Самоаналіз уроку вчителем



Скачати 136.25 Kb.
Дата конвертації29.12.2016
Розмір136.25 Kb.


Самоаналіз уроку вчителем

Самоаналіз уроку – це спосіб граничної конкретизації управління навчально-виховним процесом, який дає можливість шляхом особистого оперативного втручання впливати на методи навчання, на добір і формування навчального матеріалу, на вибір і правильне поєднання форм організації пізнавальної діяльності учнів. Самоаналіз уроку допомагає вчителю оволодіти більш високим рівнем майстерності, підвищити результативність праці.

Самоаналіз уроку вчителем дозволяє вирішити цілий ряд важливих завдань:

 учитель краще усвідомлює систему своєї роботи,

 швидше освоює на практиці методику вибору й обґрунтування оптимального варіанта навчання,

 робить учителя психологічно захищенішим, впевненішим у собі,

 поліпшує якість планування наступних уроків,

 стимулює розвиток творчого мислення й діяльності вчителя.

Що дає самоаналіз для керівника, який відвідує уроки?

 Знання рівня мислення вчителя;

 Можливість порівнювати задум і реальний хід уроку, а отже, дати конкретні поради вчителю;

 Економію часу керівника; його виступ не повторює самоаналіз, а зосереджується на оцінці, виявленні плюсів і мінусів та їхніх причин;

 Через упровадження в практику самоаналізу уроку стає реальним впровадження у навчально-виховний процес будь-яких нововведень.

Перш ніж вимагати від учителів самоаналізу уроків, доцільно ознайомити колектив з методикою такого самоаналізу.

Існують різі схеми самоаналізу уроків

Схема № 1 самоаналізу уроку

1. Загальна структура уроку .

Основна дидактична мета уроку: його місце в системі уроків з теми, основні моменти уроку,

дозування часу, дотримання основних вимог до оформлення уроку, використання часу на

уроці.


2. Реалізація основної дидактичної мети уроку.

Виконання вимог програми, співвідношення матеріалу, поясненого на уроці і даного на самостійну роботу, організація сприйняття, уваги, пізнавального інтересу, організація первинного закріплення матеріалу, перевірка якості знань, використання розділу і програм, вимоги до знань, опитування учнів.



3. Розвивальний аспект уроку.

Залучення учнів до здійснення основних розумових операцій, подолання посильних труднощів, розвиток пізнавальної самостійності й послідовності, науковості, міцність знань.



4. Дотримання основних принципів дидактики.

Принцип наочності, свідомості і активності в роботі вчителя і учнів, доступності і

посильності, систематичності і послідовності, науковості, зв’язку теорії з практикою, міцності знань.

5. Методи навчання.

Методи введення нового матеріалу, закріплення і вироблення вмінь і навичок, контролю;

відповідність методів загальної спрямованості навчання дидактичній меті; залежність вибору методів навчання від матеріального забезпечення навчального процесу.

6. Виховний аспект уроку.

Використання виховних можливостей змісту навчального матеріалу, формування світогляду,

зв'язок із життям, виховання сумлінного ставлення до праці, навчання, використання виховної можливості оцінки, виховний вплив особистості вчителя.

7. Вчитель на уроці. Підготовка до уроку,

роль конспекту, види діяльності на уроці, контакт із класом, індивідуальний підхід до учнів, значення предмета, захопленість ним, зовнішній вигляд учителя.



8. Робота учнів на уроці.

Підготовка учнів до уроку, активність на різних етапах уроку, види діяльності, культура мови, дисципліна, ставлення до предмета, динаміка працездатності, моменти найвищої активності, зниження працездатності, їхні причини, рівень сформованості вміння вчитися.



9. Гігієнічні умови уроку.

Приміщення, його основна оснащеність, меблі, дотримання принципу розташування,

розклад на день, вплив гігієнічних умов на динаміку працездатності на уроці.

Схема № 2 самоаналізу уроку

1. Яке місце цього уроку в темі, розділі, курсі? Його зв'язок із попередніми уроками.

2. Які особливості класу було враховано під час планування уроку ?

3. Які завдання планувалося вирішувати на уроці? Чим зумовлений такий вибір завдання?

4. Чим зумовлені вибір структури і типу уроку ?

5. Чим зумовлений вибір змісту, форм і методів навчання ( за елементами уроку )?

6. Які навчально-матеріальні, гігієнічні, морально-психологічні, естетичні й тимчасові умови було створено на уроці? Наскільки вони сприяли успішній роботі?

7. Чи були відхилення від плану уроку? Чому ? які саме ?

8. Як можна оцінювати результати уроку? Чи вирішено його завдання? Чи не було

перевантаження учнів?

9. Які висновки на майбутнє можна зробити з результатів уроку ?

Варіант алгоритму самоаналізу уроку

1. Характеристика класу.

 Тут розглядають структуру міжособистісних стосунків: лідери, аутсайдери; наявність угруповань, їхній склад; взаємодія структур особистих взаємин і організаційної структури класу.

 Потім необхідно охарактеризувати вади біологічного розвитку учнів: дефекти зору, слуху;

соматичні захворювання; особливості вищої нервової системи (надмірна загальмованість або збудливість); патологічні відхилення.

 Після цього варто охарактеризувати дефекти психічного розвитку: слабкий розвиток інтелектуальної сфери тих чи інших членів учнівського колективу; слабкий розвиток вольової сфери в окремих учнів; слабкий розвиток емоційної сфери особистості. Далі йде характеристика розвитку психічних якостей: відсутність пізнавального інтересу, потреби в знаннях, установки на навчання; недоліки у ставленні особистості до себе, вчителя, родини, колективу.

 Після цього можна перейти до аналізу недоліків підготовленості учнів ласу: прогалини у фактичних знаннях і вміннях; проблеми в навичках навчальної праці; погані звички і культура поведінки.

 Потім розглядають недоліки дидактичних і виховних впливів школи, після чого недоліки впливу родини, однолітків, позашкільного середовища. (Звичайно, зовсім необов’язково під час кожного самоаналізу у року давати таку вичерпну характеристику класу, в якому він проходив. Однак самоаналіз уроку вчителем відрізняється від його аналізу керівником тим, що він зорієнтований не тільки на конкретний клас, а й на конкретних учнів).

2. Потім аналізують зовнішні зв’язки уроку: встановлюють місце і роль даного уроку в досліджуваній темі; характер зв’язку уроку з попередніми і наступними уроками.

3. Характеристика триєдиної мети уроку з опорою на характеристику класу, чого треба домогтися в знаннях і вміннях, відповідно до специфіки учнівського колективу; який виховний вплив зробити на учнів; які якості почати, продовжувати, закінчити розвивати.

4. Характеристика задуму уроку (план): яким є зміст навчального матеріалу; як учні засвоюватимуть його, тобто які методи навчання і форми організації пізнавальної діяльність;

яку частину матеріалу вони можуть засвоїти самі; яка частину матеріалу вимагає допомоги вчителя під час засвоєння; що необхідно добре запам’ятати, а що використовувати тільки для ілюстрації; що з раніше вивченого необхідно повторити і на що обіпертися під час засвоєння нового; як закріпити знову вивчене; що буде цікавим і легким, а що складним; яким чином будуть досягнуті виховне й розвивальне завдання.

5. Як побудовано урок, виходячи з його задуму? Характеристика етапів уроку, виділення навчально-виховних моментів, що найбільш позитивно або негативно вплинули на хід уроку, на формування кінцевого результату.

6. Структурний аспект самоаналізу: докладний аналіз етапів, які, на думку вчителя,найсильніше позитивно або негативно вплинули на формування кінцевого результату уроку;

аналіз відповідності в межах цих моментів завдань, змісту, методів і форм.

7. Функціональний аспект аналізу; визначають наскільки структура уроку відповідала поставленій меті, задуму уроку, можливостям класного колективу. Визначають вдалі і невдалі моменти в діяльності вчителя і учнів, аналізують відповідність стилю взаємин учителя і учнів успішному формуванню кінцевого результату уроку.

8. Оцінка кінцевого результату уроку: оцінка якості знань, умінь і навичок, отриманих учнями на уроці, визначення розриву між поставленими завданнями і реальним кінцевим результатом уроку. Причини цього розриву; оцінка досягнення виховних та розвивальних завдань уроку, висновки та самооцінка уроку.



Критерії оцінки діяльності вчителя

Перший критерій : виконання державних програм у повному обсязі. Оцінюючи роботу вчителів, необхідно переконатись, що вони працювали згідно з програмою, забезпечили вивчення передбачених тем, виконання практичних, лабораторних і контрольних робіт, екскурсій.

Другий критерій : рівень знань і розвитку учнів, ступінь їх самостійності, оволодіння навичками навчальної праці, інтелектуальними вміннями.

Третій критерій : якість навчально-виховної роботи на уроці. Чи вчить, виховує вчитель на уроці, чи добивається він того, що саме під час уроку відбувається процес формування знань, розвиток самостійності, чи здійснюється виховання в процесі навчання?

Особливо треба приділити увагу питанням: які методи роботи застосовує вчитель, чи вміє він обирати оптимальні прийоми навчання з урахуванням навчального матеріалу і особливостей класу? Не існує універсальних методів навчання, їх нескінченна множина. Вибір правильних методів - ознака професійної майстерності.



Четвертий критерій : диференційований підхід до учнів у процесі навчання, який забезпечує оптимальний розумовий розвиток учнів, попереджає неуспішність. Одним із способів перевірки ступеня ефективності індивідуального підходу до учнів в умовах колективної роботи з класом є вивчення системи роботи вчителя із слабими та відстаючими учням, а також з тими, хто проявляє особливий інтерес до вивчення того чи іншого предмету, роботи вчителя після уроків.

Критерії оцінювання діяльності вчителя

1. Дидактична діяльність учителя:

методи пояснення нового матеріалу;

• способи активізації розумової діяльності учнів;

методи залучення школярів до пошуку;

• здійснення індивідуальної роботи з окремими учнями;

• організація навчання за новими технологіями;

• мотивація навчальної діяльності;

• самостійна робота учнів на уроці;

• форми роботи з книгою;

• форми виявлення й оцінювання! знань;

• практична спрямованість уроку, зв'язок навчання з життям;

• ефективність і доцільність використання ТЗН, наочності;

• дотримання гігієнічних вимог до уроку;

• оптимальність домашнього завдання (творчий та індивідуальний його характер).

2. Рівень навчальних досягнень учнів відповідно до навчальної програми.

3. Рівень вихованості учнів.

4. Творчість учителя у підготовці до уроку та його проведення.

5. Активні форми роботи на уроці.

6. Позакласна робота вчителя.

7. Результативність роботи з обдарованими дітьми.



Рівні результативності діяльності учителя

I. Репродуктивний: учитель може і вміє розповісти іншим про те, що знає сам.

II. Адаптивний: учитель уміє пристосовувати свої знання і уміння до особливостей аудиторії.

III. Локально-моделюючий:

учитель володіє стратегіями навчання, знаннями, вміннями та навичками з окремих розділів курсу, вміє формувати педагогічну мету, передбачувати результат, забезпечувати послідовне включення учнів у навчально-пізнавальну діяльність.



IV. Системно-моделюючий:

учитель володіє стратегіями формування в учнів потрібної системи знань, умінь та навичок зі свого предмета.



V. Творчо-моделюючий: учитель володіє стратегією перетворення свого предмета на засіб формування особистості учнів.

Параметри творчої діяльності вчителя

• Чи розробляє вчитель нові підходи до навчання, виховання й розвитку учнів.

• Наскільки реалізує та змінює (моделює) зміст, форми, методи і засоби навчально-виховного процесу.

• Як реалізує на практиці принципи особистісно орієнтованого навчання, відшукує шляхи створення творчої атмосфери.

• Як повно володіє формами і методами організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з метою їхнього розвитку.

• Наскільки оригінальне конструює навчально-виховний процес.

• Чи здійснює постійний самоаналіз своєї професійної діяльності.__

Самоаналіз уроку української літератури,

проведеного Івановою Оксаною Сергіївною

25.02.10 в 6-А класі ЗОШ № 57
Керівник від бази практики - …
Тема уроку. Емма Андієвська. Життя української письменниці й художниці. «Казка про яян».

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Вступні фрази


  • Відповідно до календарно-тематичного планування на вивчення ... відводиться ... . Проведений урок - перший у системі уроків ... На наступних уроках робота буде спрямоввуватися ...

  • Навчальною програмою передбачено, що у результаті вивчення (теми, розіділу, уроки) учні ... . Метою проведеного уроку було ... , оскільки ... .

  • Вибір типу і структури уроку зумовлено завданнями, що вирішувалися на уроці:

  • При підготовці до уроку було враховано

  • У плануванні враховано

  • При виборі методів і прийомів виходили з ...

  • Це забезпечувало (дозволяло, надавало можливість)

  • Урок можна вважати результативним, а поставлену мету досягнуто, що підтверджується ...

Єдиної схеми не існує. 


Важливо, щоб аналіз описав методичні переваги,
шляхи досягнення  мети  та результативність уроку
    

Це уривок із самоаналізу


Відповідно до вимог навчальної програми і календарно-тематичного планування було визначено  мету уроку: сформувати в учнів образ Емма Андієвська,  талановитої української письменниці, нашої сучасниці, що живе закордоном, але усім серцем  і творчістю пов’язана з Україною; забезпечити усвідомлення учнями поняття «притча»; сприяти формуванню культури усного мовлення, його логічності, формування в учнях високих людських якостей: взаємоповаги, взаємодопомоги, чуйності, людяності.
(зверніть увагу на формулювання мети, це вже майже зміст, орієнтири, а не відписка)
При плануванні та проведенні уроку було дотримано основних загальнодидактичних вимог:   (тут має бути пояснення)
Вибір тип та структура уроку зумовлені метою та завданнями уроку: урок вивчення нового матеріалу, складався із шести логічно взаємозв`язаних етапів: (тут може бути пояснення)Така послідовність роботи відповідає логіці навчального процесу – від формування мотиву до практичного результату  (або етапи роботи визначено із врахуванням  психологічних закономірностей засвоєння знань).
Підготовка до уроку складалася (включала, передбачала) …
На початку уроку було …( проведено, забезпечено).
Знайомство з особистістю письменниці відбувалося з опорою на ілюстративні матеріали. Учні висловили свої припущення про її життя і творчість, а далі прочитали повідомлення у підручнику. У результаті був зроблений висновок, що Емма Андієвська наша сучасниця, яка є українкою всією душею, вона талановита художниця і письменниця. Є картини цікаві, незвичайні, дещо дивні.  
Такий висновок дав можливість логічно перейти до актуалізації знань учнів про алегорію та казку, що було необхідно для розкриття основних ознак нового літературного поняття «притча». Учням було запропоновано розкрити, «розшифрувати» зміст картини художниці-письменниці, а потім пригадати чи знають вони літературний прийом, коли за зображуваним ми прочитуємо (вгадуємо) прихований зміст, у яких творах це буває? Учні шляхом декількох навідних питань встановили, що цей прийом називається алегорія, зустрічається він у байках.
Далі учням було повідомлено, що твір Емми Андієвської також буде будований на алегорії, тобто  в ньому за сюжетом можна буде прочитати прихований зміст, задум автора. Тільки це буде не байка. А казка-притча. Далі учням було запропоновано назвати ознаки казки і спрогнозувати особливості тексту, що прочитаємо: незвичайний. фантастичний, з чарами, перетвореннями. Далі у процесі бесіди учні пригадали, що знайомі з жанром «притча» - знають біблійні притчі, і змогли назвати ознаки притчі, адже вона має спільні ознаки від казки (цікава розповідь, можливо з фантастикою) та притчі (алегорична). Для  закріплення поняття притча учні почитали визначення у підручнику та два учні повторили його перед класом.
Така підготовча робота (пригадування, порівняння, спостереження, прогнозування) забезпечила активність учнів та викликала зацікавлення у подальшій роботі.
Первинне знайомство з твором  почалося з аналізу назви та прогнозування  змісту. далі первинне читання вчителем та продовжене сильними учнями. Така робота сприяла ...




Орієнтовна схема аналізу уроку трудового навчання

  1. Тема, мета, завдання уроку. Місце уроку в системі уроків.


  2. Підготовка робочого місця ( наявність необхідного матеріалу, інструментів, повторення правил користування інструментами, взаємний контроль в підготовці робочого місця).


  3. Повідомлення теми і завдань уроку дітям:


  • що робити і для чого (суспільно-корисна значимість виробу);


  • які знання і вміння необхідно застосовувати для виконання завдання.


  1. Попереднє планування трудових дій і складання плану виготовлення зразка, здійснення міжпредметних зв’язків і їх дотепність.


  2. Виконання наміченого плану, обробка матеріалів за зразком.


  3. Перевірка виробів в дії, виправлення недоліків, їх оцінка (демонстрування виробу, самооцінка, взаємоконтроль).


  4. Охорона праці дітей і дотримання правил техніки безпеки з інструментами.


  5. Організація спільної колективної творчої роботи і взаємодопомога.


  6. Підведення підсумків ( Чи досягнута мета уроку? Результат праці дітей; які набули учні знання, вміння і навички в процесі роботи на уроці?).







Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал