Розділ. Управління якістю продукції на підприємствах харчової промисловості



Скачати 369.49 Kb.

Сторінка1/3
Дата конвертації30.06.2017
Розмір369.49 Kb.
  1   2   3


Розділ. УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ НА
ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
____________________________________________________________________
Ключові терміни та поняття

Якість

Управління

Функції управління якістю

Стандарти ISO 9000

Система управління якістю

Документація системи якості

Безпечність харчових продуктів

Система НАССР

Вивчивши цю тему, Ви повинні знати:
Сучасні концепції управління якістю;
порядок застосування міжнародних стандартів ISO 9000 в процесі створення та сертифікації систем управління якістю;
послідовність етапів розроблення систем управління якістю на підприємстві і забезпечення її ефективного функціонування на основі концепції постійного вдосконалення; сутність і зміст процесного та системного підходів в управлінні якістю; склад документації систем якості.
Ви повинні вміти:
Інтегрувати стратегію управління якістю в загальну систему стратегічного управління підприємством;
описувати бізнес-процеси, що відбуваються в організації і будувати процесну модель підприємства;
розробляти документацію систем управління якістю підприємства відповідно до вимог стандарту ISO 9000.

Якість як об’єкт управління
У сучасних умовах проблема якості і безпечності харчових продуктів набуває особливої актуальності. Від якості і безпечності харчових продуктів залежить життя і здоров’я людей, а також продовольча, економічна та національна безпека держави.
Якість продукції – це сукупність властивостей продукції, що зумовлюють
її придатність задовольняти певні потреби у відповідності з її призначенням
(
ГОСТ 15467-79). Якісна продукція має високі споживчі властивості, стає предметом підвищеного попиту, повністю задовольняє потреби споживачів, сприяє зростанню прибутку.
Якість харчового продукту – це ступінь досконалості властивостей і характерних рис харчового продукту, які здатні задовольнити потреби (вимоги) та побажання тих, хто споживає або використовує цей харчовий продукт [1].
Управління якістю – невід’ємна складова системи управління організацією, яка охоплює всі підсистеми організації, всі ієрархічні рівні. Це також спеціалізований вид управлінської діяльності.
Управління якістю (quality management) – скоординована діяльність, яка полягає у спрямуванні та контролюванні організації щодо якості [4]. Управляти якістю – це означає впроваджувати економічні, організаційні, технічні та інші заходи, спрямовані на забезпечення високої якості продукції на всіх стадіях життєвого циклу товару.
Спрямування та контролювання щодо якості охоплює розроблення політики в сфері якості, цілей у сфері якості, планування якості, контроль якості, забезпечення якості і поліпшення якості.
Політика у сфері якості (quality policy) – загальні наміри та спрямованість організації, пов’язані з якістю, офіційно сформульовані найвищим керівництвом. Вона є невід’ємною частиною загальної політики підприємства.

Цілі в сфері якості (quality objectives) – те, чого прагнуть, або до чого прямують у сфері якості. Підприємство може переслідувати такі цілі, як розширення цільового ринку, виведення на ринок нової продукції і т.п.
Забезпечення якості (quality assurance) – складова частина управління якістю, зосереджена на створенні впевненості в тому, що вимоги до якості буде виконано. Це діяльність, яка планується і систематично здійснюється товаровиробником для створення впевненості в тому, що якість продукції буде відповідати вимогам. Письмову гарантію відповідності надає сертифікація продукції.
Поліпшення якості (quality improvement) – складова частина управління якістю, зосереджена на збільшенні здатності виконати вимоги до якості.
Поліпшення якості товарів – основа процвітання не тільки підприємства, але і країни в цілому.
Вирішення проблеми якості потребує комплексного, системного підходу, реалізація якого можлива лише в рамках систем управління якістю. Система
управління якістю – це система управління, яка спрямовує та контролює діяльність організації щодо якості.
У сучасному розумінні діяльність з управління якістю не може бути ефективною після того як продукція уже вироблена, вона повинна здійснюватися безперервно в ході виробництва продукції, а також передувати самому процесу виробництва.
Управління якістю базується на наступних принципах: цілеспрямованість – необхідність мати чітку ціль щодо якості; плановість – планується сукупність заходів в області якості, які необхідно здійснити; безперервність; комплексність – вирішення проблем якості з врахуванням усіх факторів, які впливають на її забезпечення;

інтенсивність – підвищення якості відноситься до інтенсивних факторів розвитку економіки; системний підхід – реалізується через формування та забезпечення ефективного функціонування системи управління якістю; оптимальність – досягнення відповідності якості вимогам споживачів; постійне вдосконалення – сприяє конкурентоспроможності підприємства.
Рівень якості продукції повинен встановлюватися, забезпечуватися і підтримуватися. Це означає, що управління якістю спрямовано на регулювання всіх етапів життєвого циклу продукції і передбачає: технічну підготовку виробництва; вхідний контроль продукції; організацію, мотивацію та оплату праці; облік і фінансову діяльність; контроль якості роботи і продукції; післяпродажне обслуговування в експлуатації.
Процес управління якістю продукції складається із наступних етапів: аналіз рівня якості аналогічної продукції, яка є на ринку, аналіз вимог споживачів; довгострокове прогнозування; планування рівня якості; розробка стандартів; проектування якості в процесі конструювання і розроблення технологій; контроль якості сировини і полуфабрикатів; операційний контроль в процесі виробництва; приймальний контроль; контроль якості виробу в процесі експлуатації (після продажу);
аналіз відгуків і рекламацій покупців.
Потім цей цикл повторюється спочатку. Здійснення перерахованих етапів неможливе без взаємодії всіх відділів, органів управління підприємством.
Управління якістю спирається на наступні взаємопов’язані категорії: об’єкт, суб’єкт, цілі, функції, політика в сфері якості та ін.
При управління якістю продукції безпосередньо об’єктами управління, як правило, є процеси, від яких залежить якість продукції. Вони відбуваються на довиробничій, виробничій і після виробничій стадіях життєвого циклу продукції.
Суб’єкт управління – органи управління усіх рівнів та особи, які повинні забезпечувати досягнення і підтримування запланованого рівня якості.
Мета управління якістю продукції – це забезпечення виробництва продукції, яка відповідає вимогам конкуренції на ринку при мінімізації витрат, з урахуванням інтересів споживачів і вимог безпеки та екологічності продукції.
Основними завданнями управління якістю продукції є : дослідження ринку збуту; вивчення національних і міжнародних вимог до продукції, що випускається; розробка методів і засобів впливу на процеси проектування і виробництва; збір, аналіз, зберігання інформації щодо якості продукції.
Всі дії управління якістю здійснюються на основі спеціальних функцій, послідовна реалізація яких забезпечує досягнення цілей підприємства в галузі якості. Згідно з міжнародними стандартами ISO 9000 серед основних функцій процесу управління якістю виділяють планування, оперативне управління, забезпечення і поліпшення якості, які реалізуються в межах системи якості на всіх етапах життєвого циклу продукту.
Усі функції пов’язані між собою у вигляді „петлі якості” і в сукупності являють собою процес управління якістю в рамках усього підприємства.

У відповідності з міжнародним стандартом ISO 8402 „петля якості” – це концептуальна модель взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість на різних стадіях життєвого циклу продукції. Якість створюється і підтримується на всіх етапах „петлі якості”, починаючи з виявлення потреб і дослідження ринкових можливостей, тобто маркетингу, і закінчуючи, утилізацією продукту. При цьому якість визначається самим слабким ланцюгом. „Петля якості” лежить в основі всіх систем якості. Механізм управління якістю продукції показано на рис. 1.
Рис. 1. Управління якістю на підприємстві
Тут перш за все виділяється політика підприємства в сфері якості, власно система якості, яка включає забезпечення, управління і поліпшення якості.
Додатково до вищенаведеного підходу існує широко відомий підхід на основі циклу РДСА, запропонований американським фахівцем Е. Демінгом
(
рис. 2).
Політика підприємства в галузі якості
Система якості
Управління якістю
Поліпшення якості
2.
Проектування, розроблення продукції
Виробник
Споживач
3.
Матеріально-технічне забезпечення
4.
Підготовка та розроб- лення виробничої продукції
5.
Виготовлення

6.
Контроль, проведення іспитів
7.
Упаковка та зберігання

8.
Реалізація

9.
Монтаж та експлуатація
10.
Технічне обслуговування
11.
Утилізація
1.
Маркетинг
Маркетин
Забезпечення якості










Рис. 2. Цикл Е.Демінга (PDCA)

Процедуру управління якістю він представив у вигляді замкненої послідовності чотирьох дій (етапів робіт): планування, виконання робіт,
контроль результатів, коригувальні дії.
Робота за циклом Е. Демінга може повторюватися, поки не буде досягнуто запланованого результату.
Планування якості – складова управління якістю, зосереджена на встановленні цілей у сфері якості і на визначенні операційних процесів та відповідних ресурсів, необхідних для досягнення таких цілей. Планування визначає шляхи досягнення цілей відносно якості.
Головні завдання планування якості продукції на підприємстві: забезпечити максимальну відповідність властивостей продукції
існуючим і перспективним потребам ринку; визначити оптимальні завдання щодо підвищення якості з точки зору ресурсного забезпечення і вимог споживачів; збільшити виробництво сертифікованої продукції; поліпшити окремі споживчі властивості продукції; своєчасно скоротити виробництво або зняти з виробництва неконкурентоспроможну продукцію;
А
Коригувальні дії (Action)
Р
Планування
(Plan)
С
Контроль результатів
(Check)
D
Дія
(Do)
забезпечити додержання вимог стандартів, технічних умов та іншої нормативної документації; розробити і реалізувати конкретні заходи, які забезпечують досягнення даного рівня якості; збільшити економічну ефективність виробництва і реалізації продукції поліпшеної якості.
Під організацією робіт розуміють побудування структури і забезпечення
її функціонування шляхом виконання управлінських функцій.
Створення і сертифікація системи якості, забезпечення ефективного функціонування системи та її подальше вдосконалення складають основний зміст організації робіт з управління якістю на підприємстві.
При цьому особлива увага надається навчанню і мотивації персоналу.
Практика свідчить, що незацікавлені робітники не забезпечать необхідний рівень якості при всіх інших сприятливих умовах.
Еволюція підходів до управління якістю

Управління якістю почалось з вихідного контролю готової продукції.
Механізм управління якістю кожного окремо взятого виробу дала система
Тейлора (1905 р.). Історичний екскурс свідчить, що на ранніх стадіях становлення промисловості основними вимогами до якості були точність і міцність, тоді перевірявся кожен виріб, масштаби виробництва це дозволяли.
З розвитком промислового виробництва продукція ускладнювалась, кількість її властивостей зросла. І уже перевірялись не окремі властивості продукції, а її функціональна спроможність. Застосування статистичних методів дозволило замінити дорогий контроль якості вибірковим, при достатній його точності. Особливе значення мало використання статистичних методів контролю якості започатковане доктором В. Шухардтом, який ввів в практичну діяльність контрольні карти.

З насиченням ринку, посиленням конкурентної боротьби системи контролю якості стало вже недостатньо. Виникла необхідність у виявленні та аналізі причин дефектів, а також розробленні заходів щодо упередження браку в майбутньому. Американський вчений А.Фейгенбаум на початку 60-х років розробив принципи загального контролю якістю (Total Quality Countrol), фактично здійснив перехід від концепції контролю до концепції управління якістю. Він запропонував розглядати кожний етап в процесі створення виробу, а не тільки його кінцевий результат.
Такий аналіз дозволяв не обмежуватися констатацією браку, а виявити і проаналізувати причини його виникнення і розробити заходи зі стабілізації рівня якості, тобто з’явилась можливість управляти якістю. Контроль залишався важливою і необхідною операцією, але як одна із складових в системі управління якістю. Практичну реалізацію в повному обсязі ця система отримала в Японії в рамках системи Канбан.
У той же час американський спеціаліст Ф.Кросбі запропонував концепцію бездефектної роботи або систему „нуль дефектів” (ZD-Zero
Defects), основна ідея якої полягає в тому, що платити приходиться не за якість, а за її відсутність, що і повинно стати предметом контролю. Лідером у запровадженні нових підходів щодо якості була Японія, хоча основні ідеї були сформовані в США і в країнах Європи.
У 50-60-х роках ХХ ст. склалися передумови створення нової концепції управління якістю, орієнтованої на задоволення вимог споживача і яка перетворювала вдосконалення якості в завдання кожного співробітника організації – концепції загального менеджменту якості (TQM)). Основна
ідеологія TQМ базується на принципі – поліпшенню немає меж. У 1980-ті роки остаточно сформувалась філософія TQМ. Міжнародною організацією зі стандартизації було розроблено сімейство міжнародних стандартів на системи якості ISO-9000. Саме сертифікація системи якості на відповідність вимогам
стандартів ISO-9000 є одним із початкових етапів застосування методології
TQ
М у практичну діяльність будь-якої організації.
Слід підкреслити, що етап розвитку системного, комплексного управління якістю не пройшов поза Радянського Союзу, тут було створено багато вітчизняних систем якості. У середині 50-х років була запроваджена перша система якості – Саратовська система бездефектного виготовлення продукції і здавання її з першого пред’явлення. В її основу покладено механізм активізації учасників виробничого процесу, який стимулює їх до виявлення та усунення не дефектної продукції, а їх причин. Робітник, який не здавав продукцію з першого пред’явлення залишався без премії.
До систем, яка на думку багатьох фахівців, випередила свій час, належить система „Якість, надійність і ресурс з перших виробів” (1958 р.) Горківського авіаційного заводу. На відміну від інших ця система охоплює уже не тільки стадію виробництва, але і стадії проектування, технічної підготовки, виробництва та експлуатації машин. Саме в її рамках було реалізовано принципи відомих західних систем управління якістю ZD („нуль дефектів”) та
CWQC (Company Wide Quality Control – „
контроль якості в масштабах усієї компанії”).
Найширше застосування у практиці вітчизняних підприємств отримали
Комплексні системи управління якістю продукції. У першій половині 1970-х років у результаті спільної роботи підприємств Львівської області, ВНІІ стандартизації Держстандарту СРСР і НВО „Система” була розроблена і пройшла апробацію комплексна система управління якістю продукції. За розробку і впровадження її авторам була присуджена Державна премія СРСР.
Головна мета цієї системи полягала в забезпеченні високих і стійких темпів росту якості продукції. Вона стала першою системою управління якістю, в якій організаційно-технічними основами управління стали стандарти підприємства.
Комплексні системи передбачали управління якістю продукції на всіх стадіях життєвого циклу: при дослідженні і проектуванні, виготовленні, реалізації і
споживанні продукції. Комплексні системи управління якістю були розроблені та запроваджені і на підприємствах харчової промисловості, зокрема в Україні,
Російській Федерації, Білорусі, Кіргізії та інших.
Головною проблемою в застосуванні даних систем було те, що весь механізм управління якістю в їх рамках не був орієнтованим на споживача і на виготовлення конкурентоспроможної продукції, якої вимагає ринок, а також не було економічної зацікавленості в підвищенні якості, господарський механізм був орієнтований переважно на об’ємні показники. Але необхідно підкреслити позитивну роль комплексних систем якості в поєднанні відокремлених елементів управління якістю на підприємстві в єдину систему, яка в майбутньому значно полегшала впровадження систем якості, що відповідали вимогам стандартів ISO серії 9000. Отже, в процесі розвитку систем управління якістю спочатку вся увага приділялася контролю якості, потім продукції і процесу її створення і в решті – всій системі.

Загальна характеристика концепції ТQМ

Сьогодні вчені і фахівці в сфері якості пов’язують сучасні методи управління якістю з методологією ТQМ (Total Quality Management). Загальне
(
тотальне, всеохоплююче) управління якістю ТQМ – це концепція, яка передбачає загальне цілеспрямоване та добре скоординоване застосування систем та методів управління якістю у всіх сферах діяльності від досліджень і розробок до післяпродажного обслуговування за участі керівництва та співробітників всіх рівнів за умови раціонального використання технічних можливостей.
ТQМ – не стандарт, а сукупність поглядів на менеджмент компанії, які знаходяться у постійному розвитку і орієнтуються на пошук підходів до забезпечення якості діяльності організації в цілому.
Найважливішими елементами ТQМ є:
орієнтація всієї діяльності на потреби як зовнішніх так і внутрішніх споживачів; забезпечення можливості і реальної участі кожного в процесі досягнення головної цілі – задоволення потреб споживача; акцентування уваги на процесах, розглядаючи їх як оптимальну систему досягнення головної мети; постійне поліпшення якості; базування всіх рішень компанії тільки на фактах, а не на інтуїції або досвіді робітників.
ТQМ переслідує наступні цілі:
орієнтація підприємства на задоволення поточних і потенційних запитів споживачів; возведення якості в ранг мети підприємства; оптимальне використання усіх ресурсів організації.
ТQМ – комплексна система, орієнтована на постійне поліпшення якості, мінімізацію виробничих витрат і поставку продукції точно в строк. Ця ідеологія має спеціальний термін – „постійне поліпшення якості” (continuous quality
improvement).
Особливістю системи є використання колективних форм і методів пошуку, аналізу і вирішення проблем, постійна участь в поліпшенні якості всього колективу.
Засвоєння принципів ТQМ залежить від трьох ключових моментів:
ставлення вищого керівництва до проблем якості і його спроможність проводити зміни, орієнтуючись на лідерські здібності; орієнтація на залучення персоналу компанії на всіх рівнях управління до побудови системи менеджменту якості через вдосконалення мотивації та побудови безперервної системи навчання співробітників; орієнтація на командні методи роботи.

Реалізації концепції ТQМ сприяє організація премій з якості. Першою з них стала премія Е. Демінга, заснована в Японії в 1951 році. Усвідомлення потреби в критеріях, які б описували ТQМ, стимулювало появу в 1987 р. у
США премії М. Болдріджа. Згодом, у 1991 р. з’явилась Європейська премія з якості, яка на сьогодні в усьому світі вважається найсучаснішою моделлю, що описує ТQМ. В Україні премію з якості запроваджено в 1996 році.

Стандарти на систему управління якістю ISO серії 9000
Особливе значення в сучасних умовах мають стандарти, які встановлюють вимоги до систем управління якістю. Стандарт на систему
якості – це документ, який встановлює вимоги до систем якості, яка може охоплювати різні елементи життєвого циклу продукції (петлі якості).
Стандарти ISO серії 9000 містять вимоги загального характеру і можуть використовуватися кожним підприємством незалежно від галузі. Ці стандарти визначають методологію функціонування систем якості, яка в свою чергу повинна забезпечувати високу якість продукції.
Основним цілями розроблення та впровадження стандартів ISO 9000 треба вважати: установлення взаєморозуміння і довіри між постачальниками та споживачами продукції з різних країн, світу під час укладання контрактів; досягнення взаємного визнання сертифікатів на системи якості; сприяння та методична допомога організаціям із різних сфер діяльності у створенні ефективних систем якості.
Ці стандарти розроблені спеціальним технічним комітетом 176
Міжнародної організації зі стандартизації (ISO/ТC 176). Міжнародна організація зі стандартизації (Fhe International Organization for Standardization,
ISO) – недержавна організація, утворена в 1947 р. (штаб-квартира в Женеві,
Швейцарія) об’єднує представників майже 150 країн.

Вищим керівним органом Міжнародної організації зі стандартизації є
Генеральна асамблея, яка складається із офіційних осіб та представників усіх категорій членів ISO. Вона визначає загальну політику організації, вирішує основні питання її діяльності. Комітетами – членами ISO виступають національні організації зі стандартизації, згодні з вимогами Уставу і Правил
ISO.
Розробка і узгодження проектів міжнародних стандартів здійснюється робочими органами ISO – технічними комітетами, до складу яких входять представники організацій-членів ISO.
Основне завдання Міжнародної організації зі стандартизації – сприяти розвитку стандартизації в усьому світі з метою полегшення міжнародного товарообміну, розширення співробітництва в інтелектуальній, науковій, технічній та економічній сферах діяльності. У 1993 р. Україна стала членом цієї організації. Вона бере активну участь у діяльності міжнародних робочих органів і технічних комітетів стандартизації.
Перша версія стандартів у сфері забезпечення якості ISO 9000 була розроблена на основі Британських національних стандартів і опублікована в
1987 році. Вона містила вимоги до загального управління якістю. У 1994 р. стандарти ISO 9000 були переглянуті і вийшла друга їх версія. Метою цієї версії було досягнення задоволеності споживача шляхом упередження випуску невідповідної продукції. При цьому система якості розглядалась як засіб, який забезпечує відповідність продукції встановленим вимогам. У 2000 р. була прийнята третя більш вдосконала версія стандартів ISO 9000, яка передбачала принципово інші шляхи побудови системи управління якістю на підприємстві.
Міжнародні стандарти ISO серії 9000 містять мінімальні вимоги, яким повинна відповідати організація робіт з забезпечення якості незалежно від того, яку саме продукцію виробляє підприємство або які послуги воно надає.
Однією із найважливіших рис цих стандартів є їх універсальність, тобто можливість застосування у всіх без винятку видах діяльності. Відмітною
особливістю міжнародних стандартів ISO 9000 є те, що вони встановлюють ступінь відповідальності керівництва організації за якість.
В Україні міжнародні стандарти ISO серії 9000 з 1995 р. були прийняті як національні і використовуються з індексом ДСТУ ISO 9000, їх текст є
ідентичним перекладом міжнародних стандартів.
Міжнародні стандарти ISO 9000 версії 2000 р. представлені такими документами:
Стандарт ISO 9000:2000 „Системи управління якістю. Основні положення та словник”. Цей стандарт описує основні положення систем управління якістю і визначає термінологію для систем управління якістю.
Стандарт ISO 9001:2000 „Системи управління якістю. Вимоги”.
Стандарт установлює вимоги до систем управління якістю для тих випадків, коли організації необхідно довести свою здатність надавати продукцію, яка задовольняє вимоги замовника і встановленим до неї обов’язковим вимогам та спрямований на підвищення задоволеності споживачів. У цьому стандарті представлена модель систем якості, яка охоплює усю діяльність організації, розглядаючи процеси забезпечення якості продукції від її розроблення до експлуатації. Вимоги цього міжнародного стандарту носять загальний характер
і поширюються на всі організації, незалежно від їхнього типу, розміру та продукції, яку постачають. Стандарт ISO 9001:2000 має наступну структуру.
Вступ.
1.
Сфера застосування.
2.
Нормативні посилання.
3.
Терміни та визначення.
4.
Система управління якістю.
5.
Відповідальність керівництва.
6.
Управління ресурсами.
7.
Випуск продукції.
8.
Вимірювання, аналізування та поліпшення.

Додатки.
У структура стандарту ISO 9001 версії 2000 року виділяється п’ять основних розділів

Система управління якістю”,

Відповідальність керівництва”, „Управління ресурсами”, „Випуск продукції”, „Вимірювання, аналізування та поліпшення”.
Стандарт ISO 9004:2000 „Системи управління якістю. Настанови щодо
поліпшення діяльності”, має структуру стандарту ISO 9001, містить рекомендації вдосконалення системи управління якістю щодо постійного поліпшення діяльності організації. Метою цього стандарту є досягнення постійного вдосконалення через задоволення вимог усіх зацікавлених сторін: споживачів, власників бізнесу, персоналу, постачальників і суспільства в цілому.
Міжнародний стандарт ISO 19011 версії 2000 року „Вказівки щодо аудиту систем менеджменту якості та екологічного менеджменту”. Стандарт містить основні правила і процедури оцінки систем управління якістю та систем управління навколишнім середовищем.
Слід підкреслити, що стандарти ISO 9001 та ISO 9004 версії 2000 р. тепер утворюють узгоджену пару стандартів з управління якістю. Стандарт ISO 9001 націлений на забезпечення якості продукції та підвищення задоволеності замовників, тоді як стандарт ISO 9004 спрямований на розширену сферу застосування управління якістю, для якої подано вказівки щодо поліпшення показників діяльності. Стандарт ISO 9001 можна застосовувати для цілей сертифікації чи для контрактних цілей, стандарт ISO 9004 для цих цілей не призначений.
Основні переваги стандартів ISO 9000 версії 2000 р. полягають в наступному: стандарти придатні для всіх видів продукції, всіх галузей і організацій незалежно від типу і розміру;
у стандартах передбачено зв’язок з іншими системами управління якістю, наприклад, охороною навколишнього середовища; у стандартах розглянуті потреби і цінність для всіх зацікавлених сторін; стандарти орієнтовані на безперервне поліпшення і задоволення вимог споживачів.
Перераховані переваги сприяють активному використанню стандартів
ISO 9000 підприємствами різних сфер діяльності майже в усіх країнах світу.
Основною відмінною рисою стандартів ISO 9000:2000 стало їх наближення до концепції TQM.
Розробники цієї версії стандартів на основі аналізу та узагальнення практики TQM сформували вісім принципів управління якістю, які покладено в основу цих стандартів.
1.
Орієнтація на споживача. Принцип закріплює маркетинговий підхід до управління якістю і вирішенню проблем якості в цілому. Будь-яка організація залежить від своїх споживачів. Тому організація повинна розуміти дійсні та майбутні потреби споживачів, задовольняти їхні вимоги та намагатися перевершити їхні чекання.
2.
Лідерство (роль керівництва).


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал