Розвиток творчого потенціалу педагогів шляхом використання активних та інтерактивних форм методичної роботи



Сторінка3/3
Дата конвертації16.01.2017
Розмір0.83 Mb.
1   2   3
Тема: Впровадження методології РТУ «У світі гри і фантазії» в практику роботи дошкільного навчального закладу

Мета: Познайомити слухачів з сучасною інноваційною технологією РТУ.

Навчити добирати найбільш придатні методи для підвищення ефективності роботи з дітьми.

Викликати інтерес до використання інноваційних технологій у педпроцесі дошкільного закладу й переконання в необхідності їх впровадження.

Формувати творчі здібності, вдосконалювати психолого-педагогічну підготовку педагогів. Розвивати творчий потенціал вихователів.



Матеріал: Слайди, таблиці «Завдання програми РТУ», «Заповіді» (кожне завдання і заповідь на окремому аркуші), 2 ватмани, фломастери, записи музики, матеріал для фрагментів занять.

ПЛАН


1. Вступна частина. Актуальність використання інноваційної технології.

ІІ. Головні принципи та завдання методики РТУ.

ІІІ. Основні методи РТУ і ТРВЗ, які використовуються при роботі з дошкільниками.

ІУ. Ділова гра «Невідомі острови».



Хід заходу:

1.Вступна частина.

Методист: Необхідність проведення такого семінару зумовлена передусім високими вимогами до якості навчально-виховного процесу в дошкільному закладі. Адже оптимізувати його, підвищити ефективність обсягу та форм роботи з дітьми вже неможливо, керуючись лише традиційними, а інколи відверто застарілими методами і прийомами навчання і виховання дітей дошкільного віку. Тому сьогодні ми пропонуємо вашій увазі семінар «У світі гри і фантазії», щодо впровадження методології РТУ в практику дошкільного закладу. (Слайд 1)

В останній час як головне концептуальне питання педагогіки постала проблема формування творчої особистості. Вирішення її науковці і практики вбачають у посиленні ролі сучасних технологій та методик навчання і виховання в педагогічному процесі дошкільного закладу передусім у теорії розв’язання винахідницьких завдань (ТРВЗ).

Підгалузь ТРВЗ – розвиток творчої уяви (методика РТУ). Ця методологія вже трансформувалась у самостійну науку, що допомагає дітям і дорослим розмірковувати, шукати, самостійно розв’язувати свої проблеми. Зникає острах перед будь-яким новим предметом, з’являється бажання використовувати його не лише за безпосереднім призначенням. Предмети і явища стають багатофункціональними, що відразу вирішує багато проблем у грі, побуті, спілкуванні.

Основне завдання курсу РТУ і ТРВЗ – розвивати здібність до фантазії. (Слайд 2)

Курс РТУ допомагає зниженню психологічної інерції (тобто шаблонному мисленню), розвиває гнучкість мислення, допомагає бачити і приймати сміливі і несподівані рішення.

Сучасний бурхливий розвиток науки, техніки, виробництва зумовив необхідність в людях з нестандартним мисленням, тому саме з дошкільного віку необхідно розвивати у дітей творчі якості.



ІІ теоретична частина.

Як і всяка наука, курс РТУ (розвиток творчої уяви) має свій предмет і метод дослідження.

Предметом РТУ є фантастичні об’єкти, ситуації, ідеї і сюжети.(Слайд 3)

Методом дослідження РТУ є діалектична логіка і її закони.

Головні принципи цієї методики це: (Слайд 4)


  • розв’язання суперечностей;

  • системний підхід (вміння бачити навколишній світ у взаємозв’язку всіх його елементів);

  • вміння знайти необхідний в даній ситуації резерв.

І сьогодні ми відкриваємо сторінку сучасної освітньо – виховної технології РТУ (розвиток творчої уяви)

Звучить музика.



Завдання програми РТУ «У світі гри і фантазії»

(під музику виходять вихователі зі сторінками програми)

1. Розвивати у дітей впевненість у своїх силах і здібностях.

2. Вчити використовувати альтернативні шляхи пошуку інформації.

3.Розвивати здібність висловлювати оригінальні ідеї, винаходити щось нове.

4. Виховувати незалежність в судженнях, в мисленні і поведінці.

5.Виховувати гнучкість у мисленні і діях.

6. Виховувати чутливість у рішенні протиріч.

7.Розвивати дивергентне мислення, багату уяву.

8. Виховувати емпатичну увагу до людей.

9. Розвивати високі естетичні цінності.

10. Розвивати чуйність до аналізу моральних проблем.

(вихователі перешиковуються під музику, сторінка перегортається)

Методист: Головне в методиках ТРВЗ і РТУ – дати всім змогу висловитися, не перебивати, навіть якщо відповідь неправильна. Найважливіше те, що дитина працює в атмосфері свободи мислення і творчості, а для цього потрібно створювати в дошкільному закладі необхідну емоційну сферу, сприятливу навколишню обстановку, яка обумовлюється наступними заповідями для педагогічного колективу: (вихователі називають по черзі, замінивши таблиці в руках)

1. Ми завжди відповідаємо на всі запитання дитини наскільки можливо терпляче і чесно.

2. Серйозні запитання і висловлювання дитини сприймаємо серйозно.

3. Ми не сваримо дитину за безпорядки в групі чи на столі, якщо це пов’язано з творчим заняттям і робота не закінчена.

4. Ми надаємо дітям кімнату або частину кімнати виключно для їх занять.

5. Ми показуємо дітям, що любимо їх такими, які вони є, а не за досягнення.

6. Ми доручаємо дітям посильні турботи.

7. Ми допомагаємо дітям будувати їхні плани та приймати рішення.

8. Ми допомагаємо дитині покращити результат її роботи.

9. Ми ніколи не говоримо дитині, що вона гірша за інших дітей.

10. Ми надаємо дітям матеріали для любих занять.

11. Ми регулярно читаємо дітям.

12. Ми стимулюємо дитину придумувати і фантазувати.

13. Ми уважно відносимося до індивідуальних потреб дітей.

14. Ми знаходимо кожного дня час, щоб побути з дітьми наодинці.

15. Ми навчаємо дитину вільно спілкуватися з дорослими різного віку.

16. Ми не хвалимо дітей безпредметно і не щиро.

17. Не існує тем, які ми зовсім виключаємо для обговорення з дітьми.

18. Ми допомагаємо дитині бути особистістю.

19. Ми ніколи не відмахуємося від невдач дітей.

20. Ми віримо в здоровий глузд дітей і довіряємо їм.

(Вихователі під музику проходять за столи).

Методист: Розглянемо основні методи РТУ та ТРВЗ і спробуємо їх класифікувати. Курс РТУ «У світі гри і фантазії» нараховує біля 4-х десятків методів (зверніть увагу на таблицю або слайд). Сьогодні ми розглянемо деякі з них.

Починаємо з простих методів

– це типові прийоми фантазування, використовуються як на заняттях, так і в ігровій діяльності.

Вихователі: 1. Інверсія, чи зроби навпаки – змінити властивість, дію, принцип, закон на протилежний.

Наприклад: а) Попелюшка зла, а сестри - добрі,

птах не літає, а повзає.

б) гарячий вогонь став холодним. Що це за вогонь?

(його намалювали на кризі)

в) в ігровій діяльності: сюжетно-рольова гра «Пароплав» - створювати проблемні ситуації в грі ( пароплав пливе, а тепер море висохло і прийдеться рухатись по суші. Як? Що відбувається? Літак літає, а в грі їздить по рельсам.

г) в музичному вихованні: проспівати сумну пісню весело,

спокійну – бадьоро, радісно.

2. Збільшення чи зменшення об’єкта або його властивостей.

Наприклад, зменшуємо будинок ведмедя до мінімальних розмірів, як він буде в ньому жити? (може зроблений із гумки, а ще?)

На заняттях по ознайомленню з природою:

- На землі літають величезні птахи…

- Збільшити чи зменшити дерево. Що відбувається?

3. Прискорення чи уповільнення дії об’єкта або його властивостей.



  • Хлопчик-мізинчик починає швидко рости. Чому і що відбувається?

  • На Землі дерева майже не ростуть. Чому? І чим це все закінчиться?

4. Обєднання або дроблення об’єктів чи їх властивостей:

кентавр – з’єднання тулуба коня з головою людини.

русалка – тулуб риби з головою людини.

у поемі «Руслан і Людмила» відсічена голова оберігала

меч і могла говорити.

5. Перервні процеси зробити безперервними і навпаки:

Наприклад: - На землі постійно світить Сонце. Що станеться?

- Повітря буде подаватися частинами. Як жити?

6. Зміна властивостей оточуючого середовища, у якому існує об’єкт.

Наприклад: - Старий ловив золоту рибку в пустелі…

- Колобок живе в наші дні у діда з бабкою на 16 поверсі, як йому втекти? (на повітряній кулі, на ліфті, на драбині, по мотузці, стрибнути, на літаку, птах унесе та ін.

7. Вправа «Робінзон Крузо».

Ми потрапляємо на безлюдний острів, де ростуть тільки дерева і навколо один пісок. Як вижити ? В ящиках, що викинуло на берег тільки цвяхи, або тільки речі і т.п.

8. Метод змінення оцінки або метод Колумба. Необхідно для виявлення прихованих якостей об’єкту зробити їх головними або навпаки.

Наприклад, загальнодержавна цінність – гроші, а тепер необхідно розраховуватися шишками або каштанами.

9. Вправа «Чорний ящик» пропонує вирішити тільки одне завдання: знайти таємницю «чорного ящика» за допомогою мінімальної кількості запитань.

10. Дуже цікавий метод асоціації або каталогу, який можна використовувати на різних заняттях. Цей метод служить для перенесення якостей з одного об’єкта на інший (як правило живий і неживий), а потім за допомогою вільних асоціацій виводяться більша кількість наслідків, генеруються нові фантастичні ідеї.

Методист: Пропонуємо вашій увазі вправу «Чорний ящик» та метод каталогу при роботі з дітьми старшої групи.

(Показ роботи з дітьми)

Методист: Дуже цікавим є метод фокальних об’єктів (МФО) запропонований у 1926 році професором Берлінського університету Є.Кунце і вдосконалений у 1953 році американцем І.Вайтингом. «Фокальним» називається об’єкт, яким перебуває у фокусі, у полі зору.

МФО полягає у перенесенні властивостей одного предмета на інший.

Які ж завдання розв’язуються за допомого цих методів?

Вихователі: 1. Придумати щось нове, видозмінюючи або поліпшуючи реальний об’єкт.

2. Познайомити дітей з чимось новим або закріпити раніше отримані знання, розглядаючи предмет з незвичного боку.

3.Скласти розповідь чи казку про об’єкт, який розглядається, використовуючи знайдені ознаки (повністю або частково).

4. Проаналізувати художній твір або картинку.

Методист: як застосовується даний метод?

Вихователь: Даний метод застосовується слідуючим чином:

1. Розглядаючи, або змінюючи будь-який об’єкт, мимоволі обираємо будь-який інший предмет (або 2-3 предмети), який не стосується фокального слова.

2. Як обрати інший предмет? Це може бути будь-яке слово з будь-якої книги (його можуть вибрати діти, які вміють читати). Можна запропонувати також картинки, іграшки, яскраві предмети і попросити дітей швидко назвати деякі з них.

3. Предмет (або предмети) знайдено. Пропонуємо описати його, добираючи 5-10 визначень. У дітей, які не вміють списувати, можна запитати: Який він (вона, воно)?

4. Дібрані ознаки прикладаємо до слова у фокусі, розглядаючи отримані словосполучення. Можна обміркувати всі словосполучення або лише найцікавіші з них.

5.Коли потрібне (або цікаве) словосполучення знайдено, треба надати фокальному слову потрібних якостей. Для цього слід ввести до фокального об’єкта ті елементи, які йому властиві і зумовлюють його видозміну.

Методист: - Під час яких видів роботи можна використати МФО?

Вихователь: зазначений метод можна використовувати під час таких видів роботи:

1. Розглянути всі словосполучення: знайти для них реальний аналог у природі, придумати фантастичний об’єкт.

2.Придумати, у яких творах художнього літератури зустрічаються аналогічні предмети.

3. Обрати одне зі словосполучень (яке сподобалось найбільше, або яке найнезвичніше) і скласти про нього основну розповідь.

4. Складаючи розповідь про об’єкт у фокусі, використати дібрані визначення (частково або всі).

Методист: Перегляньте, будь-ласка, як цей метод використовується на заняттях по навчанню дітей правилам дорожнього руху в підготовчій групі.

(Практичний показ)

Методист: Найбільш відомим методом, який дає змогу зняти психологічну інерцію і отримати максимальну кількість нових ідей у мінімальний термін,є «мозковий штурм». Він був уперше використаний американським психологом А.Осборном у кінці 30-років. «Мозковий штурм» - це побудований особливим чином колективний пошук нетрадиційних шляхів розв’язання проблеми. У дошкільній педагогіці цей метод має особливе значення у роботі з вихователями на семінарах – практикумах. Він також може використовуватися у роботі зі старшими дошкільниками. Цей метод діє найбільш ефективно за умови дотримання кількох правил:



  • доцільно працювати з невеликою кількістю (підгрупою від 2 до 7 дітей);

  • дітям треба дати таку установку: можна висловлювати будь-яку думку, бо критика з боку однолітків і вихователя виключається;

  • необхідно заохочувати вільне асоціювання: чим незвичнішою видається

ідея, тим вона цікавіша;

  • ідей має бути якомога більше;

  • усе висловлене можна комбінувати як завгодно;

  • наприкінці слід підбивати підсумок, тобто вибрати найбільш цікаву ідею.

При проведенні «мозкового штурму» утворюються дві групи: «генератори» і «експерти» і два етапи: «генерування» і «оцінка». На першому етапі заборонена будь-яка критика. Кожну ідею потрібно розвивати. Хід штурму обов’язково записується вихователем.

На другому етапі ідеї оцінюються і вибираються самі оптимальні варіанти рішення проблеми. Перегляньте цей метод при роботі з дітьми 7-річного віку.

Методист: Було зроблено чимало спроб поліпшити метод «мозкового штурму». Серед них на особливу увагу заслуговує метод синектики. Один з його авторів – Уїльям Дж. Гордон (США, 50-ті роки). У перекладі з грецької слово «синтетика» означає «об’єднання різнорідних елементів».

За Гордоном, існує два види процесів творчості:



  • неоперативні (некеровані) – інтуїція, натхнення;

  • операційні (керовані) – використання різноманітних технологій.

Розрізняють кілька видів синектики або аналогії: (слайд)

  • пряма;

  • фантастична;

  • символічна;

  • особиста (емпатія);

Особиста аналогія (емпатія) – в основі лежить принцип ототожнення себе з об’єктами, що розглядається. Той, хто розв’язує завдання, вживається в образ об’єкта, намагаючись вивчити почуття, які при цьому виникають. Головний принцип емпатії – увійти в роль кого-небудь або чого-небудь.

Навчитися ставити себе на місце іншого, відчути його настрій , почуття, турботи допоможуть спеціальні вправи: «Я – квітка», «Я – м’яч».



Пряма аналогія: об’єкт порівнюється з аналогічними об’єктами з іншої галузі, при цьому виявляється їхня схожість з погляду певних властивостей або відношень.

Розрізняють такі види прямої аналогії (слайд):



  1. Аналогія за формою – використовується, коли аналог предмета, який розглядається, містить ті самі зовнішні ознаки, що й оригінал, або коли новостворений об’єкт своїм зовнішнім виглядом нагадує будь-який інший.

Практичне завдання: Дібрати аналоги до об’єкта годинник (сонце, квітка, диск телефону, кавун, кришка від каструлі та ін.)

  1. Компонентна (або структурна) аналогія – встановлюється за схожістю елементів (компонентів), які складають об’єкт, або які входять до нього. Визначивши орієнтовну структуру об’єкта, необхідно знайти об’єкт з аналогічною структурою.

Практичне завдання: Дібрати аналоги до об’єкта сніг (простирадло, вата, хмара, тополиний пух, борошно, поролон, піна, солодка вата).

  1. Функціональна аналогія – визначається коло функцій, які виконує даний об’єкт, знаходиться інший об’єкт, якому властиві такі самі або аналогічні функції.

Практичне завдання: Дібрати аналоги до об’єкта машина (кінь, віслюк, мурашка, потяг, велосипед, птах,сороканіжка та ін.)

  1. Аналогія за кольором.

Практичне завдання: Знайти аналогію за кольором до слова «сонце» (кульбаба, лампочка, лимон, лисиця…)

  1. Аналогія за ситуацією та станом явищ і предметів.

  2. Аналогія за властивостями.

  3. Комплексна аналогія – одночасно використовуються різні види прямої аналогії.

Символічна синектика може бути словесною та графічною.

Словесна символічна аналогія дає змогу коротко передавати словами-символами певний зміст або сутність.

Графічна аналогія – це вміння позначати якимось одним символом реальний образ чи кілька образів, виділивши в них загальну ознаку. Часто символічні зображення дають дітям дорослі, але якщо ми хочемо розвинути у дошкільнят багату уяву, треба вчити їх знаходити графічну аналогію самостійно.

Починати слід з простого, наприклад, гри «Що в колі?» Ця гра вчить дітей умовно зображувати будь-які предмети, класифікувати їх. Вихователь, малюючи на дошці кола, називає: «Це яблуко, це груша, слива…» Потім обводить їх великим колом і запитує: «А де все це буває?» «Тоді коло – це що?» Діти висловлюють свої ідеї: коло – це сад, кошик, ваза, магазин, базар, миска, натюрморт. Потім вихователь пропонує змінити фрукти на інші предмети.

Цікавий етап роботи – складання моделі казки, в якій замість образів героїв зображуються їхні дії. Дітям дають довгі вузькі аркуші й один кольоровий олівець. Розповідаючи казку, вихователь пропонує її записати так, як записала б її первісна людина, котра не знала літер. Починати слід зі знайомої казки. По закінчені роботи діти читають свої записи і за цими ж моделями складають нові казки.

Пропонуємо вашій увазі використання символічної синектики в молодшій групі при заучуванні віршів.

Методист: Ми розглянули деякі методи технології РТУ. А зараз пропонуємо вашій увазі ділову гру з вихователями «Невідомі острови» у вигляді педагогічного турніру. Оцінювати команди буде експертне журі. (Звучить музика).

Завдання1. Дати назву своїй команді й обумовити її.

Завдання 2. Команди відправляються на невідомі острови. Але перед тим, як відправитися у подорож, командам необхідно сконструювати острів, на який вони відправляються, використовуючи метод фокальних об’єктів. Слово у фокусі «острів».

Пропоную вам два слова, що не стосуються фокального слова:

Світлофор Ворони

залізний чорна

мигаючий каркаюча

різнокольоровий прожерлива

триокий поважна

Час виконання: 3 хвилини.

Критерії оцінки: 1. Аргументація всіх висловлювань.

2.Наявність художньої обробки.

3.Кількість описів.

(Діти танцюють танок)

Завдання 3. Гра «Добре-погано» - описати всі позитивні та всі негативні сторони подорожі за 1 хвилину.

І команда – позитивні:



  • Добре, можна побачити нові країни.

  • Добре, можна познайомитися з новими людьми.

  • Добре, можна використати різні види транспорту.

  • Добре, можна відпочити…

ІІ команда – негативні:

  • Погано, можна потерпіти аварію.

  • Погано, потрібно витратити багато грошей.

  • Погано, можуть напасти пірати, бандити.

  • Погано, будемо скучати за домівкою…

Методист: Слово надається журі (виставляються бали на табло).

Завдання 4. «Мій ласкавий і ніжний звір» - на основі методу морфологічного аналізу створити нову тварину, яка живе на острові.

Час виконання: 3 хвилини.

Критерії оцінки: 1. Аргументованість відтворення.

2.Ступінь оригінальності.

Завдання 5. Використовуючи метод символічної синектики винайти жести, за допомогою яких цивілізовані люди можуть спілкуватися з туземцями.

Час виконання: 1 хвилина.

Критерії оцінки: 1. Використання оригінальних жестів.

2.Кількість жестів.

Підведення підсумків журі.

Нагородження переможців.

ВИСНОВКИ


Творча педагогічна діяльність педагога – складний безперервний процес його професійної самореалізації. Тому важливе завдання методичної служби дошкільного навчального закладу – всебічно сприяти розвитку творчого потенціалу педагогів, ефективність якого значно підвищиться, якщо використовувати активні та інтерактивні форми методичної роботи, залучати вихователів до вивчення і впровадження в навчально-виховну роботу з дошкільниками елементів інноваційних технологій.

Кожен педагог, який прагне до вдосконалення навчально-виховного процесу, повинен перебувати у постійному творчому пошуку, у постійному експериментальному дослідженні. Важливим для вихователів є усвідомлення перспектив свого професійного розвитку у процесі інноваційної педагогічної діяльності, готовність до творчого, новаторського пошуку в педагогічній діяльності, адже педагог-практик – самостійний конструктор своєї діяльності.

Практика показує, що для розвитку творчого потенціалу педагогів дошкільного навчального закладу необхідно:


  • Здійснювати моніторинг розвитку творчого потенціалу педагогів;

  • Широко використовувати активні та інтерактивні форми методичної роботи;

  • Активно залучати всіх педагогів до різноманітних форм методичної роботи;

  • Зацікавлювати педагогів інноваційними технологіями;

  • Створювати умови для самоосвіти;

  • Створювати сприятливий психологічний клімат в колективі для здійснення інноваційної, експериментальної діяльності.

В.О.Сухомлинський вважав: «Творчість – це незримі ниточки, які об’єднують серця». Тому тільки спільними зусиллями ми можемо досягти поставленої мети: виховати творчого педагога, який направить усі свої зусилля на розвиток творчої особистості дитини-дошкільника.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



  1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні ( нова редакція) / Науковий керівник А.М.Богуш. – К.: Видавництво, 2012. – 26 с.

  2. Богуш А.М. Шлях до милосердя і любові / А.М.Богуш // Дошкільне виховання. – 2001. - №2. – С.5-6.

  3. Буракова Ю. Презентація творчих майстерень / Ю.Буракова // Дитячий садок. Бібліотека. – К: Шкільний світ. – 2009. – С. 5-9.

  4. Вінник Н.Д. Творчий потенціал педагога як чинник успішної професійної діяльності / Н.Д.Вінник // Проблеми сучасної психології. – 2010. – Випуск 7. – С. 99-105.

  5. Дейнеко О. Ігрове моделювання як форма активізації педагогів / О.Дейнеко // Вихователь-методист. – 2011. - №2. – С.44-45.

  6. Жидкова Н.Є. Інноваційні технології як основа ефективного розвитку дошкільного закладу / Наталія Євгенівна Жидкова // Педагогічна думка. – 2005. - №1-2. – С.21-22.

  7. Зинкевич-Евстигнеева Т.Д. Путь к волшебству. Теория и практика по сказкотерапии / Т.Д.Зинкевич-Евстигнеева. – Санкт-Петербург: «Речь», 1998. – 230 с.

  8. Лосєва Н.М. Самовдосконалення викладача: навчально-методичний посібник / Н.М.Лосєва. – Донецьк: ДоНУ, 2004. – 76 с.

  9. Методична робота з педкадрами: [Електронний ресурс] //http:// www.moippo.mk.ua / attachments/article/1703.

  10. Практикум по сказкотерапии / под ред. Зинкевич-Евстигнеевой Т.Д. – Санкт Петербург: «Речь», 2000. – 312 с.

  11. Розвиток творчого потенціалу педагогів: [Електронний ресурс] // http://aw qust.com/index_?_view.php?id=54.

  12. Сисоєва С.О. Теоретико-методологічне обґрунтування педагогічної творчості / С.О.Сисоєва // Відкритий урок. – 2005. - №№21, 22. – С.13-19.

  13. Сухомлинський В.О. Вибрані твори у п’яти томах / Василь Олександрович Сухомлинський. – К: Радянська школа, 1976. – т.1. – 509 с.

  14. 13.Творча особистість педагога як передумова розвитку творчих можливостей дітей: [Електронний ресурс] //

  15. http://argol.com.ua/21.htm.

  16. Тренинг по сказкотерапии / под ред. Зинкевич-Евстигнеевой Т.Д. – Санкт Петербург: «Речь», 2002. – 167 с.

  17. Шептифрац А.А. В мире игры и фантазии / А.А.Шептифрац. – Тирасполь: Школа развития, 1997. – 51 с.

  18. Шуть М. Гра як інструмент оптимізації педагогічної діяльності вихователя-методиста / М.Шуть // Вихователь-методист. – 2011. - №2. – С.54-56.



ДОДАТКИ

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал