Сфз: дослідження, наука, практика, імплементація 4 квартал 2015 року Харків 2015 issn 2412-4435 2 вісник відкритої міжнародної інтернет-конференції



Скачати 372.75 Kb.

Сторінка3/5
Дата конвертації08.12.2016
Розмір372.75 Kb.
1   2   3   4   5
«МСФЗ: ДОСЛІДЖЕННЯ, НАУКА, ПРАКТИКА, ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ»
СеКцІя 4 “МСФЗ ДЛя МАЛОГО ТА СеРеДНьОГО БІЗНеСУ: МІжНАРОДНий ДОСВІД,
ВПРОВАДжеННя В УКРАїНІ”
Шапар К.В.
Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова
МСФЗ для МСП: переваги та недоліки для вітчизняних малих та середніх підприємств
Анотація. Розглянуто фінансову звітність за МСФЗ: переваги та недоліки для вітчизняних малих та се-
редніх підприємств, питання невідповідності чинних форм фінансової звітності до вимог МСФЗ для МСП.
Перехід України на міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) є вимогою часу, ринкової системи господарювання й зумовлений прагненням нашої держави увійти у Європейський економічний простір. Важ- ливим напрямом у цьому є удосконалення організації та методики складання фінансової звітності малими та середніми підприємствами (МСП), як найчисленнішої групи суб’єктів господарювання, відповідно до вимог
МСФЗ для МСП.
В умовах сьогодення малі та середні підприємства (МСП) відіграють важливу роль у формуванні належ- ного соціально-економічного клімату держави, створюючи додаткові робочі місця, формуючи середній клас, зменшуючи негативний прояв кризових процесів на економіку і, зрештою, нівелюючи руйнівні наслідки кризи минулих років.
МСП значним чином втягнуті в процес інтеграції України у Європейський економічний простір, що вима- гає як від держави активних дій, а саме: уніфікації законодавства та нормативно-правового регулювання, вдосконалення національної системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності відповідно до загаль- новизнаних стандартів. Фінансова звітність є основним джерелом інформації про господарську діяльність та фінансовий стан підприємства, яка дає реальну можливість здійснити правильну та достовірну оцінку його вартості. Від ефективності системи бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності значним чином залежить можливість виходу вітчизняних МСП на міжнародні ринки, налагодження партнерських зв’язків з іноземними суб’єктами господарювання, залучення іноземних інвестицій, отримання зовнішніх кредитів тощо. Саме тому питання гармонізації та стандартизації фінансової звітності МСП, як запоруки прозорості
їх обліку та звітності, у контексті трансформації національної системи бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних вимог є актуальними та потребують детального вивчення.
В Україні існує певний вдалий досвід використання міжнародних стандартів при складанні фінансової звітності підприємствами-лідерами ринку, компаніями, які працюють з іноземними інвесторами, виходять на міжнародні ринки та цінують свою ділову репутацію. це, зокрема, пояснюється і тим, що Міністерство фінан- сів України постійно удосконалює та вносить зміни в національні П(С)БО, наближуючи їх до міжнародних стандартів з метою скорочення розриву між вітчизняною системою обліку та загальноприйнятою світовою практикою. Тому впровадження МСФЗ у діяльність МСП є справою часу.
На сьогодні в Україні застосовуються як МСФЗ, так і національні П(С)БО. Перелік суб’єктів господарю- вання, які зобов’язані застосовувати МСФЗ, визначений ч. 2 ст. 121 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» [2]. Всі інші самостійно визначають доцільність використання МСФЗ для підго- товки фінансової звітності. Свій початок МСФЗ для малих та середніх підприємств (МСФЗ для МСП) беруть з липня 2000 р. з 17 сесії Міжурядової робочої групи експертів з міжнародних стандартів обліку і звітності, яка виявила низку перешкод, з якими стикнулися малі та середні підприємства, застосовуючи стандарти бух- галтерського обліку, прийняті різноманітними органами як на національному, так і на міжнародному рівні [6, с. 17]. В Україні МСФЗ для МСП були оприлюднені лише 09.07.2009 р. цей стандарт передбачає спрощення процедур ведення обліку та складання фінансової звітності на МСП, а також забезпечує задоволення потреб зовнішніх користувачів в якісній та об’єктивній інформації на міжнародному рівні, що є особливо важливим в умовах інтеграції вітчизняних МСП у світову економічну спільноту. Вивчення праць вітчизняних науков- ців, а також аналіз досвіду окремих підприємств, які перейшли на використання МСФЗ, дало можливість нам визначити основні переваги впровадження МСФЗ для МСП, а саме: 1) фінансово-кредитні установи у процесі прийняття рішень щодо надання кредиту, визначення умов та відсоткових ставок, здійснення моніторингу наданих кредитів перш за все віддають перевагу тим підприємствам, фінансова звітність яких складена згідно з вимогами МСФЗ, що забезпечує її надійність, прозорість та порівнянність; 2) підвищення надійності висновків, які побудовані на основі звітності, яка складена згідно з вимогами МСФЗ, що забезпе- чує прозору та чітку роботу з постачальниками і покупцями, які хочуть оцінити фінансовий стан підприєм- ства та перспективи ділових стосунків; 3) отримання власниками та інвесторами, які не беруть участь у постійному управлінні та контролі підприємством, але хочуть володіти необхідною інформацією, можливості порівнювати показники, які подані у звітності різних суб’єктів господарювання в різних країнах на зіставній основі. В Україні право на застосування МСФЗ мають різні за розміром підприємства, критерії визнання яких подані у Господарському кодексі України. Така класифікація має низку подібних рис до підходів, що застосо- вуються у країнах Євросоюзу МСФЗ для МСП в Україні мають право застосовувати тільки середні, малі та мі-

16
ВІСНИК ВІДКРИТОЇ МІЖНАРОДНОЇ ІНТЕРНЕТ-КОНФЕРЕНЦІЇ
кропідприємства. Проте у МСФЗ для МСП не подано кількісних критеріїв віднесення підприємств до малих та середніх, що ускладнює процес уніфікації, адже у різних країнах такі критерії значно відрізняються. Згідно з п. 12 МСФЗ для МСП малими та середніми підприємствами є суб’єкти господарювання, які: 1. Не є підзвітни- ми громадськості. За п. 1.3. МСФЗ для МСП, підприємство є підзвітним, якщо: - його боргові зобов’язання чи
інструменти капіталу перебувають в обігу на публічному ринку або воно знаходиться в процесі випуску та- ких інструментів для обігу на публічному ринку; - на відповідальному зберіганні у нього знаходяться активи великої групи сторонніх осіб, і таке зберігання є одним з основних видів його діяльності; 2. Оприлюднюють фінансові звіти загального призначення для зовнішніх користувачів. Таким чином, більшість підприємств, які відповідно до вітчизняного законодавства зобов’язані застосовувати МСФЗ (ПАТ, банки, кредитні спілки, страхові компанії, брокери/дилери цінних паперів, інвестиційні фонди та інвестиційні банки), але належать до малих і середніх підприємств і є підзвітними громадськості, не зможуть застосовувати МСФЗ для МСП.
Особливістю використання МСФЗ для МСП є те, що у ньому не передбачено скороченої форми складання фінансової звітності (як при застосуванні П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва»), у ньому визначено лише певні особливості обліку, що можуть бути використані МСП. Відмінністю між МСФЗ для МСП та П(С)БО 25 є також вимоги щодо набору фінансових звітів. Так, при застосуванні положень П(С)
БО 25 вітчизняні МСП мають складати такі форми звітності: 1-м «Баланс» та 2-м «Звіт про фінансові ре- зультати», тоді як при використанні МСФЗ для МСП (п. 3.17. розділ 3): 1) звіт про фінансовий стан на дату звітності; 2) звіт про сукупний дохід за звітний період або окремий звіт про прибутки та збитки і окремий звіт про сукупний дохід; 3) звіт про зміни у власному капіталі за звітний період; 4) звіт про рух грошових коштів за звітний період;
Перспективи подальших досліджень з даної тематики полягають у необхідності визначення основних елементів фінансової звітності за національними П(С)БО та МСФЗ для МСП, порівняння якісних характери- стик та принципів, спільних та відмінних рис фінансової звітності, складеної за національними П(С)БО та
МСФЗ для МСП, визначення форм фінансової звітності для МСП, які будуть адаптовані під вимоги МСФЗ для
МСП та потреб зовнішніх і внутрішніх користувачів фінансової звітності.

17
«МСФЗ: ДОСЛІДЖЕННЯ, НАУКА, ПРАКТИКА, ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ»
СеКцІя 5 “МСФЗ-ЗВІТНІСТь: ОСОБЛиВОСТІ АУДиТУ І АНАЛІЗУ”
Колбасюк О.О.
Луцький національний технічний університет
Облікове забезпечення оцінки ймовірності господарських операцій
для складання звітності відповідно до МСФЗ
Анотація. Дуже часто при опрацюванні міжнародних стандартів зустрічається поняття «ймовірність».
Однак, ні у вітчизняній обліковій літературі, ні в досліджуваних нами зарубіжних джерелах не зустрічається
порядок її визначення або обліку чи принаймні якісь практичні рекомендації для бухгалтерів щодо викори-
стання цієї категорії.
Імовірність – це числова характеристика можливості того, що випадкова подія відбудеться в умовах, які можуть бути відтворені необмежену кількість разів. Використання ймовірності в якості об’єкта обліку вима- гає осмислення господарського життя по-новому, оскільки її врахування зумовлює необхідність відображен- ня не лише тих фактів господарського життя, що вже відбулися чи відбуваються в поточному періоді, але й наслідків тих фактів господарського життя, що в майбутньому за певних умов вплинуть на зміну фінансового стану підприємства.
Науковці звернули увагу на ймовірність подій для цілей обліку при дослідженні умовних фактів госпо- дарського життя – це зумовлений певною причиною факт господарського життя, що не має точно визначе- ного наслідку (результату), оскільки останній зумовлений впливом певних обставин, правил, вимог, подій, даних, тощо.
Дослідження нами всіх МСБО та МСФЗ, які впроваджено до використання в Україні і оприлюднені на сайті Верховної ради, показало, що про ймовірність господарських подій йдеться у 16 стандартах з 44. Від- повідно оцінка ймовірності господарських операцій впливає не лише на розкриття інформації у примітках, але й на оцінку основних статей звітності
Умовно всі ці статті можна поділити на два види в залежності від методу оцінки ймовірності:
По-перше, – оцінюється тільки наявність ймовірності (в стандартах чітко не вказується, але з тексту мож- на зробити висновок, що якщо ймовірність більше 0, то об’єкт слід визнавати). Наприклад, дохід визнається, тільки коли є ймовірність надходження до суб’єкта господарювання економічних вигід, пов’язаних з опера- цією; якщо результат операції не може бути достовірно оцінений і не існує ймовірності відшкодування поне- сених витрат, дохід не визнається, а понесені видатки визнаються як витрати. Собівартість об’єкта основних засобів слід визнавати активом, якщо і тільки якщо є ймовірність, що майбутні економічні вигоди, пов’язані з об’єктом, надійдуть до суб’єкта господарювання
По-друге, - необхідно знати рівень ймовірності, оскільки мова йде про більш і менш ймовірніші події
(в тексті стандарту вказується, що при більшій ймовірності визнаємо, при меншій – відображаємо поза ба- лансом). Наприклад у разі, коли ймовірніше, що існуюче зобов’язання існувало на кінець звітного періоду, суб’єкт господарювання визнає забезпечення (якщо задоволено критерії визнання); у разі, коли ймовір- ніше, що існуюче зобов’язання не існувало на кінець звітного періоду, суб’єкт господарювання розкриває
інформацію про умовне зобов’язання.
Досліджуючи оцінку та облік ймовірності господарських фактів згідно МСФЗ, ми зосередили наші дослід- ження на двох основних групах:
• Забезпечення (відображаються в звіті про фінансовий стан);
• Умовні активи і умовні зобов’язання (інформація про них розкривається лише в примітках).
ймовірність впливає на оцінку забезпечення - зобов’язання з невизначеним строком або сумою. Щодо умовних активі і зобов’язань, то ймовірність впливає на те, чи взагалі вони будуть відображатись в обліку.
Вимоги до оцінки і розкриття ймовірності при визнанні умовних активів, забезпечень і зобов’язань за
МСФЗ полягають в наступному:
1. Інформація про умовні активи і зобов’язання розкривається тільки в пояснювальній записці до бух- галтерської звітності організації за звітний період в тому випадку, якщо існує висока або дуже висока ймовір- ність того, що вони відбудуться.
2. Ступінь імовірності бухгалтер може оцінити або суб’єктивно, спираючись на власний досвід (знання ситуації), або об’єктивно, залучаючи для оцінки інших фахівців (юристів, аналітиків, експертів і т. д.). При цьому особлива точність в оцінці важлива не стільки для цілей бухгалтерського обліку, скільки для прий- няття управлінських рішень. Але самої вказівки на ступінь імовірності або величину оцінки умовного активу,
інформація про умовні активи в пояснювальній записці до бухгалтерської звітності організації не повинні містити.
3. якщо розкриття інформації може спричинити втрати або інший збиток для організації, то розкриваєть- ся лише загальний характер умовного факту.
4. якщо компанія спільно і порізно відповідальна за зобов’язанням, частина зобов’язання, яку, яку

18
ВІСНИК ВІДКРИТОЇ МІЖНАРОДНОЇ ІНТЕРНЕТ-КОНФЕРЕНЦІЇ
ймовірно, погасять інші сторони, вважається умовними зобов’язанням. По частині зобов’язання, яку повин- на погасити дана компанія визнається забезпечення, за винятком випадків, коли не може бути здійснена надійна оцінка.
5. Суб’єкт господарювання визначає ймовірність подій враховуючи всі наявні свідчення, включаючи, наприклад, висновок експертів
В якості джерел інформації для оцінки ймовірності можуть бути використані дані про аналітичні факти господарської діяльності, висновки незалежних експертів, події після звітної дати, що дозволяють отримати додаткові аналітичні дані. Оцінка результатів і фінансового ефекту визначаються за допомогою судження керівництва компанії, доповненого досвідом аналогічних операцій і, в деяких випадках, звітами незалежних експертів. В закордонних підприємствах оцінкою і аналітичними розрахунками для визначення майбутніх операцій займаються спеціальні експерти, а бухгалтера тільки використовують їх результати для власних суджень. В Україні поки що не розвинуто прогнозування, на більшості підприємствах такі розрахунки не проводяться, не говорячи про залучення незалежних експертів.
Зважаючи на відсутність наукових праць з оцінки досліджуваної категорії в обліковій науці, нами зро- блено пошук в споріднених економічних науках, де проводить оцінка ймовірності господарських операцій.
Поняття імовірності спостерігається у всіх аспектах господарського життя підприємства, але найбільше при визначенні поняття ризику.
При оцінюванні ризику найголовнішим є простота, ефективність методу та правильність проведення оцінки. Основною проблемою в нашій країні є брак або навіть відсутність необхідної для оцінки ризику
інформації, відповідно і для оцінки ймовірності, що вимагає широкого залучення експертів, в якості яких і виступають бухгалтери.
Виникнення та відображення умовних фактів господарського життя - це питання суто бухгалтерських суджень, оскільки бухгалтер самостійно оцінює їх ймовірність і вирішує відображати чи не відображати дані факти в обліку, основне, щоб вони відображались достовірно, а бухгалтери це робили добросовісно, дбаючи насамперед про прийняття ефективних управлінських рішень.
Ми пропонуємо передбачити окреме роз’яснення в складі облікової політики, або окремим документом рекомендації для бухгалтерів щодо обчислення ймовірності господарських операцій, які впливають на оцін- ку об’єктів обліку.
В структурі документу слід виділити наступні розділи:
1. Формування сценаріїв розвитку майбутніх подій на підприємстві і джерело даних (звіти аналітичного відділу, висновки експертів і т.д.)
2. Документальне підтвердження умовних фактів господарського життя, на підставі яких обчислюється ймовірність.
3. Варіанти розрахунку ймовірності (зазначення конкретних величин).
Слід зазначити, що ця інформація більше буде використовуватись не користувачами звітності, а ауди- торами для перевірки правильності представлення показників звітності, формування приміток, дотримання
Железняк Д.О.
Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова
Оцінка основних засобів за міжнародними стандартами обліку
Анотація. Основні засоби завжди були важливим елементом, що забезпечує ефективне функціонування
діяльності будь-якого підприємства. У більшості підприємств саме основні засоби займають більшу части-
ну активів. Їх стан і вартість цікавить як керівництво, так і інвесторів, засновників, акціонерів. Достовірна
оцінка об’єктів основних засобів, виходячи з принципу обачності, дозволяє робити висновки про фінансовий
стан та приймати обґрунтовані управлінські рішення.
У Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку і звітності питання обліку основних засобів розгля- даються в МСБО 16 «Основні засоби», метою якого є визначення підходу до обліку основних засобів для забезпечення зрозумілості інформації про інвестиції суб’єкта господарювання в його основні засоби та зміни в цих інвестиціях.
Під впливом багатьох факторів балансова вартість основних засобів може істотно відхилятися від вар- тості їх відтворення в сучасних умовах. Усунути це відхилення можна за допомогою переоцінки. Таким чином, переоцінка, якщо розглядати її наслідки в комплексі, є досить дієвим механізмом управління показ- никами фінансового стану організації. Крім того, бухгалтерська звітність в частині подання інформації про наявність основних засобів стає більш достовірною, адже переоцінка дозволяє відобразити реальну вартість основних засобів. Саме тому оцінка основних засобів за міжнародними стандартами є актуальним питанням, особливо за умов продовження економічної кризи.

19
«МСФЗ: ДОСЛІДЖЕННЯ, НАУКА, ПРАКТИКА, ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ»
Інфляція в річному вирахуванні незначна, і її впливом на вартість активів можна знехтувати. Але для об’єктів основних засобів з тривалим терміном корисного використання ефект від інфляції буде накопичува- тися з плином часу. Відображення таких основних засобів за їх історичною вартістю призведе (і призводить) до того, що баланс буде являти собою «колекцію різнорідних вартостей». Регулярна переоцінка об’єктів основних засобів з тривалим терміном корисної служби дозволить привести їх балансову вартість до єдиного знаменника, що, як вважається, зробить подання активів у звітності більш достовірним.
В даний час у компаній є вибір між двома способами обліку основних засобів (рис.1). Але в світлі остан- ніх тенденцій поширення обліку за справедливою вартістю для все більшої кількості активів можна очікувати відмови від моделі обліку за собівартістю навіть для основних засобів.
Підприємство згідно МСБО 16 може вибрати одну з двох моделей обліку подальшої оцінки:
1. модель собівартості;
2. модель переоцінки вартості.
Модель переоцінки полягає у тому, що після визнання активом, об’єкт основних засобів (справедливу вартість якого можна достовірно оцінити) слід обліковувати за переоціненою сумою, яка є його справедли- вою вартістю на дату переоцінки мінус будь-яка подальша накопичена амортизація та подальші накопичені збитки від зменшення корисності.
Модель переоцінки передбачає два методи оцінки: метод пропорційної переоцінки та метод списання накопиченого зносу. Згідно з методом пропорціональної переоцінки сума накопиченої амортизації на дату переоцінки переоцінюється в тій же пропорції, що і зміна балансової вартості активу до вирахування амор- тизації; при цьому після переоцінки балансова (залишкова) вартість активу дорівнює його переоціненій вартості.
Облік за переоціненою вартістю вимагає регулярної переоцінки основних засобів з урахуванням їх справедливої вартості. При цьому формується резерв переоцінки, який відображається у складі капіталу.
Стандарт дозволяє перенесення частини резерву переоцінки на рахунок нерозподіленого прибутку, що дає ефект збільшення прибутку не пов’язаний з поліпшенням фінансових показників діяльності компанії, а зі збільшенням ринкової вартості активів.
Для визначення того, чи буде знецінюватися актив, застосовується МСБО (IAS) 36 «Зменшення кори- сності активів», в якому детально описується перегляд балансової вартості, відновлюваної суми і момент визнання або припинення визнання збитку від знецінення. Питання визначення зміни корисності основних засобів є надзвичайно важливим для обліку на підприємстві, оскільки воно впливає на фінансовий стан самого підприємства (відображаючи у складі власного капіталу суму втрат або вигід від зменшення або відновлення корисності) та виступає механізмом, за допомогою якого дається глибока оцінка ефективності використання активів підприємств в ринкових умовах. це дозволить підприємству оперативно реагувати на зміну факторів в зовнішньому економічному середовищі, розраховувати ймовірність ризиків його діяльності та дасть змогу найточніше оцінити стан активів в майбутніх періодах, з урахуванням обставин у звітному періоді.

20
ВІСНИК ВІДКРИТОЇ МІЖНАРОДНОЇ ІНТЕРНЕТ-КОНФЕРЕНЦІЇ
СеКцІя 6 “МСФЗ-ЗВІТНІСТь: ОБЛІКОВО-АНАЛІТиЧНе ТА МеТОДиЧНе ЗАБеЗПеЧеННя”
Жураковська І.В.
кандидат економічних наук,
доцент кафедри обліку і аудиту
Луцький національний технічний університет
Розкриття майбутній подій в звітності за МСФЗ
Анотація. Згруповано ряд положень, які націлені саме на фіксацію і оцінку майбутніх подій для фінан-
сової звітності. Проаналізовано використання теперішньої вартості. систематизовано об’єкти обліку, які по-
требують оцінки майбутніх подій. Розроблено рекомендації щодо облікового забезпечення майбутніх подій
Умовно облік, в залежності від періоду часу відображеного в ньому, можна класифікувати на перспек- тивний, оперативний та ретроспективний, по аналогії з видами економічного аналізу. Ретроспективний облік використовується з метою поточного контролю за господарською діяльністю. це найбільш методично роз- роблений вид обліку.
Оперативний облік теж є об’єктом вивчення вже протягом декількох століть і характеризує поточні опе- рації.
Перспективного обліку поки що не існує, однак певні його елементи можна проаналізувати вже сьогод- ні. МСФЗ приділяють належну увагу виявленню та прогнозуванню майбутніх подій.
Нами згруповано ряд положень, які націлені саме на фіксацію і оцінку майбутніх подій для фінансової звітності вже сьогодні:
• Використання принципу нарахування і відповідності доходів і витрат, що призводить до виникнення доходів і витрат майбутніх періодів (МСБО 1 «Подання фінансової звітності»).
• Визнання забезпечень (МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи»).
• Оцінка і розкриття інформації про умовні активи і зобов’язання (МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи»).
• Розкриття подій після дати балансу (МСБО 10 «Події після дати балансу»).
Крім того багато стандартів оперують визначенням теперішньої вартості активів і зобов’язань з враху- ванням ставки відсотку.
Принцип нарахування та відповідності доходів і витрат (Accruals and Matching of Costs with Revenues) полягає в тому, що результати господарських операцій потрібно відображати в облікових регістрах і бухгал- терської звітності у момент їх виникнення. Доходи і витрати майбутніх періодів, як об’єкти обліку, відобра- жаються в поточному періоді, але належать до майбутніх, як цього вимагає принцип нарахування.
МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи» пропонує враховувати майбутні події сьогодні шляхом створення забезпечень - зобов’язання з невизначеними сумою або часом погашення, умов- них активів і зобов’язань.
Пункт 48 МСБО 37 зазначає, що майбутні події, які можуть впливати на суму, потрібну для погашення зобов’язання, слід відображати в сумі забезпечення, коли є достатні об’єктивні свідчення того, що такі події відбудуться.
Забезпечення можуть створюватись для відшкодування наступних (майбутніх) витрат на: виплату від- пусток працівникам; додаткове пенсійне забезпечення; виконання гарантійних зобов’язань; реструктуриза- цію; виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів тощо..
Крім забезпечень, які мають відношення до зобов’язань, підприємства відповідно до правил бухгалтер- ського обліку можуть створювати резерви по сумнівних боргах, знецінення цінних паперів та ін. Такі резер- ви використовуються для коригування оцінки активів, але інформації про них недостатньо, так як мова йде про розкриття майбутніх подій, які вплинуть на оцінку.
Вартість активів, пов’язаних з такими резервами, доцільно відображати в балансі з врахуванням ймовір- ності і результату настання несприятливих подій.
Ще один пункт МСФЗ, який вимагає детального аналізу, - використання теперішньої вартості. Так, сума резерву повинна дорівнювати теперішній вартості у випадку, якщо вплив фактора часу на вартість грошей
істотна. Дійсно, з часом сума грошових коштів, що виділятимуться на резерв, буде змінюватися, тому кра- щий спосіб зберегти суму резерву - дисконтувати очікувані грошові потоки по теперішній вартості.
Пряма вказівка на включення до звітності інформації, яка відбулась після звітної дати міститься в МСБО
10 «Події після дати балансу».
Події після дати балансу (Post Balance Sheet Events) — це сприятливі та несприятливі події, що виникли між датою балансу та датою затвердження фінансової звітності до випуску. При цьому датою випуску звіт- ності є дата офіційного дозволу керівництва підприємства на випуск (публікацію, подання) фінансових звітів за межі підприємства.
На рис.1 узагальнено основні складові обліку подій, пов’язаних з дослідженням і оцінкою майбутнього.

21


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал