Шевченківська районна державна адміністрація Відділ освіти Сподобівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Шевченківської районної ради Харківської області



Сторінка2/6
Дата конвертації05.01.2017
Розмір1.36 Mb.
1   2   3   4   5   6

III. Психолого-педагогічна підготовка

1. Знання психологічних і вікових особливостей учнів.

2. Знання психологічних закономірностей навчання, виховання, розвитку школярів.

3. Знання теоретичних основ педагогіки і психології.

4. Обізнаність із новими педагогічними технологіями.

IV. Навчально-виховний аспект

1. Оптимальність змісту інформації, яку вчитель подає на уроці (глибина, логічність, структурування, виділення головного).

2. Використання навчального матеріалу для забезпечення виконання триєдиного завдання уроку: навчання, виховання і розвитку учнів.

3. Використання прийомів навчання, заохочення учнів до активної розумової діяльності, самостійності, творчості (створення проблемних ситуацій, виконання творчих завдань).

4. Творче використання новацій для добору методів, засобів і прийомів навчання.

5. Співпраця й співтворчість (педагогічний такт, уміння вести діалог, культура спілкування, вміння створити ситуацію успіху).

6. Педагогічно виправданий контроль і облік навчальних досягнень учнів.

7. Поведінка учнів, пізнавальна активність, зацікавленість, відчуття комфорту, взаємодопомога.

8. Робота над культурою мовлення учнів.

9. Поведінка вчителя: уміння володіти собою, культура мови, темпоритміка, жестикуляція, зовнішній вигляд, організованість, комунікабельність.

10. Культура ведення шкільної документації.

V. Організація позакласної виховної роботи

1. Планування позакласних заходів.

2. Організація позакласної роботи.

3. Проведення факультативів, гуртків, секцій.

4. Результативність позакласної роботи.

VI. Громадсько-педагогічний аспект

1. Виконання громадських доручень.

2. Особисті якості (авторитет у колективі, серед батьків, учнів).

Ця технологічна карта відображає цілісне бачення особистості вчителя.


Вивчення системи роботи вчителя, що атестується

Вивчення СРВ - одна з форм внутрішньошкільного контролю, яка забезпечує фронтальну перевірку діяльності вчителя під час атестаційного періоду. Водночас за наслідками вивчення СРВ можна підготувати розпорядчий документ про стан викладання, рівень навчальних досягнень учнів у даному навчальному предметі. Це можна зробити тоді, коли навчальний предмет викладає лише один учитель, якого атестують, або ж атестуються всі вчителі, котрі викладають предмет. Окрім цього, з матеріалами вивченої СРВ можна узагальнити перспективний досвід роботи вчителя за певною темою чи напрямом.

Під час вивчення системи роботи вчителя адміністрація, керівники м/о та члени атестаційної комісії відвідують та аналізують усі уроки за певною темою в одному класі (до 10-12 уроків). Кожен урок учителя не потребує грунтовного аналізу, якщо в цьому немає нагальної потреби (виправлення грубої помилки теоретичного чи методичного характеру). Проаналізувати необхідно систему відвіданих уроків, щоб мати можливість побачити діяльність учителя в умовах певної педагогічної технології, якою користується вчитель.

Доцільно також відвідати уроки (епізодично) в паралельному класі для порівняння психологопедагогічних підходів учителя до класів із різним рівнем успішності; в старших та молодших класах - для виявлення вміння вчителя враховувати вікові особливості учнів під час вибору тих чи інших методів і форм роботи на уроці. Всього відвідують до 40 уроків, позакласних заходів з навчального предмета, виховних заходів у класі, де вчитель є класним керівником, масові заходи з батьками.

Вивчають класні журнали, зошити та щоденники учнів з метою перевірки виконання вчителем навчальної програми, вимог до ведення й перевірки зошитів, проведення контрольних робіт.

Якщо вчитель забезпечує грунтовні й усвідомлені знання учнів, уміння їх використовувати в нестандартних умовах, працювати самостійно, то якими б недосконалими не здавалися методи і прийоми, застосовувані вчителем, його роботу не можна оцінити негативно.

Проводять також бесіди з учителем, його колегами, керівниками методичного об'єднання або творчої групи, іншими членами адміністрації. Під час бесіди з учителем, систему роботи якого вивчають, потрібно звернути увагу на такі питання:


  • як працює над підвищенням своєї фахової й методичної кваліфікації;

  • наскільки обізнаний із загальною культурою;

  • бачення самим учителем системи в своїй роботі;

  • чи може вчитель самостійно дати оцінку своїй роботі.

У бесідах важливо виявити вміння вчителя критично аналізувати й оцінювати свою діяльність, помічати в ній позитивні й негативні сторони.
Орієнтовний план вивчення системи роботи вчителя

№ п/н

Зміст роботи  

Форми і методи

вивчення


Кількість

годин  


Дата

Клас

Хто вивчає  

1

Аналіз об'єктивних даних про вчителя  

Робота з документами

 

 

 

ЗДНВР  

2

Вивчення навчально-матеріальної бази для викладання предмета  

Бесіда, аналіз  

 

 

 

ЗДНВР  

3

Відвідування та аналіз системи уроків (назва тем, які передбачено вивчати)

Спостереження та аналіз  

 

 

 

ЗДНВР  

4

Епізодичне відвідування уроків у класах різних вікових категорій

(назва тем, класи)



Спостереження, аналіз  

 

 

 

Керівники методичних об'єднань

5

Проведення контрольних зрізів знань (назва розділу чи теми навчальної програми, класи)

Тecтyвання, усне опитування

 

 

 

ЗДНВР, Керівники методичних об'єднань

6

Перелік тем бесід з учителем (питання самоосвіти, самоаналізу й аналізу відвіданих занять, стану виховної роботи в класі, в якому вчитель - класний керівник)

Бесіда  

 

 

 

ЗДНВР

7

Відвідування позакласних заходів з навчального предмета (назва заходу, тема)

Спостереження, аналіз

 

 

 

Керівники методичних об'єднань

8

Відвідування заходів з виховної ро6оти (назва заходу, тема)

Спостереження, аналіз  

 

 

 

ЗДНВР  

9

Відвідування заходів, спрямованих на роботу з батьками

Спостереження, аналіз  

 

 

 

директор

10

Перевірка навчальної документації

(перелік назв документів)



Бесіда, аналіз, узагальнення

 

 

 

Директор, ЗДНВР

11

Аналіз та узагальнення матеріалів за наслідками вивчення системи роботи вчителя

Доповідна записка, проект наказу чи рішення педагогічної ради

 

 

 

ЗДНВР


c:\users\inna-pc\desktop\school03047.jpg

Шкільна адміністрація, плануючи роботу з організації та проведення атестації педагогічних працівників, особливу увагу повинна звернути на раціональне використання часу, що призначається для відвідування уроків. Саме урок - те місце, де відбуваються основні процеси навчання, виховання й розвитку особистості. З уроку починається розвиток конкретної школи, з уроку починається розвиток системи освіти. Все життя школи, в основному, протікає на уроках. Тому керівники школи більшу частину свого робочого часу повинні проводити на уроках. Лише той керівник школи, який часто і систематично відвідує уроки й аналізує їх, може робити правильні висновки про якість навчально-виховного процесу. В.О.Сухомлинський зазначав: «Багаторічні спостереження за роботою керівників шкіл переконують в тому, що поверховість, примітивність керівництва - це, насамперед, наслідок того, що директор не знає, що робиться на уроках, в якому напрямі розвивається творча майстерність учителів, та чи є вона взагалі в школі, ця майстерність».




Основні вимоги до сучасного уроку

Зміна змісту освіти передбачає перехід від традиційної класно-урочної системи (репродуктивної, монологічної) до особистісно-зорієнтованої (діагностичної, креативної).

Складається і принципово нова типологія уроків на основі розвивальних технологій. Сучасний урок відрізняється від традиційного не тільки технологізацією навчального процесу, а й умінням прогнозувати результати кожного учня.

І тому керівник навчально-виховного закладу повинен знати, які ж вимоги до сучасного уроку, вік якого понад чотири століття.

З огляду на Національну доктрину розвитку освіти України передові педагогічні теорії серед найважливіших чинників уроку виділяють:


  • гуманістичну спрямованість;

  • особистісно-зорієнтований підхід;

  • орієнтацію на розвиток пізнавальних творчих здібностей учнів;

  • інноваційний характер змісту діяльності;

  • технологічність;

  • розвиток позитивної мотивації до процесу навчальної діяльності як основи виховання активної життєвої позиції;

  • виховання здатності до навчання впродовж життя.


Підготовка керівника до відвідування уроку

Для того, щоб відвідування й аналіз уроку керівником навчально-виховного закладу мали ефект, сприяли розвитку й покращенню якості освітнього й виховного процесу, щоб цей аналіз і оцінка не принижували, не вбивали ініціативи вчителя, а допомагали йому дати адективну самооцінку, сприяли професійному росту, давали поштовх до творчості, до відвідування уроку слід ретельно підготуватися.


Пам’ятка для керівників навчальних закладів

«Підготовка керівника до відвідування уроку»



  1. Визначити об’єкти пріоритетного спостереження на уроці.

  2. Поставити мету відвідування уроку, мету поглибленого вивчення об’єкта пріоритетного спостереження на уроці з урахуванням його специфіки.

  3. Розробити технологію спостереження й аналізу уроку залежно від специфіки об’єкта, що поглиблено вивчається.

  4. Попередити вчителя про відвідування уроку, познайомити його з метою відвідування та завданнями аналізу одного уроку чи системи уроків.

  5. Уточнити разом з учителем, які уроки і в яких класах будуть відвідуватися, при вивченні яких тем програмного матеріалу.

  6. Ознайомитися з навчальними програмами, підручниками, навчальними посібниками з предмета, що контролюється; з’ясувати, за яким варіантом навчальних програм працює вчитель (Міністерства освіти і науки України, авторськими, змішаними).

  7. Ознайомитися з фактичним матеріалом даного уроку та методикою його проведення (за підручником, методичними посібниками, інструктивно-методичними матеріалами органів освіти тощо).

  8. Ознайомитися з навчально-методичними посібниками з предмета.

  9. Визначити теми, які будуть вивчатися відвідувачем, з’ясувати їх логіко-структурні, дидактичні та методичні особливості викладання.

  10. Встановити (за класним журналом) стан виконання державних програм, оцінювання навчальних досягнень учнів, систему опитування.

  11. Встановити терміни і кількість проведених контрольних робіт, передбачених програмою з предмета, виконання практичної частини програми (практичних і лабораторних робіт, екскурсій).

  12. Визначити обсяг домашніх завдань.

  13. Ознайомитися з новітніми досягненнями теоретико-прикладних досліджень у галузі психології та педагогіки, навчального предмета, який перевіряється.

  14. Ознайомитися з передовим педагогічним досвідом інших учителів з того ж навчального предмета, який перевіряється.

  15. Перевірити шкільну педагогічну документацію, особисту документацію вчителя, планування уроків.

  16. В індивідуальній бесіді отримати інформацію про систему роботи вчителя над підвищенням своєї кваліфікації, розвитком творчості.

  17. З’ясувати, якою мірою вчитель ознайомлений з новітньою психолого-педагогічною літературою, передовим педагогічним досвідом.

  18. Переглянути висновки, пропозиції і завдання, надані вчителю після відвідування у нього попередніх уроків.

  19. Ознайомитися з учнівськими роботами.

  20. Визначити форми особистої перевірки якості навчальних досягнень учнів (за потреби) і відібрати необхідні для цього матеріали.



Як домогтися більш об’єктивної інформації

про стан навчально-виховного процесу?

За діючими нині нормативними документами кожен адміністратор повинен відвідувати стільки уроків, щоб знати стан справ у школі, дієво впливати на якість навчально- виховного процесу. На наш погляд, для реалізації цих завдань директору школи потрібно відвідувати в середньому не менше 4-5-ти уроків, а його заступнику 5-6 уроків на тиждень. Чи можна при цьому володіти об’єктивною інформацією про дійсний стан навчально-виховного процесу? Адже керівники школи можуть відвідати лише незначну кількість проведених у школі уроків - за тиждень, наприклад, не більше, як 17-18 уроків.

Крім уроків, члени шкільної адміністрації повинні відвідувати факультативні заняття, індивідуальні й групові консультації, позакласні й позашкільні заходи, працювати зі шкільною документацією. Який же вихід? На наш погляд, оптимізувати цей процес можна двома шляхами:


  1. Залученням до відвідування й аналізу уроків, виховних заходів, перевірки шкільної документації педагогічної громадськості (членів методради школи, керівників методоб’єднань, вчителів-методистів, старших учителів, учителів-наставників, членів профкому школи тощо);

  2. Наведенням належного порядку в системі відвідування уроків.

Головне, на наш погляд, раціонально використовувати час, відведений на відвідування уроків: знати, коли перевіряти (визначати у кожному конкретному випадку терміни перевірки), як перевіряти (вибирати оптимальні види контрою), кваліфіковано аналізувати відвідані уроки.

В.О.Сухомлинський визначив такі показники:



  • у кого, скільки відвідати й проаналізувати уроків;

  • для чого відвідувати й аналізувати уроки;

  • як учитель розуміє мету уроку й як ця мета досягається;

  • для чого і як перевірити знання учнів;

  • як навчаються діти вчитися;

  • розумова праця учнів під час вивчення нового матеріалу;

  • як даються домашні завдання;

  • узагальнення в процесі аналізу уроку.


Мета відвідування уроків

Плануючи відвідування уроків, потрібно визначити мету відвідування як системи уроків, так і кожного епізодичного відвідування, користуючись при цьому основними вимогами до навчання, виховання та розвитку учнів, конкретними завданнями, поставленими перед школою на даному етапі її розвитку, специфікою роботи кожного вчителя чи класу, зокрема, особливостями викладання кожного навчального предмета тощо.



Мета відвідування уроків може бути, наприклад, така:

Мета відвідування уроків

адміністрацією школи, членами атестаційної комісії, колегами



з/п

Мета

Програма виявлення рівня педагогічної майстерності

1

Форми, методи та засоби активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів

  1. Які методи навчання використовує вчитель для активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів?

  2. Які форми організації навчання забезпечують більш високу результативність роботи з формування активності учнів на уроці?

  3. Який характер спілкування вчителя з учнями? Як це відбивається на активності учнів під час навчання?

  4. До яких засобів активізації уваги та мислення вдається вчитель? Результат?

  5. Постановка індивідуальної роботи.

2

Методика та засоби формування в учнів навчальних компетентностей в процесі розвитку їхньої навчально-пізнавальної активності

  1. Яке місце на уроках приділяється формуванню загальнонавчальних компетентностей? Результат цієї роботи.

  2. Чи впливає розвиток навчально-пізнавальної активності учнів на уроці на формування спеціальних компетентностей з предмета? Яким чином?

  3. Сполучення яких методів і засобів навчання у процесі формування навчальних компетентностей забезпечує більш високий результат?

3

Формування загальнонавчальних компетентностей. Форми і методи організації індивідуальної роботи

  1. Які компетентності навчальної праці формуються в учнів у процесі навчання?

  2. Що для цього учитель використовує на уроці?

  3. Яка результативність цієї роботи?

  4. Якими компетентностями в навчальній роботі володіють учні?

  5. Наявність індивідуальної роботи з учнями на уроці.

  6. Які форми індивідуальної роботи з учнями використовує вчитель? Їх ефективність.

  7. Характер диференційованих завдань для учнів.

  8. Чи впливає індивідуальна робота учнів на активізацію їхнього навчання?

4

Класно-узагальнюючий контроль у випускних класах (9-ий, 11-ий)

  1. Якість виконання учнями домашнього завдання. Рівень диференціації навчальних досягнень і методика їхньої перевірки.

  2. Організація праці учнів на уроці. Ступінь самостійності учнів на уроці.

  3. Форми та методи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Ставлення учнів до навчального предмета й навчання.

  4. Характер взаємин учителя та учня. Як це позначається на результатах навчання, розвитку та виховання учнів?

  5. Пропуски уроків у класі без поважних причин. Робота класного керівника й учителя.

  6. Рівень навчальних досягнень учнів із предметів.

  7. Ведення щоденників і зошитів учнями, якість їх перевірки.

  8. Стан позакласної виховної роботи в класі (результати анкетування).

5

Практична спрямованість навчання в початковій школі

  1. Цілепокладання на уроці.

  2. Чергування усних і письмових видів вправ, усної та практичної роботи.

  3. Рівень сформованості навичок читання.

  4. Взаємозв’язок досліджуваного матеріалу з життям рідного краю, школи та класу.

  5. Розвиток навичок самостійної роботи.

  6. Формування прийомів самоконтролю.

  7. Використання ТЗН та інших засобів наочності.

  8. Наявність і якість творчих робіт учнів.

  9. Якість організації індивідуальної роботи учнів (диференціація завдань).

6

Практична спрямованість навчання

  1. Формування практичних умінь і навичок.

  2. Рівень активності учнів.

  3. Організація самостійної роботи учнів (диференціація завдань).

  4. Наявність творчих завдань.

  5. Використання ТЗН та інших засобів навчання.

  6. Система обліку навчальних досягнень учнів (накопичення оцінок за урок).

7

Стан перебудови та виховна результативність роботи вчителя відповідно до задач реформи школи

  1. Наявність і якість використання індивідуального підходу до учнів у процесі навчання і виховання на уроці.

  2. Постановка і вирішення задач на уроці: навчальних, розвиваючих, виховних.

  3. Прийоми активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

  4. Рівень виховної результативності на уроці: використання навчального матеріалу з метою виховання; виховна роль оцінки на уроці.

8

Виявлення ускладнень у педагогічній практиці та їхнє попередження у подальшій роботі

  1. Знання вчителем теоретичних основ свого предмета.

  2. Чи володіє вчитель методикою викладання предмета:

  • організація власної роботи на уроці;

  • організація роботи учнів;

  • доцільність постановки мети та завдань на уроці;

  • відповідність змісту та прийомів навчання меті та завданням на уроці;

  • логічна структура уроку;

  • організація самостійної роботи учнів на уроці.

  1. Чи використовує вчитель (і наскільки ефективно) активні форми навчання?

  2. Уміння активізувати навчально-пізнавальну діяльність.

9

Формування громадянських якостей особистості школярів засобами навчального предмета

  1. Наявність виховних моментів на уроці та їх результативність.

  2. Чи використовується зміст навчального матеріалу уроку з метою формування громадянських якостей особистості школяра і наскільки ефективно?

  3. Які громадянські якості формувалися на уроці? Їх відповідність шкільній програмі виховання.

  4. Ставлення учнів до виховних впливів учителя на уроці.

  5. Роль ТЗН у вихованні громадянських якостей особистості та ефективність їх застосування.

10

Виховання свідомої дисципліни учнів та їхньої громадянської активності на основі розвитку класного самоврядування

  1. Стан дисципліни на уроці.

  2. Яким стилем керування діяльністю учнів учитель домагається необхідної дисципліни? Як до цього ставляться учні?

  3. Реакція учнів на зауваження вчителя при порушенні дисципліни в класі.

  4. Чи ведеться вчителем на уроці та по його закінченні індивідуальна робота з учнями – порушниками дисципліни?

  5. Прийоми стимулювання.

11

Стан гурткової роботи в школі

  1. Облік гурткової роботи учнів у класних журналах.

  2. Наповнюваність гуртків.

  3. Регулярність занять учнів у гуртках.

  4. Результативність роботи гуртків.

  5. Фіксація занять у журналах.

  6. Наявність розкладів занять.

12

Єдність вимог працюючих у класах вчителів. Наявність наступності в навчально-виховній роботі з учнями

  1. Організація роботи учнів:

  • перевірка готовності до уроку й виконання домашнього завдання;

  • постановка мети та завдань уроку;

  • темп роботи учнів та його відповідність віковим особливостям учнів;

  • раціональність використання часу на уроці;

  • підбиття підсумків уроку, оцінка роботи учнів;

  • коментування домашнього завдання;

  • форми організації роботи учнів та їх доцільність;

  • які загально навчальні та спеціальні компетентності учнів формуються на уроці?

  1. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці:

  • постановка проблеми;

  • наявність порівнянь, аналіз і узагальнення;

  • наявність і результативність індивідуальної роботи учнів;

  • характер самостійних завдань учнів;

  • результативність використання ТЗН, інших засобів наочності для активізації учнів;

  • прийоми стимулювання активності учнів та ефективність їх застосування.

  1. Виховна спрямованість уроку:

  • які громадянські якості формуються (їх відповідність програмі виховання)?

  • виховна роль учителя на уроці;

  • єдність виховних вимог і впливів (наступність).

13

Контроль за викладанням навчальногопредмета

  1. Наявність перебудови в роботі вчителя. Як це відбивається на результативності уроків?

  2. Проведення на уроці виховних дій засобами навчального предмета.

  3. Виховна спрямованість організації роботи учнів та її оцінки.

  4. Ступінь активності вчителя й учнів на уроці.

  5. Наявність активних форм навчання на уроці й ефективність їхнього використання вчителем.

  6. Що нового з’явилось у практиці роботи вчителя? Як це впливає на характер взаємин учителя та учнів?

  7. Науковість викладання.

  8. Практична спрямованість навчання.

  9. Які якості особистості особливо активно розвиваються на уроці?

14

Стан перебудови та виховна результативність роботи вчителя відповідно до задач реформи школи

  1. Наявність системи у проведенні класних годин.

  2. Розмаїття тематики класних годин та їх відповідність віковим особливостям учнів класу.

  3. Цільова спрямованість класних годин та їх виховна результативність.

  4. Участь дітей та їхніх батьків у підготовці та проведенні класних годин.

  5. Наявність атмосфери взаємної зацікавленості дітей і вчителя питаннями, які розглядаються на позакласних заходах.

  6. На формування яких громадянських якостей особистості учнів класу спрямований позакласний захід?

15

Виявлення та вивчення досвіду роботи вчителів над здійсненням методичної теми школи

  1. Виховна роль уроку у формуванні громадянських якостей особистості школяра відповідно до його віку.

  2. Постановка мети уроку, його мобілізуюча роль в активізації розумової діяльності учнів при:

  • перевірці домашніх завдань;

  • поясненні нового матеріалу;

  • закріпленні навчального матеріалу.

  1. Наявність активних форм навчання.

  2. Використання досвіду вчителів-новаторів.

  3. Наявність та ефективність індивідуального підходу до навчання й виховання учнів на уроці при опитуванні, повідомленні нового навчального матеріалу, організації самостійної роботи.

16

Створення загальних умов ефективності навчально-виховного процесу

  1. Забезпечення загальних умов ефективності уроку:

  • попередні вказівки за планом задачі, основні етапи, лаконічність, ясність тощо;

  • навчальні посібники, ТЗН, що сприяють швидкому включенню учнів у роботу;

  • немає потрібних затримок і відсутності на уроці.

  1. Адаптація навчання до учнів:

  • навчання відповідає віковим особливостям учнів;

  • у певних випадках учитель враховує індивідуальні особливості школярів;

  • для учнів з різним рівнем навченості даються групові завдання відповідної складності.

17

Викладацька компетентність

  1. Володіння програмовим матеріалом з предмета і методами навчання:

  • інформація та демонстрація відповідають темі, точні, сучасні;

  • без утруднення використовуються принаймні дві форми навчання;

  • застосовуються оригінальні методи та прийоми навчання.

18

Техніка пояснення нового матеріалу, використання інноваційних форм та методів навчання

  1. Усні й письмові пояснення:

  • ключові моменти уроку відбиті на дошці (опора для розумової діяльності учнів);

  • записи на дошці акуратні та розбірливі;

  • вимова й побудова усного мовлення правильні та професійні.

  1. Роз’яснення при нерозумінні матеріалу учнями:

  • виявляються незрозумілі слова чи фрази та заміняються загальнодоступними описовими виразами;

  • пояснення даються за допомогою аналогій і прикладів;

  • неявна навчальна інформація вводиться з аналізу наявних знань.

19

Навчальна взаємодія вчителя й учнів, тобто суб’єктів навчально-виховного процесу

  1. Оцінювання та корекція діяльності учнів:

  • оцінка дій школяра відбувається незалежно від особистого ставлення до нього педагога;

  • учитель уникає прямих вказівок і корекції діяльності учнів;

  • учні мотивуються до самооцінки та самокорекції, а також до оцінювання та корекції один одного.

20

Створення продуктивної атмосфери на уроці між суб’єктами навчально-виховного процесу

  1. Стимулювання інтересу учнів:

  • використовуються цікаві незвичайні аспекти теми, парадокси, гумор тощо;

  • пропонуються проблемні та творчі завдання;

  • на уроках використовується життєвий досвід учнів.

21

Підтримка належної дисципліни в класі

  1. Підтримка ділової включеності учнів на уроці:

  • використання прийомів активізації уваги учнів;

  • застосування активних методів навчання (дискусія, ділова гра, діалог тощо);

  • використання спеціальних прийомів організації активних і пасивних учнів.

  1. Вплив на порушення дисципліни:

  • педагог не зауважує дрібних і навмисних порушень;

  • негайно, але виважено реагує на серйозні порушення дисципліни;

  • педагог по можливості не бореться з порушниками дисципліни, а використовує їх для організації особливих форм навчальної роботи.

22

Перевірка науково-теоретичного та методичного рівнів викладання предметів

  1. Організація навчальної діяльності, мети уроку, закріплення вивченого матеріалу, інтеграція:

  • урок починається зі стимулюючого вступу, залучення уваги учнів і забезпечення необхідної мотивації;

  • новий матеріал представляється як питання-відповідь на проблеми, поставлені на попередньому занятті у вступі;

  • підсумки уроку підбиваються як співвідношення досягнутих результатів із пройденими раніше іншими предметами, з життям (нову ідею пов’язати зі старою)

23

Розвиток самостійності й ініціативи учнів

  1. Допомога учнів у виробленні позитивної самооцінки:

  • у мові педагога відсутні сарказм, глузування, докори тощо;

  • конкретні учні заохочуються за конкретну роботу;

  • педагог підтримує, схвалює школярів, які зіткнулися з ускладненнями.

24

Вивчення ефективності методів роботи вчителя

  1. Сполучення яких методів і засобів навчання у процесі формування навчальних компетентностей забезпечує більш високий результат?

  2. Чи впливає розвиток навчально-пізнавальної активності учнів на уроці на формування спеціальних компетентностей із предмета?

  3. Яке місце на уроці приділяється формуванню загальнонавчальних компетентностей? Результат цієї роботи.

25

Виконання попередніх рекомендацій, рішень педради, МО або наказу

  1. Які методи навчання використовує вчитель для активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів?

  2. Чи відповідають зазначені методи меті уроку?

  3. Темп уроку.

  4. Які види навчальної діяльності використовує вчитель для активізації пізнавальної діяльності учнів?

26

Перевірка системи опитування та контролю знань учнів

  1. Які форми контролю використовує вчитель на уроці?

  2. Чи володіє вчитель критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів на уроці?

  3. Чи користується вчитель рекомендаціями Міністерства освіти і науки України щодо виставлення оцінок у зошитах? Як часто перевіряються письмові роботи?

  4. Чи знає вчитель види оцінювання і як ними користується?

27

Організація актуалізації опорних знань учнів

  1. Яке місце на уроках приділяється формуванню загальнонавчальних компетентностей? Результат цієї роботи.

  2. Чи впливає розвиток навчально-пізнавальної активності на уроці на формування спеціальних компетентностей із предмета? Яким чином?

  3. Які форми актуалізації опорних знань, умінь і навичок використовує вчитель? Який результат?

  4. Сполучення яких методів і засобів навчання процесі формування навчальних компетентностей забезпечує більш високий результат?

28

Форми роботи вчителя з розвитку вмінь і навичок інтелектуальної роботи

  1. Які методи навчання використовує вчитель для розвитку вмінь і навичок інтелектуальної роботи?

  2. Які форми організації навчання забезпечують більш високу результативність роботи з формування активності учнів на уроці?

  3. Який характер спілкування вчителя з учнями? Як це відбивається на активності учнів під час навчання?

  4. Які форми роботи використовує вчитель щодо розвитку інтелекту учнів?

  5. Рішення нестандартних ситуацій на уроці. Результат.

  6. До яких засобів активізації уваги та мислення вдається вчитель? Результат.

29

Вивчення у школярів якості (стандарту) знань на уроці

  1. Навчання відповідає віковим особливостям учнів.

  2. Учитель у необхідних випадках враховує індивідуальні здібності школярів.

  3. Для учнів з різним рівнем навченості даються групові завдання відповідної складності.

  4. Групова діяльність – зв’язок, відносини, загальна задача,спільне рішення задачі.

30

Наступність у навчанні учнів 4- 5-х класів. Організація адаптаційного періоду

  1. Вивчити, проаналізувати й оцінити ефективність діяльності вчителів у 5-х класах по дотриманню наступності в навчанні й вихованні учнів.

  2. Виявити успіхи й проблеми в період проходження учнями адаптаційного періоду, намітити шляхи корекції недоліків.

  3. Провести мікродослідження «Проблеми адаптації 5-класника».

  4. Перевірити техніку читання в учнів 5-х класів і відповідність результатів «моделі випускника» віковій нормі.

31

Організація індивідуальної розумової роботи учнів на уроці

  1. Наявність у діяльності системи вчителя системи індивідуальної роботи з учнями.

  2. Етапи уроку, на яких використовується індивідуальна робота з учнями.

  3. Форми індивідуальної роботи з учнями.

  4. Ступінь диференційованості завдань для різних категорій учнів.

  5. Індивідуалізація домашнього завдання.

32

Організація самостійної роботи учнів на уроці

  1. Етапи уроку, в процесі яких проводиться самостійна робота.

  2. Кількість часу, що займає самостійна робота на уроці.

  3. Переваги учнів у самостійній роботі.

  4. Підведення підсумків самостійної роботи.

  5. Диференційованість самостійної роботи.

  6. Форми самостійної роботи (індивідуальна, парна, групова тощо).

  7. Рівень самостійної роботи (репродуктивний, частково-пошуковий, дослідницький).

  8. Ефективність самостійної роботи.

33

Аналіз якості підготовки вчителя до уроку

  1. Ступінь організаційної підготовленості учнів до уроку.

  2. Включення учнів у роботу на уроці.

  3. Раціональне використання часу на уроці.

  4. Виконання санітарно-гігієнічних норм уроку, правил техніки безпеки, охорони праці.

  5. Ступінь оснащеності уроку наочністю, ТЗН, ефективність їх використання.

  6. Ведення документації вчителем.

  7. Організаційна завершеність уроку, запис домашніх завдань (обсяг, ступінь труднощів, диференціація, інструктаж).

  8. Дидактичний аспект:

  • постановка цілей і завдань уроку;

  • дотримання дидактичних принципів (науковості, наочності, повноти, міцності, доступності тощо);

  • дотримання логіки викладення навчального матеріалу;

  • використання різних форм, засобів і методів навчання;

  • активізація пізнавальної діяльності учнів;

  • організація самостійної роботи учнів;

  • відповідність ходу і результату уроку вимогам, поставленим до заняття, загальній дидактичній меті;

  • забезпечення високого рівня пізнавальної активності учнів;

  • реалізація принципів диференціації та індивідуалізації на уроці.

  1. Методичний аспект:

  • діяльність учителя й учнів в основних структурних компонентах уроку;

  • сукупність прийомів і методів, використаних для досягнення дидактичної мети уроку;

  • ефективність використання дидактичних принципів;

  • прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці;

  • оптимальність співвідношення методів і видів перевірки знань учнів;

  • види та місце самостійної роботи учнів на різних етапах уроку;

  • керівна роль учителя в процесі роботи учнів;

  • методи диференціації роботи з учнями залежно від індивідуальних особливостей і можливостей.

  1. Психологічний аспект:

  • рівень психологічної взаємодії вчителя та учнів;

  • ступінь відповідності змісту і структури уроку принципам розвиваючого навчання;

  • урахування вікових особливостей учнів;

  • виконання психологічних і гігієнічних вимог до організації уроку;

  • ступінь активності учнів.

  1. Виховний аспект:

  • вивчення ступеня і прийомів виховного впливу уроку на учнів;

  • ступінь естетичного впливу уроку на учнів;

  • рівень культури, організованості, дисциплінованості учнів, стиль взаємин один з одним і вчителем.

34

Ефективність методичних прийомів учителя, що формують високий рівень навчальних досягнень учнів

  1. Чи вчить учитель вибирати з інформації головне, основне?

  2. Чи прищеплює вчитель учням навички запам’ятовування основних положень курсу, необхідних для подальшого просування вперед?

  3. Чи навчає вчитель логічним навичкам (аналізу, синтезу, порівнянню, систематизації тощо)?

  4. Чи навчає вчитель конкретному й абстрактному мисленню та узагальненню одиничних предметів та явищ у межах шкільної програми?

35

Контроль за здійсненням диференційованого підходу до учнів

  1. Організація роботи з невстигаючими учнями на уроці:

  • чи доступний темп викладу матеріалу для невстигаючих учнів;

  • чи акцентує вчитель увагу на найголовніших моментах нової теми;

  • чи з’ясовує ступінь розуміння матеріалу невстигаючими учнями;

  • чи використовує засоби виклику інтересу до уроку (технічні й наочні засоби навчання, аналогії, порівняння й інші);

  • чи проводить учитель роботу з навчанням прийомам самоконтролю й взаємоконтролю;

  • як організована взаємодопомога учнів;

  • чи підготовлені індивідуальні й групові завдання відповідно до пізнавальних можливостей учнів;

  • чи проводиться інструктаж з виконання домашнього завдання, чи розглядаються шляхи подолання можливих утруднень учнів;

  • чи ведеться облік навчальних утруднень учнів.

  1. Організація роботи з обдарованими учнями:

  • які прийоми й засоби використовуються при організації роботи з обдарованими учнями для досягнення поглибленого вивчення ними теми;

  • чи диференційоване домашнє завдання;

  • чи давалися випереджувальні або творчі завдання.

  1. Чи використовувалися прийоми диференційованого навчання в роботі з учнями, що встигають на достатньому та високому рівнях.

36

Дотримання санітарно-гігієнічних норм при організації та проведенні уроку

  1. Дотримання розмірів проходів і відстаней між меблями у навчальному кабінеті.

  2. Дотримання температурного режиму в кабінеті.

  3. Дотримання вимог щодо природного та штучного освітлення.

  4. Дотримання режиму провітрювання кабінету.

  5. Дотримання режиму навчальних занять у 1 класі.

  6. Створення умов для задоволення біологічної потреби школярів у русі (фізкультхвилинки, рухливі ігри тощо).

  7. Облік санітарних вимог при використанні різних технічних засобів навчання.

  8. Дозування домашніх завдань для учнів.

  9. Організація вологого прибирання в кабінеті.

37

Робота по ліквідації прогалин у знаннях

  1. Сформованість в учнів умінь і навичок відповідно до програмових вимог кожного розділу курсу.

  2. Сформованість в учнів умінь порівнювати, аналізувати, робити висновки, використовувати алгоритми для виконання завдань.

  3. Уміння самостійно (чи за допомогою вчителя) виконувати завдання, що ускладнюються, аж до олімпіадного рівня, використовуючи вже засвоєні знання.

  4. Уміння учнів використовувати здобуті навички при виконанні завдань з предметів.

38

Результативність організації методів і прийомів оцінювання навчальних досягнень учнів

  1. Чи визначає вчитель мету контролю й оцінювання, тобто конкретні результати навчання, яких планувалося досягти при вивченні теми, курсу, розділу.

  2. Чи визначає навчальну діяльність учитель (запитання, завдання, відповіді, що відбивають засвоєння окремих понять із даної теми).

  3. Чи складає вчитель завдання для перевірки цієї діяльності.

39

Раціональне використання часу на уроці

  1. Ступінь організаційної підготовленості учнів до уроку.

  2. Включення учнів у роботу на уроці.

  3. Раціональне використання часу уроку.

  4. Виконання санітарно-гігієнічних норм уроку, правил техніки безпеки, охорони праці.

  5. Ступінь оснащеності уроку наочністю, ТЗН, ефективність їх використання.

  6. Ведення документації вчителем.

  7. Організаційна завершеність уроку, запис домашніх завдань (обсяг, ступінь труднощів, диференціація, інструктаж).

40

Внутрішньопредметні та міжпредметні зв’язки для досягнення глибини засвоєння навчальної інформації та способів навчальної діяльності

  1. Чи висвітлює вчитель суміжні предмети, чи узгоджено виділяє внутрішньопредметні та між предметні проблеми, завдання?

  2. Чи систематично використовує вчитель опору на такі зв’язки?

  3. Чи знає вчитель суміжні предмети, чи узгоджено виділяє внутрішньопредметні та між предметні проблеми, завдання?

  4. Чи ставить учитель перед учнями конкретні пізнавальні цілі та задачі між предметного зв’язку, що забезпечує напрямок думки й активне використання навчальної інформації?

41

Прийоми, які використовує учитель для підтримки активної уваги учнів протягом усього уроку

  1. Чи чітко вчитель формує цілі й задачі майбутніх занять, домагаючись їхнього розуміння кожним учнем?

  2. Чи використовує вчитель об’єкти, на яких повинна бути зосереджена увага учнів, усуваючи по можливості всі сторонні подразники?

  3. Чи використовує вчитель різноманітні методи навчання та види навчальної діяльності?

  4. Чи використовує вчитель різноманітні засоби підвищення інтересу учнів до досліджуваної проблеми (новизна, актуальність, ефективність)?

  5. Чи застосовуються вчителем прийоми, що забезпечують стійкість і продуктивність уваги (емоції, розрядка, виразність мови тощо)?



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал