Розробник програми



Сторінка3/7
Дата конвертації07.01.2017
Розмір1.79 Mb.
ТипПротокол
1   2   3   4   5   6   7
ТЕМА 3

СИСТЕМА ОБЛІКУ І КАЛЬКУЛЮВАННЯ ЗА ПОВНИМИ ВИТРАТАМИ
3.1.Перелік теоретичних питань, необхідних для засвоєння теми

3.3.1. Структура методів обліку і калькулювання собівартості продукції. Калькулювання продукції, класифікація калькуляцій

3.3.2. Попередільний метод обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, його суть, сфера застосування.

3.3.3.Позамовний метод обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, його суть, сфера застосування.

3.3.4. Суть організації зведеного обліку витрат і калькулювання собівартості продукції.

3.3.5. Суть системи виробничого обліку.

3.3.6. Калькулювання на основі діяльності, його суть, сфера застосування. Відмінності функціональних систем від традиційних.

3.3.7. Особливості системи обліку і калькулювання за повними витратами. Переваги і недоліки системи, відмінності від інших систем.

3.3.8. Облік і розподіл прямих витрат.

3.3.9. Облік непрямих витрат і порядок віднесення їх на собівартість продукції.


3.2.Тестові завдання до теми 3.


  1. Собівартість реалізованої продукції складається з:

  1. Собівартості продукції, що була реалізована у звітному періоді, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат;

  2. Виробничої собівартості продукції, що була реалізована у звітному періоді, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат;

  3. Собівартості виготовленої продукції та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат;

  4. Усі відповіді вірні.

2. Об’єкт обліку



  1. Сукупність витрат на виробництво, реалізацію та доведення продукту до споживання, згрупованих для забезпечення прийнятного їх рівня та постійного скорочення;

  2. Поділ сукупності витрат на дві групи;

  3. Обчислення питомої собівартості;

  4. Усі відповіді вірні.

3. Визначити завдання групування витрат



  1. Планування, контроль та обчислення собівартості одиниці продукції для формування ціни;

  2. Оцінка матеріальних цінностей та складання форм фінансової звітності;

  3. Облік витрат на виробництво;

  4. Усі відповіді вірні.

4. Калькулювання собівартості продукції – це:



  1. Інформаційна база для вибору виробничої стратегії та ціноутворення;

  2. Кінцевий продукт, виготовлений на підприємстві;

  3. Формування інформації про витрати;

  4. Усі відповіді вірні.

5. Елементи процесу калькулювання собівартості:



  1. Облік витрат на виробництво;

  2. Облік виходу продукції (результату виробництва);

  3. Обчислення питомої собівартості (собівартості одиниці продукції);

  4. Усі відповіді вірні.

6. Завдання групування витрат:



  1. Планування, контроль та обчислення собівартості одиниці продукції для формування ціни; оцінка матеріальних цінностей та складання форм фінансової звітності.

  2. Інформаційна база для вибору виробничої стратегії та ціноутворення.

  3. Калькулювання собівартості окремих видів виробів.

  4. Усі відповіді вірні.

7. Собівартість продукції це:



  1. Якісний показник і об’єкт управлінського обліку, характеризує ефективність діяльності підприємства.

  2. Групування витрат, віднесення їх на об’єкти обліку.

  3. Кінцевий продукт виготовлений на підприємстві.

  4. Усі відповіді вірні.

8. Елементи процесу калькулювання собівартості:



  1. Облік витрат на виробництво; облік виходу продукції; обчислення питомої собівартості ;

  2. Контроль витрат, прийняття управлінських рішень.

  3. Групування витрат, віднесення їх на об’єкти обліку.

  4. Усі відповіді вірні.

9. Метою калькулювання собівартості є формування інформації про:



  1. Величину витрат на всіх стадіях виготовлення цієї продукції та економічні показники.

  2. Економічні показники необхідні для контролю витрат.

  3. Обчислення питомої собівартості одиниці продукції.

  4. Усі відповіді вірні.

10. Калькуляція – це:



  1. Процес визначення собівартості певного об’єкта витрат;

  2. Розрахунок у грошовому виразі витрат на виготовлення певного об’єкта калькулювання;

  3. Вимір витрат на виробництво продукції за звітний період;

  4. Усі відповіді вірні.

11. Калькулювання – це



  1. Процес вимірювання прямих витрат на виробництво продукції;

  2. Процес визначення собівартості певного об’єкта витрат;

  3. Розрахунок у грошовому виразі витрат на виготовлення певного об’єкта калькулювання;

  4. Усі відповіді вірні.

12.Еквівалентна одиниця готової продукції – це:



  1. Незакінчена продукція на різних стадіях технологічного процесу і запаси напівфабрикатів власного виробництва, на які списують витрати;

  2. Одиниця готової продукції, яка пройшла всі технологічні етапи обробки;

  3. Вимір продукції, обробленої за звітний період;

  4. Усі відповіді вірні.

13. Планова калькуляція – це:



  1. Калькуляція, у якій визначають витрати на виробництво продукції;

  2. Калькуляція, у якій обчислюють середній рівень собівартості певного виду продукції на підприємстві;

  3. Калькуляція, яку складають за нормами витрат і враховують технічні, технологічні та організаційні особливості діяльності підприємства, пов’язані з конкретними умовами виробництва;

  4. Усі відповіді вірні.

14. Звітна калькуляція – це:



  1. Калькуляція, яку складають за нормами витрат і враховують технічні, технологічні та організаційні особливості діяльності підприємства, пов’язані з конкретними умовами виробництва у звітному періоді;

  2. Калькуляція, яку складають за даними бухгалтерського обліку про фактичні витрати на виробництво продукції;

  3. Калькуляція, у якій визначають витрати на виробництво продукції;

  4. Усі відповіді вірні.

15. Кошторисна калькуляція – це:



  1. Калькуляція, у якій визначають витрати на виробництво продукції, тобто виробничу собівартість продукції підприємства;

  2. Калькуляція, у якій визначають витрати на виконання певних технологічних процесів;

  3. Калькуляція, яку складають для визначення витрат на виконання будівельно-монтажних робіт;

  4. Усі відповіді вірні.

16. Виробнича калькуляція – це:



  1. Калькуляція, у якій визначають витрати на виробництво продукції на конкретному підприємстві, тобто виробничу собівартість продукції підприємства;

  2. Калькуляція, яку складають за даними бухгалтерського обліку про фактичні витрати на виробництво продукції;

  3. Калькуляція, яку складають за нормами виробничих витрат для визначення граничного рівня витрат на виробництво певної одиниці продукції у плановому періоді;

  4. Усі відповіді вірні.

17. Сутність способу нагромадження (підсумування) витрат у процесі калькулювання полягає у:



  1. Додаванні витрат на виробництво певних видів продукції, зокрема за процесами, переділами;

  2. Додаванні витрат пропорційно до обгрунтовано вибраного показника;

  3. Визначенні сукупності витрат виробництва загалом чи за окремими статтями;

  4. Усі відповіді вірні.

18. Спосіб розподілу витрат у процесі калькулювання – це:



  1. Спосіб калькулювання, який застосовують при розмежуванні витрат і визначенні собівартості супутньої продукції, отримуваної в одному виробничому процесі;

  2. Спосіб калькулювання, згідно з яким сукупні витрати виробництва загалом чи за окремими статтями ділять на кількість одиниць виготовленої продукції;

  3. Спосіб калькулювання витрат, який використовують на підприємствах, які здійснюють комплексну переробку сировини і виробляють декілька видів продукції;

  4. Усі відповіді вірні.

19.Сутність способу прямого розрахунку витрат у процесі калькулювання полягає у тому, що:



  1. Собівартість об’єкта калькулювання визначають прямим додаванням витратза видами продукції, процесами, переділами;

  2. Сукупні витрати виробництва загалом чи за окремими статтями ділять на кількість одиниць виготовленої продукції;

  3. Витрати розподіляють пропорційно до певного показника;

  4. Усі відповіді вірні.

20. Спосіб вилучення витрат – це:



  1. Спосіб калькулювання, який використовують на підриємствах, що виробляють декілька видів продукції;

  2. Спосіб калькулювання, який застосовують для розмежування витрат і визначення собівартості основної продукції за наявності супутньої продукції, отримуваної в одному виробничому процесі, за зворотних відходів;

  3. Спосіб, який використовують для визначення собівартості реалізованої продукції;

  4. Усі відповіді вірні.

21. Систему калькулювання повних витрат називають:



  1. Стандарт-кост;

  2. Директ-кост;

  3. Абзорпшен-кост;

  4. Усі відповіді вірні.

22. За системи калькулювання повних витрат до собівартості продукції відносять:



  1. Усі змінні та постійні виробничі витрати;

  2. Усі змінні виробничі витрати;

  3. Виробничі та операційні витрати;

  4. Усі відповіді вірні.

23. Виробничі накладні витрати відносять до собівартості продукції на основі:

  1. Ставки розподілу;

  2. Маржинального доходу;

  3. Індексу цін;

  4. Усі відповіді вірні.

24. Ставку розподілу виробничих накладних витрат визначають як відношення:



  1. Бази розподілу до виробничих накладних витрат;

  2. Бази розподілу до собівартості виробленої продукції;

  3. Суми виробничих накладних витрат до бази розподілу;

  4. Усі відповіді вірні.

25. Перерозподілені постійні виробничі накладні витрати виникають, якщо:



  1. Фактична кількість одиниць виробленої продукції перевищує планову;

  2. Фактична кількість одиниць виробленої продукції менша за планову;

  3. Фактична їх сума перевищує планову;

  4. Усі відповіді вірні.

26. Система калькулювання на основі діяльності передбачає:



  1. Включення до собівартості продукції усіх виробничих витрат на виготовлення продукції;

  2. Включення до собівартості продукції тільки змінних витрат;

  3. Розподіл накладних витрат пропорційно до фактора витрат;

  4. Усі відповіді вірні.

27. Основні завдання калькулювання:



  1. Обчислення фактичної собівартості одиниці продукції, контроль за виконанням завдань, визначення рентабельності продукції, оцінка ефективності роботи, формування інформаційної бази.

  2. Оцінка ефективності роботи, формування інформаційної бази для планування аналізу витрат та прийняття рішень.

  3. Обчислення питомої собівартості продукції.

  4. Усі відповіді вірні.

28. Система виробничого обліку - це система обліку, яка:



  1. Забезпечує калькулювання витрат та контроль собівартості об’єктів витрат.

  2. Визначення затрат і калькулювання собівартості продукції допоміжних виробництв та віднесення їх на основне виробництво.

  3. Оцінка незавершеного виробництва.

  4. Усі відповіді вірні.

29. Об’єктом калькулювання є:



  1. Одиниця продукції (робіт послуг), кінцевий продукт виготовлений на підприємстві.

  2. Вид діяльності підприємства, прийнятої структури управління.

  3. Характер виробництва, номенклатура продукції, що виробляється, регулярність її випуску.

  4. Усі відповіді вірні.

30. Організація обліку затрат на виробництво та калькулювання продукції залежить від:



  1. Виду діяльності підприємства, прийнятої структури управління; характеру виробництва, номенклатури продукції, регулярності її випуску.

  2. Накопичення і розподілу витрат.

  3. Організації і технології виробництва.

  4. Усі відповіді вірні.

31. Методи обліку витрат на виробництво продукції це:



  1. Сукупність способів та прийомів у процесі яких здійснюється групування та розподіл виробничих витрат за об’єктами калькулювання для обчислення собівартості окремих видів та одиниць продукції.

  2. Сукупність способів та прийомів для визначення виду діяльності підприємства, прийнятої структури управління.

  3. Сукупність способів та прийомів, які пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції.

  4. Усі відповіді вірні.

32. Які види собівартості розрізняють залежно від кількості продукції:



  1. Собівартість одиниці продукції, собівартість всього обсягу продукції; собівартість видів діяльності.

  2. Повну і неповну виробничу собівартість.

  3. Фактична і нормативна собівартість.

  4. Усі відповіді вірні.

33.Визначити стадії системи виробничого обліку.



  1. Накопичення витрат, розподіл витрат.

  2. Проектування документопотоків, визначення характеру виробництва продукції, підхід до постійних витрат.

  3. Система калькулювання повних витрат, система калькулювання змінних витрат, контроль витрат.

  4. Усі відповіді вірні.

34. Визначити систему калькулювання за замовленнями.



  1. Калькулювання на основі обліку витрат по кожному індивідуальному виробу або окремій партії виробів.

  2. Калькулювання собівартості продукції на основі групування витрат в межах окремих стадій або процесів виробництва.

  3. Калькулювання та розподіл виробничих витрат.

  4. Усі відповіді вірні.

35. Визначити систему калькулювання за процесами.



  1. Система обліку та контролю матеріальних витрат.

  2. Система калькулювання собівартості продукції на основі групування витрат в межах окремих стадій або процесів виробництва.

  3. Система калькулювання на основі даних інвентаризації.

  4. Усі відповіді вірні.

36. Основна заробітна плата – це:



  1. Сукупність виплат, включаючи премії та заохочувальні надбавки;

  2. Сукупність виплат, спрямованих на стимулювання планомірного і найдоцільнішого використання праці робітників з метою досягнення її високої продуктивності;

  3. Винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених умов праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов’язків);

  4. Усі відповіді вірні.

37. До статті калькуляції «Сировина і матеріали» не включають вартість:



  1. Додаткових матеріалів;

  2. Комплектуючих та напівфабрикатів; малоцінних та швидкозношуваних предметів;

  3. Використаних канцтоварів придбаних у сторонніх підприємств та організацій;

  4. Усі відповіді вірні.

38. Незворотні відходи в обліку:



  1. Відображають тільки у кількісному виразі;

  2. Відображають у кількісному та грошовому виразі;

  3. Не відображають взагалі;

  4. Усі відповіді вірні.

39. Повна собівартість включає:



  1. Всі види витрат підприємства, пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції.

  2. Собівартість одиниці продукції, собівартість всього обсягу продукції;

  3. Змінні витрати на виробництво і визначається за окремими видами продукції.

  4. Усі відповіді вірні.

40. Пряма (неповна) виробнича собівартість включає:



  1. Змінні витрати на виробництво і визначається за окремими видами продукції.

  2. Собівартість одиниці продукції, собівартість всього обсягу продукції;

  3. Калькулювання на основі обліку витрат по кожному індивідуальному виробу або окремій партії виробів.

  4. Усі відповіді вірні.

41. Система обліку та калькулювання за повними витратами базується на:



  1. Калькулювання собівартості продукції на основі групування витрат в межах окремих стадій.

  2. Зборі та видачі інформації про витрати, калькулюванні повної собівартості продукції.

  3. Облік витрат по кожному індивідуальному виробу.

  4. Усі відповіді вірні.

42. Основні елементи повної собівартості включають:



  1. Прямі матеріальні витрати, прямі трудові витрати з відрахуванням, загальновиробничі витрати, адміністративні витрати, витрати на збут;

  2. Виробничу собівартість, адміністративні витрати, витрати на збут.

  3. Планову вартість придбання.

  4. Усі відповіді вірні.

43. Суть розрахунку повної собівартості полягає в:



  1. Розрахунку фінансового результату, прийнятті рішень відносно ціни продукції.

  2. Прийнятті рішень відносно ціни продукції.

  3. Визначення собівартості за окремими видами продукції.

  4. Усі відповіді вірні.

44. Яким методом визначаються прямі матеріальні витрати ?



  1. Як добуток кількості матеріалу, який можна віднести прямо на об’єкт обліку економічно обгрунтованим методом на ціну одиниці цього матеріалу.

  2. Як суму (різницю) вартості матеріалів за обліковими цінами і відхилень облікових цін від фактичних.

  3. Як вартість фактично використаних на виробництво матеріальних цінностей.

  4. Усі відповіді вірні.

45. Визначити статті матеріальних витрат, які включають до складу собівартості продукції:



  1. Сировина й основні матеріали, напівфабрикати, паливо й електроенергія на технологічні потреби, зворотні відходи.

  2. Брак та зворотні відходи.

  3. Планова вартість придбання.

  4. Усі відповіді вірні.

46.Визначіть класифікацію матеріалів за ХУZ-аналізом.



  1. Споживання має постійний характер, споживання має сезонний характер, споживання має нерегулярний характер.

  2. Вартість матеріалів фактично використана.

  3. Виробничі і невиробничі.

  4. Усі відповіді вірні.

47. Визначіть методи контролю витрачання матеріальних цінностей.



  1. Метод сигнального документування, метод партіонного розкрою, інвентарний метод.

  2. Метод безпосереднього віднесення до конкретного об’єкта обліку.

  3. Метод, який застосовується коли у разі позапланових змін норм.

  4. Усі відповіді вірні.

48. Суть інвентарного методу обліку і контролю витрат.



  1. Списання матеріалів на витрати виробництва оформляється первинними документами.

  2. Грунтується на даних інвентаризації матеріалів на робочих місцях, незавершеному виробництв.;

  3. Коли у виробництво поступає наперед визначена партія матеріалів.

  4. Усі відповіді вірні.

49. Фактичну собівартість матеріалів розраховують:



  1. Як суму (різницю) вартості матеріалів за обліковими цінами і відхилень облікових цін від фактичних.

  2. Як суму залишку матеріалів на початок місяця, вартості матеріалів, що надійшли протягом місяця, внутрішнє переміщення матеріалів, залишок матеріалів на кінець місяця.

  3. Як ділення сумарної вартості залишку запасів на початок звітного періоду та вартості матеріальних цінностей, які надійшли протягом звітного місяця.

  4. Усі відповіді вірні.

50. Визначити суть методу обліку і контролю сигнального документування



  1. Застосовується в разі позапланових змін норм або перевищення ліміту споживання виробничих ресурсів.

  2. Визначається порівнянням фактичного витрачання з нормативним в розрізі кожного робочого місця.

  3. Грунтується на даних інвентаризації матеріалів на робочих місцях, незавершеному виробництві.

  4. Усі відповіді вірні.

51. Суть методу партіонного розкрою – це метод обліку і контролю матеріальних витрат



  1. Коли у виробництво поступає наперед визначена партія матеріалів із якої шляхом розкрою, нарізування або штампування виготовляється одна або кілька деталей.

  2. Визначається списанням використаних на виробництво матеріалів.

  3. Визначається управлінням операціями, що відбуваються на підприємстві.

  4. Усі відповіді вірні.

52. Визначити, формулу вартості фактично використаних на виробництво матеріальних цінностей



  1. НВп + З = Сп +Зб +Вв + НВк.

  2. Вф=Зм + Нм +Вп – Зк.

  3. Ф = Н + В + З.

  4. Усі відповіді вірні.

53. Які витрати належать до непрямих витрат?



  1. Витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта обліку.

  2. Витрати, які безпосередньо можна віднести на об’єкт витрат.

  3. Витрати, які пов’язують з конкретною одиницею продукції.

  4. Усі відповіді вірні.

54. Визначити бази розподілу загальновиробничих накладних витрат



  1. Людино-години; основна заробітна плата виробничих робітників; машино-години; прямі затрати; прямі матеріальні затрати; кошторисні ставки; ринкові ціни; обсяг виробництва.

  2. Кошторисні(нормативні) ставки; ринкові ціни; обсяг виробництва продукції;

  3. Основна заробітна плата виробничих робітників, машино-години, прямі затрати, прямі матеріальні затрати, об’єкт витрат.

  4. Усі відповіді вірні.

55. Основні напрями формування накладних витрат:



  1. Виробнича діяльність; діяльність служб; діяльність пов’язана з експлуатацією будівель та управлінням.

  2. Витрати, пов’язані з експлуатацією будівель та управлінням виробництвом.

  3. Витрати, які пов’язані з перерозподілом.

  4. Усі відповіді вірні.

56. Визначити етапи розподілу накладних витрат:



  1. Відображення витрат за статтями; виділення центрів витрат і розподіл відповідальності, розподіл за центрами витрат; розподіл допоміжних цехів, віднесення витрат виробничих центрів на види продукції.

  2. Виділення центрів витрат і розподіл відповідальності, розподіл за центрами витрат, віднесення витрат виробничих центрів на види продукції.

  3. Розподілу витрат на утримання та експлуатацію обладнання.

  4. Усі відповіді вірні.

57. Витрати на збут поділяють на:



  1. Прямі витрати на збут, затрати, пов’язані з обслуговуванням процесу збуту, витрати, пов’язані з управлінням відділу збуту.

  2. Витрати виробничих центрів на види продукції.

  3. Розподілу витрат на утримання та експлуатацію обладнання.

  4. Усі відповіді вірні.

58. На основі чого встановлюються кошториси



  1. Кількості годин роботи обладнання відповідних видів та величини витрат на його утримання та експлуатацію;

  2. В залежності від обсягу діяльності.

  3. В розрізі структурних підрозділів – за кожною статтею.

  4. Усі відповіді вірні.

59. Визначити бази розподілу витрат на утримання та експлуатацію обладнання



  1. Час роботи обладнання; кошторисні ставки, заробітна плата виробничих робітників без доплат, кількість випущеної продукції; витрати по переділах.

  2. Кількість випущеної продукції; витрати по переділах.

  3. Кошторисні ставки, людино-години, машино-години.

  4. Усі відповіді вірні.

60. Які методи розподілу цехових витрат застосовують в залежності від особливостей виробництв ?



  1. Пропорційно зарплаті виробничих робітників, пропорційно сумі основних витрат без врахування вартості сировини, пропорційно витратам по переділах, пропорційно кількості виготовленої продукції.

  2. Пропорційно зарплаті виробничих робітників, пропорційно кількості (масі) виготовленої або добутої продукції.

  3. Пропорційно зарплаті виробничих робітників, пропорційно витратам по переділах.

  4. Усі відповіді вірні.

61. Визначити основні завдання обліку незавершеного виробництва



  1. Перевірка правильності формування собівартості готової продукції; інформація про балансову вартість сировини, матеріалів.

  2. Забезпечення необхідною інформацією про зменшення балансової вартості придбаних товарів, матеріалів, сировини у незавершеному виробництві.

  3. Врахування вартості сировини, зарплата виробничих робітників.

  4. Усі відповіді вірні.

62. Незавершене виробництво – це:



  1. Продукція (послуги), яка не пройшла всіх стадій(фаз) виробництв, передбачених технологічним процесом.

  2. Вироби, які не укомплектовані та не пройшли випробувань і технічного приймання.

  3. Забезпечення необхідною інформацією про зменшення вартості придбаних товарів, сировини у незавершеному виробництві.

  4. Усі відповіді вірні.

63. Суть визначення собівартості незавершеного виробництва



  1. Кількісне вираження незавершеного виробництва в деталях, виробах та їх оцінка.

  2. Здійснення оцінки незавершеного виробництва;

  3. Інформація про зменшення вартості придбаних товарів, сировини у незавершеному виробництві.

  4. Усі відповіді вірні.

64. Визначити підходи до кількісної оцінки незавершеного виробництва



  1. Інвентаризація, облік руху.

  2. Кількісне вираження незавершеного виробництва в деталях, вузлах і виробах.

  3. Оцінка незавершеного виробництва

  4. Усі відповіді вірні.

65. Визначити формулу методу балансового узагальнення для розподілу витрат



  1. НВп + З = Сп +Зб +Вв + НВк

  2. Вф=Зм + Нм +Вп – Зк

  3. Дм = Д – Вз.

  4. Усі відповіді вірні.

66. Особливість системи обліку витрат та калькулювання за повною собівартістю



  1. Віднесення частини непрямих витрат до вартості запасів незавершеного виробництва та розподіл витрат між видами продукції, незавершеним виробництвом.

  2. Розподіл витрат між видами продукції, незавершеним виробництвом та готовою продукцією;

  3. Розподіл за конкретними об’єктами витрат пропорційно до певної бази розподілу.

  4. Усі відповіді вірні.

67. Визначити наслідки некоректного розподілу накладних витрат



  1. Неправильна оцінка діяльності підрозділів підприємства, невідповідності цін попиту, необгрунтоване зняття з виробництва продукції.

  2. Невідповідності цін ринковому попиту на окремі продукти, необгрунтоване зняття з виробництва вигідних або розширення виробництва збиткових для підприємства видів продукції.

  3. Знижена точність розрахунків собівартості.

  4. Усі відповіді вірні.

68. Недоліки методу обліку за повною собівартістю:



  1. Знижена точність розрахунків собівартості внаслідок розподілу та перерозподілу затрат та неоперативна інформація.

  2. Отримана інформація є неоперативною.

  3. Не врахування загальновиробничих затрат.

  4. Усі відповіді вірні.

69. Переваги методу обліку за повною собівартістю:



  1. Використання наявних виробничих потужностей, реальне визначення ціни продажу.

  2. Врахування загальновиробничих затрат.

  3. Збільшення прибутку та формування асортименту продукції.

  4. Усі відповіді вірні.

70. Суть АВС-методу



  1. Інформаційне забезпечення управління операцій для прийняття рішень, збільшення прибутку та формування асортименту продукції, реорганізація підприємства.

  2. Формування рекомендацій щодо збільшення прибутку та формування асортименту продукції, рішення з реорганізації підприємства та виходу на нові ринки;

  3. Використання виробничих потужностей

  4. Усі відповіді вірні.

71. Супутню продукцію не оцінюють за:



  1. Справедливою вартістю;

  2. Чистою вартістю реалізації;

  3. За ціною можливого використання;

  4. Усі відповіді вірні.

72. До статті калькуляції «Паливо й енергія на технологічні цілі» належать витрати на:



  1. Усі види палива й енергії, які придбані лише від сторонніх підприємств та організацій, що їх безпосередньо використовують у процесі виробництва продукції;

  2. Усі види палива й енергії – як одержані від сторонніх підприємств та організацій, так і виготовлені самим підприємством, що безпосередньо використовують у процесі виробництва продукції;

  3. Лише тверде паливо та електроенергія, які отримані як від сторонніх організацій, так і виготовлені самим підприємством і використовують в процесі виробництва;

  4. Усі відповіді вірні.

73. У процесі калькулювання собівартості продукції вартість супутньої продукції:



  1. Додають до собівартості основної продукції;

  2. Віднімають від собівартості основної продукції;

  3. Не враховують при визначенні собівартості основної продукції;

  4. Усі відповіді вірні.

74. До собівартості продукції відносять:



  1. Усі витрати на виправлення браку та вартість остаточно забракованої продукції;

  2. Вартість остаточно забракованої продукції та витрати на виправлення технічно-неминучого браку;

  3. Вартість остаточно забракованої продукції з технічних причин продукції, зменшену на її справедливу вартість та витрати на виправлення технічно-неминучого браку;

  4. Усі відповіді вірні.

75. Витрати допоміжних (підсобних) виробництв розподіляють на основні підрозділи, використовуючи метод:



  1. Цільового розподілу;

  2. Кошторисних розцінок;

  3. Загального розподілу;

  4. Усі відповіді вірні.

76. За методом прямого розподілу витрати обслуговуючих підрозділів:



  1. Списують безпосередньо на витрати основних виробничих підрозділів, а взаємні послуги обслуговуючих підрозділів не беруть до уваги;

  2. Розподіляють накладні витрати між обслуговуючими підрозділами шляхом їх додавання чи віднімання до витрат кожного обслуговуючого підрозділу;

  3. Для розподілу накладних витрат між обслуговуючими підрозділами спочатку розв’язують систему рівнянь, складену на основі даних про розподіл послуг обслуговуючих підрозділів;

  4. Усі відповіді вірні.

77. За методом послідовного розподілу витрати обслуговуючих підрозділів:

  1. Списують безпосередньо на витрати основних виробничих підрозділів, а взаємні послуги обслуговуючих підрозділів не беруть до уваги;

  2. Розподіляють послідовно на витрати виробничих підрозділів – допоміжний підрозділ, витрати якого розподіляються першими, повинен якнайменше обслуговуватися іншими підрозділами;

  3. Розподіляють накладні витрати між обслуговуючими підрозділами шляхом їх додавання чи віднімання до витрат кожного обслуговуючого підрозділу;

  4. Усі відповіді вірні.

78. За методом взаємних послуг витрати обслуговуючих підрозділів:

  1. Списують безпосередньо на витрати основних виробничих підрозділів, а взаємні послуги обслуговуючих підрозділів не беруть до уваги;

  2. Розподіляють накладні витрати між обслуговуючими підрозділами шляхом додавання чи віднімання до витрат кожного обслуговуючого підрозділу інших обслуговуючих підрозділів, після чого отриману суму накладних витрат кожного обслуговуючого підрозділу розподіляють між виробничими підрозділами так само, як і за методом прямого розподілу;

  3. Розподіляють послідовно повністю на витрати виробничих підрозділів;

  4. Усі відповіді вірні.

79. За методом одночасного розподілу витрати обслуговуючих підрозділів:



  1. Списують безпосередньо на витрати основних виробничих підрозділів, а взаємні послуги обслуговуючих підрозділів не беруть до уваги;

  2. Розподіляють накладні витрати між обслуговуючими підрозділами шляхом додавання чи віднімання до витрат кожного обслуговуючого підрозділу інших обслуговуючих підрозділів, після чого отриману суму накладних витрат кожного обслуговуючого підрозділу розподіляють між виробничими підрозділами так само, як і за методом прямого розподілу;

  3. Спочатку розв’язують систему рівнянь, складену на основі даних про розподіл послуг обслуговуючих підрозділів;

  4. Усі відповіді вірні.



3.3.Актуалізація опорних знань до теми 3.


  1. Сутність об'єктів обліку витрат і об'єктів калькулювання.

  2. Які завдання калькулювання собівартості?

  3. Порядок побудови системи обліку і калькулювання витрат.

  4. Класифікація калькуляцій витрат.

  5. Які основні елементи калькулювання собівартості продукції?

  6. У чому сутність і склад виробничої собівартості ?

  7. Що є об’єктом обліку затрат?

  8. Що є об’єктами калькулювання?

  9. Калькуляційна одиниця – кількісний вимірник об’єкта калькулювання.

  10. Що становить собівартість реалізованої продукції, їх склад та значення?

  11. Які завдання обліку витрат за економічними елементами, їх склад?

  12. В чому полягає сутність і класифікація витрат за статтями калькуляції?

  13. У чому полягає сутність позамовного методу обліку витрат і яка сфера

його застосування?

  1. У чому полягає сутність попередільного методу обліку витрат і яка сфера його застосування?

  2. У чому полягає сутність простого (однопередільного) методу обліку витрат і яка сфера його застосування?

  3. Яким чином розподіляються витрати звітного періоду між товарним випуском і залишками незавершеного виробництва?

  4. Як здійснюється оцінка залишків незавершеного виробництва на кінець місяця?

  5. Чим відрізняється виробнича собівартість випущеної (товарної)

продукції від виробничої собівартості реалізованої продукції?

  1. За якою ознакою відрізняються розподілені постійні загальновиробничі витрати від нерозподілених?

  2. Як класифікують накладні витрати?

  3. Які принципи розподілу непрямих витрат?

  4. Яка мета та завдання .розподілу непрямих витрат?

  5. Як класифікують методи обліку затрат і калькулювання собівартості?

  6. Охарактеризувати систему обліку і калькулювання повних витрат (абзорпшен-кост).

  7. Склад витрат на утримання й експлуатацію устаткування.

  8. Облік і розподіл витрат від браку та визначення вартості супутньої продукції.

  9. Види допоміжних виробництв і господарств, склад собівартості продукції допоміжних виробництв і господарств.

  10. В чому полягає сутність розподілу прямих витрат в управлінському обліку ?

  11. Що таке непрямі витрати, їх склад і розподіл?





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал