Розвиток творчих здібностей як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках світової літератури



Скачати 172.79 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації17.01.2017
Розмір172.79 Kb.

Відділ освіти, молоді та спорту
Очаківської районної державної адміністрації
Районний методичний кабінет
Чорноморська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Розвиток творчих здібностей як засіб
активізації пізнавальної діяльності
учнів на уроках світової літератури
Опис досвіду щодо впровадження та реалізації
інноваційних технологій на уроках світової
літератури

Копач С. О. вчитель світовї літератури та
російської мови Чорноморської ЗОШ І-ІІІ ст.
2014

Укладач: С.О.Копач, вчитель світовї літератури та російської мови Чорноморської ЗОШ І-ІІІ ст.
Рецензент: О.О.Кельбас, методист РМК відділу освіти, молоді та спорту Очаківської райдержадміністрації
Відповідальний за випуск: О.О.Кельбас, методист районного методичного кабінету відділу освіти, молоді та спорту
Очаківської райдержадміністрації
Рекомендовано науково-методичною радою районного методичного кабінету, протокол від 21.02.2014 №2.
Опис педагогічного досвіду містить матеріали щодо розвитку творчих здібностей як засобу активізації пізнавальної діяльності учнів шляхом впровадження інноваційних технологій при вивченні світової літератури.
Знайомить із творчим підходом вчителя до побудови та проведення уроку, насиченого різноманітними прийомами, методами та формами викладання, які забезпечують його ефективність. Презентуються різноманітні технології, метою яких є підвищення рівня пізнавальної активності учнів, бажання працювати самостійно та просто вчитися.
© Відділ освіти, молоді та спорту Очаківської райдержадміністрації 2014
Лише той Учитель, хто живе так, як навчає

Г. Сковорода
Від автора
Навчання – це, безперечно, складний процесс, успішність якого залежить від багатьох складників, проте, мабуть, кожен погодиться, що найголовнішими його постатями є учні та вчителі.
Якщо ж уявлення однієї зі сторін про саму суть процесу навчання розходяться з реальністю, то успішності від нього годі й сподіватися.
Викладання літератури, як ніякий інший шкільний предмет, потребує творчого підходу. І хоча діяльність словесника безпосередньо не спрямована на створення нових естетичних цінностей, однак її не можна трактувати як репродуктивно-виконавську, здійснювати за готовими рецептами. Урок літератури вирізняється самобутнім характером, природною своєрідністю, неповторністю, оригінальністю, несхожістю на
інші уроки. Це насамперед тому, що предметом
вивчення у ньому є явище мистецтва слова. Жоден
інший шкільний предмет не дає таких широких можливостей для особистісного спілкування з творіннями великих майстрів і відкриття їх ідейно- естетичних глибин. Якщо на уроках музики та образотворчого мистецтва вчителі лише епізодично ознайомлюють своїх вихованців з творами відомих композиторів, митців, скульпторів, то на кожному уроці літератури, починаючи з середньої ланки, учні безпосередньо доторкаються до неперевершених зразків слова, а у старших класах переходять до вивчення системного курсу зарубіжного письменництва, у них з’являється можливість не просто прочитати, а поглинути у вир проблем, мрій, захоплень героя, погодитись з думкою автора чи спростувати її, і нарешті, прожити життя героя. Від того, як вчитель зуміє організувати спілкування з творами класиків, залежить подальший культурний розвиток кожної дитини, її розумовий та духовний
рівень, естетичні смаки та читацькі вподобання.
На величезному значенні літератури в житті людства , загалом і людини, наголошував
К. Паустовський: «Без любові до літератури й без знання її не можлива ні культура, ні створення нового вільного суспільства, ні вдосконалення самого себе».
Предмет світової літератури – специфічний. Це і наука (літературознавство) і мистецтво (художній твір), тому досягнути належного результату лише завдяки традиційним формам роботи майже неможливо. При цьому значною мірою нехтується мистецька складова уроку, процесу навчання. Ось чому необхідно планувати свою роботу так, щоб залучити дітей до творчого пошуку, щоб кожен зміг перевтілитися в образ літературного героя, спробувати свої можливості у ролі художника, поета …

Учитель – скрипаль дитячих сердець: як поведе смичком, таку мелодію й почує. Тому на своїх уроках я намагаюся розкрити глибинність літератури як мистецтва слова, навчити дітей мислити, висловлювати власні думки, доводити їх, аргументувати рядками з тексту; навчати розуміти світ і жити в ньому за законами Добра,
Справедливості, Любові. Звичайно, щоб уроки були ефективними, мали результат, потрібно, щоб вони відбувалися за умови постійної активної взаємодії всіх учнів, тобто, має бути таким, де вчитель не є видавцем готової інформації, а виконує роль організатора процесу навчання, спрямовує учнів до сприйняття інформації, уміння
її використати.
Методика викладання літератури постійно вдосконалюється. Вже у першій половині ХХ ст. педагоги використовували роботу в парах, трудові екскурсії. І це давало певні результати. Розробки
інтерактивного навчання можна знайти і в працях
відомого українського педагога В. О. Сухом- линського, і вчителів новаторів 70-80рр. :
Ш. Амонашвілі, Є. Ільїна та ін. значного розмаху використання інтерактивних технологій набуло наприкінці ХХ ст..
Сьогодні маємо нові розробки програм, нові форми та методи роботи. Здавалося б, немає простіше простого прочитати твір, показати на карті батьківщину письменника, визначити проблеми, які хотів показати автор. На допомогу прийшли новітні комп’ютерні розробки, і це взагалі полегшує роботу. Та не все так просто, коли у класі діти з неблагополучних сімей, різний рівень підготовки. Але завдання перед кожним вчителем однакові, однакові вимоги. Практика доводить, що мислити, читати, думати (на кінець!) можуть всі: чи то діти з високим рівнем розвитку, чи то ті, хто йдучи до школи через складні сімейні умови не вмів тримати ручку в руках, не знав літер. Тепер головне покладається на вчителя:
створити відповідну атмосферу, мікроклімат, обрати такі форми і методи роботи, щоб учні відчули задоволення, а не навчалися , аби відсидіти. І починати необхідно з найпростішого, найелементарнішого. Не всі прийоми можна використати відразу, не всі дадуть результативність, але пошук найоптимальнішого принесе задоволення учневі і вчителеві, дасть позитивний результат, заставить задуматися : чи правильно я вчинив? Чи правильний шлях обрав ?
Отже, на допомогу приходять інноваційні методи навчання.
Все, що дрімає – розбудити.
Не споглядати, а повноцінно жити.


Використання інноваційних технологій на
уроках світової літератури.

Якість навчально – виховної роботи складається із багатьох факторів і охоплює глибоке коло проблем. Якість уроків залежить від особистісного підходу до навчального процесу, взаємодії викладача й учнів, духу творчості та інших чинників, що стимулюють навчальну діяльність.
До критеріїв якості уроку можна віднести доцільне поєднання репродуктивної та продуктивної діяльності учнів, продуману послідовність етапів навчальної роботи, завдяки чому оптимально розподіляється зміст, підтримується рівень активності учнів протягом уроку, забезпечується поєднання відтворюючої та творчої, колективної та індивідуальної роботи.

Підвищення якості та результативності сучасного уроку я вбачаю, насамперед, у підвищенні і формуванні інтересу до навчального матеріалу, а також у самостійній роботі учнів як на уроках, так
і в позаурочний час.
Організація самостійної навчальної роботи посідає чільне місце у моїй педагогічній практиці, оскільки учень отримує добрі знання тільки в процесі особистої самостійної діяльності.
До організації самостійної діяльності учнів на уроці я висуваю такі вимоги:
1.
Будь – яка самостійна робота на будь – якому рівні самостійності має конкретну мету. Перш ніж сформулювати завдання, я інструктую учнів щодо порядку і прийомів виконання роботи.
2.
Самостійна робота повинна відповідати навчальним можливостям учнів, а ступінь
складності дозволяє принцип поступового переходу з одного рівня самостійності на інший.
Тому усі самостійні завдання, які використовуються на уроках, я розробила згідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів
і вони розроблені за чотирма рівнями.
3.
Самостійна робота повинна поєднувати
різноманітні види самостійних робіт і управління самим процесом роботи.
Серед видів самостійної роботи учнів на уроках світової літератури я використовую такі :
1.
Лекція на уроці світової літератури може стати
інтерактивною формою спілкування між викладачем й учнями, активізувати сприйняття останніми навчального матеріалу, впливаючи на емоційну й інтелектуальну сторону їх розвитку.
2.
Робота з підручником. Цю роботу учні виконують на другому етапі роботи над темою

(розвиток умінь і навичок) під час ознайомлення з біографією письменників, яких вивчають за навчальною програмою. Учні працюють з картками різнорівневих завдань, а також користуються інформаційними картками.
Користуючись підручником і картками, учні знаходять відповіді на поставлені запитання.
Також при самостійній роботі з підручником учні можуть виконувати тестові завдання, розроблені авторами цих підручників. Можна використовувати інші види самостійної роботи з підручником: складати тези даної теми, писати власні відгуки щодо прочитаного матеріалу.
3.
Робота з текстом літературного твору. Це робота в малих групах, колективно – групове навчання, розв’язання проблемних питань на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. На цьому етапі я звертаюсь до таких типів уроків, як урок – дослідження, урок – інтерпретація, комбінований урок з елементами гри,
дослідницької роботи, інсценізації(прийом «жива картинка» ( див. додаток №1), інтегрований урок.
Так прикладом уроку – дослідження є урок з вивчення новели Ф.Кафки «Перевтілення».
Працюючи з текстом, учні дають відповіді на запитання випереджального характеру, які вони повинні були підготувати вдома, працюючи з текстом:

Визначте тему і головні проблеми новели.

Що вам відомо про життя Грегора Замзи до його перевтілення?

Як поставилась родина Замзів до перетворення
Грегора на комаху?

Розкажіть «біографію» Грегора – комахи. Чи відбувалися зміни у свідомості героя?

Як відреагувала родина Грегора на його смерть?

На цьому уроці можна поставити перед учнями проблемні питання:
1.
Поміркуйте, з якою метою автор новели
«Перевтілення» використовує фантастику.
2.
Доведіть, що в новелі Ф.Кафки «Перевтілення» розкривається абсурдність світового буття.
Така форма роботи забезпечує пізнавальну активність учнів на уроці; бажання кожного учня працювати, отримувати задоволення від своєї роботи ; розвиває творчі здібності учнів, культуру мовлення.
Після прочитаного твору провожу бесіди, обговорення, творче читання уривків з елементами коментування, «додумування» ( див. додаток №2).
4. Написання творчих робіт та рефератів. Цю форму роботи я використовую на уроках
заключного етапу. Ці роботи учні можуть виконувати самостійно як під час виконання контрольних робіт, так і вдома. Ця робота може зробити цей процес по – справжньому цікавим, творчим і діяльнісним. Виконуючи цю роботу, учні можуть використовувати інформаційні, мультимедійні технології. З цією роботою можуть справитися не всі учні, тому я пропоную цю форму роботи обдарованим учням. Так для написання творчих робіт учням можна запропонувати такі теми: o
У якому напрямі розвивався внутрішній світ
Грегора після перевтілення : прогресу чи деградації? Обгрунтуйте свої міркування. o
Визначте основні риси новаторства Г.Аполлінера в царині поезії. o
Охарактеризуйте ліричну героїню А.Ахматової. Як цей образ змінюється з плином часу?
o
Доведіть або спростуйте тезу: «Життя Галілея»
Б.Брехта – драма – пересторога.
Цей вид роботи досягає результативності, оскільки дає змогу обдарованим учням зайнятися пошуковою та дослідницькою діяльністю, розкриває їхні творчі можливості, допомагає їм отримати задоволення від результатів своєї праці, мотивації на досягнення успіху і самореалізації.
Один із аспектів моєї методики викладання курсу світової літератури для активізації діяльності учнів під час уроку – використання інтерактивних
форм роботи, які, на мою думку, сприяють максимальному залученню досвіду учнів, їхнього мислення.
Серед інтерактивних форм роботи на уроках світової літератури поширення набуває навчальна

взаємодія учнів у парах, мікрогрупах, групах, що здебільшого застосовується під час пошуку та аналізу інформації, виконання практичних завдань, підготовки диспутів, семінарів, творчих завдань.
Так, вивчаючи біографію Ф.Достоєвського, я даю окремим групам випереджальне завдання : користуючись Інтернетом і додатковою літературою, підготувати доповіді про життєвий і творчий шлях письменника. Перша група учнів готує повідомлення за темою «Дитинство і юність», друга група – «Початок творчості», третя група – «Політична діяльність. Роки заслання», четверта група – «Час великих звершень».
Обдарованим учням необхідно підготувати повідомлення на тему «Достоєвський і Україна»
Результатом групової роботи учнів є залучення до процесу пізнання практично всіх учнів, їхня
постійна активна співпраця за умов, коли кожен учень робить свій особливий індивідуальний внесок, коли триває жвавий обмін думками,
ідеями, знаннями, способами діяльності.
Стрижневим моментом багатьох форм проведення занять із застосуванням методів активного навчання є дискусія. В дискусії роль слухача завідомо є активною. Вчителю в дискусії відводиться важлива роль – керувати думкою учнів у процесі навчально-пізнавальної діяльності.
Таку форму роботи я часто використовую на заключних уроках з теми. Так, ознайомившись з романом Стендаля «Червоне і чорне», я виношу на обговорення учнів питання : «Жульєн Сорель – переможець чи переможений?» Ознайомившись з романом Ф. Достоєвського «Злочин і кара», розглядаємо питання «Раскольников – жертва чи злочинець?» А по закінченні знайомства з повістю

Е. Хемінгуея «Старий і море», я виношу на обговорення таке питання: «У кінці повісті старий
Сантьяго запитує себе: «Хто ж переміг тебе, старий? Дайте, будь ласка, відповідь старому».
Дискусія вимагає від учнів вміння шукати аргументи, обґрунтовувати висловлені міркування, робити власні умовиводи. Ця форма роботи дає позитивні результати: в учнів підвищився інтерес до предмета, зростає активність, зацікавленість у пошуковій діяльності.
Пошук інноваційних форм у навчанні привів до появи нестандартних уроків. Серед найбільш розповсюджених нестандартних уроків я використовую: ділові ігри, уроки – концерти, рольові ігри, семінари, урок – «літературне кафе».
Серед вдалих спроб моєї педагогічної практики є проведення уроків – концертів. Їх доцільно
проводити під час закріплення знань.
Дуже потужним, збуджуючим фактором для учнів
є процес змагання. Змагання, як форма активізації, найбільш повно реалізується на уроках, які проводяться в ігровій формі. Дуже важливо на таких уроках створення відповідного емоційно – напруженого фону, емоційного ставлення до дійсності, отримання стану задоволення результатом.
На своїх уроках я віддаю перевагу таким іграм, як:
«Так – ні». Цю гру доцільно застосовувати під час закріплення нового матеріалу.
Правила гри: викладач ставить до учнів запитання тільки один раз, перепитування не дозволяється.
Під час читання запитання необхідно записати відповіді «так» чи «ні» (Додаток № 3).

«Світлофор». Учитель уголос висловлює 12 тверджень, частина з яких містить помилки. Після кожного речення учні піднімають зелені
(погоджуються), червоні (не погоджуються), жовті
(можуть доповнити) жетони. Учні, які підняли правильний жетон, ставлять собі один бал. За дванадцять набраних балів – оцінка «12».
«Слабка ланка». Ця гра проводиться на заключних уроках з теми з метою закріпити нову термінологію. Вчитель пропонує пригадати всі нові терміни уроку. Перший учень називає один термін, другий – попередній і свій, третій – два попередні та свій і т.д. Порядок слів зберігається.
Якщо учень помилився, то наступний не виправляє його, а говорить: «Слабка ланка». На уроці тематичного повторення й узагальнення такі ланцюжки можуть доходити до двадцяти і більше слів.

«Спіймай помилку». Один з прийомів, який можна застосувати при закріпленні знань, він привчає учнів миттєво реагувати на помилки.
1.
Учнів заздалегідь попереджають про те, що, пояснюючи матеріал, учитель навмисно припускається помилок. Також домовляються про умовний знак, яким учні звернуть увагу на знайдену помилку.
2.
Учням пропонується підготувати домашнє завдання у формі невеличкого оповідання на певну тему, в якому навмисно допущено не менше 5 помилок. На уроці учень читає перед класом свій твір, а завдання слухачів – помітити помилки.
Цей технологічний прийом є ефективним видом контролю знань і вмінь учнів. Застосовують його на початку уроку під час перевірки домашнього завдання, актуалізації опорних знань або на етапі узагальнення.

Результативність таких уроків полягає у тому, що в учнів збуджується пізнавальний інтерес до предмета, досягається висока ступінь засвоєння матеріалу на основі емоційного впливу в процесі гри, учні змагаються не лише у знаннях, а й у власних можливостях і талантах. Крім того, при використанні ігор швидко й активно діє зворотний зв'язок «викладач – учень», який призводить до партнерських стосунків в освіті.
У методі навчання знаходять відображення об’єктивні закономірності, цілі, зміст, принципи, форми навчання. Діалектика зв’язку методу з
іншими категоріями дидактики взаємозворотна: будучи похідними від цілей, змісту, форм навчання, методи водночас здійснюють зворотний
і досить дієвий вплив на становлення та розвиток цих категорій. Наведу деякі приклади сучасних
методів навчання, які я використовую у своїй педагогічній практиці.

1.
«Акваріум». Клас ділиться на 2 – 4 групи. Одна група розміщується в центрі, утворивши внутрішнє коло. Учасники групи починають обговорювати запропоновану викладачем проблему. Усі інші учні мовчки спостерігають за обговоренням. Групі, що працює в «акваріумі», потрібно :

озвучити ситуацію;

обговорити її, використовуючи метод дискусії;

дійти спільного рішення.
На роботу відводиться 3 – 5 хвилин. Після обговорення група займає місця у зовнішньому колі, а викладач ставить учням питання :
Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?
Чи була думка достатньо аргументована, доведена?

Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?
Після цього місце в «акваріумі» займає інша група
і обговорює наступну ситуацію. Всі групи по черзі мають побувати в «акваріумі».
2.
«Два – чотири – всі разом». Учням пропонується проблема, яку вони спочатку опрацьовують самостійно, потім обговорюють в парах, далі об’єднуються в четвірки. Після прийняття спільного рішення в четвірках відбувається колективне обговорення питання.
3.
«За – проти». Цей метод використовується для демонстрації різноманітних поглядів на проблему, що вивчається. Розглядаючи протилежні позиції з дискусійної проблеми, учні ознайомлюються з альтернативними поглядами, на практиці
навчаються захищати свою власну позицію, вислуховують інших.
4.
«Обери позицію». Пропонується проблемне питання, дві протилежні думки щодо його розв’язання і три позиції: «так» (за першу думку),
«ні» (за другу думку), «не знаю, не визначив власної позиції». Учні обирають певну позицію, формують три групи, обговорюють правильність своєї думки. Хтось із учнів від кожної групи аргументують свої позиції, після чого відбувається колективне обговорення та розв’язування проблеми.
5.
Метод «мозкового штурму». Цей метод враховує психологію не лише окремої людини, а й колективу, що дає змогу залучати до розв’язання
задачі. Під час мозкового штурму забороняється будь-яка критика, підтримується будь-яка ідея, навіть жартівлива. Усі висловлені ідеї записують для розгляду групою експертів. Після
«затвердження» рішення «генератори ідей» поділяються на «противників» і «прибічників» з метою виявлення слабких місць і виправлення їх.
Особливість цього метода полягає в тому, що учні у процесі обговорення самі коригують, аналізують висловлені ідеї. (Додаток № 4)
6.
«Мікрофон». Ця технологія є різновидом загальногрупового обговорення певної проблеми, яка дає можливість кожному сказати щось швидко, відповідаючи почергово. Перед учнями ставиться запитання. Учням пропонується олівець, що імітує мікрофон, який вони будуть передавати одне одному, по черзі беручи слово. Говорити може тільки той, хто отримає олівець. Якщо учень не
має що сказати, він передає слово іншому.
Важливо не обговорювати і не критикувати чужі відповіді. На завершення викладач підбиває підсумки.

7.
Семінар – практикум. Така форма організації колективної роботи учнів у межах уроку, який характеризується колективним обговоренням раніше запланованих питань.
Серед вдалих спроб – проведення уроків з використанням мультимедіа, створення проектів, міні – презентацій, досліджень. Використання електронно – дидактичних матеріалів дозволяє мені у порівняно короткий термін поглибити, систематизувати знання, скорегувати матеріали і реалізувати методичне забезпечення викладання.
Та попри всі переваги мультимедіа, упроваджуючи
комп’ютерні технології у навчанні, викладач повинен керуватися критерієм доцільності.
Наскільки доцільною є обрана програма, схема, репродукція, таблиця під час роботи над темою?
Чи є обраний матеріал таким, що забезпечить глибоке усвідомлення тексту?
Результатом цих уроків є те, що вони сприяють підвищенню інтересу учнів до навчання, допомагають удосконалити їх аналітичні, мовні навички, виявити свою індивідуальність та зробити особистий внесок у спільну справу.
Сьогодні, змінивши слова китайського філософа
Конфуція, можна так сформувати кредо
інтерактивного навчання : «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю.
Те, що я чую, бачу, обговорюю й роблю, додає мені знань і навичок. А коли я передаю знання
іншим, я стаю майстром». Інтерактивне навчання допомагає учням набути дійсно міцних знань.

Переконана, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процент засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю. Використання
інформаційно – комунікативних та інноваційних технологій на уроках світової літератури сприяє активізації творчої пізнавальної діяльності учнів, підвищує ефективність навчально – виховного процесу. Саме за такими технологіями майбутнє сучасної освіти.

Додаток № 1
Наприклад, на уроці за темою «Жіночі образи роману Стендаля «Червоне і чорне»»(10 клас) учні-актори демонструють епізод «Зустріч
Жульєна і пані де Реналь у тюремній камері».
Завдання: знайти відповідні слова в тексті, що озвучать сцену.
Після виконання завдання десятикласники-актори
інсценують епізод.
Завершує таку емоційно насичену частину уроку твір-мініатюра за образом Жульєна Сореля
«Чи можна радіти своїй смерті?», в якому учні викладають свої враження, спостереження і висновки, розуміння твору в єдності змісту і форми.
Зразок твору:
«Невже можна радіти своїй смерті?
Виявляється, так! Жульєн Сорель, сидячи за
гратами, страждає,плаче,розмірковує над своїм

життям,своїми вчинками,
коханням…помилками…і нарешті усвідомлює
істину,пізнає себе, знаходить мир у власній душі,
злагоду і гармонію зі світом – і з собою. Для нього
смертна кара – прозріння і порятунок…»
Шагай Аліна,
10 клас
Додаток № 2
На уроці за романом Стендаля «Червоне і чорне»
(10 клас) «Неординарна особистість у боротьбі за
існування. Образ Жульєна Сореля» під час роботи з текстом виділяються і обговорюються внутрішні монологи героя:
1. «Найгірше у в’язниці те ,– подумав він,– що не можна замкнути своїх дверей…»
Як Ви розумієте цю думку Жульєна? Чи можна назвати останні дні Жульєна моментом істини?

2.
«Якби цього ранку, в цю саму хвилину, коли смерть з’явилась переді мною… знову Жульєном оволоділо честолюбство…».
Чому навіть перед смертю він боїться показати своє справжнє лице?
3. «Якби мене не засліплювала показна зовнішність…»
Над якими протиріччями замислився герой?
Чи зміг він позбавитися їх у самому собі?
Чи усвідомлював Жульєн негативний характер своїх вчинків?
Яке виправдання він собі знаходив?
Що можете сказати на захист Жульєна ви?
Такі питання змушують учнів до роздумів, самостійного пошуку
і власного вибору відповідей, створюють особливий емоційний настрій на уроці.

Додаток № 3
Наприклад, ось як використовується цей прийом під час вивчення творчості М. де Сервантеса :
1.
Народився М. де Сервантес у м. Алькала де
Енарес. ( Так )
2.
Отримав ґрунтовну гуманітарну освіту. ( Так )
3.
Брав участь у війні проти Франції. ( Ні )
4.
М. де Сервантес разом з братом був у полоні в алжирських піратів. ( Так )
5.
З полону на батьківщину М. де Сервантес повертається лише в 1585р. ( Ні )
6.
Визнання приходить до Сервантеса з виходом роману «Галатея». ( Ні )
7.
М. де Сервантесу довелось працювати збирачем податків. ( Так )
8.
Задум роману «Дон Кіхот» виник у письменника під час перебування у в’язниці. ( Так )
9.
Перша частина роману «Дон Кіхот» вийшла в
1600р. ( Ні )

10.
За задумом письменника роман «Дон Кіхот» - це пародія на пригодницькі романи. ( Ні )
11.
Разом із романом з’явилось поняття
«донкіхотство». ( Так )
12.
На батьківщині письменника окрім музею
Сервантеса, є музеї Дон Кіхота, Дульсінеї
Тобоської та вітряка. ( Так )
Додаток № 4
«Мозковий штурм»
Персонажі: Ричард Левове Серце, Седрик Сакс,
Ательстан, Ісаак, Бріан де Буагільбер, Локслі,
Вамба.
Картки-орієнтири на потрібні епізоди у тексті видає учитель на вимогу групи. (Заготовлені у
конверті за номером питання)
1.
Ричард Левове Серце

Соціальний статус та походження: «плюси» й
«мінуси».
Підказка: ув'язнення, вимушена еміграція.
2.
Під якими іменами персонаж з'являється у романі? Чому?
Підказка:
Чорний Ледар — турнір.
3.
Лицар Висячого Замка — збереження таємниці.
Левове Серце — штурм замку, ставлення до
Айвенго, бій у лісі.
Як поводиться король?
Підказка:
Штурм замка. Бере слово з Седрика.
4.
Чи можна назвати його справжнім лицарем, взірцем сміливості та
шляхетності?
Підказка:
Турнір.
Штурм замку.
Прагнення двічі врятувати Айвенго (у замку та
під час захисту Ребеки).
5.

Чи завжди його ставлення до нижчих верств населення справедливе? Підказка:
Поведінка в лісі: Вамба, монах.
Після штурму замку з Ісааком.
6.
Як автор ставиться до героя?

1.Седрик Сакс
Соціальний статус та походження: «плюси» й
«мінуси».
Підказка:

Знатність, багатство, відкритий для гостей
будинок.
Нашийники на слугах — раби.
Наявність великої мети та усталених
принципів.
Підказка:
Патріот Англії. Прихильність до рідної мови,
гордість за перемогу англійців.
Заради ідеї хоче розпорядитися чужою долею
(Ровена і Ательстан). Віддаляє сина.
2.У чому виявляється справжній патріотизм
Седрика?
Підказка:
Хоче об'єднати сили й авторитет справжніх
англійців королівського походження, не утворює
власної партії.

Прізвисько.
3.Чи можемо ми говорити про наявність
істинного лицарського духу
і шляхетності у героя?
Підказка:
У замку.
Штурм.
Під час спроби звільнити його.
4.Чого більше у вчинках Седрика — справжньої людяності чи жорстокості?
Підказка:
Ставлення до сина.
Ставлення до Ісаака (турнір і після турніру)
5.Як автор ставиться до героя?


1.Ательстан Конінгсбурзький
Соціальний статус та походження: «плюси» й
«мінуси».
Підказка:
Знатність, багатство, походження від короля
Едуарда Сповідника. Не завжди спроможний
розпорядитися власного долею (надії на
одруження), бажання жити за рахунок інших.
2.Чи сповідує Ательстан такі самі стійкі принципи, що і його старший друг Седрик?
Підказка:
Турнір: у який з днів бере участь у поєдинку і на
чиєму боці.
Головне у полоні. Що було для нього
найстрашнішим, коли його вважали померлим?

3.Чи можна стверджувати, що Ательстан сильний та шляхетний? Підказка:
Участь у бою після визволення із замку.
Відмова від Ровени.
Негативне ставлення до Ісаака.
4.Як автор ставиться до героя? Якими засобами зображено цього персонажа?
1. Ісаак
Соціальний статус, рід занять: «плюси» й
«мінуси».
Підказка:
Велике багатство, можливість утримувати у
фінансовій залежності сильних людей.
Страх усе втратити.

2.Чому Ісаак у будь-якому суспільстві, навіть серед нижчих верств, сприймається як пригноблений?
Підказка:
Національність.
У домі Седрика.
На турнірі.
У лісі після визволення.
3.Що є для цього героя найвищими цінностями?
Підказка:
Гроші та дочка. (Тортури у замку. Торгівля за
викуп свого життя. Все вимірює у грошах.)
Шкодує не за пораненим лицарем, а за
пошкодженими обладунками.
4.Як автор ставиться до героя?

1.Бріан де Буагільбер
Соціальний статус та походження: «плюси» й
«мінуси».
Підказка:
Знатність, багатство, перевага над багатьма
іншими норманами (письменний, має вагу в
суспільстві).
Нещирий, як усі храмовники.
2.Що можна сказати про лицарські якості та шляхетність Буагільбера? Підказка:
Мужній боєць.
Поведінка у домі Седрика.
Заклад храмовника проти закладу паломника.
Ставлення до Ребеки.
3.Чи є щось позитивне у поведінці, вдачі цього негативного персонажа?

Підказка:
Почуття до Ребеки. Останній турнір.
4.Ставлення автора до героя.

Література
1.
Вавдіюк Н.В. Інтелектуальні ігри з використанням мультимедійних технологій на уроках зарубіжної літератури. // Зарубіжна література в школі. –
2008. - № 18 2.
Вердіна С. В., Панченко А. Г. Секрети педагогічної майстерності. Уроки для вчителя. –
Х.:Вид.група « Основа », 2008. – 111с.
3.
Житник Б.О. Методичний порадник. Форми і методи навчання. – Х.:Вид. група « Основа », 2005.
4.
Енциклопедія педагогічних технологій та
інновацій. / Автор – укладач Наволокова Н.П.-
Х.:Вид. група « Основа », 2009.- 176с.
5.
Методичний порадник : форми і методи навчання.
/ Автор – укладач Житник Б.О. – Х.:Вид. група «
Основа », 2005. – 128 с.
6.
Ніколаєнко С. М. Інноваційний розвиток професійно – технічної освіти в Україні. – К. :
Книга, 2007. – 232 с.

7.
Пометун О.; Пироженко Л. Сучасний урок.
Інтерактивні технології навчання : Наук. – метод. посібник. – К.: Вид.А.С.К., 2004.- 192 с.
8.
Химинець В.В. Інновації в сучасній школі. –
Ужгород. Інформац. – видавничий центр ЗІППО. –
2004.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал