Розділ 7 Організація та проведення соціологічного дослідження



Скачати 488.04 Kb.

Сторінка2/5
Дата конвертації25.12.2016
Розмір488.04 Kb.
1   2   3   4   5
Статева структура населення
Генеральна сукупність
Усього
Чоловіки Жінки
10 000
4700 5300
Вибіркова сукупність
Усього
Чоловіки
Жінки
1000
470 530
Таблиця 7.2
Вікова структура населення
Генеральна сукупність
Усього
До 20 21-25 26-30 31-40 41-50 51-60 Понад 60
10 000
1050 1250 1400 1830 1250 1050 2170
Вибіркова сукупність
Усього
До 20 21-25 26-30 31-40 41-50 51-60 Понад 60
1000
105 125 140 183 125 105 217
Таблиця 7.3
Соціально-професійна структура населення
Генеральна сукупність
Усього
Робітники Службовці Студенти Пенсіонери
10 000
5100 1700 630 2570
Вибіркова сукупність
Усього
Робітники Службовці Студенти Пенсіонери
1000
510 170 63 257 Якщо розглянути цей тип вибірки на прикладі зі страйком, то припустимо, що в цеху, де визріває страйк, 500 осіб. З них
– 400 – робочі основних професій
– 60 – допоміжний персонал
– 40 − інженерно-технічні працівники. При цьому жінки складають 20 % робочих основних професій та 50 % обслуговуючого персоналу й інженерно-технічних працівників.
1
Шейко В.М., Кушнаренко НМ. Організація та методика науково-дослідницької діяльності Підручник. – те вид. – К Знання, 2004. – 307 с.
Щоб виявити вірогідність страйку і шляху її запобігання, треба, перш за все, поговорити з працівниками цеху, дізнатися їх думки і настрої. Якщо ми станемо розмовляти з кожним із п’ятисот працівників, то використовуватимемо суцільну вибірку, нащо прийдеться витратити чимало ресурсів. Ми можемо не встигнути завершити опитування до страйку, атому не вирішити поставлених завдань. Тому доцільно обстежувати не всіх працівників цеху, а лише деяку їх частину. Об’єкт і предмет нашого дослідження та стислі терміни роблять резонним використання квотної
вибірки. Її суть полягає в побудові мікромоделі об’єкта, що проявляє ті його ознаки, які входять у предмет нашого аналізу. Цікавим є порівняння російського соціолога С. Григор’єва, який порівнює використання соціологами квотної вибірки із роботою хіміків. Адже, коли треба дізнатися про хімічний склад якоїсь рідини, що знаходиться в невідомій пляшці, на аналіз беруть одну її краплю, а висновок роблять про вміст всієї пляшки. Приблизно також поступають соціологи, використовуючи квотну вибірку. Щоб встановити думки, що цікавлять нас, і настрої всіх п’ятисот чоловік, можна обстежувати їх половину, третину, четверту частину і навіть тільки 10 %. Але при цьому обов’язково, щоб опитувалися не перші стрічні люди, що невипадково підвернулися, а ті, думки і настрої яких репрезентують (тобто повно представляють, адекватно виражають) думки і настрої всіх працівників (генеральної сукупності. При десятивідсотковій квотній вибірці опитуватися будуть 50 чоловіка саме
– 40 робочих основних професій, з яких 8 жінок
– 6 допоміжних робочих, зокрема 3 жінки
– 4 інженерно-технічних працівника, зокрема 2 жінки. При такій вибірці дотримані дві квоти професійна і статева. Якщо ми припускаємо залежність відношення до страйку від активності вікових або яких-небудь інших характеристик працівників, то, відповідно, повинні збільшити кількість квот вибірки, зберігаючи її десятивідсоткову структуру. Ступінь репрезентативності квотної вибірки тим вище, чим більше параметрів, за якими вона відтворює ознаки генеральної сукупності. Стихійна вибірка – це вибір першого стрічного». Цим методом користуються, коли генеральна і вибіркова сукупності за своїми обсягами достатньо великі. Так, для середнього міста обсяг вибірки може становити 800-1000 осіб, для малого – 400-500 осіб. Прикладом методу стихійної вибірки може бути опитування громадської думки на вулицях за допомогою засобів масової інформації при вивченні конкретної проблеми, з якою знайоме усе населення, наприклад, відношення громадян до вступу України в НАТО, чи при опитуваннях біля виборчих дільниць під час політичних виборів (екзитполи). Проста, випадкова (ймовірна) вибірка виконується на основі повних списків усіх членів генеральної сукупності (основа вибірки, в яких довільно вибирається необхідна кількість респондентів і заноситься у вибіркову сукупність. Наприклад, із списку телефонних номерів жителів виборчої дільниці (500) потрібно зателефонувати
50 респондентам. Систематична (механічна) вибірка – це спрощений варіант ймовірного відбору. Користуючись тими ж самими списками генеральної сукупності, відбір здійснюють невипадковим способом, а послідовно, через один і той же інтервал (крок вибірки. Крок вибірки визначають як пропорцію обсягів генеральної та вибіркової сукупностей. Починають відбір найчастіше не з першого кандидата, аз випадково визначеного.
К = N/п, де К – крок вибірки
N – розмір генеральної сукупності
п – розмір вибіркової сукупності
10000/1000 = 10;
К = 10.
Гніздова (серійна) вибірка. При гніздовій (серійній) вибірці за одиницю відбору беруть не окремих респондентів, а групи або інші підрозділи (сім’я, бригада, шкільний клас, студентська група, відділ в установі тощо) з суцільним опитуванням. Гніздова вибірка репрезентативна лише за умови, що склад груп подібний. Прикладом застосування цього методу вибірки може бути соціометричне опитування, соціологічний чи педагогічний експеримент.
7.4. МЕТОДИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Соціологічна практика виробила цілий комплекс методів збору соціологічної інформації. Використання соціологом того або іншого методу, втому числі їх сукупності, залежить від умов, місця, часу, мети і завдань дослідження. Для вивчення соціальних проблемна різних етапах дослідження, використовуються наступні методи.
7.4.1. Аналіз документів

Найдавнішим і найпоширенішим способом одержання соціологічної інформації є метод вивчення документів, які є в будь-якому цивілізованому суспільстві. Під документом в соціології розуміють ті або інші джерела, які містять інформацію про соціальні факти і явища суспільного життя, про ті або інші соціальні суб’єкти, що функціонують в суспільстві. Аналіз документів дає соціологу можливість побачити важливі сторони соціальної дійсності, допомагає виявити норми і цінності, притаманні суспільству, одержати відомості, необхідні для опису тих або інших соціальних структурі систем, простежити динаміку взаємодії між різними соціальними групами і окремими людьми. Коло власне соціологічних документів, які віддзеркалюють різні сторони суспільного життя в наш час технізації та інформатизації настільки широке, що будь-яке емпіричне соціологічне дослідження не слід планувати, а тим більше виходити на польові дослідження, не проаналізувавши попередньо офіційні статистичні дані, не лише центральні, алей місцеві, не вивчивши минулі і сучасні дослідження зданої теми якщо вони є, матеріали книг і журналів, звіти різних відомстві т. д. Щоб добре орієнтуватися в багатоманітності документів, перш за все необхідна їх класифікація, підвалиною якої слугує форма, в якій той або інший документ фіксує вміщену в ньому інформацію. Від форми, в якій зафіксована інформація, залежить цілі його використання і методи аналізу.
За формою фіксації інформації документи діляться на:
– письмові документи (в них відомості подаються у формі тексту
– статистичні дані (цифрова форма викладу
– іконографічна документація (кіно-відео-фотодокументація, картини
– фонетичні документи
1
Письмові документи – найбільш поширений вид документації. Джерелами даного типу документів для соціолога є державній центральні архіви, архіви анізацій і установ, підприємств, фірм, архіви емпіричних даних у машиносній формі, наукові публікації, преса, особистісні документи, листи, автобіографії, мемуари, щоденники, промови і т. п. Традиційний аналіз документів дає можливість соціологу дати інтерпретацію змісту документа, проникнути в сутність явища, що вивчається, виявити логічні зв’язки і протиріччя між ними, оцінити ці явища із певних дослідницьких позицій.
1
Піча В.М. Соціологія загальний курс Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України. – К «Каравелла», 2000. – 248 с.
Разом з тим основною слабкістю традиційного аналізу документа є суб’єктивність: якби соціолог-дослідник не прагнув бути об’єктивним при оцінці інформації, яка міститься в документі, його інтерпретація завжди в меншій чи більшій мірі буде суб’єктивною. Бажання позбутися суб’єктивності традиційного аналізу обумовило появу принципово нового, формалізованого метода аналізу документів, який одержав назву «контент-аналіз».
Контент-аналіз, або науковий аналіз змісту тексту документа, – це метод дослідження, який застосовується в різних гуманітарних дисциплінах. Але розвиток цього методу переважно пов’язаний із соціологічними дослідженнями. З часом, метод контент-аналізу став застосовуватися і при вивченні інших галузей соціальної реальності, іншого типу документів, зокрема невербальних, іконографічних (портрети, фотографії і т. д, а також відповідей на відкриті запитання соціологічної анкети. Суть цього методу зводиться до того, щоб знайти такі ознаки, риси, властивості документа (наприклад, частота вживання певних термінів, які з необхідністю віддзеркалювали б певні суттєві сторони змісту. Тоді зміст документа стає вимірюваним, доступним, точним обчислювальним операціям. Разом із тим обмеженість контент-аналізу полягає втому, що далеко не все багатство змісту документа може бути виміряне за допомогою формальних (кількісних) показників. Цей метод використовується соціологами вже більше ста років. З його допомогою вивчалася релігійна символіка і популярні пісні, встановлювалися відмінності еротичних кінокартин від порнографічних, визначалися особливості суїциїдальної поведінки, що виявилися в передсмертних записках самовбивць, стереотипи свідомості різних соціальних груп, досліджувалися багато інших тем. В останні десятиліття даний соціологічний метод запозичували і активно використовують ті представники соціогуманітарних наук юристи, історики, журналісти, мовознавці, літературознавці, політологи, психологи, економісти, педагоги, соціальні працівники, культурологи, бібліотекознавці, мистецтвознавці та ін.), які зацікавлені у встановленні об’єктивних ознак різноманітних людських комунікацій. Можна визначити такі умови, за яких застосування контент-аналізу в соціологічних дослідженнях є необхідним
– при вимозі забезпечити високий ступінь точності та об’єктивності аналізу
– за наявності обширного за обсягом і несистематизованого матеріалу, коли безпосереднє використання останнього є ускладненим
– при роботі з відповідями на відкриті запитання анкеті глибоких інтерв’ю, якщо категорії, важливі для цілей дослідження, характеризуються певною частотою появив документах, що вивчаються Отже, контент-аналіз – це метод якісно-кількісного аналізу масиву документів із метою одержання об’єктивної, систематизованої та узагальненої інформації про соціальну реальність. Процедура контент-аналізу полягає в алгоритмізованому виділенні в тексті певних елементів змісту, що цікавить дослідника, класифікації виділених елементів у відповідності з концептуальною схемою, наступним їх підрахунком і якісним представленням результатів. Прикладом використання цього методу може бути обробка відкритих відповідей в анкеті.

7.4.2. Анкетне опитування

Серед соціологічних методів важливе місце займає анкетне опитування. Даний метод засновується на висловлюваннях окремих осіб і проводиться з метою виявлення найтонших нюансів у думках респондентів. Сучасна наука розглядає анкетування як допоміжний засіб, оскільки одні статистичні дані опитування не можуть бути підставою для встановлення серйозних закономірностей у соціальній роботі.

168
Основними етапами здійснення анкетного опитування є:
– підготовчий етап – він включає розробку програми опитування, складання плану і сітьового графіка роботи, проектування анкети, та її апробацію
– оперативний етап – сам процес анкетування
– підсумковий (результуючий) етап – обробка і аналіз одержаної інформації, оформлення звіту. Основними документами, які дають змогу зібрати первинну інформацію, є
опитувальний лист та анкета. Анкета будується на підставі теоретичної частини про сутність предмета дослідження, яка є підставою для добору типу запитань, їх кількості, порядку подання та шкали оцінювання. Побудова анкети – це процес перекладу основних гіпотез дослідження намову запитань, що є непростою і клопіткою роботою. За характером анкети поділяються на відкриті, які не дають ніяких настанов щодо форми чи змісту і передбачають довільну відповідь та закриті, які пропонують зробити вибір лише з-поміж вказаних варіантів відповідей (так чині добре чи погано тощо. Структурно анкета, як правило, складається з трьох частин. Перша частина – преамбула (звернення до респондента. В ньому вказується хто проводить дослідження, описується мета дослідження, характер використання результатів, підкреслюється характер, спосіб заповнення анкети, а також висловлюється подяка вона можлива і в кінці анкети) за участь в анкетуванні. Друга частина – основна, яка містить блоки запитань до опитуваних. Третя частина – паспортичка, в якій представлені відомості про опитуваних стать, вік, освіта, місце мешкання, соціальний стані т. д.
Основні рекомендації до якості опитувального листа.
Анкетне опитування починається з формулювання програмних питань, з переведення мови науки на запитання, зверненні до респондентів. Для чого необхідне це переведення Існує велика відмінність у наукових термінах і буденній мові людей, тому різні поняття можуть мати для простих людей і науковців інтерпретації, які не співпадають. Іноді опитуваний взагалі не знає значень того або іншого поняття. Отже, якщо не враховувати особливостей формулювання запитань в анкеті, то навіть при дотриманні всіх останніх вимог методів анкетного опитування, можна одержати помилкові результати.
Вимоги до формулювання запитань
– важливо, щоб інтерес до предмета опитування не спадав, а поступово підвищувався, тому більш складні за змістом запитання повинні йти слідом за більш простими
– перше запитання неповинно бутині дискусійним, ні насторожуючим, хай краще воно буде нейтральним
– важкі запитання доцільно вмістити всередині анкети, щоб респондент включився в тему
– запитання повинні бути ясними, чіткими і зрозумілими всім респондентам
– запитання повинні відповідати логічним вимогам спочатку мова повинна йти про встановлення того чи іншого факту, події, а потім уже про його оцінку.
Основні принципи побудови опитувальних листів
– опитування неповинно тривати більше 30-40 хвилину зв’язку з тим, що респондент втомлюється, і останні запитання залишаються зазвичай без повноцінних відповідей, за цей час опрацьовується 25-30 запитань
– порядок запитань від простих – до складних, від загальних – до спеціальних
– спочатку запитання для встановлення довіри, а потім – по суті, можливі контрольні запитання, в кінці – запитання про особистість
– перший рівень складності – надаються прості запитання. Які стосуються подій та фактів
– наступний рівень запитань більш складний і стосується думок, оцінок

169
– третій рівень – подаються найскладніші запитання, які передбачають вибір рішень та подання аналізу явищ
– слід уникати маловажливих запитань, незрозумілих термінів і словосполучень
– не слід задавати занадто довгих запитань
– не слід уникати вживання слів та словосполучень, які за змістом можуть викликати негативну реакцію опитуваних.
Надійність даних анкетного опитування залежить від таких умов, як
– відповідність запитань програмі дослідження, його завданням
– чіткість і зрозумілість у формулюванні запитань
– відсутність будь-яких натяків на бажану відповідь
– дотримання психолого-педагогічних принципів у послідовності подачі запитань
1
Якщо в анкеті з’являється новий розділ, то необхідно підвести опитуваного до нової теми. Зазвичай це робиться за допомогою звернення в певній формі респондента, наприклад А тепер ми просимо Вас висловитись про те-то...».
За своєю логічною природою запитання класифікуються таким чином:
– основні запитання, відповіді на які є основою побудови висновків про явища, що вивчаються. Саме вони становлять більшу частину анкети
– запитання-фільтри ставляться для того, щоб відсіяти некомпетентних осіб при опитуванні з проблем дослідження
– контрольні запитання служать для перевірки стійкості, правдивості й несуперечливості відповідей, визначення їх достовірності й щирості. Контрольні запитання зазвичай розташовуються в анкеті на деякій відстані як від основного, такі один від одного.
За своєю психологічною функцією, питання поділяються на
– контактні запитання, які слугують встановленню контакту з респондентом, їх мета – створити інтерес до дослідження, надихнути взяти в ньому участь. Як правило, це перше або одне з перших запитань анкети, яке за формою повинно бути досить простимі торкатися самого респондента, ніби налаштовувати його на зацікавлену участь в анкетуванні
– буферні запитання, як правило, починаються із загальної формули Як Видумаєте і далі йде опис нової проблеми. Мета цього виду запитань – перевести увагу респондента з однієї проблеми на іншу
– прямі запитання спрямовані на виявлення ставлення респондента щодо проблеми, яка вивчається, її оцінку з його власної позиції
– опосередковані запитання дозволяють респонденту ніби приховати свою власну позицію і посилити критичний акцент своїх висловлювань. Такі запитання ставляться тоді, коли прямі запитання незручно ставити або є пересторога, що на них не буде одержана щира відповідь. Респонденту даному випадку відповідає на запитання від імені групи колективу в безособовій формі.
За характером відповідей на поставлені запитання вони розподіляються на
такі види:
– відкриті запитання передбачають вільну форму відповіді
– запитання закритого типу – респондента просять вибрати та відповісти на ті із нижче перерахованих варіантів, які співпадають з його думкою
– запитання напівзакритого типу дає можливість не лише вказати варіанти відповідей, які наводяться в анкеті, алей висловити щось своє
– запитання-меню пропонує респонденту вибрати будь-яке поєднання варіантів запропонованих відповідей
1
Социология: Учебник для вузов / Под ред. проф. В.П. Лавриненко. – М Культура и спорт, ЮНИТИ,
1998. – 349 с.

170
– шкальні запитання – відповідь на це запитання дається у вигляді шкали, в якій необхідно відмітити той або інший показник. Як правило, такі запитання використовуються для визначення тих чи інших ціннісних пріоритетів
– дихотомічні запитання передбачають тільки одну відповідь Так чи Ні
– малюнкові запитання використовують для підвищення інтересу до анкети та зняття психологічної втоми респондента
1
Після того, як дослідник визначився зі змістом запитань, особливу увагу треба надати упорядкуванню анкети. Верстка анкети передбачає не лише компоновку запитань і їх послідовність, а також і художньо-технічне оформлення анкети. Всі розділи анкети можна виділити відмінним від основного шрифтом. Добре використати різний шрифт при друкуванні запитань і відповідей, при можливості використати кольоровий друк. Коли анкета складена, треба здійснити пробне (пілотажне) опитування, вході якого перевіряється зміст анкети, формулювання і послідовність запитань та варіантів відповідей і т. д. Пробне опитування охоплює невелику кількість осіб (20-30 осіб, відібраних за основними характеристиками, які визначаються темою, метою і завданнями дослідження. Після ретельного аналізу результатів пілотажу і виправлення помилок в анкеті можна переходити до масового опитування.
За способом розповсюдження анкет опитування поділяються на:
– роздавальне, коли анкетер особисто вручає анкету і чекає, поки вона заповнюється
– поштове – анкета за попередньою домовленістю висилається і одержується поштою
– пресове – анкету пропонують заповнити читачеві газети чи журналу і надіслати в редакцію
– телетайпні (за цим способом розповсюдження і збір анкети здійснюється через електронний зв’язок). Анкетування – це метод, який є досить економним і зручним, адже він надає можливість аналізувати та обробляти дані за допомогою статистики. Найбільшої ефективності він надає у порівнянні з іншими методами. У процесі дослідження виникає потреба провести вивчення тих чи інших питань, тобто виникає потреба в отриманні даних, які мають достатньо репрезантивний представницький) характер (наприклад, при вивченні заняття певної вікової групи. За таких умов доцільно проводити анкетування й запропонувати учасникам дослідження відповісти на низку спеціально розроблених запитань. Метод анкетування надає змогу підвищити об’єктивність інформації про стан соціального психолого-педагогічного явища чи процесу, оскільки надає можливість отримати інформацію від значної кількості опитаних.

7.4.3. Соціологічне інтерв’ю

Інтерв’ю (анг. interview – зустріч, бесіда) – метод збирання первинної інформації побудований на мовній взаємодії в соціальних, психологічних, педагогічних дослідженнях. Цей метод, як правило, застосовується на ранніх стадіях наукового дослідження з метою збору інформації та більшої визначеності у формуванні робочої гіпотези. Крім того, його використовують як додатковий метод, метою якого є уточнення, розширення та контроль заданими отриманими іншими методами.
Інтерв’ю – це різновид бесіди. Відмінність полягає утому, що бесіда відбувається у природній, невимушеній обстановці, а інтерв’ю – більш чітко структуроване – всі
1
Социология: Учебник для вузов / Под ред. проф. В.П. Лавриненко. – М Культура и спорт, ЮНИТИ,
1998. – 349 с.
запитання заздалегідь визначені, встановлена їх послідовність, непередбачено додаткових запитань. Результативність інтерв’ю залежить від продуманості запитань.
Інтерв’ю як метод дослідження активно використовується в соціальній роботі, тому що він є важливим засобом проникнення у внутрішній світ клієнта та розуміння тих складнощів, що його оточують. На підставі результатів інтерв’ю соціальний працівник має можливість допомогти клієнту усвідомити свої внутрішні труднощі, причини конфліктів, приховані мотиви поведінки. У процесі інтерв’ю дослідник має можливість, крім вербальної інформації (словесної, отримати додаткову невербальну інформацію (жести, міміка, рухи, артефакти тощо. За допомогою цього методу можливо не лише виявити причини труднощів, алей мати психолого-терапевтичний ефект та знайти шляхи вирішення проблем.
Основні рекомендації до інтерв’ю
Для стимулювання відповідей респондентів, одержання найбільш повної і точної інформації, слід застосовувати такі засоби
– вираз згоди (уважний погляд, хитання головою, усмішка
– використання коротких пауз
– повторення основного запитання
– часткова згода, наприклад «Ви говорите, що. Проте деякі люди вважають,
що...»;
– прохання пояснити, наприклад «Мені не зовсім зрозуміло, як. Чи не могли б
Ви пояснити, що маєте на увазі, Отже, Ви щойно сказали, що. Уточніть, будь-
ласка...»;
– уточнення за допомогою неправильного повторення відповіді, наприклад Ви
зауважили, що зазвичай виникають суперечки всім ї з питань розподілу домашньої
праці? – Ні, я сказав іноді. Пробачте, я, мабуть, не розчув
– вказівки на протиріччя у відповідях, наприклад «Ви тільки що говорили, що.
а тепер зазначили дещо інше. Можливо, я невірно Вас зрозумів?»;
– повторення останніх слів респондента (метод луни, наприклад, респондент говорить «Я приймав цей курс лікування протягом шести місяців і не відчув
полегшення». Інтерв’юер: «Ви не відчули полегшення?»;
– нейтральна вимога додаткової інформації, наприклад «Це дуже цікаво, я хотів
би знати більше про шляхи раціонального використання Вами вільного часу. Чи не
могли б Ви розповісти про це дещо детальніше?»;
– вимога певної додаткової інформації, наприклад «Чому Ви вважаєте саме
так? Як Ви дійшли цього висновку Коли?». Після будь-якого висловленого сумніву або незгоди і одержання на них роз’яснення
інтерв’юер повинен висловити своє розуміння, згоду, схвалення «Так, Виправі. Зараз
мені зрозуміло. Це дуже цікаво і т. д.
1
Якщо у процесі інтерв’ю одержано відповідь типу не знаю, то перш за все
інтерв’юер повинен з’ясувати, що криється за ним
– чи дійсно незнання
– нерозуміння змісту запитання
– невміння висловити свою думку
– побоювання висловити це вголос
– побоювання дати неправильну відповідь. Реєструвати відповіді треба зразу в процесі інтерв’ю. В кінці бесіди інтерв’юер може повернутися до деяких запитань, на які одержані неповні відповіді. На завершення
інтерв’ю треба подякувати йому за участь в соціологічному дослідженні.
1
Социология: Учебник для вузов / Под ред. проф. В.П. Лавриненко. – М Культура и спорт, ЮНИТИ,
1998. – 349 с.
Отже, за допомогою методу анкетного опитуваннями можемо зібрати основну масу соціологічної інформації, але щоб вона була більш достовірна, можна поєднувати його з іншими методами анкетування і спостереження, анкетування і вільне інтерв’ю.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал