Розвиток творчого потенціалу педагогів шляхом використання активних та інтерактивних форм методичної роботи



Сторінка1/3
Дата конвертації16.01.2017
Розмір0.83 Mb.
  1   2   3
Олександрійська міська рада

Управління освіти молоді та спорту

Науково – методичний центр

Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 25

Н.Олійник
Розвиток творчого потенціалу педагогів шляхом використання активних та інтерактивних форм методичної роботи
Методичний посібник

d:\натали\моя робота\dscn1071.jpg

Олександрія - 2014


Н.Олійник. Розвиток творчого потенціалу педагогів шляхом використання активних та інтерактивних форм методичної роботи / Олійник Наталія Євгенівна. – Олександрія: Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №25 Олександрійської міської ради Кіровоградської області, 2014. – 59 с.
Рецензенти:

О.Аннікова – директор науково-методичного центру управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради, кандидат філологічних наук


Г.Коваленко – методист науково-методичного центру управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради

Методичний посібник включає в себе стислий огляд наукової та методичної літератури, висвітлює авторську систему методичної роботи по розвитку творчого потенціалу педагогів, включає в себе поширені конспекти активних та інтерактивних форм методичної роботи з педагогічним колективом. Методичний посібник розраховано на вихователів-методистів і завідувачів дошкільних навчальних закладів.

Розглянуто та затверджено на засіданні ради науково-методичного центру управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради (протокол від 26 березня 2014 року №1)
ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………. 4

Розділ 1 Розвиток творчого потенціалу педагогів дошкільної освіти

в системі методичної роботи ………………………………... 6



    1. Розвиток творчої особистості педагога у науковій та

методичній літературі …………………………………………. 6

    1. Система роботи по розвитку творчого потенціалу педагогів

дошкільного навчального закладу …………………………….. 10

    1. Впровадження в практику роботи елементів інноваційних

технологій як один із засобів розвитку творчості педагогів ….. 11

    1. Використання активних та інтерактивних форм методичної

роботи – шлях до розвитку творчої активності педагогів……… 13

Розділ 2 Активні та інтерактивні форми методичної роботи ……….. 16

2.1. Презентація творчих майстерень з елементами ігрового

тренінгу «Від творчого педагога до творчої дитини»……………16

2.2. Піраміда знань «Сучасні аспекти морально-етичного

виховання» ………………………………………………………….27

2.3. Педагогічна панорама «Казкотерапія» ……………………………..38

2.4. Ділова гра « У світі гри і фантазії» …………………………………48

Висновки ………………………………...………………………………...57

Список використаних джерел ……………………………………………58

Додатки

3

ВСТУП



«Творчість є діяльністю, в яку

людина вкладає немовби частинку

своєї душі, і чим більше вона

вкладає, тим багатшою стає її душа»

В.О.Сухомлинський
Сьогодення ставить нові вимоги до дошкільної освіти в цілому й до кожного вихователя окремо. Педагоги мають бути творчими особистостями, новаторами ідей, постійно підвищувати свою професійну майстерність. Тільки творчий педагог може виховати творчу особистість. Тому на сучасному етапі найбільш актуальним завданням методичної служби є розвиток творчого потенціалу педагогів. Реалізувати це завдання можна за умови якісно нових підходів до роботи з педагогічними кадрами. Час примушує нас шукати нові шляхи і форми роботи, які б допомогли педагогам піднятися на більш високий професійний рівень, спонукали їх діяти, творити, шукати, пізнавати, відкривати.

Обєкт дослідження – процес формування активності і творчості педагога дошкільного навчального закладу в системі методичної роботи.

Предмет дослідження - психолого-педагогічні умови та механізм формування творчості педагога дошкільної ланки, діагностика рівня розвитку творчої активності вихователя дошкільного навчального закладу.

Гіпотеза дослідження – ефективність формування творчого потенціалу педагогів дошкільного навчального закладу значно підвищиться, якщо в методичній роботі з кадрами використовувати активні та інтерактивні форми, залучати педагогів до вивчення і впровадження в навчально-виховну роботу з дошкільниками елементів інноваційних технологій

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови і механізми, що забезпечують формування та стимулювання активності і творчості педагога дошкільного навчального закладу. Створення сприятливих умов для самореалізації, самоствердження, саморозвитку кожного педагога дошкільного закладу в процесі включення його в різноманітну змістовну методичну діяльність.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:



  1. З’ясувати стан досліджуваної проблеми у педагогічній теорії та професійній практиці діяльності вихователя дошкільного навчального закладу;

  2. Визначити і обґрунтувати суть, зміст і функції понять «творчість», «креативність», «педагогічна творчість», «творчий потенціал»;

4

  1. Виявити рівні сформованості та показники активності і творчості педагога;

  2. Розробити і апробувати технологію формування творчості педагога шляхом використання активних та інтерактивних форм методичної роботи;

  3. Виявлення і розвиток творчого потенціалу особистості вихователя, формування компетентності у сфері інноваційної діяльності.

Процес розвитку творчого потенціалу педагога дошкільного навчального закладу буде ефективним за умови:

- здійснення діагностики рівня розвитку творчого потенціалу педагога;

- використання активних та інтерактивних форм методичної роботи;

- залучення педагогів до всіх форм методичної роботи;

- залучення педагогів до вивчення та впровадження в практику роботи елементів інноваційних технологій;

- створення умов для самоосвіти;

- створення сприятливого психологічного клімату в колективі.

Новизна дослідження полягає в тому, що використання активних та інтерактивних форм методичної роботи полегшують процес набуття педагогами нового досвіду, сприяють засвоєнню нових знань, розвитку активності, ініціативності, творчості кожного вихователя, сформують у кожного педагога такий тип мислення, який забезпечить творчий характер педагогічної праці.

В.О.Сухомлинський відмічав: «Радість творчої праці, повнота життя завдяки творчості – до цього прагне кожна культурна, освічена людина».

5

РОЗДІЛ 1


Розвиток творчого потенціалу педагогів дошкільної освіти в системі методичної роботи

1.1. Розвиток творчої особистості педагога в науковій та методичній літературі.


Педагогічна творчість була і залишається у центрі уваги багатьох вітчизняних і зарубіжних учених. Сучасний стан соціально-педагогічної практики характеризується значним попитом на педагогічну творчість освітян. В психолого-педагогічних дослідженнях (В.І.Андрєєв, Т.С.Альтшуллер, В.А.Канвалик, Н.В.Кузьміна, В.А.Моляко та ін.) та на практиці в працях (Ш.О.Амонашвілі, А.А.Дашевська, С.М.Лисенкова) з’ясовано, що саме творча особистість педагога є визначним фактором виявлення та розвитку творчих можливостей вихованців.

І.М.Дичківська вважає педагогічну творчість обов’язковим компонентом інноваційної педагогічної діяльності. На думку науковця, інноваційна педагогічна діяльність – це заснована на осмисленні практичного педагогічного досвіду цілеспрямована педагогічна діяльність, орієнтована на зміну та розвиток навчально-виховного процесу з метою досягнення вищих результатів, одержання нового знання, формування якісно іншої педагогічної практики.



Педагогічна творчість – це прийняття і здійснення педагогом оптимальних нестандартних рішень у змінних умовах навчально-виховного процесу.

За визначенням В.О.Сухомлинського, педагогічна творчість – це бачення людиною свого внутрішнього світу, передусім свого розуму, свого напруження інтелектуальних сил, свого розуміння і творення краси в наслідках своєї праці, своїх зусиль. Процес творчості характерний тим, що творець своєю діяльністю і її наслідками справляє величезний вплив на тих, хто перебуває поряд з ним. Практика доводить, що високий рівень розвитку творчої активності педагога є найважливішою умовою формування творчої активності дитини-дошкільника.

Вітчизняною та зарубіжною наукою накопичено певний досвід у розробці основних теоретичних передумов проблеми формування творчої особистості. Ю.М.Кулюткін виділяє серед важливих якостей творчої особистості наступні:

1. Прагнення до самореалізації. Одна з вищих потреб особистості, яка виявляється в реалізації власних творчих сил і здібностей, в постійному зростанні та збагаченні власних внутрішніх можливостей, у підвищенні своєї професійної діяльності, в орієнтації на загальнолюдські цінності.

2. Захоплення справою як покликанням. Висока зацікавленість справою, якою займається людина, ототожнення себе зі своєю справою, глибока задоволеність нею і, разом з тим, постійна готовність удосконалювати справу.

6

3. Аутентичність особистості. Щира та відверта позиція щодо ставлення до себе та інших, небажання ховатися за умовними масками, ховати свої спрямування, думки і переконання, власні індивідуальні особливості.



4. Незалежність щодо суджень. Здатність особистості до висловлювання власних суджень, не пристосовуючись до думки інших, повна самостійність в оцінках.

5. Впевненість у власних силах. Оцінка своїх сил і можливостей адекватна досвіду: вибір цілей і задач, які людина здатна вирішувати на високому рівні якості, відсутність невиправданої тривожності під час вибору та реалізації цілей.

6. Індивідуальність і гнучкість. Здатність до самостійної постановки цілей, а також зміни їх залежно від умов діяльності, вести інших за собою, бути оригінальним і неупередженим під час вирішення проблем, які виникають.

7. Критичність і високий ступінь рефлексії. Постійна увага до адекватності власних дій і вчинків, нетерпимість до недоліків і непродуманих рішень, вміння вчитися на помилках, постійний аналіз та осмислення власної діяльності.

8. Дитяча сприйнятливість і відкритість у ставленні до нового. Поєднання зрілої думки з дитячою свіжістю сприйняття.

Дослідженням проблеми творчої особистості педагога займаються українські вчені Н.В.Кічук, С.О.Сисоєва, які вважають, що творча особистість характеризується спрямованістю на творчість, інтелектуальною активністю…



Творчість (за словником з філософії) – це процес людської діяльності, який створює якісно нові матеріальні та духовні цінності.

В.О.Сухомлинський відмічав, що «творчість – це не сума знань, а особлива спрямованість інтелекту, особливий взаємозв’язок між інтелектуальним життям особистості та проявом її сил в активній діяльності».

Л.С.Виготський зазначав: «звичайно найвищий вияв творчості досі доступний лише небагатьом обдарованим геніям…людства, але у повсякденному житті, що оточує нас, творчість є необхідною умовою існування, і все, що виходить за межі рутини і в чому є хоча б йота нового, зобов’язане своїм походженням творчого процесу людини».

А.Маслоу назвав здатність до творчості найбільш універсальною характеристикою людини.

Існують два критерії творчості:

1) новизни результату або способу діяльності;

2) якості процесів мислення й уяви, що характеризуються як креативність.

Креативність – загальна здібність людини, її здатність до творчості, комплекс інтелектуальних та особистісних якостей, що сприяє становленню і прояву творчості.

Найважливіші риси педагогічної креативності:

7

- пошуково-проблемний стиль мислення;



- проблемне бачення;

- розвинена творча уява, фантазія;

- специфічні особисті якості (допитливість, самостійність, цілеспрямованість, готовність до ризику), а також специфічні провідні мотиви (творчий інтерес, захопленість творчим процесом, прагнення досягти результату, необхідність реалізувати себе).

Великий внесок у дослідження креативності, що є передумовою й основою творчості, починаючи з дітей дошкільного віку, внесли П.Торренс, Дж.Гілфорд, Д.Б.Богоявленська, Г.В.Залевський, В.А.Крутецький, Н.Б.Шумакова та ін.

Е.Фромм запропонував визначення поняття творчості як здатності людини дивуватися і пізнавати, уміти знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, націленість на відкриття нового і здатність до глибокого усвідомлення свого досвіду.

Творчість не завжди вчасно виявляється і розвивається. Навіть володіння особистістю певними знаннями не гарантує її готовності до творчості. Для цього потрібна рушійна сила, яку науковці називають «творчим потенціалом». Слово «потенціал» у перекладі з латині означає «можливість», «потужність».



Творчий потенціал – це сукупність соціокультурних і творчих характеристик особистості педагога, що виражає готовність удосконалювати педагогічну діяльність, а також наявність внутрішніх засобів і методів, які забезпечують цю готовність. Особливістю педагогічної творчості є те, що педагог реалізує свої особистісні і професійні творчі потенції засобом творення особистості дитини, а розвиток його творчого потенціалу зумовлений розвитком творчого потенціалу вихованця.

Т.М.Третяк стверджує, що основою творчого потенціалу людини є такі чинники:

- інформація, обізнаність людини щодо розв’язання актуальної проблеми;

- прийоми, методи, способи, стратегії, необхідні для розв’язання проблеми;

- мотивація, воля, впевненість людини в собі.

Специфіка полягає в тому, що об’єктом педагогічної творчості є особистість дитини, а результатом – формування цієї особистості. На педагогічну творчість впливають фактори, які важко прогнозувати. Можна виділити основні рівні професійної діяльності педагога у його спробі досягти високого творчого результату:



  • рівень самосвідомості. Він включає оцінку власних можливостей, яка може виражатись в усвідомленні свого покликання у житті. Це передбачає

8

володіння такими якостями: упевненість у власних силах, готовність до ризику, відсутність побоювання розкрити власні ідеї суспільству, контролювання емоцій, здатність до фантазії і відхилення від стереотипів;



  • рівень професіоналізму, що ґрунтується на оптимальних знаннях і вміннях, які є обов’язковими в педагогічній діяльності, і залежить від здібностей та теоретичної підготовки вихователя. В.О.Сухомлинський зазначав, що далеко не кожний стане вченим, письменником, артистом, далеко не кожному призначено винайти порох, але майстром у своїй справі повинен стати кожний;

  • рівень самореалізації. Творчу індивідуальність педагога характеризує передусім потреба в самореалізації. Самореалізація – це ставлення людини до себе як до діяча і її прагнення та здатність до зміни себе, людей, світу. Сучасному педагогу варто усвідомити рівень професійних вимог, аби спрямувати свою діяльність на творчу самореалізацію. Вагомими чинниками, які спонукають педагога до самореалізації, є аналіз власної професійної діяльності порівняно з передовим педагогічним досвідом, участь у різноманітних конкурсах і програмах, що сприяє творчій активності педагога;

  • рівень самоосвіти. Самоосвіта життєво необхідна кожній сучасній людині для її самореалізації. Сьогодні вихователь має розуміти: бути професіоналом – означає перебувати в постійному творчому пошуку, розвитку, самовдосконаленні. Сучасний освітянський простір створює всі умови для підготовки вихователя: забезпечення підвищення кваліфікації та професійної перепідготовки (магістратура, аспірантура), участь у різноманітних конкурсах, конференціях («Вихователь року», майстер-класи, виступи на семінарах, обмін досвідом, можливість опублікувати власні розробки); використання інноваційних технологій. Результатом самоосвіти має стати підвищення якості навчально-виховного процесу;

  • рівень мовознавчий. «Заговори, щоб я тебе побачив». Антична мудрість Сократа є актуальною і сьогодні, бо і в сучасності наявна потреба в людях, які вміють самостійно мислити, переконувати живим словом, нести істину, добро і красу за допомогою якісного мовлення. Мовний бар’єр – одна з вагомих перешкод у творчому становленні особистості.

Кожен педагог – індивідуальність, тому і його творча майстерність має особливості і певною мірою індивідуалізована. Він може самостійно обирати спосіб удосконалення. Проте ні в якому разі не варто забувати, що творчістю є «діяльність, в яку людина вкладає немовби частинку своєї душі, і чим більше вона вкладає, тим багатшою стає її душа».

9

1.2. Система роботи по розвитку творчого потенціалу педагогів дошкільного навчального закладу.



Методична робота у дошкільному закладі містить цілісну систему заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації, професійної майстерності, розвиток творчого потенціалу кожного педагога (додаток №1).

Для підвищення професійної компетентності педагогів, їх особистісного і фахового зростання методична служба:

- стимулює творчу самореалізацію педагогічних працівників;

- проводить науково-методичні заходи, спрямовані на реалізацію фахового та особистісного потенціалу педагогів;

- сприяє впровадженню інноваційних педагогічних технологій;

- вивчає, узагальнює і поширює перспективний педагогічний досвід;

- діагностує і прогнозує результати освітнього процесу.

Щоб стимулювати творчу активність педагогів, вихователю-методисту слід враховувати індивідуальні особливості, інтереси і нахили, знати рівень розвитку творчого потенціалу кожного вихователя. Для цього проводимо діагностування рівня сформованості фахової компетентності педагогів, використовуючи самоаналіз, експрес-опитування, анкетування, тестування. Діагностика рівня розвитку творчого потенціалу педагогів (додаток №2) показала, що у нашому дошкільному навчальному закладі високий творчий потенціал мають – 6 педагогів;

нормальний творчий потенціал – 14 педагогів;

невеликий творчий потенціал – 5 педагогів.


За результатами діагностики та цілеспрямованого спостереження за роботою педагогів дошкільного закладу були умовно визначені групи професійної компетентності педагогічних працівників. Із 25 педагогів:

І група - педагоги-«початківці» - 5 чол.;

ІІ група – педагоги-«пошуковці» - 5 чол.;

ІІІ група – педагоги-«предметники» - 4 чол.;

ІV група – педагоги-«майстри» - 5 чол.;

V група – педагоги-«новатори» - 6 чол.

10

1.3. Впровадження в практику роботи елементів інноваційних технологій як один із засобів розвитку творчості педагогів



Удосконаленню методичної майстерності педагогів, підвищенню якості навчально-виховного процесу сприяє упровадження в практику роботи інноваційних технологій. Ознайомивши вихователів з різними інноваційними технологіями (ТРВЗ, РТУ «У світі гри і фантазії», методика М.Єфименка «Театр фізичного виховання», методика «Логіки світу», казкотерапія, пісочна терапія, арт-терапія, метод проектів, «Біла лабораторія» та ін.), ми прийшли до висновку, що можемо використовувати в роботі з дошкільниками тільки елементи інноваційних технологій. Методична служба нашого дошкільного закладу пропонує декілька етапів при впровадженні інноваційних технологій в практику роботи:

На І етапі – з’ясовуємо проблему та виявляємо її актуальність.

На ІІ етапі – висуваємо мету, завдання та гіпотезу, прогнозуємо очікувані результати. На цих етапах працює тільки творча група педагогів.

На ІІІ етапі – опрацьовуємо літературу з даної проблеми, проводимо теоретичні семінари, консультації.

На ІУ етапі – практично знайомимо педагогів з методами і прийомами даної технології, проводимо семінари-практикуми, розробляємо перспективне планування та опробовуємо методику в одній групі. Проводимо заняття з дітьми, вивчаємо результативність засвоєння знань.

На У етапі – аналізуємо і узагальнюємо дані результату використання інновації.

На УІ етапі – впроваджуємо інноваційну технологію або її елементи в практику роботи всіх груп дошкільного навчального закладу.

Робота по вивченню і впровадженню інноваційних технологій проводиться із залученням як можна більшої кількості педагогів. Для цього зручно вести таблицю «Використання елементів інноваційних технологій», яка поновлюється щорічно (додаток № 3).

Звичайно, упровадження інноваційних технологій неможливо уявити без самоосвіти педагогів. У процесі роботи педагоги активно користуються інформаційним банком даних методичного кабінету. Вони творчо використовують отриману інформацію і часто самі поповнюють інформаційний банк. Цьому сприяє вільний доступ педагогів до Інтернету, сучасних медіа-тек, фахової преси.

Для узагальнення і систематизації самоосвіти педагоги ведуть:



  1. «Зошит по самоосвіті», у якому фіксують дослідницьку роботу над науково-методичною проблемою, опрацьовують першоджерела;

  2. «Щоденник підвищення професійного рівня», де фіксують вивчений перспективний педагогічний досвід; участь у методичних заходах дошкільного закладу, міста; співпрацю з колегами, батьками.

11

Загальновідомо, що ніщо так не стимулює творчу самореалізацію педагогів, як ситуація успіху. Таким «досьє успіхів» у нашому дошкільному закладі є портфоліо кожного педагога. Наповнення його документами, що свідчать про особисті досягнення, - найкращий мотив для творчої самореалізації і удосконалення фахової майстерності педагога.

12


    1. Використання активних та інтерактивних форм методичної роботи – шлях до розвитку творчої активності педагогів

Одним із найоптимальніших шляхів організації освітнього процесу – це впровадження інтерактивних методів, під якими розуміємо взаємозалежну спільну діяльність усіх учасників освітнього процесу, під час якої всі вони поринають у реальну атмосферу співпраці для спільного розв’язання проблем.

Інтерактивна модель навчання орієнтує учасників процесу на тотальний прояв творчої активності, відкрите спілкування, колективне напрацювання стратегії та координацію спільних дій.

Структура інтерактивного процесу навчання:


  • Вступна частина:

  • уведення в проблему, викладення певної інформації про неї;

  • сприйняття та усвідомлення головної мети.

  • Технологічна частина:

  • розподіл учасників процесу на групи, команди, сектори тощо;

  • отримання учасниками необхідних ресурсів(бланків, канцтоварів, ПК, реквізитів тощо);

  • сприйняття членами мікрогруп встановленої для них мети.

  • Основна частина – робота в мікрогрупах, спрямована на досягнення встановленої мети.

  • Звітна частина:

  • підготовка мікрогрупами здобутих під час виконання завдання або вправи результатів у вигляді доповіді, презентації, творчого виступу, концертного номеру, листівки, пам’ятки тощо.

  • Рефлексія:

  • узагальнення та усвідомлення учасниками процесу інтерактивного навчання здобутих усіма результатів;

  • індивідуальне кодування досвіду за допомогою символічних схем, малюнків, образів, фрагментів занять з метою перенесення його у власну професійну діяльність.

Саме активні та інтерактивні форми методичної роботи полегшують процес набуття педагогами нового досвіду, сприяють засвоєнню нових знань, розвитку активності, ініціативності, творчості кожного вихователя, поліпшують емоційний фон спілкування.

Пропонуємо різноманітні види активних та інтерактивних форм методичної роботи для розвитку творчого потенціалу педагогів.



13

Активні форми

Інтерактивні форми

Методичний фестиваль

Творча лабораторія

Методична панорама

Калейдоскоп творчих майстерень

Методичний міст

Презентація творчих майстерень

Проблемний стіл

Педагогічний парламент

Методичні посиденьки

Рольова гра

Проблемно-аналітичні бесіди

Ділова гра-стратегія

Педагогічний консиліум

Педагогічний фрістайл

Методичний ринг

Тренінг-панорама

Диспут

Ігровий тренінг

Дискусія

Вітальня педагогічної майстерності

Ділова гра

Піраміда знань

Прес-конференція

Ігрове моделювання

Методичний аукціон

Обсерваторія педагогічних ідей

Педагогічна студія

Проблема по колу

Педагогічні майстерні

Командний ланцюжок

Майстер-клас

Педагогічна реклама

Педагогічний турнір

Колаж інтересів

Педагогічний КВК

Педагогічний синквейн

Банк педагогічних ідей

Відкритий мікрофон

Брейн-ринг

Сам собі режисер

Клуб творчих зустрічей

Судова справа

Круглий стіл

Гаряча лінія

Ярмарок методичних ідей

Мозковий штурм

Педагогічний відеосалон

Поле чудес

Творчий звіт

Щасливий випадок




Метод кейсів




Критерійний покер


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал