Розроблено та внесено: дз одеський національний медичний університет моз україни розробники програми



Сторінка2/4
Дата конвертації01.01.2017
Розмір0.86 Mb.
1   2   3   4

Результати навчання:

Інтегративні кінцеві програмні результати навчання, формуванню яких сприяє навчальна дисципліна:


  1. Організовувати проведення лікувально-евакуаційних заходів серед населення та військовослужбовців, в умовах надзвичайної ситуації, у т.ч. у польових умовах, під час розгорнутих етапів медичної евакуації, з урахуванням існуючої системи лікувально-евакуаційного забезпечення.

  2. Здатність до проведення санітарно-гігієнічних та профілактичних заходів.

  3. Здатність до планування профілактичних та протиепідемічних заходів щодо інфекційних хвороб.

  4. Здатність до проведення профілактичних та протиепідемічних заходів щодо інфекційних хвороб.

  5. Здатність до обробки державної, соціальної, економічної та медичної, фармацевтичної інформації

  6. Здатність до проведення епідеміологічних та медико-статистичних досліджень здоров’я населення

  7. Здатність до оцінювання впливу навколишнього середовища на стан здоров’я населення (індивідуальне, сімейне, популяційне)

  8. Здатність до оцінки впливу соціально-економічних та біологічних детермінант на стан здоров’я індивідуума, сім’ї, популяції

  9. Дотримуватися здорового способу життя, користуватися прийомами саморегуляції та самоконтролю.

  10. Усвідомлювати та керуватися у своїй діяльності громадянськими правами, свободами та обов’язками, підвищувати загальноосвітній культурний рівень.

  11. Організовувати необхідний рівень індивідуальної безпеки (власної та осіб, про яких піклується) у разі виникнення типових небезпечних ситуацій в індивідуальному полі діяльності.

  12. Здатність особистості до організації інтегрального гуманітарного освітнього простору, формування єдиного образу культури або цілісної картини світу.

  13. Здатність володіння науково-обґрунтованими психологічними прийомами ефективної роботи з колегами, медичним та фармацевтичним персоналом, пацієнтами та їхніми родичами, готовність до взаємодії з іншими людьми.

  14. Обізнаність індивіда в галузі культури інших народів.

  15. Конструктивні вміння композиційного впорядкування інтегральних знань.

  16. Здатність оцінювати сучасні біомедичні і фармацевтичні технології та професійні стосунки з людьми з позиції моралі, гідності людського життя та біобезпеки.

Результати навчання для дисципліни сукупність знань, умінь, навичок, інших форм компетентності, набутих особою у процесі навчання згідно зі стандартом вищої освіти, які можна ідентифікувати, кількісно оцінити та виміряти.



Згідно зі стандартами вищої освіти студенти повинні:

Знати:

  • Основні принципи безпеки при забезпеченні життєдіяльності людини;

  • Взаємозв’язки між станом здоров’я та впливом шкідливих і небезпечних факторів;

  • Вимоги законодавчих і нормативних актів про безпеку життєдіяльності, охорону праці медичних і фармацевтичних працівників.

  • Вимоги до забезпечення охорони праці медичного і фармацевтичного персоналу в сучасних умовах

  • Історичні етапи розвитку медичної етики, біоетики та нооетики як науки;

  • Методи, принципи і теорію біомедичної етики;

  • Міжнародні декларації з питань медичної етики, біоетики;

  • Основи біобезпеки держави;

  • Біоетичні проблеми в багатонаціональному суспільстві;

  • Біоетичні та правові проблеми співіснування “традиційної” та “нетрадиційної ” медицини;

  • Біоетичні основи професійної діяльності лікаря;

  • Моделі стосунків біоетичних аспектів основ спілкування між лікарем і пацієнтом та його сім’єю;

  • Медико-етичну роль і відповідальність фармацевтів, середнього та молодшого медичного персоналу;

  • Медико-етичну роль сім’ї в прийнятті медичних рішень

  • Морально-етичні принципи правдивості та інформованої згоди;

  • Біоетичні проблеми охорони психічного здоров’я пацієнтів та медичних працівників;

  • Принципи конфіденційності (лікарська таємниця) їх медико-етичні та правові аспекти;

  • Біоетичні та правові проблеми клінічних випробувань лікарських препаратів та медичних технологій;

Вміти:

  • Визначати основні принципи безпечної життєдіяльності людини.

  • Передбачати наслідки порушень валеологічних основ формування здорового способу життя та їх вплив на безпеку життєдіяльності людини.

  • Аналізувати й оцінювати небезпечні для життя, здоров’я і професійної діяльності ситуації та самостійно приймати рішення про вжиття термінових заходів.

  • Робити висновки про наявність шкідливих факторів впливу на медичних і фармацевтичних працівників під час виконання ним професійних обов’язків.

  • Передбачати негативні наслідки впливу небезпечних факторів на організм людини.

  • Визначати індивідуально-психологічні відмінності особистості за їх проявами у діяльності та спілкуванні;

  • Використовувати фахову нормативну лексику;

  • Демонструвати культуру письмового та усного мовлення;

  • Використовувати греко-латинські медичні терміни в практичній діяльності фахівця;

  • Застосовувати моральні, етичні та фахові норми в професійній життєдіяльності;

  • Аналізувати передконфліктні і конфліктні ситуації та сприяти їх розв’язанню;

  • Демонструвати розуміння нормативно-правового регулювання взаємовідносин «лікар, фармацевт – хворий»;

  • Демонструвати володіння принципами медичної деонтології;

  • Інтерпретувати розвиток медицини в історичній ретроспективі;

  • Трактувати основні історико-медичні події;

  • Демонструвати володіння морально-етичними принципами ставлення до живої людини, її тіла як об’єкта анатомічного та клінічного дослідження.

2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 90 годин, 3,0 кредити ЄКТС.



Програма навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності; основи біоетики та біобезпеки» структурована і представлена одним модулем, який містить два змістових модулі відповідно до вимог розробки навчальних програм навчальних дисциплін.

  • Змістовий модуль 1. «Безпека життєдіяльності людини у сучасних умовах»

  • Змістовий модуль 2. «Основи біоетики та біобезпеки».

Видами навчальної діяльності студентів, згідно з навчальним планом є: а) лекції; б) семінарські заняття; в) самостійна робота студентів. Тематичні плани лекцій, практичних занять та самостійної роботи забезпечують вивчення усіх тем, що входять до складу змістового модулю.

Лекції мають на меті систематизувати основи наукових знань з дисципліни, розкрити стан і перспективи розвитку медичної науки, сконцентрувати увагу на найскладніших та актуальних питаннях. Перевага віддається лекціям проблемним, оглядовим та концептуально-аналітичним. Лекція стає процесом під час якого у студентів формуються знання, забезпечуються мотиваційний компонент і загально-орієнтований етап оволодіння науковими знаннями. Посилюється роль лекцій в якісному управлінні самостійною роботою. Лекції читаються керівним складом кафедри, професорами та доцентами. До читання лекцій, як виняток, можуть допускатися найдосвідченіші науково-педагогічні працівники, переважно ті, які мають науковий ступінь або вчене звання.

Семінарські заняття є видом навчальних занять, на яких науково-педагогічні працівники, разом із студентами, проводять детальний розгляд окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формують уміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно сформульованих завдань. Семінарські заняття передбачають навчання методам спілкування із пацієнтами, їх батьками та рідними у різних клінічних ситуаціях, вирішення психологічних проблем конкретної клінічної ситуації, навчання вмінню будувати свої відносини з колегами, середнім та молодшим медичним персоналом на засадах принципів та нормативів біомедичної етики. Тривалість одного семінарського заняття згідно навчального плану та з урахуванням нормативів тижневого аудиторного навантаження студентів складає не менше 2 академічних годин. За методикою організації вони є клінічними, спрямовані на контроль засвоєння теоретичного матеріалу й формування практичних вмінь та навичок для вирішення практичних завдань. При проведенні семінарських занять, в залежності від теми, можна застосовувати різні форми організації навчального процесу: ділову гру, виступи з доповідями і мультимедійними презентаціями, мозковий штурм, тощо.

Самостійна робота студента – є основним способом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Самостійна робота студентів забезпечується комплексом навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення навчальної дисципліни: підручники, навчальні посібники, матеріали кафедральних лекцій тощо. Методичні розробки для самостійної роботи студентів передбачають можливість проведення самоконтролю з боку тих, хто навчається. Для самостійної роботи, окрім того, рекомендується відповідна наукова та фахова література. Видом самостійної роботи є підготовка до семінарського заняття та виконання індивідуальної самостійної роботи.

Індивідуальне завдання – форма організації навчання з метою поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Видами індивідуальної роботи можуть бути: написання рефератів, доповідей для виступу з повідомленнями на семінарських заняттях, участь у науково-практичних конференціях, олімпіадах, науково-дослідницька робота, тощо. Індивідуальне завдання програмою навчальної дисципліни не передбачене.

3. Структура навчальної дисципліни

Розділ «Безпека життєдіяльності, основи біоетики та біобезпеки»



Назва модулів і тем

Кількість годин

денна форма

заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

л

пр

лаб

інд

с.р

л

пр

лаб

інд

с.р

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Змістовий модуль 1. «Безпека життєдіяльності людини у сучасних умовах».

Тема 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Забезпечення безпеки життєдіяльності людини

7

4

2

-

-

5

-

-

-

-

-

-

Тема 2. Людина в системілюдина – зовнішнє середовище”. Значення зовнішнього середовища в системі “людина – зовнішнє середовище”.

6

-

2

-

-

4

-

-

-

-

-

-

Тема 3. Правові та організаційні питання безпеки життєдіяльності та охорони праці фармацевтичних працівників. Професійні шкідливості при виконанні професійних обов’язків фармацевтичних працівників.

5

-

2

-

-

3

-

-

-

-

-

-

Тема 4 Природні небезпеки, характер їх проявів і дії на людей та об’єкти економіки. Захист населення від шкідливих та небезпечних чинників.

5

2

-

-

-

3

-

-

-

-

-

-

Тема 5. Техногенні небезпеки та наслідки їх дії. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах. Захист населення від шкідливих та небезпечних чинників.

5

2

-

-

-

3

-

-

-

-

-

-

Тема 6. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Алгоритм захисних поведінкових реакцій.

5

2

-

-

-

3

-

-

-

-

-

-

Тема 7. Безпека харчування як складова безпечної життєдіяльності людини.

5

2

2

-

-

4

-

-

-

-

-

-

Разом за змістовим модулем 1.

45

12

8

-

-

25

-

-

-

-

-

-

Змістовий модуль 2. «Основи біоетики та біобезпеки».

Тема 1. Біоетика: предмет, мета і задачі в системі охорони здоров'я. Напрямки та методи біоетики.

4

2

-

-

-

2

-

-

-

-

-

-

Тема 1. Історія професійної медичної етики, нооетики Біоетика і становлення національної системи охорони здоров’я в Україні.

4

2

-

-

-

2



















Тема 3. Права людини як джерело біоетичних принципів та критеріїв поведінки. Вартість життя та здоров’я людини. Міжнародні документи з питань біоетики та прав людини. Визначення здоров’я ВООЗ. Здоровий спосіб життя як умова його тривалості, фізичного і духовного розвитку.

5

2




-

-

3

-

-

-

-

-

-

Тема 4. Біоетика медико-біологічних експериментів і клінічних досліджень. Сучасна концепція доказової медицини. Етична оцінка біобезпеки та ризиків біомедичних і фармацевтичних технологій. Біоетичні комітети, історія створення, методи організації, моделі, права та обов’язки, перспективи діяльності.

5

2

-

-

-

3

-

-

-

-

-

-

Тема 4. Етичний, моральний, деонтологічний і правовий виміри в різних сферах їх застосування.

5

2

-

-

-

3

-

-

-

-

-

-

Тема 5. Біоетичні основи професійної діяльності лікаря і фармацевта. Стосунки між медичними, фармацевтичними співробітниками, пацієнтом та його родиною в контексті транскультурної біоетики. Біоетичний принцип справедливості в розподілі ресурсів охорони здоров'я. Біоетична і правова оцінка лікарської помилки та ятрогенії

7

2

2

-

-

3

-

-

-

-

-

-

Тема 6. Біоетичні та правові проблеми репродукції людини, генетичних технологій, трансплантології та трансфузіології крові

5

-

2

-

-

3

-

-

-

-

-

-

Тема 7. Біоетичні та правові проблеми ВІЛ-інфекції та інших соціально небезпечних інфекцій, медичної психології та психіатрії

5

-

2

-

-

3

-

-

-

-

-

-

Тема 8. Біоетичні проблеми болю, страждання, реабілітації та евтаназії. Біоетика завершальної фази життя. Біоетичні проблеми паліативної та реабілітаційної медицини

5

-

2

-

-

3

-

-

-

-

-

-

Разом за змістовим модулем 2

45

12

8







25

-

-

-

-

-

-

Усього годин

90

24

16







50

-

-

-

-

-

-

Аудиторне навантаження – 44,4%; СРС – 55,6%.



4.Теми лекцій



Тема лекцій

Кількість годин




Змістовий модуль 1. «Безпека життєдіяльності».




1.

Теоретичні основи безпеки життєдіяльності.

2

2.

Забезпечення безпеки життєдіяльності людини.

2

3.

Природні небезпеки, характер їх проявів і дії на людей та об’єкти економіки. Захист населення від шкідливих та небезпечних чинників.

2

4.

Техногенні небезпеки та наслідки їх дії. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах. Захист населення від шкідливих та небезпечних чинників.

2

5.

Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Алгоритм захисних поведінкових реакцій.

2

6.

Безпека харчування як складова безпечної життєдіяльності людини.

2




Змістовий модуль 1. «Основи біоетики та біобезпеки».




7.

Біоетика: предмет, мета і задачі в системі охорони здоров'я. Напрямки та методи біоетики.

2

8.

Історія професійної медичної етики, нооетики. Біоетика і становлення національної системи охорони здоров’я в Україні.

2

9.

Права людини як джерело біоетичних принципів та критеріїв поведінки. Вартість життя та здоров’я людини. Міжнародні документи з питань біоетики та прав людини. Визначення здоров’я ВООЗ. Здоровий спосіб життя як умова його тривалості, фізичного і духовного розвитку.

2

10.

Біоетика медико-біологічних експериментів і клінічних досліджень. Сучасна концепція доказової медицини. Етична оцінка біобезпеки та ризиків біомедичних технологій і фармацевтичних. Біоетичні комітети, історія створення, методи організації, моделі, права та обов’язки, перспективи діяльності.

2

11.

Етичний, моральний, деонтологічний і правовий виміри в різних сферах їх застосування.

2

12.

Біоетичні основи професійної діяльності лікаря і фармацевта. Стосунки між медичними, фармацевтичними співробітниками, пацієнтом та його родиною в контексті транскультурної біоетики. Біоетичний принцип справедливості в розподілі ресурсів охорони здоров'я. Біоетична і правова оцінка лікарської помилки та ятрогенії.

2


5. Теми практичних занять



Тема

Кількість годин




Змістовий модуль 1. «Безпека життєдіяльності»




1.

Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Забезпечення безпеки життєдіяльності людини

2

2.

Людина в системілюдина – зовнішнє середовище”. Значення зовнішнього середовища в системі “людина – зовнішнє середовище”.

2

3.

Правові та організаційні питання безпеки життєдіяльності та охорони праці медичних працівників. Професійні шкідливості при виконанні професійних обов’язків медичних працівників.

2

4.

Безпека харчування як складова безпечної життєдіяльності людини

2




Змістовий модуль 2. «Основи біоетики та біобезпеки»




5.

Біоетичні основи професійної діяльності лікаря. Стосунки між медичними співробітниками, пацієнтом та його родиною в контексті транскультурної біоетики. Біоетичний принцип справедливості в розподілі ресурсів охорони здоров'я. Біоетична і правова оцінка лікарської помилки та ятрогенії.

2

6.

Біоетичні та правові проблеми репродукції людини, генетичних технологій, трансплантології та трансфузіології крові.

2

7.

Біоетичні та правові проблеми ВІЛ-інфекції та інших соціально небезпечних інфекцій, медичної психології та психіатрії.

2

8.

Біоетичні проблеми болю, страждання, реабілітації та евтаназії. Біоетика завершальної фази життя. Біоетичні проблеми паліативної та реабілітаційної медицини.

2


6. Теми семінарських занять

Семінарські заняття програмою не передбачені.



7. Теми лабораторних занять

Лабораторні заняття програмою не передбачені.
8. Самостійна робота



Тема

Кількість годин




Змістовий модуль 1. «Безпека життєдіяльності»




1.

Підготовка до семінарських занять.

25




Змістовий модуль 2. «Основи біоетики та біобезпеки»




1.

Підготовка до семінарських занять.

25


9. Індивідуальні завдання

Програмою навчальної дисципліни індивідуальні завдання не передбачені.



10.Завдання для самостійної роботи

Самостійна робота студентів виконується у вигляді підготовки до семінарських занять (підготовка теоретичних питань, виконання ситуаційних задач, опанування навичками згідно з темою заняття, тощо).



11. Методи навчання

  1. Традиційні методи навчання: словесні; наочні; практичні.

  2. Методи навчально-пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстративний метод, репродуктивний метод, метод проблемного викладу, частково-пошуковий або евристичний метод, дослідницький метод.

  3. Методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності: індуктивні і дедуктивні методи навчання, методи стимулювання і мотивації навчання.

  4. Методи контролю як методи навчання (контролю з боку викладача, самоконтролю, взаємоконтролю, самокорекції, взаємокорекції).

12. Методи контролю

Поточний контроль

Поточний контроль здійснюється у ході вивчення конкретної теми для визначення рівня сформованості окремої навички або вміння, якості засвоєння певної порції навчального матеріалу шляхом спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю студентів на заняттях, усного опитування, письмового контролю знань і умінь за допомогою письмових робіт (письмові відповіді на питання, реферати, вирішення ситуативних клінічних задач), дискусій, рольових ігор з теми заняття та тестового контролю з використанням набору стандартизованих завдань.



Підсумковий контроль передбачає підсумок результатів поточного контролю.

13. Форма підсумкового контролю успішності навчання. Формою підсумкового контролю знань є залік. Підсумковий контроль засвоєння навчальної дисципліни здійснюється по її завершенні на підсумковому занятті. Підсумковий бал за поточну діяльність визначається як сума балів або середня арифметична традиційних оцінок отриманих за поточну діяльність. Виставлену за традиційною шкалою середню арифметичну оцінку конвертують у бали згідно шкали конвертації і остаточну оцінку за традиційною шкалою.

14. Схема нарахування та розподіл балів, які отримують студенти.

Оцінка дисциплін, формою підсумкового контролю є залік, базується на результатах оцінювання поточної діяльності та виражається двобальною шкалою: «зараховано», або «не зараховано». Для зарахування студент має отримати за поточну діяльність бал не менше 60% від максимальної суми балів (для 200 бальної шкали – не менше 120 балів).

Схема нарахування та розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування, опитування та самостійна робота

Сума

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

200

25

25

25

25

25

25

25

25

Т1, Т2 ... Т5 – теми семінарських занять.

Примітка: При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: „5” – 25 балів, „4” – 18 балів, „3” – 12 балів, „2” – 0 балів.

Студент допускається до підсумкового контролю за умови виконання вимог навчальної програми та у разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 120 балів.

Максимальна кількість балів (200 балів), яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні дисципліни, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «5» – 20 балів, на кількість тем навчальних занять. Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 200. Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент при вивченні дисципліни, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «3» – 12 балів, на кількість тем у модулі (10). Отримання мінімальної кількості балів за модуль (120 балів) є обов’язковою умовою для виставлення оцінки «зараховано». Мінімальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Шкала оцінювання


Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка за національною шкалою для заліку

від 120 до 200 балів

“зараховано”

менше 120 балів

“не зараховано” з можливістю повторного складання

менше 120 балів після 1 складання та 2 перескладань

“не зараховано” з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

На останньому тематичному навчальному занятті з дисципліни після закінчення вивчення теми заняття, викладач навчальної групи оголошує суму балів, яку кожен студент групи набрав за результатами поточного контролю. Студент отримує оцінку «зараховано», якщо він не має пропусків навчальних занять і набрав кількість балів не меншу, ніж мінімальну; оцінку «не зараховано» – якщо студент має невідпрацьовані пропуски семінарських занять чи лекцій, або сумарна кількість балів за поточний контроль менша, ніж мінімальна.

Студенти, які отримали оцінку «не зараховано», після відпрацювань пропущених занять в обов’язковому порядку складають основні (базові) питання (усно або письмово) з навчальної дисципліни під час індивідуально-консультативної роботи викладача відповідної академічної (семестрової) групи. Повторне складання заліку дозволяється не більше 2-х разів і здійснюється за направленням деканату.

При використанні лише традиційної оцінки під час вивчення модулю з наступною конвертацією у бали по завершенню вивчення дисципліни можливе застосування іншої структури оцінки.

Структура оцінки поточної навчальної діяльності одного семінарського заняття:



Оцінка

Складова оцінки

«5»

Студент приймає активну участь в обговоренні питання, вирішенні усіх складових завдань з теми заняття, висловлює свою думку, приймає відповідалне рішення.

«4»

Студент приймає участь в обговоренні питання, вирішенні усіх складових завдань з теми заняття, висловлює свою думку, приймає відповідалне рішення з незначними помилками.

«3»

Студент приймає недостатню участь в обговоренні питання, вирішенні складових завдань з теми заняття, зі значними помилками, відповідає на поставлені запитання недостатньо повно.

«2»

Студент не приймає участь в обговоренні питання, вирішенні складових завдань з теми занятті, не відповідає на поставлені запитання з теми заняття.

Загальна оцінка з дисципліни є середньоарифметичною традиційних оцінок отриманих протягом семінарських занять, округленою до 2-ох знаків після коми (наприклад = 3,82), яка надалі конвертується за багатобальною системою.



Розрахунок кількості балів за багатобальною шкалою

Середня оцінка поточної успішності

Оцінка за 200-бальною шкалою

5,00

200

3,82

Х


Х =(3,82·200)׃5 = 153 бали

Мінімальна загальна оцінка – 3,00, максимальна – 5,00.



Перерахунок середньої оцінки за поточну діяльність у багатобальну шкалу (для дисциплін, що завершуються заліком)

Традиційна оцінка

Конвертація у бали

Традиційна оцінка

Конвертація у бали

Традиційна оцінка

Конвертація у бали

Традиційна оцінка

Конвертація у бали

5

200

4,47

179

3,97

159

3,45

138

4,97

199

4,46

178

3,94

158

3,42

137

4,95

198

4,42

177

3,92

157

3,40

136

4,92

197

4,40

176

3,89

156

3,37

135

4,90

196

4,37

175

3,87

155

3,35

134

4,87

195

4,35

174

3,84

154

3,32

133

4,85

194

4,32

173

3,82

153

3,30

132

4,82

193

4,30

172

3,79

152

3,27

131

4,80

192

4,27

171

3,77

151

3,25

130

4,77

191

4,24

170

3,74

150

3,22

129

4,75

190

4,22

169

3,72

149

3,20

128

4,72

189

4,19

168

3,70

148

3,17

127

4,70

188

4,17

167

3,67

147

3,15

126

4,67

187

4,14

166

3,65

146

3,12

125

4,65

186

4,12

165

3,62

145

3,10

124

4,62

185

4,09

164

3,57

143

3,07

123

4,60

184

4,07

163

3,55

142

3,02

121

4,57

183

4,04

162

3,52

141

3,00

120

4,52

181

4,02

161

3,50

140

Менше 3

Недостатньо

4,50

180

3,99

160

3,47

139






Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 200. Мінімальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Оцінка успішності студентів, які успішно виконали програму з дисципліни, є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою з урахуванням поточної успішності та самостійної роботи.

Конвертація кількості балів з дисципліни у традиційну чотирибальну шкалу



Оцінка за багатобальною шкалою

Традиційна оцінка

170 – 200

5

140 – 169

4

139 – 120

3

менше 120

2

Бали з дисципліни незалежно конвертуються як у шкалу ECTS, так і у чотирибальну шкалу. Бали шкали ECTS у чотирибальну шкалу не конвертуються і навпаки. Подальші рахунки здійснює інформаційно-обчислювальний центр університету. Студенти, які навчаються на одному курсі на підставі кількості балів набраних зі спеціальності ранжуються за шкалою ECTS.

Конвертація традиційної оцінки з дисципліни та суми балів за шкалою ECTS

Оцінка за шкалою ECTS

Статистичний показник

А

Найкращі 10% студунтів

В

Наступні 25% студунтів

С

Наступні 30% студунтів

D

Наступні 25% студунтів

Е

Наступні 10% студунтів

Оцінку за шкалою ECTS виставляє навчальний підрозділ вищого навчального закладу або деканат.

Ранжування з присвоєння оцінок «А», «В», «С», «D», «Е» проводиться деканатами або іншим структурним підрозділом навчального закладу за рішенням вченої ради, навчальним відділом для студентів даного курсу, які навчаються за однією спеціальністю і успішно завершили вивчення дисципліни. Ранжування студентів – громадян іноземних держав рекомендовано за рішенням вченої ради проводити в одному масиві зі студентами – громадянами України, які навчаються за тією ж спеціальністю.

Оцінка F (2) виставляється студентам, які відвідали усі аудиторні заняття, але не набрали мінімальної кількості балів за поточну діяльність. Ця категорія студентів має право на повторне вивчення дисципліни.

Оцінка ECTS у традиційну чотирибальну шкалу не конвертується, оскільки шкала ECTS та чотирибальна шкала є незалежними. Багатобальна та чотирибальна шкали характеризують фактичну успішність кожного студента із засвоєння навчальної дисципліни. Шкала ECTS є відносною, порівняльною, рейтинговою, яка встановлює належність студента до групи кращих чи гірших серед референтної групи однокурсників. Тому оцінка «А» за шкалою ECTS не може дорівнювати оцінці «відмінно», а оцінка «В» – оцінці «добре», тощо. Як правило, при конвертації з багатобальної шкали межі оцінок «А», «В», «С», «D», «Е» за шкалою ECTS не співпадають з межами оцінок «5», «4», «3» за традиційною шкалою!



15. Методичне забезпечення

Зміст підготовки фахівців зумовлюється системою розроблених в університеті та узгоджених в установленому порядку навчально-методичних документів зі спеціальності (навчально-методичний комплекс спеціальності – НМКС) та з окремих дисциплін (навчально-методичний комплекс дисципліни – НМКД).

НМКС включає: концепцію підготовки фахівців; стандарти вищої освіти; робочі навчальні програми дисциплін.

НМКД включає: типову програму навчальної дисципліни, робочу навчальну програму дисципліни; плани семінарських занять; завдання для самостійної роботи студентів; систему контролю знань (перелік питань до заліку, критерії оцінки, регламент проведення заліку з дисципліни); перелік програмних питань; список рекомендованої літератури; матеріали методичного забезпечення (методичні вказівки до семінарських занять тощо); інструкції до використання технічних засобів навчання.


Плани лекцій, семінарських занять та самостійної роботи
Змістовий модуль 1. Безпека життєдіяльності.

Плани лекцій та самостійної роботи



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал