Розроблено та внесено: дз одеський національний медичний університет моз україни розробники програми



Сторінка3/4
Дата конвертації01.01.2017
Розмір0.86 Mb.
1   2   3   4
Тема 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. “Безпека життєдіяльності”, предмет, задачі, основні завдання. Аксіома про потенційну небезпеку. Класифікація небезпек. Концепція ризику. Керування ризиком. Принципи визначення припустимого рівня негативних факторів стосовно здоров’я людини. Принципи і методи забезпечення безпеки життєдіяльності людини. Основи керування безпекою життєдіяльності. Системний аналіз безпеки життєдіяльності. Правове забезпечення безпеки життєдіяльності людини. (лекція, СРС).

Тема 2. Забезпечення безпеки життєдіяльності людини. Здоров’я людини як медико-біологічна та соціальна категорія. Духовний, психічний, фізичний, соціальний аспекти здоров’я людини. Здоров’я і патологія. Валеологія та санологія, визначення, сутність і предмет їх вивчення. Показники індивідуального здоров’я людини. Фактори, що забезпечують стабільність здоров’я. Фактори ризику та групи ризику. Поняття про спосіб життя, його особливості у сучасних умовах. Оздоровчі традиційні і нетрадиційні системи, методи оздоровлення. Способи загартування організму. Механізм шкідливого впливу на організм людини алкоголю, тютюнопаління і наркотиків. Загроза особистій та суспільній життєдіяльності при їх вживанні. Методи боротьби із шкідливими звичками. (лекція, СРС)

Тема 3. Природні небезпеки, характер їх проявів і дії на людей та об’єкти економіки. Захист населення від шкідливих та небезпечних чинників. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ, вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та дій. Характеристика небезпечних метеорологічних процесів і явищ, вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та дій. Небезпечні гідрологічні процеси і явища, вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки. Пожежі у природних екосистемах вражаючи фактори природних пожеж, характер їх проявів та наслідки. Біологічні небезпеки. Вражаючі фактори біологічної дії. Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів. Пандемії, епідемії, масові отруєння людей. (лекція, СРС).

Тема 4. Техногенні небезпеки та наслідки їх дії. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах. Захист населення від шкідливих та небезпечних чинників. Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори. Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки. Рівні виробничих аварій в залежності від їхнього масштабу. Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях. Вимоги до транспортування небезпечних речовин. Небезпечні для людини фактори пожежі. Вибух. Фактори техногенних вибухів, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технічного устаткування і забруднення навколишнього середовища. Законодавча база з пожежної безпеки. Основи забезпечення пожежної безпеки. Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки. Класифікація радіаційних аварій. Механізм дії іонізуючих випромінювань на організм людини. Нормування іонізуючого випромінювання. Рівні втручання у разі радіаційної аварії. Чорнобильська катастрофа: соціальні та медичні наслідки. Зони радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на ЧАЕС. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності. Особливості забруднення місцевості, води, продовольства у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин. Типологія аварій на хімічно-небезпечних об’єктах. Захист населення від шкідливих та небезпечних чинників техногенних небезпек. (лекція, СРС).

Тема 5. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Алгоритм захисних поведінкових реакцій (лекція, СРС). Глобальні проблеми людства: глобальна біосферна криза, екологічна криза, ресурсна криза, мирне співіснування, припинення гонки озброєння та відвернення ядерної війни, охорона навколишнього природного середовища, паливно-енергетична, сировинна, продовольча, демографічна, інформаційна, ліквідація небезпечних хвороб. Соціально-політичні конфлікти з використанням звичайної зброї та засобів масового ураження. Види тероризму, його первинні, вторинні та каскадні вражаючі фактори. Збройні напади, захоплення й утримання об’єктів державного значення; встановлення вибухового пристрою у багатолюдному місці, установі (організації, підприємстві), викрадання зброї та небезпечних речовин. Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини. Особливості впливу інформаційного чинника на здоров’я людини та безпеку суспільства. Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини. Корупція і криміналізація суспільства. Маніпуляція свідомістю. Розрив у рівні забезпечення життя між різними прошарками населення. Шкідливі звички, соціальні хвороби та їхня профілактика. Зростання злочинності як фактор небезпеки. Види злочинних посягань на людину. Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі. Фактори, що підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки. Захисні властивості людського організму. Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості. (лекція, СРС).

Тема 6.Безпека харчування як складова безпечної життєдіяльності людини. Вплив харчування на життєдіяльність людини. Вимоги до якості і безпеки харчових продуктів. Харчові добавки як можливі забруднювачі. Наслідки забруднення харчових продуктів пестицидами. Стимулятори росту та інші хімічні речовини, що застосовуються в сільському господарстві. Генетично модифіковані продукти та їх небезпека для здоров’я людини. Радіонукліди у харчових продуктах. Харчування в умовах радіаційного забруднення. Токсичні речовини у продуктах харчування: допустимі фонові залишки, максимально допустимий рівень залишків у харчових продуктах. Методика зменшення кількості речовин-забруднювачів у харчових продуктах. (лекція, СРС)

План практичних занять

Тема 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Забезпечення безпеки життєдіяльності людини «Безпека життєдіяльності», предмет, задачі, основні завдання. Аксіома про потенційну небезпеку. Класифікація небезпек. Концепція ризику. Керування ризиком. Принципи визначення припустимого рівня негативних факторів стосовно здоров’я людини. Принципи і методи забезпечення безпеки життєдіяльності людини. Основи керування безпекою життєдіяльності. Системний аналіз безпеки життєдіяльності. Правове забезпечення безпеки життєдіяльності людини. Здоров’я людини як медико-біологічна та соціальна категорія. Духовний, психічний, фізичний, соціальний аспекти здоров’я людини. Здоров’я і патологія. Валеологія та санологія, визначення, сутність і предмет їх вивчення. Показники індивідуального здоров’я людини. Фактори, що забезпечують стабільність здоров’я. Фактори ризику та групи ризику. Поняття про спосіб життя, його особливості у сучасних умовах. Оздоровчі традиційні і нетрадиційні системи, методи оздоровлення. Способи загартування організму. Механізм шкідливого впливу на організм людини алкоголю, тютюнопаління і наркотиків. Загроза особистій та суспільній життєдіяльності при їх вживанні. Методи боротьби із шкідливими звичками. (Практичне заняття, СРС).

Тема 2. Людина в системі «людина – зовнішнє середовище». Значення зовнішнього середовища в системі «людина – зовнішнє середовище». Людина, як біоенергетична система. Єдність біологічних систем організму людини. Фактори, що забезпечують здоров’я людини. Функціональні системи організму людини в забезпеченні його безпеки життєдіяльності. Захисні функції організму людини. Роль рецепторів і аналізаторів організму людини в оцінці факторів системи “людина – середовище існування”. Закон Вебера-Фехнера. Психологічні фактори, що визначають особисту безпеку людини. Психофізіологічний стан організму. Залежність стану організму від зовнішніх подразників. Раціональні режими праці і відпочинку. Зовнішнє середовище і середовище життєдіяльності людини. Класифікація і характеристики середовища життєдіяльності людини. Класифікація і характеристика негативних факторів зовнішнього середовища людини. Фізичні негативні фактори. Хімічні негативні фактори. Біологічні антропогенні негативні фактори. Психофізіологічні негативні фактори. Соціальні небезпеки. Методи і засоби захисту людини. Особливості стану екологічної безпеки України. Комплексна оцінка ризику впливу антропогенних чинників на безпеку та здоров’я людини. (Практичне заняття, СРС).

Тема 3. Правові та організаційні питання безпеки життєдіяльності та охорони праці медичних і фармацевтичних працівників. Професійні шкідливості при виконанні професійних обов’язків медичних і фармацевтичних працівників. Законодавча та нормативна база України з безпеки життєдіяльності та охорони праці. Основні законодавчі акти з безпеки життєдіяльності та охорони праці. Основні положення Закону України “Про охорону праці”. Нормативні акти з безпеки життєдіяльності та охорони праці. Відповідальність за порушення законодавства з безпеки життєдіяльності та охорони праці. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження. Служба охорони праці системи Міністерства охорони здоров’я України. Служба охорони праці підприємства. Навчання з питань охорони праці. Інструктажі з питань охорони праці. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці. Органи державного нагляду за охороною праці їх основні повноваження і права. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві. Перелік професійної шкідливості при виконанні професійних обов’язків медичних і фармацевтичних працівників. Особливості професійної захворюваності медичних і фармацевтичних працівників. Правила виробничої санітарії, протиепідемічного режиму та особистої гігієни працівників дезінфекційних установ і підрозділів. Техніка безпеки персоналу кабінетів і відділень променевої діагностики і терапії. Особливості впливу сучасних лазерних апаратів. Охорона праці у патологоанатомічних, патогістологічних, судово-медичних установах. Правила техніки безпеки у відділеннях гіпербаричної оксигенації, клініко-діагностичних лабораторіях, фізіотерапевтичних відділеннях, при роботі із стерилізаційними установками. Правила обладнання, експлуатації та виробничої санітарії при роботі в аптеках. (Практичне заняття, СРС).

Тема 4. Безпека харчування як складова безпечної життєдіяльності людини. Вплив харчування на життєдіяльність людини. Вимоги до якості і безпеки харчових продуктів. Харчові добавки як можливі забруднювачі. Наслідки забруднення харчових продуктів пестицидами. Стимулятори росту та інші хімічні речовини, що застосовуються в сільському господарстві. Генетично модифіковані продукти та їх небезпека для здоров’я людини. Радіонукліди у харчових продуктах. Харчування в умовах радіаційного забруднення. Токсичні речовини у продуктах харчування: допустимі фонові залишки, максимально допустимий рівень залишків у харчових продуктах. Методика зменшення кількості речовин-забруднювачів у харчових продуктах. (Практичне заняття, СРС).
Змістовий модуль 2 «Основи біоетики та біобезпеки»

Плани лекцій, семінарських занять та самостійної роботи

Плани лекцій та самостійної роботи

Тема 1. Біоетика: предмет, мета і задачі в системі охорони здоров'я. Напрямки та методи біоетики. Предмет, визначення, зміст і функції біоетики. Функції біоетики та її транскультуральний вимір. (лекція, СРС).

Тема 2. Історія професійної медичної етики, нооетики Біоетика і становлення національної системи охорони здоров’я в Україні. Передумови розвитку біоетики. Етапи розвитку професійної медичної етики. Біоетичний етап медичної етики. Нооетичний ступінь розвитку біоетики. (лекція, СРС).

Тема 3. Права людини як джерело біоетичних принципів та критеріїв поведінки. Вартість життя та здоров’я людини. Міжнародні документи з питань біоетики та прав людини. Визначення здоров’я ВООЗ. Здоровий спосіб життя як умова його тривалості, фізичного і духовного розвитку. Міжнародний кодекс медичної етики. Загальна декларація прав людини. Конвенція про захист прав та гідності людини у зв’язку з використанням досягнень біології та медицини. Етичний кодекс лікаря України. Лісабонська декларація про права пацієнта. Конвенція про права інвалідів. Декларація про права розумово відсталих осіб. Визначення здоров’я ВООЗ. Здоровий спосіб життя як умова його тривалості, фізичного і духовного розвитку. Людина і хвороба. Хвороба як переживання і поведінка людської особистості. (лекція, СРС).

Тема 4. Біоетика медико-біологічних експериментів і клінічних досліджень. Сучасна концепція доказової медицини. Етична оцінка біобезпеки та ризиків біомедичних і фармацевтичних технологій. Біоетичні комітети, історія створення, методи організації, моделі, права та обов’язки, перспективи діяльності. Гельсінська декларація Всесвітньої медичної асоціації «Етичні принципи медичних досліджень за участю людини в якості об’єкта дослідження». Положення про використання тварин в біомедичних дослідженнях. Етична оцінка біобезпеки та ризиків біомедичних технологій. Біоетичні комітети, історія створення, методи організації, моделі, права та обов’язки, перспективи діяльності. (лекція, СРС).

Тема 5. Етичний, моральний, деонтологічний і правовий виміри в різних сферах їх застосування. Етика і мораль. Деонтологія. Розбіжності між описовою і нормативною етикою. Етика та моральний закон, право і юридичний закон. Принципи медичної деонтології. Рівні відповідальності працівників системи охорони здоров’я. (лекція, СРС).

Тема 6. Біоетичні основи професійної діяльності лікаря і фармацевта. Стосунки між медичними, фармацевтичними співробітниками, пацієнтом та його родиною в контексті транскультурної біоетики. Біоетичний принцип справедливості в розподілі ресурсів охорони здоров'я. Біоетична і правова оцінка лікарської помилки та ятрогенії. Роль сім’ї у прийняті рішень. Соціальна справедливість, проблеми транскультуральної етики і соціоетичні зобов’язання. Біоетичний принцип справедливості в розподілі ресурсів охорони здоров'я. Біоетичні та правові проблеми співіснування «традиційної» та «нетрадиційної» медицини. (лекція, СРС).
Плани практичних занять та самостійної роботи
Тема 1. Біоетичні основи професійної діяльності лікаря і фармацевта. Стосунки між медичними, фармацевтичними співробітниками, пацієнтом та його родиною в контексті транскультурної біоетики. Біоетичний принцип справедливості в розподілі ресурсів охорони здоров'я. Біоетична і правова оцінка лікарської помилки та ятрогенії. Моделі стосунків між лікарем, фармацевтом і пацієнтом. Принципи інформованої згоди і конфіденційності. Захист прав пацієнта на міжнародному та національному рівнях. Модель інтегрованої медицини у сфері міжпрофесійних стосунків. Конфлікти інтересів у професійній діяльності лікаря і фармацевта. (практичне заняття, СРС)

Тема 2. Біоетичні та правові проблеми репродукції людини, генетичних технологій, трансплантології та трансфузіології крові. Загальна декларація про геном людини та права людини. Положення про генетичне консультування та генну інженерію. Основи біоетичної оцінки морального статусу плода та початку життя, конфліктів між матір’ю та плодом. Декларація про планування родини. Заява про права жінки на використання контрацепції. Заява про штучне запліднення і трансплантацію ембріонів. Закон України про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини.(практичне заняття, СРС).

Тема 3. Біоетичні та правові проблеми ВІЛ-інфекції та інших соціально небезпечних інфекцій, медичної психології та психіатрії. Основні біоетичні конфлікти в контексті виявлення ВІЛ-інфекції, надання медичної допомоги і профілактики. Міжнародне та національне регулювання проблем ВІЛ-інфекції. Біоетичні проблеми клінічних випробувань та наукових досліджень в контексті ВІЛ-інфекції. Програми боротьби з ВІЛ-інфекцією в Україні в контексті охорони прав людини. Психосоматична концепція медицини. Біоетичні проблеми медичної психології. Основні проблеми в психіатрії, що підлягають біоетичній і правовій оцінці. Закон України про психіатричну допомогу. Біоетичні аспекти зловживань, стигматизації і дискримінації в психіатрії. (практичне заняття, СРС).

Тема 4. Біоетичні проблеми болю, страждання, реабілітації та евтаназії. Біоетика завершальної фази життя. Біоетичні проблеми паліативної та реабілітаційної медицини. Заява про персистуючий вегетативний стан. Заява про політику в області лікування смертельно хворих пацієнтів, що відчувають хронічний біль. Венеціанська декларація про термінальний стан. Сіднейська декларація відносно констатації факту смерті. (практичне заняття, СРС).

Перелік питань до самостійної роботи студентів з дисципліни «Безпека життєдіяльності, основи біоетики та біобезпеки»

Змістовий модуль 1. «Безпека життєдіяльності».

  1. Характерні особливості людини, як елемента біосфери.

  2. Потреби людини на рівні забезпечення життєдіяльності.

  3. Здоров’я людини та фактори, що його забезпечують.

  4. Поняття гомеостазу. Механізми гомеостазу.

  5. Адаптація. Види та стадії адаптації.

  6. Захисні реакції організму. Система імунного захисту.

  7. Єдність біологічних систем організму людини. Функції нервової системи.

  8. Роль аналізаторів в оцінці факторів системи «людина – середовище існування».

  9. Характеристики основних аналізаторів.

  10. Психофізіологічні властивості аналізаторів.

  11. Пороги відчуттів, чутливість аналізаторів. Психофізичний закон Вебера-Фехнера.

  12. Психологічні аспекти забезпечення безпеки життєдіяльності.

  13. Значення центральної нервової системи в життєдіяльності людини.

  14. Особливості психіки людини.

  15. Психологічні властивості людини. Темперамент, мислення, увага, емоційні якості людини.

  16. Психологічні фактори, що визначають особисту безпеку людини.

  17. Законодавча та нормативна база України з безпеки життєдіяльності та охорону праці.

  18. Основні законодавчі акти з безпеки життєдіяльності та охорону праці.

  19. Основні положення Закону України «Про охорону праці».

  20. Державне управління охороною праці та організація охорони праці в закладах МОЗ України.

  21. Планування роботи з охорони праці.

  22. Служби охорони праці підприємств, закладів, установ в залежності від кількості працюючих.

  23. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці на виробництві.

  24. Навчання та інструктажі з питань охорони праці робітників

  25. Визначення понять «гігієна праці», «охорона праці», «умова праці», «шкідливий виробничий чинник», «небезпечний виробничий чинник» тощо.

  26. Класифікація праці медичних і фармацевтичних працівників.

  27. Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

  28. Психофізіологічні шкідливі та небезпечні чинники виробничого середовища медичних і фармацевтичних працівників.

  29. Фізичні шкідливі та небезпечні чинники виробничого середовища медичних і фармацевтичних працівників.

  30. Хімічні шкідливі та небезпечні чинники виробничого середовища медичних і фармацевтичних працівників.

  31. Біологічні шкідливі та небезпечні чинники виробничого середовища медичних і фармацевтичних працівників.

  32. Особливості професійної захворюваності медичних і фармацевтичних працівників.

  33. Архітектурно-планувальні і організаційні профілактичні заходи.

  34. Заходи щодо зниження нервово-емоційного напруження і раціоналізація трудового процесу медичних і фармацевтичних працівників.

  35. Заходи щодо зниження дії фізичних чинників (вимоги до мікроклімату).

  36. Заходи щодо зниження несприятливої дії шуму, вібрації, ультразвуку.

  37. Вимоги до виробничого освітлення робочих місць медичних і фармацевтичних працівників.

  38. Вимоги до ультрафіолетового випромінювання, електромагнітних полів радіочастот та лазерного випромінювання на робочих місцях медичних і фармацевтичних працівників.

  39. Вимоги до відеотерміналів персональних ЕОМ.

  40. Вимоги до іонізуючого випромінювання медичних і фармацевтичних працівників.

  41. Правила з охорони праці для фармацевтичних працівників.

  42. Електробезпека при роботі медичних і фармацевтичних працівників.

  43. Профілактика професійних отруєнь медичних і фармацевтичних працівників.

  44. Заходи щодо зниження дії біологічних чинників, протиепідемічні заходи.

  45. Основні санітарні правила щодо розміщення та обладнання аптек.

  46. Норми робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я.

Змістовий модуль 2 «Основи біоетики та біобезпеки»

Питання для обговорення та теми для дискусій.

  1. Функції біоетики.

  2. Біоетика і постмодернізм.

  3. Роль біоетики в глобальній концепції світогляду.

  4. Світоглядна функція біоетики у формуванні громадського суспільства.

  5. Вплив основних світових релігій на розвиток біоетики.

  6. Транскультуральний вимір біоетики.

  7. Історичні аспекти концепції «права людини».

  8. Різновиди прав людини та громадянина.

  9. Роль і зміст «Конвенції про права дитини» Генеральної Асамблеї ООН».

  10. Моделі етичного мислення: дедуктивний аналіз з використанням теорії І.Канта.

  11. Дедуктивний аналіз з використанням методу утилітаризму.

  12. Дедуктивний аналіз з використанням методу принципалізму.

  13. Казуістичний метод індуктивного аналізу.

  14. Феміністська етика в індуктивному аналізі.

  15. Концепція безпеки.

  16. Потенційні загрози суті живих організмів.

  17. Біобезпека, екологічна безпека, генетична безпека.

  18. Біоетичні проблеми генетичних біотехнологій.

  19. Біоетичні проблеми терапії стовбурними клітинами.

  20. Біоетичні проблеми розроблення і використання генетично модифікованих продуктів.

  21. Методи оцінювання ризику біомедичних технологій.

  22. Поняття здоров’я і його рівнів.

  23. Фактори ризикованої поведінки.

  24. Рівні і моделі формування здорового способу життя.

  25. Принципи «не нашкодь», «роби добро», «інформованої згоди».

  26. Принципи поваги автономії пацієнта.

  27. Критика патерналізму гіппократівської етики.

  28. Моделі стосунків між лікарем і пацієнтом (рольова гра).

  29. Принцип правдивості в професійній діяльності лікаря та фармацевта.

  30. Конфлікти інтересів у професійній діяльності лікаря і фармацевта.

  31. Об’єктивні і суб’єктивні складності в побудові правильних стосунків між медичними, фармацевтичними працівниками і хворими.

  32. Роль сім’ї в прийнятті рішень.

  33. Критерії розподілу ресурсів системи охорони здоров’я.

  34. Роль етичних теорій у подоланні моральних протиріч між медичною та економічною оцінкою клінічної ситуації.

  35. Як можна класифікувати біомедичні експериментальні дослідження, обираючи за критерій мету, яку вони прагнуть досягти?

  36. Яких принципів слід дотримуватися під час експериментів на людині?

  37. Роль медичних працівників у розподілі медичних ресурсів.

  38. Який документ є основним при взаємодії лікаря і пацієнта перед залученням до клінічного дослідження та впродовж його проведення?

  39. Що лежить в основі дискусій з приводу використання тварин у медико-біологічних дослідженнях.

  40. Визначення лікарської помилки та її біоетичне значення. Об’єктивні та суб’єктивні причини. Визначення поняття нещасний випадок.

  41. Визначення поняття «ятрогенії» та її види.

  42. Види відповідальності лікаря та фармацевта за професійну помилку.

  43. Кримінальна відповідальність медичних і фармацевтичних працівників за професійні і службові правопорушення.

  44. Види штучного аборту та їх біотична оцінка. Визначення морального статусу плода як людини.

  45. Біоетичні проблеми та оцінка сурогатного материнства.

  46. Сучасні генетичні технології та біотичні принципи їх використання.

  47. Пренатальні і постнатальна генетична діагностика, біоетичні принципи і конфлікти.

  48. Сучасні технології клонування та їх біоетична оцінка.

  49. Досягнення генної терапії, міжнародне правове та біоетичне регулювання.

  50. Визначення критерію смерті і вмирання у Сіднейській декларації Всесвітньої медичної асамблеї.

  51. Біоетичні і та юридичні проблеми евтаназії.

  52. Біоетична оцінка ненадання (припинення) підтримувального лікування і реанімаційної допомоги.

  53. Біоетичні аспекти зловживань, стигматизації і дискримінації в психіатрії.

  54. В чому полягає принцип «презумпції згоди» при вирішенні питання про забір органів для трансплантації.

  55. Які нормативні акти регулюють питання транспланталогії.

  56. Міжнародне біотичне регулювання питань ВІЛ-інфекції. Закон України «Про протидію поширення хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), правовий та соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ».

  57. Визначення понять «паліативна допомога» та «паліативна терапія».

  58. Роль хоспісів у концепції паліативної медицини.

  59. Роль фахівця з реабілітації у суспільній інтеграції інваліда.

  60. Етичні аспекти використання анальгетику для зменшення болю у хворих в термінальному стані.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал