Сфз: дослідження, наука, практика, імплементація 4 квартал 2015 року Харків 2015 issn 2412-4435 2 вісник відкритої міжнародної інтернет-конференції



Скачати 372.75 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка2/5
Дата конвертації08.12.2016
Розмір372.75 Kb.
1   2   3   4   5
ВІСНИК ВІДКРИТОЇ МІЖНАРОДНОЇ ІНТЕРНЕТ-КОНФЕРЕНЦІЇ
Компанія, яка вирішила впроваджувати інтегровану звітність, може зіштовхнутися з такими проблема- ми: відсутність методологічної бази, недостатня розробленість інформаційних систем з оцінки нефінансових показників, зростання внутрішніх координаційних витрат на складання нефінансової звітності, визначення необхідного рівня деталізації даних. На концептуальному рівні немає єдиного підходу до побудови моделі
інтегрованої звітності.
Потреба у складанні інтегрованої звітності виникала під впливом внутрішніх факторів (менеджмент під- приємства починає глибше розуміти існуючі зв’язки між показниками діяльності підприємства та процесами, що відбуваються за його межами) та зовнішніх (користувачі звітності за межами підприємства прагнуть мати
інформацію не лише про ретроспективні фінансові показники діяльності підприємства, а й про майбутній його вплив на економіку, суспільство та екологію, про перспективи розвитку та можливості створювати нову вартість, задовольняти зростаючі потреби інвесторів та суспільства в цілому) [1].
Питанню щодо складання і подання інтегрованої звітності у своїх роботах приділяли увагу – О. І. Гри- ценко, Н. О. Лоханова, Р. О. Костирко, О. П. Атамас, І. О. Макаренко, К. В. Безверхий, К. В. Гнедіна та А.
М. Гордієнко, О. В. Будько, Т. С. Сікорська та О. О. Осадча та інші. Завдяки цим роботам сформовано фун- даментальні основи для подальших наукових досліджень. Проте, процес формування і подання інтегрованої звітності та питання організації та методики її складання на даний момент не повністю розкриті і вивчені, що
і актуалізує подальші дослідження у піднятій сфері обліку.
Інтегрована звітність підприємства являє собою поєднання елементів як фінансової, так і нефінансової звітності.
Головна особливість інтегрованої звітності полягає в тому, що в ній робиться акцент на факторах вироб- ництва, які компанія споживає та створює, – фінансових, виробничих, людських, інтелектуальних, природ- них та соціальних [5].
Інформація, що подається в інтегрованих звітах, має більшу цінність для користувачів, аніж стандартна фінансова звітність.
В грудні 2013 року був прийнятий Міжнародний стандарт з інтегрованої звітності, головною метою якого
є становлення провідних принципів і елементів, які визначають загальний зміст інтегрованого звіту, а також пояснення фундаментальних концепцій, які лежать в їх основі.
Інтегрований звіт згідно з Міжнародним стандартом з інтегрованої звітності має містити вісім елементів:
1. огляд організації і зовнішнє середовище;
2. управління;
3. бізнес модель;
4. ризики і можливості;
5. стратегія і розподіл ресурсів;
6. результати діяльності;
7. перспективи на майбутнє;
8. основні принципи підготовки та презентації.
Підсумовуючи результати виконаної роботи, можна стверджувати, що становлення інтегрованої звіт- ності почалося ще з 70-х років XX століття, цей процес триває і на сьогодні, оскільки існує необхідність створення інтегрованої моделі звітності на основі світового досвіду, яку можна буде адаптувати до діяльності вітчизняних підприємств.
Інтегрована звітність для потреб управління відіграє важливе значення, оскільки вона надає вичерпну
інформацію, яка необхідна менеджменту для щоденного управління і прийняття рішень.
Формування інтегрованої звітності передбачається МСФЗ 1 (п. 9, 10), а також Міжнародним стандартом з інтегрованої звітності, який містить 4 розділи:
1. використання стандарту;
2. фундаментальні концепції;
3. провідні принципи;
4. елементи змісту.
Кожному підприємству рекомендовано встановити етапи формування інтегрованої звітності, які забез- печать процес її складання.
На сьогодні, структура інтегрованого звіту не є уніфікованою, підприємство може самостійно обирати склад показників даного звіту. У науковців також різняться погляди щодо інформації, яка буде подана в структурі інтегрованих звітів. Так, К. В. Безверхий виділяє 7 розділів інтегрованої звітності, М. Проданчук –
5 розділів. На нашу думку, інтегрований звіт повинен включати:
1) Стратегічний звіт.
2) Управління підприємством.
3) Фінансова та нефінансова звітність.
4) Результати діяльності підприємства.
Література
1. Атамас П. й. Інтегрована корпоративна звітність : проблеми впровадження / П. й. Атамас // Ака- демічний огляд. – 2015. – № 1 (42). – С. 78–85.

9
«МСФЗ: ДОСЛІДЖЕННЯ, НАУКА, ПРАКТИКА, ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ»
2. Гордієнко А. М. Інтегрована звітність як інструмент забезпечення сталого розвитку суб’єктів госпо- дарювання / А. М. Гордієнко, К. В. Гнедіна // Удосконалення методики та організації обліково-аналітичної роботи : матеріали Міжнародної студентської науково-практичної конференції. – Чернігів : ЧНТУ, 2015. – С.
45–47.
3. Концепція Національної стратегії соціальної відповідальності бізнесу в Україні [електронний ресурс].
– Режим доступу : http://svb.org.ua/
4. Костирко Р. О. Інтегрована звітність – інструмент соціально відповідального бізнесу / Р. О. Костирко
// Часопис економічних реформ. – 2014. - № 1 (13). – С. 49–54.
5. Лісова е. Тенденції та проблеми формування інтегрованої звітності / е. Лісова // Бухгалтерський облік, аналіз і аудит : проблеми та перспективи розвитку : матеріали Всеукраїнської студентської науко- во-практичної конференції. – Миколаїв : НУК, 2014. – 164 с.
6. Макаренко І. О. Сучасні тенденції складання і подання корпоративної звітності / І. О. Макаренко //
Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Проблеми інтеграції України у світовий фінан- совий простір ; збірник наукових праць / НАН України. – Інститут регіональних досліджень. – Львів, 2014.
– Випуск 1 (105). – С. 410 – 415.

10
ВІСНИК ВІДКРИТОЇ МІЖНАРОДНОЇ ІНТЕРНЕТ-КОНФЕРЕНЦІЇ
СеКцІя 2 “ВПРОВАДжеННя МСФЗ В КОРПОРАТиВНОМУ СеКТОРІ УКРАїНи”
Шевченко А.В.
Харківський навчально-науковий інститут Державного вищого навчального закладу «Університет банківської справи»
Проблеми переходу вітчизняних підприємств на міжнародні стандарти фінансової звітності
Анотація. Досліджено проблеми переходу вітчизняних підприємств на Міжнародні стандарти фінансової
звітності. Останнім часом усе частіше постає питання необхідності запровадження Міжнародних стандартів
фінансової звітності (МСФЗ) у практику вітчизняних підприємств. Це пов’язано з необхідністю формування
сприятливих умов для участі підприємств в міжнародної економічної діяльності. Для цього потрібно впровад-
ження стандартизованих до міжнародних вимог облікових підходів. Адаптація українського законодавства,
у тому числі нормативної бази у сфері обліку, належить до зовнішньополітичних зобов’язань України.
Сьогодні Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) в багатьох країнах стали частиною націо- нального законодавства або загальноприйнятою практикою. Україна також вже зробила перші кроки на зустріч прийняттю МСФЗ з врахування національної специфіки. Однак, в процесі адаптації міжнародних стандартів виникають проблеми, які потребують негайного розв’язання.
В Україні передбачені досить стислі терміни для впровадження МСФЗ. Вже з 2012 року деякі підприєм- ства мали можливість надавати фінансову звітність за вимогами МСФЗ (це публічні акціонерні товариства, банки, страховики та підприємства з урядового переліку).
Загалом, визначається чотири способи впровадження МСФЗ в окремій країні: повне прийняття; опційне застосування та адаптація – були виокремленні колишнім членом РМСБО (Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку) Д. Джералдом [1]; спосіб схвалення запропонували К. Нобс та С. Зефф [2].
Оскільки вже розпочався процес опанування МСФЗ можна визначити основні проблеми, з якими стика- ються перелічені суб’єкти господарювання на кожному із етапів впровадження МСФЗ. Звичайно виділяють такі основні проблеми (див. табл. 1).
Є й позитивні моменти у цьому процесі: затверджено базове нормативне забезпечення як на рівні дер- жави, так і окремими регуляторами (НБУ, НКцПФР тощо); налагоджена офіційна взаємодія з Радою з МСФЗ
(стандарти перекладені державною мовою і перебувають у вільному доступі для всіх бажаючих); створено і вміщено на сайті Мінфіну Інтернет-ресурс, присвячений питанням упровадження МСФЗ, на якому є достатня кількість корисної інформації, порад для практичного застосування МСФЗ; організовано широке суспільне обговорення процесів упровадження МСФЗ, проводяться круглі столи, науково-практичні конференції.
Таблиця 1 - Проблеми застосування МСФЗ в Україні на різних етапах впровадження*
№ п.п.
Назва етапу
Проблеми
1.
Створення законодавчих та організа- ційних передумов впровадження МСФЗ
недостатня мотивація керівництва підприємства надання стислих термінів для підготовчого етапу впро- вадження МСФЗ
нестача кваліфікованих спеціалістів
2.
Адаптація національної норматив- но-правової бази бухгалтерського обліку низька якість облікової інформації
необхідність створення нормативно-правової бази з питань обліку для малого бізнесу
3.
Удосконалення державного регулю- вання у сфері бухгалтерського обліку необхідність урахування національної специфіки потреба у єдиних методологічних засадах

11
«МСФЗ: ДОСЛІДЖЕННЯ, НАУКА, ПРАКТИКА, ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ»
4.
Міжнародне співробітництво та світо- вий досвід відсутність досвіду стажування працівників у Раді з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку
(РМСБО)
не передбачено подальше розширення сфери застосу- вання МСФЗ для інших економічних суб’єктів
*Джерело: власна розробка автора на основі [4]
Однак, незважаючи на значні позитивні аспекти, є також проблемні моменти, які можна розділити на три групи:
1. Технічні проблеми: існуюча система бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності не повною мірою відповідає національним П(С)БО; проблеми в оцінці окремих статей на дату переходу; необ- хідність використання професійного судження бухгалтерами; техніка застосування МСФЗ (або тільки для складання звітності, або для ведення бухгалтерського обліку); відображення у звітності інвестицій у дочірні та асоційовані компанії, міцний зв’язок з податковим обліком [3].
2. Організаційні проблеми. На багатьох вітчизняних підприємствах склалася думка, що питання, пов’я- зані з обліком і звітністю, належать до внутрішніх проблем бухгалтерської служби. Однак це не так. Підго- товка інформації та складання комплекту звітності, що відповідає міжнародним стандартам, потребує залу- чення широкого кола фахівців технічних, аналітичних, фінансових служб, юристів, оцінювачів та ін.
3. Освітні проблеми. Зараз в законодавчій базі не існує обов’язкових вимог до бухгалтерів, що під- тверджують знання із МСФЗ. Назріває потреба вносити зміни до програми вищої школи. Тому регуляторам з урахуванням галузевої специфіки доцільно б було розробити програми підвищення кваліфікації з урахуван- ням МСФЗ, затвердити перелік існуючих міжнародних дипломів, що підтверджують знання з МСФЗ.
Існують відмінності між національними та міжнародними стандартами, наприклад, суттєві відмінності у відображенні інформації у Звіті про рух грошових коштів, у формі № 1 «Баланс» і формі № 2 «Звіт про фінан- сові результати» несуттєві статті згортаються з іншими суттєвими; фінансові активи показують окремими рядками; нематеріальні активи (основне завдання – правильно оцінити наявні нематеріальні активи. При безоплатному одержанні оцінку здійснюють не за справедливою вартістю, а за мінімальною плюс витрати з доведення до готовності до експлуатації. якщо виготовляють нематеріальний актив власними силами і для себе, то потрібно включити в оцінку витратні рахунки 91-94. П(С)БО 8 не передбачено, що нематеріальні активи з невизначеним терміном експлуатації не амортизуються); у П(С)БО немає інформації щодо грантів, а
МСБО 20 «Облік державних грантів» потребує їх розкриття; щодо інвестиційної нерухомості (П(С)БО 32 «Ін- вестиційна нерухомість» та МСБО 40 «Інвестиційна нерухомість»), то у П(С)БО 32 немає розділу «Розкриття
інформації» який включає критерії класифікації, методи і допущення при визначенні справедливої вартості, ступінь участі незалежних оцінювачів, суми, що включають у форму № 2 «Звіт про фінансові результати».
Необхідність застосування МСФЗ на сьогодні – це надійна та зіставна основа для оцінки фінансових ре- зультатів діяльності та фінансового стану, неможливість без них здійснення порівняльного аналізу у зв’язку з відмінностями в бухгалтерському обліку, пошук інвесторами нових ринків інвестування капіталу, потреба у достовірній та зрозумілій фінансовій інформації. Тому розв’язання зазначених проблем повинне стати пріо- ритетом діяльності відповідних державних органів, професійних та громадських організацій.
Література
1. Gilbert Gelard National standard setters: a new role in a globalizing world [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.iasplus.com/resource/0905gelard.pdf.
2. Stephen A. Zeff & Christopher W. Nobes Auditors’ Affirmations of Compliance with IFRS around the World:
An Exploratory Study [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.ruf.rice.edu/
sazeff/PDF/ Nobes-
Zeff%20article%20AP%202008.pdf.
3. Каменська Т. Міжнародні стандарти фінансової звітності в Україні: сучасний стан, практика і пробле- ми впровадження / Т. Каменська // Бухгалтерський облік і аудит. – 2012. – № 12. – С. 39–43.
4. Орлова В. Трансформація фінансової звітності за міжнародними стандартами / В. Орлова // Бухгал- терський облік і аудит. – 2013. – № 5. – С. 3–7.

12
ВІСНИК ВІДКРИТОЇ МІЖНАРОДНОЇ ІНТЕРНЕТ-КОНФЕРЕНЦІЇ
Пригода В.В.
Харківський торгівельно-економічний інститут Київського торгівельно-економічного університету
Консолідована фінансова звітність: розвиток, особливості складання і подання
згідно національних і міжнародних стандартів
Анотація. Розглянуто виникнення, розвиток і становлення консолідованої фінансової звітності в різ-
них країнах. Проведений аналіз консолідованої фінансової звітності в розрізі національних і міжнародних
стандартів. В тезах наведена нормативна база, яка потрібна для складання звітності, зазначені особливості
притаманні НП(С)БО 2 та МСФЗ 10, названі складові звітності, основні принципи консолідації, етапи кон-
солідації звітності, охарактеризовані положення національних та міжнародних стандартів, проведено огляд
змін законодавчої бази стандартів в Україні за останні 10 років.
Процеси інтеграції призвели до утворення таких об’єднань підприємств як консолідовані групи під- приємств, що здійснюють значний вплив на економічну діяльність в межах країни. Саме тому суспільство потребує інформації про фінансовий стан і фінансовий результат діяльності групи в цілому, зосередженої на відносинах контролю.
В даний час, як у всьому світі, так і в Україні, зростає роль корпоративної звітності особливого виду – консолідованої фінансової звітності. Причини такого зростання є:
1. глобалізація бізнесу;
2. укрупнення корпорацій внаслідок злиття і придбань;
3. подолання державних кордонів;
4. розвиток транснаціональних корпорацій.
Перша консолідована фінансова звітність була складена в кінці ХIХ століття в США. Каталізатором для
її складання послужила промислова революція, підсумком якої став розвиток корпоративних структур і, як наслідок, вдосконалення обліку та звітності.
На сьогоднішній день наша країна переживає важливий етап розвитку та входження в нові економічні відносини європейського та світового економічного простору. Саме це питання, в свою чергу, вимагає уваги та розробки щодо організації та структуризації обліку. Тож одним із способів виходу країни на міжнародну арену є перехід, прийняття і удосконалення Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі МСФЗ). Бага- то досліджень неодноразово підтвердили корисність і доцільність використання міжнародних стандартів, які підкріпляються підвищенням довіри з боку інвесторів, сприянням зростанню капіталовкладень й економіч- ним розвитком деяких напрямів діяльності.
Ринкові умови господарювання, глобалізація бізнесу, подолання державних кордонів, розвиток транс- національних корпорацій, процеси інтеграції призвели до утворення таких об’єднань підприємств як кон- солідовані групи або холдингові підприємства. ці групи здійснюють значний вплив на економічну діяльність в межах країни. До причин, які спонукають компанії створювати групи можна віднести: зниження економіч- них ризиків, розширення ринків, зниження вартості поставок та їх стабільність, більш ефективне викори- стання ресурсів, зменшення конкуренції та інші фактори, які є вигідними для компаній.
Інформацію про фінансовий стан і фінансовий результат діяльності групи в цілому, заснованої на від- носинах контролю, потребує як суспільство, так і група підприємств, для ефективного функціонування та посилення конкурентоспроможності на ринку. І у зв’язку з цим, група зобов’язана складати консолідовану фінансову звітність.
При складанні НП(С)БО 2 за основу було взято МСФЗ 10. Проте слід відмітити, що НП(С)БО 2 відобра- жає лише основні положення МСФЗ 10, оскільки не розкриває ряду важливих питань щодо керівництва із застосування (додаток Б у МСФЗ), дати набрання чинності та переходу на МСФЗ (додаток В у МФЗ), що є вагомим недоліком.
Загалом метою складання фінансової звітності взагалі та консолідованої фінансової звітності зокрема є її використання як інформаційного ресурсу під час обґрунтування та прийняття управлінських рішень.
Консолідована фінансова звітність має розрахунковий характер та формується на основі індивідуаль- них фінансових звітів підприємств, складається за всією сукупністю показників контрольованих компаній
і повинна відображати майновий фінансовий стан і результати господарської діяльності усіх компаній, які належать до сфери консолідації як єдиного економічного цілого.
Головною проблемою трансформації НП(С)БО в МСФЗ є питання глибокого розуміння міжнародних стан- дартів, адже ми стикаємось з проблемою обізнаності в даній сфері, чіткій регламентації, відсутності реко- мендацій, інтерпретацій, яка б дозволила нам успішно застосовувати вже набуті навики і знання в отриманні бажаних результатів.
Для успішного впровадження МСФЗ в нашій країні, в першу чергу необхідно займатися поліпшенням бізнес-клімату, встановленням партнерських відносин між багатьма службами, інститутами та економічними агентами, призначенням відповідальних за адаптацію і впровадження стандартів, планування інноваційних заходів, які б мали на меті підвищення професійного рівня бухгалтерів на якісній основі.
Впровадження МСФЗ дозволяє вдосконалювати внутрішню систему управління підприємством за раху- нок використання єдиних методик обліку з метою управління господарською діяльністю, а також підвищити

13
«МСФЗ: ДОСЛІДЖЕННЯ, НАУКА, ПРАКТИКА, ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ»
конкурентоспроможність компанії за рахунок забезпечення надійною та прозорою інформацією зацікавле- них користувачів.
У світовому співтоваристві при сучасному зростанні ділової міжнародної активності й обсягів іноземних
інвестицій аналіз бухгалтерських стандартів набуває великого значення. Розмаїття стандартів може ско- ротити інтернаціональні потоки капіталу й у такий спосіб зашкодити економічному розвитку. Україна не повинна стояти осторонь від тих тенденцій, які обумовлюють сьогодні розвиток ринку капіталів. У жодній країні світу фінансовий ринок не може розвиватися у відриві від міжнародного ринку. Тому для залучення
іноземних інвестицій, засоби й механізми розкриття фінансової інформації мають відповідали міжнародним нормам.
Переваги складання фінансової звітності за міжнародними стандартами дійсно є, і вони незаперечні для більшості користувачів фінансової звітності. МСФЗ можна розцінювати як інструмент глобалізації економіки
і світових господарських зв’язків. Принципи, закладені в порядок формування звітності згідно з МСФЗ, ро- блять її адекватнішою і здатною відобразити істинний майновий стан організації. У зв’язку з цим цінність
МСФЗ суттєва не тільки для іноземних, але й для національних інвесторів. це ще раз підтверджує необхід- ність і корисність процесу впровадження МСФЗ для всіх секторів економіки України.

14
ВІСНИК ВІДКРИТОЇ МІЖНАРОДНОЇ ІНТЕРНЕТ-КОНФЕРЕНЦІЇ
СеКцІя 3 “ВПРОВАДжеННя МСФЗ В СФеРІ ФІНАНСОВиХ ПОСЛУГ”
Приходько М.М.
Харківський національний університет міського господарства імені О.М.Бекетова
Вимоги до складання фінансової звітності банків за МСФЗ
Анотація. Розглянуто необхідність узгодження формування та складання фінансової звітності банківсь-
кими установами згідно з Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ).
Банківська система відіграє значну роль у розширенні її участі в процесах глобалізації фінансових ринків та інтеграції економіки держави в світову господарську систему. банки ведуть бухгалтерський облік усіх операцій та складають фінансову звітність. Зацікавленість користувачів звітності банків полягає в отриманні повної та достовірної інформації, що розкриває фінансовий стан організації, яка дає уявлення про рівень надійності банку. На вимогу МВФ, спеціальним комітетом розроблені Міжнародні стандарти фінансової звіт- ності (МСФЗ), які постійно переглядаються та вдосконалюються.
Проблемам розробки нової методології та запровадження правил ведення бухгалтерського обліку в бан- ках України та складання фінансової звітності за МСФЗ присвячені наукові праці Галасюка В. В., Голова С.
Ф., жигайло Г. І., Л. Кіндрацької, Ричаківської В. І., Снігурської Л. П., Табачук Г. П.
На вимогу міжнародних фінансових організацій, банки України першими серед суб’єктів господарю- вання досить швидко реформували систему бухгалтерського обліку і продовжують перебудовувати свою облікову політику під міжнародні вимоги. Методологією процесу переходу банків на МСФЗ займається На- ціональний банк України.
Концептуальна основа складання та подання фінансових звітів МСФЗ визначає: елементи, які безпо- середньо пов’язані з визначенням фінансового стану в балансі: активи, зобов’язання, капітал; елементи, які безпосередньо пов’язані з оцінкою діяльності у звіті про фінансові результати: доходи, витрати. Кон- цептуальна основа складання та подання фінансових звітів подає: визначення елементів фінансових звітів; загальні критерії визнання операцій елементами фінансової звітності; основи оцінки як методу вимірювання об’єктів обліку Фінансову звітність складають щороку. При цьому річним періодом вважається фінансовий рік, що не завжди збігається з календарним роком. МСФЗ 1 не вимагає, щоб звітний рік збігався з календар- ним, а також дозволяє практику складання звітності за 52 тижні.
Вимоги до складання фінансової звітності банку, її склад та звітний період визначені Національним банком України відповідно до вимог чинного законодавства. Фінансова звітність складається у національній валюті України – гривні. Операції в іноземній валюті відображаються у фінансовій звітності у національній валюті України шляхом перерахунку залишків за рахунками в іноземній валюті в еквіваленті суми в гривнях за офіційним курсом гривні до іноземних валют на відповідну дату формування звітності.
Усі вимоги щодо фінансової звітності, встановлені міжнародними стандартами, знайшли своє відобра- ження у принципах бухгалтерського обліку і звітності, встановлених НБУ для банків України.
Таким чином, одними із основних напрямів реалізації стратегії застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні є методичне забезпечення процесів узгодження фінансової звітності з МСФЗ та законодавче регулювання порядку застосування цих стандартів, тому узагальнена звітність банку, кон- солідована фінансова звітність, консолідована управлінська звітність. На сьогодні досить неврегульованим
є питання складання звітності в повній відповідності МСФЗ. Суттєвим на сьогодні є визначення порядку складання фінансової звітності, що передбачає: визначену послідовність етапів, черговість, правила і мето- ди складання та коригування звітності; строковість складання та оприлюднення; використання необхідних нормативних та законодавчих актів.

15


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал