«Розвиток творчих та інтелектуальних здібностей на уроках математики та в позаурочній роботі»



Скачати 217.29 Kb.
Дата конвертації23.01.2017
Розмір217.29 Kb.



«Розвиток творчих та інтелектуальних здібностей на уроках математики

та в позаурочній роботі»
Вчитель математики

Владівської ЗОШ І – ІІІ ступенів Балута Н.Г.




Педагогічне кредо вчителя
Складне зробити простим,

Просте зробити звичним,

Звичне зробити приємним.
Актуальність досвіду

Актуальність обраної теми визначається, в першу чергу, соціальним замовленням. Нова школа ставить собі за головну мету – збудити, дати виявитися самостійним творчим силам дитини. Суспільству потрібна високоосвічена особистість, яка усвідомлює необхідність знань, орієнтується в потоці інформації, може реалізувати отримані знання у повсякденному житті. Основне завдання вчителя сучасної школи – допомогти дитині розкрити свої творчі здібності. Хто ж, як не вчитель, має побачити в кожній дитині неповторну особистість, навчити здобувати знання та зуміти їх використати в подальшому навчанні. Самостійність, активність, ініціатива – ось що сприяє розвитку творчих та інтелектуальних здібностей.

Що притаманно творчій особистості? Які методи, прийоми, форми навчально-виховної діяльності стимулюють розкриття творчих здібностей учнів? Як створити оптимальні умови для їх формування і розвитку? Ці запитання давно цікавили вчителя, ось чому упродовж кількох років і працює над проблемою «Розвитку творчих та інтелектуальних здібностей на уроках математики та в позаурочній роботі». Вчителька переконана, що і вчителі із стажем, і вчителі-початківці, котрі лише виробляють власний педагогічний досвід, і вчені-теоретики мають перейнятися розв’язанням однієї великої мети – всебічно розвивати творчий потенціал кожної людини.

Для розвитку особистості, здатної до творчої реалізації своєї діяльності й розвитку творчого мислення, вчителька вважає за необхідне:



  • розвивати здібності загальних властивостей творчого мислення;

  • розвивати окремі творчі розумові здібності;

  • всебічно розвивати особистість, здатну до ефективної соціалізації та творчої самореалізації;

  • мотивувати досягнення учнів у процесі творчої діяльності;

  • навчати адекватної самооцінки в процесі творчої діяльності;

  • розвивати творчу самостійність ті ініціативність кожного учня.

Вчителька впевнена: усі діти мають творчий потенціал. Звідси й головне завдання для вчителя – створити умови для його розвитку. Тому діяльність учителя на уроці і в позаурочний час спрямована на те, щоб:

  • навчити учнів визначати, розуміти, а потім самостійно ставити перед собою завдання;

  • вчити учнів використовувати найраціональніші способи роботи, які сприяють успішному оволодінню матеріалом;

  • формувати в учнів навчальні мотиви, пізнавальний інтерес, бажання вчитися, відповідально та свідомо ставитися до процесу навчання.


Теоретична основа досвіду. Література.

Наукову основу складають:

- педагогічні принципи творчої активності у поєднанні з принципом свідомості у навчанні ( М.А. Данилов, Т. А. Ільїна, І. Т. Огородников);

- положення теорії і виховання дітей із творчими здібностями, обґрунтовані у працях А. Макаренка, В.Сухомлинського, Я.Корчака;

- теоретичні засади класиків української педагогіки – Г. Сковороди, С. Русової, Г. Ващенка та ін..

Ващенко Г. стверджував: « … без розвинених формальних здібностей інтелекту сучасна людина зможе лише використовувати засвоєні культурні здобутки попередніх поколінь і не зможе рухати як культуру, так і науку вперед, для чого й потрібні розвинені творчі здібності, логічне мислення та творча фантазія».

Розуміння необхідності орієнтації освіти на розвиток творчого потенціалу особистості розвинулося завдяки новаторам гуманістичної думки – В. Сухомлинському, Ш. Амонашвілі, Є. Ільїну, В. Шаталову.

Питанням про сутність здібностей і творчих можливостей людити цікавилися вчені різних країн: А. Горальський, Є. Ляска ( Польща), Г. Пирьов (Болгарія), А.Маслоу (США) та ін.

Зокрема, А. Маслоу вважав, що креативність – здатність до творчості - характерна для кожної психічно здорової особистості й може виявлятися практично в усіх видах людської діяльності. З цією здатністю творити пов’язані такі якості, як гнучкість мислення, безпосередність, сміливість, ініціативність тощо. Усі ці риси притаманні особистості в дитячому віці, проте з роками вони згасають. Тому важливо організувати навчання дитини так, щоб воно активізувало розвиток її креативності.

Відомий польський науковець Анджей Горальський, автор книги «Теорія творчості», переконаний: «Творчість – це вид ремесла,…і цього ремесла можна навчитися».

І. Волощук у своїй праці зазначив: «Дбаючи про розвиток творчих здібностей, учителеві потрібно добиватися підвищення кожного з п’яти показників, що визначають структуру творчих здібностей. Це – спостережливість, уявлення, пам'ять, мислення, самостійність».

А. Матюшкін у своїх працях наголошував на тому, що проблемна ситуація є невід’ємною частиною процесу навчання та важливим засобом активізації здібностей учнів, оскільки передбачає самостійну навчальну діяльність».

Проаналізувавши сучасні освітні технології, для реалізації проблемної теми вирішено було обрати інтерактивну технологію, теоретичні та методичні засади якої були розроблено О.Пометун.
Література

1. Агафонова О.О. Інтерактивні форми і методи роботи на уроках математики // Математика в школах України. – 2005.- № 8 (92).- С. 2-6

2. Балдіна Л.М. Розвиток творчої компетентності учнів на уроках математики // Математика в школах України. – 2006.- № 29 (149).- С.14

3. Біляніна О.Я. Евристична діяльність учня - основний спосіб ефективного навчання курсу алгебри // Математична газета.-2009.-№ 1.-С.11-15

4. Гончар Н.О. Врахування особливостей сприймання інформації під час підбору завдань на уроках математики //Математика в школах України. – 2007.- № 12 (168). – с.2-8

5. Давід О.В. Розвиток творчих здібностей на уроках математики засобами диференційованого навчання в аспекті гуманізації навчально-виховного процесу // Математика в школах України. – 2006. - № 5 (125).- С.2-5

6. З.І.Коваль Розвиваюча роль задач //Математика. – 2001.- № 14 (122). – 1-3

7. Жумик Л.В. Інтерактивні технології навчання на уроках математики // Математика в школах України. – 2005. -№ 9 (93). – С. 2-6

8. Іван Воло щук Дидактичні особливості залучення учнів до розв’язування творчих задач наукового характеру //Математика в школі. – 2002.- №4.- С.14 - 18

9. Каплан Е.Н. Формування творчого мислення на уроках у 5-6 класах // Математика. – 2002. - № 13 (169). – С. 1-3

10. Калашников І.В. Підготовка учнів до творчої діяльності при вивченні математики // науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського. Випуск 3.- 1999.- С. 151 - 155

11. Капіносов А.М. Основи технології навчання. Проектуємо урок математики. – Х.: Вид. група « Основа», 2006. – 144 с. – (Б-ка журн. «Математика в школах України»; Вип..10 (46)).

12. Книга вчителя математики: Довідково-методичне видання / Упоряд. Н.С. Прокопенко, Н.П. Щекань. Вид.2-ге, доповн. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 288 с.

13. Костянтин Сулима-Самойлов Активізація логічного мислення учнів на уроках математики // Математика в школі. - 2002.- № 4.- С. 35 -39

14. Красницький М.П. Методи та прийоми навчальної діяльності. Довідник з вивчення математики. - К.: Бібліотечка «Шкільного світу» «Математика». – 2001.-

№ 23-24 (131-132). - С. - 44

15. Лернер И. Я. Процесс обучения и его закономерности. – М., 1980.

16. Мінаєв Ю.П. Гуманізація освіти і розвиток критичного мислення //Математика. – 2002. - № 40 (196). – С. 1-4

17. Морозова Н.Г. Учителю о познавательном интересе.- М.: Знание, 1979; (серия «Педагогика и психология»).

18. Наконечнюк Л.Ф. Групова форма навчання на уроках //Математика. – 2004. - № 5 (257). – С.7- 12

19. Ніна Мала Розвиток мислення на уроках математики // Математика в школі. – 2002. - № 5.- С. 26-27

20. Панішева О.В. позакласна робота як один із засобів виховання інтересу до вивчення математики // Математика в школах України. – 2007.- № 8 (164).- С.-28-33.

21. Пишевська Н.П. Формування потреби в самоконтролі під час вивчення математики // Математика в школах України. – 2007. - № 12. (168). – С. 8 -10

22. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. - К., 2002.-135 с

21. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: науково методичний посібник. - К.: А.С.К., 2003

23. Прокопенко В.М. Використання інтерактивних технологій навчання на уроках математики. Теоретичне обґрунтування //Математика в школах України. – 2005. - № 26 (110).- С.3-6

24. Развитие творческой активности школьника / Под ред.. А.Н. Матюшкина. – М.: Педагогика, 1991.

25. Рибак О.С. Застосування індивідуальних завдань як засіб оптимізації процесу викладання математики // Математика в школах України. – 2007.- № 28 (184).-С.5

26. Танабаш Л.Ю. Креатині або творчі здібності // Математика в школах України. - 2004.- № 11 (59).- С.8

27. Тарасюк Т.І. Форми і методи роботи з метою активізації пізнавальної діяльності учнів // Математика в школах України. – 2006.- № 323 (152). – с.5- 10

28. Учитель року – 2004. Відкриті уроки з математики. / Упоряди. Н.С. Прокопенко, Н.П. Щекань – Х.: Вид. група «Основа», 2006. – 160 с.

29. Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. – М.: Просвещение, 1979.

30. Щукина Г.И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. – М.: Педагогіка, 1988.
Умови створення досвіду

Досвід створювався в умовах сільської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів. Школа працює за Типовим навчальним планом ЗНЗ з українською мовою навчання. Режим роботи школи – п’ятиденний робочий тиждень. Викладання математики здійснюється за Програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки:



9- 11

Математика

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, гуртків. Математика .Рекомендовано МОН України

( лист № 1/11-2511 від 20.06.2003)



2003

5-8

Математика

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-12 класи. Затверджено МОН України ( лист № 1/11-661 від 23.11.2004)



2005

Для навчання всі учні забезпечені підручниками, рекомендованими МОН України для використання у ЗНЗ. Уроки проводяться у кабінеті, оснащеними засобами навчання та шкільним обладнанням за єдиними вимогами до впорядкування та удосконалення організаційно-педагогічних умов функціонування кабінету.

Навчально-методичне забезпечення кабінету складається з навчальних програм, підручників, навчальних і методичних посібників, тематичних папок ( з математика для 5, 6 класів, з геометрії для 7-11 класів, з алгебри для 7-11 класів), комплектів залікових зошитів для 5, 6, 10 класів, роздаткового матеріалу, дидактичного матеріалу, фахових журналів.

У школі є навчальний комплекс, до складу якого входить 11 комп’ютерів та мультимедійний проектор. Для проведення уроків з використанням комп’ютерних технологій кабінет математики поповнюється розробками уроків, презентаціями вчителя та учнів. В кабінеті зібрано матеріали для підготовки до проведення ЗНО.


Зміст досвіду
Педагогічна діяльність,

яка є сплавом науки і мистецтва,

за своїми компонентами завжди передбачає творчість.

В. Сухомлинський
Творчі здібності – це індивідуальні особливості,

якості людини, які визначають успішність виконання

нею творчої діяльності різних видів.
Проблема творчого розвитку особистості гостро стоїть у сучасному світі. Кожна цивілізована країна або та, яка хоче бути такою, дбає про творчий потенціал суспільства взагалі і кожної людини зокрема. Усе це разом пов’язане з рівнем загальної освіти, увагою до розвитку творчих можливостей особистості, надання їй можливості проявити власні здібності. Найважливіша роль у інтенсивному розвитку інтелектуального потенціалу кожної людини належить школі, навчання в якій повинно бути підпорядковане ідеї розвитку творчих здібностей учнів.

Про розвиток творчих здібностей учнів дуже багато говорять взагалі і мало хто ризикує говорити конкретно. Є серйозні теоретичні дослідження, монографії і т. д., але вчитель практик має потребу зовсім в іншому – йому необхідно знати не тільки про те, що потрібно робити, а й як це робити.

Для реалізації проблеми розвитку творчих та інтелектуальних здібностей учнів на уроках та в позакласній діяльності обрано інтерактивну технологію. Під час організації навчально-виховного процесу використовується ціла низка методів, прийомів та форм, що сприяють розвитку творчих та інтелектуальних здібностей.

Навчання математики в середній школі має бути розвиваючим, тобто повинно забезпечувати розвиток інтелекту, алгоритмічної культури та математичної інтуїції школярів.

Ефективність процесу вивчення математики в наш час визначається багатьма факторами, але основна роль належить учителю. Одним з основних завдань учителя математики вчителька вважає виховання активно думаючої особистості. Також вона ставить собі за мету організувати діяльність школярів, що сприяє інтелектуальному розвиткові. Для цього створює відповідний настрій у класі і просто застосовує необхідні вправи, спрямовані на звільнення думки дітей, прояв ініціативи, сміливості при пошуку розв’язання.

Можна зупинитися на деяких прийомах, які сприяють успішному засвоєнню навчального матеріалу, розвитку пізнавальної самостійності школярів, розвитку творчих та інтелектуальних здібностей учнів на уроках математики.

Перш ніж продумати зміст і методику проведення конкретного уроку, вчителька планує матеріал всієї теми. Встановлює зв'язок матеріалу теми з матеріалом з інших предметів, виявляє виховне значення питання, що розглядатиметься.

Таке планування допомагає правильно зорієнтуватися в матеріалі й служить основою систематизації знань учнів.

Наступним засобом активізації пізнавальної діяльності учнів є широке використання їхнього життєвого досвіду.

«Наведіть зі своєї життєвої практики приклади, коли розміщення предмета задається за допомогою чисел», - так розпочинає в 6 класі пояснення теми «Координатна площина». Учні називають приклади з життя: місце в залі для перегляду фільмів, у театрі, положення фігури на шаховій дошці, широта і довгота місця на географічній карті та інше. Потім формулюється тема й мета уроку.

Під час вивчення кожної теми, де тільки дозволяє зміст матеріалу, пропонує учням практичні роботи: це вимірювання на місцевості ( висоту дерева, відстань до недоступної точки, ширину водойми) та лабораторні роботи на уроках геометрії та під час вивчення геометричного матеріалу в курсі математики 5-6 класів. Практичні роботи проводить після вивчення теми, безпосередньо під час вивчення теми й перед вивченням нової теми, як домашнє завдання. Так, у 7 класі перед вивченням теми «Зовнішній кут трикутника і його властивості» пропонує учням домашню практичну роботу: накреслити трикутник АВС; продовжити від кожної вершини сторону; пронумерувати зовнішні кути трикутника АВС; виміряти кожен з них і 2-а інші кути трикутника, не суміжні з ним; зробити висновок.

Спостереження показують, що на тих уроках, де виконуються практичні завдання, активність учнів набагато вища, ніж на інших уроках, а в результаті і якість запам’ятовування, і відтворення вивченого матеріалу краща. Бо учні не тільки сприймають матеріал з уст учителя, а й самі активно беруть участь у його створенні й засвоєнні шляхом поєднання розумових операцій з практичним досвідом.

Можна навести кілька етапів із уроків з математики, на яких вчителька ставить завдання активізувати пізнавальну діяльність учнів, виявити, як вони засвоїли попередній матеріал і чи сумлінно виконали домашнє завдання. Для перевірки домашнього завдання часто проводить математичні диктанти. Відповіді учні записують у робочий зошит, після закінчення диктанту учні обмінюються робочими зошитами, щоб перевірку здійснив його товариш стосовно записів на дошці, виставив йому оцінку. Тоді уточнює, які були їх відповіді і вказує на помилки. Під час цього перевіряє всі роботи і виставляє оцінки. Доводить результати до відома учнів і пояснює розбіжність оцінки вчителя з оцінками, виставленими товаришами. Це викликає зацікавленість учнів, підвищує їх віру в себе, вчить робити самоаналіз і допомагає глибше засвоїти матеріал.

Сприяє творчому розвитку учнів індивідуально-семінарська форма роботи. Найбільшу віддачу дають семінари, присвячені узагальненню та систематизації знань, умінь та навичок учнів, ця робота у старших класах проводиться за таким планом:



  1. Виконання індивідуальних завдань учнями, які бажають поглибити свої знання з математики.

  2. Написання тез, рефератів, виступів.

  3. Семінарське заняття. Виступи учнів з рефератами, тезами і таке інше.

  4. Урок-практикум, на якому закріплюються знання, навички та уміння з теми, що розглядалася на уроці-семінарі.

5. Домашня контрольна робота..

Плани підготовки до семінару повідомляються школярам заздалегідь, у них передбачено такі завдання:



  1. знати означення, алгоритми;

  2. вміти розв’язувати конкретні задачі, вправи;

  3. підготувати приклади, таблиці;

  4. навести приклади задач прикладного змісту.

Обов’язковим є два перших завдання. З решти обирається одне – за бажанням учня або рекомендацією вчителя.

Доцільною вчителька вважає таку структуру семінару:



  1. Гімнастика розуму (розминка, під час якої розв’язуються усні вправи, що вимагають глибокого розумінні теорії).

  2. Історична екскурсія (невеликі реферати з історії математики)

  3. Серйозне математичне повідомлення (розв’язання цікавих складних задач, завдання теоретичного характеру).

  4. Захист творчих робіт сильних учнів.

Особливість роботи вчителя полягає в підборі індивідуальних завдань для рефератів і системи вправ до них. Такі завдання спрямовані не на розширення, а на поглиблення матеріалу, який вивчається за програмою.

Роботу організовує так, щоб у семінарі брала активну участь більшість школярів. Для цього залучає їх до оцінювання роботи товаришів, постановки запитань доповідачеві, висловлення зауважень, доповнень, пропозицій, уточнень.

Урокам – семінарам передує самостійна творча робота учнів з підручниками та додатковою літературою.

Так в учнів формується вміння аргументовано відстоювати власну думку, робити доцільні зауваження, рецензувати відповіді товаришів.

Організовуючи навчальну діяльність, значну увагу приділяє груповій формі роботи. До складу групи намагається відібрати таких учнів, які б взаємно допомагали один одному.

Консультанти групи визначають завдання для кожного її члена. Наприклад, хто з учнів буде розв’язувати рівняння способом підстановки, а хто – способом алгебраїчного додавання чи графічним способом. Кілька представників від різних груп доповідають про підсумки, обґрунтовують власну думку про те, який зі способів розв’язування вважають найкращим. Завдяки цьому досягається того, що кожний учень інтенсивно працює протягом усього уроку. Після виконання завдання результати обговорюються й оцінюється робота кожного учня.

Усне опитування на уроках математики є однією з основних форм оперативної перевірки знань і умінь учнів, оцінювання учнів. Це важливе питання у разі використання інтерактивних технологій на уроках математики. А тому вчителька звертається до нього майже на кожному уроці: у процесі перевірки домашнього завдання, актуалізації знань, фронтального опитування, а також контролю. Вважає, що вдало дібрані й систематично виконувані усні вправи з математики сприяють розвитку логічного мислення учнів, підвищенню їхньої математичної культури, формуванню важливих тотожних перетворень, активізації творчої діяльності, а також привчають до зосередженості, розвивають уміння планувати свою власну діяльність.

Розв’язування учнями усних вправ на уроках відбувається по-різному.



  1. Умова задачі сприймається на слух і після усного її розв’язання учні повідомляють знайдений результат або коментують спосіб його відшукання.

  2. Учні читають умову задачі (з навчального посібника, таблиці або дошки) й усно її виконують.

  3. Учні, розглянувши короткий запис умови та малюнок до задачі, усно називають усі потрібні співвідношення між елементами зображеної фігури і відповідають на запитання.

  4. За умовою задачі учні створюють відповідний схематичний малюнок геометричної фігури або графіка функції, а розв’язування виконують усно.

Серед способів оцінювання учнів, які застосовує вчитель, можна виділити такі:

    1. Експрес-опитування: стислі письмові або усні відповіді ( за допомогою технології «Мікрофон», диктант «Закінчи висловлювання», результати яких учні в парах перевіряють самостійно на уроці і виставляють один одному оцінки, математичний диктант, під час якого за формулами необхідно виконати деякі обчислення та перевірити їх результати тощо.)

    2. Фронтальне опитування: докладне опитування учнів з теорії

    3. Самооцінка, оцінка в парах.

Ще одним способом активізації пізнавальної діяльності учнів є націлення їх на розв’язування однієї і тієї ж задачі кількома способами. Так, у 7 класі під час вивчення теми: «Розкладання многочленів на множники» маємо:

І спосіб:

ab + ac + xb + xc = (ab + ac) + (xb + xc) = a (b + c) + x (b + c)= (b + c)(a + x)

ІІ спосіб

ab + ac + xb + xc = (ab + xb)+ (ac + xc) = b ( a + x) + c ( a + x) = (a + x)(b+ c)

Ще один спосіб, за допомогою якого можна підвищити інтерес учнів до математики, - це вправи з набором відповідей, з яких потрібно вибрати правильну, тобто тести.

Усі ці прийоми виховують в учнів інтерес до вивчення математики, озброюють їх методами пошуку, дослідження, виховують вольові якості.

Учні підліткового віку особливо швидко стомлюються від тривалої одноманітної розумової роботи. Втома – одна з причин зниження уваги й інтересу до навчання. Тому уроки математики намагається будувати так, щоб форми роботи учнів були різноманітними, усне розв’язування чергувалося з письмовим.

Часто, особливо під час актуалізації опорних знань, використовує дидактичні ігри. Дидактичні ігри – це сучасний і визначний метод навчання й виховання, що володіє навчальною, розвиваючою і виховною функціями, які діють в органічній єдності. Дидактична гра як елемент уроку значно активізує пізнавальну діяльність учнів. Гра – це творчість, гра – це праця. В процесі гри у дітей виробляється звичка зосереджуватися, мислити самостійно, розвивається увага, потяг до знань.

Починаючи з 6 класу, проводить усний рахунок у формі дидактичної гри «Відгадай математичну мелодію». На дошці записує числові й буквені вирази, рівняння, пропорції. Учні по черзі читають записи, розповідають про них, розв’язують рівняння, обчислюють значення виразів.

Після вивчення теми «Формули скороченого множення» пропонує учням дидактичну гру «Дивись – не помились».

На дошці записи на зразок:

1. 2 - b2 = ( a - ) ( a + )

2. ( a + )2 = 2 + 2 b + b2

3. 9b2 - 4m = ( 3b - ) ( 3b + ) і таке інше.

Учні по черзі з кожної команди виходять до дошки й замість квадратиків пишуть букву чи число, щоб виконувалися рівності.

Формуванню творчого мислення учня є завданням усіх шкільних дисциплін, проте математика посідає в цьому чільне місце. Чітка логічна схема міркувань, точність, лаконічність мови, систематична послідовна аргументація, - усе це властиве процесу навчання математики і сприяє вихованню розумової культури учнів. Розвиток логічного мислення, що здійснюється на уроках математики, впливає на успішне вивчення всіх предметів, у тому числі гуманітарних.

Математика вимагає уяви та інтуїції, спонукає до дослідження, сприяє розвитку інтелекту і формуванню таких рис характеру учня, як акуратність, уміння долати труднощі, доводити розпочату справу до кінця. Велике значення має зацікавленість учнів. А цьому сприяє залучення їх до активної пізнавальної діяльності на уроках. Вчителька намагається створити в школяра позитивну мотивацію до виконання розумових і практичних дій.

Для розвитку творчого мислення учнів вчителем використовуються інтерактивні форми роботи, а саме:

«Принцип м’якого змагання»:


  • Організовує групові змагання частіше, ніж індивідуальні

  • Постійно змінює склад команд

  • На пов’язує діяльність дітей та команд із матеріальними винагородами, оцінками.

«Співробітництво»

Учитель добирає вправи на розвиток творчого потенціалу дітей. Творча діяльність при цьому передбачає свободу діяльності дитини. Учні працюють над вправами як самостійно, так і в парі з ким-небудь чи групою. Групова діяльність при цьому дає можливість: навчитися співробітництва і розуміння того, що один розум добре, а два краще; розвивати лідерські здібності; дає можливість менш творчим дітям пережити успіх, співпрацюючи з більш творчими учнями. При цьому в одних вправах використовуються змагання, в інших – кооперацію, в третіх – індивідуальний, або комбінований підхід.



«Оцінювання і психологічна атмосфера»:

Природа творчості потребує, щоб учні виражали свої думки та ідеї у вільній формі, у теплій, відкритій атмосфері. Такий соціально-психологічний клімат стимулює дітей до ділових та рольових ігор зі своїми ідеями. Під час занять учитель створює комфортну психологічну атмосферу, яка максимально знижує зовнішнє формальне оцінювання та скеровує учнів на само оцінювання.

Саме творчі, до того ж посильні, завдання найдовше утримують увагу дітей. При цьому інтерес і задоволення, які дістають учні від зроблених на уроці відкриттів, а головне – відкриттів власних можливостей, сприяють створенню мотиваційної основи для витоків творчої діяльності.

Для розв’язування творчих завдань учні повинні мати усвідомлені знання і навички успішного застосування їх на практиці. На відміну від тренувальних вправ для творчих завдань немає готового матеріалу. Його потрібно знайти, придумати, створити. Ці завдання мають різні зміст і форму, але об’єднує їх творче розв’язування.

Прикладом творчих завдань з математики є складання учнями задач. У школі діти розв’язують багато задач з підручника, в яких повністю подана ситуацію – дані і шукані величини, залежність між величинами тощо. Але в житті виникають ситуації, коли потрібно поставити задачу – знайти потрібні величини, відкинути зайві, встановити залежності, сформулювати запитання, і тільки після цього розв’язати задачу.

Починаючи з 5-го класу, вона навчає дітей складати задачі відповідно до матеріалу, що вивчається. Пропонує учням певну ситуацію або умову, а вони тут же на уроці складають задачі.

Часто дає учням умову задачі і пропонує поставити доцільні запитання до неї.

Відомо, що діти більш розкріпачені, ніж дорослі. Вони впевнені в своїх силах і готові виконати всі завдання, які запропонує вчитель, аж до найскладніших. Потрібна лише увага до результатів їхньої праці. Одного разу вчителька запропонувала 6-тикласникам написати казку, діючими особами якої були б математичні поняття. Це завдання було незвичним для уроку математики, тому зацікавило учнів. Спробували написати казку всі учні, але не в усіх це вийшло з першого разу. Але вони із зацікавленням чекали, коли будуть прочитані їхні роботи. Перед тим, як дати дітям це завдання, вона читала їм казки із науково-методичного журналу «Математика в школах України». Відтоді інколи як домашнє завдання на вихідні або канікули пропонує написати математичну казку. Адже казки допомагають формувати уяву. Крім того, на уроках, на яких знаходиться час для казки, завжди панує гарний настрій, а це – запорука продуктивної праці.

Казки часто допомагають учителю зрозуміти, чим живе учень, про що мріє. Складаючи казку, діти творчо підходять до завдання, фантазують, вигадують, виявляють літературні здібності. Сама казка – це незвичне явище на уроках математики, а все незвичне робить дітей сміливішими. Казка завжди викликає у дитини почуття радості і зацікавленості.

Розвитку творчих здібностей учнів сприяють завдання, в яких потрібно склеїти паралелепіпед, знайти його бічну поверхню та об’єм (5 клас).

Як перевірити творчі завдання? До перевірки залучає всіх учнів класу, організовує взаємоперевірку, взаєморецензування, колективне обговорення деяких робіт та їх оцінювання.

Чималу роль в активізації розумової діяльності учнів відіграють девізи уроків, які треба виконувати і які допомагають зробити навчання виховуючим.

Наприклад:

1.Чим людина знає більше, тим вона сильніша.

2. Не бійся, коли не знаєш; страшно, коли не хочеться.

3. У математиці слід пам’ятати не формули, а процес мислення.

4. Дерево науки всіма коріннями пов’язане з практикою.

5. Мудрий не той, хто багато знає, а той, чиї знання корисні.

6. Математика – це мова плюс міркування. /Р. Фейнман/

Велику увагу приділяє позакласній роботі та роботі з обдарованими дітьми. Головною метою в цій роботі вважає: зацікавити, привернути увагу до математики всіх потенційно здібних дітей. Упродовж підготовчої роботи до позакласного заходу з предмета учні поширюють уяву про математику як науку, готуючись – розшукують цікаві факти, читають книжки з математики, розбираються з логічними стародавніми задачами, заходять за межі сторінок підручника, захоплюючись предметом. Це цікава справа для обдарованих дітей. Підготовчий період також сприяє вихованню почуття колективізму, відповідальності кожного за взяту на себе справу, ще більше зближує батьків і дітей.

Проведення позакласних заходів допомагає висуванню лідерів, які об’єд -

нують дітей, готуючись разом до змагань; і ця спільна робота допомагає вести за собою зацікавлених, пробуджувати байдужих.

Традиційними в школі стали тижні математики, ігри «Зоряний час», «Щасливий випадок», брейн –ринги, математичні ярмарки, тематичні вечори. До їх підготовки та проведення вчителька залучає і учнів-старшокласників.

Чи подобаються учням нетрадиційні форми організації навчальних занять? Так! На таких уроках вони працюють із задоволенням, переживають за товаришів. Уроки такого типу розширюють пізнавальні можливості дітей, виховують особистість.

Зі здібними учнями працює на уроках індивідуально. Тому до кожного уроку добирає такі завдання, розв’язування яких стимулювало б учнів до міркувань, розвивало логічне мислення. На уроках обов’язково обговорюють всі способи розв’язування задачі, запропоновані вчителем або учнями, і вибирають раціональніший, кращий та найпростіший. Якщо ж учні не знаходять жодного способу розв’язування, то намагаються додатковими запитаннями зорієнтувати їх у правильному напрямі, а ніяк не запропонувати готовий спосіб. Часто пропонує учням творчі завдання, заохочує до їх розв’язування. Майже кожен учень 5-6 класів береться за розв’язування таких завдань, випробовує власні сили. З часом бажаючих стає менше і до 7-го класу залишаються лише ті, в кого дійсно є «хист» до математики.
Перспективи і можливості використання

На зламі століть перед школою постає першочергове завдання: навчити особистість жити – сформувати світогляд, виробити свою позицію у житті, ставлення до інших, діяти відповідно до поставленого перед собою завдання. Сьогодні освіта має вирішувати дві головні функції: готувати кадри для суспільства і людину до життя у ньому.

У цьому столітті людство намагатиметься жити за законами гуманістичної психології піднесення авторитету особистості, створення оптимальних умов для розвитку її здібностей і таланту, підвищення культури між людських стосунків тощо. Перехід до нової філософії життєздійснення можна забезпечити, якщо розвивати в учнів творчі здібності, допомагати кожній дитині відчути власну гідність, повірити у свої сили.

Одним із основних завдань освіти є формування творчої особистості, але у класі не всі літи мають однакові здібності, а вчитель повинен розвивати їх у кожного учня і на кожному уроці.



Зважаючи на актуальність проблеми формування у підростаючого покоління творчої активності, розвитку творчої компетентності, досвід роботи над проблемою «Розвиток творчих та інтелектуальних здібностей на уроках математики та в позаурочній роботі» можна вважати перспективним.

Досвід є доступним для вчителів школи. Він не потребує великих матеріальних затрат. Для його впровадження потрібно, щоб вчителі були готовими до наслідування, сприйняття і мали бажання. Досвід сприяє досягненню високого рівня сформованості творчої компетентності учнів з математики.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал