Розділ 2 дослідження системи планування експортних операцій дахк



Скачати 350.75 Kb.
Дата конвертації18.12.2016
Розмір350.75 Kb.

РОЗДІЛ 2

ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМИ ПЛАНУВАННЯ ЕКСПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ ДАХК «АРТЕМ»



2.1. Організаційна структура та господарська характеристика ДАХК «Артем»

Державна акцiонерна холдингова компанiя «Артем» (далі - ДАХК «АРТЕМ») заснована Мiнiстерством Машинобудування, вiйськово-промислового комплексу i конверсiї (Мiнмашпром) вiдповiдно до постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 28 вересня 1996 року №1181 шляхом перетворення державного пiдприємства «Київське виробниче об’єднання iменi Артема» у Державну акцiонерну холдингову компанiю «Артем» вiдповiдно до Законiв України «Про приватизацiю державного майна», «Про господарськi товариства» та Положення про холдинговi компанiї, що створюються в процесi корпоратизацiї та приватизацiї. Злиття, подiлу, приєднання, перетворення, видiлу в звiтному перiодi не було.

Адресa: Україна, 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 2/10

Компанiя створена шляхом об «єднання у її статутному капіталі майна Державного пiдприємства «Київське виробниче об`єднання iменi Артема», яке не закрiплене на правi повного господарчого вiдання за пiдприємствами, що входять до його складу, i контрольних пакетiв акцiй акцiонерних товариств (АТ):ПрАТ «Проектно-виробнича фiрма «Макрос» (04050 м. Київ, вул. Мельникова, 2/10);ПрАТ «Завод електрохiмiчних покриттiв» (04050 м. Київ, вул. Мельникова, 2/10);ПрАТ «Завод «Артемполiмер» (04050 м. Київ, вул. Мельникова, 2/10);ПАТ «Завод «Артеммаш» (04050 м. Київ, вул. Мельникова, 2/10);ПАТ «Iнструментальний завод» (04050 м. Київ, вул. Мельникова, 2/10)ПрАТ «Авiацiйно-транспортне пiдприємство «Артем-Авiа» (04050 м. Київ, вул. Мельникова, 2/10) та інші Згідно до Статуту.

Статутний фонд (капітал) компанії розподілений на 250 253 397 простих іменних акцій. Прибуток компанії формується за рахунок надходжень від здійснення господарської діяльності після покриття матеріальних і прирівняних до них витрат, витрат на оплату праці, виплати відсотків за кредитами банків та за облігаціями, а також податків, зборів і інших обов’язкових платежів до бюджетів. Чистий прибуток, одержаний після розрахунків, залишається в повному розпорядженні компанії і використовується відповідно до рішення вищого органу компанії.

Управління компанією здійснюють: Засновник в особі Міністерства промислової політики України, який виконує повноваження загальних зборів акціонерів, - вищий орган компанії; Наглядова (спостережна) рада; Правління; Ревізійна комісія. Спостережна рада є органом компанії, що з метою захисту інтересів держави здійснює контроль за діяльністю правління компанії. Правління є виконавчим органом, який здійснює керівництво її поточною діяльністю. Ревізійна комісія є органом компанії, який контролює фінансово-господарську діяльність виконавчого органу.

Згідно статуту ДАХК «Артем» метою діяльності компанії є: забезпечення ефективного функціонування та розвитку єдиного науково-технічного і виробничого комплексу з розробки, виробництва та впровадження сучасних зразків вітчизняної авіаційної техніки; створення та серійне виробництво нових зразків обладнання та іншої продукції для потреб безпеки держави, товарів народного споживання, технологічного обладнання для агропромислового комплексу, медичної техніки тощо; підвищення ефективності виробництва та одержання прибутку, підвищення конкурентоспроможності продукції на ринку.

Основна продукція, яку виробляє підприємство:



  • авіаційні керовані ракети;

  • протитанкові керовані ракети;

  • комплекси автоматичної перевірки і підготовки до використання усіх видів авіаційних керованих засобів ураження;

  • агрегати, прилади та обладнання для усіх типів авіаційних літальних апаратів;

  • підйомно-транспортні та реабілітаційні засоби для інвалідів;

  • інвалідна техніка;

  • зварювальна техніка.

Основними ринками збуту Компанії є підприємства України, ближнього та дальнього зарубіжжя.

Аналіз показників господарської діяльності підприємства, які нададуть загальну інформацію щодо фінансового стану підприємства наведено у таблиці 2.1.



Таблиця 2.1

Показники господарської діяльності підприємства ДАХК «АРТЕМ»

за 2013-2015 роки (млн. грн.)

Найменування показника

Значення по роках

Динаміка 2013-2015 рр.

Відносне відхилення, % 2013-2015 рр.




2013 рік

2014 рік

2015 рік







Середньоспискова чисельність персоналу, осіб.

1630

1620

1600

-30

-1,8

Продуктивність праці на одного робітника, млн. грн

487,6

629,5

813

325,4

48,3

Середньорічна вартість виробничих фондів, млн. грн/1 прац.

10509,1

9871,6

22913,35

12404,25

118

Фондовіддача

7,56

10,3

5,67

-1,89

-25

Фондоозброєність

64,5

60,9

143,2

78,7

122

Дохід (виручка) від реалізації продукції, млн. грн

96687,6

123788,4

157996,4

61308,8

63,4

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, млн. грн

79483,4

101971,7

130074,9

50591,5

63,6

Собівартість реалізованої продукції, млн. грн

56725,5

75512,8

95629,1

38903,6

68,6

Валовий прибуток, млн..грн.

22757,9

26458,9

34445,8

11687,9

51,4

Чистий прибуток, млн. грн.

2861,3

759,7

864,3

-1997

-69,8

Як бачимо з даних, наведених у таблиці 2.1, чисельність працівників відносно незначна станом на кінець 2015 роком на підприємстві працювало 1600 чоловік, що на 30 чоловік менше порівняно з 2013 роком.

Слід відмітити, що на підприємстві спостерігається позитивна тенденція зростання продуктивності праці, яка зросла протягом трьох років на 325,4 млн. грн./1 працівника, однак зменшився показник фондовіддачі, що пов’язано зі значним збільшенням вартості основних фондів.

Спостерігається значне підвищення показника фондоозброєності, що говорить про забезпеченість працівників підприємства необхідними основними засобами, однак, також показник говорить нам і про збільшення вартості основних засобів, що припадають на одного працівника.

Зазначимо про значне зменшення показників маневреності робочого капіталу на 8,77 та рентабельності основних засобів на 23,4% внаслідок збільшення суми всіх запасів та зменшення суми чистого прибутку і збільшення середньорічної вартості основних фондів.

Однак, незважаючи на значне зменшення певних показників господарської діяльності підприємства, можна зробити висновок, що його діяльність є прибутковою, хоча й показник чистого прибутку станом на кінець 2015 року значно зменшився порівняно з 2013 роком.

Для того, щоб проаналізувати ефективність та прибутковість підприємства, провести системну оцінку результативності господарської діяльності за кілька періодів, виявити фактори, які позитивно та негативно впливають на неї, а також визначити загальний рівень фінансового стану підприємства, необхідно здійснити фінансово-економічний аналіз діяльності ДАХК «АРТЕМ».

Оскільки основою функціонування підприємства є досягнення та збереження фінансової стабільності, адже стабільний фінансовий стан підприємства завжди позитивно впливає на здійснення його господарської діяльності, то доцільним буде, перш за все, здійснити аналіз фінансової стійкості підприємства за показниками, наведеними в табл. 2.2.



Таблиця 2.2

Аналіз показників фінансової стійкості ДАХК «АРТЕМ»

Найменування показника

Формула розрахунку

Нор-матив

2013

рік


2014

рік


2015

рік


Динаміка

Коефіцієнт

автономії



р. 380ф1/р. 640ф1

0,5,і

зрост.


0,5

0,74

0,74

Збільшення

Коефіцієнт

маневреності власних коштів



р. 380ф1+р. 480 –р. 080ф1/ р. 380ф1+р. 480ф1


0,2


0,007

0,26

0,35

Збільшення

К.фінансової стабільності

р. 380ф1/р. 480ф1+р. 620ф1

1 і зрост.

0,99

2,85

2,78

Збільшення

К.фінансового ризику

р. 480ф1+р. 620ф1/р. 380ф1

1 і зменш

1,01

0,35

0,35

Зменшення

К.забезпечення

власними оборотними

коштами


р. 380ф1-р. 080ф1/р. 260ф1+р. 270ф1

[0,6;

0,8]


Якщо К<1-імов.

банкр.


-0,15

0,42

0,99

Збільшення

К.співвідношення позик. і влас. коштів

ст. 640ф1 – ст. 380ф1/ст..380ф1

1, змен ш.

1,01

0,35

0,35

Зменшення

Проаналізувавши показники фінансової стійкості підприємства, слід зазначити, що динаміка розрахованих показників свідчить про збільшення рівня фінансової стійкості та платоспроможності підприємства у розрахунковий період. При цьому значно збільшився рівень незалежності від зовнішніх джерел фінансування, що свідчить про достатню забезпеченість підприємства власними коштами. Також коефіцієнт фінансової стабільності досяг бажаного рівня (більше 1) і у 2014 році становив 2,85, проте у розрахунковому році дещо знизився і знаходився на позначці 2,78.

Для аналізу фінансової стійкості велике значення має розрахунок показників забезпеченості підприємства засобами джерел формування оборотних активів. До таких показників належать: коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами та коефіцієнт маневреності власних коштів.

Слід зазначити про значне покращення цих показників протягом трьох та досягнення позитивних результатів, які перевищують нормативи. Це свідчить, перш за все, про певний перерозподіл активів у бік зростання частки оборотного капіталу, а також про збільшення власних джерел формування оборотних коштів та досягнення гнучкості їх використання, що є наслідком ефективного фінансового менеджменту підприємства.

Враховуючи рівні розрахованих показників та їх динаміку, доцільно зробити висновок про збільшення частки власного капіталу та, відповідно, зменшення частки позикових коштів, зменшення фінансового ризику підприємства, зміцнення фінансової стійкості Компанії та підтвердження її платоспроможності у довгостроковому періоді.

Існує великий перелік показників рентабельності, однак, до основних, які використовуються у ході аналізу фінансового стану підприємства належать показники, розрахунки яких наведені в табл. 2.3.



Таблиця 2.3

Аналіз показників рентабельності ДАХК «АРТЕМ», %

Найменуванння показника

Формула розрахунку

2010 рік

2011 рік

2012 рік

Динаміка

Рентабельність сукупних активів

р. 170ф2/р. 280ф1

6,2

2,6

3,2

Зменшення

Рентабельність власного капіталу

р. 220ф2/р. 380ф1

11,9

2,35

2,45

Зменшення

Валова рентабельність продаж

р. 050 ф. 2 / р. 035 ф. 2

28,6

25,9

26,5

Зменшення

Операційна рентабельність продаж

р. 100 ф. 2 / р. 035 ф. 2

5,2

1,7

1,3

Зменшення

Чиста рентабельність продаж

р. 220ф2/р. 035ф2

3,5

0,75

0,67

Зменшення

Рентабельність фінансової діяльності

(р. 110 + р. 120+ р. 130ф2)/(р. 140+ р. 150 + р. 160) ф2

4,47

7,4

81,8

Збільшення

Рентабельність всіх операцій за валовим прибутком

р. 050ф2/ (р. 035 + р. 110+ р. 120 + р. 130+ р. 200) ф2

28,6

26

26

Зменшення

Аналіз показників рентабельності показав, що в період 2013-2015 років спостерігається погіршення практично всіх основних показників рентабельності підприємства, за винятком рентабельності фінансової діяльності, що свідчить про зниження ефективності його діяльності й викликано, в основному, скороченням фінансових результатів.

Збільшення показника рентабельності фінансової діяльності підприємства, значення якого збільшилось на 77,33%, пояснюється залученням інвестиційних коштів та погашенням довгострокової заборгованості перед кредиторами. Підприємство має низький рівень рентабельності сукупних активів, що обумовлено зниженням прибутку та зростанням суми дебіторської заборгованості.

Зниження рентабельності власного капіталу викликано як скороченням розміру чистого прибутку, що є негативним фактором, так і зростанням суми власного капіталу, що веде до посилення фінансової автономії підприємства, однак використовується неефективно. Рівень даного показника свідчить про низьку інвестиційну привабливість підприємства.

Вкрай низьке значення має показник чистої рентабельності у 2013 році, що склало 3,5% та його значне зниження в розрахунковому році на 2,87% викликане неефективністю ведення операційної та інвестиційної діяльності.

Розрахувавши показники фінансово-економічного стану ДАХК «АРТЕМ» за період 2013-2015 років, доцільно зробити такі висновки. В цілому, діяльність компанії є задовільною, підприємство стабільно одержує прибуток. Однак, зобов’язання перед кредиторами та витрати на купівлю обладнання і проведення рекламної кампанії вплинули на зниження рентабельності капіталу підприємства. Також низькою є абсолютна ліквідність підприємства, що свідчить про вкрай низьку частку короткострокових зобов’язань, яку підприємство здатне погасити найближчим часом, не чекаючи оплати дебіторської заборгованості.Також на критичному рівні знаходиться показник чистої рентабельності продажів, що говорить про неефективне ведення операційної та інвестиційної діяльності ДАХК «АРТЕМ».

Отже, порівнюючи фінансово-економічний розвиток ДАХК «АРТЕМ» протягом 2013-2015 років, слід відзначити тенденцію до його покращення. Збільшилась частка власних коштів у відношенні до позикових, значно підвищилась рентабельність фінансової діяльності, за рахунок збільшення обсягів продажу підвищився показник фондовіддачі, відновилась платоспроможність підприємства.

2.2. Аналіз експорту ДАХК «АРТЕМ»

Після вивчення та проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, зупинимо увагу на детальному розгляді зовнішньоекономічної діяльності підприємства, учасником якої виступає ДАХК «АРТЕМ».

Даний аналіз дозволить нам ознайомитися із зовнішньоекономічною діяльністю підприємства, ступенем ефективності проведення експортно-імпортних операцій та дасть змогу чітко визначити які заходи, запропоновані нами, можуть забезпечити підприємству стабільне, ефективне функціонування та зміцнення позицій на ринку. Для визначення зовнішньоекономічної діяльності ДАХК «АРТЕМ» доцільним є використання таких показників: контрактна вартість імпортованої продукції, витрати на купівлю продукції, що експортується, накладні витрати, витрати на мито і митні збори, обсяг виручки від експорту та імпорту.

Основними товарно-матеріальними цінностями, які підприємство імпортує в Україну є основні засоби, а саме, запчастини та обладнання для заводів по виготовленню основної продукції. Імпорт здійснюється з таких країн як Англія, Польща, Італія, Ізраїль та Австрія.

Експортно-імпортні відносини підприємства регламентуються підписанням відповідних контрактів, в яких зазначаються права та обов’язки обох сторін.

ДАХК «Артем» експортує свою продукцію в 36 країн світу, діловими партнерами холдингу є 29 держав. ДАХК «Артем» виробляє і постачає на експорт понад 120 найменувань спеціальної авіаційної техніки і озброєння (у тому числі авіаційні керовані ракети класу «повітря-повітря» для озброєння літаків МіГ і Су), а також виготовляє промислове та медичне обладнання, побутові товари.

Якість продукції відповідає міждержавним стандартам (ДСТУ, ГОСТ), технічним умовам (ТУ), міжнародним стандартам (ISO), європейським нормам (EN) і найвищим екологічним вимогам, що дозволяє бути активним учасником світового ринку. На сьогоднішній день головними ринками збуту продукції є ринки Росії, Білорусі, Казахстану, Узбекистану. Структура збуту готової продукції представлена графічно на рис. 2.1.

Щоб прослідкувати рівень розвитку експортних та імпортних операцій підприємства, побудуємо діаграми із зазначенням рівня виручки, яку підприємство отримало від продажу імпортованої продукції на внутрішньому ринку та рівень доходів від продажу продукції на зовнішньому ринку.

Спочатку побудуємо діаграму реалізації імпортованої продукції підприємства (рис.2.1).



Рис. 2.1. Структура збуту продукції ДАХК «Артем» за 2012-2015 роки
Як видно з рис. 2.1 найближчий географічний сусід Росія є найбільшим імпортером продукції, що становить 70%, Білорусь та Казахстан імпортують по 12% всього експорту відповідно, а Узбекистан та Прибалтика по 3% відповідно до всього обсягу експорту підприємства.

3766,146

224,727

224,727

0

1000

2000

3000

4000

2013

2014

2015

Обсяг реалізованої продукції, млн.грн.
Рис. 2.2. Виручка від реалізації імпортованої продукції

Як бачимо з даних діаграми, інтенсивність діяльності підприємства щодо імпорту продукції значно знизилась. Частка виручки від імпорту скоротилась на 3541,42 млн. грн. Виникнення даної ситуації є досить логічним, адже ДАХК «Артем» реалізовує куплені в зарубіжних країнах не продукцію, а основні засоби, необхідні для модернізації та забезпечення функціонування виробничого процесу заводів-постачальників, і розмір доходу від реалізації основних засобів певним чином залежить від вартості та виду основних засобів, накладних витрат та витрат, пов’язаних з митом і митними зборами, а також встановленим компанією відсотком націнки на імпорт.

Для того, щоб побачити динаміку росту експорту продукції підприємства, дані щодо обсягу доходу від реалізації продукції також представимо у вигляді діаграми (рис.2.3).

116,43

169,929

60,1479

0

50

100

150

200

2013

2014

2015

Обсяг реалізованої продукції, млн.грн.
Рис. 2.3. Виручка від експорту продукції

За даними діаграми видно, що експорт продукції, як і імпорт, мають тенденцію до зниження, але, на відміну від останнього, рівень доходу від експорту продукції не має різких коливань, а в 2013 році спостерігається динаміка збільшення цього показника.

Слід зауважити, що протягом аналізованого періоду на підприємстві спостерігається різке зниження доходів від зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, різкий спад має місце у 2014, в основному, внаслідок зниження обсягу імпорту. Також значно знизився обсяг реалізації експортної продукції внаслідок зменшення обсягу продажу продукції іноземним підприємствам.

Загалом, протягом аналізованого періоду частка доходу від ЗЕД скоротилась на 4,44%. Зокрема, у 2013 році частка імпорту складала 5%, частка експорту - 0,4%, в 2014 році, загальна частка ЗЕД складала 0,8%, а в 2015 році - 0,6% в загальній структурі доходів підприємства.

При чому, найбільшу частку в доходах забезпечили імпортери-компанії Сosme S.r.I. Company та Ol Europe Sarl. І саме компанія Сosme S.r.I. Company забезпечила компанії у 2013 році такий високий рівень доходу від реалізації їхньої продукції.

Серед експортерів, найперспективнішими для підприємства є, перш за все, компанія Mega International (США), потім - Interpage International (Канада) та Zak ink (Польща), адже продукція підприємства повністю задовольняє всі вимоги експортерів та користується у них попитом, особливо у Mega International.



Наступним кроком є аналіз витрат, розрахунок яких необхідний для оцінки зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Перш за все, згрупуємо всі зазначені в додатку витрати на проведення та реалізацію експортно-імпортних операцій в таблицю (табл. 2.4). Це дозволяє спростити аналіз витрат та визначити ті витрати, які найбільше впливають на ефективність зовнішньоекономічної діяльності.

Таблиця 2.4

Показники витрат, які надають оцінку зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Найменування показника

2013 рік

2014 рік

2015 рік

Абсолютне відхилення показників 2013-2015 рр. млн. грн

Відносне відхилення 2013-2015 рр, %

Витрати на імпорт

Контрактна вартість імпорту, млн. грн

2 370,95

149,43

149,74

-2 221,21

-93

Накладні витрати, млн. грн

62,54

23,72

22,71

-39,98

-63,8

Витрати на мито і митні збори, млн. грн

432,05

39,96

39,595

-392,455

-90,8

Загалом витрати на імпорт, млн. грн

2 865,53

213,29

212,025

-2650,185

-92,4

Витрати на експорт

Виробнича собівартість продукції, млн. грн

64,68

94,405

33,415

-31,535

-51,1


Продовження таблиці 2.4

Накладні витрати, млн. грн

16,25

23,71

13,09

-3,16

-19,4

Витрати на мито і митні збори, млн. грн

16,908

19,713

11,247

-5,661

-33,5

Загалом витрати на експорт, млн. грн

97,84

137,828

57,752

-40,84

-40,3

Загальні експортно-імпортні витрати, млн. грн

2 963,37

351,12

269,797

-2693,575

-90,8

Як бачимо з даних таблиці, наведених протягом трьох років на підприємстві спостерігається динаміка зменшення всіх витрат зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема, найбільшої зміни зазнала контрактна вартість імпорту, показник зменшився на 2221,21 млн. грн або на 93% та, відповідно, витрати на мито і митні збори імпортованої продукції, які зменшились на 90,8%, що пов’язано із різновидом та кількістю імпорту.

У свою чергу, накладні витрати зменшились на 39,98 млн. грн або на 63,8% за рахунок загального зниження витрат на перевезення продукції на 23,16 млн. грн.

Значне зменшення показників відбулось внаслідок закупівлі підприємством основних засобів та продукції відповідно до потреб і замовлень покупців за умови залучення незначних коштів на їх купівлю та збут, порівняно, з 2013 роком. Слід вказати на щорічне зростання тарифів на транспортування, що негативно впливає на загальну ефективність ЗЕД.

Аналізуючи експортні витрати, зазначимо, що проведення експортних операцій не має такого податкового тягаря, яким супроводжується імпортна діяльність. На продукцію, яка вивозиться за межі України, накладається лише митний збір за митне оформлення у розмірі 0,2%, що є позитивним чинником для учасників ЗЕД і відповідно, нашого підприємства. І як, бачимо з розрахунків, за співвідношенням, витрати на мито і митні збори займають значно меншу частку в загальній сумі видатків на експортну діяльність порівняно з видатками на імпортні операції. Проте, підприємство має і додаткові витрати, пов’язані із найманням одного працівника на посаду митного брокера для полегшення операцій митного контролю.

Загалом, протягом аналізованого періоду, видатки на мито і митні збори підприємства скоротились на 33,5% за рахунок зменшення оплати послуг митного брокера та сплати меншої суми митного збору внаслідок зменшення обсягу реалізації продукції на зовнішньому ринку.

Однак, більшого скорочення зазнала виробнича собівартість продукції, а саме витрати на купівлю продукції та безпосередні витрати Компанії на зберігання, обслуговування, реалізацію тощо. Виробнича собівартість продукції підприємства скоротилась на 51,1%, що пов’язано із скороченням обсягів реалізації продукції на зовнішньому ринку на відміну від загального обсягу реалізації продукції підприємства.

Протягом 2013-2015 років зниження зазнали такі показники як накладні витрати - на 19,4%, однак у 2014 році порівняно з 2013 роком розмір видатків дещо збільшився, проте, на загальну динаміку це не вплинуло.

Загальна тенденція витрат показує зниження всіх показників на 90,8%, при чому витрати на імпорт зменшились на 92,4%, а витрати на експорт зменшились на 40,3%.

Проаналізувавши видатки зовнішньоекономічної діяльності, слід зауважити, що величина витрат протягом аналізованого періоду, загалом, залежать від виду та обсягу продукції, що експортується та імпортується підприємством, а також розміру податкових ставок та вартості послуг, спрямованих на закупівлю та реалізацію продукції, основних засобів.

Для ілюстрації динаміки структури впливу витрат на ефективність зовнішньоекономічної діяльності, нами побудовані відповідні діаграми.

2370,95


62,54

432,05


116,43

23,72


39,96

115,74


22,71

39,595


0%

20%


40%

60%


80%

100%


2013

2014


2015

роки

витрати на мито і

митні збори

накладні витрати

контрактна

вартість сировини


Рис. 2.4. Структура впливу витрат на ефективність проведення імпортних операцій

Так само проілюструємо динаміку видатків на проведення експортних операцій ДАХК «Артем» (рис.2.5).

43,44

16,25


16,908

76,527


23,71

19,713


21,413

13,09


11,247

0%

20%



40%

60%


80%

100%


2013

2014


2015

витрати на мито і митні

збори

накладні витрати



витрати на купівдю

продукції


Рис. 2.5. Структура впливу витрат на ефективність проведення експортних операцій
Отже, як видно з даних наведених вище діаграм, найбільшу частку у загальній структурі витрат займають виробнича собівартість продукції та контрактна вартість імпорту, що говорить нам про те, що слід приділити особливу увагу цим статтям витрат і спрямувати зусилля на пошук шляхів їх зменшення.

Щодо витрат на імпорт, то другими за величиною виступають витрати на мито і митні збори, їх частка є досить вагомою в загальних витратах на імпорт, що також значно впливає на прибутковість імпортних операцій. На нашу думку, підприємству слід спрямувати зусилля на пошук постачальників основних засобів та продукції, які б знаходились в офшорних зонах для зменшення податкового тиску.

Щодо експортної діяльності, то витрати на мито і митні збори є найменшими порівняно з іншими витратами на експорт, обов’язковим податком тут виступає лише сплата 0,2% митного збору за митне оформлення продукції.

Щодо накладних витрат, то при проведенні імпортних операцій вони складають найменшу частку загальних витрат, однак, як бачимо з даних діаграми (рис. 2.5), починаючи з 2014 року, їх частка в структурі витрат значно збільшилась порівняно з 2013 роком, що пояснюється підвищенням вартості транспортного перевезення та послуг експедитора.

В експортній діяльності підприємства накладні витрати за величиною впливу посідають друге місце, серед яких значну частку складають витрати на перевезення товару, адже експортерами підприємства виступають США та Канада, послуги експедитора займають незначну частку в накладних витратах. Однак, протягом 2013-2015 років спостерігається тенденція збільшення частки накладних витрат в експорті, як і в імпорті, що відбулось внаслідок, перш за все, підвищення вартості перевезення товару.

Доцільно також провести аналіз експортно-імпортних операцій, що дозволить нам побачити ситуацію на ринку та більш повно висвітлити зовнішньоекономічну діяльність ДАХК «Артем».

Спочатку, розрахуємо величину прибутку, який підприємство отримало від реалізації продукції на зовнішньому ринку за 2013-2015 роки.

Прибуток від експорту

Пекс 2013 = 116,430 - 97,84 = 18,59 млн. грн.

Пекс 2014 = 169,92936 - 137,828 = 32,10 млн. грн.

Пекс 2015 = 60,14792 - 57,752 = 2,395 млн. грн.

Як бачимо з розрахунків, рівень прибутку від експортної діяльності невисокий, хоча й у 2014 році від збільшився на 13,51 млн. грн.

Однак, за рахунок налагодження стосунків та збільшення обсягів реалізації продукції компаніям Interpage International, Mega International та Zakink. вдалося збільшити обсяг реалізації продукції, що безперечно вплинуло на збільшення прибутку від експортної діяльності. Однак, у 2013 році спостерігається значне зменшення показника за рахунок зменшення обсягу реалізованої продукції на зовнішньому ринку, на що негативно вплинуло підвищення цін на транспортні перевезення, експедиторські послуги, зниження курсу гривні відносно іноземної валюти.

Наступним кроком проведемо розрахунок прибутку від реалізації імпортної продукції заводам-контрагентам.

- Прибуток від імпорту

Пімп 2013 = 3766,14556 - 2865,53 = 900,6 млн.грн.

Пімп 2014 = 224,72732 - 213,29 = 11,44 млн. грн.

Пімп 2015 = 224,72732 - 212,045 = 12,68 млн. грн.

Розмір прибутку від імпортної діяльності підприємстві залежить, перш за все, від витрат на закупівлю основних засобів, продукції та їх контрактної вартості. Зменшення величини прибутку відбулось також через зменшення виручки від продажу імпорту внаслідок зменшення підприємством постачань імпортованої продукції та основних засобів заводам-контрагентам. Також вплинув фактор високих витрат на транспортування одиниці імпортованої продукції та обладнання.

Після розрахунку прибутку від реалізації експорту та імпорту підприємства, знайдемо загальний розмір прибутку, який Корпорація отримала від реалізації зовнішньоекономічної діяльності.

- Прибуток від експортно-імпортних операцій

Пекс-імп 2013 = 900,6 + 18,59 = 919,19 млн.грн.

Пекс-імп 2014 = 11,44 + 32,10 = 43,54 млн. грн.

Пекс-імп 2015 = 12,68 + 2,395 = 15,075 млн. грн.

Розрахувавши показник прибутку від проведення експортно-імпортних операцій, очевидно, що загальна тенденція зміни показника - це зменшення. В цілому, прибуток від ЗЕД протягом аналізованого періоду зменшився на 904,115 млн. грн., перш за все, внаслідок зменшення прибутку від проведення імпортних операцій. Хоча у 2013 році спостерігається хоч незначне, але збільшення показника прибутку від імпортної діяльності в порівнянні з 2014 роком на 1,24 млн. грн.

Щодо прибутку від експортної діяльності, то він протягом аналізованого періоду зменшився на 16,195 млн. грн., при цьому у 2014 році порівняно з 2013 показник збільшився на 13,51 млн. грн. Однак, внаслідок різкого зменшення показника у 2015 році прибуток порівняно з минулим роком зменшився на 29,705 млн. грн., що і вплинуло на загальну динаміку зменшення.

Для подальшого розрахунку показника ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства, доцільно розрахувати сумарні витрати, необхідні на проведення та реалізацію експортно-імпортних операцій.

- Експортно-імпортні витрати

В2013 = 2865,53 + 97,84 =2963,37 млн. грн.

В2014 = 213,29 + 137,828 =351,12 млн. грн.

В2015 = 212,045 + 57,752 = 269,797 млн. грн.

З отриманих результатів розрахунку витрат на зовнішньоекономічну діяльність підприємства видно, що протягом аналізованого періоду загальні витрати зменшились на 2693,573 млн. грн. внаслідок зменшення витрат від імпорту продукції на 2653,485 млн. грн. та витрат на експорт продукції на 40,088 млн. грн.

Зменшення витрат відбулось внаслідок зменшення контрактної вартості імпорту, витрат на купівлю, зберігання продукції, витрат на мито і митні збори, а також зниження накладних витрат.

Оскільки підприємство одночасно займається експортом та імпортом продукції (основних засобів), то оцінку його роботи на зовнішньому ринку за певний період проведемо на основі попередньо розрахованих інтегральних показників.

- Визначення ефективності ЗЕД

Езед 2013 = = 0,31 або 31%

Езед 2014 = = 0,31 або 31%

Езед 2015 == 0,05 або 5,6%

Зниження показника ефективності зовнішньоекономічної діяльності на 25,4% зумовлено зниженням обсягу реалізації продукції на зовнішньому ринку, зниженням курсу гривні до долара у 2015 році, підвищенням вартості накладних витрат до одиниці основних засобів та продукції та підвищенням мита на ввезені товари. Значення показника говорить про невисоку ефективність проведення зовнішньоекономічної діяльності і потребує певних змін, перш за все, введення вдосконалень в проведення експортної діяльності підприємства та залучення всіх резервів на забезпечення ефективності ЗЕД.

Для визначення ступеня ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства застосовують також показники рентабельності експорту та імпорту.

Першим кроком проведемо аналіз рентабельності експортних операцій підприємства.

Для точності показника, спочатку розрахуємо також розмір чистого прибутку, який підприємство отримало від реалізації експортної продукції.

- Рентабельність експорту

Для розрахунку показника рентабельності експорту, необхідно розрахувати розмір чистого прибутку, отриманого від реалізації продукції на зовнішньому ринку. За загальновідомими даними, податок на прибуток в Україні становить 25%, тоді вищезгаданий показник матиме значення:

ЧП2013= 18,59(1–25%) = 13,94 млн. грн.

ЧП2014=32,10(1–25%) = 24,075 млн. грн.

ЧП2015= 2,395(1–25%) = 1,81 млн. грн.

Re2013100%= 19%

Re2014 100%= 23%

Re2015 100%= 4,2%

Аналіз рентабельності експорту показав погіршення показника рентабельності, його значення зменшилось на 14,8%, при цьому 2011 року порівняно з 2010 показник підвищився на 4%, а 2012 року порівняно з 2011 зменшився на 18,8%. Зниження рентабельності експорту відбулось внаслідок погіршення показника прибутку, і відповідно, чистого прибутку від експорту та підвищення вартості певних послуг. Динаміка показника говорить про неефективне ведення експортної діяльності підприємства та недостатній обсяг продукції, що продається на зовнішньому ринку.

Останнім кроком в проведенні розрахунків ефективності зовнішньоекономічної діяльності розрахуємо рентабельність імпорту, який підприємство реалізує заводам-виробникам.

Для точності показника також розрахуємо розмір чистого прибутку від проведення імпортних операцій.

- Рентабельність імпорту

ЧП2013= 900,6(1–25%)=675,45 млн. грн.

ЧП2014=11,44(1–25%) =8,58 млн.грн.

ЧП2015=12,68(1–25%) =9,51 млн.грн.

Rі 2013 = 100%= 23,5%

Rі 2014 = 100%= 4%

Rі 2015 = 100%= 4,5%

Аналіз показника рентабельності імпорту показує зменшення суми доходів, які підприємство отримує від реалізації імпорту. Протягом аналізованого періоду значення показника зменшилось на 19% внаслідок значного зниження прибутку від продажу імпорту через зменшення в структурі прибутку від імпорту частки виручки від імпорту та збільшення частки витрат, незважаючи на загальну динаміку їх зменшення.

Проведені розрахунки ефективності зовнішньоекономічної діяльності згрупуємо та подамо у вигляді таблиці (табл. 2.5).


Таблиця 2.5

Похідні показники аналізу ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Найменування показника

2013 рік

2014 рік

2015 рік

Абсолютне відхилення 2013-2015 рр, млн. грн.

Відносне відхилення 2013-2015 рр., %

Прибуток від імпорту, млн. грн.

900,6

11,44

12,68

-887,92

-98,5

Прибуток від експорту, млн. грн.

18,59

32,10

2,935

-15,655

-84,2

Прибуток від експортно-імпортних операцій, млн. грн.

919,19

43,54

15,075

-904,12

-98,3

Ефективність ЗЕД, %

31

31,6

5,6

-25,4

-82

Рентабельність імпорту, %

23,5

4

4,5

-19

-80

Рентабельність експорту, %

19

23

4,2

-14,8

-77,8

Як бачимо з даних, наведених у табл. 2.5, всі показники ефективності зовнішньоекономічної діяльності свідчать про негативну динаміку. Прибуток від імпорту, у свою чергу, зменшився на 887,92 млн. грн. або 98,5%. Це пов’язано зі зниженням рівня доходу від реалізації основних засобів та продукції заводам-виробникам та підвищенням вартості транспортування, митних затрат та вартості експедиторських послуг.

Рівень прибутку від експортної діяльності невисокий, перш за все, це пов’язано з тим, що підприємство відносно нещодавно стало учасником зовнішньоекономічної діяльності. Зазначимо, що показник зазнав меншого спаду порівняно з прибутком від імпорту (15,655 млн. грн. або 84,2%). При цьому, у 2014 році значення показника порівняно з минулим було збільшено на 13,51 млн. грн., що пояснюється підвищенням доходу від реалізації продукції внаслідок збільшення попиту на мінеральну воду та підвищення ціни на продукцію. Експортна діяльність є досить перспективною для підприємства і, на нашу думку, потребує розширення та залучення всіх невикористаних резервів зростання.

Також, зауважимо, що частка чистого прибутку від ЗЕД у 2013 в загальній структурі чистого прибутку підприємства складала 25%, у 2014 році показник зменшився до 6%, у 2015 році частка чистого прибутку від ЗЕД склала лише 2,3% від загального розміру чистого прибутку підприємства. Детальна структура чистого прибутку Компанії наведена в додатку П.

Щодо показників рентабельності ЗЕД, то рентабельність імпорту зазнала найбільшого спаду - 80%. Для підвищення рентабельності імпортної діяльності, підприємству необхідно спрямувати сили на пошук покупців продукції, що підприємство має можливість імпортувати, а також переглянути зовнішньоекономічні контракти, спробувати домовитись з постачальниками про умови оплати імпорту та зниження його контрактної вартості.

ДАХК «Артем» слід також збільшити закупку імпорту та розширити коло потенційних покупців іноземного обладнання та продукції, можливо, доцільним буде переглянути асортимент імпорту.

Аналізуючи рентабельність експорту, показник зазнав відносного відхилення 77,8% або знизився на 14,8%, що говорить про суми інвалютного доходу від реалізації продукції. Зниження показника пояснюється зниженням прибутку внаслідок спаду обсягу реалізації продукції, зниженням курсу гривні відносно іноземної валюти та підвищенням вартості транспортних перевезень. Підприємству необхідно розглянути можливість створення домовленості із заводами-виробниками зменшення відпускної ціни на продукцію шляхом зменшення її собівартості через залучення новітніх технологій з виробництва продукції. А також переглянути стратегію реалізації та збуту продукції.

Загалом, протягом 2013-2015 років зовнішньоекономічна діяльність ДАХК «Артем» була ефективною, що підтверджують показники рентабельності. Однак, у 2015 році показник зазнав значного зниження на 25,4 абсолютного значення або 82% у відносному відхиленні і, як наслідок, мали місце низьке значення показника та вкрай низька ефективність ЗЕД підприємства.

Показник зазнав такого різкого зниження з багатьох причин, які вже нами наведені вище, однак, на нашу думку, головною причиною зниження показника є недооцінка потенціалу ЗЕД, невикористання всіх його резервів та неефективна політика збуту та реалізації продукції.

Отже, виходячи з проведених нами фінансово-економічного аналізу господарської діяльності та аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства, можна чітко стверджувати, що при виході на зовнішній ринок, ДАХК «Артем» використало диверсифіковану стратегію. А це свідчить про проведення планомірної політики щодо планування ЗЕД. Як саме ДАХК «Артем» здійснює планування експортних операцій ми розглянемо у наступному підпункті.



2.3. Оцінка системи планування експортних операцій ДАХК «АРТЕМ»

Функцію планування експортних операцій покладено на заступника директора із зовнішньоекономічних зв’язків ДАХК «Артем» та підпорядковані йому структурні підрозділи.

Підпорядкування в організаційній структурі по зовнішньоекономічній діяльності є функціональним, оскільки ряд посадових осіб мають своїх лінійних керівників. Окремого відділу планування в межах здійснення підприємством не існує. Тому всі тактичні та стратегічні плани розробляються в межах загальної стратегії розвитку ДАХК «Артем» в межах повноважень і функцій департаменту розвитку.

Підприємство обрало стратегію диверсифікації в експортній діяльності, яка розробляється в межах загальної стратегії організації, відділом планування. Цей відділ є структурним елементом Департаменту розвитку. Таким чином він віддалений від Департаменту зовнішньоекономічних зв’язків за рівнем ієрархії та функціональними повноваженнями.

В межах відділу планування розробляється два види планів, котрі підприємство вважає стратегічними. Це план на п’ять років і річний план. Але, на нашу думку, такі плани стратегічними не являються тому, що не враховують стан зовнішнього середовища на зовнішніх ринках. Відповідно до цього, вважаємо, що ефективне стратегічне планування експортних операцій на підприємстві відсутнє.

Підставою для складання планів першого виду являються довгострокові угоди про співпрацю між ДАХК «Артем» та іншою стороною. Цією угодою передбачено план заходів конкретного підприємства по оновленню устаткування, котре воно має намір замовити у ДАХК «Артем». Такі плани не підкріплені конкретною угодою на поставку і не підлягають затвердженню правлінням.

Другий вид планів складається на рік. Він більш деталізований і обов’язково підкріплений конкретними угодами на поставку. План затверджується Правлінням, після чого становиться обов’язковим для виконання.

За реалізацію заходів передбачених річним планом диверсифікації експортної діяльності, відповідальні співробітники Департаменту зовнішньоекономічних зв’язків. Такі напрямки диверсифікації, як асортимент продукції, ринки збуту, та способи виходу на іноземні ринки реалізуються спеціалістами функціональних підрозділів департаменту

При виконанні річного плану диверсифікації директор Департаменту зовнішньоекономічних зв’язків щокварталу звітує Правлінню про виконання заходів передбачених цим планом. Правління зобов’язано, на підставі інформації квартальних звітів, скласти річний звіт, котрий є додатком до звіту правління на зборах.

В межах Департаменту зовнішньоекономічних зв’язків, здійснюється щомісячна звітність функціональних підрозділів. Крім того, керівник дирекції постійно здійснює поточний контроль та координацію дій, підзвітних йому функціональних підрозділів.

Слід зазначити, що ефективною стратегією є та, котра має оптимальні якісні характеристики кожного напрямку диверсифікації ЗЕД. До таких характеристик можна віднести: вартісну структуру контрактів по державам та регіонам, вартісну структуру контрактів по асортиментним позиціям та інші характеристики. Для оцінки ефективності стратегії диверсифікації зовнішньоекономічної діяльності необхідно її розглядати по конкретним напрямкам. Так, наприклад, диверсифікація асортиментного ряду холдингу є досить широкою. Але слід зазначити, що більша частка асортиментного ряду диверсифікована горизонтально.

Іншим напрямком диверсифікації ЗЕД являються способи виходу на іноземні ринки. Цей напрям спрямований на отримання конкурентних переваг на кожному географічному ринку збуту.



Способи виходу на іноземний ринок ДАХК «Артем» диверсифіковані по таким напрямкам: прямий експорт, котрий являється домінуючим, а також створення спільних підприємств та власне виробництво закордоном. Підприємство має блокуючий пакет акцій Алексінського арматурного заводу, котрий знаходиться в Тульській області Російської Федерації. Крім того, має спільні з турецькою та іранською стороною підприємства, працюючі в галузі обслуговування газових нафтопереробних підприємств та постачання їм електрозварювальної техніки.

Отже, в результаті проведеного аналізу, можемо виявити ряд недоліків у процесі планування експортної діяльності холдингу. По-перше, це відсутність єдиного структурного підрозділу, який займався би суто плануванням зовнішньоекономічної діяльності. По-друге, це неефективний контроль планування ЗЕД Департаментом зовнішньоекономічних зв’язків, оскільки відділ планування не підзвітний йому. По-третє, низький рівень матеріального заохочення працівників Департаменту зовнішньоекономічних зв’язків за високі результати виконання запланованих показників ЗЕД (на сьогодні 30-40-50-70 грн. це не гроші). Все це потребує певних змін, включаючи реорганізацію структури підприємства.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал