Розділ 1 теоретичні аспекти проблеми агресивної поведінки піділтків та її профілактики у закладах освіти



Скачати 457.22 Kb.
Сторінка2/2
Дата конвертації08.01.2017
Розмір457.22 Kb.
1   2

Головними завданнями тренінгу є:


1) зниження емоційного напруження;

2) розвиток здатності розуміти емоційний стан іншої людини й уміння адекватно висловлювати свій;

3) формування навичок позитивного впливу на інших;

4) ігрова корекція поведінки: усунення надмірного напруження і тривожності; викорінювання бар’єрів, що заважають продуктивним конструктивним діям, регуляція соціальних відносин.


Наведемо структуру тренінгу.


I. Розминка.

Мета: розминка учасників, їхнє емоційне входження у тренінгові заняття.

II. Велика гра (основна частина).

Психологічні вправи, етюди, пантоміма, рольові та рухливі ігри тощо.



III. Розслаблення (розрядка).

Мета: вихід із психологічної атмосфери, яка виникла під час основної частини заняття.

Наведемо приклад заняття, яке спрямоване на профілактику агресивної поведінки у підлітків.



Заняття 1. Тема “Сприйняття свого “Я””.

1. Психологічна розминка “Знайомство”.

Мета: знайомство з колом інтересів учасників групи.

Привітання членів групи, ознайомлення з правилами роботи у групі:



  1. не перебивати один одного;

  2. не оцінювати і не засуджувати жодні висловлювання як погані чи хороші;

  3. не давати порад, коли цього не просять учасники;

  4. намагатися дотримуватися теми обговорення;

  5. брати участь в обговоренні проблеми за бажанням;

  6. дотримуватися конфіденційності щодо того, що може статися на семінарі;

  7. враховувати час обговорення;

  8. критикувати не людину, а конкретний учинок.

Це допоможе дещо змінити уявлення про себе і зламати певні стереотипи спілкування.

2. Гра “Криголам “Знайомство””.


Мета гри: можливість не лише познайомитись, а й розвивати пам’ять.

Усі учасники стають в одне спільне коло. По черзі, починаючи з одного з тренерів, кожному учасникові потрібно назвати себе й сказати щось позитивне про себе. Фразу можна запропонувати розпочати словами: “Мене звати... Моя краща подруга (друг) про мене сказала (в) б (би), що я...”.

Для того щоб учасники групи швидше перезнайомилися та були готові для подальшої роботи в атмосфері довіри й симпатії, пропонуємо наступну вправу.

Вправа “Нетрадиційне вітання”.


Учасники ходять по кімнаті й за командою ведучого при зустрічі вітаються:

а) долонями;

б) колінами;

в) чолом;

г) боком.

Після виконання учасники сідають на місце.



3. Міні-лекція “Я-концепція”.

Мета міні-лекції: ознайомити учасників тренінгу з тим, що особисті уявлення, цінності, потреби й емоції кожного є невід’ємною частиною ситуації, в якому ми беремо участь.

Наведемо текст лекції. Як відомо, люди зі здоровим почуттям цінності можуть уникати розширення конфліктів, вони менш упереджені щодо інших людей, більш здатні замислитися над тим, які інтереси лежать в основі поведінки опонента і які цілі він ставить перед собою.

Самоконцепція – це наші думки й переконання стосовно себе. Це те, що ми думаємо про себе, хто ми є. Деякі з цих переконань – об’єктивні факти, а деякі, що формують самоконцепцію, є думками. Думки відіграють дуже важливу роль для формування самоконцепції.

Сила фактів і думок – досить велика, позаяк вони формують нашу тотожність. Кожна ідея важлива. Деякі факти й переконання є дуже важливими для нас. Вони визначають, ким ми є тепер, що ми робимо і ким ми станемо. Вони надають форми речам, із якими ми зустрічаємось, і визначають нашу реакцію на них, оскільки ці думки й факти визначають нас, якими ми себе бачимо. Коли ми отримуємо інформацію, ми трактуємо її через призму наших переконань. Якщо ж інформація не відповідає нашим переконанням, ми намагаємося проігнорувати або відкинути її.

4. Вправи, які ознайомлюють учасників з певними інтерактивними техніками і сприяють підвищенню їхньої самооцінки:

Вправа 1. “Хто Я ?”.

Мета: усвідомлення важливості прийняття свого “Я” з усіма перевагами та недоліками.

За допомогою інтерактивного методу “мозкової атаки” (записувати кожну ідею чи пропозицію, яка спала на думку, не розмірковуючи); 10 разів відповісти на запитання “Хто Я?”, використовуючи характеристики, риси, інтереси й почуття для опису себе, починаючи кожне речення із займенника (“Я...”). Потім зробити розподіл відповідей на “+” і “-”. Замінити негативні прикметники на більш позитивні, але таким чином, щоб речення не втратило правдивості. Наприклад: “Я наївний” – “Я” відвертий у контактах із людьми”.


Вправа 2. “Автопортрет”.


Під тиху музику намалювати символічний автопортрет, тобто піктограму. Дати незвичайний заголовок малюнку. Виконані портрети вивішуються педагогом на дошці. Учасники аналізують бачення кожного малюнка, відчуття, настрій, емоції, які він викликає, вказують, кому він належить.

Обговорення заняття.

Отже, мета занять психологічного тренінгу – навчити учасників тренінгу розкривати своє сприймання, дії, що можна назвати сприйманням самого себе, розвивати комунікативні навички, почуття, активне слухання, опис поведінки.


Висновок
У науковій роботі проведено теоретико-практичне обґрунтування проблеми соціально-педагогічної профілактики агресивної поведінки підлітків у закладах освіти.

Агресивна поведінка – специфічна форма дій і вчинків людини, яка характеризується демонстрацією переваги в силі чи застосуванням сили по відношенню до іншої людини або групи людей, яким вона прагне спричинити шкоду. У даний час агресивна поведінка в дітей і підлітків зустрічається все частіше й частіше. Така тенденція має досить багато причин, зокрема:

1) агресія як інстинкт, що виникла у процесі еволюції та служить людині для збереження виду;

2) агресія як реакція на фрустрацію, тобто стан, який характеризується хвилюванням, пригніченістю й є наслідком неможливості виконати намічену раніше мету або реалізувати важливу потребу;

3) агресія як звичка народжується з інтенсивних неприємностей, що часто повторюються, переживань, фрустрації, які супроводжуються сплеском негативних емоцій;

4) агресія як набуте бажання, що проявляється в емоційній реакції гніву.

До особливостей, які характеризують поведінку підлітка, як агресивну, можна віднести ще й такі: постійні сварки та суперечки з дорослими, втрата контролю над собою, заздрісність, мстивість, відмови зробити щось на прохання когось з дорослих, відмова підкорюватись правилам.



Соціально-педагогічна профілактика – різновид професійної діяльності, яка спрямована на створення сприятливих умов соціалізації. Основними напрямками соціально-педагогічної профілактики агресивної поведінки є: робота з педагогами, батьками, підлітками; піднапрямками – навчальна та виховна робота.

Ефективність системи соціально-педагогічної профілактики агресивної поведінки підлітків визначено на рівні роботи з соціальними педагогами, батьками й підлітками за наступними критеріями:

1) професійна готовність соціальних педагогів до соціально-педагогічної профілактики;

2) соціально-педагогічна обізнаність та активність батьків у питаннях профілактики агресивної поведінки в умовах сімейного виховання;

3) усвідомленість підлітками шкоди агресивної поведінки та зниження рівня її прояву.

Дослідження рівня прояву агресивності у підлітків за методикою А. Басса – А. Дарки дозволило охопити всі компоненти агресивної поведінки. Результати дослідження показали, що:

– рівень фізичної агресії у хлопців вищий в середньому, ніж у дівчат, але, нажаль рівень вербальної агресії високий у представників обох статей;

– роздратування у підлітків є звичною формою висловлювання невдоволення;

– загальний рівень агресивності у підлітків досить великий: у 35% досліджуваних було виявлено завищений рівень;

– рівень мотиваційної агресії завищений у 31 % учнів, а загальний рівень ворожості – у 72 % дітей – тобто більшості. Такі показники є цілком очікуваними серед обраної вибірки.

Однією із функцій соціального педагога у школі є здійснення профілактичної діяльності.

Також школа є важливим соціальним інститутом і провідною діяльністю підлітка є навчання, відповідно до цього дитина велику кількість часу проводить в школі, що дає можливість для використання різноманітних форм та методів профілактичної діяльності саме в межах навчального закладу.

Соціально-педагогічну роботу з профілактики відхилень у поведінці дітей можливо поділити на три блоки: І блок – рання профілактика в системі “дитячий садок – початкова школа”; ІІ блок – 5-8 класи – підлітковий період: профілактична робота повинна бути спрямована на інтелектуально-пізнавальний розвиток учнів, оскільки в цей час у них падає інтерес до знань; ІІІ блок – взаємодія соціальних педагогів, вчителів, батьків, учнів як суб’єктів профілактики на основі розвитку різних форм самоврядування, допомоги і захисту дитини.

До напрямків соціально-педагогічної роботи щодо профілактики агресивної поведінки серед підлітків у закладах освіти можливо віднести:

– подолання відчуження агресивного учня в класному колективі;

– обговорення з дітьми (в класі) конкретних вчинків, порушень поведінки, конкретних ситуацій;

– виправлення негативних рис і формування гуманних властивостей особистості;

– формування критеріїв оцінки якостей, що сприяють прояву у підлітків інтересу до власного внутрішнього світу, до самопізнання;

– використання програми самовиховання підлітків;

– робота з сім’ями, у яких виховуються підлітки.

Така соціально-педагогічна робота дасть змогу виявити джерела важковиховуваності і визначити оптимальні шляхи виправлень відхилень у поведінці підлітків, блокувати їх подальший розвиток.

З огляду на актуальність проблеми профілактики агресивної поведінки серед підлітків пропонуємо тренінгові заняття, які допоможуть вирішити гострі індивідуальні проблеми.



Психологічний тренінг складається із занять, спрямованих на розвиток адекватної самооцінки, формування рефлексії, емпатії, на вміння спілкуватися, конструктивно виражати свої думки й почуття, підтримувати з людьми добрі стосунки, розв’язувати проблемні ситуації й допомагати іншим, що у свою чергу сприятиме профілактиці агресивної поведінки у підлітків.

СПИСОК ВИКОРИCТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Агрессия у детей и подростков: Учебное пособие / Под ред. H.М. Платоновой. – СПб. : Речь, 2004. – 336 с.

  2. Ангервакс А.Е. Наш проблемный подросток: понять и договориться / А.Е. Ангервакс, И.А. Баева, О.Р. Веретина и др. Под ред. Л.А. Регуш. – СПб. : РГНУ им. А.И. Герцена, Союз, 2001. – 191 с.

  3. Андреєєв Ю.С. Агресивна поведінка підлітків: сутність, причини та види / Ю.С. Андрєєв // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 20. – Львів : ЛНУ, 2011. – 231 с.

  4. Афанасьєва В.В. Профілактика та корекція агресивної поведінки підлітків у навчальному процесі / В.В. Афанасьєва // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2009. – № 1. – С. 47-52.

  5. Афанасьєва В.В. Соціально-педагогічна профілактика агресивної поведінки підлітків на основі гуманізму / В.В. Афанасьєва // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2009. – № 4. – С. 40-46.

  6. Баранова Н. Психокорекція агресивності та конфліктності у підлітків / Н.  Баранова // Психолог. – 2005. – №36. – С. 17-24.

  7. Безпалько О.В. Соціальна педагогіка: схеми, таблиці, коментарі: навч. посіб. / О.В. Безпалько. – К. : Центр навчальної літератури, 2009. – 208 с.

  8. Буянов М.І. Ребенок из неблагополучной семьи. Книга для учителей и родителей / М.І. Буянов. – М. : Просвещение, 1998. – 207 с.

  9. Важковиховуваність сутність, причини, реабілітація: Метод. посібник для соц. пед. та практ. психол. освітн. закладів / За ред. О.М. Полякової. – Суми : Сум. ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2007. – 344 с.

  10. Вітюк О.Ю. Програма занять з корекції агресивності учнів 5-8 кл. / О.Ю.  Вітюк // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – №7. – С. 35-46.

  11. Волянська О.В. Соціальна психологія / О.В. Волянська, А.М. Ніколаєвська. – К. : Знання, 2008. – 275 с.

  12. Волянская Е.В. Социокультурная детерминация подростковой агрессии / Е.В. Волянская, В.Е. Пилипенко, Е.В. Сапелкина; науч. ред. В.Е. Пилипенко. – К. : ПЦ “Фолиант”, 2004. – 174 с.

  13. Гильбух Ю.З. Психодиагностика в школе / Ю.З. Гильбух. – М. : Знание, 1990. – 80 с.

  14. Гриднева Т.В. Агрессия у подростков / Т.В. Гриднева // Вестн. психосоц. и коррек.-реаб.работы. – 2011. – №4. – С. 80-87.

  15. Гурлєва Т.С. Дівчика-підліток: проблеми віку і профілактика важковихонуваності / Т.С. Гурлєва. – К. : ІЗМН, 1997. – 136 с.

  16. Журавель Т.В. Використання інтерактивних методів та мультфільмів у профілактиці ризикованої поведінки / Т.В. Журавель, Т.Л. Лях, О.М. Нікітіна; за ред. Т.В. Журавель. – К., 2010. – 168 с.

  17. Зайцева З.Г. Школа та важковихопувані підлітки: Книга для вчителя / З.Г.  Зайцева. – К. : Радянська школа, 1991. – 80 с.

  18. Звєрєва І.Д. Соціальна робота в Україні / І.Д. Звєрєва, Г.М. Локтінова. – Київ : ЦНЛ, 2004. – 256 с.

  19. Змановская Є.В. Девиантология: (Психология отклоняющегося поведения): Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – 2-е изд., испр. / Є.В. Змановская. – М. : Издательский центр “Академия”, 2004. – 288 с.

  20. Ілляшенко Т. Дитяча агресія – що це? / Т. Ілляшенко // Почат. шк. – 2006. – №1. – С. 9-12.

  21. Колісниченко Г. Корекція агресивної поведінки підлітків / Г. Колісниченко // Соціальний педагог. – 2008. – №9. – С. 28-40.

  22. Кон І.С. Психология ранней юности. Кн. для учителя / І.С. Кон. – М. : Просвещение, 1989. – 439 с.

  23. Кочетов А.І. Работа с трудными детьми / А.І. Кочетов, Н.Н. Верцинская. – М. : Просвещение, 1996. – 160 с.

  24. Крэйхи Б. Социальная психология агрессии / Б. Крэйхи. – Питер: серия “Концентрированная психология”, 2003. – 336 с.

  25. Методика и технологии работы социального педагога / Под ред. М.А. Галагузовой, Л.В. Мардахаева. – М. : Педагогика, 2002. – 254 с.

  26. Моргун В.Ф. Делинквентный подросток. Учебное пособие / В.Ф. Моргун, К.В. Седых. – Полтава, 1995. – 161 с.

  27. Мухина В.С. Возрастная психология : феноменология развития, детств, отрочество: Учебник для студ. вузов – 5-е изд., стереотип / В.С. Мухина. – М. : Издательский центр “Академия”, 2000. – 456 с.

  28. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія / Л.Е. Орбан-Лембрик. – К. : Академвидав, 2005. – 448 с.

  29. Оржеховська В.М. Про концепцію превентивного виховання дітей / В.М.  Оржеховська // Практична психологія та соціальна робота. – 1999. – №2. – С.8-12.

  30. Оржеховська В.М. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх. Навчально-метод. посібник / В.М. Оржеховська. – К. : Освіта, 1996. – 352 с.

  31. Охрімчук Р.М. Як працювати з агресивною дитиною: навч. метод. посіб. / Р.М. Охрімчук. – К. : ДЦССМ, 2004. – 64 с.

  32. Подмазин С.І. Как помочь подростку с “трудным” характером / С.І. Подмазин, Є.І. Сибиль. – К. : НПЦ “Перспектива”, 1996. – 160 с.

  33. Петрусь Н.Я. Агрессивный ребенок: особенности педагогического взаимодействия / Н.Я. Петрусь // Начальная школа. – 2007. – №1. – С. 32-39.

  34. Плескановська А. Попередження та корекція агресивності / А. Плескановська // Відкритий урок. – 2011. – №4. – С. 26-32.

  35. Психологічний словник / За ред. В.І. Войтка. – К. : Вища школа, 1992. – 471 с.

  36. Ранняя профилактика отклоняющегося поведения / Под ред. А.В. Татенко, Т.Н. Титаренко. – К. : Радянська школа, 1989. – 128 с.

  37. Рогов Є.І. Диагностика состояния агрессии у подростков / Є.І. Рогов // Настольная книга практического психолога : учеб. пособ.: в 2-х кн. / Є.І.  Рогов. – М., 2000. – Кн.1. – С. 208-236.

  38. Семенюк Л.М. Психологические особенности агрессивного поведения подростков и условия его коррекции: уч. пособие / Л.М. Семенюк. – М. : Московский психолого-социальный институт: Флинта, 1998. – 96 с.

  39. Скрипченко О.Б. Вікова та педагогічна психологія: навч. посібник / О.Б.  Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. – К. : Просвіта, 2001. – 304 с.

  40. Словарь по социальной педагогике / Под ред. Л.В. Мардахаева. – М. : “Академия”, 2002. – 368 с.

  41. Смирнова Т.П. Психологическая коррекция агрессивного поведения детей. Серия “Психологический практикум” / Т.П. Смирнова. – Ростов н/Д : Феникс, 2004. – 160 с.

  42. Сорочинський В.Є. Організація роботи соціального педагога / В.Є. Сорочинський. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 265 с.

  43. Соціальна педагогіка / за ред. А.Й. Капської. – К. : ДЦССМ, 2000. – 264 с.

  44. Степанов В.Г. Психология индивидуального подхода к трудным учащимся / В.Г. Степанов. – М. : Просвещение, 1991. – 217 с.

  45. Титаренко Т.М. Нарушение в развитии личности школьника: изучение и профилактика / Т.М. Титаренко. – М. : Высшая школа, 1989. – 296 с.

  46. Токарь И.Е. Детская агрессия как педагогическая проблема / И.Е. Токарь // Социальный педагог. – 2012. – №2. – С. 97-103.

  47. Худик В.А. Психология аномального развития личности в детском и подростково-юношеском возрасте / В.А. Худик. – К. : Здоровья, 1993. – 144 с.

  48. Филонов Г.Н. Воспитание как социально-педагогический феномен. Стратегия развития / Г.Н. Филонов. – М. : Высшая школа, 2000. – 280 с.

ДОДАТКИ



Додаток А

Таблиця 2.1

Зібрані дані щодо визначення рівня прояву агресивності у підлітків за методикою А. Басса – А. Дарки



з



/п


П.І.


Форми агресії


Загальні шкали

Фізична агресія

Непряма агресія

Схильність до роздратування

Негативізм

Образа

Підозрілість

Вербальна агресія

Відчуття провини

Загальна шкала агресивності

Загальна шкала мотиваційної агресії

Загальна шкала ворожості

1.

Василь І.

6

2

5

4

3

3

9

1

17

20

6

2.

Ігор Б.

8

6

5

3

7

6

9

6

23

22

13

3.

Світлана П.

9

6

3

2

8

6

10

6

25

22

14

4.

Ірина К.

2

2

2

2

4

7

4

2

8

8

11

5.

Саша Д.

4

3

3

0

1

2

6

8

13

13

3

6.

Ігор П.

8

4

5

3

5

6

10

7

22

23

11

7.

Дарина П.

8

5

8

3

4

5

9

4

22

25

9

8.

Катя Т.

7

5

3

4

5

6

8

8

20

18

11

9.

Таня П.

5

6

6

4

6

6

9

6

20

20

12

10.

Давід Л.

4

5

7

3

7

4

8

8

17

19

11

11.

Любомир С.

6

7

3

3

7

6

7

9

20

17

16

12.

Рома Д.

9

7

4

3

7

8

7

8

23

20

15

13.

Денис З.

9

4

9

4

4

5

11

4

24

29

9

14.

Софія Б.

9

6

8

4

4

7

10

9

25

27

11

15.

Даша Д.

9

6

4

3

3

2

12

5

27

25

5

16.

Марк С.

7

8

4

5

5

6

9

8

24

20

11

17.

Мар’яна Б.

5

7

4

2

6

5

3

5

15

12

11

18.

Ніна П.

3

7

4

2

7

5

7

9

17

14

12

19.

Влад Г.

3

6

5

2

4

7

7

8

16

15

11

20.

Юліана Т.

4

3

8

3

3

3

11

4

18

23

6

21.

Ліза А.

6

5

4

4

2

6

11

5

22

21

8

22.

Данило М.

7

8

4

3

5

6

10

6

25

21

11

23.

Саша П.

7

2

4

4

5

5

7

9

16

18

10

24.

Діма Х.

7

8

6

4

4

6

11

4

26

24

10


Додаток Б

Рисунок 2.1

Порівняльна характеристика показників агресивної поведінки хлопців та дівчат

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал