«Шістдесятництво» в українській культурі»



Скачати 224.95 Kb.
Дата конвертації08.01.2017
Розмір224.95 Kb.
ТипУрок
j0105250

Тема: «УКРАЇНА В УМОВАХ ПОЛІТИЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА (середина 50-х — середина 60-х рр.)
Тема уроку: «Шістдесятництво» в українській культурі».

Мета уроку.

Методична: вдосконалити методику використання інтерактивних методів навчання з метою формування критичного мислення учнів.

Навчальна:

  • охарактеризувати умови розвитку культури України періоду «відлиги» та діяльність відомих представників культури цього періоду;

  • формувати в учнів вміння висловлювати власне ставлення до процесу русифікації та давати власну оцінку яскравому явищу періоду «відлиги» - шістидесятництву;

  • розвивати вміння самостійно набувати знання, працювати з навчальною та науково-публіцистичною літературою, інформаційними джерелами мережі «Internet», працювати колективно в групах та індивідуально;

  • -сприяти розвитку критичного мислення.

Виховна:

  • формувати інтерес до культурних надбань народу;

  • виховувати в учнів почуття патріотизму за свій народ, поваги до історичного минулого держави, гордості за його успіхи та звершення;

  • -формувати ціннісні орієнтації та переконання на базі особистого переосмислення досвіду історії;

  • формувати національну самосвідомість та гідність, громадянську позицію;

  • формувати позитивне ставлення до навчального процесу, самоосвіти та спрямованість на успіх і творче відношення до праці.

Завдання:

  • розвивати в учнів уміння робити висновки, висловлювати власну точку зору;

  • вчити учнів культури спілкування;

  • обговорити, закріпити отриману інформацію та підвести підсумки

щодо побаченого і почутого.

Тип уроку: комбінований, з використанням інтерактивних технологій навчання та технології розвитку критичного мислення учнів з використанням елементів дослідження.

Вид уроку: інтерактивна лекція з елементами бесіди та мультимедійної презентації.

Методи та прийоми навчання: виконання пізнавально-пошукових та проблемних завдань, розповідь з опорою на медіа презентацію, евристична бесіда,колективна та індивідуальна робота в малих групах, випереджувальні завдання, методи контролю і самоконтролю (усний,диференційований, фронтальний), проблемно-інформаційний, інформаційно-ілюстративний, інтерактивні («спробуйте впізнати»,«історичний ланцюжок», «відкритий мікрофон», дискусія,«пошук інформації»,«мозковий штурм», «чиста дошка»)

Форми роботи: робота з джерелами інформації, з індивідуальними картками, таблицями,із словником, роздавальним матеріалом.

Методичне забезпечення.

дидактичне: навчальна програма, робоча програма, план заняття, структурно-системні таблиці, політична карта України, джерела інформації, картки з завданнями, роздавальний матеріал, медіа презентаціїя, відео фрагменти «Богдан Ступка, вірш Ліни Костенко 'Крила'», Василь Симоненко «Задивляюсь у твої зіниці», «Василь Симоненко», Василь Стус " Повернення. Реквієм».

ТЗН: ноутбук, мультимедійний проектор, презентації, відеоматеріали.

Міжпредметні зв’язки: українська література, українська мова , всесвітня історія.

Основні поняття: десталінізація, лібералізація, «відлига», реабілітація, децентралізація, русифікація, шістдесятники, дисиденти.

Основні персоналії: М. Хрущов, В.Симоненко, Л.Костенко,

Д. Павличко,І. Драч, В Стус.



Основні дати:

1955 р. – початок відлиги в українській літературі.

1956 р. — створення Міністерства культури УРСР;

1958 р. — запровадження обов’язкового восьмирічного навчання;

квітень 1959 р. — Верховна Рада УРСР ухвалила Закон «Про зміцнення зв’язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в УРСР», за яким вивчення української мови дітьми здійснювалося за бажанням батьків;

8 березня 1963 р. — зустріч М. Хрущова з творчою інтелігенцією;



Випереджувальні завдання

За тиждень до розгляду даної теми група учнів отримує завдання - підготувати інформацію про

- реформи в системі освіти;

- яскравих представників «шістдесятників» - Л. Костенко, В. Симоненка,

Д. Павличко,І. Драча, В. Стуса.

Орієнтовна структура уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності «Мозковий штурм».

ІІІ. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1.Заповнить таблицю.

2. Робота з словником.

3. Випереджальне завдання «Здобутки української науки».

« Реформи в системі освіти», учні записують основні

здобутки, використовуючи метод «Кластер».

4.Робота з роздавальним матеріалом :зафіксувати у зошитах

імена діячів та їхні основні здобутки.

5.Презентація «Жива історія».

6. Виступ учнів,які знайомлять одногрупників з творчістю

Л. Костенко, В. Симоненка.

V. Закріплення нових знань.

1. Бесіда за запитаннями.

2. Вправа «Спробуйте впізнати».

3. Вправа «Історичний ланцюжок».

4. Установіть відповідність між назвою твору та його автором.

VІ . Підсумок уроку, оцінювання результатів.

VІІ. Домашнє завдання.


Хід уроку

І. Організаційний момент.

Добрий день! Сьогодні у нас незвичайний урок. Ми приїхали до вас поспілкуватися та поділитися знаннями. Надіємось,що вам сподобається наша зустріч.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Тема нашого уроку: «Культура і духовне життя в Україні. Шістдесятництво в українській культурі».

«Мозговий штурм».

Завдання: охарактеризуйте одним терміном чи поняттям усі явища, події, процеси, що відбувалися в Україні протягом 1953-1964 рр.

Такі поняття як десталінізація, лібералізація, «відлига», реабілітація, децентралізація, реформи, волюнтаризм характеризують політичну, економічну і соціальну сфери життя суспільства. Яку сферу життя суспільства ми ще не згадали?

Як ви вважаєте, які процеси могли відбуватися в культурному житті України в період «відлиги»?

ІІІ. Повідомлення завдань уроку.

Опрацьовуючи сьогоднішню тему ми спробуємо відповісти на запитання:



що впливало на розвиток культури 50- 60 років ХХ ст.?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Період бурхливого національного відродження, який уже вкотре переживає Україна, супроводжується зростанням інтересу до історії, культури, духовних витоків народів.

Нашим молодим людям, як це не прикро, не пощастило – вони отримали у спадок культуру не тільки не повну, урізану, штучно розділену на буржуазну і пролетарську, а й деформовану. За період культурного геноциду внаслідок нав’язування ідеологічних стереотипів, жорсткої цензури, табу на національне, ігнорування національних інтересів і потреб утворили серйозні прогалини у національно-культурному розвитку кількох поколінь. Це безсумнівно, не сприяє відродженню, а гальмує зміцнення суверенітету, української державності.

Характерною рисою сьогодення є швидке зростання національного самоусвідомлення народів. До недавнього часу національна свідомість, по суті, не бралася до уваги і не вивчалася. Мало того, навіть згадка про неї нерідко сприймалася як намагання розбудити націоналістичні настрої.



  1. Як ви думаєте, чи була культура в Україні демократичною?

  2. Чи вважали себе люди повноправними учасниками культурного життя? Чому?

1.Історичні умови розвитку української культури.

Викладач характеризує умови розвитку української культури 50-60-х років.

Учні отримують таблицю «Умови розвитку української культури в період «відлиги», повинні визначити сприятливі та несприятливі умови розвитку культури та заповнити таблицю.



Умови розвитку культури

Сприятливі умови

Несприятливі умови

Послаблення адміністративного тиску, політики самоізоляції;

лібералізація суспільно-політичного життя; децентралізація; припинення політичних репресій; курс на «злиття націй»; залишковий принцип фінансування; русифікація; курс на формування нової людини – будівника комунізму; непорушність офіційної ідеології.









Висновки






Для того, щоб вам зручно було сприймати інформацію, ми згадаємо терміни, з якими ви уже знайомі та деяких нових для вас.



2.Роздати учням примірники робочого словника із поясненням термінів та понять: відлига, реабілітація, ідеологізація, культ особи, лібералізація,русифікація, шістдесятництво.

Які терміни були нові для вас?

Що спільного між усіма словами? (Те, що вони відносяться до одного історичного періоду). Якого? (дестанілізації талібералізації )

Що відбувалось в цей період в житті дюдей?

У вас на столах є таблиця «Шпаргалка», визначить позитивні та негативні реформи в соціальній сфері і в господарстві. Якіх більше?

Висновок: зміни у житті людей були як позитивні, так і танегативні.

Про яку сферу життя ми не сказали? (Культуру).

Давайте дізнаємось, які зміни були в той час в науці.

3. Здобутки української науки.

Виступ учня, який заздалегідь отримав випереджальне завдання.

Щороку зростала кількість науковців. Великим досягненням науки тих років стало дослідження космосу. Перший політ людини на космічному кораблі відбувся 12 квітня 1961 року. Слави першого космонавта зажив Юрій Гагарін. Українські вчені й машинобудівники брали активну участь у космічних програмах.

Україна стала одним із центрів розвитку кібернетики. За цикл праць із теорії цифрових автоматів академік В.Глушков удостоєний Ленінської премії. Саме українські науковці та інженери спроектували цифрову машину «Київ», машини «Дніпро», «Промінь» та інші. При Фізико-технічному інституті АН УРСР побудовано найбільший у світі прискорювач електронів. Колектив Науково-дослідного конструкторсько-технологічного інституту синтетичних надтвердих матеріалів АН УРСР одержав перші штучні алмази. Україна продовжує тримати першість у галузі електрозварювання. Помітною подією в науковому житті країни стало видання першої універсальної «Української Радянської Енциклопедії».

Висновок:

незважаючи на успіхи, можна констатувати — Україна залишалась науковою периферією СРСР, традиційним був переїзд талановитих учених на роботу до Москви, Новосибірська, в результаті чого на 10 тис. жителів України припадає лише 16 науковців, тоді як у Росії – 33 наукових працівники.
Як ви думаєте, на яку ще галузь культури впливала радянська влада?
Як розвивалась освіта в цей період?
4.Реформи в системі освіти.

Виступ учня, який заздалегідь отримав випереджальне завдання.

Багато робилося в освіті. 1956 р. — створення Міністерства культури УРСР;

1958 р. — запровадження обов’язкового восьмирічного навчання;

квітень 1959 р. — Верховна Рада УРСР ухвалила Закон «Про зміцнення зв’язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в УРСР», за яким вивчення української мови дітьми здійснювалося за бажанням батьків;

8 березня 1963 р. — зустріч М. Хрущова з творчою інтелігенцією;

1963 р. — республіканська конференція з питань культури української мови.

Охочі мали змогу навчатися в професійно-технічних училищах, технікумах, інститутах та університетах. Однак умови життя за тих років для більшості нашого народу були гіршими, ніж в інших, розвиненіших, країнах. Люди не мали змоги докладати весь свій талант, здібності до розвитку української культури, господарства, оскільки чималих зусиль потребувало загальнодержавне будівництво - підкорення Сибіру й спорудження Байкало-Амурської магістралі (залізниці), розвиток сільськогосподарського виробництва на цілинних землях Казахстану тощо. Саме за тих років було схвалено розпорядження про необов'язковість вивчення української мови в школах, що незабаром спричинило звуження її використання. Так, у вищих навчальних закладах, особливо технічного та природничого профілів, віддавали перевагу російській. Скорочувалася кількість українських шкіл, україномовних газет, журналів тощо. Це не могло не турбувати.

Напередодні реформи в пресі розгорілась дискусія щодо принципів і напрямів реформування школи (1958). Багато суперечок викликав пункт: батьки учнів самі повинні обирати мову, якою будуть навчатися їхні діти.

Така теза не отримала підтримки навіть серед вищого партійного керівництва КПУ, які вважали, що українська мова має залишатися обов’язковою для вивчення. На захист української мови висловлювався і перший секретар КПУ П. Шелест. Було зрозуміло, що батьки з метою полегшення майбутньої кар’єри своїх дітей обиратимуть у школах російську мову навчання.

Проти такої тези виступила й українська творча інтелігенція. У резолюції партійних зборів київських письменників було заявлено: «Віддати лише на волю батьків вирішення питання, яку мову в обов’язковому порядку вивчатимуть їх діти,— не можна!».

Однак Хрущов виявив твердість і наполіг на тому, щоб у республіканському законі про народну освіту залишився пункт про факультативність вивчення української мови.

На початку 1960-х років процес русифікації ще не набув загрозливого характеру, а нові зміни у школі дали позитивний результат у справі національного відродження.

За реформою народної освіти передбачався перехід до обов’язкового 8-річного навчання. Розширювалась мережа шкіл-інтернатів. Політехнізація освіти призвела до того, що учень, виходячи зі стін школи, отримував найбільш поширені в промисловості і сільському господарстві професії.



Запитання:

Якби ви жили у 50-60 ті роки, яким би було ваше ставлення до процесів русифікації?

Чи можна засуджувати позицію керівництва УРСР того часу щодо процесів русифікації?

Попрацюйте з історичними джерелами
діти

Роздивіться фотографії 50-60-х років 20 ст. з зображенням українських дітей - мешканців міста й села. Як одягнені діти? Про що це свідчить? Спробуйте визначити настрій зображених дітей. Пошукайте вдома фотографії з зображенням ваших дідусів та бабусь у дитячі роки. Розпитайте в них про тогочасне життя. Якою була школа? Як проводили вони дозвілля? Чим допомагали своїм батькам?

Перевірте, про що дізналися й чого навчилися.

Як ви думаєте, яку літературу вивчали в школах? Якіх поетів того часу ви знаєте?




5.Десталінізація та її вплив на літературно-мистецьке життя. Шістидесятники.

Завдання учням: зафіксувати у зошитах імена діячів культури даного періоду та їхні основні здобутки цього часу. Учні користуються роздатковим матеріалом.

Розповідь викладача.

Період хрущовської «відлиги» був характерний певним відновленням історичної справедливості — поверненням в українську культуру імен незаслужено забутих або несправедливо репресованих.

Та поряд з процесом «українізації» починається нова хвиля русифікації. Поштовхом до неї стала освітня реформа.

Покоління митців «відлиги» не вписувалося у жорсткі ідеологічні межі «будівника комунізму». Згодом це покоління митців отримало назву «шістдесятники. «Шістдесятництво» - це рух творчої молоді, яка сповідувала оригінальну тематику, нові думки, відмінні від офіційних, й стала ядром інтелектуальної опозиції режиму в Україні 60-х років.

Знаковим документом нової хвилі вітчизняного відродження стала праця Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» (1965). Цей твір відомий український літератор старшого покоління Б. Антоненко-Давидович влучно назвав референдумом покоління.

На формування світогляду «шістдесятників» значною мірою вплинула гуманістична західна культура. Закономірним наслідком цих впливів було відродження інтересу до багатств української культури. Виникла потреба відшукати власне місце не поряд зі «старшим братом», а в контексті загальносвітової культури.

Говорити про шістдесятників непросто, але необхідно, їх називали совістю епохи.

Як ви гадаєте, чому?

Молоді письменники, художники, інженери, вчителі, лікарі, журналісти, науковці, занепокоєні долею рідної землі, відважилися на протест проти нищення української культури й мови, проти перекручень історії, проти брехні й пристосуванства, переслідувань за слово й думку, незаконних арештів та безпідставних вироків. У віршах, статтях, картинах, театральних виставах, кінофільмах, лекціях вони зверталися до своїх співвітчизників з правдивим і щирим словом про минуле й сьогодення України.

Нині неможливо уявити українську літературу без імен шістдесятників Василя Симоненка, Ліни Костенко, Миколи Вінграновського, Івана Драча, Василя Стуса, Івана Дзюби, Євгена Сверстюка, Івана Світличного. Творіння художників Алли Горської, Панаса Заливахи, Людмили Семикіної, Галини Севрук увійшли до золотої скарбниці українського малярства.
Своїми працями пробуджували інтерес до минулого України, переконливо доводили, що українці - великий народ, гідний своєї державності.

симоненко, дзюба, ліна костенко

З посеред різних думок про подальшу долю України визрівала вимога виходу її з СРСР та створення Української незалежної держави. Але в клопотаннях про долю рідного народу та його культуру партійні можновладці вбачали зазіхання на свою владу. Так почалися переслідування й цькування шістдесятників.

Звільнення з роботи, арешти, ув'язнення, табори суворого режиму, заслання, психіатричні лікарні, передчасні смерті - ось що чекало чесних, талановитих людей, єдиною провиною яких була любов до України.

Запитання:

1. Кого називають шістидисятниками?


2. Чому радянська влада переслідувала борців за волю України? У чому це виявлялося?
3. Про кого з шістдесятників ви дізналися з оповідання?

Викладач з української літератури.

У той час, коли радянський народ захоплювався «великим и могучим русским языком», виховувався на віршах Тичини:

Ой то не грім у горах там гуляє,

То не з гори спадає шум-вода, -

То весело гримить-перемовляє

Радянська сила славна молода!

А ворог хоч як хай лякає –

Нам вгору ж, а мертвим униз.

Вже світле до нас наближає,

Якому ім’я Комунізм.

(1959)

раптом з’являється зовсім інша поезія:

О рідне слово, що без тебе я?

Осміяний людьми кретин-стиляга,

Безрідний, кволий, жебручий блудяга,

Що сам забув давно своє ім’я.

(Д.Павличко)

Одійде в морок підле і лукаве,

Холуйство у минувшину спливе,

І той ніколи не доскочить слави,

Хто задля неї на землі живе.

(В.Симоненко)
Провідне місце серед покоління молодих поетів належало В. Симоненку. Основною ідеєю його творчості була безмежна любов до рідної землі. Стрімко увійшла в українську літературу наприкінці 1950-х років Ліна Костенко. Її поезія засвідчувала непересічний талант поетеси, її природну мудрість глибоко філософськи осмислювати дійсність, генерувати нові оригінальні думки, подаючи їх у чудовій поетичній формі.
Виступи учнів,які знайомлять одногрупників з життям і творчістю

Л. Костенко, В. Симоненка, І.Драча,  Івана Дзюби. Василя Стуса. Мультемедійна презентація, відео фрагменти.

Жива історія

Доля Василя Стуса (1938-1985) яскраво засвідчує безвихідь становища, у якому впродовж століть бездержавності перебувала Україна. Найстрашнішим було те, що брутального втручання зазнавало українське духовне життя. Найталановитішим українцям доводилось або зрікатися своїх переконань, прилаштовуючись до смаків та уподобань володарів, або поневірятися у в'язницях та передчасно гинути.



василь стус

Василь Стус належить до тих діячів української культури, яким перешкоджали творити. На Батьківщині за життя поета не друкували його творів. А тим часом кандидатуру Василя Стуса було висунуто на найавторитетнішу міжнародну премію в царині літератури - Нобелівську (нею, до речі, не відзначено жодного українського письменника).

Та не особистих вигод прагнув поет. Своє життя він поклав задля визволення України.

Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання

У чому Василь Стус убачав своє покликання?

НАРОДЕ МІЙ, ДО ТЕБЕ Я ЩЕ ВЕРНУ...

- Хлопці, чи знаєте ви, який великий поет є тут, серед нас? -летіли крізь вітер слова.

Хтось із в'язнів підійшов ближче, бо знав, що за тими словами - перепочинок зболеній душі. Хтось - той, що чув їх уперше, - байдуже махнув рукою: мовляв, які вірші в мордовських таборах суворого режиму!

А голос на вітрі не вгавав:

- Я прочитаю вам його вірші спершу українською, адже він українець, а потім - свій переклад російською.

Вітер розгойдував схриплий голос, надимав вітрила слів: «Ти тут. Ти тут. Як у заждалім сні - хустинку бгаєш пальцями тонкими...» І кожен уявляв дружину, матір, сестру, а з ними - далеку рідну землю, за щастя якої поневірялися тут і українці, і латиші, і вірмени...

- Чиї він читає вірші? - стиха поцікавився відомий правозахисник-вірменин. - І для чого той переклад? Все ж і так зрозуміло.

- Це вірші Василя Стуса. Йому не дозволяють писати, передавати вірші на волю. Забирають навіть листи до рідних. У нашого артиста, - в'язень кинув погляд на читця, - добра пам'ять і велике серце. Він боїться, що Стусові поезії загинуть. Отож вчить вірші українською та ще й перекладає російською.

Сивим сліпаком насувався зі сходу день. Разом із ним повзли табором чутки - буде трус! Перевірятимуть особисті речі в'язнів. Що шукатимуть? Невже мало щоденних перевірок? Що можна вберегти від недремного ока наглядача? Відповідь дістали надвечір: шукали рукописну збірку віршів Василя Стуса. Воістину: найбільший жах тиранів усіх часів перед вільним Словом!

Безкарне свавілля табірної влади обурило в'язнів сумління. Наступного дня в таборі було оголошено безстрокове голодування з вимогою повернути викрадений рукопис. Це був день поезії Стуса. Протестами й голодуваннями його зустріли і в інших радянських таборах - скрізь, де відбували ув'язнення за переконання поети, художники, вчені, борці за права людини.

Більшало друзів у поетового слова.  Писані чужою рукою вірші розійшлися по далеких чужбах. Звідти нині повертаються вони в Україну.

Самому ж поетові не судилося ще раз побачити рідний край. 4 вересня 1985 р. в таборі суворого режиму на Уралі, відбувши 5 років другого, 15-літнього ув'язнення, Василь Стус загинув. Смерть урвала йому життя на 47-му році. Похований він був на таборному цвинтарі в безіменній могилі під № 9, і лише в листопаді 1989 р. прах Василя Стуса перевезли до Києва. Справдилося гірке поетове пророцтво:

Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі,
і в смерті з рідним краєм поріднюсь.

Чим же завинив Василь Стус перед долею? За що так жорстоко карався? Відбуваючи заслання, він якось писав: «...Голови гнути я не збирався, бодай що б там не було. За мною стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу обставати до загину».

Життєпис поета скупий на події. Народився Василь Стус на Вінниччині. Коли був іще зовсім малим, батьки переїхали на Донбас. Там минули роки шкільного навчання. Там здобув вищу освіту — навчався на історико-філологічному факультеті Донецького педагогічного інституту. Відбув строкову військову службу. Учителював. Від 1963 р. молодий поет у Києві: поглиблював освіту, переймався літературною творчістю... І прагнув кращої долі своєму народові.

Найбільше боліло Василеві Стусу те, що Україна, позбавлена своєї державності, втрачала й свою культуру. Поет уважав, що рікою, яка живить народ, є мова. В Україні ж та ріка, писав Стус в одному з листів, висихає... За рішенням уряду українські школи переводилися на російську мову навчання. Вивчення української мови стало необов'язковим - за заявою батьків дитину увільняли від вивчення мови народу, на чиїй землі вона жила. Російська мова панувала у вищих навчальних закладах, армії тощо. Тому не міг Василь Стус залишатися бездіяльним: не мовчав, коли бачив несправедливість, обурювався проти арештів та цькувань діячів української культури. Після одного такого виступу зазнав переслідувань і сам: втратив роботу, а згодом був засуджений до заслання.

Про себе самого Василь Стус писав: «Поет - це людина. Насамперед. А людина - це насамперед добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав, а робив би коло землі... Ще - ціную здатність чесно померти».

Розкажіть, що ви довідалися про творчість Василя Стуса в неволі. Про яку подію з таборового життя в'язнів сумління ви дізналися? Чому порядки, за яких люди зазнають переслідувань за переконання, є несправедливим? Прочитайте останнє речення оповідання. Про які риси вдачі Василя Стуса свідчать його власні слова?



Попрацюйте з історичними джерелами

З листа В. Стуса, який перебував в ув'язненні, до сина 1978 р.: «Дорогий сину, таткові нелегко нині, може, не скоро вдасться і звидітися. Отож - рости добрим козаком, чесним і правдивим, не потурай злу і знай, що Твій батько віддавав усе своє життя, аби людям жилося краще - всім людям, на всій землі. І рости чесним українцем... Цілую. Вірю в Тебе. Тато».

Які риси Василь Стус найбільшими чеснотами?
Викладач.

Прослухавши уважно інформацію хочу запитати вас, які принципи об'єднають усіх поетів?

Це любов до конкретної людини. Несприйняття наруги над людською гідністю. Тривожне боління світовими проблемами. Священне сприйняття Вітчизни, рідної мови та історії. Культ правдивої, чесної й високомайстерної творчості. Вам не нагадує це сьогодення? Що спільного тоді і зараз?
Запитання:

Визначте причини і наслідки появи «шістдесятників».(вплив гуманістичної західної культури, потреба відшукати власне місце в контексті загальносвітової культури). Наслідок – поява – дисидентського руху.
Як реагувала влада на появу людей, які бажали свободи? А зараз існують такі підходи до інакодумців.
Викладач. Активна діяльність шістдесятників не могла не налякати владні структури. 8 березня 1963 р. після зустрічі М. Хрущова з творчою інтелігенцією, на якій він піддав брутальній критиці митців, розпочалася чергова ідеологічна кампанія проти шістдесятників. Критика доповнювалася адміністративними заходами: забороною друкувати твори, влаштовувати творчі вечори, забороною існування клубів тощо.
Під таким тиском частина інтелігенції відійшла від активної громадської діяльності, зосередившись на професійній діяльності, не йдучи на конфронтацію з владою і висловлюючи свої ідеї в завуальованій формі. Інша частина — залишилась на своїх позиціях, ставши в опозицію до існуючої влади, тобто дисидентами (незгодними).

Повертаючись до проблемного питання нашого уроку :

«Що впливало на розвиток культури 50- 60 років ХХ ст.?», ми можемо зробить висновок, що тиск влади, переслідування творчої інтелігенції, в якої можновладці вбачали зазіхання на свою владу, пливав на розвиток української культури.

ІV. Закріплення нових знань


  1. Бесіда за запитаннями.

Український народ отримав у 60-ті роки стільки свободи, скільки в розумінні М.Хрущова йому потрібно було. А що таке свобода на ваш погляд?
2) Спробуйте впізнати представників української культури періоду «відлиги».

1. Хлопець з Полтавщини, виріс без батька, але на все життя залишився красивою, чистою людиною. За 28 років його земного життя світ побачила лише перша збірка поезій – «Тиша і грім». Непокірного правдолюбця жорстоко побили на вокзалі в Черкасах, і лікарі нічим не змогли зарадити… (Василь Симоненко)

2. Поет-громадянин, який неодноразово критикувався вищим партійним керівництвом у 60-х роках, незабаром стане одним з лідерів Народного руху України за перебудову, а його «Чорнобильська мадонна» вражатиме так само, як і мадонни Рафаеля… (Іван Драч)

3. Період репресій їй відомий не з книжок – батько 10 років поневірявся по сталінських таборах. Її твори захоплюють щирістю, задушевністю, дають зрозуміти, що наше особисте життя тісно пов’язане з долею всієї України, бо історія окремої країни складається з мільйонів людських доль – мужніх, легендарних, трагічних, щасливих. Історичний роман у віршах «Маруся Чурай» - це не тільки художня енциклопедія життя українського народу середини ХVІІ ст., це мисляча історія.



(Ліна Костенко)

4. Син простого лісоруба із Прикарпаття, проріс, як пагінець із землі. Його поезія пролилася у світ піснями «Два кольори», «Пісня про Україну», ін. У 1958 р. він наважився стати на захист найбідніших, заявити про любов до України та рідної мови, за що був підданий різкій критиці.



(Дмитро Павличко)
5. Поет, філософ і публіцист в одній особі. Багато його сердечних, щирих віршів стали піснями:

Мати сіяла сон

Під моїм під вікном…

Посіяла людям

Літа свої літечка житом…

Мамо, вечір догоря,

Вигляда тебе роса…

(Борис Олійник)
3) Історичний ланцюжок.

Пригадайте основні події розвитку культури 50-60-х років ХХ ст. в Україні. Перевірте себе. (СЛАЙД )



  • 1955 р. – стаття О. Довженка “Мистецтво живопису і сучасність”. Початок “відлиги” в українській літературі.

  • 1957 р. – запущено перший штучний супутник Землі.

  • 1957 р. - вихід друком збірки Л. Костенко “Проміння землі”.

  • 1958 р. – реформа освіти, запровадження обов’язкового 8-річного навчання.

  • 1959 р. – засновано клуб творчої молоді “Супутник” у Києві.

  • 1960 р. – уведено в дію перший атомний реактор.

  • 1961 р. – політ у космос Ю. Гагаріна.

4) Установіть відповідність між назвою твору та його автором.

Вправа «Чиста дошка»




В.Симоненко




Л.Костенко




Д. Павличко




І. Драч

 

В Стус








VІ.Підсумки уроку

Заключне слово.

Політична лібералізація сприяла появі покоління „шістдесятників” – людей, які намагалися надати радянському соціалізму „людське обличчя”, стримати політику русифікації в Україні. Друга половина 50-х перша половина 60-х рр. – це період стрімкого злету української науки, літератури, мистецтва. Але загалом культурний розвиток України періоду „відлиги” мав такий самий суперечливий характер, як і сам цей період.



Що найбільш зацікавило на уроці?Що нового хотіли би дізнатись?

VІІ. Домашнє завдання.

Сильна ланка.

1.Підготувати доповіді:

«Історичний портрет І. Дзюби»

«Історичний портрет Л. Лук’яненко»

2. Розподілитись на групи та розробити буклет на тему: «Шістидесятники» – совість української культури ».

3. Скласти слоган на тему «Культура»



Слабка ланка.

Скласти кросворд «Культура України у 50 - 60 роках ХХ ст.»

Опрацювати пар. 23 , відповісти на питання.

Скласти кластер «Поети шістидесятники».



До побачення!

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал