Розділ Загальні положення



Pdf просмотр
Сторінка6/7
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.71 Mb.
1   2   3   4   5   6   7
«Положенням про щорічну рейтингову оцінку науково-
педагогічних працівників».

Розділ 15
Навчально-методичне забезпечення освітнього процесу
15.1 Навчально-методичний комплекс дисципліни
Планування та організація освітнього процесу з навчальної дисципліни передбачає наявність навчально-методичного забезпечення з кожної форми організації навчання: навчальні заняття (лекції, лабораторні, практичні, семінарські, консультації), самостійна робота, практична підготовка, контрольні заходи. Перелік необхідної документації для організації процесу навчання визначається Навчально-методичним комплексом (НМК)
дисципліни.
За зміст кожного із документів НМК відповідає кафедра, яка забезпечує процес навчання з дисципліни. Крім документів, визначених НМК дисципліни, науково-педагогічні працівники складають графіки виконання студентами індивідуальних завдань; графіки проведення консультацій та контрольних заходів тощо. Перелік додаткової документації і вимоги до її форми і змісту визначаються рішенням кафедри.
Складові НМК дисципліни:

навчальна та робоча програми дисципліни;

підручник, навчальний посібник;

конспект лекцій;

методичні вказівки до лабораторних, практичних, семінарських занять;

методичні вказівки для студентів заочної форми навчання;

методичні вказівки до самостійної роботи студентів;

методичні вказівки до індивідуальної роботи;

комплекти контрольних питань (тестових завдань) для поточного, модульного, ректорського та підсумкового контролів.
Навчальні та робочі програми дисципліни
Основними документами з організації освітнього процесу з дисципліни
є навчальна та робоча програми, які визначають зміст кожної навчальної дисципліни, його обсяг та розподіл за формами організації навчання.
Навчальні та робочі програми навчальної дисциплін розробляють кафедри, за якими ці дисципліни закріплені наказом ректора та робочим навчальним планом.

49
Навчальна програма дисципліни є нормативним документом університету, її розробляє науково-педагогічний працівник відповідної кафедри та подає до розгляду на засідання кафедри, потім – Вченої ради факультету та затверджується проректором з науково-педагогічної роботи.
Зміни до навчальної програми можуть вноситись тільки на підставі рішення кафедри та з погодження декана факультету.
Робоча програма навчальної дисципліни є нормативним документом факультету. Її змістову і організаційну основу визначають навчальна програма дисципліни і робочий навчальний план спеціальності.
Робоча програма навчальної дисципліни складається провідними науково-педагогічними працівниками кафедр на весь період вивчення навчальної дисципліни, погоджується з випусковою кафедрою (гриф погодження у кінці програми), розглядається на засіданні кафедри, Вченої ради факультету, затверджується деканом факультету.
Зміни до робочої навчальної програми можуть вноситись тільки на підставі рішення кафедри та з погодження декана факультету.
Робоча програма дисципліни дійсна на термін дії навчальної програми і щорічно корегується з врахуванням останніх досягнень науки і техніки відповідної галузі знань та змін у робочому навчальному плані.
Робоча програма дисципліни щорічно (до 1 вересня поточного навчального року) обов’язково розглядається на засіданні кафедри та перезатверджується при умові відсутності у ній змін, про що засвідчується у кінці програми протокольно.
Основними книгами для навчальної діяльності здобувачів вищої освіти
є підручники та навчальні посібники.
Підручник – навчальне видання, що містить систематизоване викладення навчальної дисципліни, відповідає програмі дисципліни та офіційно затверджене як такий вид видання.
Навчальний посібник – навчальне видання, що частково або повністю замінює або доповнює підручник та офіційно затверджене як такий вид видання.
При створенні підручників та навчальних посібників науково- педагогічні працівники повинні дотримуватися таких вимог:

відповідність навчальних видань освітній програмі, навчальним планам і програмам дисциплін;

високий науково-теоретичний рівень, послідовність викладу матеріалу, логічність, аргументованість;

доступна форма викладу навчального матеріалу з прослідковуванням міжпредметних зв’язків;

зв’язок з практичними завданнями та з набуттям необхідних компетентностей;

дотримання вимог щодо структури рукопису (зміст, вступ, основний текст, питання, тести та ін.);

відповідність обсягу підручника кількості годин, яка відводиться на вивчення дисципліни за навчальним планом.

50
Конспект лекцій з навчальної дисципліни повинен відповідати робочій програмі дисципліни і мати такі складові: титульна сторінка, зміст, вступ, назва теми лекції, план теми, текст лекції, література. Кількість тем та
їх назва повинні співпадати з переліком тем у робочій програмі.
Обов’язковою є нумерація сторінок та посилання на них у змісті.
Лекція повинна відповідати таким вимогам, як: науковість, аргументованість, логічність, системність викладу, охоплювати основні положення, питання курсу, не загромаджуючи надмірною деталізацією.
Факти, методи, схеми, рисунки, подані лектором у конспекті (тексті), повинні слугувати засобом для розкриття теми. Лекція повинна ознайомити студента з основними напрямками розвитку науки та методами вирішення головних сучасних наукових проблем у певній галузі знань, а також повинна пов’язувати теоретичні положення науки з практикою і слугувати засобом виховання студентів.
Методичні вказівки до лабораторних, практичних, семінарських
занять. Перелік тем і зміст занять визначаються робочою програмою навчальної дисципліни.
У методичних вказівках до лабораторних занять повинен міститися: перелік тем лабораторних робіт, план заняття до кожної теми; правила організації робочого місця студента; правила техніки безпеки, санітарії та гігієни; рекомендації для виконання завдань (заходів), які дозволять перевірити рівень засвоєння теоретичного матеріалу та вміння застосовувати знання на практиці, навчитися користуватися певним обладнанням чи обчислювальною технікою, поставити експеримент; а також рекомендації щодо оформлення звіту з виконаної роботи та вимоги до захисту його перед викладачем та питання для самоперевірки, рекомендовану літературу до кожної теми.
У методичних вказівках до практичних занять необхідно висвітлити тематику і плани проведення практичних занять, питання для самоперевірки, задачі та приклади розв’язування типових задач (завдань), вправи, тести тощо з переліком рекомендованої літератури до кожної теми.
Методичні вказівки до семінарських занять повинні містити перелік тем і планів семінарських занять, питання для самоперевірки, а також теми виступів, есе, рефератів, ситуаційних задач для оцінки знань студентів, активності у дискусії, вмінь формулювати і відстоювати свою позицію.
Методичні вказівки для студентів заочної форми навчання з конкретної навчальної дисципліни повинні відповідати робочій програмі дисципліни і мати такі складові: титульна сторінка, вступ, назва теми, план теми, питання для самоперевірки, завдання (вправи, задачі, тести тощо), алгоритм виконання завдань, вимоги до оформлення контрольної роботи, критерії оцінювання, література.
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів. Зміст, обсяг, вид самостійної роботи здобувача вищої освіти визначається робочою програмою навчальної дисципліни.

51
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи студента повинні містити тематичне планування самостійної роботи, а також перелік завдань, які дозволять закріпити теоретичний матеріал; задачі, вправи, ситуаційні завдання, тестові завдання з ключем до них тощо. Для кожного питання необхідно вказати перелік літературних джерел, де студент зміг би знайти вичерпну інформацію.
Питання (завдання), які виносяться на самостійне опрацювання, повинні доповнювати, поглиблювати теоретичний матеріал, розвивати практичні вміння, сприяти закріпленню набутих компетентностей.
Методичні вказівки до виконання індивідуальних завдань – це рекомендації щодо виконання здобувачами вищої освіти розрахункових, графічних, розрахунково-графічних, курсових робіт (проектів) і дипломних робіт (проектів). Ці види робіт визначаються робочою програмою навчальної дисципліни і робочим навчальним планом.
Індивідуальні завдання навчально-дослідницького, творчого чи проектно-конструкторського характеру виконуються самостійно здобувачами вищої освіти під керівництвом викладача і мають на меті не лише поглиблення, узагальнення, закріплення знань, а й застосування їх при вирішенні конкретного фахового завдання, вироблення вміння самостійно працювати з літературою, лабораторним обладнанням тощо, використовуючи сучасні інформаційні засоби та технології.
Тематика індивідуальних завдань повинна бути актуальною і тісно пов’язаною із вирішенням практичних фахових завдань. Методичні вказівки до виконання індивідуальних завдань повинні складатися із вступу, запропонованих тем, вимог до оформлення індивідуальних робіт, їх захисту, критерії оцінювання, списку літератури тощо.
Комплекти контрольних питань (тестових завдань) для поточного, модульного, ректорського та для підсумкового контролів (питання для заліку, екзаменаційні білети) повинні не лише визначати рівень засвоєння здобувачами вищої освіти теоретичних знань і умінь, а також їх здатність самостійно здобувати, аналізувати, систематизувати і творчо застосовувати отриману інформацію; приймати рішення й аргументувати свою думку, брати на себе відповідальність за прийняття рішення, працювати в команді, враховувати точку зору інших людей, толерантно ставитися до їх думок та ін.
Питання для підсумкового контролю (екзамену) повинні повністю охоплювати робочу програму навчальної дисципліни, вивченої за семестр, навчальний рік.
Екзаменаційні білети кожного навчального року повинні обов’язково затверджуватись кафедрою, у разі відсутності змін у робочій програмі навчальної дисципліни перезатверджуватись на засіданні кафедри.
15.2 Електронні освітні ресурси (ЕОР)
Електронній освітній ресурсце систематизоване повне зібрання
інформації і засобів навчально-методичного характеру, необхідних для засвоєння навчальної дисципліни, яке доступне через Інтернет.

52
Метою створення ЕОР є модернізація освіти, змістове наповнення освітнього простору, забезпечення рівного доступу учасників освітньо- виховного процесу до якісних наукових, навчально- методичних матеріалів незалежно від місця їх проживання та форми навчання, створених на основі
інформаційно-комунікаційних технологій.
Під електронним освітнім ресурсом (ЕОР) розуміють навчальні, наукові, інформаційні, довідкові матеріали та засоби, розроблені в електронній формі та представлені на носіях будь-якого типу або розміщені у комп’ютерних мережах, які відтворюються за допомогою електронних цифрових технічних засобів і необхідні для ефективної організації навчально-виховного процесу в частині, що стосується його наповнення якісними навчально-методичними матеріалами.
ЕОР є складовою частиною освітнього процесу. Його призначення: забезпечити цілісний, ефективний освітній процес з певної навчальної дисципліни в єдності цілей навчання, змісту, дидактичного процесу й організаційних форм навчання і вважається одним з головних елементів
інформаційно-освітнього середовища.
15.2.1 Основні види ЕОР:
За формою та змістом:

електронний документ – документ, інформація в якому подана у формі електронних даних і для використання якого потрібні технічні засоби;

електронне видання – електронний документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, має вихідні дані і призначений для розповсюдження у незмінному вигляді;

електронний аналог друкованого видання – електронне видання, що в основному відтворює відповідне друковане видання, зберігаючи розташування на сторінці тексту, ілюстрацій, посилань, приміток тощо;

електронні дидактичні демонстраційні матеріали – електронні матеріали (презентації, схеми, відео- й аудіозаписи тощо), призначені для супроводу навчально-виховного процесу;

інформаційна система – організаційно впорядкована сукупність документів (масивів документів) та інформаційних технологій, в тому числі з використанням технічних засобів, що реалізують інформаційні процеси і призначені для зберігання, оброблення, пошуку, розповсюдження, передачі та надання інформації;

депозитарій електронних ресурсів – інформаційна система, що забезпечує зосередження в одному місці сучасних ЕОР з можливістю надання доступу до них через технічні засоби, у тому числі в інформаційних мережах (як локальних, так і глобальних);

комп’ютерний тест – стандартизовані завдання, представлені в електронній формі, призначені для вхідного, поточного і підсумкового контролю рівня навчальних досягнень, а також самоконтролю та/або такі, що забезпечують вимірювання психофізіологічних і особистісних характеристик випробовуваного, оброблення результатів яких здійснюється за допомогою відповідних програм;

53

електронний
словник
– електронне довідкове видання упорядкованого переліку мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, імен, знаків), доповнених відповідними довідковими даними;

електронний довідник – електронне довідкове видання прикладного характеру, в якому назви статей розташовані за абеткою або в систематичному порядку;

електронна бібліотека цифрових об’єктів – набір ЕОР різних форматів, в якому передбачено можливості для їх автоматизованого створення, пошуку і використання;

електронний навчальний посібник – навчальне електронне видання, використання якого доповнює або частково замінює підручник;

електронний підручник – електронне навчальне видання з систематизованим викладом дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навчальній програмі;

електронні методичні матеріали – електронне навчальне або виробничо-практичне видання роз’яснень з певної теми, розділу або питання навчальної дисципліни з викладом методики виконання окремих завдань, певного виду робіт;

курс дистанційного навчання – дидактична інформаційна система, яка є достатньою для навчання окремим навчальним дисциплінам за допомогою опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та
інформаційно-комунікаційних технологій;

електронний лабораторний практикум – інформаційна система, що є
інтерактивною демонстраційною моделлю природних і штучних об’єктів, процесів та їх властивостей із застосуванням засобів комп’ютерної візуалізації;

електронний навчально-методичний комплекс (ЕНМК) це цілісний блок навчально-методичного забезпечення, що складається з електронних ресурсів різних типів, створений для організації індивідуальної самостійної роботи студента з навчальної дисципліни в межах освітнього середовища
Університету.
За наявністю друкованого еквіваленту:

електронний аналог друкованого навчального видання – це електронний засіб навчання, що відтворює відповідне друковане видання
(розташування тексту на сторінках, ілюстрації, посилання, примітки тощо);

самостійне електронне навчальне видання – це таке видання, що не має друкованих аналогів.
За типом основної інформації:

текстовий (символьний) ЕОР – електронне видання, що містить переважно текстову інформацію, представлену у формі, що допускає посимвольне оброблення;

образотворчий ЕОР – електронне видання, що містить переважно електронні зразки об’єктів, що розглядаються як цілісні графічні сутності,

54 представлені у формі, що допускає перегляд і друковане відтворення, але не допускає посимвольного оброблення. До образотворчих видань відносяться тексти у форматах, що не допускають посимвольного оброблення;

звуковий ЕОР електронне видання, що містить цифрове представлення звукової інформації у формі, що допускає її прослуховування, але не призначеної для друкованого відтворення;

програмний продукт – програмне забезпечення і відповідна документація, призначені для постачання користувачу;

мультимедійний ЕОР – електронне видання, в якому інформація різної природи присутня рівноправно і взаємопов’язано для вирішення розробником певних завдань, причому цей взаємозв’язок забезпечений відповідними програмними засобами (мультимедіа – спільне використання декількох медіа-ресурсів).
За технологією розповсюдження і використання:

локальний електронний ресурс – призначений для локального використання, що випускається у вигляді певної кількості ідентичних екземплярів (тиражу) на відповідних носіях;

мережевий
електронний
ресурс
– доступний потенційно необмеженому колу користувачів через засоби
інформаційно- комунікаційного зв’язку, у тому числі – Інтернет.
За характером взаємодії користувача і електронного ресурсу:

детермінований електронний освітній ресурс – параметри, зміст і спосіб взаємодії з яким визначені видавцем і не можуть бути змінені користувачем;

недетермінований (інтерактивний) електронний освітній ресурс – параметри, зміст і спосіб взаємодії з яким безпосередньо чи опосередковано встановлюються користувачем відповідно до його інтересів, мети, рівня підготовки тощо, на основі інформації та за допомогою алгоритмів, визначених видавцем.
ЕОР розміщуються в інформаційних середовищах (ІС) університету, організованих на основі використання системи Moodle. У модульному середовищі освітнього процесу (МСОП) КНУТД в електронному вигляді поданий навчально-методичний комплекс дисципліни, тобто освітні ресурси: робоча програма навчальної дисципліни, конспект лекцій, методичні вказівки до виконання лабораторних робіт, для проведення практичних, семінарських занять, методичні вказівки для виконання самостійної роботи студентів та комплекти питань для поточного, модульного та підсумкового контролів тощо.
За допомогою модульного середовища освітнього процесу студент може дистанційно, через Інтернет, ознайомитися з навчальним матеріалом, представленим у вигляді різнотипних інформаційних ресурсів (текст, відео, анімація, презентація, електронний посібник), виконати завдання та відправити його на перевірку, пройти електронне тестування. Викладач має можливість самостійно створювати ЕОР і проводити навчання на відстані, надсилати повідомлення студентам, розподіляти, збирати та перевіряти

55 завдання, вести електронні журнали обліку оцінок та відвідування, налаштовувати різноманітні ресурси курсу.
15.3 Модульне середовище освітнього процесу (МСОП)
15.3.1 Мета і принципи роботи МСОП
МСОП це веб-сервіс, який дає змогу авторизованим користувачам університету публікувати, зберігати у систематизованому вигляді, шукати і використовувати ЕОР навчальних дисциплін Університету.
Веб-сервіс – це програмно-апаратна система, доступна за допомогою мережі і використовує стандартизовану систему XML-повідомлень.
Модульне середовище освітнього процесу (МСОП) створено в
Університеті згідно з наказом ректора КНУТД від 07.02.2012 р. № 41.
Головна мета створення і функціонування МСОП – це підвищення якості освітнього процесу здобувачів вищої освіти за різними формами навчання (денної, заочної, заочно-дистанційної) шляхом забезпечення доступу учасників освітнього процесу до якісних ЕОР з навчальних дисциплін Університету.
Основні принципи побудови і використання МСОП:

розробка ЕОР навчальної дисципліни повинна здійснюватися з дотриманням загальних принципів організації освітнього процесу в
Університеті, базуватися на новітніх технологіях навчання та різних педагогічних сценаріях враховуючи особливості здобуття освіти за різними формами навчання;

програмне забезпечення, яке використовується для створення і функціонування МСОП має бути ліцензованим, включаючи програмні продукти з відкритими кодами;

спеціалізоване програмне забезпечення МСОП має забезпечувати розроблення, збереження і надання доступу до ЕОР відповідно до міжнародних стандартів (SCORM-2004 та/або LOMSCORM);

доступ студентів, науково-педагогічних і наукових працівників до
ЕОР МСОП має забезпечуватись системою аутентифікації і авторизації доступу, побудованого на технологіях єдиного авторизованого веб-доступу кожного користувача.
15.3.2 Організація створення і використання МСОП
Основним підрозділом, що забезпечує створення і функціонування
МСОП є Центр дистанційної освіти Інституту сучасних технологій навчання
(далі – ЦДО ІСТН).
ЦДО ІСТН забезпечує:

координування діяльності тих підрозділів КНУТД, які беруть участь у створенні ЕОР навчальних дисциплін;

консультування науково-педагогічних, наукових, інженерних кадрів підрозділів КНУТД щодо розроблення і сертифікації ЕОР;

формування МСОП – розроблення/адаптування всіх необхідних програмних елементів;

розроблення
і реалізацію механізму
(організаційного
і технологічного) дублювання ЕОР, які розміщені у МСОП;

технічну експертизу при сертифікації ЕОР навчальних дисциплін;

56

проведення семінарів, тренінгів та поточних консультацій по роботі в МСОП.
Навчально-методичний центр управління підготовкою фахівців здійснює контроль за якістю та повнотою змістовного наповнення ЕОР кожної дисципліни, належним використанням цих ресурсів в освітньому процесі.
Навчально-методичний центр управління підготовкою фахівців:

перевіряє якість і повноту змістовного наповнення ЕОР;

розробляє і впроваджує критерії і методики оцінки якості освітнього процесу з використанням ЕОР.
Навчально-методичний центр управління підготовкою фахівців забезпечує:

розроблення механізмів (організаційних, фінансових) заохочення
НПП щодо їх участі у розробленні і використанні ЕОР:

урахування участі науково-педагогічних працівників у створенні
ЕОР при підведенні щорічних підсумків роботи (відповідні бали рейтингу), укладанні контрактів, конкурсному відборі тощо;
Інститут післядипломної освіти КНУТД забезпечує навчання науково- педагогічних працівників та допоміжного персоналу за програмами підвищення кваліфікації «Комп’ютер для початківців», «Створення і використання ЕОР навчальної дисципліни» та інші.
Інститути, факультети, кафедри КНУТД забезпечують:

персональний доступ користувачів до МСОП;

якісне та повне наповнення ЕОР кожної дисципліни відповідно до наказу про закріплення навчальних дисциплін за кафедрами;

поточні консультації користувачів щодо роботи в МСОП;

розроблення і дотримання щорічного графіка навчання своїх працівників в ІПО за програмою «Створення і використання ЕОР навчальної дисципліни»;
Технічна підтримка та функціонування МСОП (після його створення) забезпечується відділом навчально-технічних засобів та комп’ютерних мереж у супроводі центру дистанційної освіти.
15.3.3

Технологічне забезпечення банку даних МСОП
Для створення МСОП використовуються програмні продукти як з відкритими, так і закритими кодами:

серверна операційна система: FreeBSD;

веб-сервери: Apache; Nginx;

системи управління базами даних MySQL;

системи управління користувачами LDAP;

системи управління контентом Content Mangement;

платформа підтримки e-learning Moodle.
Для виконання завдань, які стоять перед розробниками МСОП, можуть бути використані, адаптовані, розроблені інші програмні продукти або окремі елементи.

57
Розроблення ЕОР відбувається у різних програмних продуктах, після чого здійснюється публікування (конвертування) майже всіх ЕОР в платформу Moodle.
Захист ЕОР здійснюється програмними продуктами Firewall, антивірусними серверними програмами, штатними засобами UNIX–
операційних систем та спеціалізованим прикладним серверним програмним забезпеченням.
Для збереження ЕОР в автоматичному режимі виконується багаторівневе архівування (дублювання) всієї інформації з обраною періодичністю (1 раз на тиждень) і вибором засобів збереження архівів.
Доступ до ЕОР авторизований, який передбачає процедуру ручної реєстрації (аутентифікації).
Рівні доступу до ЕОР визначаються ролями користувачів у освітньому процесі: адміністрація університету, відповідальні особи, викладачі, студенти тощо.
Градації авторизованого доступу до ЕОР визначаються тими операціями, які авторизовані користувачі здійснюватимуть з інформацією: читання, редагування, видалення, публікування тощо.
Доступ до ЕОР здійснюється за допомогою стандартного Інтернет- браузера (наприклад, Google Chrome).


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал