Семантико -структурні особливості математичної термінології І. С. Королюк



Скачати 37.45 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації23.02.2017
Розмір37.45 Kb.

100
СЕМАНТИКО
-СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ МАТЕМАТИЧНОЇ
ТЕРМІНОЛОГІЇ


І.С.Королюк

Черкаський національний університет
ім. Б. Хмельницького
Термінологія складає більшу частину лексичного складу будь-якої мови. Ця частина мови досить інтенсивно розвивається, оскільки надає велику кількість новоутворень.
Термінологія мови складається з багатьох систем термінів. „Термін – це будь-яке слово чи група слів, які використовуються, щоб називати поняття, характерне для спеціальної сфери знань, промисловості чи культури” [1].
Зміст поняття, для вираження якого служить термін, розкривається визначеннями.
Будь-яка система спеціальної термінології фіксується та аналізується у словниках, спеціальних довідниках.
Термін у багатьох аспектах – досить особливий вид слова. Ідеальний термін є моносемантичним і, використовуючись у своїй сфері, він не залежить від мікроконтексту.
Його значення залишається постійним, поки якесь нове відкриття чи винахід не змінять саме поняття. Полісемія, якщо вона виникає, є недоліком, якого слід уникати. Полісемія можлива лише тоді, коли один і той самий термін має різні значення в різних галузях науки.
Оскільки термін не залежить від контексту, він не може мати контекстуального значення. Вдалий термін забезпечує точну відповідність між морфологічною структурою та змістом. Використовуючись у відповідній сфері, термін не має емоційного забарвлення. Він може набувати переносного або емоційно забарвленого значення лише тоді, коли виходить поза свою сферу і використовується в літературі чи розмовному мовленні. Але в цьому випадку він припиняє бути терміном, перетворюючись на звичайне слово.
Кожна галузь і кожна наукова школа розвиває спеціальну термінологію, пристосовану до її природи та методів. Її розвиток репрезентує суттєву частину науково-дослідної роботи і має велике значення, оскільки може допомагати або перешкоджати прогресу.
Робота зі систематизації, стандартизації та перевірки визначень проводиться майже в усіх галузях науки та техніки з початку ХХ ст. Значна кількість словників і довідників з’явилася в різних країнах.
Термінологія галузі науки – це не просто загальна сума її термінів, а певна система її понять. Термінологічні системи можуть розглядатися як множини, що перетинаються, оскільки деякі терміни належать одночасно до декількох термінологічних систем. У цьому немає ніякої шкоди, якщо знання термінів та їх визначення залишаються незмінними, а відповідні галузі науки не перетинаються.
Зрозуміло, що терміни існують у різноманітних спеціальностях. Багато термінів у перший період існування відомі незначній кількості фахівців, пізніше використовуються дедалі ширшим колом професіоналів. Деякі терміни є порівняно новими щодо походження.
Існує декілька шляхів походження термінів:
- використання поєднальних форм із латинської і грецької мов; такий процес є загальним для термінології у багатьох мовах;
- запозичення з іншої термінологічної системи в межах однієї мови;
- словотворення (composition, semantic shift, derivation, borrowing from other language).
Особливість деяких термінів полягає в можливості встановити автора утворення.
Терміни не відокремлені від решти словникового складу, тому досить складно інколи їх відокремити.
З розвитком цивілізації багато спеціальних понять стали відомі непрофесіоналам, створюючи частину щоденного мовлення. В таких випадках вони можуть втрачати специфічний термінологічний характер і ставати подібними до всіх звичайних слів у їх семантичній структурі.

101
Словники включають термінологічні значення, показуючи в дужках сферу застосування. Наприклад: слово “power” в математиці – “the product obtained by multiplying
the number into itself”, а в механіці – “capacity of doing work”; the optical term power – “the
magnifying capacity of a lens”.
Розвиток термінології є найповнішим відображенням історії науки, культури та промисловості.
У словниковому складі математичної літератури можна виділити:
1) основу, що складається з загальновживаних (повсякденних) слів;
2) надбудову, що складається з загальнонаукової лексики;
3) верхню надбудову, що складається зі специфічних математичних термінів.
Практичне визначення належності слова до загальновживаних, загальнонаукових чи вузькоспеціалізованих є досить складним.
Нами було проаналізовано вибірку з 200 математичних термінів. Під час аналізу досліджувалися такі характеристики термінів, як: моно- чи полісемантичність, сфера вживання та походження.
Результати аналізу показали, що 88,5% термінів є моносемантичними, що підтверджує характерну рису терміну – означення конкретного поняття. 11,5% термінів виявилися полісемантичними, тобто незначний відсоток термінів мають декілька значень у математиці або в одній із суміжних галузей. 15% термінів мали ще якусь сферу вживання, крім математичної. У цій групі 57% термінів були полісемантичними. Вищий відсоток полісемантичності пов’язаний саме з розширенням сфери застосування того чи іншого терміну. Слід зазначити, що більшість термінів походить із грецької чи латинської мови.
Терміни з’являються із зародженням науки, тому багато математичних термінів були відомі ще у стародавньому світі.
Деякі математичні поняття використовувались набагато раніше, ніж для них були придумані назви та позначення. Наприклад, нуль, як такий, яким ми його знаємо сьогодні, з‘явився у IV сторіччі до н.е. Але стародавні вавилоняни вже користувались власною системою счислення, що була неможливою без нуля. Натомість вони залишали порожнє місце для позначення відсутності цифри в тому чи іншому розряді.
Багато термінів для позначення міри довжини, особливо ті, які базуються на людському тілі, на сьогоднішній день не використовуються або набули іншого значення, наприклад:
finger, palm, hand, shaftment, span, cubit, ell.
Нами також було проаналізовано структуру математичних понять. Всі терміни були поділені на:
1) однослівні;
2) двослівні;
3) ті, що складаються більш, ніж з двох слів.
Однослівні терміни склали 38% нашої вибірки. Більшість із них утворюються з інших однослівних термінів, шляхом додавання суфіксу та закінчення.
Двослівних термінів було 42,5%. Вони утворюються поєднанням двох термінів або терміну та загальнонаукового слова. Всі двослівні терміни нашої вибірки складаються з
іменника та прикметника. Слід зазначити, що інколи при утворенні двослівного терміна з однослівних, один із термінів може набувати іншого значення, наприклад:
cross – перетин,
cross product – векторний добуток.
Терміни, які містять понад два слова, утворюються з іменників за допомогою сполучників або з кількох прикметників й іменника. Такі терміни склали 19,5% нашої вибірки.
Цікавим є те, що при перекладі деяких англійських термінів українською мовою кількість слів, які складають термін, а також частини мови, які складають термін, можуть змінюватись, наприклад:
apex angle – кут при вершині;

102
bar chart – гістограма;
exponent – показник степені;
mean – середнє значення;
slope – тангенс кута нахилу.
Таким чином, під терміном розуміють слово чи словосполучення, яке означає поняття певної галузі науки або техніки [6]. В математичній термінології можна виділити загальновживані, загальнонаукові та спеціальні математичні терміни. Основна риса термінів – моносемантичність – характерна для більшої частини понять.
Список використаної літератури
1. Арнольд І.В. Лексикология современного английского языка. – М.,1966 – С. 537.
2. Жукова Л.В. Порівняльна характеристика термінології багатомовного словника з економіки // Лінгвометодичні концепції викладання іноземних мов у немовних вищих навчальних закладах України: Збірка наукових статей учасників Всеукраїнської науково- практичної конференції 23-24 грудня 2003 р. – С. 84-89.
3. Логвиненко А.М. Шляхи тлумачення юридичних термінів // Лінгвометодичні концепції викладання іноземних мов у немовних вищих навчальних закладах України: Збірка наукових статей учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції 23-24 грудня
2003 р. – С. 134-138.
4. Смелякова Л.П. Деякі особливості англійської технічної термінології та труднощі її засвоєння // Методика викладання іноземних мов. Республіканська науково-методична збірка. – Київ, 1972. – Вип. 7. – С. 52-56.
5.Степнова И.С. Книга для чтения по английскому языку для студентов математических факультетов. М., Высшая школа,1977. – 102 с.
6. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – Харків, 2002. – С. 629.
Науковий керівник: Куліш І. М.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал