Розділ IІ. Пріоритетні завдання на 2015/2016 навчальний рік розділ IIІ. Методична робота з кадрами



Сторінка2/11
Дата конвертації23.12.2016
Розмір1.87 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Головні річні завдання знайшли своє відбиття в усіх складових річного плану. Ці завдання реалізувалися через різні форми методичної роботи.

Найважливішою формою підвищення рівня педагогічної майстерності, професіоналізму, креативності педагогів є педагогічна рада. В проведенні яких широко використовувались інтерактивні методи роботи. В минулому навчальному ріці були проведені педради з таких тем:



  • у серпні – «Зміст діяльності і завдання педагогічного колективу на 2014/2015 навчальний рік, на якій визначались стратегічні напрямкі освітньо-виховного процесу на навчальний рік, основні напрямки роботи педколективу ,завдання діяльності педагогічного колективу на новий навчальний рік, затверджувались освітні програми, план роботи на рік, форми планування навчально-виховного процесу, розподіл групових фронтальних занять на тиждень;

  • у листопаді –«Розвиток зв'язного мовлення дошкільників», на якій розглядалась система роботи щодо формування комунікативної компетенції дошкільників, педагоги обмінювались досвідом роботи щодо засобів організації роботи з мовленнєво-комунікативного розвитку дітей дошкільного віку, презентували різноманітниі мнемотехнічні прийоми для навчання дітей розповідання ;

  • у лютому –«Моральний розвиток- основа формування та становлення особистості в контексті гуманної педагогіки.», на якій вирішувались завдання морального виховання та шляхи їх реалізації, педагоги проводили самоаналіз планування роботи з морального виховання, вирішували різноманітні педагогічні задачі по темі;

  • у травні – «Здоровий випускник дитсадка- успішний школярик», на якій був проведений аналіз освітньо-виховної роботи за навчальний рік, намічені перспективи на новий, обговорювались питання організації роботи під час літнього оздоровчого періоду.

Ефективною формою методичної роботи є проведення колективних переглядів різноманітних форм роботи з дітьми. Протягом минулого навчального року були проведені колективні перегляди з оздоровчого, пізнавального, соціального розвитку, а саме:

  • «Твори добро» (вихователь Бондаренко В.Д.) - з морально-етичного виховання;

  • «У гості до бабусі» (Вихователь Мельниченко К.І.) - з розвитку мовлення для дітей раннього віку;

  • « Як курчатко свою маму шукало» (вихователь Марченко Л.В.) - інтегроване заняття «в пісочниці» з дітьми раннього віку;

  • «Дітям про сестрицю – голубу водицю» (вихователь Жорняк Т.І.) - комбіноване заняття за оповіданнями В.О.Сухомлинського;

  • «Подорож до піскової казки» (практичний психолог Новікова В.В.) - інтегроване заняття в пісочниці.

Програмовий зміст занять відповідав Програмі «Дитина», віковим і індивідуальним особливостям дітей. Протягом всіх занять простежувалася єдність трьох основних компонентів освітнього процесу – розвивального, навчального, виховного. У роботі з дітьми було використано багато дидактичних ігор, наочності, подана інформація була доступною. Раціонально була розподілена фронтальна та індивідуальна робота, що дало змогу активізувати всіх дітей. Заняття були проведені на достатньому методичному рівні.

Активізувала педагогів така форма роботи як проведення конкурсів. У минулому навчальному році, з метою створення та оновлення розвивального простору у групових приміщеннях, обміну досвідом роботи були проведені такі конкурси:



  • «Гілочки здоров’я» - створення розвивального предметного середовища з фізкультурно-оздоровчого розвитку;

  • «Твори добро» - на кращий конспект з морального виховання дітей в різних вікових групах;

Систематично проводились групові та фронтальні консультації відповідно до річного плану, індивідуальні за наслідками контролю, тематичні для молодих педагогів.

В дошкільному закладі 26% педагогів складають молоді педагоги, стаж роботи яких до п’яти років, а 43% - це досвідчені педагоги, стаж роботи яких складає від 20 років і більше.

У 2014/15 навчальному році велика увага приділялася професійному становленню молодих вихователів, адже період входження педагога-початківця у професію є напруженим, важливим для його особистісного і професійного розвитку. Для педагогів-наставників та педагогів-початківців були розроблені пам’ятки з відповідними методичними рекомендаціями щодо організації своєї роботи. Протягом року працювала школа молодого педагога, на засіданнях якої педагоги розвивали свій творчий потенціал, заохочувались до професійного самовдосконалення, формували позитивне ставлення до професії.

Наставники – досвідчені педагоги (Марфутіна І.В., Жорняк Т.І., Мельниченко К.І.) постійно надавали педагогічну допомогу молодим вихователям – Шабалтас А.О., Василенко О.І., Бардаковій Я.В.: за «круглим столом» обговорювались новини психолого-педагогічної науки, практики, сучасні педагогічні технології, передовий педагогічний досвід; спільно розробляли конспекти занять, розваг, цільових прогулянок, готували консультації для батьків; моделювали системи занять і режимних моментів; організовували взаємовідвідування різноманітних форм роботи з дітьми. Молоді спеціалісти відвідували районні методичні об’єднання, майстер-класи, семінари, постійно займалися самоосвітою. Корисну інформацію заносили до методичної скриньки.

Щоб підвищити ефективність процесу входження молодого спеціаліста у професію та мати чітке уявлення про його ставлення до обраної професії в кінці року було проведено експрес-опитування. Це дало змогу визначити ставлення молодих фахівців до педагогічної праці з дітьми дошкільного віку, розробити індивідуальні рекомендації, пам’ятки, спланувати подальшу роботу школи молодого педагога.

Упродовж року у методичній роботі були задіяні 92 % педагогів як досвідчених так і молодих спеціалістів. В кінці навчального року було проведене анкетування педагогів з метою оцінювання методичної роботи та вивчення пропозицій педагогічних працівників щодо планування роботи на наступний навчальний рік. Роботу педагоги оцінили на достатньому рівні. Одним з найактуальніших проблемних питань, яке доцільно розглянути наступного року більшість педагогів зазначили вивчення нових методик та технологій розвитку, що базуються на активній пошуково-дослідницькій діяльності дітей.

Оптимізація діяльності педагогічного колективу уможливлюється лише за умови, що всі учасники педагогічного процесу виступають активними суб’єктами. Саме тому необхідно продовжувати впроваджувати в педагогічну практику інтерактивний підхід, який передбачає постійну взаємодію учасників, обмін думками і враженнями, можливість зустрічних запитань, уточнень, групових обговорень. В подальшій роботі з педагогами необхідно використовувати інтерактивні вправи і завдання, які спрямовані не стільки на закріплення вже знайомого матеріалу, скільки на освоєння нового, а саме діалоговий обмін інформацією, моделювання ситуацій (так як педагогів цікавить більш практичний аспект вирішення проблеми), розігрування ділових ігор, спільне подолання проблем тощо.

Аналіз планування роботи закладу за минулий рік показав, що такі його принципи як актуальність, конкретність, об’єктивність, динамічність дотримуються. Покращилося дотримання принципів перспективності та безперервності планування. Планово-прогностична функція була реалізована на достатньому рівні.

Колектив дошкільного закладу згуртований, працьовитий, спроможний був виконати будь-які поставлені перед ним завдання річного плану. Виконання річного плану постійно контролювалося адміністрацією. Згідно аналізу вносилися корективи до нього. Систематично здійснювався контроль за організацією харчування дітей, медичної роботи, проведенням навчально-виховної, оздоровчо-профілактичної роботи, виконанням режимних моментів тощо. Результати контролю обговорювалися на виробничих нарадах, педагогічних радах, нарадах при завідувачеві. Адміністрація ДНЗ постійно будує свою роботу за схемою: планування, організація -› надання методичної допомоги -› контроль, збір інформації -› аналіз, обговорення -› вироблення рішень, відпрацювання заходів по усуненню недоліків -› контроль за виконанням заходів. Такий системний підхід відкриває можливість для цілеспрямованого планомірного керівництва, повнішого обліку інформації, узагальнення досвіду, колективного обговорення.

Організація та результативність освітнього процесу.

Упродовж 2014/2015 навчального року діяльність колективу дошкільного закладу здійснювалась відповідно до вихідних позицій Базового компонента дошкільної освіти, Програми виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина», програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт».

Для успішного становлення особистості, забезпечення гармонійних відносин між дитиною та навколишнім світом, сприяння розвитку світосприйняття, педагоги продовжували працювати над створенням розвивального предметного середовища, у якому дитина активно діє, спілкується, отримує знання, розвиває свої уміння, навички. Протягом року в усіх вікових групах оновлювались, доповнювались, створювались тематичні осередки для певного виду діяльності дітей таким чином, щоб діти могли обрати вид діяльності та спосіб її реалізації – ігровий, книжковий, мистецький, будівельний тощо. Педагоги, відповідно до потреб дітей, їхніх інтересів, уподобань, самостійно визначали кількість осередків, їх розташування і способи обладнання. Так, в дошкільному закладі є кімната пісочної терапії, тому в дошкільних групах немає потреби створювати осередок ігор з піском, такі осередки створені тільки в групах раннього віку. В усіх вікових групах тематичні осередки насичені як відносно малими предметами та іграшками, так і різними модулями, предметами-замісниками, які діти можуть переносити чи комбінувати, створюючи предметну опору, що стимулює рухову активність малят, дає їм змогу урізноманітнювати свою діяльність, виходити за межі традиційних ігор і ширше відображати явища навколишньої дійсності. Простір групової кімнати використовувався так, щоб діти мали можливість займатись певними видами діяльності за власним бажанням як невеличкими підгрупами, так і самостійно.

Планування роботи педагоги проводили відповідно до Інструктивно-методичних рекомендацій «Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі» (лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 26.07.2010 № 1.4/18-3082) та інструктивно-методичних рекомендацій «Про організацію роботи в дошкільних навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році» (лист МОН України від 27.06.2014 № 1/9-341) за блочно-тематичним принципом, оскільки він базується на інтегрованому підході до організації життєдіяльності дітей, забезпечує змістову цілісність, системність, послідовність, ускладнення та повторення програмового матеріалу. Така форма планування давала змогу педагогам творчо підходити до організації життєдіяльності дітей, забезпечувала змістовну цілісність, системність, послідовність, ускладнення та повторення програмового матеріалу. Модель планування освітнього процесу за режимними моментами була схвалена рішенням педагогічної ради від 29.08.2014 №1.

Музичні керівники та інструктор з фізкультури плани роботи складали окремо для кожної вікової групи, узгоджуючи їх з планами роботи вихователів.

У першій половині дня педагоги рівномірно розподіляли види активності дітей за освітніми лініями розвитку протягом дня залежно від бажань та інтересу дошкільників. Основними формами організованої навчально-пізнавальної діяльності були: заняття різних типів, гурткова робота, організовані ігри різних видів, екскурсії, спостереження, дослідницько-експериментальна діяльність тощо. З метою відмови від жорсткої регламентації видів діяльності в часі, місці та послідовності проведення різних видів діяльності дітей, педагоги вільно обирали тип заняття, варіювали його зміст, форми та методи роботи, коригували запланований освітній процес відповідно до особливостей сприймання дітей, непередбачених умов, рівня пізнавальної активності дітей протягом організованих форм роботи. Кількість занять у старшому дошкільному віці становила 2-3 на день протягом 1-1,5 години щодня, у середньому, молодшому дошкільному та ранньому віці – 1-2 заняття на день.

З метою планування роботи з навчально-виховного процесу на виваженому, діагностично-оціночному підході, педагогами закладу двічі на рік проводилось визначення рівня розвитку компетенцій дошкільників відповідно до освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти (нова редакція). Оцінка результатів навчально-виховного процесу здійснювалась за показниками, що використовуються при проведенні державної атестації та із збірника «Моніторинг якості дошкільної освіти. – Харків: Харківська академія неперервної освіти, 2013. – 148 с.».У якості інструментарію застосовувались картки спостережень, уміщені у збірнику «Науково-методичний супровід організації та проведення державної атестації навчальних закладів: методичні рекомендації / За заг. ред. Л.Д.Поккроєвої – 3-тє вид., переробл. і допов. – Харків: Харківська академія неперервної освіти, 2013. – 224 с.».

Розвиток дітей третього року життя здійснювався в процесі різноманітної діяльності, перш за все предметно-маніпулятивної. Тому педагоги Марченко Л.В. та Мельниченко К.І. постійно піклувалися про організацію цікавих і змістовних занять, ігор та активної діяльності дітей в побуті, включали в усі основні види діяльності спеціально організоване сенсорне виховання як найкращу умову для розвитку сприймання, наочно-дійового і наочно-образного мислення дітей. Визначним принципом освітньої роботи з дітьми раннього віку було узгодження індивідуальних і підгрупових форм роботи – певні предметні дії чи вид діяльності дитина вчилась виконувати індивідуально під керівництвом вихователя, а згодом їх включали в підгрупові заняття, і навпаки, якщо певна гра чи заняття спочатку проводились з підгрупою дітей, то повторно їх проводили з кожною дитиною індивідуально. Підгрупи дітей формувались педагогами залежно від віку дітей і стану їх фізичного та психічного розвитку. В роботі з дітьми раннього віку велика увага також приділялась формуванню власної активності дитини, яка є однієї з умов її повноцінного психічного розвитку.




Результати навчально-виховного процесу з дітьми раннього віку

Порівнюючи результати можна зробити висновок, що рівень компетенцій дітей раннього віку за освітніми лініями на кінець року підвищився. Відсутня кількість дітей з низьким рівнем компетенцій.



Одним із найважливіших завдань в групах дітей раннього віку залишається розвивальна робота, яка будується не за принципом розвитку окремих психічних процесів, а скерована на загальне, максимально різнобічне ознайомлення малюка зі світом предметів, людей і стосунків, у процесі чого відбувається поступовий розвиток, удосконалення та ускладнення всіх психічних процесів. Тому необхідно продовжувати створювати розвивальне предметне середовище, яке сприятиме розвитку діяльності дитини і стимулюватиме її. Також педагогам слід забезпечувати умови для насиченого мовленнєвого діалогічного контакту, що сприятиме розширенню й удосконаленню пасивного та активного словника дитини раннього віку.
Порівняльний аналіз результатів навчально-виховного процесу з дітьми молодшого дошкільного вік


Оцінка прояву показників компетентності дітей

2013/2014 навчальний рік

2014/2015 навчальний рік

Динаміка

Освітня лінія «Особистість дитини»

високий рівень

0%

24%

+ 24%

достатній рівень

47%

68%

+ 21%

середній рівень

52%

16%

- 36%

низький рівень

1%

0%

-1%

Освітня лінія «Дитина в соціумі»

високий рівень

0%

34%

+ 34%

достатній рівень

65%

60%

-5%

середній рівень

34%

12%

- 22%

низький рівень

1%

0%

-1%

Освітня лінія «Дитина в природному довкіллі»

високий рівень

0%

16%

+ 16%

достатній рівень

47%

74%

+27%

середній рівень

52%

18%

-34%

низький рівень

1%

0%

- 1%

Освітня лінія «Дитина у світі культури»

високий рівень

0%

38%

+38 %

достатній рівень

54%

56%

+ 2 %

середній рівень

44%

14%

- 30%

низький рівень

4%

0%

- 4 %

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

високий рівень

0%

18%

+ 18%

достатній рівень

52%

70%

+18%

середній рівень

33%

20%

-13%

низький рівень

15%

0%

- 15%

Освітня лінія «Мовлення дитини»

високий рівень

0%

18%

- 18%

достатній рівень

50%

60%

+10%

середній рівень

41%

28%

- 13%

низький рівень

4%

2%

-2%

Освітня лінія «Гра дитини»

високий рівень

0%

19%

+19%

достатній рівень

57%

56%

-1%

середній рівень

41%

14%

-27%

низький рівень

2%

0%

-2%



Порівняльний аналіз рівня розвитку компетецій дітей молодшого дошкільного віку, який проявляється на високому та достатньому рівнях

Отже, в 2014/2015 навчальному році збільшився відсоток дітей, у яких компетенції відповідно до освітніх ліній проявляються на високому та достатньому рівні та, відповідно, знизився показник достатнього та низького рівнів.

Педагогам продовжувати сприяти вихованню загальної та пізнавальної активності дітей, розширюючи можливості для їх практичного ознайомлення з різноманітними предметними явищами, для оволодіння відповідними способами дії, використання предметів. Постійно підтримувати допитливість малюків ефектами новизни, проведенням дослідів з різноманітними об’єктами, підводити вихованців до самостійних відкриттів, активно включати елементи пізнавальної діяльності до інших форм роботи з дітьми, активізувати творчість, бажання експериментувати, бачити об’єкти і явища природи у русі, змінах та розвитку.

Також необхідно створювати умови для максимальної мовленнєвої активності кожної дитини шляхом організації різноманітних видів спільної діяльності, що передбачає занурення дитини в активну мовленнєву практику, залучатися до фольклору та літературних творів у різних побутових ситуаціях, використовувати прийоми активного слухання. Важливо поширювати практику різновікового спілкування, навчаючи малят встановлювати позитивні стосунки зі старшими дітьми, проявляти інтерес до їхніх дій, емоційну готовність до спілкування, наслідувати їх позитивні вчинки.



Педагогам, які працюють з дітьми четвертого року життя ( Марфутіній І.В. група № 11, Шабалтас А.О. група № 10) потрібно проводити заняття у формі гри чи застосування різних видів продуктивної діяльності, в яких малюк здатен до самовираження і самореалізації, а також мовленнєвій, руховій, музичній діяльності, характерною ознакою якої є відповідні практичні дії самої дитини. Продовжувати практикувати поділ дітей на підгрупи, враховуючи вік дітей та стан їх фізичного та психічного розвитку, та приділяти більше уваги проведенню індивідуальних занять з дітьми протягом дня. Особливу увагу приділяти підтримці самостійності дошкільників, розвитку їхньої ініціативи.
Порівняльний аналіз результатів навчально-виховного процесу з дітьми середнього дошкільного віку

Оцінка прояву показників компетентності дітей

2013/2014 навчальний рік

2014/2015 навчальний рік

Динаміка

Освітня лінія «Особистість дитини»

високий рівень

36%

13%

+ 23%

достатній рівень

53%

79%

- 26%

середній рівень

11%

8%

-3%

низький рівень

0%

0%

0%

Освітня лінія «Дитина в соціумі»

високий рівень

46%

28%

- 18%

достатній рівень

47%

68%

+ 21%

середній рівень

7%

4%

- 3%

низький рівень

0%

0%

0%

Освітня лінія «Дитина в природному довкіллі»

високий рівень

27%

21%

- 7%

достатній рівень

59%

64%

+ 5%

середній рівень

12%

15%

+3%

низький рівень

2%

0%

- 2%

Освітня лінія «Дитина у світі культури»

високий рівень

26%

13%

+ 13 %

достатній рівень

53%

79%

+ 26 %

середній рівень

21%

8%

+ 13%

низький рівень

0%

0%

0%

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

високий рівень

22%

19%

+ 3%

достатній рівень

59%

77%

+ 18%

середній рівень

18%

4%

- 14 %

низький рівень

0%

0%

0%

Освітня лінія «Мовлення дитини»

високий рівень

21%

15%

-6%

достатній рівень

63%

70%

+7%

середній рівень

15%

15%

0%

низький рівень

1%

0%

- 1%

Освітня лінія «Гра дитини»

високий рівень

36%

28%

-8%

достатній рівень

59%

68%

+9%

середній рівень

5%

4%

-1%

низький рівень

0%

0%

0%


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал