за складністю задачі, щоб кожен із них міг досягти успіхів у навчанні.

Заняття спрямовані на формування у дітей любові та відповідальності за свою малу батьківщину, красу рідної природи, прагнення її пізнати, зберегти, захистити. Це такі уроки як «Жива й нежива природа», «Осінь щедра, осінь золота», «Весняні самоцвіти» та інші. Кожен урок слугує розвитку мислення, уяви, фантазії та моральних якостей дітей. Проведені виховні години «Із золотої скарбнички В.Сухомлинського», «Дорогою добра», «Подорож до читацької скарбнички В. Сухомлинського», «Доторкнутися до краси»; презентації «Історія одного життя», «Людина народжується, щоб залишити слід по собі вічний», голосні читання збірки «Оповідання Василя Сухомлинського для дітей», малювали малюнки за творами педагога.

Інсценізації творів В.Сухомлинського вчителі використовують на різних уроках та виховних заходах.

На творах Василя Олександровича можна і вчити, і виховувати, адже це – невичерпна криниця пізнання світу і себе. На власному досвіді вчителі переконуються, що можна отримати значно кращий результат, коли дитина не тільки чує, а й відчуває, що сама стає учасником подій.

До 95-річчя від дня народження великого педагога В. Сухомлинського в початковій школі проведено Тиждень «Серце віддаю дітям». В рамках Тижня проведено книжково-ілюстраційну виставку, уроки мислення серед природи, п΄ятихвилинки в класах , присвячені творчості педагога, уроки добра за творами В. Сухомлинського, години спілкування «10 не можна В. Сухом-линського», літературну вікторину, виставку малюнків, створені брошури казок В. Сухомлинського, конкурс «Я складаю казку».

Творчими здобутками впровадження ідей В.Сухомлинського в початковій школі стали:

- матеріали педагогічних читань «Ідеали В.О.Сухомлинського»;

- «Ігрова діяльність на уроках української мови в початкових класах»- методична збірка;

- урок для вчителів з елементами тренінгу «Серце віддаю дітям»;

- «Батьківські збори» - матеріали для проведення батьківських зборів;

- започатковано папку уроків, які ґрунтуються на ідеях В.О.Сухомлинського;

- пам΄ятки для дітей, вчителів,батьків.

Учнів початкової школи об΄єднано в дитячу організацію « Барвінчата», мета і завдання якої ґрунтуються на педагогічних ідеях видатного педагога:

- підтримувати доброзичливі стосунки між дітьми і дорослими, що дає змогу учням жити своїм неповторним повноцінним дитячим життям;

- формувати потреби бути корисними у своєму маленькому колективі, школі, родині та потреби вести здоровий спосіб життя;

- розвивати творчі здібності учнів;

- створити сприятливий психологічний мікроклімат для навчання і виховання кожного учня.

Обов‘язкова система роботи «Барвінчат»- створення заохочення учнів, нагорода за будь-які маленькі корисні справи, подяка від усього колективу або школи.

Вчителі української мови при створенні роздаткового матеріалу використовують речення, уривки із текстів Сухомлинського.Пропоновані речення і невеликі тексти, взяті з творів Сухомлинського, сприяють формуванню високих моральних рис, працелюбності, героїзму, любові до Батьківщини, матері, розвивають поетичність у поглядах на природу. Матеріали використовуються також для мовно-граматичних завдань піл час вивчення тем «Синтаксис», «Стилістика тексту», під час уроків розвитку мовлення. Тексти можна використати як матеріал для переказів різних типів, аудіювання, читання мовчки та вголос.

Під час вивчення теми «Епістолярний стиль» (11 клас) учні ознайомилися з листами Василя Олександровича до сина, до доньки, в яких він звертається не тільки до своїх дітей, а до всієї молоді, яка буде їх читати.

На уроках літератури рідного краю в 5 класі учні читали та аналізували оповідання В.О. Сухомлинського «Важко бути людиною», «Красиві слова і красиве діло». Провели аудіювання за прочитаними творами.

Оповідання В.Сухомлинського можна використовувати на різних уроках та виховних заходах.

Вміння прилучати кожного вихованця до національних духовних цінностей, сприяти становленню особистості відповідно до українського менталітету в гармонії з навколишнім світом – основні напрямки роботи особистісно орієнтовного навчання.

Інсценізація – один із напрямків особистісно орієнтовного навчання, яка створює умови для самореалізації допоможе вчителю реалізувати і начальну, і розвиваючу, і виховну мету.

На уроках англійської мови вчитель Палярус О. В. впроваджує досвід Школи радості В.О.Сухомлинського.

Казки, рольові ігри, інсценізація - невіддільна частка життя кожної дитини. а на уроці іноземної мови ці види діяльності є ситуативно-варіативними вправами, які дають можливість для багатократного повторення і мовленевого зразка - структури, і лексичних одиниць в умовах максимально наближених до реального мовленнєвого спілкування.

Без казки, живої, яскравої, що оволоділа свідомістю і почуттям дитини, неможливо уявити дитячого духовного світу, як певного ступеня засвоєння мови і розвитку людського мислення. через казкові образи в свідомість дітей легко входить слово з його найтоншими відтінками. під впливом почуттів, що пробуджуються казковими образами, дитина вчиться мислити словами.

В процесі її пізнання учні усвідомлюють, що таке алегоричність. вони вчаться асоціативно мислити, фантазувати, помічати проблемні ситуації, шукати їх вирішення. учні думають над тим, що слід робити, аби завжди перемагало добро.

В.О. Сухомлинський зауважував: “якщо дитина не відчуває радості від того, що особисто комусь робить добро, а тільки "споживає" добро, що творять інші, вона ніколи не стане справжньою людиною”.

Павлиські казки В. Сухомлинського вміщують потужний потенціал для виховання і формування високих моральних якостей особистості. а перекладені на англійську мову, вони можуть бути вдало використані під час навчання різним аспектам англійської мови (аудіювання, читання, усне мовлення, письмо).

Навчати дітей мислити, формувати і відстоювати свою точку зору - це завдання кожного вчителя і вчителя іноземної мови зокрема.

Опрацювавши багато робіт В.О.Сухомлинського, вчителі суспільно-гуманітарного циклу предметів знайшли цінні поради, що стосуються їх науково-методичної проблеми «Розвиток комунікативних здібностей в процесі вивчення предметів шляхом впровадження новітніх технологій». Тому й намагаються використовувати їх у своїй роботі.

У багатьох його працях, зокрема «Слово рідної мови», «Джерело невмирущої криниці», «Рідне сово», «Слово про слово», «На трьох китах», знаходимо відповіді на актуальні питання: як навчити дитину сприймати, розуміти слово і вдало використовувати його в усному й писемному мовленні.

Оволодіння культурою слова є неодмінною передумовою успішного навчання і розумового розвитку дитини. Слово й думка нерозривно пов'язані.

Вчителі Глущенко Н. В., Палярус О. В., Кривенець Л. М., Руденко О.М., Мусевич Л. Я., вчать дітей замислюватися над словом: що воно означає і коли його краще вживати. Великого значення надають вони учнівським творам, бо «складання творів – це загальнопедагогічна проблема, від розв'язання якої залежить розумовий розвиток дітей, багатство їхнього духовного життя».

Вчителі особливого значення надають письмовим творам, оскільки вони є не тільки засобом перевірки практичних умінь і навичок з мови, а й знаряддям, за допомогою якого вчитель формує ці вміння й навички, збуджує інтерес до мови та літератури як навчального предмета. Особливе місце вчителі відводять збагаченню словникового запасу учнів.

Оволодіння рідною мовою визначає багатство, широту інтелектуальних естетичних поглядів особистості, а тому кожен з них прагне збагачувати активний словниковий запас дітей, вчать їх думати, користуватися внутрішнім мовленням, правильно передавати свої думки усно й на письмі.

Навчити правильно говорити - це одна з ланок навчально-виховної роботи, від успіху якої великою мірою залежить духовне життя людини.

Серед багатьох важливих завдань, які стоять перед школою, на першому місці В.Сухомлинський вважав - це «навчити дітей учитися», самостійно оволодівати знаннями. У першу чергу навчити дитину добре читати й писати. «Поряд з читанням, письмо - це інструмент, за допомогою якого дитина оволодіває знаннями», - пише він.

Вчителі МО природничо-математичного циклу предметів Артеменко О.Г., Бець. О. С., Валова С. Г., Кандейкіна М. Ю., Солінська Д. В., працюють над проблемою « Розвиток логічного мислення на уроках».

На уроках одним з ефективних способів розвитку мислення є рішення школярами нестандартних логічних задач.

Відповідно до спостережень В.О. Сухомлинського з’ясовано, що насамперед треба навчити дітей охоплювати думкою ряд предметів, явищ, подій, осмислювати зв'язки між ними. Нестандартні логічні задачі – відмінний інструмент для такого розвитку.

Вчителями Артеменко О. Г. і Бець О.С. розроблено безліч логічних задач. Найкращий результат при цьому досягається у результаті застосування різних форм роботи над задачею, зокрема, самостійне складання задач учнями.

Випущено шкільний інформаційний бюлетень «Розвиток логічного мислення учнів на уроках природничо-математичного циклу» який включає різноманітні методи та прийоми роботи під час навчально-виховного процесу.

Систематичне використання на уроках природничо – математичного циклу предметів, позаурочних заняттях а також розвиток таких спеціальних задач і завдань, спрямованих на розвиток логічного мислення, розширює математичний кругозір школярів і дозволяє більш впевнено орієнтуватися в найпростіших закономірностях навколишньої їхньої дійсності й активніше використовувати математичні знання в повсякденному житті. Це дає можливість виховати волю, працьовитість , наполегливість в подоланні труднощів, завзятості в досягненні цілей.

В нашій школі педагогічний колектив приділяє особливу увагу екологічному вихованню учнів, прививає любов до природи, виховує бережливе ставлення до всього живого.

Елементами впровадження ідей В.О.Сухомлинського вчителем біології Кандейкіною М. Ю., та географії і природознавства Валовою С. Г. є проведення уроків на природі.

Головною метою є формування розвиненої, активної, особистості, яка зуміє застосовувати знання в певних життєвих ситуаціях. В. Сухомлинський говорив, що процес викладання природничих дисциплін має бути максимально наближеним до довкілля. Тому актуальними є виходи в природу (екскурсії, походи), де дитину треба навчити розуміти природу, спілкуватися з нею, передбачаючи наслідки своєї діяльності і уможливлювати захист довкілля і себе.

Вчителі проводять проблемно – пошукову та практичну роботи учнів під час навчально-виховного процесу.

Велику роль відіграють ділові ігри, уроки-подорожі, експедиції, екскурсії, які сприяють розкриттю творчої особистості учня.

Використання педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського є дуже доцільним сьогодні, оскільки вона допомагає інтелектуальному, духовному і фізичному розвитку дитини, допомагає виховувати духовне багатство, вчить відчувати, сприймати , аналізувати, порівнювати.

Вчителі створюють психолого-педагогічну систему, в якій усе зосереджено навколо дитини. Це школа мислення, школа під блакитним небом, школа радості

Тому кожний класний керівник, впроваджуючи ідеї В. О. Сухом-линського, розглядав творчу діяльність учня не лише як вищу форму активності й самостійності, а й як найбільшу радість у духовному житті людини, за допомогою чого відбувається моральне виховання: “Творчість відкриває в дитячій душі ті куточки, в яких дрімають джерела добрих почуттів”

Вчитель прагне плідного співробітництва з учнями, він повинен дійсно контактувати з ними: чути їх слова, признавати значущість їх занять та цінність їх часу тощо. Гуманістичне навчання та виховання неможливе без активного використання форм співробітництва в процесі навчання. З цією метою , на засіданні МО класних керівників , було проведено конференцію «Народна педагогіка В. О. Сухомлинського» . 26.10.2012р. на засіданні МО класних керівників проведено конференцію під назвою «Народна педагогіка В. О. Сухомлинського» . Було підготовлено виступи на теми:



  • Місце класного керівника в навчально- виховному процесі (класний керівник 5 кл. Кривенець Л. М. )

  • Основні напрямки діяльності класного керівника (класний керівник 8 кл. Палярус О. В.)

  • Виховні функції дитячого колективу (класний керівник 9 кл. АртеменкоО. Г. )

  • Взаємодія класного керівника з сім’єю,з громадкістю (класний керівник 11 кл. Мусевич Л. Я. )

Пізнання дитиною навколишнього світу і самого себе не повинно бути однобічним. Пізнаючи світ і самих себе, діти зобов'язані по крупинці пізнавати свою відповідальність за матеріальні і духовні цінності, створені старшими поколіннями» - писав педагог. Головні, на думку Сухомлинського, умови виховання: пізнання, емоційне сприйняття, спілкування і діяльність.

Використовуючи ці ідеї в 5-11 класах були проведені заходи :

1. Урок – бесіда « Творчість В. О. Сухомлинського»

2. Урок – бесіда « Серце віддаю дітям»

3. Виховна година « Людина з Великої літери»

4 . Диспут «Я хочу сказати своє слово»

5. «Поговоримо про добро» . Етична бесіда за творами В. О. Сухомлинського.

6. «Наша школа – школа під голубим небом»

7. «Родинне свято»

Після смерті великого педагога і мислителя при Павлиській школі відкрили музей В.О.Сухомлинського, в якому побував наш педагогічний колектив.

У 1973 р. музей набув статусу державного педагогічно-меморіального. Сьогодні у його фондах майже 18,5 тис. одиниць зберігання. Серед них — особисті речі родини Сухомлинських, рукописи, сімейна бібліотека, творчі роботи учнів школи.

У музеї ми побачили безліч цікавого. фото педагога, шкільну документацію, особисті речі діючі моделі електромобіля, сівалки, віялки, молотарки. Виявляється, усе це діти виготовили своїми руками й активно використовували.

Дуже багато цікавого про самого Василя Олександровича нам розповіла директор музею Зоя Ткаченко.

Зберігається в музеї й особиста бібліотека Сухомлинського . Педагог дозволяв користуватися нею не лише своїм колегам, а й вихованцям. Кожен із них міг зайти у квартиру директора, що розміщувалася тут-таки, у приміщенні школи, і взяти будь-яку книжку. Традиція збереглася і зараз.

В приміщенні музею дуже затишно і ніби відчуваєш присутність великого педагога. Від цих відвідин ми отримали безліч вражень і під їх впливом в нашій школі було організовано фоторепортаж про В. Сухомлинського та виставку книг «Доторкнутись до краси».

Розв’язуючи завдання Державної національної програми «Освіта» («Україна ХХІ століття») ми не можемо обійтися без творчих доробок Василя Олександровича. Не можна не погодитися із його словами: «Навчання – дуже важлива, але не єдина сфера духовного життя дитини … справа колективу, в якому учитель і учень об’єднані багатьма інтересами і захопленнями».

Творчість В.О. Сухомлинського – педагогічна енциклопедія. Тому ми, вчителі, читаючи його наукові твори, черпаємо цінні поради, знаходимо відповіді на багато професійних запитань. Враховуючи завдання освіти, потреби сучасного учня, педагоги використовуємо ті ідеї великого педагога-гуманіста, які потрібні для оптимізації навчального процесу в школі ХХІ століття.

Глущенко Наталія Василівна, директор,

Кандейкіна Мальвіна Юліанівна

заступник директора з НВР,

Руденко Оксана Миколаївна ,

заступник директора з ВР


Матеріали підготували:

директор Глущенко Н. В.

заступник директора з навчально – виховної роботи Кандейкіна М.Ю.,

заступник директора з виховної роботи Руденко О.М.,

Адреса навчального закладу:



28051, вул. Зелена, 21-а, с. Олександрівка Олександрійського району Кіровоградської області, тел. 65-4-46.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал