«Розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей на уроках інформатики»



Скачати 100.67 Kb.
Дата конвертації11.05.2017
Розмір100.67 Kb.
У наш час, коли майже кожна дитина має вдома комп’ютер, підключений до Інтернету, мало чим можна здивувати учня, змусити його із захопленням бігти на урок інформатики. Як цього досягти? Напевно, у кожного творчо працюючого педагога є арсенал власних прийомів. Пригадаємо, що К.Д. Ушинський більше ста років тому сформулював основну мету школи: навчити дітей вчитися. Саме навчити не математики, історії, хімії, а сформувати здатність учити себе. Важливо навчити дитину самостійно здобувати знання й застосовувати їх на практиці. Тільки так може з’явитися справжній інтерес до навчання. І якщо ми допоможемо дітям розвинути потребу в знаннях, навчимо набувати їх, то ці важливі якості залишаться з ними й після закінчення школи.

Проблема, над якою працюю, це – «Розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей на уроках інформатики». Вона спонукає до пошуку різноманітних підходів щодо організації навчальної діяльності школярів на уроках та в позаурочний час.

Цю проблему вважаю особливо актуальною тому, що в умовах особистісно зорієнтованого навчання неможливо вчити всіх однаково, потрібно знайти підхід до кожної дитини – старанної і не дуже, обдарованої і лінивої, лідера і виконавця. Здатність до творчості формується в діяльності, і саме через творчість здійснюється самореалізація дитини [7]. А отже, вчителю необхідно надати учневі можливість реалізувати свої здібності на уроці.

На початку XX ст. російський дослідник проблем творчості П.K. Енгельмейєр зазначав: «Творчість – це життя, а життя – це творчість» [2]. Під творчістю розуміють діяльність людини, результатом якої є створення індивідуально нового, неповторного, оригінального [13]. Творча активність людини залежить від змісту, характеру й мети діяльності [17]. Ученими досліджено закономірності психічних явищ, на основі яких можливий розвиток творчих здібностей. Серед таких закономірностей:



  • актуалізація здібностей через діяльність (Л.С. Виготський) [5];

  • виділення трьох складових творчої діяльності: процесу, продукту й особистості творця (В.О. Моляко) [14];

  • встановлення фаз творчої діяльності (А. Маслоу) [9];

  • відповідність індивідуального психічного розвитку дитини певним віковим періодам (Н.С. Лейтес) [9];

  • висвітлення впливу інтуїтивного мислення та уяви на формування й розвиток продуктивного мислення (Я.О. Пономарьов, С.Л. Рубінштейн) [9].

Творчість розглядають у двох аспектах: психологічному й філософському. Психологія творчості досліджує процес, психологічний «механізм» протікання акту творчості як суб'єктивного акту індивіда [2]. Філософія розглядає питання про сутність творчості, що по-різному ставилося в різні історичні епохи [8]. У філософії та психології визначають певні типи творчості, для наочності позначені як творчість «Артиста» (мистецтво), творчість «Мудреця» (наука та інженерія) та творчість «Блазня» (гумор) [13]. У педагогіці це питання є недослідженим. Пропоную власне бачення типів творчості в педагогічній діяльності з урахуванням рівня розвитку пізнавальних процесів учнів: «Артисту» відповідає «Реалізатор творчих ідей» (учень, у якого переважає образне мислення, продуктивна уява, образна пам’ять, сенсорна увага), «Мудрецю» – «Генератор творчих ідей» (учень, у якого переважає абстрактно-логічне мислення, абстрактна уява, словесно-логічна пам’ять, інтелектуальна увага), «Блазню» – «Емпат» (учень, у якого переважає наочно-дійове мислення, конкретна уява, емоційна пам’ять, моторна увага). Для цілеспрямованого й постійного розвитку творчих можливостей учнів необхідно, щоб методи, засоби та організаційні форми навчання відповідали цілям й задачам навчально-пізнавальної діяльності.

Кожна дитина має здібності й таланти. І головне завдання вчителя – розкрити їх і розвинути. Уже в процесі роботи зрозуміла, що одне із завдань учителя – навчити думати, допомогти дітям не просто засвоювати певну інформацію, але й аналізувати її, застосовувати на практиці, не боятися висувати гіпотези, і як результат – відкривати щось нове.

Погоджуючись з основним принципом навчання В. Ф. Шаталова «Учити всіх, навчати кожного», вважаю, що дорога до кожного учня лежить через урок. У процесі навчальної діяльності діти читають, пишуть, думають, спілкуються, прагнуть відстоювати свою думку, відкривають істини й пізнають світ.

Урокам властиві непередбачені ситуації, і професійна майстерність вчителя, його досвід перевіряється на них. У чому ж секрети професіоналізму педагога? У підготовці до уроку. Упровадження інтерактивних технологій [15], проведення нестандартних уроків, використання ігрових елементів [3] допоможуть зробити урок незвичним, захоплюючим, таким, що може розкрити творчий потенціал особистості, навчити висувати цікаві гіпотези, знаходити нестандартні підходи до розв’язування стандартних задач [6]. Учіння буде успішним, якщо викликати в дітей пізнавальний інтерес. Тому на кожному уроці необхідно:



  • учити дітей здобувати знання самостійно, при цьому вчитель виступає організатором процесу навчання, наставником, старшим другом;

  • знаходити таку задачу, щоб її розв’язання активізувало здатність учнів мислити, самостійно шукати шляхи її розв’язання;

  • формувати в учнів інтерес до навчання через проблемно-пошуковий підхід до висвітлення теми.

Отже, розвитком творчого мислення на уроках необхідно керувати. Для організації такої діяльності добираю різноманітні форми організації навчально-виховного процесу: разом із фронтальною, що забезпечує діалог між учителем та учнями, використовую індивідуальну, яка орієнтує учня на самостійне виконання навчального завдання на рівні його можливостей. Для досягнення конкретного навчального результату використовую групову форму (склад групи змінюється для кожного уроку і залежить від характеру навчальних завдань), для забезпечення кращого засвоєння навчального матеріалу пропоную роботу в парах, що розвиває навички спілкування, вміння висловлюватися, критично мислити, переконувати, вести дискусію [1].

Знання психології [11, 13, 17] дозволяють враховувати індивідуальні здібності та особливості мислення учнів, стимулювати до творчої діяльності через:



  • цілеспрямоване залучення усіх видів пам’яті з метою підвищення рівня засвоєння матеріалу;

  • розвиток самостійності мислення школярів;

  • розвиток творчих здібностей кожного;

  • формування уміння вчасно переключитися на іншу проблему;

  • розвиток здатності до самоконтролю;

  • створення пізнавальної мотивації.

Які ж методи і методичні прийоми переважають у моїй роботі? Це як традиційні, випробувані часом і досвідом, так і новітні, інтерактивні методи, зокрема карусель, мікрофон, мозковий штурм, дерево рішень, робота в малих групах тощо. Щоб заохотити учнів до вивчення інформатики, доречно систематично проводити уроки з використанням інтерактивних технологій. Дослідження питання розвитку творчих здібностей учнів за умови використання інтерактивних технологій, спиралося на роботи Дж. Дьюі, В. Гузєєва. З’ясовано, що інтерактивне навчання сприяє розвитку цілого ряду здібностей, які характеризують творчу особу: прагнення до оригінальності в розв’язанні, пошуку нового, бажання самостійно досягати результату, уміння долати протиріччя, легкості асоціацій, гнучкості мислення, швидкості генерування ідей, доведення розв’язання до кінця, логічності мислення [15].

Щоб змусити учнів з нетерпінням чекати на наступний урок, впроваджую в практику своєї роботи нестандартні уроки: урок – ділова гра; урок – подорож; урок – рольова гра; урок – змагання; урок – наукове дослідження. Важливість ігрової діяльності полягає в тому, що вона надає дитині можливість помріяти, проявити уяву, дає свободу творчості, дозволяє учням на практиці застосовувати набуті знання не тільки з інформатики, але й з інших предметів [12, 15].

Також практикую проведення інтегрованих уроків. Цей підхід сприяє інформаційному збагаченню сприймання, мислення й почуттів учнів [16], оскільки залучення цікавого матеріалу дає змогу різнобічно розглянути певне явище, поняття, процес, досягти цілісності знань.

Щоб розвивати мислення учнів, їхні творчі здібності, використовую метод проблемного навчання. Перед учнями на уроці ставиться проблема, яку вони повинні вирішити шляхом самостійного аналізу, через висування гіпотез, припущень, обґрунтування пропозицій, представлення доказів, а також шляхом перевірки правильності розв’язання.

Щоб зацікавити учнів на уроці, активізувати їх роботу, розвивати креативне мислення [10, 18] використовую такі технології:


  • технологію кооперативного навчання (робота парами та спілкування в групах);

  • технологію колективно-групового навчання (обговорення проблеми в загальному колі, заохочення учнів до дискусії, кожен учить кожного);

  • технологію ситуативного моделювання (ігрове моделювання явищ, які вивчаються);

  • технологію опрацювання дискусійних питань (щоб кожний учень брав дієву участь в уроці, використовую різновид ігрових форм занять, коли з обговорюваної проблеми висловлюються всі учасники спільної діяльності, але керівна роль належить учителеві як організатору дискусії).

Вважаю, що розвитку творчих здібностей сприяє використання методу проектів [4]. Робота над проектом триває від 2-3 днів до 3 тижнів. Групи учнів отримують назви тем, зміст яких треба розкрити самостійно. Діти збираються після уроків малими групами й готуються в кабінеті інформатики, бібліотеці та вдома.

Для перевірки знань учнів розробила ряд різнорівневих тестів, завдань.



Результати використання комплексу традиційних й інноваційних методів навчання є такими:

  • підвищується результативність засвоєння знань та формування умінь;

  • формується мотивація навчання;

  • розвиваються навички планування, рефлексії, взаємоконтролю;

  • розвиваються комунікативні уміння, лідерські якості;

  • розвиваються творчі здібності;

  • у найбільш здібних учнів виникає інтерес до самостійної науково-дослідницької діяльності (зокрема, через участь у роботі Малої академії наук).


Використана література

  1. Антощак Оксана. Розуміння – розум – творчість / О. Антощак – К. : Вид. дім "Шкіл. світ": Вид. Л.Галіцина, 2006. – 112 с. – (Б-ка "Шкіл. світу").

  2. Базиленко Л.И. Заметки о творчестве / Л.И. Базиленко // Обдарована дитина. – 2005. – № 7. – C. 25–27.

  3. Бедлінський О. І. Гра "Креативність" як засіб розвитку творчого мислення і сприйняття підлітків / О. І. Бедлінський // Практична психологія та соціальна робота. – 2010. – № 2. – С. 26-32.

  4. Буравська І. Проектні технології в школі. Застосування методу проектів / Ірина Буравська //Директор школи. – грудень 2006, № 48 (432). – с. 3 – 4

  5. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте / Л.С. Выготский – М.: Просвещение, 1967. – 217 с.

  6. Гавриш М. Творчість на кожному уроці / М. Гавриш // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2010. – № 4. – С. 54-58.

  7. Гірний О. І. Творчість як педагогічна проблема: тренінг творчості / О. І. Гірний // Шлях освіти. – 2011. – № 4. – С. 5-10.

  8. Гірний О. Творчість як дидактична мета у філософських та ідеологічних системах / О. Гірний // Педагогічна думка. – 2006. – №3. – С.32-38.

  9. Игнатенко А.М. Изучение интеллектуальной и творческой одаренности у детей / А.М. Игнатенко // Вестник НГПИ. – 2006 - №6 – с.23-27

  10. Кабанчук С. Творчість і креативність / С. Кабанчук // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2012. – № 10. – С. 57-59.

  11. Кульчицька О. Творча обдарованість. Специфіка дитячої обдарованості / О. Кульчицька // Обдарована дитина. – 2001. – № 1. – C. 3–10.

  12. Лисенко О. Обдарована дитина у колективній творчій діяльності / О. Лисенко // Обдарована дитина. – 2001. – № 1. – C. 44–45

  13. Лук А.Н. Психология творчества / А.Н. Лук– М.: Наука, 1978. – 128 с.

  14. Моляко В.А. Психология творческой деятельности / В.А. Моляко – К.: Знание, 1978. – 48 с.

  15. Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання / О. Пометун, Л. Пироженко – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 172 с.

  16. Творчий розвиток особистості засобами мистецтва: навч.-метод. посіб. / [за ред. і передм. Н. Ничкало]. – Чернівці : Зелена Буковина, 2011. – 280 с.

  17. Хоменчук І. Формування і розвиток творчих здібностей дітей / І. Хоменчук // Світ дитячих бібліотек. – 2004. – № 2. – C. 21–22

  18. Чайка Г. Л. Креативність як фактор конкурентоспроможності / Г. Л. Чайка // Психологія праці та управління : зб. наукових праць V Всеукраїнської науково-практичної конференції (19 грудня 2008). – за заг. ред. О.В. Киричука. – К., 2008. – Ч. 1. – С.113-122.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал