Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках української мови та літератури



Скачати 193.26 Kb.

Дата конвертації22.12.2016
Розмір193.26 Kb.




Розвиток пізнавальної активності
учнів
на уроках української мови
та літератури


З досвіду роботи вчителя

української мови та літератури
Кінецьпільської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Первомайської районної ради
Петріщенко Олени Сергіївни








2





Укладач: Петріщенко ОС, вчитель української мови та літератури
Кінецьпільської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Рецензент: Бурдейна Л.В., заступник директора з НВР Кінецьпільської ЗОШ
І-ІІІ ступенів Рекомендовано педагогічною радою Кінецьпільської ЗОШ І-ІІІ ступенів протокол № 4 від 21.02.2013 року) У брошурі описано досвід роботи вчителя української мови та літератури з питання розвитку пізнавальної активності учнів. Представлено модель навчального середовища, в якому оптимальні шляхи розвитку пізнавальної активності визначено через внутрішній (психолого- педагогічний) та зовнішній (організаційний) аспекти. Відповідальна за випуск Бурдейна Л.В., заступник директора з НВР
Кінецьпільської ЗОШ І-ІІІ ступенів
© ОС. Петріщенко, 2013 рік

3



Скажи мені , і я забуду
Покажи мені , і я,
можливо, запам’ятаю;
Залучи мене, і я зрозумію.
Конфуцій, 450 р. до н.е.


Вимоги сучасності до якості знань учнів, орієнтація навчального процесу на вироблення у молодої людини вміння на основі здобутих знань самостійно аналізувати процеси, явища вжитті спонукають нас, учителів, шукати такі форми і методи роботи, які допомогли б будувати навчальний процес на основі активної пізнавальної діяльності школярів. Таким чином, особливого значення у педагогічній діяльності надаю реалізації принципу активності учня на уроці. Проте всебічно обґрунтованої методичної теорії формування пізнавальної активності учнів поки що не створено.Низка питань теорії потребує подальшого дослідження, а саме визначення складу пошукового змісту, вдосконалення системи пізнавальних завдань у процесі вивчення навчального матеріалу, розробки системи методів і прийомів пізнавальної діяльності, способів формування пізнавальної активності учнів тощо. Тому декілька років поспіль працюю над проблемою Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках української мови та літератури.
ІІ. Науково-теоретичне обґрунтування та технологічне підґрунтя Опрацьовуючи наукову та методичну літературу, встановила, що пильна увага вчених, методистів до проблеми пізнавальної активності учнів у процесі навчання характерна для всіх періодів розвитку школи. Виникнення її відносять до «Сократівських дискусій. Дидактичні теорії Я. А. Коменського, Ж.-Ж. Руссо, І. Г. Песталоцці, А. Ф. Дистервега містили

4 думки про необхідність розвитку пізнавальної активності в процесі навчання. Значну увагу розвиткові пізнавальної активності приділяли Л. П.
Арістова, Г. І. Шамова. У цьому аспекті виняткова заслуга належить українським педагогам Г. С. Сковороді, БД. Грінченку, С. Ф. Русовій. Вагомий внесок у розвиток проблеми активності учнів внесли
В.О. Сухомлинський, П. М. Груздєв, Н.О. Половнікова. Психологічні аспекти проблеми висвітлювались в працях Б. Г. Анань-
єва, ДМ. Богоявленського, Л. С. Виготського, ВВ. Давидова, Г. С. Костю- ка, С. Л. Рубінштейна та інших. Важливу роль у розробці принципів, методів і форм навчання відіграли праці ЮК. Бабанського, М. О. Дани- лова, ММ. Скаткіна, І. Ф. Харламова, МІ. Махмутова. Проблемі формування пізнавальної активності велика увага приділяється і сьогодні. Шляхи підвищення активності учнів на уроках словесності розглядаються у працях сучасних методистів Л. В. Ску- ратівського, В. О. Онищука, О. Я. Савченка, В. І. Лозової. В основі мого досвіду лежить теоретичне положення проте, що активна пізнавальна діяльність учнів має два аспекти внутрішній
(психолого-педагогічний) і зовнішній (організаційний. Внутрішній аспект активної навчальної діяльності школярів – це створення відповідного емоційно-психологічного налаштування учнів, інтерес до навчання, ініціативність у навчальній роботі, пізнавальна самостійність. Розвитку цих компонентів сприяє реалізація в навчально- виховному процесі елементів інтерактивної, особистісно зорієнтованої технологій, технології Створення ситуації успіху та проблемного навчання, ретельний добір методів та прийомів навчання, удосконалення змісту навчання. Зовнішній аспект активної навчальної діяльності школярів полягає втому, щодо цієї діяльності необхідно долучити всіх учнів класу і кожного з них. На мою думку, ця вимога може бути реалізована шляхом удосконалення структури уроку та умілого поєднання фронтальної, групової, індивідуальної роботи учнів.

5
ІV. Сутність досвіду
Викладаючи українську мову та літературу, вчителю необхідно шукати у своїй творчій скарбниці важелі емоційного впливу на свідомість учнів, які сприяли б активізації пізнавальних факторів дитячого сприйняття, всебічному засвоєнню складного матеріалу, кращому узагальненню вивченого, застосуванню нових прийомів, створенню атмосфери співробітництва, нестандартності та нетиповості. Для того, щоб підвищилась ефективність уроків, я вважаю доцільним зробити мету уроку – метою учнів учити дитину позитивно ставитись до себе створити атмосферу зацікавленості для кожного учня, можливості реалізувати себе у навчанні. Провідні ідеї мого творчого підходу до праці такі зацікавлення учнів навчальним матеріалом і процесом оволодіння ним та раціоналізація навчальної діяльності учнів. Насамперед звертаю увагу на розвиток пізнавального інтересу учнів. Ця особиста риса школяра проявляється у вигляді допитливості, активності, цілеспрямованості. З метою формування та розвитку пізнавального інтересу учнів на уроках рідної мови та літератури застосовую нестандартні прийоми педагогічної техніки. Для моїх уроків традиційним є прийом Приваблива мета перед учнем постає проста, зрозуміла і приваблива мета, при досягненні якої він виконує і ту навчальну дію, яку планую. (Додаток 1). Суть прийому Відтягнута відгадка полягає втому, що учням пропоную загадку, з відгадки якої розпочнеться наступний урок. Такий прийом інтригує дітей, викликає в них цікавість, закріплює увагу, активізує пізнавальні можливості. Спостерігаю, що постійне застосування цього прийому викликає сталий інтерес учнів до предмета. Дуже подобається моїм учням ще один прийом нестандартної техніки – Фантастичний компонент. Іноді досить перенестись уявою в іншу часову площину, вимір, епоху, щоб викликати в учнів інтерес. На уроках мови це виглядає так Прислівник – молодший брат Іменника, Прикметника,

6 Числівника та Займенника (під час вивчення творення прислівників
«М’який знак вирушив у подорож (узагальнення вивченого про вживанням якого знака Про недоумка архітектора і його криві будинки (помилки в побудові речень Суперечка Підмета і Присудка (Додаток 2). Практикую також прийом Спіймай помилку, який дозволяє тримати в напрузі активізовану увагу учня, привчає дітей не сприймати все на віру, навчає їх тому, що помилки можуть підстерігати будь-де, викликає бажання мати тверді переконання і знання. Часто використовую на уроках мови і літератури питання до тексту. Перед самостійним вивченням теоретичного матеріалу за підручником пропоную учням скласти до тексту список питань. За складеними питаннями можна встановити рівень осмислення учнями навчального матеріалу на уроці (Додаток 3). Заслуговують на увагу прийоми керування класом, серед яких віддаю перевагу наступним:зміна позиції вчителя учитель радиться з класом рецензування відповідей учнями. Уході повторення вивченого на уроці використовую прийоми своя опора, свої приклади, перетин тем. Наприклад, під час вивчення складного речення ( українська мова, 9 клас) пропоную учням знайти приклади, що ілюструють правила постановки розділових знаків у реченнях з вивченого твору І. Котляревського Енеїда. З метою розвитку пізнавального інтересу на уроках мови використовую орфографічні хвилинки, різні види міні-диктантів (диктант-тест, диктант- гіпотеза, диктант-алгоритм, диктант-диспут), спостереження, дослідження, гру Захисти орфограму», проблемні завдання. (Додаток 4). Одним із засобів активізації пізнавальної і розумової діяльності, формування інтересу до предмета є використання міжпредметних зв’язків. Різноманітній багатогранні зв’язки з історією, географією, світовою літературою, мистецтвом, музикою, сприяють збудженню інтересу до навчання, до інших предметів, створюють сприятливі умови для цікавого навчання на уроках мови та літератури. (Додаток 5). Наприклад, під час вивчення теми Однорідні члени речення (8 кл.) використовую текст

7 В. Цимбалюка Український народний романс та аудіозаписи українських романсів. Для активізації пізнавальної діяльності учнів, з метою підвищення інтересу до навчального предмета та любові дорідного слова практикую цікаві матеріали з мовознавства, народознавства, лексикології, мовні та літературні ігри, вправи-загадки, кросворди, лінгвістичні казки тощо. Додаток 6). Розвиткові пізнавальної активності учнів, пробудженню інтересу до навчання сприяють різні ігрові ситуації, які дають змогу поєднати водне ціле два процеси засвоєння знань та їх застосування. Грав навчальному процесі створює мотивацію, близьку до природної, підвищує рівень навчальної праці, розвиває комунікативні навички. Мною напрацьована система ігор, які я використовую нарізних етапах уроку. Так, на початку уроку проводжу орфографічну хвилинку "Мозковий штурм. Дітям даються картки, на яких міститься запис слів що/небудь, буряні буряк, священ..ий. Учні називають, як правильно пишеться течи інше слово, потім попам яті записують ці слова, або проводжу мовчазне письмо.
При закріпленні вивченого матеріалу дітям дуже подобається мовна групова гра "Вірю-не вірю. Формулюю речення, пов’язане з виучуваною темою, а учні погоджуються чи заперечують почуте.
Цікавою є інтерактивна гра "Редактор, яка спонукає дітей до активної думки, примушує згадати правила правопису слів чи будову речень. З цією метою використовую різноманітні види такої гри. У зв'язку з тим, що дуже поширеним є використання учнями русизмів, проводжу гру "Антисуржик", де водній колонці записані суржики, а діти вписують в другу антисуржики. Ось приклади таких речень У нас построїли нову школу - у нас побудували нову школу
- Не мішайте працювати в класі - не заважайте працювати в класі Цікавою для дітей є гра "Павутинка- з'єднай слова за їх лексичним значенням. (Додаток 7).

8 При вивченні правил вживання апострофа, наприклад, проводжу гру Хто найкмітливіший?». Читаю учням загадки і пропоную назвати відгадки, але цим завдання не обмежується. Ще треба виписати з тексту загадки слово з апострофом і пояснити правила його вживання. Що горить без полум’я? (Сонце) Повна діжка жита п’ятачком накрита. (Мак) Де йшла сотня косарів – вийшло п’ять богатирів косять, в’яжуть заодно і молотять на зерно. (Комбайн) Гра Так чині дає можливість складати розрізнені факти в єдину картину, систематизувати наявну, а також чути і слухати однокласників. Завдяки цій грі можна створити інтригуючи ситуацію. Наприклад, на аркуші, який беру до рук і поки що не показую дітям, написано слово-
ілюстрацію до орфограми Апостроф (бур’ян). Діти запитують Його їдять, Ним працюють, Його купують, Воно тече - на всі запитання відповідаю ні. На запитання Воно зелене, Воно росте - відповідаю такі так далі. В кінці гри показую аркуш із написаним словом. Цікавою, на мій погляд, є театралізована грав якій фантазія сягає своїх вершин, розбурхуючи уяву дітей. Так, на уроці, де вивчаються неологізми, розігрується сценка в клас заходить українець з 2099 р. і виголошує монолог проте, як він навчається в школі. Учні виловлюють нові слова, що означають незрозумілі предмети та явища. Із задоволенням сприймають школярі сценки з життя частин мови, розділових знаків, значущих частин слова. Щоб пробудити зацікавленість школярів на уроках літератури вважаю доречним та ефективним використання літературних дидактичних ігор та ігрових вправу вигляді драматизацій, заочних зустрічей, екскурсій, подорожей, інтелектуальних поєдинків вікторин, аукціонів, змагань. Усі ігрові моменти на моїх уроках підпорядковані одній меті діти мають отримати на уроці якомога більше знань. Учні з великим задоволенням виконують такі завдання тому що у них є можливість виявити творчу індивідуальність.

9 Ян Коменський, один із перших прихильників активного навчання, звертав увагу вчителів на необхідність усіма можливими способами запалювати в дітях гаряче прагнення до знання ідо учіння». Особливого значення він надавав вибору методів навчання, під час застосування яких кожен буде знати не тільки те, що вивчив, навіть більше, ніж він вивчив, тобто не тільки вільно переказувати почуте від учителів і авторів, алей висловлювати ґрунтовні судження проаналізовані явища. Реалізую цю ідею на практиці методами словесним, наочним, практичним, проблемним, дослідницьким. Із великого арсеналу методів навчання віддаю перевагу
інтерактивним,таким, як Займи позицію, Асоціативний кущ, Два- чотири – всі разом, «Гронування», метод Прес, «Кубування», Мозковий штурм. (Додаток 8). Найголовніше для мене, що за допомогою цих методів у класі складається атмосфера співробітництва, розуміння і доброзичливості, сприяє бажанню одержувати знання та підвищує інтерес до української мови та літератури. До методів колективного розв’язання проблеми належить метод дискусії – один із чинників розвитку пізнавальної активності учнів у процесі вивчення літератури. Перед тим, як розпочати дискусію, учень має вступити в діалог з художнім текстом, читаючи і осмислюючи його. Часто учням пропоную сформулювати основну думку тексту, порівняти художні описи, скласти план. Школяр, сприймаючи художній твір, виконує пізнавальну роботу словесне зображення перетворює у яскраві, живі образи, картини. Учні певною мірою є співавторами твору, тобто ведуть діалог з письменником, доповнюючи образ, наділяючи героїв найкращими рисами. У процесі вивчення художнього твору історичної тематики школярі вступають у діалог з тією епохою, про яку йдеться в тексті. З метою актуалізації знань учнів з історії України, даю учням дослідницькі завдання випереджального характеру. (Додаток 9). Ситуація активної мислительної пошукової діяльності сприяє підвищенню пізнавальної активності школярів, інтересу до процесу навчання, самостійність.

10 Дієвість знань, на мою думку, залежить від ступеня їх осмислення, що характеризується глибоким рухом прийомів порівняння, аналізу, синтезу. На уроках літератури широко використовую прийом порівняння, наприклад, зіставлення художнього твору з твором інших видів мистецтв на одну історичну тему. Наприклад, пейзажні поезії Лесі Українки (8 клас) зіставляли з репродукціями картин російського живописця І. Левітана. Одним із шляхів підвищення пізнавальної активності учнів є ретельний добір форм роботи на уроці. Дуже важливо навчати дітей працювати в колективі. Цьому сприяє Мозковий штурм, вправа «Два-чотири-всі разом. (Додаток 10). Часто практикую роботу учнів в парах, в малих групах, коли необхідно розв’язати творчі, евристичні завдання. Їх виконання у статичних і динамічних парах допомагає дітям краще засвоїти навчальний матеріал, а повний контроль (самоперевірка, взаємоперевірка) підвищує зацікавленість, активність пізнання. Зростає активність учнів і під час проведення нетрадиційних уроків, таких, як урок – лінгвістичний експеримент, урок – дослідження, урок – змагання, урок – презентація, урок – екскурсія, урок – гостини (Додаток 11). Важливими для активізації пізнавальної діяльності у старших класах є уроки, яким передує значна самостійна підготовча робота. Це - семінари з елементами інсценування, роздумів, дискусій, досліджень. Певну роль відіграє й обладнання ваза з вербою і калиною, рушник, запалена свічка, альбом, виставка книжок, ілюстрацій, малюнків учнів, карт-схем, вислови відомих людей. Уму класі на урок "М.П.Старицький. Серце, віддане народові" учні готували повідомлення про розвиток української драматичної культури другої половини XIX ст., "домашні групи- аналіз п'єс М. Старицького, інсценізацію уривка з драми "Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці. Під керівництвом учителя музики дівчата заспівали "Ой не ходи, Грицю. Переконана, що про М. Старицького, його творчість учні не забудуть ніколи.

11 Уся культура пронизана традиціями, і це закономірно. Урок теж, на мою думку, повинен мати свої традиції. Кожне заняття проводжу за структурою особистісно орієнтованого уроку. Для них характерним є нестандартний вхід до уроку – епіграф, який дозволить ввести учнів у стан медитації чи гармонії естетичних відчуттів. Часто розпочинаю заняття певним атрибутом – наочністю символом калини, опалим листком, яблуком, розквітлою квіткою, пейзажем чи іншою картиною. З метою емоційно-психологічного налаштування учнів практикую вправи Кольоровий настрій, Комплімент, Посмішка тощо. Створенню позитивного настрою учнів під час уроків сприяє використання елементів технології Створення ситуації успіху. Так, для авансування успішності результатів навчальної діяльності використовую фрази У тебе обов’язково вийде, Я навіть не сумніваюсь у позитивному результаті…» тощо. (Додаток 12) Дуже важливо завершити урок вчасно, з дзвінком. І все ж останнє слово за вчителем, а не за дзвінком. Тому закінчую навчальне заняття фразою, яка обіцяє цікаве й добре спілкування в майбутньому. Урок закінчено, до зустрічі на наступному занятті. Передує такій фразі пауза, усмішка і доброзичливий погляд. Неодмінною умовою моїх уроків є принцип новизни жодне заняття неповинне бути схожим на попереднє. Тільки тоді воно захопить школяра, активізує його пізнавальну діяльність.
Висновок Вироблена система роботи дає позитивні результати. Зокрема, якісно зріс творчий рівень учнівських робіт, що відбилося у використанні оригінальних і нестандартних прийомів побудови усних і письмових висловлювань. За результатами моніторингу навчальних досягнень зріс показник якості знань школярів. Крім того, збільшилася кількість учнів, які бажають взяти участь у різноманітних творчих конкурсах.

12 Додаток 1. Прийом Приваблива мета
5 клас Тема узагальнення вивченого із розділу "Лексикологія. Вчитель Сьогодні, помандрувавши до країни "Лексикологія" разом з героєм книжки Всеволода Нестайка "В Країні Сонячних Зайчиків" Веснянкою, ми узагальнимо та систематизуємо все те, що вивчили. Україні Сонячних Зайчиків Веснянці не сиділося, але він не знав, куди йому податися далі. Від свого знайомого п'ятикласника він довідався про якусь чудернацьку країну "Лексикологію. Веснянці закортіло потрапити туди. Там він розгубився, адже нічого не знав про країну, до якої потрапив. Діти, допоможімо Веснянці з'ясувати, що це закраїна. Дайте відповідь на такі питання
- Що таке лексикологія
- Що таке лексика
- Що таке лексичне значення слова Тепер Веснянка знає, куди він потрапив і продовжить свою подорож. Дізнався про наміри Веснянок пан Морок. Він не любив хлопчика зате, що той приносив радість. Тому на стежині, що вела до короля Лексикології, розставив свої перешкоди. Щоб Веснянка зміг іти далі, ми повинні їх здолати-виконати завдання:…
Додаток 2. Лінгвістична казка Суперечка Підмета і Присудка (5 клас) Посварилися якось Підметі Присудок.
- Ти часто одягаєш мою маску, - сказав Підмета мені це не подобається. Присудок образився
- Звідки ти взяв Коли це буває
- Коли іти іменник, і я іменник. Спробуй розібратися, хто є хто. А я не хочу бути тобою.

13
- Нащо мені твоя маска іменника Я і сам іменник. Довго б сварилися Підмет із Присудком, та раптом з'явився розділовий знак на ім'я Тире.
- Я помирю вас, - сказав він, - стану між вами і ніхто вже вас не сплутає. З того часу і стоїть пан Тире між Підметом - іменником і Присудком -іменником, якщо між ними немає зв'язки. А між підметом - іменником і присудком - прикметником не хоче стояти, бо вони і так не сваряться. Додаток 3. Урок мови у 9 класі "Смислові відношення та інтонація у безсполучниковому складному реченні.
Питання до тексту
- Яке речення називається безсполучниковим складним
- На які основні групи поділяються безсполучникові складні речення за характером смислових відношень
- Які смислові відношення можуть існувати у безсполучникових складних реченнях з однорідними частинами З неоднорідними частинами
- Яка інтонація характерна для безсполучникових складних речень
- За допомогою яких розділових знаків відображається на письмі інтонація цих речень Додаток 4. Тема . Односкладні речення. Узагальнено-особові речення. (8 клас) Диктант - тест Знайти серед поданих речень"зайве" . Що маєш казати-наперед обміркуй. Не говори, що знаєш,але знай що говориш. Довгим язиком тільки полумиски лизати. Нероби з писка халяву. Добрим словом мур проб'єш,а лихим і в двері не ввійдеш.

14
Диктант-диспут Учні робили синтаксичний розбір речення :"Слово-не горобець,вилетить-не впіймаєш. Один учень розібрав речення так "Це складне речення,яке складається з трьох частин. Перша частина"слово-не горобець- двоскладне речення,друга частина"вилетить"- односкладне речення,третя частина"не впіймаєш- односкладне речення. Другий учень "Це складне речення,що складається з двох частин. Перше речення"слово-не горобець,вилетить"- двоскладне з однорідними присудками,друге речення"не впіймаєш" – односкладне. Хто з них правий Довести. Додаток 5 Цікавий матеріал (міжпредметні зв’язки). Робота з текстом. Історія України. На овіяному козацькою славою острові Хортиця росте унікальний дуб. За переказами, цьому оспіваному в піснях та легендах дереву вже понад 700 років. Товщина його стовбура по колу — 6 м 32 см, діаметр крони — 45, висотам. На довгому своєму віці бачив він і чумаків, які, йдучи в Крим по сіль, зупинялися перепочити в його затінку, і орди татар, що вихором налітали на українські землі. Пам'ятає він і гетьмана Богдана Хмельницького та його побратимів, які спекотної днини пили воду з джерела. Не забув він і славних козаків-запорожців, бо ж росте неподалік козацької вольниці — у селі Мала Хортиця під Запоріжжям. І ось цей дуб, такий могутній і кремезний, тяжко захворів. Може, вийшов вже вік дуба, а може причиною тому грунтові води, що високо піднялися після спорудження Каховської гідроелектростанції. Група ентузіастів, щоб урятувати цю пам'ятку, вирішила створити мале підприємство "Запорізька старовина. Спеціалісти втілюють ужиття проект нової дренажної системи. Географія. Найбільшою низовиною є Полісся Українське, що займає крайню північно-західну та північну території України і є складовою частиною

15 великої Поліської низовини, яка на півночі поєднується з Білоруським Поліссям. На Заході Українське Полісся складається з найбільш заболоченої його частини — Волинського та Рівненського Полісся. Висоти даного регіону не перевищують 150-200 м. Додаток 6.
Ігри
6 клас Тема Рід іменників. Гра "Детективне агенство"("впізнайте" слова, визначте їх рід.
Щоб увести в речення скорочені назви-абревіатури, треба визначити рід і число головного слова. Із кількома словами складіть речення АТС, СНІД, ООН, СЗШ, вуз, АЕС. Гра "Шукачі скарбів" Закріпимо вміння виділяти іменники певного роду, потренуємо пам'ять. Випишіть із тексту іменники чоловічого роду жіночого роду. Виписаними іменниками відтворити письмово текст.
"Святвечір" Традиційно на січень припадає найбільше свят. Це пов’язано не тільки з новорічною обрядовістю. Зимовий період дає селянам можливість перепочити од тяжкої фізичної праці. Протягом різдвяних свят господарі тричі варили кутю. Напередодні Різдва, себто 6 січня,готувалася перша кутя. Традиційно для неї використовувався ячмінь. Де його не було-пшениця. Перша кутя мала свою назву - багата. Святвечір - родинне свято. Як правило, його справляли увечері,коли за столом збиралися всі члени сім’ї,яким господиня мала подавати 12 різноманітних страв.

16 Українська література (5 клас) Учням пропонується приготувати салат із казок, тобто скласти свою казку із різних казок. Наприклад. Одного дня Хуха - моховинка прокинулась спозаранку: ще й не світало. Прокинулась, бо їй стало холодно. Вона виглянула у віконце й побачила нечуваного синього звіра, всього в колючках, із здоровенним, мов із міді вилитим хвостом. Їй стало цікаво дізнатися, що воно за проява. Вийшла із хатки Моховинка та запитала у звіра, хто він і звідки з’явився у лісі. Страшний звір назвався Остромислом і сказав Моховинці, що він родом із заклятого чортами міста Проїма. Він попрохав Моховинку врятувати жителів міста від чарів чортів. Хуха - моховинка мала добре серце. Вона вирішила допомогти Остромислу та іншим жителям заклятого міста. Кинулася Хуха до свого друга вовка. Розповіла йому про нещастя, яке спіткало жителів Проїма, попрохала у нього допомоги. Упіймав вовк сороку і наказав їй принести чарівної води. Для цього зробив із листя дві коробочки. Одну прив’язав сороці до однієї ноги, другу до іншої та й пустив її. Сорока принесла чарівної водив одній коробочці живлющої, а в іншій смертельної. Взяв вовк воду, посадив на спину Хуху, і подалися вони у супроводі звіра Остромисла до заклятого міста Проїма. Усіх жителів міста (людей і тварин) вони побризкали живлющою водою, а чортів – смертельною. Почали люди і звірі на їхніх очах звільнятися від чарі ставати тими, ким були насправді. Страшний синій звір Остромисл перетворився на рудого пухнастого, дуже симпатичного лиса. Подякував лис Моховинці та вовкові за порятунок і запропонував залишитися жити у їхньому місті. Та Хуха і вовк повернулися до свого лісу, бо то була їхня батьківщина. Ігрова вправа Знайди четверте зайве
Жар-птиця, кінь, золоте яблуко, панна. (Золоте яблуко казка Про жар- птицю та вовка)

17 Діжа, фарба, цар, цариця. (Цариця. І.Франко. Фарбований Лис) Заєць, осел, горобець, цап. (Осел. Казка Мудра дівчина) Чарівне коло, кущ малини, три дерева, глухий куток. (Чарівне коло. Казка Про правду і кривду) Коза Лиска, злий дід, зла баба, Хуха-моховинка. (Зла баба. Василь Королів-
Старий. «Хуха-Моховинка»). Додаток 7. Гра Павутинка - з’єднай слова за лексичним значенням. Кожному учневі роздано картки Антракт перерва міксер змішувач антагонізм суперечність аплодисменти оплески пейзаж краєвид фарфор порцеляна Додаток 8. Інтерактивна вправа « Прес Визначити ідеї твору М.Куліша «Мина Мазайло» (11 клас. Пропоную дітям опорні слова : нігілізм, українізація, бездуховність, обивателі. Вправа Займи позицію.
- Твір «Мина Мазайло» М.Куліша цікавий і актуальний чи несучасний

18
«Кубування» Характеристика образу Чигирина . (9 клас) Славне місто Козаччина Друг поета Історична спадщина Додаток 9. Зразки проблемних ситуаційна уроках літератури
- Проблема абсурдної людини як породження абсурдної дійсності (11 кл. Урок української літератури. Новела. М. Хвильового "Я(Романтика)").
- Многогрішний:український супермен чи реальний приклад для наслідування (11 кл. Урок української літератури. Роман І. Багряного "Тигролови. Зразки пошуково-дослідницьких завдань випереджального характеру. Під час вивчення творчості Хвильового доцільно кільком учням заздалегідь підготувати і зробити на уроці такі повідомлення "Роки дитинства та навчання рр.)", "Час становлення (1914-1921 рр.)", У вирі життя(1921-1926рр.)", "Дорога в нікуди рр.)...й безсмертя, Окрім цього, можна використати завдання, що дадуть додаткову інформацію про останні роки життя письменника, його громадську й політичну діяльність. Їх тематика може бути такою:"Хвильовий уколі друзів, "М. Хвильовий-керівник ВАПЛІТЕ", Мрії письменника про суверенітет України.
Чигирин

19 Додаток 10 Вправа «Два-чотири-всі разом Українська мова, 9 клас.
Обґрунтувати, чи потрібно ставити розділові знаки у наведених реченнях По узліссі і на галявині зеленіє перший рясті цвітуть проліски та сон- трава. На сизих луках скошено отаву і літо буйне в береги ввійшло. Мозковий штурм Порівняти речення,визначити складносурядне і просте. Висловити ідеї щодо того, як розрізняти ці речення. Літечко ворота зачинило й осені ключа від них дало,повагом за хмарку зачепилось і у теплий ірій попливло. Осіннє листя золотаве на стежку падає з гілля,а з неба поклик журавлиний тобі доноситься здаля. Додаток 11. Конспект уроку української мови (8 клас) Тема Однорідні члени речення зі сполучниковим , безсполучниковим і змішаним зв'язком. Мета повторити й поглибити знання восьмикласників про однорідні члени речення формувати загальнопізнавальні вміння знаходити ОЧР і визначати вид їх, аналізувати зв’язок між ними (сполучниковий, безсполучниковий чи змішаний, а також змістові відношення, правильно розставляти розділові знаки та інтонувати речення з ОЧ; розвивати творчі вміння складати речення з ОЧ й використовувати їх в усному та писемному мовленні. Сприяти вихованню в учнів інтересу до народних традицій, свят, християнської моралі

20 Соціокультурна змістова лінія роль народних традицій, вірувань, свят, християнської моралі . формуванні світогляду українців. Тип уроку урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції)
Урок-гостини Обладнання : дидактичний матеріал ілюстративний матеріал фонозапис Казкова зимова мелодія) Методи, прийоми і форми роботи : робота в групах, метод Мікрофон, метод групового дослідження робота з підручником, творче конструювання словникова робоча Відгадай код, тест, Місткий кошик Епіграф Лютий в гості на гостину Кличе всю свою родину. Хід уроку І. Етап орієнтації Мотивація навчальної діяльності. Забезпечення емоційної готовності до уроку.
1) Учень виразно читає вірш Місяць лютий.
2) Вступне слово вчителя.
Так нестримно летить час. Здається, ще недавно ми тішилися красою новорічних ялинок, а вже спливає за обрій останній місяць зими.
В цьому місяці лютують морози і заметілі, тому його називають лютим. Все довшими стають дні, все частіше голубіє небо.
Для лютого характерно все заметілі, морози, сонце, вітри. Недарма він отримав назву «бокогрій». Лютий - це прелюдія весни, її заспів, пора сліпучого сонця. Місяць -

21 зимобор, бо лютий бореться з зимою, вітродуй і завірюховій - через часті вітри і злі заметілі, снігоносій - сніг сіє і сіє без кінця і краю, крутень - за часті буревії й поземку. хуртовини і метелиці.
Традиційно з ним пов'язано чимало звичаїв, обрядів і сподіванок. Недарма казали « Лютневий сніг весною пахне. Музика Казкова зимова мелодія Гостини - це гарний привід зібратися уколі рідних. Тож не відмовимо собі у задоволенні побувати в гостинах. Що ж ... вирушаймо в гості до місяця
Лютого-гостинного господаря. А вирушати будемо засніженим гостинцем.
Друзі, зверніть увагу на слово гостинець, яке має кілька лексичних значень.
Лексико-орфографічна хвилинка Гостинність – готовність, бажання приймати гостей і пригощати їх. Гостинець - битий шлях, велика дорога (від кого) подарунок, дарування, презент (на пам'ять) сувенір. Гостинний - такий. що любить приймати гостей або виявляє гостинність. Гостинні люди, гостинна розмова.
ІІ. Етап цілевизначення і планування
На гостинах ми обов'язково проведемо такі дійства
- подаруємо господареві наш Місткий кошик із гостинцями
- працюючи всі разом, дізнаємося про звичаї, традиції та обряди українців, пов'язані із місяцем ;
- відгадаємо код(в парах) і тоді потрапимо до діалектного будиночка
- допоможемо господареві виправити деякі помилки у реченнях
- заглянемо до сільця, що має своє слівце відновимо народні прикмети
- проспіваємо цьому місяцеві осанну. Випогоджуєтесь із таким планом наших дій?Яку мету поставимо перед собою Тривалість гостин - 45 хвилин. Перебуваючи у гостях, не забуваймо про нашу мету. Актуалізація опорних знань

22
Вирушаючи в гості, варто подбати про подарунки. Перед нами Місткий кошик. Як вигадаєте, що ми можемо в нього покласти
Напишіть на стікери терміни з теми, розкрийте їх значення.
III. Етап організації виконання плану діяльності
Щоб комфортно почуватися у гостях, треба нам з вами поринути у світ науки (щоб зарекомендувати себе хорошими гостями)
Пропоную розгорнути підручники на сторінці 102. Вибрати із матеріалу параграфа 22 лише ту інформацію, яка стосується нашої теми. Самостійно опрацюйте матеріал. Доведіть, що ви все зрозуміли. 1. Пропоную виконати вправу Ілюстрування.
Під час лінгвістичної естафети матимете можливість довести, що ви все зрозуміли. Хто перший із вас має бажання розпочати естафету Лютневі прикмети - метелиці та заметілі.
2) Гарна погода (25 лютого) віщувала мороз, заметіль і добре літо.
3) Виє хуга - завірюха, не пускає без кожуха. Завдання Вказати тип зв'язку між ОЧР, з’ясувати змістові відношення.
2. Робота в групах (тексти) Завдання Прочитати текст, визначити стильову приналежність, тип мовлення. Виписати речення із ОЧР. Встановити тип зв'язку між ОЧР, схарактеризувати за сполучниками смислові відношення, підкреслити ОЧР відповідно до їх синтаксичної ролі. І група З останнім місяцем зими у хліборобів завершувався традиційний зимовий перепочинок. Селяни готувалися до нового хліборобського сезону. Вивозили на поля гній, перевіряли схожість зерна, лаштували сільськогосподарський реманент. Тому з лютим міцно пов’язані й природні передбачення погоди - які будуть весна й літо,чи защедрить врожаєм рік грядущий? Своєрідним барометром і прогностиком вважалася середина місяця лютого.

23 Стрітення в народному календарі - це день, коли Зима, стара баба в полатаному кожусі й з порожньою торбиною зустрічається з Весною. В народній уяві – це гарна молода дівчина у вінку з гарних квітів, вишитій сорочці й зеленій плахті. У руках вона несе серпі сніп жита.
ІІ група Останній місяць зими завершував обрядові вечорниці Все рідше і рідше збиралися хлопці й дівчата на свої традиційні гулі. Та цей природно коротшали ночі, в господарствах додавалося роботи, клопотів і турбот, адже потрібно було готуватися до найвідповідальнішої і важкої для селянина пори року. Люди жили світлим передчуттям, радісною надією пробудження природи-весни, яка вжене за горами. Тому й казали Як, лютий, не лютуй, а на весну брівне хмур
3. Вправа Відгадай код (в парах) - перепустка до діалектного будиночка. Запишіть номери речень у певному порядку відповідно до виду зв'язку між
ОЧР.
1 - сполучниковий зв'язок;
2- безсполучниковий
3- змішаний.
Лютий-місяць вітрів і кривих шляхів, частих морозів, снігів та переметів. В багатьох регіонах України побутували свої діалектичні наклички останнього зимового місяця крутень, «сніжень», «зимобор», «казибрід», межень. За вдачею зимобора стежили як хлібороби, такі пасічники. Орфоепічна пильність
ГОСТІ Р.мн. ГОСТЕЙ ГОСТИНА О. мн. ГІСТЬМИ(ГОСТЯМИ)
4. Дослідження – відновлення. Відновити народні прикмети. Визначити ОЧР. Якими членами речення вони є З'ясувати,
ЯКИМ ЗВ
'
ЯЗКОМ вони між собою поєднані Подати схеми речень.
- Якщо лютий сухий, морозяний, то буде спекотне літо.
- Небо в зірках - врожай набоби й горох.

24
- У лютому багато інею-влітку багато роси і меду.
4. Диктант - тест Знайти зайве речення, обґрунтувати вибір (робота в парах. Тепло і відлига на Стрітення віщували ранню і теплу весну, мороз-тривалу зиму. Січень, Пилипе, снігом засипле, ЛЮТИЙ, Миколо, голками коле, а березень, Андрію, то дощем, то снігом сіє. На честь Стрітення в церквах робили відправи , святили воду й свічки. Купаються ворони-до негоди, каркають усією зграєю - до морозу, влаштовують в небі хороводи - на снігопад, сідають на землю - до відлиги.
5. Коректорська правка. Зредагувати речення, пояснити суть помилки. У засніженому лісі ростуть сосни і дерева. На полях, луках і садках лежить сніг. Горіли в грубці дрова і захід сонця. Словник коректор. Коректура, білило.
6. Творче конструювання Сконструювати речення, ускладнені ОЧР (про місяць лютий. Не забудьте покликати творчу уяву, оригінальність. Проспіваймо осанну господареві. Речення можна записати на стікері і приклеїти на дошці у вигляді стрічки-прощання. А що ми можемо іще залишити у кошику
IV. Етап рефлексивно-оцінювальний
Продовжте фрази
- Які враження від гостини у лютого
- Які зміни відбулися у знаннях ? Місяць - господар щиро дякує вам зате, що завітали до нього і хоче вас за це віддарувати.
1. Оцінювання.
2. Домашнє завдання.
Впр. 200, синтаксичний розбір одного речення (на вибір) за схемою (с. Опрацювати матеріал нас підручника. Альтернативне домашнє завдання ( або-або):

25
- Скласти вірш (казку) про місяць лютий, використовуючи речення з ОЧР із різними типами зв'язку.
- Написати художній етюдна тему А небо засніжене ніжно так ніжиться із використанням речень з ОЧР. Додаток 12. Алгоритм Створення ситуації успіху
1. Зняття страху. Допомогає перебороти невпевненість у власних силах.
("Люди вчаться на своїх помилках і знаходять інші шляхи вирішення
проблем”).
2.Авансування успішного результату. Допомагає вчителю висловити тверду переконаність утому, що його учень обов’язково впорається з поставленим завданням. Це, в свою чергу, переконує дитину у своїх силах і можливостях.
( "У тебе обов’язково вийде, "Я навіть не сумніваюсь у позитивному
результаті”).
3. Прихований інструктаж дитини про способи і форми здійснення діяльності. Допомагає дитині уникнути поразки. Досягається шляхом побажання. ("Можливо краще почати з ...”, "Виконуючи роботу, не
забудьте про ...”).
4. Внесення мотиву. Показує дитині заради чого, кого здійснюється ця діяльність, кому буде добре після виконання. ("Без твоєї допомоги твоїм
друзям не впоратись.
5. Персональна винятковість. Визначає важливість зусиль дитини в діяльності, що здійснюється або здійснюватиметься. ("Тільки ти міг би,
"Тільки тобі і можу доручити)
6. Мобілізація активності або педагогічне виконання. Спонукає до виконання конкретних дій. ("Ми дуже хочемо розпочати роботу, "Так
хочеться швидше побачити)
7. Висока оцінка деталі. Допомагає емоційно пережити не результат в цілому, а якоїсь її окремої деталі. ("Найбільше мені сподобалось у твоїй
роботі...”, "Найбільше тобі вдалося.

26














27






Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал