Розділ психолого-педагогічний експеримент у соціальній роботі



Скачати 285.88 Kb.

Сторінка2/3
Дата конвертації16.01.2017
Розмір285.88 Kb.
1   2   3
6.2.3. Розробка критеріїв, показників та рівнів
Третім етапом є визначення критеріїв, їх показників, рівнів та підбір відповідних методик. На нашу думку, на цьому питанні слід більш детально зупинитися. Досліднику особливо важливо мати інструментарій для спостереження за процесом перетворення предмета дослідження, тому одним із основних понять у процесі організації соціально- педагогічного експерименту є висвітлення механізму створення системи критеріїв та показників спрямованості об’єкта дослідження. Критерії (від грецького – засіб переконання, мірило) – це підстава і підґрунтя для оцінки, визначення або класифікації явища.
Діагностувати розвиток будь-якого явища і має допомогти вибір критеріїв. Залежно від змісту наукової роботи, дослідник розставляє пріоритети тим чи іншим критеріям.
Але, як правило, в соціальній роботі найчастіше враховують три основні критерії: соціальний, педагогічний та психологічний. У чому їх сутність? Спробуємо розкрити зміст основних компонентів комплексних критеріїв, тобто факторів, які дозволяють виявити й оцінити ефективність діяльності за кожним із критеріїв та показників, які можна змінювати.
Педагогічні критерії:
– якість знань у певній галузі;
– якість вмінь, навичок та здібностей до соціальної роботи;
– сформованість моральності;
– сформованість духовності;
– сформованість мовної культури;
– сформованість патріотизму;
– сформованість соціальної відповідальності та ін.

143
Психологічні критерії:
– оптимізм;
– тривожність;
– міжособистісні відносини;
– толерантність;
– емпатія та ін.
Соціальні критерії:
– соціальність;
– адаптованість у мікросередовищі;
– соціальна стійкість;
– конкурентноздатність;
– деліквентність та ін.
Експеримент проводиться на основі теоретичних напрацювань, які було здобуто у попередніх розділах магістерської (дипломної) роботи. Щоб означена теза була зрозумілою, ми спробуємо пояснити організацію та проведення експерименту на конкретному прикладі. А саме, припустимо, що ми досліджуємо тему «Формування педагогічної культури майбутнього соціального працівника». Отже, на теоретичному рівні дослідження нами було вивчене таке явище, як педагогічна культура майбутнього соціального працівника. На цій основі ми констатуємо, що з урахуванням відомих із літератури підходів до параметрів вивчення діяльності соціального працівника, специфічних цілей та завдань психолого-педагогічної роботи на окремих етапах практичного навчання нами було виділено три критерії сформованості педагогічної культури (в дипломних та магістерських роботах дозволяється брати два-три критерії). Перший торкався
інтелектуального забезпечення професійно-педагогічної діяльності майбутнього соціального працівника, характеризував функціонування загальної установки і включав такі показники:
– обґрунтованість оцінних суджень та вміння аналізувати змістовну сутність соціальної роботи;
– соціально-педагогічна ерудиція студентів;
– поінформованість з конкретного виду соціально-педагогічної діяльності;
– вміння оперувати соціально-педагогічним словниковим запасом.
Другий критерій характеризував сформованість емоційного забезпечення соціально- педагогічної діяльності і включав такі показники:
– емоційне сприйняття клієнта студентом;
– розуміння та володіння психологічними засобами, здатними впливати на емоційний стан;
– наявність зовнішніх проявів емоційного стану у вигляді рухів, жестів, міміки, зміни інтенсивності дихання тощо.
Третій критерій – адекватність самооцінки студентами своїх всебічних виявів, показниками яких стали:
– критичне ставлення до власного досвіду, проведення професійно-педагогічної роботи;
– готовність до самопізнання своїх можливостей у передачі соціально-педагогічного досвіду;
– потяг до самовдосконалення.
Як бачимо з наведеного, показникам відводиться важлива роль у діагностуванні, а саме, завдяки їм ми маємо можливість судити про розвиток явища, що вивчається.
Отже, показник – це свідчення, доказ, ознака, завдяки яким можна судити про досягнення у розвитку процесу чи явища, які вивчаються.
Досить часто в наукових дослідженнях описаний критеріальний апарат подають у вигляді таблиці, це покращує сприйняття наукової роботи. Але це не обов’язкова

144
умова, тому, в якому вигляді подавати критерії та їх показники залишається на розсуд магістранта та його керівника. У вигляді таблиці, виділеній нами, критеріальний апарат буде мати наступний вигляд (табл. 6.1).
Таблиця 6.1
Критерії та показники педагогічної культури
Критерії
Показники
1. Інтелектуальне забезпечення професійно-педагогічної діяльності майбутнього соціального праців- ника
– обґрунтованість оцінних суджень та вміння аналізувати змістовну сутність соціальної роботи;
– соціально-педагогічна ерудиція студентів;
– поінформованість із конкретного виду соціально-педагогічної діяльності;
– вміння оперувати соціально-педагогічним словниковим запасом;
– наявність та вміння оперувати соціально-педагогічним словниковим запасом
2. Сформованість емоційного забезпечення соціально-педаго- гічної діяльності
– емоційне сприйняття клієнта студентом;
– розуміння та володіння психологічними засобами, здатними впливати на емоційний стан;
– наявність зовнішніх проявів емоційного стану у вигляді рухів, жестів, міміки, зміни інтенсивності дихання тощо;
– у вигляді рухів, жестів, міміки, зміни інтенсивності дихання тощо
3. Адекватність самооцінки студентами своїх всебічних виявів
– критичне ставлення до власного, досвіду проведення професійно- педагогічної роботи;
– готовність до самопізнання своїх можливостей у передачі соціально-педагогічного досвіду;
– потяг до самовдосконалення
Тут слід звернути увагу на те, що психолого-педагогічна галузь накопичила значний обсяг різноманітних методик, які присвячені саме для визначення конкретних критеріїв. Методики побудовані таким чином, що вони містять у собі показники явища, що вивчається, а також дозволяють виявити рівні розвитку явища. Наявність таких методик суттєво полегшує організацію експериментальної роботи. Але непоодинокі випадки, коли науковцю не вдається підібрати методики до обраних критеріїв, тоді слід розробляти показники та рівні явища, тобто вибудовувати власну методику. Уявимо, що ми не знайшли методик, які мають визначати обрані нами критерії й задовольняли нас, як дослідників, які тоді мають бути наші наступні дії?
Після розробки критеріїв та їх показників, основну увагу слід звернути на виділення
рівнів сформованості кожного критерію. Рівень – це ступінь розвитку якості, величина розвитку значущості будь-чого. Організація роботи з формування педагогічної культури майбутнього соціального працівника вимагала від нас чіткого уявлення про рівні її сформованості. Вирішуючи це завдання, ми в кожному із зазначених вище критеріїв, які відображали найбільш характерні риси, притаманні педагогічній культурі, виділили три рівні сформованості: високий, середній, низький. Прагнучи досягти чіткості у визначенні того чи іншого рівня, ми розробили їх якісні характеристики, які дали змогу більш наочно показати результати експериментальної роботи.
На нашу думку, до високого рівня інтелектуального забезпечення професійно- педагогічної діяльності можна віднести студентів, які мають такі якості: а) володіння навичками осягнення соціального середовища через його аналіз в активному співвіднесенні з особистим світоглядом і на цій основі вміння давати обґрунтовані оцінні судження; б) наявність активного запасу професійних знань як інструменту, здатному впливати на моделювання поведінки особистості, концентрації, систематизації та передачі людського досвіду;

145
в) зрозуміння загальних норм і висловлювань, володіння та вміння оперувати соціально-педагогічним словниковим запасом, наявність соціально-педагогічної ерудиції; г) володіння інформацією щодо конкретного виду практичного навчання, вміння вирішувати питання практичної роботи з клієнтом, знання фахової літератури та історії становлення соціальної роботи.
Середнім, на нашу думку, можна вважати такий рівень інтелектуального забезпечення професійно-педагогічної діяльності, при якому студенти виявили такі якості: а) володіння навичками осягнення соціального середовища, його аналіз, але при цьому, спираючись не стільки на особистий світогляд, скільки на інші погляди, що накладало риси загальності оцінки судження; б) наявність активного запасу професійних знань, але не завжди активне використання їх як інструменту, здатного впливати на моделювання поведінки особистості, концентрації, систематизації та передачі людського досвіду; в) розуміння загальних норм та висловлювань, володіння та вміння оперувати професійно-педагогічним словниковим запасом, але не завжди яскраво проявлялася наявність соціально-педагогічної ерудиції; г) володіння інформацією щодо конкретного виду практичного навчання, вміння знайти вирішення практичних питань роботи з клієнтом, але простежувалися деякі недоліки у знанні фахової літератури та історії становлення соціальної роботи.
Низьким, на нашу думку, можна вважати рівень інтелектуального забезпечення професійно-педагогічної діяльності, при якому студенти виявили такі якості: а) осягнення соціального середовища через аналіз твору ґрунтувалося виключно на поглядах інших, що не давало змоги проявитися особистісному світогляду, тому оцінні судження мали загальний характер; б) обмежений активний запас професійних знань, який слабо використовується як інструмент, здатний впливати на моделювання поведінки особистості, концентрації, систематизації та передачі людського досвіду; в) нерозуміння загальних норм та висловлювань, слабо розвинута спостережливість, обмежений словниковий запас, простежувалися значні труднощі синтезу цілого із запропонованих частин.
Як уже наголошувалось, паралельно з роботою над критеріями, йде робота з підбору діагностичних методик, які дозволяють вимірювати ту чи іншу особистісну якість. У нашому випадку можна використати шкалу вимірювання інтелектуального розвитку, розроблену Векслером, яка складається із субтестів і досліджує запас знань щодо конкретного виду діяльності. Спираючись на розроблені нами критерії, показники та рівні інтелектуального забезпечення та на вищенаведену методику, ми маємо можливість отримати результати інтелектуального забезпечення професійно-педагогічної діяльності певної групи та курсу майбутніх соціальних працівників.
Важливим моментом на цьому етапі експериментальної роботи є подання отриманих результатів у вигляді таблиць. Для цього наші вимірювання слід перевести у відсотки, тому що в різних групах може бути неоднакова кількість людей і лише відсоткові показники дадуть можливість їх порівнювати. Наприклад, у нас була група з тридцяти осіб: 7 з яких показали високий рівень, 12 – середній і 11 – низький. Для того, щоб визначити відсоткові показники, ми виведемо таке рівняння:
30 осіб – 100 %
7 осіб – х х = (7 осіб · 100 %) / 30 осіб = 23 %
Тобто, високий рівень інтелектуального забезпечення у нас показало 23 % учасників даної групи. Таким же чином вираховується середній і низький рівні інтелектуального забезпечення. Зроблені розрахунки дають можливість, отримані результати подати у вигляді таблиці 6.2.

146
Таблиця 6.2
Інтелектуальне забезпечення професійно-педагогічної діяльності
Рівні
Критерій
Високий
Середній
Низький
Інтелектуальне забезпечення професійно- педагогічної діяльності
23 %
39 %
38 %
Для визначення рівня емоційного забезпечення професійно-педагогічної діяльності майбутніх соціальних працівників, ми використовуємо метод узагальнення незалежних
характеристик. Для методу незалежних характеристик притаманне те, що результати спостережень знаходять свій вияв у кількісних величинах, що дає змогу застосувати для обробки даних математичні методи. Крім того, цей метод має низку переваг перед методом спостереження. Щоб отримати дані на підставі методу спостереження за роботою соціального працівника, дослідник має витратити багато часу. Використовуючи метод незалежних характеристик, можливо суттєво скоротити витрати часу. Адже, наприклад, керівник центру соціальної реабілітації, начальник відділу, інші співробітники систематично вивчають роботу свого колеги, тому, як компетентні судді, вони можуть з великою мірою об’єктивності оцінити кожен елемент роботи своїх співробітників.
Метод незалежних характеристик можна використовувати у досить широких межах при дослідженнях соціально-педагогічних явищ. Адже природа психолого- педагогічних явищ така, що її важко описати за допомогою інших методів. Метод незалежних характеристик дає можливість виокремити із роботи соціального працівника окремі елементи: реабілітацію, профілактику, адаптацію та ін., за шкалою оцінок одержати
їх характеристику. З метою визначення критерію емоційного забезпечення професійно- педагогічної діяльності, нами були підготовлені спеціальні картки на кожного студента, які мали такий вигляд:
Запитання
Оцінка майбутнього
соціального
працівника
Оцінка компетентних
осіб
Оцінка однокурсників
Емоційна подача матеріалу
5 3 4
3 5
4 4
Зовнішні прояви емоційного стану
5 5 4
4 5
5 4
Розуміння та володіння психологічними засобами, здатними впливати на емоційну сферу
5 4 5
4 5
5 5
Всього 15 12 13 11 15 14 13
Середній бал 15 12 14
Отримавши заповнені картки на кожного студента, ми маємо можливість визначити рівні емоційного забезпечення професійно-педагогічної діяльності майбутнього соціального працівника. З цією метою слід обрахувати кожну картку. Розглянемо на прикладі поданої картки, як же відбувається обрахування.
Ми знаємо, що максимум балів, які може набрати студент – 45 (якщо всі поставлять йому в кожному пункті по 5 балів) і це буде дорівнювати 100 %.
На нашій картці наступні результати:
– студент собі поставив: 5 + 5 + 5 = 15 балів;
– компетентні судді: 1) 3 + 5 + 4 = 12; 2) 4 + 4 + 5 = 13; 3) 3 + 4 + 4 = 11. Середній бал компетентних осіб 36 : 3 = 12 балів;

147
– однокурсники: 1) 5 + 5 + 5 = 15; 2) 5 + 4 + 5 = 14; 3) 4 + 4 + 5 = 13. Середній бал, поставлений однокурсниками: 42 : 3 = 14 балів.
Склавши всі середні бали, отримуємо 41 бал, а поділивши цю кількість балів на три (кількість суб’єктів оцінювання), отримаємо середній бал, який буде відображати емоційне забезпечення педагогічної діяльності майбутнього соціального працівника:
41 : 3 = 13,6. Тепер переводимо отримані бали у відсотки:
15 = 100 %, а 13,6 = х.
Отже, Х = (13,6 / 15) • 100 % = 90 %.
Обробивши подібним чином картки на всіх студентів, ми можемо подати критерії емоційного забезпечення педагогічної культури майбутнього соціального працівника у групі, яка бере участь у експерименті за певними рівнями. Виходячи з вищезазначених рівнів емоційного забезпечення соціально-педагогічної діяльності, ми одержали у процесі проведення констатуючого експерименту результати, які відобразили в таблиці 6.3.
Таблиця 6.3
Емоційне забезпечення соціально-педагогічної діяльності
Рівні
Критерії
Високий
Середній
Низький
Емоційне забезпечення соціально- педагогічної діяльності
9 %
31 %
60 %
Обробивши за аналогією з першими критеріями отримані дані про рівні сформованості адекватності самооцінки майбутніх соціальних працівників, які ми одержали у процесі проведення констатуючого експерименту, та спираючись на результати обробки анкет методу самооцінки психологічної адаптованості, ми отримали можливість відобразити отримані результати у таблиці 6.4.
Таблиця 6.4
Рівні сформованості адекватності самооцінки майбутніх соціальних працівників
Рівні
Критерії
Високий
Середній
Низький
Самооцінка
9 %
43 %
48 %
Тепер, коли ми маємо рівні сформованості інтелектуального, емоційного забезпечення та адекватності самооцінки майбутніх соціальних працівників, тобто маючи показники у відсотках з усіх трьох критеріїв, які є складовими педагогічної культури, ми можемо звести отримані дані до загального знаменника і визначити рівні сформованості педагогічної культури майбутнього соціального працівника на початковому етапі експерименту.
Отримані результати слід відобразити в таблиці 6.5.
Таблиця 6.5
Критерії та рівні сформованості педагогічної культури майбутніх соціальних
працівників до початку дослідницько-експериментальної роботи

Рівні
Критерії
Високий
Середній
Низький
Інтелектуальні забезпечення проф. пед. діяльності
23 %
39 %
38 %
Емоційне забезпечення професійно-педагогічної діяльності
9 %
31 %
60 %
Адекватність самооцінки
9 %
43 %
48 %
Сформованість педагогічної культури
13,6 %
37,7 %
48,6 %
Слід наголосити, що у наведеній таблиці 2.5, вважаємо за потрібне пояснити, яким чином було отримано рівні сформованості педагогічної культури. Звівши отримані результати до загальної таблиці, ми отримали можливість вирахувати рівні сформованості педагогічної культури. Підрахунок відбувається в такій послідовності:

148
– ми складаємо показники високого рівня за всіма критеріями (інтелектуальне забезпечення – 23 %, емоційне забезпечення професійно-педагогічної діяльності – 9 %
і адекватність самооцінки – 9 %):
23 %+9 %+9 %=41 %;
– наступна наша дія – це знаходження високого рівня педагогічної культури майбутнього соціального працівника. Так як високий рівень сформованості педагогічної культури є похідним від високих рівнів вищенаведених критеріїв, то для того, щоб його знайти слід поділити отриману суму високих рівнів усіх критеріїв (41 %) на кількість критеріїв (у нашому випадку – це три критерії):
41 % / 3 = 13,6 %;
– високий рівень сформованості педагогічної культури соціального працівника.
Розрахунок середнього і низького рівня сформованості педагогічної культури майбутнього соціального працівника відбувається аналогічно, тому ми не будемо зосереджувати на цьому увагу. Із завершенням наведених розрахунків і висвітленням результатів у таблиці 2.5 завершується діагностуючий етап експерименту.
6.2.4. Аналіз отриманих результатів
Завершальний етап – аналіз і теоретична обробка отриманого емпіричним шляхом фактичного матеріалу та логічне його узагальнення. Іншими словами, йдеться про якісний та кількісний аналіз одержаних даних у результаті експерименту. Робиться на
їх основі порівняння даних, отриманих у процесі констатуючого експерименту (фіксується контрольний стан об’єкта дослідження до початку експерименту) та даних, які були отримані після формувального експерименту (зафіксований стан об’єкта із завершення експерименту).
З метою висвітлення значущості зафіксованого експериментального ефекту використовуються різноманітні методи математичної статистики, за допомогою яких робиться кількісна обробка даних. Слід зазначити, що на цьому етапі використовуються ті ж методики, що і на початку експерименту. На цьому етапі доводиться існування суттєвих зв’язків між двома змінними (наприклад, між рівнем розвитку почуття емпатії та психологічним кліматом у колективі), і таким чином засвідчується взаємозалежність між цими факторами, встановлюються причинно-наслідкові зв’язки.
6.3. СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ ОБРОБКИ ДАНИХ У ПСИХОЛОГО-
ПЕДАГОГІЧНОМУ ЕКСПЕРИМЕНТІ

Впровадження в психологію, педагогіку та соціальну роботу експерименту спричинило активне застосування в них статистичних методів, які використовуються для виміру різноманітних параметрів, факторів, ознак. Статистичні методи виступають як додаткові чинники, які дозволяють об’єктивно інтерпретувати результати вимірів.
Адже в соціальній роботі значна частина вимірів здійснюється за допомогою тестів, опитувальників, анкет тощо, тобто такого діагностичного інструментарію, який допускає певну похибку у вимірах. Крім того, ці виміри можуть проводиться у різних умовах, що також має вплив на результат. За таких умов виникає потреба доведення достовірності отриманих результатів – і саме вирішенню цієї проблеми допомагають статистичні методи.
Розглянемо деякі приклади застосування статистичних методів із формалізації та обробки результатів вимірів, якими має володіти соціальний працівник, щоб організувати
і провести дослідження. Першим етапом застосування статистичних методів є формалізація, тобто переведення проблеми дослідження на мову формул.

149
Уявимо, що ми вивчаємо вплив різних форм практичного навчання на формування гуманності у майбутніх соціальних працівників, то саме програми практик і є тією функцією f, введення якої має дати позитивні зрушення у розвитку явища, яке досліджується.
Якщо літерою S позначити психолого-педагогічні умови, які мають стимулювати f
(такими умовами можуть виступати форми організації, методи та технології соціальної роботи та ін.), а літерою R – результат експериментального впливу, яким можуть виступати покращення рівнів зростання особистісної культури, показників покращення адаптації, соціалізації, рівня професійних знань тощо, то це вказує на те, що ми формалізували психолого-педагогічну проблему, і маємо можливість відобразити наш експеримент схематично. Тобто ми подали експеримент у вигляді технологічної задачі, метою вирішення якої є поліпшення якості кінцевого продукту, підвищення ефективності процесу, зменшення чи збільшення ефективності фахівців (установ), які беруть участь у даному процесі та ін. Метою психолого-педагогічних досліджень є визначення закономірностей та відносин, тобто функції f, яка і є предметом дослідження.
Усвідомивши вищенаведені позначення, ми можемо подати завдання експериментального дослідження у вигляді математичної формули:
R = f (S).
Особливістю психолого-педагогічних експериментів, які застосовуються в соціальній роботі, є те, що на їх хід та результативність можуть мати суттєвий вплив випадкові
(не заплановані в експерименті) фактори, що приводить до викривлень кінцевих результатів. У випадку, коли в експеримент втручаються незаплановані фактори, то для визначення функції R слід використовувати наступну формулу:
R = f
н
(S),
де f н
– врахування незапланованих факторів.
Незапланованими факторами вважають: вплив зовнішніх факторів (середовище установ, де відбувається практичне навчання, психологічний настрій виконавців та ін.).
Плануючи дослідження, ми маємо передбачити заходи зі зведення різниці (f
– f н
) до мінімуму. Цього можна досягти за допомогою чіткого планування експерименту та методів профілактики артефактів (з латинської – викривлений факт):
– визначення незалежних змінних факторів;
– визначення залежних факторів;
– обрати відповідні вимірювальні інструменти;
– обрати статистичні критерії оцінки отриманої дослідної інформації.
Дію всіх незапланованих факторів у соціально-психологічних дослідженнях врахувати дуже складно. Але, щоб звести їх вплив до мінімуму, використовують, крім експериментальних, ще й контрольні групи.
Нехай група 1е буде проходити практику за експериментальною програмою, а група 1к (контрольна група) – за традиційною програмою. Слід зауважити, що при підборі груп усі параметри мають бути однакові, крім вказаних програм практичного навчання. Тобто у цьому разі, незалежними змінними факторами (f) є зміст запропонованих програм.
Мета дослідження – визначити ступінь ефективності експериментальної програми з точки зору формування гуманності.
Завдання – провести порівняльний аналіз сформованості гуманності в експериментальній та контрольній групах на початку і по закінченню експерименту.
1. Спочатку відбувається формалізація завдання, тобто воно перекладається на мову формул, на мову статистики. Вводимо позначення:
Х
1
– середній рівень гуманності в експериментальній групі на початковій стадії експерименту;

150
Х
2
– середній рівень гуманності в експериментальній групі на завершальній стадії експерименту.
Y
1
– середній рівень гуманності у контрольній групі на початковій стадії експерименту;
Y
2
– середній рівень гуманності у контрольній групі на завершальній стадії експерименту.
2. Обираємо схему порівнянь (опираємося на схему, запропоновану В.І. Загвязинським та Р. Агахановим) та встановлюємо ознаки ефективності експериментальної програми.
1. Справедливість Но – при порівнянні Х
1
та Y
1
– мають бути відсутні статистично достовірні відмінності.
2. Справедливість Н
1
– при порівнянні Х
1 та Х
2

2

1
) для обраного рівня значимості дослідження.
3. Справедливість Н
1
– при порівнянні Х
2 та Y
2

2
>Y
2
).
4. Справедливість Н
1
– при порівнянні Y
1 та Y
2
Y
2
>Y
1
тому, що в гуманність у контрольній групі також буде формуватися, хоча не так ефективно, як це відбувається в експериментальній групі, де відбувається цілеспрямована робота у цьому напрямі.
З метою перевірки статистичної гіпотези обираємо критерій адекватний методиці вимірів. За умов нормального розподілу ознаки, це може бути t – критерій Ст’юдента,
Т – критерій Вілкоксона, Q – критерій Розенбаума та ін. Більш детальне пояснення використання перелічених критеріїв описане у роботі Дж. Гласса та Дж. Стенлі
1
Статистичні методи слід використовувати для доведення достовірності зроблених висновків. Але ми маємо наголосити, що означений інструментарій дає можливість лише більш глибоко і ґрунтовно інтерпретувати експериментальні результати, які отримані за допомогою анкетування, тестування, спостереження. Безпосередньо достовірність експериментальних даних забезпечується:
– вибором адекватних завданням дослідження методів;
– підбором відповідних методик вимірювання якостей, які досліджуються;
– чіткому, послідовному проведенню вимірювань;
– точністю виконання розрахунків.
Соціальна робота – це робота з людьми, а отже, в її основу покладено педагогічні впливи на людину та врахування її психологічних станів, тому не дивно, що в цій галузі найчастіше використовують психолого-педагогічний експеримент. Особливістю цього виду експерименту є те, що він не завжди піддається математичному опису і формалізації. Адже психолого-педагогічний процес є динамічним, багатофакторним, не завжди повторюваним, що ускладнює використовування в цьому виді експерименту всіх методів природничонаукових дисциплін.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал