Семантичні групи запозичень в українській мові з сучасної англійської мови



Скачати 96.61 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір96.61 Kb.
Діна Марченко

Ірина Морозова

Вікторія Проняєва

м. Суми
Семантичні групи запозичень в українській мові з сучасної англійської мови (на матеріалі економічної термінології)

Процес запозичення з однієї мови до іншої є природним, а іноді й необхідним явищем, що впливає на розвиток мови в цілому. Запозичення безпосередньо пов'язане з виникненням нового терміну, який позначає певне явище або називає певний предмет. Проникнення запозиченого терміну до іншої мови є результатом потужного розвитку зв'язків між країнами, впровадження новітніх технологій на іноземному ринку, що і позначається водночас і перетинанням через кордони термінів, за допомогою яких з'являється можливість охарактеризувати новітнє, ще не вивчене, іноземне, те, чого не було, не називалося раніше.

Зміна історичних умов, розширення міжнародних контактів та інтенсивність інформаційних процесів зумовлюють появу великої кількості нових слів у лексиці української мови. Це відбувається, як правило, за рахунок запозичення із інших мов, а особливо з англійської. Запозичення з'являються як у загальнонародній, так і в термінологічній лексиці української мови.

Р.А.Будагов виділяє два способи термінотворення: 1) надання існуючим словам термінологічного значення і 2) використання іншомовних елементів.

І.В.Арнольд вважає основними способами творення термінів:

1) використання грецьких і латинських форм; 2) запозичення з інших терміносистем; 3) словотворення, у якому основним є словоскладання, семантична зміна і деривація; 4) запозичення з інших мов.

Хоч процес запозичення вважається одним із важливих шляхів поповнення лексичного складу мови, але на сучасному етапі вже виникає небезпека перенасичення мови словами іноземного походження та вимивання національних лексем. Тому, на думку вчених, необхідно ретельно слідкувати за процесом запозичення та його результатом — запозиченим словом. "Запозичення того чи іншого слова доцільно тоді, коли воно дійсно необхідно мові, яка запозичає, якщо воно її збагачує ", — підкреслює І.Ф.Протченко

Українська мова має багатий словниковий склад, досить диференційований за сферами використання та функціонально-галузевими ознаками, має належним чином розвинену термінологію, яка в цілому задовольняє вимоги сучасної науки і техніки, хоча й потребує ще вдосконалення у концептуальному плані та належного термінологічного облаштування. З отриманням статусу державної мови українська мова обслуговує всі сфери життя і діяльності українського народу (економічна, політична, культурна та ін.). З розширенням функціональних можливостей відбулись (і продовжують відбуватися) позитивні процеси в структурній системі сучасної української мови, однак збільшення кількості структурних засобів призводить до зниження культури мови в окремих сферах комунікації. Тому виникає потреба у нормативній стабілізації мови.

У процесі появи нових термінів-слів є необхідність пристосувати їх до мовного оточення, в яке вони потрапили, або знайти у своїй мові такі терміни-слова, які б змогли замінити у повній мірі (у першу чергу за семантикою) іноземні. І тут найголовнішим завданням є не схибити, витримати „золоту середину" між доречністю використання та пошуком штучних мовних еквівалентів, замінників, бо „...безперечною помилкою було б, — як це не раз мало місце переважно у лексикографії народів, що недавно відродилися для культурного життя і в яких гіркота визнання своєї відсталості ще дає себе взнаки, — намагатися за всяку ціну збільшувати це багатство призбируванням всього, що в цьому відношенні дають різні діалекти (у нашому випадку — англійська мова), з тим щоб зараз же пустити це в літературний обіг." З іншого боку, „Штучно утворювана, вигадувана термінологічна лексика справді не культивованих серед певного народу галузей знання і мистецтва, скільки б не пишались діячі часу його відродження тим, що в їх мові наявні всі способи таку термінологію створити, живою і корисною не буде."

Кінець XX - початок XXI століття характеризується великим надходженням іншомовних слів до складу української мови і, за словами дослідників, англіцизми становлять близько 70-80% усіх запозичень (частіше американський варіант, а іноді, лише невелика група, сленг).

Сучасна українська мова змінює свій соціальний статус. Вона вживається досить інтенсивно в різних функціональних стилях і підстилях.

Найбільш продуктивною з погляду запозичень є група лексики, що обслуговує сфери економічної діяльності (зокрема, бухгалтерський облік, банківська справа, маркетингова діяльність та ін.), а також найбільш некерованою, оскільки мовознавча наука не встигає дати аналіз новим термінам-словам, що потрапили до мови, що призводить до калькування та варваризації мови, до запозичення термінів, які вже мають свою історію в українській мові (бренд-менеджер — спеціаліст певної торгової марки; топ-менеджер — головний менеджер, екаунт-менеджер — бухгалтер-менеджер тощо). Тенденція до утворення таких „штучних" термінів-назв пов'язана з модою та естетичними смаками людей, що користуються даною групою лексики, бо засоби масової інформації, комп'ютерні технології користуються цими термінами, не розраховуючи на високу мовну культуру споживачів (більшість бізнесменів та бізнес-леді — це люди віком від 25 до 40). Більш престижно (незнайомо) звучить мерчандайзер, ніж спеціаліст з продажу; екаунтент, ніж бухгалтер; хед-хантер, ніж кадровик тощо. До цієї ж категорії слів належать такі: супервайзер, франчайзер, ритейлор, ріелтор, рекрутер(дуже цікаве слово, яке отримало друге життя у мовному просторі України: від Шевченкового рекрута до рекрутера приватної фірми), креативный директор, андеррайтер, коучер, ПР-менеджер (Public Relation manager), конвент-менеджер, лід-менеджер, солід-менеджер, копірайтер. З іншого боку залучення цих слів до словникового складу забезпечує „мінімізацію" мовного потоку, що спричинено збільшенням вартості кожного слова у засобах масової інформації. До цієї ж семантичної групи можна віднести і таке слово як gâte keeper, що в газеті „Бізнес" вживається замість слова „сторож, охоронець, вартовий", графічно передається англійською мовою, оскільки автори публікації впевнені, що навіть учні середніх класів здатні зрозуміти його зміст без перекладу. Судячи з першого слова gâte (з англ. ворота), йдеться не про велику фірму, а про мега-фірму, що зачиняється не дверима, а щонайменше воротами, отже через деякий час це слово може отримати українську оболонку і зайняти належне місце в нашій мові. (До речі, така доля спіткала слово хейдж (hedge), яке й досі зустрічається у пресі як в англійському, так і в українському написанні).

Семантика запозичених слів дуже часто не збігається з семантикою їх етимонімів у мові-джерелі. Слід звернути увагу на такі випадки:

1) запозичене слово вжиається не в первинному значенні: наприклад, слово brand в англійській мові має сім значень: 1) розжарений або палаючий предмет; 2) вугілля; 3) розжарений шматок заліза; 4) смолоскип, факел; 5) меч; 6) знак, клеймо (що засвідчує про моральне падіння людини); 7) заводський знак, клеймо, маркування, серійний номер. В українській мові це слово має значення «широковідомої торгової марки», тобто охоплює 6 (частково) та 7 значення англійської мови. Варто зауважити, що слово бренд стало складовою частиною у таких словах, як : бренд-менеджер, бренд-старожил ; при поєднанні з суфіксом -ува утворилося новее слово брендування, що означає проставляння торгової марки на товарі, просування, стимулювання товару на ринку, що дещо розширило семантику слова в українській мові (в англійській мові таке значення має слово promotion, яке також є запозиченим нашою мовою); слово corruption (корупція) в англійській мові має такі значення: 1) гниття, псування, розпад; 2) розбещенність, розпутність; 3) заміна, викривлення (змісту, інформації), 4) підкупність, продажність.

2) первинне значення запозиченого слова збігається із значенням слова-джерела, але семантика при цьому звужується: license (ліцензія): 1) формальний дозвіл від уряду або іншої владної структури для здійснення бізнесової діяльності; 2) сертифікат, що посвідчує дозвіл, 3) дозвіл або заборона щось робити; 4) винятковий дозвіл, що видається у спеціальних ситуаціях; 5) міжнародні відхилення від правил (для збереження літературного, художнього змісту, досягнення певного ефекту); 6) надмірна свобода, рівність; 7) розпутність (licentiousness); 8) легальне право на використання патенту; credit (кредит) 1) кредит (укр.: кошти та матеріальні цінності, що пропонуються резидентам або нерезидентам до використання юридичними або фізичними особами на певний термін та під певний відсоток); 2) курс у ВНЗ для отримання диплома; 3) дієслово: вірити; 4) титри (кіно); 5) платоспроможність.

3) запозичується не лише літературне значення слова, а й сленгові значення американського варіанта англійської мови: racket (рекет): 1) тенісна ракетка; 2) вид тенісу; 3) дерев'яний чобіт; 4) шум, гудіння; 5) суєта, хвилювання; 6) натовп людей, зборище народу; 7) (амер.сленг) шантаж, махінація, шахрайство, афера; 8) робота, бізнес (I am in the insurance racket. - Я займаюся страхуванням.) У даному випадку до пояснення значення в українській мові залучено 6, 7, 8 значення англійського та американського варіантів; release (реліз): 1) звільнення від обов'язків, клопотів; 2) визволення з тюрми; 3) виправдний документ; 4) розмикаючий апарат, відмичка; 5) імпровізований програш; 6) відпускати на волю; 7) (амер. сленг) випускати у світ, в обіг; swap (своп) (syn. barter, trade).: 1) (сленг) товарообмін, заміна, 2) звільняти, бути звільненим, 3) переодягатися.

4) проникає до мови слово, що призводить до варваризації мови: континуація (continuation of debt) — продовження, поновлення після перерви; кеш (cash) — готівка, гроші; виникають питання щодо використання слова лізинг (leasing), яке часто замінюється словом оренда та навпаки. Порівняймо: лізинг: в українській мові:1. господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншими фізичними або юридичними особами під процент та на певний строк; оренда: в українській мові: 1. Тимчасове користування будівлями, земельною ділянкою і т. ін. на договірних засадах. 2. Плата за таке користування; лізинг: в англійській мові: 1. видача обладнання на прокат; 2. довгострокова оренда; 3. лізинг (від оренди відрізняється довготривалістю та обсягом лізингованих товарів та послуг). Оренда (rent): в англ. мові: 1. дірка, отвір, щілина, тріщина; 2. розрив, розходження, роздирання; 3. непогодження; 4.орендна плата (за проживання, автомобіль, землю). Чітко окреслити використання цих двох слів важко у мовному просторі України, тому потрібно досконало вивчити систему їх функціонування в двох мовах і розмежувати їх (в залежності від тривалості найму), чи залишити одне, що має значення іншого для використання в українській мові. До того ж останнім часом вживається ще одне слово „хайринг" (hiring) (середньострокова оренда машин, обладнання, транспортних засобів, наймання на роботу тощо), якого також можна уникнути.

Викликає сумнів доречність вживання таких слів як: ідентифікаційний код (замість особовий номер); субсидія (державна допомога); індексація (перерахунок); бонус (нагорода, приз), брифінг (зустріч), дивіденд (прибуток), презентація (показ, ознайомлення), шоп (магазин), ноу-хау (знаю як) тощо.

Спостерігається явище переходу слова із пасивного до активного словника. Так лексема рекрутуватися (СУМ фіксує її як застарілу), що відома із значенням „залучатися до якої-небудь справи; вербуватися", в мові нашого часу набула ще й додаткової семантики — "поповнюватися, набиратися". Відомо, що рекруторські кампанії проводяться на території України досить часто; виникла також нова лексема - рекрутер (людина, яка проводить набір на роботу, агент з найму кадрів).

Слід зауважити, що значення деяких лексем мови економіки набувають похідних значень шляхом метафоризації. Наприклад, словосполучення „звести належного стану речей, думок, сімейного бюджету". Завдяки суворій податковій політиці слово „аудитор" вживається не тільки у значенні „людина, яка перевіряє, контролює, консультує", але й у негативному значенні, емоційно- експресивному „цербер, наглядач, дармоїд". У газетних статтях — „політичний аудит"; інфляція — „знецінення, падіння": „Інфляція духу, інфляція слова"; здевальвований — „знецінений": „Здевальвовані символи соціалізму" Тобто відбувається переміщення певної частини спеціальної лексики до розряду широковживаної.

Помітним стало порушення вимовних норм, передусім у наголошенні іншомовних слів: марк'етинг — замість м'аркетинг, ринк'овий — замість р'инковий, фінансовий — замість фінансовий.

В різних числах газети „Бізнес" зустрічаються англійські слова, вжиті без перекладу, що, перш за все, пояснюється зростаючою кількістю людей в Україні, які володіють англійською мовою (в першу чергу бізнесові люди): cost-killing, gate keeper, executive search and head hunting, hi-tech, smart-технології.


1. Прізвище

Марченко

2. Ім'я

Діна

3. По-батькові

Олексіївна

4. Місце роботи

(повна назва закладу, кафедри, підрозділу тощо)



Сумський Державний Університет, кафедра іноземних мов

5. Посада

старший викладач

6. Учений ступінь, наукове звання.




7. Домашня адреса (прохання чітко вказувати поштовий індекс)

м. Суми, вул. Кірова, 4, кв. 53.

40030


8. Назва доповіді

Семантичні групи запозичень в українській мові з сучасної англійської мови (на матеріалі економічної термінології)

9. Назва секції, у рамках якої планується доповідь.

Теоретичні питання романського та германського мовознавства

10. Варіант участі: (прохання чітко зазначити, чи плануєте Ви особисто бути присутнім на конференції)

заочна участь

з публікацією матеріалу доповіді у збірнику матеріалів конференції

+



особиста участь

без доповіді









з доповіддю








з публікацією матеріалу доповіді у збірнику матеріалів конференції




11. Телефони (домашній, робочий, мобільний)

27-34-77

097-391-23-26



12. E-mail

english12@ukr.net


Поділіться з Вашими друзьями:



База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал