Роль самостійної та науково-дослідницької діяльності студентів в розвитку їх творчої активності



Скачати 127.89 Kb.
Дата конвертації12.04.2017
Розмір127.89 Kb.
Державний вищий навчальний заклад
«Чернівецький політехнічний коледж»

Циклова комісія природничо-математичних дисциплін


Роль самостійної та науково-дослідницької діяльності студентів в розвитку їх творчої активності

Виконав: викладач фізики Гайдичук Н.Л.
Чернівці – 2017

ВСТУП

Науково-дослідницька діяльність студентів є важливим засобом підвищення якості підготовки і виховання спеціалістів з вищою освітою, здатних творчо застосовувати в практичній діяльності найновіші досягнення науково-технічного прогресу.

Економічні і соціальні реформи, які здійснюються в Україні, значною мірою змінюють характер праці спеціалістів. Згідно з цим змінюються відповідно і вимоги до підготовки кадрів. Серед найголовніших - вимоги розвитку спеціаліста творчого, ініціативного, який має організаторські навички і вміння спрямовувати діяльність свого підрозділу на вдосконалення технологічного процесу шляхом запровадження у практику нових досягнень наукової і технічної думки. Неодмінною умовою виконання цієї вимоги є широке залучення студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації до науково- дослідної роботи, безпосереднє включення їх до сфери наукового життя.

Розвиток науки у вищій школі передбачає підвищення якості підготовки спеціалістів, здатних, у свою чергу, після закінчення навчання самостійно вирішувати серйозні наукові завдання, йти у рівень з передовими ідеями теорії і практики управління народним господарством в умовах ринкової економіки. Тому саме у навчальному закладі важливо прищепити студентам смак до наукових досліджень, привчити їх уже на цьому етапі мислити самостійно.

Отже, розвиток науки у вищій школі не лише змінює зміст і значення навчальних дисциплін, а й підказує нові форми та методи проведення навчального процесу. Результати науково-дослідницької роботи відбиваються в нових курсах, лекціях і практичних (семінарських) заняттях. Як свідчить практика, залучення до наукової роботи робить для студентів дисципліни, які вивчаються, предметними, вмотивованими, стимулюючи їх засвоєння. Причому науково-дослідницька діяльність є органічною частиною і обов'язковою умовою успішної роботи вищих навчальних закладів. Студенти не лише отримують найновішу наукову практичну інформацію від викладачів на лекційних і семінарських заняттях, лабораторних роботах і

навчальних та виробничих практиках, а й беруть участь у наукових дослідженнях. Отже, підвищення ефективності науково-дослідницьких робіт, залучення до їх виконання студентів підвищують мотиваційну складову і, відповідно, якість підготовки молодших спеціалістів.



  1. Мета та завдання самостійної роботи студентів

Самостійна робота є найважливішим компонентом педагогічного процесу, що передбачає інтеграцію різних видів індивідуальної та колективної навчальної діяльності, яка здійснюється як під час аудиторних, так й поза аудиторних занять, без участі викладача та під його безпосереднім керівництвом

Мета самостійної роботи студентів — сприяти формуванню самостійності як особистісної риси та важливої професійної якості молодої людини, суть якої полягає в уміннях систематизувати, планувати, контролювати й регулювати свою діяльність без допомоги й контролю викладача. Завданнями СРС можуть бути засвоєння певних знань, умінь, навичок, закріплення та систематизація набутих знань, їхнє застосування при вирішенні практичних завдань та виконання творчих робіт, виявлення прогалин у системі знань із дисципліни. Самостійна робота дає можливість студенту працювати без поспіху, не боячись негативної оцінки товаришів чи викладача, а також обирати оптимальний темп роботи та умови її виконання.

До основних функцій самостійної роботи можна віднести наступні:


  1. Пізнавальна (засвоєння систематизованих знань).

  2. Функція формування вмінь і навичок, самостійного їх оновлення й творчого застосування.

  3. Прогностична (повсякчасне передбачення та оцінювання студентами як можливого результату, так і саме виконання завдання.

  4. Коригуюча (потреба вчасно коригувати свою діяльність)

  5. Виховна (формування самостійності як риси характеру)

Структура самостійної роботи передбачає наявність мотиву,

постановку цілі, різні пізнавальні задачі, алгоритм виконання роботи, надання консультативної допомоги, обґрунтування критеріїв звітності, види контролю.



  1. Вимоги до організації самостійної роботи студентів

Самостійна робота студентів потребує чіткої організації, планування, системи й певного керування (обсяг завдань, типи завдань, методичні рекомендації щодо їхнього виконання, аналіз передбачуваних труднощів, облік, перевірка та оцінювання виконаних робіт), що сприяє підвищенню якості навчального процесу. Успіх цієї роботи багато в чому залежить від бажання, прагнення, інтересу до роботи, потреби в діяльності, тобто від наявності позитивних мотивів. Велике значення під час самостійної роботи студента мають його спрямованість, психологічна готовність, а також певний рівень бази знань, на який будуть нашаровуватися нові знання.

Основними вимогами організації самостійної роботи можна вважати:



  1. Креативність - для формування у студента умінь проведення наукових досліджень.

  2. Варіативність запропонованих для виконання завдань за рівнем складності та характеру їх виконання.

  3. Створення ситуації успіху і свободи вибору навчальних завдань.

  4. Створення певних стимулів для творчої активності студента.

  5. Систематичний контроль за виконанням завдань.

  6. Вчасне надання допомоги.

Для реалізації самостійної роботи в процесі вивчення навчальної, дисципліни студенти виконують підготовку до аудиторних занять, відповідних завдань, окремих тем, підготовку до всіх видів контрольних випробувань, до державної підсумкової атестації, працюють у студентських наукових гуртках, беруть участь у семінарах, у роботі факультативів, у науковій і науково- методичній роботі, у наукових і науково-практичних конференціях

  1. Етапи самостійної роботи

Навчальний етап (1-ий рік навчання) є формування навчальних умінь:

- планування та організація свого часу;



II ОПИС ВЛАСНОГО ДОСВІДУ

Ураховуючи цілі навчальної дисципліни (теми), конкретизую вимоги до знань, умінь і навичок, які потрібно сформувати в студентів в процесі реалізації самостійної навчально-пізнавальної діяльності.

Відповідно до вимог організації самостійної роботи розроблено систему завдань різних рівнів складності згідно з наперед визначеними рівнями засвоєння знань.

Складаючи систему завдань для самостійної роботи, враховано необхідність актуалізації мотивів навчальної діяльності студентів та трансформації характеру цих мотивів від пізнавального й наукового до професійного. Проаналізовано можливості виконання завдань в аудиторний та позааудиторний час, прогнозуючи та обґрунтовуючи терміни їхнього опрацювання студентами.

Студентам надаються конкретні ситуації, у яких вимагається вирішення завдань, запропонованих для самостійного опрацювання.

Студентам пропонується технологічний ланцюжок виконання необхідних завдань, що дасть змогу раціонально розподілити час, дії та прийоми навчання студентів.

До виконання науково-дослідних робіт постійно залучаються студенти 1-2 курсів, що вивчають фізику на шкільному та фундаментальному рівні.

Студенти беруть участь та представляють доповіді на студентських науково-пізнавальних конференціях, які відбуваються щороку. Конференції проводяться в рамках тижнів циклової комісії природничо-математичних дисциплін та спеціальних (фахових) дисциплін на різних відділеннях коледжу, а також на обласній студентській конференції «Фізика - наука майбутнього» серед студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації Чернівецької області.

Основні напрямки науково-пізнавальної роботи для участі в конференції 2014 року були:


  1. Пошук нових джерел енергії.

  2. Розвиток технологій нових поколінь.

  3. Комп’ютерні системи майбутнього.

Метод проектного навчання спрямований на досягнення прогнозованих результатів самостійної роботи. Використання цього методу недоцільне та неможливе без чіткого визначення дидактичних завдань, які студенти вирішують у навчальній діяльності за різними типами проектів. Основними вимогами до використання методу проектів є :

  • колективна та індивідуальна діяльність студентів;

  • постановка проблеми, яка потребує комбінованих знань студентів щодо планування дій, спрямованих на розв’язання;

  • використання науково-дослідницьких методів;

  • складання плану роботи над проектом;

  • фіксування проміжних результатів;

  • результати застосування методу проектів повинні мати навчальну практичну значущість.

Результати роботи використовуються в лекціях, лабораторних, і практичних заняттях з курсу фізики для студентів всіх спеціальностей

Різноманітні програми, що дозволяють проводити як фізичний експеримент, так і лабораторну роботу з фізики, містять велику кількість задач, умова яких побудована на даних експерименту. Змінюючи умови експерименту, студент змінює умови задачі. Програми дозволяють перевірити правильність рішення задачі за будь-яких умов експерименту.

Під час виконання лабораторної роботи можна ознайомити з можливостями різноманітних програм, що дозволяють ставити експеримент по вибраній темі, повторювати його, змінюючи умови проведення, устаткування, запропонувати студентам виконати декілька експериментів, а потім звернутися до експерименту віртуального, щоб мати нагоду досконально розібратися в закономірностях явища, що вивчається, відчути себе істинним експериментатором, самостійно ставлячи перед собою наукову задачу і самостійно, використовуючи програму, вирішити її.

Самостійну роботу студентів при вивченні дисциплін фізики у коледжі з використанням інформаційних технологій організовано як цілісну систему:



  • аналіз навчального матеріалу;

  • аналіз і корекція власної навчальної діяльності;

  • постановка цілей і вибір шляхів їх досягнення;

  • формування взаємовідносин з одногрупниками, викладачами;

  • засвоєння навчального матеріалу;

  • розв’язання проблем, які виникають у процесі навчання.

Основним етапом вважається формування логіко-аналітичних умінь:

  • здатність до пізнавальної мотивації;

  • розвиток мислення та творчого потенціалу;

  • опора на власний досвід.

Формування особистісних якостей:

  • становлення творчої, активної, ініціативної особистості;

  • розвиток соціальних і комунікативних здібностей.

Заключним етапом є формування мотиваційно-ціннісного ставлення до майбутньої спеціальності:

  • забезпечення високого рівня професіоналізму;

  • усвідомлення самоцінності;

- здатність до подальшого саморозвитку, перекваліфікації та адаптації в нових соціальних умовах.

2. Науково-дослідницька робота студентів

Науково-дослідницька діяльність студентів включає в себе два взаємопов'язані напрями:



  • навчання студентів елементам дослідницької діяльності, організації та методики наукової творчості;

  • наукові дослідження, що здійснюють студенти під керівництвом викладачів.

    Зміст і структура науково-дослідницької діяльності студентів забезпечує послідовність засобів і форм її проведення відповідно до логіки навчального



процесу, зумовлює наступність її від курсу до курсу, від однієї дисципліни до іншої, від одних видів занять до інших.

Поступове зростання обсягу і складності набутих студентами знань, умінь, навичок у процесі виконання ними наукової роботи забезпечує вирішення таких основних завдань:



  • формування наукового світогляду, оволодіння методологією та методами наукового дослідження;

  • надання допомоги студентам у прискореному оволодінні спеціальністю, досягненні високого професіоналізму;

  • розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей студентів у вирішенні практичних завдань;

  • прищеплення студентам навичок самостійної науково-дослідної роботи;

  • розвиток ініціативи, здатності застосовувати теоретичні знання у своїй практичній роботі;

  • розширення теоретичного кругозору і наукової ерудиції майбутнього фахівця;

- створення та розвиток наукових шкіл, творчих колективів, виховання у вузі резерву дослідників, викладачів.

2.1 Основні напрямки наукової роботи

Науково-дослідницька діяльність студентів вищого навчального закладу здійснюється за основними напрямами:



  • науково-дослідницька робота, що є складовою навчального процесу і обов'язкова для всіх студентів (написання рефератів, підготовка до семінарських занять, підготовка і захист курсових, дипломних робіт, виконання завдань дослідницького характеру в період виробничої практики на замовлення підприємств тощо);

  • науково-дослідницька робота студентів поза навчальним процесом. Нею передбачається:

  • з використанням освітніх сайтів;

  • робота з електронними виданнями;

  • виконання індивідуальних завдань на основі використання ІКТ;

поточної атестації за допомогою електронного тестування, як однієї із форм організації контролю за самостійною роботою студентів, бо вона виноситься на підсумковий контроль разом з навчальним матеріалом.

висновки

Результати дослідження ефективності самостійної роботи студентів у навчальному процесі дають змогу висловити такі припущення:


  1. Основним джерелом теоретичної інформації для студента є конспект лекцій. Це означає, що повнота й адекватність сприйняття цієї інформації студентами залежать від рівня організації лекційних занять та їхнього інформаційно-методичного забезпечення. Вирішальну роль при цьому також відіграє вміння студента працювати на лекції та вести конспект.

  2. Зменшується тривалість роботи студента в бібліотеці з навчальною літературою, що часто пояснюється збільшенням навантаження в аудиторний час, зростанням кількості завдань та необхідністю одночасно вчитися і працювати. Це вимагає від викладача розробки методичних рекомендацій щодо роботи з літературою та чіткого обґрунтування доцільності такої роботи.

  3. Зменшуються затрати часу на виконання традиційних видів завдань щодо опрацювання теоретичної інформації (аналізу, порівнянь, відповідей на запитання, пояснень тощо). У той же час збільшується питома вага затрат часу та, відповідно, продуктивності завдань, які забезпечують алгоритмічно- дійовий і творчий рівні засвоєння знань (зокрема завдань на вміння розв’язувати задачі, ситуації, випадки, виявляти позитивні та негативні сторони, випробувати, пропонувати, створювати нове). Це також свідчить про прагнення студентів до самореалізації та професійної рефлексії в процесі навчання, що, з іншого боку, вимагає від викладача дотримання системи вимог за організації самостійної роботи студентів. Ці припущення були підтверджені під час анкетувань та співбесід зі студентами.

  4. Найбільшу увагу порівняно з іншими видами завдань у процесі виконання самостійної роботи студенти приділяють навчальному проектуванню. Над виконанням цього завдання студенти працювали близько половини часу, відведеного на самостійну роботу в цілому з предмета. На етапі проектування не лише використовується теоретична інформація, отримана студентами з літератури й на лекціях, а й проводяться консультації,

співбесіди з викладачами та студентами, друзями і знайомими для оптимізації творчого й наукового пошуку. Розроблені проекти студенти не тільки представляють і захищають у своїх навчальних групах, але й прагнуть апробувати їх у реальних умовах практичної діяльності. Студенти виконують завдання, моделюючи економічні задачі, наводять приклади економічних ситуацій і випадків та розробляють алгоритм розв’язання проблеми тощо. Це також сприяє активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів та підвищенню ефективності навчання.

Наведені факти свідчать про значне зростання мотивації студентів, ефективність їхньої навчально-пізнавальної діяльності за застосування квазіпрофесійних та професійних завдань у навчальному процесі. Це також підтверджується можливістю диверсифікації застосування методу проектів у сучасних умовах професійної підготовки майбутніх фахівців.

В ході роботи по упровадженню комп'ютерних технологій в процес викладання фізики можна відзначити безперечне підвищення інтересу студентів до предмету, що вивчається, розширення можливостей викладача на занятті, зацікавленість у вивченні предметів комп'ютерного циклу (програмування, комп'ютерна графіка

Комп’ютер в освіті - це пристрій, що просто провокує і вчителя, і студента на творчість і новаторство, що дає можливість перейти до креативних форм навчання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ансимова Н. П. Модель поэтапного и последовательного формирования научно- исследовательских компетенций педагогических кадров в системе вузовского и послевузовского образования / Н. П. Ансимова, О. В. Ракитина // Подготовка научных кадров и формирование научно- исследовательских компетенций : монография / под науч. ред. д-ра истор. наук М. В. Новикова. –Ярославль : Изд-во ЯГПУ, 2009. – С. 129–130.


2. Горкуненко П. П. Основи науково-педагогічних досліджень : навч.-метод. по-сіб. для студентів педагогічних коледжів і училищ / П. П. Горкуненко. – Рівне : РДГУ, 2005. – 98 с.

3. Каташинська I. Формування готовності вчителя до дослідницької педагогічної діяльності в умовах поетапної підготовки студентів педагогічного вузу ; дис. канд. пед. наук: 13.00.02. – К . , 1996. –202 с.

4. Леманн Г. Способные студенты и работа с ними // Современная высшая школа. – 1989. – № 4. – С. 29-40.

5. Микитюк О. М. Становлення та розвиток науково-дослідної роботи у вищих педагогічних закладах України (історико-педагогічний аспект) : [монография] / О. М. Микитюк ; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. – Х.: ОВС, 2001. – 256 с.



6. Шейко В. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник/ В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. – К.: Знання, 2003. – 295 с.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал