С. М. Прищепа особистісна активність підлітка: сутність, діагностика, проектування



Pdf просмотр
Сторінка9/13
Дата конвертації22.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
Порівняльний аналіз динаміки сформованості фізичної активності
підлітків в кінці формувального етапу експерименту
Рівні
Експериментальна група
Динамі
ка
Контрольна група
Динамі
ка
Констатувальний етап
Формувальний етап
Констатувальний етап
Формувальний етап осіб
% осіб
% осіб
% осіб
%
Високий
63 34,2 89 48,4
+14,2 60 36,6 64 39,0
+2,4
Середній
67 36,4 70 38,0
+1,6 56 34,1 62 37,8
+3,7
Низький
54 29,4 25 13,6
-15,8 48 29,3 38 23,2
-6,1
Для кращого візуального сприйняття дані таблиці представлено за допомогою діаграми (рис. 3.5.).



На етапі констатувального експерименту було зазначено, що показники фізичної активності у сільських підлітків дещо вищі, ніж у школярів із міста.
Результати діагностування сформованості фізичної активності підлітків експериментальної групи сільської та міської школи після завершення дослідження подано у таблиці 3.3.




0 10 20 30 40 50 60
Висок ий
Се р
ед н
ій
Н
и зь ки й
Висок ий
Се р
ед н
ій
Н
и зь ки й
Експериментальна група
Контрольна група
Констатувальний етап
Формувальний етап
Рис. 3.5. Порівняння рівнів розвитку фізичної активності школярів в експериментальній та контрольній групах на констатувальному та формувальному етапах експерименту

105
Таблиця 3.3
Порівняння динаміки сформованості фізичної активності підлітків
експериментальної групи сільської та міської школи
Рівні
Сільська школа
Динамі
ка
Міська школа
Динамі
ка
Констатувальний етап
Формувальний етап
Констатуваль ний етап
Формувальний етап осіб
% осіб
% осіб
% осіб
%
Високий
26 41,3 37 58,7
+17,4 41 33,9 50 41,3
+7,4
Середній
22 34,9 15 23,8
-11,1 48 39,7 53 43,8
+4,1
Низький
15 23,8 11 17,5
-6,3 32 26,4 18 14,9
-11,5
Після проведення формувального етапу експерименту в експериментальних групах було встановлено, що показники фізичної активності у міських школярів зросли. Високий рівень із 33,9% зріс до 41,3%, відповідно, середній рівень з 39,7% до 43,8%, тоді як низький рівень знизився на 11,5%.
Показники фізичної активності сільських підлітків також зазнали певних змін, а саме: високий рівень зріс із 41,3% до 58,7%, середній рівень – до 23,8%, і відповідно, низький рівень – до 17,5%. Отже, учні із міської місцевості певним чином поступаються перед сільськими учнями в аспекті показників фізичної активності як на констатувальному так і на формувальному етапах.
Для зручності відображено вищевказані дані у вигляді рисунка 3.6.


У контрольній групі показники фізичної активності у сільській та міській школах наприкінці експерименту практично не змінилися, оскільки динаміка фізичної активності на етапах експерименту є незначною, а саме: високий, середній рівні у сільській школі зросли на 3,7%, 2,8%, а низький впав на 5,7%. У міській школі ці показники зросли на 3,2%, 3,2%, а низький
0 10 20 30 40 50 60 70
Висок ий
Се р
ед н
ій
Н
изьк ий
Висок ий
Се р
ед н
ій
Н
изьк ий
Сільська школа
Міська школа
Констатувальний етап
Формувальний етап
Рис. 3.6. Порівняння рівнів розвитку фізичної активності підлітків експериментальної групи сільської та міської школи на констатувальному та формувальному етапах експерименту

106 рівень впав – 6,4%. Дані експерименту контрольної групи зображено у вигляді таблиці 3.4 та рисунку 3.7.
Таблиця 3.4
Порівняння динаміки сформованості фізичної активності підлітків
контрольної групи сільської та міської школи
Рівні
Сільська школа
Динамі
ка
Міська школа
Динамі
ка
Констатувальний етап
Формувальний етап
Констатуваль ний етап
Формувальний етап осіб
% осіб
% осіб
% осіб
%
Високий
29 40,8 31 43,7
+3,7 30 32,3 33 35,5
+3,2
Середній
25 35,2 27 38,0
+2,8 34 36,6 37 39,8
+3,2
Низький
17 24,0 13 18,3
-5,7 29 31,1 23 24,7
-6,4


У результаті діагностування інтелектуальної активності з’ясовано, що високий, середній та низький рівень експериментальної групи становлять відповідно 28,3%, 30,4% та 41,3%, тоді, як у контрольних групах – 30,1%,
27,5% та 42,4%.
Після завершення експерименту, підрахувавши всі результати, з’ясовано, що показники інтелектуальної активності у експериментальних групах значно змінилися, зріс високий рівень до 40,6%, середній – до 32,1% та зменшився низький – до 26,6%, тоді, як у контрольній групі таких змін не виявлено, тобто, 35,4% – високого рівня, відповідно, 29,2%, та 35,4% – середнього та низького рівня.
Учні експериментальної групи стали частіше контролювати власні дії та вчинки, стали активнішими у навчанні, праці, іграх, успішно виконують складні завдання, вдаються до самовдосконалення.
0 5
10 15 20 25 30 35 40 45 50
Висок ий
Се р
ед н
ій
Н
изьк ий
Висок ий
Се р
ед н
ій
Низьк ий
Сільська школа
Міська школа
Констатувальний етап
Формувальний етап
Рис. 3.7. Порівняння рівнів сформованості фізичної активності підлітків контрольної групи сільської та міської школи на констатувальному та формувальному етапах експерименту

107
Дані сформованості інтелектуальної активності підлітків контрольної та експериментальної груп представлено у таблиці 3.5 та відображено на рисунку 3.8.
Таблиця 3.5
Дані сформованості інтелектуальної активності в підлітків
контрольної та експериментальної груп
Рівні
Експериментальна група
Динамі
ка
Контрольна група
Динамі
ка
Констатувальний етап
Формувальний етап
Констатувальний етап
Формувальний етап осіб
% осіб
% осіб
% осіб
%
Високий
52 28,3 76 40,6
+13 50 30,1 58 35,4
+4,9
Середній
56 30,4 59 32,1
+1,7 45 27,5 48 29,2
+1,8
Низький
76 41,3 49 26,6
-14,7 69 42,4 58 35,4
-6,7



Було з’ясовано, що через низку економічних, соціально-побутових умов, які були нами описані в підрозділі 1.3. показники інтелектуальної активності нижчі у підлітків із села, ніж у підлітків із міста. В результаті цілеспрямованого залучення учнів підліткового віку до активної навчально- пізнавальної діяльності, застосування різних способів стимулювання та спеціально спроектованої виховної роботи класного керівника, були помічені певні позитивні зрушення. Показники сформованості інтелектуальної активності у сільських та міських школярів стали майже однаковими. Тобто за результатами формувального етапу експерименту у міських школярів високий рівень інтелектуальної активності становить – 52,1%, середній –
42,1%, низький – 5,8%.
Тоді, як у сільських школярів, у яких рівень інтелектуальної активності був дещо нижчим, після завершення формувального етапу учнів із високим
0 5
10 15 20 25 30 35 40 45
Висок ий
Се р
ед н
ій
Н
изьк ий
Висок ий
Се р
ед н
ій
Н
изьк ий
Експериментальна група
Контрольна група
Констатувальний етап
Формувальний етап
Рис. 3.8. Порівняння рівнів сформованості інтелектуальної активності підлітків в експериментальній та контрольній групах на констатувальному та формувальному етапах експерименту

108 рівнем сягнув 46,1%, середній – 36,3%, то низький рівень зменшився до
17,6%.
Для більш зручного порівняння показників інтелектуальної активності підлітків сільської та міської школи, необхідним видається представити результати формувального етапу експерименту у вигляді таблиці 3.6 та рисунка 3.9.
Таблиця 3.6
Порівняння результатів сформованості інтелектуальної активності
підлітків сільської та міської школи експериментальної групи
Рівні
Сільська школа
Динамі
ка
Міська школа
Динамі
ка
Констатувальний етап
Формувальний етап
Констатувальний етап
Формувальний етап осіб
% осіб
% осіб
% осіб
%
Високий
23 36,5 42 46,1
+9,8 49 40,5 63 52,1
+11,6
Середній
19 30,2 33 36,3
+5,6 43 35,5 51 42,1
+6,6
Низький
21 33,3 16 17,6
-15,4 29 24,0 7
5,8
-18,2



Якщо після впровадження у виховний процес педагогічних умов для формування особистісної активності підлітків у процесі спроектованої виховної діяльності класного колективу у експериментальній групі відбулися значні зміни, тоді як у контрольній групі, де педагогічні умови не було реалізовано, істотне підвищення показників інтелектуальної активності не відбулося.
Динаміку зросту інтелектуальної активності підлітків у контрольній групі відобразимо в таблиці 3.7 та рисунку 3.10.


0 10 20 30 40 50 60
Висок ий
Се р
ед н
ій
Н
изьк ий
Висок ий
Се р
ед н
ій
Н
изьк ий
Сільська школа
Міська школа
Констатувальний етап
Формувальний етап
Рис. 3.9. Порівняння рівнів розвитку інтелектуальної активності підлітків експериментальної групи сільської та міської школи на констатувальному та формувальному етапах експерименту

109
Таблиця 3.7
Порівняння результатів сформованості інтелектуальної активності
підлітків сільської та міської школи контрольної групи
Рівні
Сільська школа
Динамі
ка
Міська школа
Динамі
ка
Констатувальний етап
Формувальний етап
Констатувальний етап
Формувальний етап осіб
% осіб
% осіб
% осіб
%
Високий
25 35,2 27 38,0
+2,8 40 43,0 42 45,2
+2,2
Середній
21 29,6 20 28,2
-1,4 33 35,5 36 38,7
+3,2
Низький
25 35,2 24 33,8
-1,4 20 21,5 15 16,1
-5,4



Наступним видом особистісної активності, динаміка якого вивчалася на етапі формувального експерименту, була соціальна активність, адже під час констатувального експерименту нами було з’ясовано, що школярі не повною мірою реалізовували соціальні комунікативні зв’язки із природним та соціальним середовищем.
Після впровадження програми організації соціально-комунікативної діяльності, в основу якої було покладено особистісно орієнтований підхід, її активного різнобічного стимулювання, показники експериментальної групи значно виросли, а саме: високий рівень становить 38,6%, середній рівень –
32,6%, а низький – 28,8%, в той час, коли на етапі констатувального експерименту ці показники були: високий – 30,5%, середній – 27,7% та низький – 41,8%.
Аналіз показників соціальної активності свідчить про те, що відбулися суттєві зміни в учнів за час експериментальної роботи.
Про подібні зміни в контрольних групах сказати не можна, оскільки після порівняльного аналізу показників соціальної активності до формувального етапу становлять 27,4%, 29,9% та 42,7% високого, середнього
0 10 20 30 40 50
Висок ий
Се р
ед н
ій
Н
изьк ий
Висок ий
Се р
ед н
ій
Низьк ий
Сільська школа
Міська школа
Констатувальний етап
Формувальний етап
Рис. 3.10. Порівняння рівнів сформованості інтелектуальної активності підлітків контрольної групи сільської та міської школи на констатувальному та формувальному етапах експерименту

110 та низького рівнів, та після формувального експерименту – 30,5 %, 34,1% та
35,4% .
Зважаючи на дані результати, можна твердити, що зміни у контрольних групах не такі суттєві (динаміка становить 3,1 % високого, 4,2 % середнього та 7,3% низького рівня), як у експериментальних (8,1 % високий, 4,9 % середній, 13,0 % низький рівень).
Порівняльні результати сформованості соціальної активності підлітків контрольної та експериментальної групи на констатувальному та формувальному етапах експерименту висвітлимо у вигляді таблиці 3.8
Таблиця 3.8
Порівняльний аналіз сформованості соціальної активності
підлітків контрольної та експериментальної групи після завершення
формувального етапу експериментальної роботи
Рівні
Експериментальна група
Динамі
ка
Контрольна група
Динамі
ка
Констатувальний етап
Формувальний етап
Констатувальний етап
Формувальний етап осіб
% осіб
% осіб
% осіб
%
Високий
56 30,5 71 38,6
+8,1 45 27,4 50 30,5
+3,1
Середній
51 27,7 60 32,6
+4,9 49 29,9 56 34,1
+4,2
Низький
77 41,8 53 28,8
-13 70 42,7 58 35,4
-7,3
Динаміку зросту соціальної активності учнів підліткового віку після констатувального на формувальному етапах експерименту для кращого візуального зображення відобразимо у вигляді рисунку 3.11.



0 5
10 15 20 25 30 35 40 45
Висок ий
Се р
ед н
ій
Н
изьк ий
Висок ий
Се р
ед н
ій
Н
изьк ий
Експериментальна група
Контрольна група
Констатувальний етап
Формувальний етап
Рис. 3.11. Порівняння рівнів сформованості соціальної активності підлітків в експериментальній та контрольній групах на констатувальному та формувальному етапах експерименту

111
Як показали результати діагностики на констатувальному етапі експерименту, діти із сільської місцевості мали нижчі показники соціальної активності (33,3% – високий рівень, 42,9% – середній рівень та 23,8% – низький рівень), ніж школярі міської місцевості, в яких високий рівень соціальної активності складав 39,0%, середній рівень – 42,0%, а низький рівень – 19,0%.
Після запровадження у виховний процес обґрунтованих нами педагогічних умов рівневі показники сформованості соціальної активності підлітків змінилися.
У результаті реалізації спеціально спроектованоговиховного процесу соціально-комунікативної діяльності, постійної мотивації сільських підлітків до неї рівень сформованості соціальної активності змінився на краще: високий та середній зросли на
12,7% та 4,7%, а низький рівень знизився до 6,4%.
У експериментальній групі міських шкіл також відбулися зміни, де високий та середній рівні зросли до 47,9%, 47,9%, а низький рівень зменшився на 14,8%. Хоча показники сільських та міських шкіл зросли, проте міські школярі перевищували показники сільських учнів.
Вищезазначені результати сформованості соціальної активності підлітків у експериментальній групі сільської та міської школи подаємо в таблиці 3.9
Таблиця 3.9
Порівняння показників сформованості соціальної активності
підлітків у експериментальній групі сільської та міської школи

Рівні
Сільська школа
Динамі
ка
Міська школа
Динамі
ка
Констатувальний етап
Формувальний етап
Констатувальний етап
Формувальний етап осіб
% осіб
% осіб
% осіб
%
Високий
21 33,3 29 46,0
+12,7 47 39,0 58 47,9
+8,9
Середній
27 42,9 30 47,6
+4,7 51 42,0 58 47,9
+5,9
Низький
15 23,8 4
6,4
-17,4 23 19,0 5
4,2
-14,8
Для кращого унаочнення результатів дослідження варто їх подати у вигляді діаграми (Рис. 3.12.).

0 10 20 30 40 50 60
Висок ий
Се р
ед н
ій
Н
изьк ий
Висок ий
Се р
ед н
ій
Н
изьк ий
Сільська школа
Міська школа
Констатувальний етап
Формувальний етап
Рис. 3.12. Порівняння рівнів сформованості соціальної активності підлітків експериментальної групи сільської та міської школи на констатувальному та формувальному етапах експерименту

112
Беручи до уваги дані таблиці та діаграми про рівневі показники соціальної активності підлітків сільської та міської школи, варто зазначити, що експериментальні педагогічні умови, якими передбачалося впровадження в експериментальній роботі спеціального проектування виховної роботи класного колективу та моделі формування особистісної активності, відіграли значну роль у поліпшенні результатів як у міській, так і у школі сільської місцевості. Адже, зважаючи на результати як констатувального, так і формувального етапів експерименту, можна стверджувати, що кінцеві показники соціальної активності учнів-підлітків у школах зросли на однакову кількість відсотків.
У контрольній групі протягом виховного процесу не було запроваджено педагогічних умов щодо підвищення показників соціальної активності, тому і динаміка зросту даних є незначною в порівнянні із експериментальною групою. Зміни показників соціальної активності на початку та після експерименту слід висвітлити у вигляді таблиці 3.10 та рисунку 3.13.
Таблиця 3.10
Порівняння показників сформованості соціальної активності
підлітків у контрольній групі сільської та міської школи
Рівні
Сільська школа
Динамі
ка
Міська школа
Динамі
ка
Констатувальний етап
Формувальний етап
Констатувальний етап
Формувальний етап осіб
% осіб
% осіб
% осіб
%
Високий
23 32,4 25 35,2
+2,8 34 36,5 36 38,7
+2,2
Середній
31 43,7 30 42,3
-1,4 42 45,2 43 46,2
+1,0
Низький
17 23,9 16 22,5
-1,4 17 18,3 14 15,1
-3,2



0 5
10 15 20 25 30 35 40 45 50
Висок ий
Се р
ед н
ій
Н
изьк ий
Висок ий
Се р
ед н
ій
Низьк ий
Сільська школа
Міська школа
Констатувальний етап
Формувальний етап
Рис. 3.13. Порівняння рівнів сформованості соціальної активності підлітків контрольної групи сільської та міської школи на констатувальному та формувальному етапах експерименту

113
На основі результатів констатувального етапу експерименту та проведеної психолого-педагогічної діагностики, було констатовано, що показники духовної активності підлітків зафіксовано низькі.
Було одержано майже однаково низькі показники як в експериментальній (23,8% – високого рівня, 31,5% – середнього рівня,
44,6% – низького рівня), так і в контрольній (25,6% – високого рівня, 31,1% – середнього рівня, 43,3% – низького рівня) групах.
Після запровадження педагогічних умов та спеціально розробленої програми організації ціннісно-орієнтаційної, добротворчої і милосердної діяльності, врахування особистісних духовних цінностей кожного підлітка в експериментальній групі намітилася позитивна динаміка щодо показників сформованості духовної активності досліджуваних.
У результаті проведеної дослідно-експериментальної роботи рівневі показники сформованості духовної активності помітно зросли: високий рівень досяг 29,9%, середній – 41,3%, а низький зменшився до 28,8%. Тоді. як у контрольній групі спостерігалися такі показники рівня духовності: 29,3% – високого рівня, 34,8% – середнього рівня та 35,9% – низького рівня.
За наслідками формувального етапу експерименту дані про сформованість духовної активності підлітків у експериментальній та контрольній групах представлено у таблиці 3.11.
Таблиця 3.11
Результати сформованості духовної активності підлітків в
експериментальній та контрольній групах
Рівні
Експериментальна група
Динамі
ка
Контрольна група
Динамі
ка
Констатувальний етап
Формувальний етап
Констатувальний етап
Формувальний етап осіб
% осіб
% осіб
% осіб
%
Високий
44 23,9 55 29,9
+6 42 25,6 48 29,3
+3,7
Середній
58 31,5 76 41,3
+9,8 51 31,1 57 34,8
+3,7
Низький
82 44,6 53 28,8
-15,8 71 43,3 59 35,9
-7,4
Для кращого візуального відображення даних таблиці їх подамо за допомогою діаграми 3.13.
0 10 20 30 40 50
Висок ий
С
ер ед н
ій
Н
изьк ий
Висок ий
Се р
ед н
ій
Н
изьк ий
Експериментальна група
Контрольна група
Констатувальний етап
Формувальний етап
Рис. 3.13. Порівняння рівнів сформованості духовної активності підлітків в експериментальній та контрольній групах на констатувальному та формувальному етапах експерименту

114
Одним із завдань дисертаційного дослідження є порівняльна оцінка показників особистісної активності учнів у сільських та міських школах. Ще на першому етапі експерименту в результаті психолого-педагогічної діагностики нами встановлено, що школярі сільської місцевості мають вищі показники духовної активності, ніж їх однолітки з міста.
В учнів сільської місцевості високий рівень становить – 49,2%, середній рівень – 38,1%, а низький рівень –12,7%, тоді, як у школярів із міської школи високий рівень становив лише – 41,3%, а середній та низький рівні – 34,7% та 24,0%.
Після проведення експериментальної роботи простежується певна динаміка розвитку духовної активності і в міських, і в сільських підлітків.
Щоправда, у порівнянні із фізичною, інтелектуальною та соціальною активністю цей приріст незначний, оскільки за результатами підсумкової психолого-педагогічної діагностики, у експериментальній групі сільської школи високий рівень сягнув до 61,9%, середній рівень – до 34,9%, а низький знизився до 3,2%, тоді як, у школі міської місцевості високий та середній рівень становить відповідно 51,2% та 30,6%,а низький рівень –
18,2 %.Результати формувального етапу експерименту в експериментальній групі сільської та міської школах подано у вигляді таблиці 3.12.
Таблиця 3.12
Порівняння результатів формування духовної активності підлітків
експериментальної групи у міській та сільській школах
Рівні
Сільська школа
Динамі
ка
Міська школа
Динамі
ка
Констатувальний етап
Формувальний етап
Констатувальний етап
Формувальний етап осіб
% осіб
% осіб
% осіб
%
Високий
31 49,2 39 61,9
+12,7 50 41,3 62 51,2
+9,1
Середній
24 38,1 22 34,9
-3,2 42 34,7 37 30,6
-3,3
Низький
8 12,7 2
3,2
-9,5 29 24,0 22 18,2
-5,8
Для кращого наочного відображення подамо дані порівняльного аналізу формування духовної активності підлітків у міській та сільській школах на рисунку 3.14.
0 10 20 30 40 50 60 70
Висок ий
Се р
ед н
ій
Н
изьк ий
Висок ий
Се р
ед н
ій
Н
изьк ий
Сільська школа
Міська школа
Констатувальний етап
Формувальний етап
Рис. 3.14. Порівняння рівнів сформованості духовної активності підлітків експериментальної групи сільської та міської школи на констатувальному та формувальному етапах експерименту

115
Із таблиці та рисунку видно, що в підлітків і в міських, і в сільських, які віднесені до експериментальної групи, простежується позитивна динаміка сформованості духовної активності. Як і після констатувального, так і після формувального етапів експерименту, школярі сільської місцевості характеризуються вищим рівнем, ніж міські.
Причина низьких показників духовної активності, на нашу думку, зумовлена впливом жорстокості та цинізму, що повністю панує в соціумі, та, звичайно, шкідливо впливає на формування духовних цінностей особистості школяра.На жаль, варто констатувати той факт, що після формувального етапу експерименту порівняно із іншими видами особистісної активності
(фізичної, інтелектуальної, соціальної) досить низькі.
Для повного відображення порівняльного аналізу експериментальної та контрольної групи сільської та міської місцевості доцільним видається дані представити в таблиці 3.12 та рисунку 3.15.
Таблиця 3.12
Порівняння результатів формування духовної активності підлітків
контрольної групи у міській та сільській школах
Рівні
Сільська школа
Динамі
ка
Міська школа
Динамі
ка
Констатувальний етап
Формувальний етап
Констатувальний етап
Формувальний етап осіб
% осіб
% осіб
% осіб
%
Високий
35 49,3 37 52,1
+2,8 41 44,1 42 45,2
+1,1
Середній
26 36,6 25 35,2
-1,4 32 34,4 34 36,6
+2,2
Низький
10 14,1 9
12,7
-1,4 20 21,5 17 18,2
-3,3


Ефективність педагогічних умов формування особистісної активності підлітків у процесі спеціально спроектованої виховної діяльності класного керівника засвідчено на формувальному етапі експерименту. Для порівняння
0 10 20 30 40 50 60
Висок ий
Се р
ед н
ій
Н
изьк ий
Висок ий
Се р
ед н
ій
Низьк ий
Сільська школа
Міська школа
Констатувальний етап
Формувальний етап
Рис. 3.15. Порівняння рівнів сформованості духовної активності підлітків контрольної групи сільської та міської школи на констатувальному та формувальному етапах експерименту

116 рівнів особистісної активності у експериментальній групі на констатувальному та формувальному етапах експерименту слід подати їх у вигляді таблиці 3.13
Таблиця 3.13


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал