Розділ Загальні положення




Сторінка4/7
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.71 Mb.
1   2   3   4   5   6   7
Семінарське заняття – основний вид навчального заняття, на якому викладач організовує проведення дискусії, обговорення рефератів (есе), виступів, підготовлених студентами за попередньо визначеною тематикою
(проблемою), з метою формування умінь у здобувачів вищої освіти

30 систематизувати вивчений навчальний матеріал, формувати і відстоювати свою позицію, робити висновки.
Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.
Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою.
На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені здобувачами вищої освіти реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо.
Поточні оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у журнал обліку роботи викладача. Отримані здобувачами вищої освіти оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні модульної та підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.
Індивідуальне заняття – вид навчального заняття, що проводиться викладачем з окремими студентами, які навчаються за індивідуальним навчальним планом або виявили особливі здібності, схильні до наукової роботи, або недостатньо опанували навчальний матеріал з дисципліни у силу певних причин.
Індивідуальне заняття із здобувачами вищої освіти проводяться з метою підготовки їх до науково-дослідної роботи, розкриття здібностей і талантів, індивідуального творчого потенціалу, а також підвищення рівня їх підготовки з конкретної навчальної дисципліни.
Індивідуальні заняття організовуються в позааудиторний час за окремим графіком, який складений кафедрою з урахуванням індивідуального навчального плану студента.
Консультація – вид навчального заняття, на якому здобувачі вищої освіти безпосередньо спілкуються з викладачем, отримуючи відповіді на конкретні питання або пояснення окремих теоретичних положень чи їх практичного використання.
Мета консультації – надання здобувачам вищої освіти допомоги в організації самостійного опанування ними навчального матеріалу, поглиблення теоретичних знань і практичних умінь.
Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи здобувачів вищої освіти, залежно від того, чи викладач консультує їх з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. Консультація для академічної групи проводиться під час підготовки до екзаменів.
Консультації з навчальних дисциплін проводяться протягом семестру за встановленим кафедрою розкладом із розрахунку часу, відведеного з конкретної дисципліни робочим навчальним планом.
11.2 Самостійна робота студента (СРС)
СРС – це форма організації освітнього процесу, коли здобувачі вищої освіти самостійно засвоюють навчальний матеріал у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

31
Самостійна робота може виконуватись студентами у навчальних кабінетах, комп’ютерних класах, в бібліотеці, вдома, в гуртожитку тощо.
Навчальний час, відведений для самостійної роботи здобувача вищої освіти, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше 2/3 та не більше 3/4 обсягу навчального часу здобувача вищої освіти, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.
Зміст, обсяг та види самостійної роботи з навчальної дисципліни визначаються робочою навчальною програмою дисципліни.
Навчальний матеріал, передбачений робочою навчальною програмою дисципліни для засвоєння здобувачем вищої освіти в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовується при проведенні навчальних занять.
Самостійна робота включає опрацювання лекційного матеріалу, підготовку до практичного, семінарського заняття, до захисту лабораторної роботи, підготовку до контрольних заходів, індивідуальних завдань тощо.
Самостійна робота може виконуватись здобувачами вищої освіти як без участі викладача, так і під його керівництвом.
Індивідуальні завдання – це самостійна робота здобувача вищої освіти, яка може виконуватися повністю самостійно так і під керівництвом викладача з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, набутих умінь і досвіду комплексного використання знань при розробці і проектуванні як окремих завдань, так і технічних об’єктів. Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома здобувачами вищої освіти. До індивідуальних завдань відноситься виконання розрахункових, графічних, курсових і дипломних робіт (проектів).
Організація самостійної роботи здобувачів вищої освіти регламентується «Положенням про організацію та навчально-методичне
забезпечення самостійної роботи студентів КНУТД».
11.3 Практична підготовка
Практична підготовка здобувачів вищої освіти є обов’язковим компонентом освітньої програми для здобуття певного ступеня вищої освіти
і має на меті формування професійної компетенції майбутніх фахівців, набуття професійних навичок та вмінь та забезпечення їх розвитку та вдосконалення.
Вирішення завдання підготовки висококваліфікованих фахівців вимагає оволодіння студентами сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування у них, на базі одержаних у вищому навчальному закладі знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.
Практична підготовка здобувачів вищої освіти, які навчаються в
КНУТД, здійснюється шляхом проходження ними практики на підприємствах, в установах та організаціях згідно з укладеними договорами

32 або у структурних підрозділах КНУТД, що забезпечують практичну підготовку.
Практична підготовка проводиться під організаційно-методичним керівництвом науково-педагогічного працівника університету, який приймає безпосередню участь в освітньому процесі підготовки фахівців та спеціаліста відповідного фаху.
Перелік усіх видів практик для кожної спеціальності, їх форми, тривалість і терміни проведення визначаються навчальним планом.
Зміст і послідовність практики регламентується наскрізною програмою, яка розробляється відповідною кафедрою і затверджується проректором з науково-педагогічної роботи.
Організація практичної підготовки регламентується «Положенням про
організацію та проведення практики студентів КНУТД».
11.4 Контрольні заходи
Контрольні заходи – це форма організації освітнього процесу, що визначає відповідність рівня набутих здобувачами вищої освіти знань, умінь та компетентностей вимогам нормативних документів вищої освіти.
Основними видами контрольних заходів в університеті є:

вхідний (попередній) контроль;

поточний (тематичний) контроль;

модульний контроль;

рубіжний контроль;

підсумковий (семестровий контроль, підсумкова атестація).
Вхідний (попередній) контроль знань і умінь здобувачів вищої освіти проводиться з метою діагностики готовності їх до сприйняття нової дисципліни або її нового розділу у перші години навчальних занять, відведених на її вивчення.
На підставі одержаних результатів розробляються заходи
індивідуальної роботи із здобувачами вищої освіти і при необхідності вносяться зміни в освітній процес.
Форми, методи і порядок проведення вхідного контролю визначаються кафедрами.
Поточний (тематичний) контроль навчальних досягнень здобувачів вищої освіти проводиться протягом семестру на всіх видах навчальних занять з метою оперативного отримання об’єктивних даних про рівень знань, умінь та практичних навичок з навчальної дисципліни.
Основними завданнями поточного контролю є: забезпечення зворотного зв’язку між здобувачами вищої освіти і викладачами, підвищення
інтересу та творчої самостійності студентів до засвоєння знань та набуття вмінь.
Форми і методи проведення поточного контролю з кожної дисципліни визначаються кафедрами та систематично розглядаються на засіданні кафедри для оперативного управління процесом навчання.

33
Результати поточного контролю виставляються в електронний журнал та в журнал обліку роботи викладача і враховуються при виставленні модульної та підсумкової оцінки.
Модульний контроль навчальних досягнень здобувачів вищої освіти проводиться після вивчення логічно завершеної частини навчального матеріалу з метою стимулювання студентів до постійної самостійної навчальної роботи та зменшення контрольних заходів у період заліково- екзаменаційної сесії.
Форми і методи проведення модульного контролю визначаються кафедрами.
Результати модульного контролю виставляються в електронний журнал та в журнал обліку роботи викладача і враховуються при виставленні модульної та підсумкової оцінки.
Результати модульного контролю з кожної дисципліни аналізуються деканатом з метою оперативного управління успішністю студентів.
Рубіжний контроль підсумовує результати поточного та модульного контролів, можливих поточних перездач, проводиться з метою реалізації безсесійної накопичувальної технології оцінювання навчальних досягнень студентів з окремої дисципліни.
Підсумковий контроль є семестровим проводиться у формах семестрового екзамену або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного робочою навчальною програмою дисципліни і в терміни, встановлені робочим навчальним планом та графіком освітнього процесу. За впровадження безсесійної технології оцінювання підсумковий контроль може здійснюватися без обов’язкового складання екзамену і відповідати рубіжному за умови, якщо студент набрав прохідну кількість балів (60 і більше) і не виявив бажання підвищити свою успішність шляхом складання екзамену.
Форми проведення семестрового контролю з кожної навчальної дисципліни встановлюються робочим навчальним планом, а обсяги і зміст – робочою навчальною програмою дисципліни.
Семестровий екзамен (далі екзамен) – це основна форма семестрового контролю засвоєння здобувачами вищої освіти теоретичних знань та набуття практичних умінь і навичок з окремої навчальної дисципліни.
Семестровий залік (далі залік) – це форма підсумкового контролю, яка передбачає оцінювання засвоєння студентами навчального матеріалу на підставі як поточного (тематичного) і модульного контролю результатів виконання ним певних видів робіт (на практичних, семінарських і лабораторних заняттях), так і результатів виконання індивідуальних завдань.
Ці результати можуть зараховуватися як підсумок поточного (тематичного) та модульного контролю (без додаткового опитування студентів) і проставляються викладачем у Відомості обліку успішності. Присутність здобувачів вищої освіти при виставленні семестрового заліку не обов’язкова.

34
Основні вимоги щодо організації та проведення контрольних заходів регламентуються «Положенням про порядок і методику рейтингового
оцінювання академічних досягнень студентів КНУТД».
Атестація – це встановлення відповідності засвоєних здобувачами вищої освіти рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів вищої освіти.
Атестація осіб, які здобувають ступінь бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об’єднань. На підставі рішення екзаменаційної комісії особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, присуджується відповідний ступінь вищої освіти та присвоюється відповідна кваліфікація.

Розділ 12
Технологія проведення контрольних заходів
12.1 Планування та проведення контрольних заходів
Контрольні заходи є однією із форм управління освітнім процесом і реалізують чотири основні функції: діагностичну, навчальну, організаційну, виховну. Контрольні заходи базуються на таких принципах діагностики засвоєння навчального матеріалу:

відповідності стандартам вищої освіти;

застосування стандартизованої та уніфікованої системи діагностики;

визначеності критеріїв оцінювання;

об’єктивності та прозорості технології контролю.
Контроль рівня засвоєння знань студентом може здійснюватися у вигляді:

тестового контролю, виконання творчих робіт;

виконання письмового контрольного завдання;

виконання письмової контрольної роботи разом із співбесідою;

захисту курсового проекту (роботи);

накопичувально (за оцінкою видів робіт змістового модуля: лабораторні, практичні роботи, семінарські заняття, колоквіуми, розрахунково-графічні роботи, дослідно-аналітичних, критично-оглядових робіт, творчі навчальні завдання тощо).
Контрольні заходи проводяться згідно з графіком освітнього процесу в терміни, встановлені робочим навчальним планом, та в обсязі навчального матеріалу, визначеного робочою навчальною програмою дисципліни.
Поточний, модульний та рубіжний контроль знань, умінь та практичних навичок здобувачів вищої освіти проводиться після вивчення логічно завершеної частини навчального матеріалу з метою стимулювання студентів до постійної самостійної навчальної роботи та зменшення контрольних заходів у період залікової та екзаменаційної сесії.
Об’єктом оцінювання є програмний матеріал навчальної дисципліни, засвоєння якого перевіряється під час поточного контролю на практичних та

35 семінарських заняттях та під час виконання лабораторних робіт, електронного тестування в модульному середовищі освітнього процесу
(МСОП).
До модульного контролю допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали індивідуальний навчальний план, тобто передбачені в конкретному змістовому модулі всі види навчальної роботи, до підсумкового контролю допускаються студенти за умови проходження усіх модульних контролів.
Оцінювання академічних досягнень здобувачів вищої освіти з навчальних дисциплін здійснюється на основі накопичення балів поточного, модульного та підсумкового контролів.
Рубіжний контроль – це підведення підсумку, підрахунок суми поточного і модульного контролю, можливих поточних перездач. Рубіжний контроль не передбачає проведення окремої контрольної роботи чи тестування.
Здобувачі вищої освіти отримують залік на останньому занятті за результатом рубіжного контролю, який, у випадку заліку, співпадає з підсумковим і складає суму набраних балів протягом семестру.
Якщо студент набрав достатню кількість балів (60 і більше) за сумою оцінок з окремих змістових модулів, він може бути звільненим від екзамену, а набраний ним сумарний бал переводиться в оцінку за національною чотирибальною шкалою та європейською шкалою ЄКТС.
Здобувачі вищої освіти, які за результатами рубіжного контролю набрали 60 і більше балів, але не погоджуються з результатом і бажають підвищити свою успішність, мають право складати екзамен.
У разі не підтвердження на екзамені оцінки рубіжного контролю викладач має право виставити студенту оцінку підсумкового
(екзаменаційного) контролю, яка є нижчою за рубіжний контроль.
Результати навчальних досягнень здобувачів вищої освіти з поточного, модульного, підсумкового (екзамен) контролів оцінюються за національною чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"), а заліків – двобальною ("зараховано", "незараховано"), а також всі види контролів оцінюються за стобальною шкалою та за шкалою ЄКТС.
Співвідношення шкал оцінювання
Сума балів за всі
види навчальної
діяльності
Оцінка
ЄКТС
Оцінка за національною шкалою
для екзамену, курсового проекту
(роботи), практики
для заліку
90 – 100
А
відмінно зараховано
82-89
В
добре
74-81
С
64-73
D
задовільно
60-63
Е
35-59
FX
незадовільно з можливістю повторного складання не зараховано з можливістю повторного складання
0-34
F
незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

36
На виконання індивідуального науково-дослідного завдання (курсовий проект/робота) відводиться окремий змістовий модуль і оцінюється за 100- бальною шкалою, національною та за шкалою ЄКТС. Термін захисту курсової роботи обмежуються заліковою сесією, тобто останнім днем теоретичного навчання. В окремих випадках (складні технічні фахові проекти) деканат може продовжити термін захисту до початку екзаменаційної сесії.
Здобувачі вищої освіти, які за результатами семестрового контролю мають академзаборгованість з однієї або двох дисциплін, повинні її ліквідувати до початку наступного семестру. За поданням декана цей термін, як виняток, може бути продовжений ректором Університету.
Повторне складання екзамену здійснюється відповідно до графіка ліквідації заборгованості, як правило, викладачеві, що проводив екзамен перший раз. При повторному отриманні незадовільної оцінки наступний екзамен приймає комісія, яка створюється деканом факультету.
Перескладання екзамену з навчальної дисципліни з метою підвищення оцінки допускається, як виняток, за заявою студента на ім’я ректора
Університету за погодженням декана факультету, завідувача кафедри, підтримане студентським самоврядуванням.
Екзаменаційні білети, тести для проведення екзаменів повинні повністю охоплювати робочу навчальну програму дисципліни, вивчену в даному семестрі, навчальному році.
Екзаменаційні білети, тести для проведення екзаменів повинні кожного навчального року затверджуватись кафедрою, якщо у робочій навчальній програмі дисципліни наявні зміни, та перезатверджуватися при умові відсутності змін у програмі.
Планування та проведення контрольних заходів здобувачів вищої освіти регламентується «Положенням про порядок і методику
рейтингового оцінювання академічних досягнень студентів КНУТД».
12.2 Проведення атестації здобувачів вищої освіти
Атестація здобувачів вищої освіти – це встановлення відповідності засвоєних здобувачами вищої освіти рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів вищої освіти і регламентується
«Положення
про
порядок
створення
та
організації
роботи
екзаменаційної комісії».
Атестація осіб, що здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра, магістра здійснюється Екзаменаційною комісією (ЕК) у формі захисту дипломної роботи (проекту), або складання комплексного екзамену з фаху, що визначається освітньою програмою. Вимоги до дипломних проектів
(робіт) визначаються «Положенням про дипломну роботу (проект)
магістра».
Екзаменаційна комісія створюється щорічно для кожної спеціальності і діє як єдина для всіх форм навчання протягом календарного року.
Голова комісії затверджується наказом ректора за поданням випускової кафедри. До складу комісії можуть входити: ректор або проректори

37
Університету, декан (заступник декана) факультету, завідувач кафедри, професори, доценти випускової кафедри, фахівці з виробництва та науково- дослідних інститутів. Персональний склад ЕК затверджується наказом ректора за місяць до початку атестації здобувачів вищої освіти.
Робота ЕК проводиться у терміни, визначені графіком освітнього процесу. Розклад засідань ЕК, узгоджений з її головою, затверджується ректором (проректором) Університету за поданням декана факультету і доводиться до загального відома не пізніше, як за місяць до початку роботи.
До складання комплексного екзамену з фаху або захисту дипломної роботи (проекту) допускаються здобувачі вищої освіти, які повністю виконали всі вимоги навчального плану. Списки студентів, допущених до складання екзамену з фаху або захисту дипломної роботи (проекту), подаються в ЕК деканом факультету до початку її роботи.
Студенту, який не склав комплексний екзамен з фаху або не захистив дипломну роботу (проект) з поважної, документально підтвердженої причини, може продовжуватись строк навчання, але не більше ніж на один семестр.
Студент, який при складанні екзамену з фаху або при захисті дипломного роботи (проекту) отримав незадовільну оцінку, не з’явився на їх проведення без поважної причини, відраховується з університету з правом повторного захисту (складання екзамену) протягом трьох років.
Атестація осіб, які здобувають ступінь доктора філософії здійснюється постійно діючою або разовою спеціалізованою вченою радою університету чи наукової установи, акредитованою Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти на підставі публічного захисту наукових досягнень у формі дисертації. Здобувач ступеня доктора філософії має право на вибір спеціалізованої вченої ради.
Атестація осіб, які здобувають ступінь доктора наук, здійснюється постійно діючою спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу чи наукової установи, акредитованою Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, на підставі публічного захисту наукових досягнень у вигляді дисертації або опублікованої монографії, або сукупності статей, опублікованих у вітчизняних та/або міжнародних рецензованих фахових виданнях, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Атестація здійснюється відкрито і гласно. Здобувачі вищої освіти та
інші особи, присутні на атестації, у тому числі під час захисту дисертації, можуть вільно здійснювати аудіо- та/або відеофіксацію процесу атестації.
Особам, які успішно виконали відповідну освітню (наукову) програму та пройшли атестацію, видаються документи про вищу освіту (науковий ступінь) для кожного ступеня вищої освіти:

диплом молодшого бакалавра;

диплом бакалавра;

диплом магістра;

диплом доктора філософії;

38

диплом доктора наук.
Документ про вищу освіту державного зразка видається тільки за акредитованою освітньою програмою. За неакредитованою освітньою програмою Університет має право виготовляти і видавати власні документи про вищу освіту у порядку та за зразком, визначеними Вченою радою
У разі здобуття особою вищої освіти за узгодженими між
Університетом та іншими вищими навчальними закладами, у тому числі
іноземними, освітніми програмами Університет має право виготовляти і видавати спільні дипломи за зразком, визначеним спільним рішенням Вчених рад. У разі здобуття особою вищої освіти за двома спеціальностями
(спеціалізаціями) одночасно Університет має право виготовляти та видавати подвійний диплом за зразком, визначеним Вченою радою.
Невід’ємною частиною диплома бакалавра, магістра, доктора філософії
є додаток до диплома державного та/або європейського зразка. Невід`ємною частиною диплома молодшого бакалавра є додаток до диплома національного зразка.
Додаток до диплома європейського зразка містить структуровану
інформацію про завершене навчання випускника, отриману ним кваліфікацію, а також відомості про національну систему вищої освіти
України, необхідні для забезпечення міжнародної зрозумілості та визнання отриманого випускником диплома про вищу освіту.

Розділ 13
Облік успішності та контроль якості результатів навчання
13.1 Електронний журнал обліку навчальної роботи студентів
13.1.1 Електронний журнал
Електронний журнал обліку навчальної роботи студентів академічної групи (далі – «Журнал») вводиться з метою здійснення моніторингу освітнього процесу та підготовки інформації для прийняття рішень щодо його вдосконалення.
Журнал є системою автоматизації управління Університетом в сфері організації освітньої діяльності та являє собою сучасну й удосконалену форму обліку навчальної діяльності здобувачів вищої освіти, яка передбачена нормативним документом – індивідуальним навчальним планом студента.
Введення Журналу спрямовано на:

забезпечення відкритості та прозорості освітнього процесу;

формування зворотного зв’язку між студентами та викладачами й адміністрацією Університету;

відображення особистісного та професійного зростання кожного студента;

забезпечення контролю за виконанням своїх обов’язків усіма сторонами освітнього процесу;

39

забезпечення об’єктивності та отримання своєчасної інформації про стан організації навчання та рівень якості підготовки фахівців як з окремих навчальних дисциплін, так і в цілому.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал