Розробник програми



Сторінка5/7
Дата конвертації07.01.2017
Розмір1.79 Mb.
ТипПротокол
1   2   3   4   5   6   7
ТЕМА 6.

АНАЛІЗ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ВИТРАТ, ОБСЯГУ

ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПРИБУТКУ
6.1. Перелік теоретичних питань, необхідних для засвоєння теми
6.1. Суть, мета та значення аналізу взаємозв’язку «витрати-обсяг-прибуток». Переваги та недоліки використання методу.

6.2. Аналіз беззбитковості як елемент аналізу взаємозв’язку витрат, обсягу діяльності і прибутку підприємства.

6.3. Математичні методи визначення точки беззбитковості.

6.4. Корисність графічного відображення взаємозв’язку «витрати-обсяг-прибуток».

6.5. Аналіз чутливості прибутку до зміни витрат, цін та/або обсягу реалізації.

6.6. Аналіз взаємозв’язку “витрати-обсяг-прибуток” в умовах багато-продуктового виробництва.


6.2.Тестові завдання до теми 6.

  1. Операційний аналіз – це частина управлінського обліку, елементами якого є:

  2. Операційний важель, точка беззбитковості, запас фінансової міцності.

  3. Поріг рентабельності, запас фінансової міцності підприємства.

  4. Структура витрат, напівмаржа.

  5. Усі відповіді вірні.

2. Передумовою здійснення операційного аналізу є :



  1. Прогнозування величини доходу, призначеного для відшкодування поточних витрат;

  2. Поділ витрат на постійні та змінні.

  3. Визначення напівмаржі.

  4. Усі відповіді вірні.

3. Аналіз „витрати – обсяг – прибуток”– це метод:



  1. Впливу зміни величини витрат, обсягу та ціни реалізації на прибуток підприємства.

  2. Системного дослідження взаємозв’язку витрат, виручки(доходу) та прибутку підприємства.

  3. Визначення неповної собівартості продукції.

  4. Усі відповіді вірні.

4. Оптимізація співвідношення „витрати – обсяг – прибуток”



  1. Визначення прибутковості.

  2. Прогнозування величини доходу, призначеного для відшкодування поточних витрат.

  3. Прогнозування фактичних витрат.

  4. Усі відповіді вірні.

5. Принципи аналізу беззбитковості



  1. Поділ витрат на постійні та змінні, обсяг діяльності, лінійний зв’язок між витратами, ціною та обсягом, ґрунтується на методі калькулювання змінних витрат.

  2. Розрахунку точки беззбитковості, що визначає критичний обсяг реалізації (виробництва).

  3. Розподіл витрат за конкретними об’єктами.

  4. Усі відповіді вірні.

6. Точка беззбитковості– це обсяг реалізації , при якому:



  1. Доходи підприємства дорівнюють його витратам, а прибуток відповідно рівний нулю;

  2. Здійснюється прогнозування величини доходу, призначеного для відшкодування поточних витрат;

  3. Оперативне виявлення відхилень.

  4. Усі відповіді вірні.

7. Для зменшення порога беззбитковості необхідно здійснити:



  1. Прогнозування величини доходу.

  2. Скорочувати витрати або збільшувати обсяги та підвищувати ціну реалізації продукції.

  3. Оптимізацію виробничої програми підприємства.

  4. Усі відповіді вірні.

8. Якими методами розраховується критична точка?



  1. Математичний метод.

  2. Графічний метод.

  3. Метод маржинального доходу.

  4. Усі відповіді вірні.

9. Розрахунок точки беззбитковості за допомогою рівнянь



  1. ТБ гр. од. = Пв + Зв і ТБ н.од. = ТБ Гр.Од. / Ц од.

  2. ТБ н.од.= Пв / (Ц од. - Зв од)

  3. ТБ н.од. = ТБ Гр.Од. / Ц од.

  4. Усі відповіді вірні.

10. Розрахунок точки беззбитковості за допомогою проказника маржинального доходу в натуральних та грошових одиницях:



  1. ТБН.ОД. = Пв/Мд .

  2. МдОд.х ТБн од. = ПВ.

  3. ТБ гр.од.= Пв / Кмд.

  4. Усі відповіді вірні.

11. Маржинальний дохід обчислюють:



  1. Мд = Вр – Зв

  2. МдОд.х ТБн од. = ПВ

  3. П= Мд – Зв.

  4. Усі відповіді вірні.

12. Яким повинен бути обсяг реалізації продукції (ОРП) для отримання бажаного прибутку ? (рівняння)



  1. ОРПгрод = Зв + ПВ + ЧП / (1 -t).

  2. ОРП гр.од. = Зв + Пв + Мд.

  3. ОРП гр.од = (ПВ + БП) / Кмд.

  4. Усі відповіді вірні.

13. Розрахувати точку беззбитковості в грошових одиницях (ТБ гр.од.), якщо ціна одного м’якого крісла – 2,5 грн., змінні витрати на одиницю продукції – 2,0 грн., загальні постійні витрати на виробництво м’яких крісел – 35 грн.



  1. 175 грн.

  2. 70 грн.

  3. 37 грн.

  4. Усі відповіді вірні.

14 Визначити запас міцності, якщо ціна одиниці продукції – 10 грн., змінні витрати на одиницю продукції – 7 грн., загальні постійні витрати – 240 грн., врахувавши, що підприємство бажає отримати прибуток 210 грн.



  1. 700 грн.

  2. 150 грн.

  3. 467 грн.

  4. Усі відповіді вірні.

15. Визначити чи правильно обчислено коефіцієнт запасу міцності, якщо ціна одиниці продукції – 10 грн., змінні витрати на одиницю продукції – 7 грн., загальні постійні витрати – 240 грн., врахувавши, що підприємство бажає отримати прибуток 210 грн.



  1. 0,47.

  2. 0,41.

  3. 0,43.

  4. Усі відповіді вірні.

16. Визначити чи правильно обчислено фактор операційного важеля для підприємства, якшо валовий дохід склав 250 000 грн., змінні витрати – 200 000 грн., постійні витрати – 25 000 грн.:



  1. 9 од.

  2. 2 од.

  3. 20 од.

  4. Усі відповіді вірні.

17. Підрахувати, який необхідний обсяг реалізації продукції, щоб одержати прибуток – 210 грн, врахувавши що ціна одиниці продукції – 10 грн., змінні витрати на одиницю продукції – 7 грн., загальні постійні витрати – 240 грн.:



  1. 150 шт.

  2. 120 шт.

  3. 210 шт.

  4. Усі відповіді вірні.

18. Обчислити обсяг реалізації продукції в грошових одиницях, щоб одержати прибуток – 210 грн, врахувавши що ціна одиниці продукції – 10 грн., змінні витрати на одиницю продукції – 7 грн., загальні постійні витрати – 240 грн.:



  1. 1 500 грн.

  2. 700 грн.

  3. 1050 грн

  4. Усі відповіді вірні.

19. Якими графічними методами може бути здійснений аналіз взаємозв’язку „витрат – обсяг – прибуток” ?:



  1. Графік беззбитковості.

  2. Графік маржинального доходу.

  3. Графік взаємозв’язку “обсяг реалізації-прибуток”.

  4. Усі відповіді вірні.

20. Графік беззбитковості відображає:



  1. Взаємозв’язок виручки від реалізації, обсягу виробництва та прибутку.

  2. Прибуток, який зростатиме по мірі збільшення обсягу реалізації.

  3. Залежність прибутку від обсягу реалізації.

  4. Усі відповіді вірні.

21. Графік взаємозв’язку “обсяг реалізації-прибуток” відображає:



  1. Залежність прибутку від обсягу реалізації.

  2. Прибуток, який зростатиме по мірі збільшення обсягу реалізації.

  3. Маржинальний дохід збільшується по мірі збільшення обсягу реалізації.

  4. Усі відповіді вірні.

22. Графік маржинального доходу відображає



  1. Зону маржинального доходу, яка знаходиться між лінією доходу від реалізації та лінією змінних витрат підприємства;

  2. Зону маржинального доходу, яка зростатиме по мірі збільшення обсягу реалізації.

  3. На графіку спершу проводиться лінія змінних втрат, до якої додаються постійні витрати.

  4. Усі відповіді вірні.

23. Завдяки чому можна досягнути зменшення обсягу критичної точки?:



  1. Шляхом збільшення обсягу реалізації, тобто ціни на продукцію, або зменшення загальних витрат.

  2. Найшвидшому досягненні критичного обсягу реалізації (діяльності).

  3. шляхом визначення результату діяльності.

  4. Усі відповіді вірні.

24. Запас міцності (Зм) – це величина, на яку:



  1. Прибуток, зростатиме по мірі збільшення обсягу реалізації.

  2. Фактичний або запланований обсяг реалізації продукції (ОРПф) перевищує критичний обсяг реалізації(ТБ).

  3. Ціна на продукцію зменшується.

  4. Усі відповіді вірні.

25. Коефіцієнт запасу міцності (Кзм)



  1. Відносна величина та вимірник ризику нерентабельної роботи підприємства;

  2. Гранична величина можливого зменшення обсягу реалізації без ризику зазнати збитків;

  3. Співвідношенню маржинального доходу і ціни.

  4. Усі відповіді вірні.

26. Які методи доцільно використовувати для аналізу чутливості прибутку до зміни витрат, ціни та обсягу реалізації ?



  1. Порівняння звітів про фінансові результати, диференціальний аналіз, порівняння маржинального доходу.

  2. Порівняння маржинального доходу, порівняння звітів про фінансові результати.

  3. Диференціальний аналіз.

  4. Усі відповіді вірні.

27. Метод порівняння звітів про фінансові результати дозволяє проаналізувати:



  1. Прибуток до і після змін.

  2. Лише релевантні витрати.

  3. Фактичну величину маржинального доходу з маржинальним доходом обчисленим із врахуванням прогнозованих змін.

  4. Усі відповіді вірні.

28. Метод диференціального аналізу дозволяє проаналізувати:



  1. Фактичний та прогнозований звіт про прибуток.

  2. Лише релевантні витрати.

  3. Фактичну величину маржинального доходу з маржинальним доходом обчисленим із врахуванням прогнозованих змін.

  4. Усі відповіді вірні.

29. Метод порівняння маржинального доходу передбачає зіставлення:



  1. Фактичної величини маржинального доходу з маржинальним доходом обчисленим із врахуванням прогнозованих змін;

  2. Прибуток до і після змін.

  3. Лише релевантні витрати.

  4. Усі відповіді вірні.

30. Операційний важіль – це:



  1. Міра використання постійних витрат у структурі витрат підприємства.

  2. Співвідношення постійних та змінних витрат, яке забезпечує більший відсоток зростання прибутку, ніж відповідний відсоток зростання обсягу реалізації.

  3. Співвідношення постійних та змінних витрат підприємства.

  4. Усі відповіді вірні.

31. Фактор операційного важеля(Фов) (кількісний показник операційного важеля):



  1. Маржинальний дохід(Мд) / прибуток (П).

  2. МдОд.х ТБн од. = ПВ.

  3. СМД = £МДі х КПі. .

  4. Усі відповіді вірні.

32. Аналіз беззбитковості на підприємствах, які виробляють декілька видів продукції, можна здійснити двома методами:



  1. Середньозваженого маржинального доходу та рівнянь

  2. Порівняння маржинального доходу та рівнянь.

  3. Співвідношення окремих видів продукції в загальному обсязі реалізації.

  4. Усі відповіді вірні.

33. Комбінація продажу виробів – це:



  1. Співвідношення окремих видів продукції в загальному обсязі реалізації.

  2. Сума величин маржинального доходу різних виробів, зважених за допомогою комбінації їх продажу.

  3. Співвідношення постійних та змінних витрат підприємства.

  4. Усі відповіді вірні.

34. Середньозважений маржинальний дохід – це:



  1. Співвідношення окремих видів продукції в загальному обсязі реалізації.

  2. Сума величин маржинального доходу різних виробів, зважених за допомогою комбінації їх продажу.

  3. Співвідношення постійних та змінних витрат підприємства.

  4. Усі відповіді вірні.

35. У процесі прийняття рішення в умовах використання обмежених ресурсів для складання оптимальної виробничої програми основним релевантним показником буде:



  1. Маржинальний дохід на одиницю продукції.

  2. Диференційні витрати.

  3. Маржинальний дохід на одиницю обмежуючого чинника.

  4. Усі відповіді вірні.

36. Якщо підприємство прийме спеціальне замовлення на 1500 одиниць продукції по ціні 50 грн за одиницю (звичайна ціна реалізації 75 грн), а витрати на виробництво одиниці продукції становлять 55 грн (з яких на змінні припадає 80 %), то за умови наявності вільних виробничих потужностей його додатковий фінансовий результат становитиме:



  1. Прибуток у розмірі 9000 грн.

  2. Прибуток у розмірі 7500 грн.

  3. Збиток у розмірі 37 500 грн.

  4. Усі відповіді вірні.

37. Які витрати підприємства не зміняться, якщо діяльність одного з виробничих підрозділів тимчасового припинена:



  1. Прямі витрати на оплату праці.

  2. Прямі матеріали.

  3. Прямі накладні витрати.

  4. Усі відповіді вірні.

38. Диференційний аналіз – це метод:



  1. Оцінки наслідків упровадження тієї чи іншої альтернативи на підставі порівняння диференційних доходів та витрат.

  2. Додаткові витрати, що пов’язані з додатковим виготовленням або реалізацією продукції.

  3. Додаткові доходи, отримані внаслідок зростання обсягу продажу.

  4. Усі відповіді вірні.

39. Диференційні витрати – це:



  1. Певні чинники, що обмежують виробництво або реалізацію продукції.

  2. Додаткові витрати, що пов’язані з додатковим виготовленням або реалізацією продукції.

  3. Додаткові доходи, отримані внаслідок зростання обсягу продажу.

  4. Усі відповіді вірні.

40. Диференційні доходи — додаткові доходи, отримані внаслідок зростання обсягу продажу.



  1. Певні чинники, що обмежують виробництво або реалізацію продукції.

  2. Додаткові витрати, що пов’язані з додатковим виготовленням або реалізацією продукції.

  3. Додаткові доходи, отримані внаслідок зростання обсягу продажу.

  4. Усі відповіді вірні.

41. Маржинальний дохід на одиницю обмежуючого чинника – це:



  1. Певні чинники, що обмежують виробництво або реалізацію продукції.

  2. Маржинальний дохід, який розраховується як співвідношення маржинального доходу на одиницю продукції та значення того ресурсу, що обмежує діяльність підприємства.

  3. Додаткові доходи, отримані внаслідок зростання обсягу продажу.

  4. Усі відповіді вірні.

42. Обмеження – це:



  1. Певні чинники, що обмежують виробництво або реалізацію продукції.

  2. Маржинальний дохід, який розраховується як співвідношення маржинального доходу на одиницю продукції та значення того ресурсу, що обмежує діяльність підприємства.

  3. Додаткові доходи, отримані внаслідок зростання обсягу продажу.

  4. Усі відповіді вірні.


6.3.Актуалізація опорних знань
1. Визначити поняття аналізвзаємозв’язку витрат, обсягу діяльності і прибутку.

2. Що таке «точка беззбитковості».

3. В чому суть методів аналізу взаємозв’язку витрат, обсягу діяльності, прибутку?

4. Пояснити, чому маржинальний доход на одиницю стає прибутком на одиницю за точкою беззбитковості.

5. Дайте характеристику коефіцієнта змінних витрат та коефіцієнта маржинального доходу. Поясніть як пов'язані ці два коефіцієнти між собою.

6. Дайте визначення терміна «структура продажу».

7. Поясніть, як CVP-аналіз може бути застосований в умовах багатопродуктового виробництва.

8. Поясніть, як зміна у структурі продажу може вплинути на точку беззбитковості підприємства.

9. Дайте визначення терміна «запас міцності».

10. Як можна застосувати «запас міцності» для оцінки операційного ризику?



  1. Дайте визначення терміна «операційний важіль».

  2. Що таке фактор «операційний важіль».

  3. В чому суть поняття «комбінація продажу виробів»?

  4. В чому суть поняття «середньозважений маржинальний дохід?


ТЕМА 7.

АНАЛІЗ РЕЛЕВАНТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ

ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
7.1. Перелік теоретичних питань, необхідних для засвоєння теми

7.1. Суть, особливості та етапи процесу прийняття рішень і релевантність облікової інформації.

7.2. Розрахунки теоретичної, практичної та нормальної виробничої потужності, їх застосування в управлінському обліку

7.3.Прийняття рішень в процесі постачання (рішення стосовно запасів, застосування методів).

7.4. Прийняття рішень в процесі виробництва. Обґрунтування варіантів альтернативних рішень типу виробляти чи купувати, щодо спеціального замовлення, та інших.

7.5. Прийняття рішень в процесі реалізації. Переваги і вади економічної моделі ціноутворення.



7.2. Тестові завдання до теми 7.
1. Релевантний діапазон – це:

  1. Діапазон діяльності, в межах якого зберігається взаємозв’язок між величиною витрат та їх фактором.

  2. Діапазон діяльності, в межах якого величина витрат може бути змінена внаслідок прийняття рішення.

  3. Діапазон діяльності для визначення структури витрат.

  4. Усі відповіді вірні.

2. Суть стратегії управління полягає в:



  1. Виборі та обґрунтуванні політики залучення та ефективного розміщення ресурсів підприємства.

  2. Конкретизації поставлених цілей у вигляді системи планів та їх ресурсного забезпечення за різноманітними параметрами.

  3. Вибір найбільш вигідної альтернативи.

  4. Усі відповіді вірні.

3. Суть тактики управління – полягає в:



  1. Конкретизації поставлених цілей у вигляді системи планів та їх ресурсного забезпечення за різноманітними параметрами.

  2. Виборі та обґрунтуванні політики залучення та ефективного розміщення ресурсів підприємства.

  3. Вибір найбільш вигідної альтернативи.

  4. Усі відповіді вірні.

4. Які рівні управління існують на підприємстві ?



  1. Нижчий; середній; вищий.

  2. Довгостроковий і короткостроковий.

  3. Прогнозування та стратегічний аналіз.

  4. Усі відповіді вірні.

5.Релевантна інформація – це:



  1. Інформація про доходи та витрати, яка може вплинути на рішення, що приймається.

  2. Маржинальний дохід, який розраховується як співвідношення маржинального доходу на одиницю продукції та значення того ресурсу, що обмежує діяльність підприємства.

  3. Додаткові доходи, отримані внаслідок зростання обсягу продажу.

  4. Усі відповіді вірні.

6. Рішення щодо спеціального замовлення – це:



  1. Рішення щодо прийняття або відмови від одноразового замовлення на виготовлення продукції (надання послуг), за яким ціна реалізації є нижча за звичайну ціну або навіть менша за собівартість виробництва цієї продукції (виконання послуг).

  2. Рішення, що передбачає вибір певного сегмента діяльності та проведення аналізу доцільності розширення або скорочення обсягу його діяльності.

  3. Рішення, що полягає у встановленні більш вигідних умов діяльності підприємства.

  4. Усі відповіді вірні.

7. Рішення щодо розширення чи скорочення діяльності - це:



  1. Рішення щодо прийняття або відмови від одноразового замовлення на виготовлення продукції (надання послуг), за яким ціна реалізації є нижча за звичайну ціну або навіть менша за собівартість виробництва цієї продукції (виконання послуг).

  2. Рішення, що передбачає вибір певного сегмента діяльності та проведення аналізу доцільності розширення або скорочення обсягу його діяльності.

  3. Рішення, що полягає у встановленні більш вигідних умов діяльності підприємства.

  4. Усі відповіді вірні.

8. Рішення щодо виготовлення напівфабрикатів у власному виробництві чи придбання їх на стороні – це:



  1. Рішення щодо прийняття або відмови від одноразового замовлення на виготовлення продукції (надання послуг), за яким ціна реалізації є нижча за звичайну ціну або навіть менша за собівартість виробництва цієї продукції (виконання послуг).

  2. Рішення, що передбачає вибір певного сегмента діяльності та проведення аналізу доцільності розширення або скорочення обсягу його діяльності.

  3. Рішення, що полягає у встановленні більш вигідних умов діяльності підприємства.

  4. Усі відповіді вірні.

9. Рішення щодо управління в умовах обмежених ресурсів – це:



  1. Рішення щодо прийняття або відмови від одноразового замовлення на виготовлення продукції (надання послуг), за яким ціна реалізації є нижча за звичайну ціну або навіть менша за собівартість виробництва цієї продукції (виконання послуг).

  2. Рішення, яке передбачає розробку оптимальної виробничої

програми для максимізації прибутку.

  1. Рішення, що полягає у встановленні більш вигідних умов діяльності підприємства.

  2. Усі відповіді вірні.

10. Рішення щодо ціноутворення – це:



  1. Рішення щодо прийняття або відмови від одноразового замовлення на виготовлення продукції (надання послуг), за яким ціна реалізації є нижча за звичайну ціну або навіть менша за собівартість виробництва цієї продукції (виконання послуг).

  2. Рішення, яке передбачає розробку оптимальної виробничої

програми для максимізації прибутку.

  1. Рішення щодо встановлення оптимальної ціни продажу за існуючих величини витрат, комбінації та обсягу продажу для досягнення задовільного рівня рентабельності.

  2. Усі відповіді вірні.

11. У процесі формування оперативного бюджету останнім кроком звичайно є підготовка бюджетного:



  1. Звіту про фінансові результати.

  2. Балансу.

  3. Звіту про грошові кошти.

  4. Усі відповіді вірні.

12. Кількість матеріалів, яку необхідно закупити за період, буде дорівнювати бюджетній кількості використаних матеріалів:



  1. Плюс заплановані кінцеві запаси матеріалів і мінус запаси матеріалів на початок періоду.

  2. Плюс запаси матеріалів на початок періоду і мінус заплановані кінцеві запаси матеріалів.

  3. Обидва із зазначених вище варіантів правильні.

  4. Усі відповіді вірні.

13.Основна різниця між зведеним і гнучким бюджетами полягає в тому, що:



  1. Гнучкий бюджет приймає до уваги тільки змінні витрати, а зведений бюджет охоплює всі види витрат підприємства.

  2. Зведений бюджет складається для всього підприємства в цілому, а гнучкий бюджет охоплює тільки окремі підрозділи.

  3. Зведений бюджет складається на основі запланованого рівня діяльності, а формування гнучкого бюджету відбувається виходячи з фактичного рівня діяльності.

  4. Усі відповіді вірні.

14. Організація центрів відповідальності на підприємстві:



  1. Здійснюється на підставі П(С)БО 16 «Витрати»;

  2. Залежить від організаційної структури підприємства;

  3. Залежить від розподілу (делегування) повноважень між різними рівнями управління.

  4. Усі відповіді вірні.

15. Показник витрат є показником відповідальності (оцінюючим критерієм) для:



  1. Центру інвестицій.

  2. Центру прибутку.

  3. Центру витрат.

  4. Усі відповіді вірні.

16. Які з перелічених видів витрат повністю контролюються начальником виробничого цеху:



  1. Ціна за отримані цехом матеріали.

  2. Орендна плата за приміщення цеху.

  3. Електроенергія для роботи устаткування цеху.

  4. Усі відповіді вірні.

17. Для центру прибутку основним показником відповідальності (оцінюючим критерієм) є:



  1. Витрати.

  2. Доходи.

  3. Прибуток.

  4. Усі відповіді вірні.

18. Функціями трансфертних цін є:



  1. Розрахункова.

  2. Вимірювальна.

  3. Оцінювальна.

  4. Усі відповіді вірні.

19. На нижчому рівні управління – приймаються рішення:



  1. Наслідки яких реалізуються в короткостроковій перспективі.

  2. Встановлення цін на продукцію, обсягу випуску продукції.

  3. Потребують придбання основних засобів та їх експлуатації.

  4. Усі відповіді вірні.

20. На середніх рівнях управління – приймаються рішення:



  1. Встановлення цін на продукцію, обсягу випуску продукції.

  2. Придбання основних засобів та їх експлуатації у визначеному процесі або діяльності.

  3. Розробка стратегічних напрямів діяльності підприємства.

  4. Усі відповіді вірні.

21. На вищому рівні управління приймаються рішення:



  1. Встановлення цін на продукцію, обсягу випуску продукції;

  2. Розробка стратегічних напрямів діяльності підприємства.

  3. Придбання основних засобів та їх експлуатації у визначеному процесі або діяльності.

  4. Усі відповіді вірні.

22. Основною функцією управління – є:



  1. Забезпечення наявності необхідних матеріалів (сировини) в момент, коли в них виникає потреба.

  2. Виборі та обґрунтуванні політики залучення та ефективного розміщення ресурсів підприємства.

  3. Забезпечення в будь-який момент часу необхідної кількості матеріалу.

  4. Усі відповіді вірні.

23. Суть оптимізації процесу постачання:



  1. Зниження витрат на виконання замовлення.

  2. Визначення величини партії сировини та матеріалів, яка надходить від постачальника.

  3. Придбання основних засобів та їх експлуатації у визначеному процесі.

  4. Усі відповіді вірні.

24. При прийнятті рішень про кількість товарно-матеріальних запасів, вирішальне значення мають витрати:



  1. На зберігання і розвантажувально-навантажувальні роботи.

  2. На виконання замовлення.

  3. На придбання запасів або загальногосподарські витрати, матеріальних запасів.

  4. Усі відповіді вірні.

25. Які варіанти постачання сировини та матеріалів розглядають при оптимізації постачання ?



  1. Постачання великих обсягів через тривалі проміжки часу та постачання невеликих обсягів через короткі проміжки часу.

  2. Постачання сировини і матеріалів, які перебувають в оптимальній залежності.

  3. Постачання малих обсягів через короткі проміжки часу.

  4. Усі відповіді вірні.

26. Витрати на виконання замовлення це витрати, які включають :



  1. Канцелярські витрати по оформленню замовлення на придбання або виробництво, транспортні витрати та ін.

  2. Зростання обсягу матеріальних запасів, поточних витрат.

  3. Збільшення витрат на утримання складських примішень.

  4. Усі відповіді вірні.

27. Суть методу ”економічного розміру замовлення” (ЕРЗ):



  1. Досягнення мінімальних витрат, пов’язаних з утриманням запасів.

  2. Відмова від виробництва великими партіями і створення безперервного циклу виробництва.

  3. Виявлення ключової інформації в процесі постачання сировини.

  4. Усі відповіді вірні.

28. Резервний (страховий ) запас – це:



  1. Додатковий запас, який зберігається на випадок непередбачуваного попиту або раптової відсутності запасів у постачальників.

  2. Запас інформації в процесі постачання сировини.

  3. Досягнення мінімальних витрат, пов’язаних з утриманням запасів.

  4. Усі відповіді вірні.

29. Метод „АВС” аналізу:



  1. Відмова від виробництва великими партіями і створення безперервного циклу виробництва.

  2. Виявлення ключової інформації в процесі постачання сировини, при цьому встановлюють натуральні показники, які відповідають вартісним характеристикам.

  3. Досягнення мінімальних витрат, пов’язаних з утриманням запасів.

  4. Усі відповіді вірні.

30. Суть системи „точно в строк”(JIT):



  1. Відмова від виробництва великими партіями і створення безперервного циклу виробництва.

  2. Виявлення ключової інформації в процесі постачання сировини.

  3. Досягнення мінімальних витрат, пов’язаних з утриманням запасів.

  4. Усі відповіді вірні.

31. У процесі виробництва керівники підприємств приймають рішення:



  1. Щодо розмірів партії виробництва продукції, шодо найвигіднішої технології виробництва, виробляти чи купувати.

  2. Зниження витрат на виконання замовлення.

  3. Забезпечення в будь-який момент часу необхідної кількості матеріалу.

  4. Усі відповіді вірні.

32. Метою оптимізації розміру партії служить:



  1. Вибір варіанта між власним виробництвом напівфабрикатів(деталей) чи закупівлею їх зі сторони.

  2. Мінімізація складських витрат, витрат на переналагодження та оплату процентів за капітал.

  3. Відшкодування сумарних витрат підприємства.

  4. Усі відповіді вірні.

33. Метою оптимізації рішень “виробляти чи купувати“ служить:



  1. Стимуляції власного виробництва або відмови від нього, що впливатиме на фінансові результати.

  2. Вказує яку мінімальну ціну слід встановити.

  3. Для визначення за якою ціною підприємство може продавати власну продукцію.

  4. Усі відповіді вірні.

34. Суть рішення про оптимальне використання обмежених ресурсів



  1. Рішення спрямоване на складання програми підприємства, яка забезпечить йому отримання максимального прибутку.

  2. Рішення залежить від ступеня завантаження потужностей, наявності „вузьких місць”, укладеної угоди.

  3. Рішення залежить від зіставлення витрат і доходів та визначені ціни реалізації продукції.

  4. Усі відповіді вірні.

35. Суть моделі ціноутворення на основі аналізу витрат.



  1. Передбачає, що основою формування ціни на продукцію є її собівартість.

  2. Визначення собівартості продукції чи послуги, що базується на ціні, яку покупці бажають сплачувати за певний товар.

  3. Грунтується на зіставленні витрат і доходів та визначені такої ціни реалізації продукції, яка забезпечить максимальний прибуток.

  4. Усі відповіді вірні.

36. Суть розрахунку короткострокової нижньої межі ціни



  1. Визначити за якою мінімальною ціною можна дозволити собі продавати власну продукцію.

  2. Яку мінімальну ціну встановити, щоб відшкодувати сумарні витрати підприємства.

  3. Досягнення максимального прибутку.

  4. Усі відповіді вірні.

37. Суть економічної моделі ціноутворення.



  1. Грунтується на зіставленні витрат і доходів та визначені такої ціни реалізації продукції, яка забезпечить максимальний прибуток.

  2. Визначають на основі обчислення і аналізу сукупних релевантних витрат.

  3. Передбачає, що основою формування ціни на продукцію є її собівартість.

  4. Усі відповіді вірні.

38. Виділяють такі основні моделі ціноутворення:



  1. Аналітична, витратна.

  2. Аналітична, конкурентна.

  3. Економічна, витратна.

  4. Усі відповіді вірні.

39. Основне завдання управління дебіторською заборгованістю:



  1. Зменшення її величини і тривалості оплати.

  2. Обчислення і аналізу сукупних релевантних витрат.

  3. Визначення собівартості продукції чи послуг.

  4. Усі відповіді вірні.

40. Визначіть, які управлінські рішення називають альтернативними.



  1. Які пов’язані з вибором альтернативних варіантів дії.

  2. Рішення пов’язані із розглядом отриманої підприємством пропозиції.

  3. Рішення про оптимальне використання обмежених ресурсів.

  4. Усі відповіді вірні.

41. Які рішення приймають підприємства в процесі реалізації ?



  1. Підвищення прибутковості продукції, надання знижок покупцям; вибір найвигідніших покупців та системи оплати праці.

  2. Вибору найвигідніших покупців та видів продукції на основі „АВС-аналізу”, вибору системи оплати праці.

  3. Вибір постачальників.

  4. Усі відповіді вірні.

42. В чому полягає суть гнучкої цінової політики:



  1. Зменшення ціни на один вид продукції компенсується збільшенням ціни на інші види продукції.

  2. Встановлення мінімальної ціни за якої підприємство може дозволити собі продавати власну продукцію.

  3. Вибір системи оплати праці.

  4. Усі відповіді вірні.

43. Стратегічне планування — це:



  1. Визначення мети фірми та загальної стратегії, яка використовуватиметься для її досягнення.

  2. Складова частина процесу розробки стратегій, невід’ємний елемент стратегічного управління.

  3. Процес, за допомогою якого керівники намагаються спрямувати зусилля в бік, чітко зорієнтованих цілей.

  4. Усі відповіді вірні.

44. Трансфертні ціни можуть формуватись на основі:



  1. Ринкових цін.

  2. Договірних цін.

  3. Прибутку.

  4. Усі відповіді вірні.

45. Остаточний дохід центру відповідальності – це:



  1. Маржинальний дохід, який розраховується як співвідношення маржинального доходу на одиницю продукції та значення того ресурсу, що обмежує діяльність підприємства.

  2. Додаткові доходи, отримані внаслідок зростання обсягу продажу.

  3. Дохід, який залишається після вирахування з валового прибутку прямих операційних витрат центру.

  4. Усі відповіді вірні.


7.3.Актуалізація опорних знань
1. Які загальні підходи існують щодо прийняття рішень в умовах

невизначеності ?

2. Дайте характеристику прийомів щодо визначення оптимального розміру запасів.

3. Від чого залежить момент наступного замовлення запасів ?

4. Яке значення системи JIT ?

5. Яким чином здійснюється класифікація витрат відносно до обсягу

поставок ?

6. На які види здійснюється класифікація затрат за компонентами ?

7. Яким чином класифікують затрати за ступенем впливу – регулювання загальної суми затрат ?

8. Наведіть перелік внутрішніх якісних факторів, що впливають на

прийняття рішення «виробляти чи купувати».

9. Наведіть перелік зовнішніх якісних факторів, що впливають на

прийняття рішення «виробляти чи купувати».

10. Яка мета оптимізації розміру партії запасів ?

11. У чому суть витратного підходу до ціноутворення ?

12. У чому суть ринкового (ціннісного) підходу до ціноутворення ?

13. Яка мета надання знижок ?

14. У чому суть методу дисконтування грошових надходжень ?





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал