С. О. Рачкова, А. М. Кушнірчук Методичний посібник Система роботи школи щодо формування навичок здорового способу життя



Сторінка1/4
Дата конвертації19.12.2016
Розмір0.63 Mb.
  1   2   3   4
С.О.Рачкова, А.М.Кушнірчук

Методичний посібник

Система роботи школи

щодо формування навичок здорового способу життя

м. Хмельницький

2012

ВСТУП

Закінчення XX століття незвичайне тим, що людство, досягнувши величезних технічних успіхів, опинилось перед фактом, що здоров’я воно не примножило. Бажання забезпечити собі більш комфортні умови життя призвело до стрімкого науково-технічного розвитку, наслідком якого є збільшення небезпечних чинників та посилення їх негативного впливу на організм людини.

Сьогодні проблема загрози здоров'ю розглядається як одна із загроз планетарного масштабу. Сутність цього явища пов'язана з тією закономірністю в природі, що кожен біологічний вид вимирає, якщо змінюються умови існування, до яких він пристосовувався тисячоліттями у ході своєї еволюції. А людська діяльність протягом XX століття не тільки не перешкоджала формуванню передумов антропологічної катастрофи, а, навпаки, сприяла їх розвитку, тому що кардинально змінювала умови життя, до яких людство адаптовувалося віками.

Глобальна вагомість і актуальність проблеми викликала стурбованість представників педагогічної науки, особливо у напрямку формування у наших дітей мотивації на здоровий спосіб життя.

Не кожна дитина усвідомлює, що здоров'я - це одна з головних умов фізичного і статевого розвитку, досягнення успіху в здоровому житті, реалізація здібностей і талантів. Здоров'я потрібне всім, щоб знайти своє місце у житті. Щоб кохати і бути коханим. Щоб радіти, сміятися і насолоджуватися життям. Здобути знання, проявити свої здібності, мати життєву перспективу, вміти, нарешті, стати корисним суспільству може тільки така особистість, яка фізично розвинена, фізіологічно гомеостатична, соціально адаптована, психічно врівноважена, живе в гармонії з природою і має чіткі свідомі позитивні мотивації, усвідомлює свої родинні й народні цінності, має духовну основу.

Виховання здорової дитини, охорона її здоров'я в освітньому просторі — ось основна мета цієї роботи, тому що ми несемо відповідальність перед нею за свою діяльність, ми зобов'язані забезпечити якнайповнішу реалізацію здорового навчання учнів і при цьому вирішити завдання виховання здорового покоління, від чого значною мірою залежить інтелектуальний, духовний потенціал, ресурс розвитку суспільства.



Єдина краса. яку я знав — це здоров'я».

Г. Гейне

Здорові діти це основа будь-якої нації.

Аксіома

Спостерігайте за своїм тілом, якщо бажаєте, щоб ваш розум працював правильно.

Р. Декарт

Подібно до того, як існує хвороба тіла, існує також і хвороба способу життя.

Демокрит

Уміння продовжувати життя - це, насамперед, уміння

не скорочувати його.

О. Богомолець

Не секрет, що у прагненні досягти вершин науково-технічного прогресу і благ цивілізації людина забуває про найголовніше: можливість жити і бути щасливим дає перш за все здоров'я.
Рух — джерело здоров'я, бездіяльність — могила здоров'я.

Ж. Тіссо


  1. Теоретичні засади дослідження проблеми здоров’я

    1. Визначення понять, компонентів та передумов

Бажання людства забезпечити собі більш комфортні умови життя привело до стрімкого науково-технічного розвитку, наслідком якого є збільшення небезпечних чинників та посилення їх негативного впливу.

Глобальна вагомість і актуальність проблеми викликала стурбованість передових представників світової науки, особливо у сферах, що стосуються проблем здоров'я.



З преамбули ВООЗ 1976 р: «Здоров'я — це стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб».

Всі добре знають, що сучасний погляд розуміє під здоров’ям людини феномен, що інтегрує п’ять основних складових здоров’я:




Фізична

Інтелектуальна

Соціальна

Психічна

Духовна
Складові здоров’я

Ще 1991 року в Україні набула чинності Конвенція 00Н про права дитини. Виконання умов Конвенції, положень Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захисту й розвитку дітей вимагало цілеспрямованих дій Української держави, всього суспільства щодо створення сприятливих умов для розвитку дітей. Адже стан фізичного, психічного, соціального і духовного здоров'я підростаючого покоління є інтегральним показником суспільного розвитку, могутнім чинником впливу на економічний, культурний, обороноздатний потенціал країни.

Наших дітей ми повинні націлювати на усвідомлення того, що майбутнє кожного —- за здоровим поколінням, бо фізично і морально здорова людина здатна творити і приносити користь іншим людям. Вони повинні чітко розуміти, що для того, щоб сформувати здоров'я, треба знати, як воно закладається, зберігається і руйнується, від чого залежить?


Фактори, що впливають на здоров’я людини
І справді, якщо взяти умовно рівень здоров'я за 100 %, то:


  • 20 % — залежить від спадкових факторів;

  • 20 % — від умов оточуючого середовища;

  • 10 % — від діяльності системи охорони здоров'я (медицини);

  • 50 % — від самої людини, і від того, який спосіб життя вона веде.

Люди, які ведуть здоровий спосіб життя, дотримуються правил безпеки навчання та праці, яким властива висока духовність, залишаються здоровими до глибокої старості.

Микола Амосов говорив: «У більшості хвороб винна не природа, не суспільство, а сама людина. Найчастіше вона хворіє через лінощі й жадобу, а інколи - й від нерозумності».

Збереження і відновлення здоров'я залежить від рівня культури і становить культуру здоров'я людини. Тому поняття «здоровий спосіб життя» розглядається у співвідношеннях тріади:



здоров'я
здоровий спосіб життя
культура здоров'я

Здоровий спосіб життя учнів — це сукупність ціннісних орієнтацій та установок, звичок, режиму і темпу життя, спрямованих на збереження, зміцнення, формування, відтворення здоров'я в процесі навчання виховання, спілкування, праці і відпочинку і передачі його у майбутньому.

Складові здорового способу життя включають елементи, які стосуються всіх аспектів здоров’я, це:

  • усвідомлення цінності здоров'я (домінуючий у світогляді людини духовний пріоритет і відповідна психічна установка);

  • відсутність шкідливих звичок (тютюнової, алкогольної, наркотичної залежності, безладних, небезпечних статевих стосунків);

  • доступ до раціонального, збалансованого харчування (у тому числі якісної питної води, необхідної кількості вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів, вуглеводів, спеціальних продуктів та харчових добавок);

  • умови побуту (якість житла, умови для пасивного і активного відпочинку, рівень психічної і фізичної безпеки);

  • умови праці (безпека не тільки у фізичному, але й у психічному аспекті, наявність стимулів і умов для професійного розвитку);

  • рухова активність (використання засобів фізичної культури і спорту, різноманітних систем оздоровлення, спрямованих на підвищення рівня фізичного розвитку, його підтримку, відновлення після фізичних і психічних навантажень).


Природа (космос, навколишнє середовище), гармонія життя з природою

Оптимальний руховий режим

Духовність

Збалансоване харчування

Раціональний добовий режим
Гігієнічні навички

Відсутність шкідливих звичок

Загартування

Нормальний психологічний мікроклімат у сім’ї, колективі

Умови здорового способу життя
1.2. Аналіз стану здоров'я дітей в Україні

На думку П. Л. Капіци, ученого-фізика зі світовим ім’ям, однією з найважливіших глобальних проблем, що визначають долю людства, є проблема «якості» народонаселення, під якою він має на yвазі комплекс медико-генетичних і соціально - психологічних характеристик життя людей: фізичне здоров'я, рівень розвитку інтелектуальних здібностей, психофізіологічний комфорт життя, механізми відтворення інтелектуального потенціалу суспільства тощо.

Аналіз кількісних та якісних характеристик населення за останнє десятиріччя свідчить про те, що Україна перебуває в стані глибокої демографічної кризи, яка характеризується депопуляцією, старінням населення та зменшенням середньої тривалості життя. Особливе занепокоєння викликає стан репродуктивного здоров'я, що є невід'ємною складовою здоров'я нації і має стратегічне значення для забезпечення сталого розвитку суспільства.

За оцінками фахівців, близько 75% хвороб у дорослих є наслідком умов життя в дитячому й підлітковому віці [6;12].

Зараз прослідковується стрімке погіршення стану фізичного та розумового розвитку дітей, недостатня культура здоров'я молодого покоління.

Нервово – психічними розладами, психозами страждає чверть школярів. До закінчення 2 класу у 42% учнів, спостерігаються хронічні захворювання, 50% школярів мають порушення розвитку в будові і функціях різних систем органів [9;34]. Ці негативні тенденції істотно впливають на ефективність навчально-виховного процесу. Більш того, питання здоров'я населення України в даний час трансформувалися у проблему, яка загрожує національній безпеці держави. Тому в даний час заклик – "Щоб вижити, світ повинен встановити здоровий спосіб життя! " – став найголовнішим.

Завдання поліпшення здоров'я школярів неможливо вирішити тільки зусиллями медиків. Здоров'я має бути одним із результатів освіти.

Проблема здоров'я дітей зараз стоїть настільки гостро, що ми повинні, в свою чергу, поставити запитання: що для нас важливіше — фізичне здоров'я дітей чи освіченість? Як, гризучи граніт науки, зберегти здоров'я?

Ось деякі факти. За даними УкрНДІ охорони здоров'я дітей та підлітків, 5 % випускників шкіл закінчують школу здоровими [18;3]. Тобто 95 % усіх підлітків мають відхилення в загальному стані здоров'я, з них 20 % мають по два та більше захворювань [11;5].

Збільшується кількість хронічних захворювань у дітей і підлітків; зменшується кількість дітей із першою групою здоров'я; збільшується кількість учнів, що мають відхилення у стані здоров'я на час закінчення школи.

За даними Інституту гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва, на сьогоднішній день більше 50 % — незадовільну фізичну підготовку [6;12].

Найпоширенішими є хронічні захворювання, психоневрологічні розлади, короткозорість, ожиріння, порушення постави. Загрозливими є дані про досить помітне зростання серед молоді підвищеного кров'яного тиску, неспроможність до фізичної активності. Значне розповсюдження вказаних факторів ризику серцево-судинних захворювань та інших основних інфекційних хронічних хвороб у молодому віці свідчить про те, що їхні витоки знаходяться в дитячому та підлітковому віці, що значною мірою пояснює тенденцію до «омолодження» цих хвороб.

Останні статистичні дані ВООЗ свідчать: захворюваність дітей (7 - 14 років) збільшилася майже на 35 %; зріс кількісний показник дитячої інвалідності. Захворюваність підлітків (1517 років) за цей період зросла в 1,6 разів, поширеність хвороб — в 1,7 разів [13;24]. Домінуючими стали так звані хвороби цивілізації, викликані емоційними факторами, техногенними та екологічними проблемами. Однак головна причина, на нашу думку, криється у змінах соціальної свідомості, що призвели до втрати зв'язку сучасної людини із природою, моральної деформації особистості.

Висновок, зроблений ученими, звучить як присуд для всіх нас: постійна емоційна напруга, участь дітей у сімейних конфліктах викликають порушення регуляції основних фізіологічних функцій.

Наприклад порушення здоров'я, які простежуються в дошкільному віці, пов'язані з нездоровим способом життя батьків і призводять до того, що в 60 % дітей, які приходять у перший клас, помітні функціональні порушення, 21 % мають відставання біологічного віку від паспортного на 2 роки, а 45 % нейро - психологічно і фізично не готові до навчання і освоєння програми [6;13]. Необхідно відзначити, що діти з благополучних сімей мають вищий рівень фізичної і розумової підготовки, ніж їxні однолітки з неблагополучних сімей.

За даними управління охорони здоров'я міста Хмельницького, аналіз стану захворюваності дітей дошкільного та шкільного віку свідчить про те, що в місті, як і в цілому по області, за останні роки зберігається негативна тенденція – при загальному поступовому зменшенні кількості дитячого населення значно зростають показники поширеності хвороб у дітей та підлітків.

Протягом лише 2007-2009 років загальний показник поширеності всіх хвороб у дітей виріс у 1,5 рази. У структурі патологічної ураженості дітей традиційно перші місця займають хвороби органів дихання, органів травлення, хвороби ока та придаткового апарату, нервової системи і органів чуття, шкіри, вроджені вади розвитку зросли – в 1,8 рази, нервової системи та органів чуття – в 1,5 рази.
Структура поширеності захворювань дітей

Досвід переконав нас і в тому, що приблизно 85 % усіх неуспішних учнів мають поганий стан здоров'я — якусь недугу або захворювання, іноді малопомітні, які можна подолати тільки спільними зусиллями батьків, лікарів та вчителів [18;15].

Адже в сучасних школах — ліцеях, гімназіях, де навантаження дітей вище, здоров'я дітей у 1,5 рази гірше, ніж у загальноосвітніх. Підвищення рівня захворюваності дітей призводить до зростання кількості дітей-інвалідів. На сьогодні їх зареєстровано понад 150 тисяч [18;3].

Саме школа, за статистичними даними, сприяє появі хронічних захворювань у кожної другої дитини, що призводить до істотної втрати резерву здоров'я. Стає очевидною потреба зміни ставлення в системі освіти до здоров'я дитини, зміни в освітніх технологіях елементів навчального процесу, спрямованих перш за все на збереження такого стану здоров'я дитини, з яким вона прийшла до школи.

Особливу тривогу спеціалістів викликає стан здоров'я підлітків, поширення серед них наркоманів, нікотинової залежності, алкоголізму, венеричних захворювань, вагітності неповнолітніх, випадків суїциду.
1.3. Чинники, що впливають на здоров’я дітей і підлітків та основи формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя

Серед чинників, які підвищують ризик виникнення нервово-психічних розладів та порушень психічного здоров'я і форм поведінки цієї вікової категорії, значну роль відіграють конфлікти в родині, зловживання батьків алкогольними напоями, тобто агресивне соціальне середовище, наркотизація, вживання алкоголю, СНІД та ВІЛ інфікування. Підліток прагне бути дорослим, але, не знаючи як, легко потрапляє в «пастку» залежності від шкідливих звичок.

Сьогодні на здоров'я підлітків найпомітніше впливають причини, дія яких раніше була значно меншою. Більшість із них починають інтенсивно діяти саме в молодому віці. Урбанізація, зниження фізичного і підвищення нервово-психологічного навантаження, інформаційні перевантаження — усі ці складові нашої доби, звичайно, різною мірою, але відбиваються на здоров'ї дітей.

Отже чинниками ризику для здоров'я дітей є:


  • гіподинамія;

  • незбалансоване харчування;

  • шкідливі звички;

  • негативні емоції;

  • екологічне забруднення;

  • нові соціальні чинники (відсутність правового захисту тощо);

  • низький рівень культури здоров'я;

слабка (часто негативна) мотивація молоді на здоровий спосіб життя.

Тому методологічною основою формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та підлітків є гуманістичний підхід, сутність якого полягає у створенні сприятливої ситуації для їх готовності до сприйняття й адекватного реагування на виховні дії шкільного та соціального середовища.

Це розуміють усі і намагаються вживати заходів. На рівні нашої держави діє близько десяти національних програм, щорічно приймається десятки важливих документів у цій сфері, головним завданням яких є пропаганда здорового способу життя дітей та молоді. Прийнято ряд законів і підзаконних актів щодо запобігання поширенню інфекційних хвороб, тютюнопаління, алкоголізму, наркоманії та ВІЛ/СНІДу.

Національна доктрина розвитку освіти в Україні висуває завдання піднесення освіти до рівня загальнонаціональних пріоритетів. Ідеї формування здоров'я людини через освіту в цій державній програмі присвячено окремий розділ. Тому школа і вчитель несуть правову й моральну відповідальність за здоров'я школярів, за створення позитивної, сприятливої атмосфери в класі, школі та сім'ї.

У новій програмі МОНУ «Основні орієнтири виховання» окремо виділено та чітко визначено поняття «Ціннісне ставлення до свого фізичного "Я"» це вміння особистості оцінювати свою зовнішність, тілобудову, поставу, розвиток рухових здібностей, фізичну витривалість, високу працездатність, функціональну спроможність, здатність відновлювати силу після фізичного навантаження, вольові риси, статеву належність, гігієнічні навички, корисні звички, стан свого здоров'я та турбуватися про безпеку власної життєдіяльності, вести здоровий спосіб життя, активно відпочивати.

Згідно з Конвенцією про права дитини, Всесвітньою декларацією про забезпечення виживання та розвитку дітей, обов'язковим компонентом національної освіти мають бути знання про формування, збереження і зміцнення здоров'я людини.

У школі слід навчати дітей піклуватися про своє здоров'я ще з першого класу. Оскільки система освіти має щоденний доступ до дитини, велика роль у підтриманні здоров'я дитини належить учителю. Лише система освіти будь-яких форм навчання може і повинна зберегти майбутнє нації, повернути здоров'я нашим дітям. Тому що першочерговим завданням будь-якого навчального закладу має бути високий рівень здоров'я дитини, а за ним — високий рівень знань.

Але дуже важко формувати позитивну мотивацію на здоровий спосіб життя, коли у країні відсутня мода на здоров'я. Однією з причин антропологічної катастрофи, яка в Україні набула рис демографічної кризи, є низький рівень мотивації здорового способу життя та культури здоров'я у значної частини населення України. Засоби масової інформації тиражують шкідливі звички, неконтрольований і небезпечний секс, насильство, звертаючи мало уваги на формування гармонійно, фізично і духовно розвиненої людини.

Наприклад, фізичний імідж людини серед найважливіших особистих показників назвали 85 % респондентів у США і лише 25 % чоловіків і 40 % жінок у нас [6;13].

Аналіз статистичних даних і результати різноманітних досліджень свідчать про тенденцію омолодження віку дітей, які починають палити, вживати алкоголь, наркотичні речовини.


Дедалі більш загрозливою та соціально небезпечною проблемою стає для країни СНІД (ВІЛ-інфекція). Україна за темпами розвитку цієї епідемії посідає перше місце у світі. Переважна більшість ВІЛ-інфікованих наркоманів (70% ) — це особи віком від 15 до 30 років, 18% — молодь до 20 років [13;24].

Серед молоді України набуло широких масштабів тютюнопаління. З наказу МОНУ від 08.11.2004 N 855 «Про заборону тютюнокуріння в навчальних закладах і установах Міністерства освіти і науки України і затвердження заходів щодо проведення антинікотинової інформаційно-освітньої та профілактичної роботи серед дітей, учнівської та студентської молоді»: „Високий рівень вживання тютюну в Україні є соціально-демографічною проблемою, яка стосується як усього населення загалом, так і дітей, учнівської молоді особливо.

Поширеність куріння серед цієї категорії зростає, незважаючи на інформаційно-освітні заходи профілактики. До досягнення повноліття 82% юнаків та 72% дівчат мають досвід паління цигарок протягом життя. До активних курців належать серед хлопців: 11% у віці до 13-15 років, 20% у віці 15-16 і 35% у віці 16-17 років, серед дівчат відповідні показники: 5, 6 і 19%.” [2;4].
Поступово зростає офіційно зареєстрований рівень споживання алкоголю. Основні причини, які приводять до поширення вживання алкоголю є: просто зацікавленість, пропозиції друзів та бажання розслабитись. Чверть восьмикласників має вже чітку орієнтацію на алкогольні напої. Серед випускників таких уже половина. У великих містах третина підлітків піддаються ранній алкоголізації.

За останні роки спостерігається невтішна тенденція зростання вживання наркотичних речовин, оскільки з більш ніж 90 тис. зареєстрованих споживачів наркотиків 6 тис. – неповнолітні [7;23]. Передусім, це вживання першого наркотику - тютюну. Наступний наркотик - алкоголь. За останні роки кількість осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби і психотропні речовини, в Україні подвоїлась, з них - 5,4 тисячі - неповнолітні, що створює безпосередню загрозу генофонду нації. За інформацією Міністерства внутрішніх справ України, протягом минулого року за незаконні дії з наркотиками до кримінальної відповідальності притягнуто 976 неповнолітніх. Серед них 117 - це учні загальноосвітніх навчальних закладів. Серед школярів переважає незаконне вживання марихуани [7;10].



Лібералізація сексуальних стосунків, відсутність відповідних традицій контрацепції та необхідних знань у молоді спричиняють підліткову вагітність, поширення хвороб, що передаються статевим шляхом, ВІЛ-інфекції, порушують психічне здоров'я. Падіння моральних устоїв, значне соціальне розшарування населення, комерціалізація статевих стосунків, ранній початок статевого життя є причинами, що призводять до різкого підвищення захворюваності. Дослідження останніх років показали, що середній вік в якому відбувається перший сексуальний контакт у юнаків – 15 років, а у дівчат – 16 років [7;22]. Саме ранній початок статевого життя підвищує ризик безпліддя.

За даними спеціальних досліджень, поширеність гінекологічних захворювань серед дівчат-підлітків становить 108,2 на 1000 осіб. Велику частку становлять пологи у жінок наймолодшого віку (до 14 років — 0,03%, віком 1517 років — 3,2%), що збільшує ймовірність ускладнень як у медичному, так і в соціальному планах [13;24].

Заклади освіти, служби медико-санітарної допомоги суттєво відстали від змін у сексуальній поведінці підростаючого покоління. Школа, сім'я — найефективніші інституції формування сексуальної поведінки молодих людей — недостатньо використовують свої можливості через брак досвіду та відповідних належно забезпечених технологій.

За даними соціологічних досліджень, 39,9% батьків не обговорюють сексуальний розвиток, поведінку або стосунки в сім'ї зі своїми дітьми, а 8% батьків вважає, що про це дітям знати не обов'язково [13;25]. Лікування та консультації пацієнтів із хворобами, що передаються статевим шляхом, часто здійснюються приватними структурами низького фахового рівня, трапляються випадки надання некваліфікованих платних послуг приватними лікарями, несерйозне ставлення молодих людей до процесу лікування.

Спостерігаючи такі катастрофічні тенденції в суспільстві, ми зрозуміли, що висока культура здоров’я стає для нас ще й умовою виживання; а для держави зараз економічно вигідніше не боротися з наслідками руйнації здоров я громадян, а докласти максимум зусиль, аби насамперед системою освіти впливати на умови збереження, зміцнення та відновлення здоров'я.

Протягом 11-ти років школа спроможна системно й систематично впливати на фізичний і психічний розвиток дитини, до певної міри коригувати її взаємини з навколишнім середовищем. Лише в школі можна комплексно впроваджувати засоби і методи соціальної та психологічної реабілітації дітей, збудити в них потребу, індивідуально значущі мотиви до здорового способу життя, допомогти їм опанувати засоби збереження та зміцнення свого здоров'я.

Що школа може зробити в такій ситуації? Як саме це робити? Як організувати навчально-виховний процес, щоб він сприяв збереженню та зміцненню здоров'я школярів?

Ми повинні пам’ятати, що зосередження на стилі здоров'я, а отже, і на здоровому способі життя не з'являється в дитини саме по собі а формується як наслідок відповідної педагогічної дії, тому в структурі здоров’ятворчої педагогіки особливе значення має педагогічний компонент, сутність якого, за визначенням різних дослідників, полягає в тому, що навчатися здоров'я необхідно із самого раннього віку.



Основними цілями роботи по формуванню навичок здорового способу життя є:


  • Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал