Розділ Загальні положення




Сторінка3/7
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.71 Mb.
1   2   3   4   5   6   7
7.2

Права науково-педагогічних, наукових та педагогічних
працівників Університету
Науково-педагогічні та педагогічні працівники Університету мають право на:
1)
академічну свободу, що реалізується в інтересах особи, суспільства та людства загалом;
2)
академічну мобільність для провадження професійної діяльності;
3)
захист професійної честі та гідності;
4)
участь в управлінні Університетом, зокрема обирати та бути обраним членом Конференції трудового колективу, Вченої ради
Університету чи його структурного підрозділу (факультету, інституту, коледжу);
5)
обрання методів та засобів навчання, що забезпечують високу якість навчального процесу;
6)
забезпечення створення відповідних умов праці, підвищення свого професійного рівня, організацію відпочинку та побуту, встановлених законодавством, нормативними актами
Університету, умовами
індивідуального трудового договору та колективного договору;
7)
безоплатне користування бібліотечними,
інформаційними ресурсами, послугами навчальних, наукових, спортивних, культурно-освітніх підрозділів Університету;
8)
захист права інтелектуальної власності;
9)
на підвищення кваліфікації та стажування не рідше одного разу на п’ять років;
10)
інші права, передбачені законодавством і Статутом Університету.
7.3

Обов’язки науково-педагогічних, наукових та педагогічних
працівників
Науково-педагогічні та педагогічні працівники
Університету зобов’язані:

21 1) забезпечувати викладання на високому науково-теоретичному і методичному рівні навчальних дисциплін відповідної освітньої програми за спеціальністю, провадити наукову діяльність (для НПП);
2) підвищувати свій професійний рівень, педагогічну майстерність, наукову кваліфікацію (для НПП);
3) отримуватися норм педагогічної етики, моралі, поважати гідність і права всіх учасників освітнього процесу КНУТД, прищеплювати їм любов до
України, виховувати їх у дусі українського патріотизму і поваги до
Конституції України та державних символів України;
4) розвивати самостійність, ініціативу, творчі здібності учасників освітнього процесу КНУТД;
5) дотримуватися Статуту Університету, колективного договору, законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність НПП.
Розділ 8
Стандарт вищої освіти

Стандарт вищої освіти – це сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності.
Стандарти вищої освіти розробляються для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій
і використовуються для визначення та оцінювання якості змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів (наукових установ).
Стандарти вищої освіти визначає такі вимоги до освітньої
програми:

обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої освіти;

перелік компетентностей випускника;

нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання;

форми атестації здобувачів вищої освіти;

вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти;

вимоги професійних стандартів (у разі їх наявності);
Стандарти вищої освіти за кожною спеціальністю розробляє центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки з урахуванням пропозицій галузевих державних органів, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади, і галузевих об’єднань організацій роботодавців та затверджує їх за погодженням з Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
Університет має право самостійно розробляти та запроваджувати власні програми освітньої, наукової та інноваційної діяльності.


22
Розділ 9
Організація освітнього процесу
Зміст підготовки фахівців визначається освітньою програмою, навчальним та робочим навчальним планом, індивідуальним навчальним планом студента та відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах.
9.1 Мова викладання
Мовою викладання в університеті є державна мова.
Окремі навчальні модулі освітніх програм можуть викладатися
іноземною мовою. З метою створення умов для міжнародної академічної мобільності Вчена рада Університету може затвердити магістерські освітні програми з вивченням дисциплін іноземною мовою, при цьому передбачивши забезпечення здобувачів вищої освіти методичними матеріалами двома мовами – відповідною іноземною та державною. Перелік
іноземних мов, якими здійснюється викладання навчальних дисциплін, визначається Вченою радою Університету.
Викладання навчальних дисциплін іноземною мовою іноземним студентам та особам без громадянства може відбуватися як в окремих групах, так і в існуючих за індивідуальним графіком навчання. При цьому
Університет забезпечує вивчення такими особами державної мови (або російської за домовленістю) як окремої навчальної дисципліни.
9.2 Освітня програма
Освітня програма є системою освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного ступеня вищої освіти.
Освітня (освітньо-професійна або освітньо-наукова) програма формується на базі стандартів освіти та галузевих (професійних) стандартів.
За кожною освітньою програмою в університеті призначається керівник з числа провідних науковців відповідної спеціальності.
9.3 Структурно-логічна схема (СЛС)
СЛС підготовки фахівців є складовою освітньої програми, що визначає логічну послідовність вивчення навчальних дисциплін, а також погодження
їх змісту за темами в часі. Розробляється для кожного рівня вищої освіти згідно з кваліфікаційними вимогами до професій (посад) фахівців.
Структурно-логічна схема підготовки фахівців розробляється з урахуванням взаємозв’язку між дисциплінами, практиками і підсумковою атестацією здобувачів вищої освіти і діє впродовж усього терміну реалізації відповідної освітньо-пофесійної чи освітньо-наукової програми підготовки.
На підставі освітньої програми за кожною спеціальністю випускова кафедра розробляє навчальний план.


23
9.4 Навчальний план (НП)
НП – це нормативний документ університету, який складається на основі освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми за кожною спеціальністю.
НП визначає перелік, обсяг і порядок вивчення навчальний модулів/дисциплін, які є обов’язковими для здобуття загальних та професійних компетентностей, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік освітнього процесу, форми поточного і підсумкового контролю.
В загальних рисах відображає дисципліни вільного вибору студентів для формування додаткових загальних компетентностей та/або компетентностей спеціалізації обсягом не менше 25% освітньої програми.
Загальний обсяг годин на вивчення навчальної дисципліни визначається як в академічних годинах, так і кредитах ЄКТС і розподіляється на – аудиторну та самостійну роботу студента (СРС). Навчальний час, відведений для СРС, повинен становити не менше 2/3 та не більше 3/4 обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної навчальної дисципліни.
Максимальний обсяг навчального модуля/дисципліни складає 24 кредити, мінімальний – 6 кредитів. Дисципліна може розподілятися на змістовні модулі і викладатися протягом декількох семестрів, мінімальний семестровий обсяг дисципліни – 3 кредити.
Для ефективної організації освітнього процесу і сприянню академічній мобільності студентів навчальний план для різних спеціальностей в межах однієї галузі знань повинен бути максимально уніфікованим.
НП затверджує Вчена рада Університету.
Університет у межах ліцензованої спеціальності може запроваджувати
спеціалізації. Рішення про відкриття спеціалізації ухвалює Вчена рада університету. Спеціалізації відображаються в НП у блоці дисциплін самостійного вибору студентів.
Для конкретизації планування освітнього процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план, який розробляється випусковими кафедрами і затверджується ректором університету.
9.5 Робочий навчальний план (РНП)
РНП складається на основі навчального плану на кожний навчальний рік окремо для кожного освітнього рівня та форми навчання, у тому числі зі скороченим або подовженим (порівняно з нормативним) терміном навчання, з метою удосконалення змісту підготовки, конкретизації планування освітнього процесу, своєчасного внесення змін у процес підготовки фахівців, на виконання наказів Міністерства освіти і науки України, рішень Вченої ради університету і факультету, регіональних потреб та вимог замовників.
9.6 Графік освітнього процесу
У навчальному плані для кожної спеціальності визначено графік освітнього процесу (ГОП), яким передбачено: бюджет годин у тижнях, такі аспекти навчальної діяльності як теоретичне навчання, екзаменаційна сесія, практика, підсумкова атестація, виконання дипломних робіт (проектів),

24 канікули. Графік розробляється на весь період навчання. Навчальний рік ділиться на два семестри. Бюджет навчального часу, закладений у графіку освітнього процесу на кожний навчальний рік, повинен відповідати освітньому стандарту.
9.7 Індивідуальний навчальний план студента (ІНПС)
Для відображення індивідуальної траєкторії навчання здобувача вищої освіти складається Індивідуальний навчальний план студента.
ІНПС є робочим документом, яким визначається навчальна траєкторія студента на навчальний рік з врахуванням дисциплін вільного вибору студента, містить інформацію про перелік і послідовність вивчення навчальних дисциплін, обсяг навчального навантаження студента (усі види навчальної діяльності), типи індивідуальних завдань, систему оцінювання
(поточний та підсумковий контроль знань, атестацію випускника).
Сукупність обов’язкових дисциплін визначає нормативну складову
ІНПС і забезпечує виконання вимог основної частини освітньої програми.
Дисципліни вільного вибору студента забезпечують виконання вимог вибіркової частини освітньої програми, сприяють здійсненню поглибленої підготовки за спеціальністю, що визначають характер майбутньої діяльності здобувача вищої освіти, підготовку його за певною спеціалізацією та сприяють академічній мобільності студента.
Складається ІНПС студентом під керівництвом куратора на основі робочого навчального плану на кожний навчальний рік у перші два тижні навчання на першому курсі і за три місяці до завершення поточного навчального року на старші курси. Протягом перших двох місяців студентів першого року навчання куратори ознайомлюють з відповідним навчальним планом, структурно-логічною схемою підготовки фахівця обраної спеціальності, з правилами та принципами організації навчального процесу в Університеті.
Складений ІНПС затверджується деканом факультету.
Виконання індивідуального навчального плану здійснюється згідно із графіком освітнього процесу, розкладом занять, графіком проведення підсумкового контролю (заліків, сесій).
9.8 Індивідуальна траєкторія навчання студента (ІТНС)
ІТНС визначається дисциплінами самостійного вибору та самостійним вивченням будь-якої дисципліни (факультатив, крім лабораторного практикуму). Дисципліни самостійного вибору студента повинні складати не менше 25% загального обсягу освітньої програми і формуватися з двох блоків:

блок професійно-орієнтовних дисциплін, які визначають профілізацію здобувача вищої освіти за однією із спеціалізацій (70%);

блок, що задовольняє запити широкого спектру та надає додаткові або поглиблені загальні компетентності, – це цикли: соціально-гуманітарної та соціально-економічної підготовки (30%).
Для опанування дисциплін самостійного вибору студенти різних факультетів можуть бути об’єднані в однин потік.

25
Вимоги до нормативних документів, порядок
їх розробки регламентується «Положенням з планування змісту і організації
освітнього процесу (розробка основних документів)».
9.9 Реалізації права студента на вільний вибір дисциплін
Вибіркові навчальні дисципліни забезпечують виконання вимог варіативної частини освітньої програми і обираються студентом із навчального плану (каталогу курсів) з урахуванням власних потреб та
інтересів щодо майбутньої фахової діяльності.
Обов’язкові та вибіркові навчальні дисципліни можуть вивчатися як в
Університеті, так і в інших вищих навчальних закладах (зокрема закордонних), у тому числі відповідно до тристоронніх угод, у межах законодавчої бази України.
Студент за власним бажанням може обрати для вивчення додаткові навчальні дисципліни (понад встановлені 60 кредитів на рік) за умови відсутності у нього академічних і фінансових заборгованостей, що регламентується Положенням Університету про надання додаткових освітніх послуг.
За бажанням студента до ІНПС можуть бути включені навчальні дисципліни (модулі), додатково вивчені студентом в Університеті або
іншому навчальному закладів. Якщо дисципліна вивчалася в іншому навчальному закладі, то її включення до ІНПС здійснюється на підставі офіційного документа, виданого установою (зокрема закордонною), що має право на надання послуг з вищої освіти і підтверджує опанування студентом даної навчальної дисципліни (модуля), кількість кредитів та результати навчання.
За власним бажанням кожний студент має право ознайомитись із робочими навчальними програмами будь-якої дисципліни, включеної до навчального плану, а також навчальними планами підготовки фахівців
інших спеціальностей.
Для формування ІНПС на наступний навчальний рік студенти, ознайомившись із відповідними матеріалами, до 15 листопада подають до деканату свої заяви-побажання щодо вивчення тих чи інших вибіркових дисциплін у наступному навчальному році.
Протягом двох тижнів після подачі заявок деканати формують списки груп для вивчення вибіркових дисциплін і доводять до кафедр. Випускові кафедри включають обрані дисципліни, зазначивши відповідну кількість студентів, до робочих навчальних планів на наступний навчальний рік.
Навчальні групи для вивчення вибіркових дисциплін, пов’язаних із вивченням іноземної мови, використанням комп’ютерних класів, спеціальних лабораторій тощо, формуються за умови наявності не менше 15- ти студентів. У всіх інших випадках група становить не менше 25 осіб.
Якщо на вивчення навчальної дисципліни записалось менше необхідної кількості студентів, то такі дисципліни вважається необраними, а студентам пропонується обрати зі списку дисциплін, які обрані чи умовно обрані іншими студентами. Умовно обраними вважаються дисципліни, для

26 вивчення яких у групі не вистачає двох-трьох студентів (група з 15 осіб) або не більше п’яти студентів (група з 25 осіб).
Після другого етапу вибору студентами дисциплін формуються остаточні групи. Графік вивчення обраних дисциплін за семестрами, підписаний директором НМЦУПФ, доводиться до відома студентів, а перелік дисциплін вноситься до ІНПС.
З об’єктивних причин студент може внести зміни до заявленої ним варіативної складової ІНПС на наступний навчальний рік, подавши до деканату відповідну заяву на ім’я декана факультету.
Заява може подаватись до початку навчального року за умови, що студент не розпочав опанування вибіркової навчальної дисципліни. Якщо вивчення навчальної дисципліни розраховано на декілька семестрів, то змінювати ІНПС в частині, що стосується вибіркової дисципліни, вивчення якої розпочато – неможливо.
Зміни, внесені до ІНПС, затверджуються деканом факультету та погоджуються директором НМЦУПФ.
При затвердженні ІНПС на наступний навчальний рік обов’язково враховується фактичне виконання студентом індивідуального навчального плану попередніх навчальних років.
Формування варіативної складової ІНПС магістерського рівня здійснює випускова кафедра разом зі студентом протягом перших двох тижнів навчання за обраною програмою.
Щорічно, в перший тиждень після завершення навчального року, ІНПС подаються до деканату для перевірки фактичного виконання плану і прийняття рішення щодо подальшого навчання студентів.
Результати підсумкового контролю вносяться до ІНПС та навчальної картки студента.
Надання кваліфікованих консультацій щодо формування ІНПС, його реалізації протягом всього періоду навчання покладається на куратора та заступника декана з науково-методичної та навчальної роботи.
Виконання ІНПС здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання.
Нормативний термін навчання визначається навчальним планом.
Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з коштів державного бюджету.
Розділ 10
Форми навчання в Університеті
Навчання здобувачів вищої освіти в університеті здійснюється за такими формами:
1)
очна (денна);
2)
заочна (дистанційна).
Форми навчання можуть поєднуватись.
Терміни навчання за відповідними формами визначаються освітньо- професійними та освітньо-науковими програмами підготовки фахівців певного рівня вищої освіти і можливостями (особливостями) її виконання.

27
Нормативний термін підготовки бакалавра за усіма формами навчання складає чотири роки. Термін підготовки магістра за освітньо-професійною програмою складає півтора-два роки, за освітньо-науковою – два роки.
Денна форма навчання є основною для здобуття певного рівня вищої освіти з відривом від виробництва і здійснюється за кошти державного бюджету, юридичних і фізичних осіб.
Освітній процес за заочною та дистанційною формою навчання здійснюється без відриву від виробництва незалежно від роду і характеру занять здобувачів вищої освіти, здійснюється за кошти державного бюджету, юридичних і фізичних осіб.
Дистанційне навчання є реалізацією заочної форми навчання на основі комп’ютерно-телекомунікаційних технологій.
Основні засади організації заочного навчання, зокрема з використанням технологій дистанційного навчання регламентується
«Положенням про навчання студентів без відриву від виробництва».
Відповідно до освітньої програми підготовки бакалавра кредити ЄКТС розподіляються таким чином: на повний курс підготовки 240 кредитів ЄКТС, на навчальний рік – 60, на семестр – 30.
Підготовка магістрів складає:
за освітньо-професійною програмою – 90-120 кредитів ЄКТС;
за освітньо-науковою програмою – 120 кредитів ЄКТС.
Студент може змінювати форму навчання шляхом переведення, якщо в ліцензії Університету на провадження освітньої діяльності передбачене навчання за різними формами. Форму навчання можна змінити по завершенню семестру, як правило, під час канікул.

Розділ 11
Форми організації освітнього процесу
Освітній процес у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами:

навчальні заняття;

самостійна робота;

практична підготовка;

контрольні заходи.
11.1 Види навчальних занять
Основними видами навчальних занять в університеті є: лекції, лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття, консультації.
Лекція – основний вид навчального заняття, призначений для передачі
інформації здобувачам вищої освіти з метою формування у них наукових положень і теоретичних знань навчальної дисципліни.

28
Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою дисципліни, яку лектор зобов’язаний виконувати у процесі викладання даної дисципліни.
Лекція, як правило, є елементом курсу лекцій і охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни.
Можливе читання окремих лекцій з проблем, які стосуються даної навчальної дисципліни, але не охоплені навчальною програмою. Такі лекції проводяться провідними вченими або спеціалістами для студентів та працівників вищих навчальних закладів в окремо відведений час.
Лекції проводяться лекторами – професорами і доцентами університету, а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій. Лектор повинен мати науковий ступінь, що відповідає дисципліні і бути фахівцем в даній науковій галузі (мати підручник та/або науковий посібник, публікації з тематики дисципліни).
Кандидатури лекторів, які не мають вченого звання або не входять до штатного розкладу НПП, мають бути ухвалені ректором за поданням завідувача відповідної кафедри.
Лектор, якому доручено читати курс лекцій, зобов’язаний перед початком відповідного семестру (за 10 днів) подати на кафедру складену ним програму навчальної дисципліни (у разі її відсутності), електронний конспект лекцій (авторський підручник, навчальний посібник), контрольні завдання для проведення підсумкового контролю, передбаченого навчальним планом.
Завідувач кафедри може зобов’язати лектора, який вперше претендує на читання курсу лекцій, провести відкриті лекції за участю викладачів та наукових співробітників кафедри.
Лектор зобов’язаний дотримуватися навчальної програми щодо лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.
Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.
Лабораторне заняття – це основний вид навчального заняття, на якому здобувачі вищої освіти під керівництвом викладача здійснюють пізнавальну, пошукову, науково-дослідну, експериментальну діяльність з використанням навчального, наукового, виробничого обладнання і приладів для моделювання і проведення експериментів, направлених на отримання певних знань і практичних умінь; набуття практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній галузі.
Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов освітнього процесу. В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального професійного середовища: на підприємстві, в наукових лабораторіях.

29
Кількість лабораторних занять та їх тематика визначається робочою навчальною програмою дисципліни.
Для проведення лабораторних занять академічна група поділяється на підгрупи. За повної групи (25-30 осіб) підгрупа складає до15 осіб. За неповної групи підгрупи не формуються.
Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист.
Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем. Оцінки, отримані здобувачами вищої освіти за виконання лабораторних робіт, враховуються при виставленні модульної та підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.
Практичне заняття – основний вид навчального заняття, на якому здобувачі вищої освіти під керівництвом викладача вивчають та закріплюють теоретичні положення навчальної дисципліни, виконуючи певні завдання
(вправи, задачі, тести тощо), формують вміння і навички їх практичного застосування.
Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.
Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому навчально-методичному матеріалі (вправах, завданнях, задачах, тестах тощо) для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, практичними навичками, компетентностями.
Навчально-методичне забезпечення готується викладачем, якому доручено проведення практичних занять, за погодженням з лектором даної навчальної дисципліни.
З окремих навчальних дисциплін, з врахуванням особливостей їх вивчення, допускається поділ академічної групи на підгрупи (за умови повної групи). Перелік цих дисциплін, за поданням декана факультету затверджується проректором з науково-педагогічної роботи.
Практичні заняття проводяться в аудиторіях або навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою тощо.
Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок здобувачів вищої освіти, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв’язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.
Оцінки, отриманні здобувачами вищої освіти за окремі практичні заняття, враховуються при виставленні модульної та підсумкової атестації з даної навчальної дисципліни.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал