Розпорядження основним націона льним багатством з боку органів



Pdf просмотр
Дата конвертації17.01.2017
Розмір0.5 Mb.
ТипРозпорядження

33 ЮРИДИЧНІ НАУКИ. 67-69/2005 Відсутність чіткого, системного та своєчасного правового регулювання земельно
- межових відносин створює
можливості
для різного роду зловживань
і
неправомір
- ної
діяльності
щодо розпорядження основним національним багатством збоку органів державної
влади чи місцевого самоврядування Межування земель
є
одним з
напрямів
і
заходів сучасної, спрямованої
на забезпечення непорушності
прав на землю, включення землі
в ринковий обіг, забезпечення соціальної
справедливості
в перерозподілі
земель
, шляхом створення реального об

єкта земельних правовідносин, з
метою забезпечення економічно ефективного та екологічно безпечного землекористування
Вищевикладені
аспекти розуміння сутності
межу
- вання як явища правової
дійсності
дають можливість зробити висновок проте, що чим складнішим
і
багато
- гранним
є
явище соціальної (правової) дійсності, тим складніше дати визначення тому правовому поняттю, що його позначає
А
тому межування як явище правової
дійсності
потребує
поглибленого наукового дослідження.
Андрейцев

В
.
І
Правові
засади земельної
реформи
і
приватизації
земель
України
. – К, 1999. 2.
Гринько

С
.
В
Правові
аспекти реєстрації
прав на землю. – К, 2004. 3. Див
Архів
Вишгородського районного суду
Судова справа 111/9-02 за позовом
Вишгородської
міської
ради до
Вишгородського районної
ради про визнання недійсним
Рішен
- ня
Вишгородської
районної
ради від 23.03.01
№ 202-15-
ХХІІІ
Прохід виконання земельної
реформи та уточнення меж територій деяких сільських рад. 4. Про землеустрій
Закон
України
// Урядовий кур

єр
. –
2003. – 16 лип. 5. Про розмежування державної
та комунальної
власно
- сті
:
Закон
України від 5 лютого 2004 року І //
ВВР
. – 2004. –
№ 35. –
Ст
. 411. 6.
Большая энциклопедия
Кирила и
Мефодія
// http://www.km.ru/ 7. Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації ізберігання державних актів направо власності
на земельну ділянку іправо постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі
Затверджено
Наказом
Державного комітету
України поземельних ресурсах від 4 травня 1999 року 43, зареєстровано в
Міністерстві
юстиції
України
4 червня 1999 р
за
№ 354/3647 // Офіційний вісник
України
. – 1999. – 25 червн
. 1999 року. –
Ст
. 1079.; Див
Носік

В
.
В
. Виникнення права власності
на землю теоретичні
і
практич
- ний аспект //
Право
України
. – 2004. –
№ 9. – С. 81–85. 8.
Краснова

М
.
В
.
Правові
аспекти гарантій правна землю //
Вісник
Київ унту Юрид науки. – 2004. –
№ 56–59. Див
Якель
Р
За нашу землю пойдем на все //
Зеркало недели
. – 2004. – 3 июля
. 10. Див
Дармостук
І
Василь
- ків та
Глеваха деруться за чужі
землі
//
Деловая столица
. – .2004. –
14 июня
. 11.
Основні
напрями земельної
реформи в
Україні
на
2001–
2005 роки, затверджені
Указом
Президента
України від 30 травня 2001 року // Урядовий кур

єр
. – 2001. – 2 черв. 12. Словник української
мови
– К, 1973. – ТІМ С. 667. 13.
Ст
. 13.
Конституція
України від червня 1996 р. //
ВВР
України
. – 1996. –
№ 30. –
Ст
. 141. 14.
Третяк
А
.
М
.,
Друга

В
.
М
.,
Третяк

Р
.
А
Формування меж адміністративно- територіальних утворень. – К, 2004. Надійшла

д о

р е д колегії

Н
.
Л
.
Ільїна
,
асп
.
ПРАВОВІ АСПЕКТИ ПОНЯТТЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПРИ ПЛАНУВАННІ ТА ЗАБУДОВІ МІСТ УКРАЇНИ

Розглядаються

поняття

й

ознаки

екологічної

безпеки

при

плануванні

та

забудові

міст

України
.
Аналізуються

екологічні

ризики
,
правовідносини

і

нормативно
-
правове

забезпечення

екологічної

безпеки

при

плануванні

та

забудові

міст
.
The second and characteristics of environment safety under planning and building of cities are dealt with. The environmental risks,
law relationships and law providence of environmental safety under planning and building of cities are analized.

Категорія "екологічна безпека "
є
різноплановою та поліфункціональною, усебічно пронизує
суспільне життя в
цілому та окремі
його складові
Виконання державою обов '
язку забезпечити екологічну безпеку громадян полягає
насамперед у
попередженні
прояву екологічного ризику багатогранних видів небезпечної
антропоген
- ної
діяльності
чи природної
стихії
[1, с. 16].
Одним
із видів правового забезпечення екологічної
безпеки
є
екологічна безпека при плануванні
та забудові
міст
На сьогодні
екологічно безпечна містобудівна діяльність єпредметом наукових досліджень фахівців різних спеціальностей містобудівних, медичних, соціологічних Веколого- правовій науці
питання правового забезпечення екологічної
безпеки при плануванні
й забудові
міст комплексно не досліджувалося
Об

єктом дослідження були лише окремі
аспекти проблеми, викладені
в роботах таких вчених, як
В
І
Андрейцев
,
Б
В
Єрофє
-
єв
,
В
П
Балезін
,
О
С
Колбасов
,
М
М
Бринчук
, Г.
Си
- доренко та
ін
За таких умов актуальним видається дослідження юридичної
природи екологічної
безпеки при плануванні
та забудові
міст
, визначення найзмістовні
- ших
її
ознак та юридичного поняття
Оскільки екологічна безпека при плануванні
й забудові поняття "екологічна безпека ", то
їй притаманні
в ci загальні
озна
- ки екобезпеки
Разом з
тим
, екологічна безпека при плануванні
й забудові
міст наділена специфічними ознаками, що дозволяє
визначити це поняття на науково- теоретичному та законодавчому pi вн i. Як правило, фахівців г л з містобудування трактують поняття екологічної
безпеки при плануванні
й забудові через теорію екологічної
надійності
Наприклад
, АН. Te ту своїй роботі "Будівельна екологія " зазначає "Екологічна безпека – це сукупність усіх дій, станів
і
явищ
, що не призводять до життєво важливої
шкоди природі
та забезпечують рівновагу в
геосистемах у рівнів " [2, с. 78]. Розглядаючи навколишнє
природне середовище в
м ic т як територіально- обмежену відкриту систему взаємопов '
язаних елементів, що має
здатність до саморегулювання та самовідновлення,
В
М
Бєлоу
- сов вважає, що його зміна може відбуватися під впливом антропогенних факторів як за умов екологічної
рів
- новаги
, так i за
її
відсутності
Це дозволяє
в процесі
здійснення планування i забудови визначити екологічну надійність території
та можливість настання так званих "відмов ", тобто екологічно екстремальних ситуацій
Те
- орія надійності
розглядає
екологічний ризик як вірогідність настання несприятливих (випадкових або умисних, поступових або катастрофічних) антропогенних змін природних об '
єктів
[6, с. 80]. Отже, у
контексті
досліджуваного питання видається доцільним визначити екологічні
ризики
, що мають враховуватися при здійсненні
планування i забудови міст
України з
метою забезпечення екологічної
безпеки
На думку автора статті, доцільно провести класифікацію екологічних ризиків при плануванні
й забудові
міст
України залежно від джерела походження на природні
та антропогенні
До природних ризиків належать наявність несприятливих
інженерно
- геологічних умов в
окремих районах
України
Зокрема
, на території
гірського
Криму та
Карпатського регіону спостерігається комплекс небезпечних природних явищ i процесів на фоні
складного рельєфу – підвищена сейсмічність, паводки гірських рік, селі, зсуви тощо [3, с. 16]; наявність на території
України радіаційно забруднених територій, природний стан яких
є
небезпечним в
екологічному плані
для забудови
©
Н
.
Л
.
Ільїна
,2005
ВІСНИК Київського національного університету імені Тараса Шевченка
34
Антропогенні
ризики при здійсненні
планування та забудови міст
України становлять висока концентрація виробництва i населення, нераціональна структура економіки
України
, що призводять до посилення техногенного тиску на навколишнє середовище та формування кризових
і
надзвичайно складних екологічних ситуацій, особливо в
регіонах з
високою щільністю господарської
діяльності
Так
, загальні викиди шкідливих речовину повітряний п т за рік становили близько 6 млн т, з
яких викиди стаціонарних джерел забруднення в
містах
– 4,1 млн т
Забруднення повітря досягло критичного рівня увели- ких промислових центрах, особливо
Донбасі
й
Придніп
- ров 'ї, а
також у
промислово розвинутих містах з значною інтенсивністю транспортних потоків [3, с. 17–18]; сильне забруднення поверхневих i підземних водна території
України
Особливу тривогу викликає
стан води р
Дніпро
, яка
є
джерелом водозабезпечення близько території
України
Ситуація погіршується підвищенням рівня радіаційного забруднення
Дніпра накопичення великої
кількості
промислових відходів, що через зростання площ, зайнятих ними, погіршує станрунтів i збільшує
антропогенне навантаження на природне середовище в
містах
і
поза
їхніми межами
Ускладнюють проблему санітарного стану
ґрунтів побутові відходи, яких щорічно в
містах
України накопичується до 4 млн т. Kpi м
того
,
ґрунти міст забруднюються важкими металами та пестицидами [3, с. 13]; небезпека виникнення на територіях міст техногенних аварій i катастроф унаслідок структури виробничого комплексу
України
Усього потенційно небезпечні
підприємства становлять майже третину
їхньої
загальної
кількості
в
Україні
Найбільша концентрація таких об '
єктів спостерігається в
Києві
, Донецьку, Дніпропетровську, Одесі, Запоріжжі,
Луганську
До потенційно небезпечних належать також
АЕС
та газо
-, нафто
-, продуктопроводи
До зон ураження від
АЕС
підпадають до 100 м т [3, с.
У
цілому території, потенційно небезпечні
з позиції
техногенних аварій i екологічних катастроф, займають більше однієї
третини території
України
Крім зазначених екологічних ризиків, значні
обме
- ження на використання територій міст для планування i забудови в
екологічному плані
чинять такі
фактори антропогенного характеру, як шумові
зони від аеродромів, зони спеціального режиму, округи санітарної
охорони курортів i джерел водопостачання тощо
Наявність вищезазначених екологічних ризиків при здійсненні
планування i забудови міст
України дозволяє
констатувати
, що даний вид діяльності
дійсно
є
екологі
- чно небезпечним, атому потребує
спеціального регулювання на державному та місцевому pi вн i, корегуван
- ня шляхом здійснення обов '
язкової
екологічної
експер
- тизи
, проведення екологічного ліцензування тощо, що дасть змогу визначити ступінь прийнятного ризику та здійснити відповідні
заходи щодо гарантування екологічної ризик при здійсненні
плану
- вання i забудови міст
є
невід 'ємною ознакою екологічної небезпеки в
цій галузі , що виявляється у
виникнен
- ні
потенційної
загрози життю та здоров

ю людини через небезпечний стан довкілля, створений внаслідок природної стихіїчи техногенних аварій
Наступною ознакою екологічної
безпеки при плануванні та забудові
міст
є
становлення i розвиток правовідносин між громадянами, які
мають суб '
єктивне право жити в
екологічно безпечному м т та зобов '
язати при цьому додержуватися вимог екологічної
безпеки й
інши
- ми уповноваженими та зобов '
язаними суб '
єктами
Дані
правовідносини
є
специфічним видом абсолютних правовідносин, умовою та підставою виникнення яких виступає екологічний ризик діяльності
при плануванні
та забудові
міст
Об '
єктом правовідносин у
сфері
забезпе
- чення екологічної
безпеки при плануванні
та забудові
міст
є
власне екологічна безпека громадян, які
прожива
- ють або тимчасово перебувають ум ic т.
Суб '
єктами цих правовідносин виступає
держава
, яка згідно з
Конститу
- цією
України
(
ст
. 16) зобов '
язана підтримувати екологічну безпеку на території
України
[5], громадяни, які
наділені
суб '
єктивним правом на екологічну безпеку (
ст
. 50 Конституції України, ст
. 9
Закону
України "Про охорону навколишнього природного середовища ") [4], а
також фізичні та юридичні
особи
, державні
органи та органи місцевого самоврядування, які
безпосередньо здійснюють діяльність щодо планування та забудови міст
і
зобов 'я- зані
при цьому додержуватися вимог щодо забезпечення екологічної
безпеки
Змістовну частину досліджуваних правовідносин становлять права та обов '
язки суб '
єктів
, основними з
яких
є
обов '
язок здійснювати аналіз та оцінку екологічного ризику містобудівної
діяльності
, проводити екологічну експертизу містобудівної
та проектної
до
- кументації
, здійснювати зонування територій міст з
ура
- хуванням вимог екологічної
безпеки
, проводити громадські слухання стосовно запланованих містобудівних рішень, які
можуть призвести до екологічно небезпечних наслідків тощо
Це узагальнений перелік зобов '
язань юридичних
і
фізичних oci б, які
здійснюють містобудівну діяльність, що дозволяє
виокремити правовідносини забезпечення екологічної
безпеки при плануванні
та забудові містіз системи
інших споріднених правовідносин у
сфері
забезпечення екологічної
безпеки
Досліджуючи юридичну природу екологічної
безпе
- ки при плануванні
та забудові
м ic т, необхідно зупинитися на нормативно- правовому регулюванні
даної
га
- лузі
Так
, у
цій сфері
діє
законодавство щодо забезпечення загальної
екологічної
безпеки
, зокрема
Консти
- туція
України
,
Закони
України "Про основи національної безпеки ", "Про охорону навколишнього природного середовища ", "Про охорону атмосферного повітря ", Про відходи ", "Про екологічну експертизу ", Земельний, Водний,
Лісовий
Кодекси
України
,
Кодекс
України про надра тощо
Поряд з
цим
, в
останні
роки в
Україні
відбувається
інтенсивний законотворчий процес, який торкається проблематики правового забезпечення екологічної
безпеки при плануванні
та забудові
міст
А
саме
, відповідні
норми містяться в
Законах
України "Про основи містобудування ", "Про планування i забудову територій ", "Про архітектурну діяльність ", "
Про
Генеральну схему планування т ит opi
ї
України " та
інших законодавчих
і
підзаконних актах. Kpi м
того
, правове регулювання екологічної
безпеки при плануванні та забудові
міст характеризується наявністю техніко
- юридичних
і
нормативних документів, зокрема таких, як державні
будівельні
норми
і
правила
, містобудівної та проектної
документації
, місцевих правил забудови та
інших правових i соціальних засобів, спрямованих на забезпечення екологічної
безпеки при плануванні
та забудові
міст
України
Отже
, екологічній безпеці
при плануванні
та забудові міст притаманні
такі
ознаки
: екологічна безпека при плануванні
та забудові
міст
є
складовою екологічної
безпеки в
цілому
; становлення та розвиток відповідних правовідносин екологічної
безпеки при плануванні
та забудові
міст
України
; наявність системи правових норм екологічного
і
містобудівного законодавства, техніко
- юридичних
і
но
- рмативних документів, містобудівної
і
проектної
доку
- ментації
, зонингових правил та
інших правових
і
соціа
-

35 ЮРИДИЧНІ НАУКИ. 67-69/2005 льних засобів, спрямованих на забезпечення екологічної безпеки при плануванні
та забудові
міст
; упередження екологічного ризику при здійсненні
планування та забудови міст
У
сучасній еколого- правовій літературі
відсутнє
ви
- значення поняття екологічної
безпеки при плануванні
та забудові
міст
Виходячи з загального поняття екологічної безпеки та базуючись на особливостях, притаманних містобудівній діяльності, автор даної
статті
пропо
- нує
таке
її
визначення
Екологічна безпека при плануванні та забудові
міст
України
– це такий стан розвитку суспільних правовідносин, за яких системою правових норм, екологічного та містобудівного законодавства, техніко
- юридичних та нормативних документів, містобудівної та проектної
документації
, місцевих правил забудови та
інших правових i соціальних засобів гарантується захищеність права громадян на безпечне для життя та здоров 'я довкілля в
проце ci та в
результаті
здійснення планування та забудови міст, забезпечується регулювання здійснення містобудівної
діяльності
та запобігання проявам екологічного ризику, небезпечним для життя та здоров 'я людини
1.
Андрейцев

В
.
І
.
Право екологічної
безпеки
. – К, 2002. – С. 680.
2.
Белоус

В
.
Н
.
Экологически безопасная градостроительная политика
//
Экология и
жизнь
. – 1998. –
№ 1. – С. 80. 3.
Генеральна схема планування території
України
. –
Дніпромісто
– К, 2002. 4. Про охорону навколишнього природного середовища
Закон
України від 25 червня року //
ВВР
України
. – 1991. –
№ 41. – С. 546. 5.
Конституція
Украї
- ни від 28 червня 1996 року //
ВВР
України
. – 1996. –
№ 30. – С. 141.
6.
Тетиор

А
.
Н
.
Строительная

экология
. – К, 1992. – С. 345. Надійшла
д о

р е д колегії
Т
.
Л
.
Постригань
,
асп
.

ПРО ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПОСОБІВ ЗАХИСТУ ТРУДОВИХ ПРАВ ЯК ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКІВ

Пропонується

класифікація

захисту

трудових

прав
,
визначаються

способи

захисту

трудових

прав

і

самозахисту

пра
-
цівників

як

основи

соціального

захисту

працівників
,
обґрунтовується

необхідність

законодавчого

врегулювання

способів

захисту

та

самозахисту

працівників

у

трудових

правовідносинах
.

The classification of protection of labour rights of workers is proposed, the ways of protection of labour rights and self-protection of
workers as the basis for social protection of workers are determined, the necessity of legislative regulation of the ways of protection and
self-protection of workers in legal labour relations are grounded.
Соціальний захист працівників у
трудових правовідносинах на сучасному етапі
розвитку держави, у
ринко
- вих умовах набуває
все більшої
актуальності
й проблематичності, тому питання соціального захисту необхідно передбачити в
новому трудовому кодексі
Правове регулювання способів, форм захисту трудових прав
є
основою для визначення в
подальшому способів соціального захисту працівників у
трудових відносинах
Д
О
Карпенко наголошує, що особливістю сучасного розвитку
України
і
зокрема захисту трудових прав працівників 1996 р, норми якої
вперше визнано нормами прямої
дії
й гарантують громадянам звернення безпосередньо до суду для захисту конституційних права також до
Уповноваженого
Верховної
Ради
України з
прав людини
і
до міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких
є
Україна
(
ст
. 55
Конституції
України
). Захисту стосується
і
захисту трудових прав працівників
Особливості
захисту трудових прав працівників як складового методу трудового права полягають утому, що в
них
є
можливість вибору звертатися за захистом своїх прав до суду чи до місцевого органу, що діє
безпосередньо на підприємстві, тобто в
комісію з
трудових спорів
[11, с. 27–28]. Виходячи з
вищезазначеного
, можна класифікувати захист трудових прав за суб

єктами здійснення діяльності щодо захисту
Захист прав, свобод та охоронюваних законом
інте
- ресів
– це така форма забезпечення
їх
, яка відображає
дію даного механізму, спрямовану на припинення порушень прав, свобод та охоронюваних законом
інтере
- сів громадянина ліквідацію будь- яких перешкод, що виникають при
їх здійсненні відновлення порушених прав, свобод та охоронюваних законом
інтересів
; притягнення особи, винної
у скоєнні
правопорушення
, до відповідальності [1]. Під захистом слід розуміти передбачені
законом вид
і
міру можливого або обов

язкового впливу на суспільні
відносини
, які
зазнали протиправного впливу, з
метою поновлення порушеного чи невизнаного права
Визна
- чення цієї
поведінки через право (можливість) або через обов

язок залежить від суб

єкта здійснення діяльності стосовно захисту, а
також волевиявлення учасника трудових правовідносин, право якого зазнало несприятливого впливу
Під порушеннями слід розуміти такий стан трудових прав, за якого вони зазнали протиправного впливу збоку роботодавця, унаслідок чого суб

єктивне право працівника зазнало зменшення або ліквідації
як такого
Порушення права пов

язано з
позбавленням працівника можливості
здійснити
, реалізувати своє
право повністю або частково
Відповідно до
Постанови
Пленуму
Верхо
- вного
Суду від 31 березня 1995 року 4 за наявності
порушення прав працівника у
сфері
трудових відносин
(
незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у
небез
- печних для життя
і
здоров 'я умовах тощо, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв '
язків чи вимагає
від нього додаткових зусиль для організації
свого життя, обов '
язок з
відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності
чи галузевої
належності
[2]. Невизнання права працівника – це дії
роботодавця
, спрямовані
на заперечення в
цілому або в
певній частині
суб

єктивного права працівника, унаслідок якого останній позбавлений можливості
реалізувати своє
право
На підставі
викладеного можна зробити висновок захист трудових прав
є
невід

ємною складовою методу трудового права, складовою механізму правового регулювання суспільно- трудових відносин, оскільки в
методі
трудового права розкривається механізм регулювання тих суспільних відносин, що визначені
предметом трудового права [11, с. 25]. Класифікувати захист працівника в
трудових відносинах можна залежно від способів захисту, за суб

єктами здійснення діяльності
щодо захисту, за функціями в
правовому регулюванні, залежно від диференціації правового регулювання праці, за стадіями розвитку трудових правовідносин або етапами реалізації
тру
- дових прав
і
обов

язків
Види захисту можна розглядати як залежно від способів іформ, так
і
за суб

єктами здійснення такої
діяльності
©
Т
.
Л
.
Постригань
,2005


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал