Розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами трвз-педагогіки



Скачати 82.42 Kb.
Дата конвертації15.01.2017
Розмір82.42 Kb.
Відділ освіти Гайворонської районної державної адміністрації

Методичний кабінет відділу освіти


"Розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами ТРВЗ-педагогіки"



Цвігун Леся Вікторівна,

вчитель початкових класів навчально-виховного комплексу "Гайворонська гімназія-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5"


Гайворон - 2014



Творчості, як і будь - якої діяльності можна вчитися.

Г. Альтшуллер



Актуальність, мета створення

1. Як розвинути потенційні можливості дитини? Як навчити дитину мислити, вчитися і отримувати від цього задоволення? «Вічні» питання. Століттями педагоги шукають відповіді на ці питання.

«Протягом навчання в початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій» - так окреслено основний зміст сучасної освіти в Державному стандарті, який ґрунтується на особистісно зорієнтованому та компетентнісному підходах. Вивчаючи основний законодавчий документ, стає зрозумілим,що мені як вчителю недостатньо лише навчити дитину читати і писати, розв’язувати стандартні математичні задачі, а потрібно готувати до вимог нового швидкоплинного, інформаційного суспільства. В якому сучасний випускник має знайти застосування для своїх знань, можливостей, бути успішним і впевненим у завтрашньому дні. Не лякатися проблем, а вміти в новій, незвичній для себе ситуації проаналізувати її, висунути гіпотези і передбачити кінцевий результат та знайти засоби її здійснення. А для цього , на мою думку, потрібно вміти і хотіти вчитися, пізнавати нове і отримувати від цього процесу задоволення.

Щодня ми переконуємося, що для того щоб досягти успіхів у будь – якій діяльності, недостатньо отримати багаж знань і, користуючись ним досягти успіхів на робочому місці. Вирішення завдань, які стоять перед людиною, залежить від вміння творчо підійти до проблеми.



2.Творче мислення сьогодні потрібне скрізь. Творчого вирішення потребують й побутові, сімейні питання, щоб життя не перетворювалося на рутинну зміну дня і ночі, без радощів, натхнення, відкриття та здивування.

Тому моя над якою працюю : «Розвиток творчих здібностей засобами ТРВЗ - педагогіки та ейдетики».

Але ці якості не формуються самі по собі. Їх потрібно цілеспрямовано систематично розвивати. Творче мислення передбачає свідому мислену діяльність і виявляється у вигляді оволодіння стилем мислення, який дозволяє швидко реагувати та аналізувати проблеми у будь якій галузі знань, знаходити оптимальні рішення для отриманого завдання.

Науковість

3.Тобто навчання творчості передбачає не формування навчальних навичок, а створення універсальної системи раціональних засобів оволодіння будь – якими знаннями та вміннями. І як влучно визначив Г. С. Альтшулер: «Творчості як і будь-якої діяльності можна вчитися», а психолог Г. С. Костюк відмічає: «Кожна людина коли мислить, самостійно робить відкриття чогось нового, незвіданого».

4.Розглянемо, що включає поняття «творчість» - це компетентність, вона включає системність знань, які будуть застосовані на практиці, розвинута уява та фантазія, образне мислення (ці якості потрібно розвивати в молодшому шкільному віці), ініціативність (активний учень, в майбутньому активний громадянин) , оригінальність думки, а все це разом сприяє розвитку особистості.

Новизна матеріалу

6.Старим педагогічним технологіям це не під силу, тому потрібно залучати нові. Яким методам і прийомам надати перевагу? Що робити, щоб кожному учневі було комфортно, легко і цікаво здобувати знання? А як в такому розмаїтті методик і технологій обрати потрібну – це вже творчість і бажання сучасного вчителя. Особисто мене зацікавили дві близькі між собою методики: ТРВЗ - педагогіка і ейдетика. Що дає ТРВЗ – педагогіка дітям?



  • Навчає робити висновки і синтезувати основну інформацію

  • Активно використовувати уяву та фантазію.

  • Вміти аналізувати ситуацію передбачати розвиток

  • Швидко та оригінально мислити

  • Бачити протиріччя, ставити і вирішувати задачі

7. Розглянемо ті інструменти ТРВЗ, які працюють на розв’язання проблеми, що нас цікавить – формування творчої особистості в навчальному процесі.



Системно-функціональний підхід

Методи розвитку творчої уяви (РТУ)

Прийоми фантазування

Творчі задачі

Піктограми

Прийоми фантазування

Знайомство дітей з ТРВЗ я розпочала з РТУ (розвиток творчої уяви) та прийомів фантазування. Це вправи-ігри спрямовані на розвиток уяви, фантазування, які відповідають віковим особливостям шестирічок. Вони мають за мету розвинути образне мислення, зацікавити учнів, підготувати їх до сприймання більш складного матеріалу.



Системність, практичність застосування

8, 9 Основа ТРВЗ – це системно-функціональний підхід на базі об’єктивно діючих законів розвитку систем. Виявляючи причинно-наслідкові зв’язки і знаходячи приховану залежність як усередині системи, між її окремими елементами, системний підхід є інструментом аналізу ситуацій і об’єктів, а також дає можливість організувати інформацію і робити висновки.



Практичність, оригінальність

10, 11, 12. Метод піктограм - який широко використовую в своїй практиці.

Згадаємо з історії, що піктограми - найперше письмо в світі, у якому замість слів використовувались малюнки. Але не до кожного слова можна одразу намалювати піктограми, цьому теж потрібно вчитися.

Розглянемо етапи, які допоможуть освоїти цей метод запам’ятовування:


  • Вчимось малювати прості слова (іменники).

  • Малюємо прикметники, дієслова та інші частини мови.

  • Вчимось малювати піктограми до важких словосполучень.

  • Малюємо вірші.

Важливу роль потрібно приділяти тренувальним вправам - «малювання» абстрактних слів (щастя, сум, перемога, радість, біль).

Дітям подобається вчити так вірші тому, що діти люблять малювати, менше витрачають часу, під рукою готова «шпаргалка». Але є деякі недоліки цього методу. До слів-малюнків діти підбирають слова близькі за значенням, важко записати службові слова. Тому потрібно використовувати метод опорно-буквених піктограм.

Щоб опанувати цим методом, спочатку потрібно засвоїти такі принципи.



Принцип трансформації – вправа «Перетвори букву в малюнок». Дітям дається буква потрібно перетворити її в образ.

Принцип закінчень – дописуємо закінчення незасвоєних слів, після того, як діти намалювали малюнки.

Принцип службових слів – службові слова просто записати.

Принцип швидкого зчитування інформації з малюнків – вірш замальований і без помилок прочитаний, прискорюємо швидкість зчитування, не забираючи сам аркуш.

Принцип рефлекторності – якщо використати систему повторювання, дитина запам’ятає вірш на рефлекторному рівні і згадає через тривалий час, коли подивиться на малюнок.

Принцип поетапності виконання вправи:

1 – малюємо;

2 – зчитуємо інформацію з листка;

3 – зчитуємо інформацію з пам’яті;

Спочатку для опанування цієї методики потрібен певний час, але з часом при сформованих навичках опрацювання тексту буде йти швидше і якість його запам’ятовування буде вищою.

Приклад уривок вірша Т. Г. Шевченка.



Перспективність використання в індивідуальній та колективній діяльності

13,14,15. Використовуючи різні методи при вивчені вірша діти можуть застосовувати свої власні асоціації та індивідуальні способи запам’ятовування. Ці методи позбавляють дитину страху перед запам’ятовуванням і дають можливість запам’ятати текст у чіткій послідовності. Цей метод можна використовувати при усному стислому переказі на читанні, природознавстві, готуючись до позакласного читання. На українській мові, при написанні письмових переказів, слухаючи пояснення вчителя. Конспектувати пояснення вчителя з гуманітарних дисциплін в старших класах. І учень не буде відчуватися різкий перехід від початкової до старшої ланки. Звичайно, на уроках недостатньо часу, щоб провадити ці методики. І тут в пригоді стали години інтелектуального клубу «Ерудит», які надало НВО « СЮТ – СЮН». Де можна більш глибоко оволодіти вже знайомими методами запам’ятовування, навчити застосовувати ці способи. Самовдосконалюватися, виступаючи перед своїми однолітками і іншими учнями школи, демонструючи свій талант запам’ятовування.

Вихованці гуртка «Юний ерудит», а це учні молодших класів, підготували і провели пізнавальні п’ятихвилинки на тему «Сім чудес світу» і «Сім чудес Гайворонщини». В своїх виступах діти звернули увагу на головні історичні події, на цікаві факти. Дізналися про історичні пам’ятки рідного краю, цікаві місця і доступною мовою донесли до своїх однолітків та старших товаришів. Крім навчальної, пізнавальної мети ця робота має виховний і розвивальний характер. Діти отримали радість від свого успіху і успіху свого напарника (розповідали в парі), впевненість ( виступ перед «чужою» аудиторією), підвищення самооцінки, задоволення від розумової праці, бажання дізнаватися нове і працювати далі.

Результативність

16. Всі ці умови позитивно вплинули на особистісний розвиток вихованців. Учні активні учасники міжнародних конкурсів «Кенгуру», «Колосок», «Грінвіч», «Русский медвежонок», переможці шкільних олімпіад. Вони займаються в різних спортивних секціях (мають вільний час), тому що швидко виконують домашні завдання. А ще до вашої уваги таблиця розвитку образної пам’яті по рівнях



Розвиток образної пам'яті

використання ейдетики по рівнях

до після

27% - середній 63% - середній

4% - високий 22% - високий

69% - низький 15% - низький



Рівень апробації на рівні школи, району
17. Я захопилася цією методикою. Перші враження дітей, їхні щирі захоплення надихнули мене на подальшу роботу. Я дуже вдячна своїм учням за підтримку і розуміння, за їх фантастичну уяву і неповторний дитячий гумор, за нашу співпрацю, за мої сходинки педагогічного зростання.

  • Учасник міжнародної
    конференції «ТРВЗ – педагогіка та ейдетика в навчально-виховному процесі» м. Запоріжжя

  • Член обласної творчої групи: «Конструювання навчально-виховного процесу засобами ТРВЗ - педагогіки та ейдетики».

  • Інструктор з розвитку пам'яті та уваги, диплом школи ейдетики

«Мнемозина» м. Київ

  • Керівник районної творчої групи з проблеми.


Стає майстром педагогічної праці швидше всього той, хто відчув у собі дослідника
В. О. Сухомлинський


Ці слова великого педагога, Майстра надихають мене на подальшу роботу!



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал