Саме тому, глибоко усвідомлюючи це, працюю над проблемою «Розвиток пізнавальної діяльності молодших школярів». Який полягає у



Скачати 117.18 Kb.
Дата конвертації11.05.2017
Розмір117.18 Kb.
Головне в роботі вчителя- навчати та виховувати так, щоб у кожному дитячому серці запалити вогник пізнання, мислення, добра. Учень має відчути, що він потрібний, що його чекають у школі, вірять в нього.

Добре відомо, що більшість першокласників ідуть до школи з бажанням вчитися. І якщо цей вогник бажання не підтримувати, то він дуже швидко згасне і учень із зацікавленого «чомучки» швидко перетвориться у невпевненого в свої сили, байдужого до навчання учня, якому вчитись не цікаво. Тому, завжди пам’ятаю слова А.Ейнштейна: «Уміє вчити той, хто вчить цікаво.» - вони і стали моїм педагогічним кредом у роботі з молодшими школярами.

Мій педагогічний стаж -20років. У 1994 році закінчила Бериславське педагогічне училище з відзнакою. У 1999 році - Херсонський Державний університет. Свою педагогічну діяльність розпочала у 1994 році у Птахівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, де працюю зараз. Стала вчителем за покликом серця, тому часточку свого серця віддаю своїм вихованцям. Завжди мріяла вчити саме маленьких школярів, розкривати для них таємниці шкільного життя, виховувати творчі особистості і просто вчити жити у цьому світі.

Сучасне суспільство ставить перед системою освіти мету – формування особистості учня, якій притаманна пізнавальна активність, що передбачає діяльний етап особистості, який характеризується прагненням до навчання, прояву вольових зусиль у процесі оволодіння знаннями, здатність і бажання навчатися протягом усього життя з метою найбільш повної самореалізації. Учитель має виступати в ролі помічника, порадника, організатора педагогічної взаємодії з учнями, спрямованої на розвиток активності, самостійності, творчих здібностей, формування пізнавального інтересу. Державний стандарт початкової загальної освіти спрямований не на учіння, а на навчання, не на знання, а на вміння й навички, не на експлуатацію інтелекту й пам’яті, а на їх розвиток, що сприяє формуванню компетенції молодших школярів.

Саме тому, глибоко усвідомлюючи це, працюю над проблемою «Розвиток пізнавальної діяльності молодших школярів». Який полягає у:


  • у спонуканні дитини до пізнавальної, мовленнєвої активності;

  • розвитку образного мислення;

  • розвитку сенсорних здібностей;

  • розвитку різних видів уваги, мислення, уяви, пам’яті;

  • розумовому розвиткові.

Мета досвіду: формувати та розвивати пізнавальну активну діяльність учнів початкових класів під час навчально – виховного процесу.

Наукове обґрунтування проблеми:

Проблема розвитку пізнавальної діяльності школяра не нова, вона має давню історію і притаманна майже всім періодам розвитку педагогіки. Оскільки пізнавальна активність – це якість діяльності, в якій проявляється ставлення учня до предмета і процесу діяльності, то не дивно, що увага до проблеми пізнавальної активності школярів в процесі навчання характерна для багатьох педагогів.

Так, видатний чеський педагог Я.А.Коменський у першому розділі «Великої дидактики» говорив про необхідність всіма засобами підвищувати в дітях гаряче прагнення до пізнання, до навчання. Цій проблемі надавали належної уваги І.Г.Песталоцці, А.Г.Дістервег, К.Д.Ушинский, В.О.Сухомлинський.

Молодшому школяреві притаманне багатство уявлення, фантазії, емоційна активність, прагнення до конкретної, але недостатньо тривалої діяльності, яка супроводжується відчутними для нього реальними результатами, зростаючим пізнавальним інтересом. Особлива роль відводиться пізнавального інтересу у молодших школярів, бо він сприяє підвищенню ролі розумової діяльності і є важливою умовою формування пізнавальної активності та пізнавальної самостійності. Стійкий пізнавальний інтерес формується різними засобами в навчальній діяльності учителя (зацікавленість, гра, активна діяльність учнів та ін..)

Цим дослідженням в Україні передувала робота В.О.Сухомлинського. Аналіз його педагогічної спадщини показує, що протягом багатьох років у Павлишській «Школі радості» діяла створена ним система виховання пізнавального інтересу.

Проблема формування пізнавального інтересу учнів яскраво висвітлена Ш.О.Амонашвілі, який вважає гру основним засобом розвитку молодшого школяра, шляхом задоволення його пізнавальних інтересів.

Актуальність проблеми:

Всі наукові дослідження та педагогічна практика сучасної школи спрямовані на те, щоб дитячі роки були не підготовкою до життя, а власне життям. Саме у початковій школі вчитель має право сформувати життєву компетентність як самоздатність особистості до оптимальних дій, що базуються на знаннях, досвіді, цінностях, здобутих завдяки навчанню.

Проблема активізації пізнавальної діяльності школярів на сьогоднішній день набуває все більшої актуальності. Цій темі присвячено безліч досліджень в педагогіці і психології. І це закономірно, тому що вчення –провідний вид діяльності школярів, в процесі якого вирішуються головні завдання, поставленні перед школою: підготувати підростаюче покоління до життя, до активної участі в науково-технічному і соціальному процесі. Загальновідомо, що ефективне навчання знаходиться в прямій залежності від рівня активності учнів у цьому процесі. В даний час дидактики, психологи намагаються знайти найбільш ефективні методи навчання для активізації та розвитку в учнів пізнавального інтересу до змісту навчання. Тому, що сучасним учням доступні найрізноманітніші джерела інформації, але часто саме наявність готової інформації сприяє розвитку пасивності. Зникає прагнення до пошуку, пізнання, творчості, тобто, діяльності. Навчальний матеріал може здаватися учням сухим і нецікавим, тому завдання вчителя зацікавити їх. Це можна зробити за допомогою інформаційних технологій, науково-популярних фільмів, Інтернету, а також за допомогою дидактичних ігор. За Ф.Діствергом, будь-який метод поганий, якщо привчає дитину до пасивності, і гарний, якщо пробуджує в ньому самостійність.

Досягти успіху у розвитку пізнавальної діяльності молодшого школяра можна, коли уміло спрямовувати «саморух» дитини до пізнання, підтримувати ініціативність, творчу активність, розвивати риси самоконтролю, уміло ставити мету пізнання, яка б розкривала значення даного питання, збуджувала інтерес до виученого. Розкриваючи цю проблему, стараюсь ставити перед учнями таку мету, яка б запалювала їх, викликала захоплення. Чим менші діти, тим цікавіші підбираю завдання. Цікава робота полегшує її виконання, вчить краще працювати. Найцікавіше те завдання, яке максимально розкриває самодіяльність дитини, будить її думку. Все це переконує, що розвиток пізнавальної діяльності у процесі навчання можна забезпечити за таких умов:

- створення навчального середовища;

- мотивації навчальної діяльності;

- створення ситуації успіху;

-забезпечення активної взаємодії вчителя і учня;

- використання педагогічних технологій та методів та ігрових форм роботи.

Щоразу, коли приступаю до роботи з новим колективом (класом), то прагну, насамперед, добре вивчити учнів, виявити їхній рівень розумових здібностей, щоб залучити до різноманітних видів навчальної діяльності. З перших днів їхнього навчання в школі намагаюся створити в класі сприятливе середовище, атмосферу взаємодовіри та психологічного комфорту, щоб діти бажали висловлюватися, не боялись нарікань, глузувань однокласників, забезпечую психологічну підтримку кожного учня, щоб дитина почувалася особистістю, яку сприймають, слухають і поважають. Учні – мої помічники. Ми разом творимо на уроці, фантазуємо, разом сумуємо з приводу невдач і разом радіємо успіхам. Тому будую свою роботу за такими напрямками:

- забезпечувати всебічний розвиток особистості;

- враховувати індивідуальні особливості учнів;

- виявлення та розвиток творчих особливостей;

- впровадження індивідуальної роботи з обдарованими учнями;

- виховання учня – творця відповідно до запитів суспільства;

- застосування в практиці роботи освітніх інновацій.

- постійна робота з батьками.

У своїй роботі застосовую, як традиційні, так й інноваційні методи та форми організації навчально-виховного фронтальну, групову (парну) та індивідуальну. Перевагу віддаю, все ж таки ігровим, бо саме гра є провідним видом їх діяльності. У грі відтворюються норми людського життя і праці, підпорядкування яким забезпечує пізнання та засвоєння предметної та соціальної дійсності, інтелектуальний, емоційний і моральний розвиток особистості. А.С.Макаренко вважав, що гра має дуже великий вплив на розвиток дитини, «яка дитина в грі, майже така вона буде і в роботі, коли зросте…». І це, дійсно так, залучаючи дітей до рольових ігор, інсценізацій , можна помітити і їх творчі можливості, і характер, і їх відношення до предмета, їх самостійність. На своїх уроках постійно застосовую різноманітні дидактичні ігри та створюю певні ігрові ситуації. Наприклад: гра «Вітер», «Жук – буквоїд», «Так чи ні», «Світлофор», «Мій рядок-міцний ланцюжок», «Хто перший до вершини», «Рибалки»... Дуже часто різні казкові персонажі приходять до нас на урок (Королева математики, Бабуся Казка, Кома та її родичі, Дідусь Апостроф, Хитра лисичка чи Маленьке лисенятко, Щука- господиня…), цим створюючи певну ігрову ситуацію, що слугує мотивацією уроку.

Загальновідомо, що основні функції розуму полягають у тому, щоб впорядковувати і зіставляти. Зв’язки тоді стають зрозумілими, протилежність ясною, протиріччя усвідомленими, висновки зробленими, а поведінка контрольованою. Різноманітний сенсорний і моторний досвід перетворюється у знання. Тому часто використовую вправи, які розроблені з опорою на ідеї М.Монтессорі. Наприклад: Вправа: «Картинка – слово», «Назви предметів», «Доміно з літер», «Фігури із кнопок», «Букви із ниток»…

Щоб учням було цікаво працювати на уроці я використовую картки, як для індивідуальної роботи так і для колективної. Вони різні за формою і кольором. Так, наприклад, застосовуючи картку, яка має форму яблука, розповідаю учням про те, що хочу їх пригостити, а після перевірки учень говорить, яке яблуко йому дісталось: якщо помилок не було - то смачне і солодке, а якщо є - то кисле і червиве. Якщо картка має вигляд будиночка, то розповідаю фрагмент казки про трьох поросят. Учень обчислив без помилок - його знання міцні і живе він у кам'яному будинку; якщо одна - дві помилки - в дерев’яному, а якщо багато помилок - то в солом'яному. Є картки у вигляді сніговика, ракети, кораблика, краплинки, листочка чи інших предметів, а часто і, звичайно, проста форма. Це викликає у дітей інтерес, зацікавленість до предмета, до кращого засвоєння знань.

На уроках читання використовую різні завдання, таблиці, картки, що сприяють розвитку швидко читання; різноманітні променеві таблиці, зроблені власноручно, ребуси, акровірші.

Велику увагу приділяю використанню інноваційних технологій: робота в парах, робота в групах, «Мозкова атака», «Асоціативний кущ», «Мікрофон», «Незакінчені речення». «Сенкан»…

Для забезпечення ефективності уроків, прагну раціонально визначити співвідношення його структурних елементів, вивчення теоретичного матеріалу поєдную з виконанням різнорівневих практичних завдань на закріплення та перевірку засвоєння навчального матеріалу. Поряд із традиційними, проводжу різноманітні нестандартні уроки: уроки – ігри, уроки-марафони, уроки-журнали, уроки-дослідження, уроки-подорожі, уроки-змагання, інтегровані уроки, тощо.

Отже, вищезгадані форми активізації пізнавальної діяльності молодших школярів дозволяють спрямовувати інтелектуальну активність учнів на досягнення високої якості знань і формування у них основ креативної діяльності. Це можна помітити на результативності діяльності моїх вихованців:

Якість знань 2011-2012р.

80%

2012-2013р.

80%

2013-2014р

81,5%

2010рік


Всеукраїнський математичний конкурс «Кенгуру» -

3 учасники :

1- відмінний результат , 1–добрий , 1 – учасник;

2011рік


Всеукраїнська українознавча гра «Соняшник» – 9 учасників: 4 – учасники

3 – Диплом ІІІступеня Всеукраїнського рівня

2 – Диплом ІІІ ступеня Регіонального рівня

2012рік


Всеукраїнський математичний конкурс « Кенгуру» – 5 учасників:

5 – добрий результа

Всеукраїнська українознавча гра « Соняшник»– 4 учасники:

-3 – учасники

1 – Диплом І ступеня Регіонального рівня

Конкурс знавців української мови ім.П.Яцика ІІетап – ІІІ місце - учень 3 класу - Снадний І.

Колектив учнів 2 класу - ІІІ місце в обласному конкурсі «Я – школярик» у напрямі «Мистецький»

2013рік


Всеукраїнська українознавча гра «Соняшник» – 3 учасники: 2 – Диплом ІІ ступеня Регіонального рівня

1 – Диплом ІІІ ступеня Регіонального рівня.

Конкурс знавців української мови ім.. П.Яцика ІІ етап – ІІІ місце – учень 4 класу Снадний І.

2014 рік


Всеукраїнська українознавча гра «Соняшник» – 6 учасників: 5 – Диплом І ступеня Всеукраїнського рівня

1 - Диплом ІІ ступеня Регіонального рівня;

Всеукраїнський математичний конкурс «Кенгуру» – 3 учасники: добрий результат;

Всеукраїнський конкурс «Кришталева сова» – 4 учасники: - І місце;

Олімпіада «Юні знавці Біблії» ІІ етап - Дудченко Софія -ІІІ місце.

Виховна робота з класом має не менше значення , ніж навчальна діяльність. Як класовод приділяю багато уваги формуванню та розвитку колективу. У виховній роботі надаю великого значення вихованню бережливого ставлення до природи, вихованню почуття дружби, товариства, порядності, чесності, акуратності. З дітьми проводжу години спілкування, бесіди, вікторини, ігри,екскурсії. Завжди з великим задоволенням готую ранки, свята… Наприклад: «Свято Букваря», «Здрастуй, школо!», «Дорогий, Тарасе», Новорічна казка, «Подорож до Олімпії», «Найкраща у світі матуся», «Прощавай, початкова школа!» та інші…Підтримую постійний зв’язок з батьками дітей. Це зустрічі вдома, батьківські збори, лекторії, індивідуальні бесіди. Спільно вирішуємо питання поведінки, навчання класного колективу, матеріальної бази класної кімнати.

Приймаю участь у громадському житті школи.

Підтверджуючи свою життєву позицію «Йти вперед і ніколи не зупинятися на досягнутому», постійно працюю над своєю самоосвітою, цікавлюся новинками педагогічних ідей на сторінках періодичних видань, а також відвідую районні та обласні семінари, конференції, беру участь у педагогічних радах своєї школи, у роботі ШМК вчителів початкових класів, яке очолюю багато років. ( з 1999 року)

2010-2011 навчальний рік

Педагогічні читання ХАНО: «Українська модель школи М.Монтессорі (до 140-річчя від дня народження)»

Стаття «Розвиток сенсорного досвіду дітей молодшого шкільного віку на засадах педагогіки М.Монтессорі».

Районний семінар вчителів початкових класів: виступ на тему: «Інтегрований урок як форма організації навчання молодших школярів».

2011-2012рік

Виступ на засіданні ШМК: «Забезпечення наступності змісту дошкільної та початкової загальної освіти»

05.01.12.Виступ на педагогічній раді:

« Оцінювання другокласників у ІІ семестрі»

Виступ на засіданні ШМК: «Впровадження Державного стандарту у початкових класах»

Розробка тестів для вчителів щодо вивчення Державного стандарту початкової школи.

2012-2013рік

13.02.13.Виступ на педагогічній раді: «Роль та місце вчителя у формуванні мобільності учнів»

Виступ на засіданні ШМК: «Сучасні технології навчання»

2013-2014рік.

Виступ на засіданні ШМК вчителів початкових класів: «Організація навчально – виховного процесу молодших школярів у 2013-2014н.р.

Виступ на районному семінар івчителів початкових класів «Обчислювальні навички як складова предметно-математичної компетентності молодших школярів».

Участь у роботі авторського обласного науково-практичного семінару «Дидактика початкової школи О.Я.Савченко».

2014-2015рік

Виступ на засіданні ШМК: «Організація навчально-виховного процесу молодших школярів у 2014-2015н.р.

30.10.14. Виступ на педагогічній раді: «Здоров’язберігаючі технології навчання»

Так, як майстерність вчителя – це гармонія, свідома поведінка, уміння спрямовувати активність особистості на її розвиток, передбачений і точний розрахунок, найкраще досягнення результату, то в своїй роботі керуюся такими правилами своєї майстерності:


  • ніколи не зупинятися на досягнутому;

  • займатися самоосвітою «Вчити і вчитися самій»;

  • відповідати сучасності та змінам у системі реформування освіти;

  • - ділитися своїм досвідом;

  • - намагатися бути прикладом для дітей у всьому.

Отже, вчительство – це мистецтво і праця. Саме вчитель, педагог, викладач,вихователь закладає і створює основу творчої діяльності своїх учнів. Тому завершити свій виступ хочу такими віршованими рядками:

Я щоранку заходжу в клас 


На дитячих обличчях - усміх. 
Що я варта діти, без вас? 
Ви - натхнення моє, мій успіх.

За плечима - минулі роки, 


Але й досвід прийшов з літами. 
Що я варта без вас, малюки? 
Я безмежно люблю вас, я з вами.

Щоб любові вогонь не згас, 


Щоб віддать дітям серце і душу, 
Я щоранку заходжу в клас, 
Я - учитель, я вчити хочу і мушу!

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал