Роль преси в інформаційному забезпеченні суспільства під час виборів до Верховної Ради України



Скачати 71.39 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації10.03.2017
Розмір71.39 Kb.
Студентська наука Журналістика 327
УДК 007:342.84:070"2012"(477)
Роль преси
в інформаційному
забезпеченні суспільства
під час виборів до
Верховної Ради України
(2012 р.)
У статті розглядається преса як невід’ємний компонент
забезпечення політичних виборів, як умова досягнення консен-
сусу між владою та громадянами. Проаналізовано проблему
дотримання етичних стандартів журналістами під час
виборчих процесів в Україні.
Ключові слова: вибори, політична взаємодія, журналістська
етика.
В статье рассматривается пресса как неотъемлемая состав-
ляю щая политических выборов, как условие достижения кон-
сен суса между властью и гражданами. Проанализирована
проблема соблюдения этических стандартов журналистами
во время избирательных процессов в Украине.
Ключевые слова: выборы, политическая коммуникация, жур-
на листская этика.
In the article considered the press as inalienable constituent
of political elections, as condition of achievement of consensus
between government and citizens. Analyzed the problem of ethical
standards for journalists during electoral processes.
Key words: elections, political communication, ethics of journalism.
Постановка проблеми
Підвищення ролі інформації у соціумі продукує впровадження нових засобів масового впливу під час виборчих процесів. ЗМІ стали однією із важливих складових інформаційної взаємодії між аудиторією та джерелом впливу (політичними силами. У більшості випадків преса використовується, як засіб маніпуляції громадською думкою, як метод формування потрібного політичним партіям іміджу та полем боротьби компрометуючих матеріалів. Актуальність дослідження обраної теми полягає у визначенні місця друкованих ЗМІ у сучасній політичній комунікації та роль преси у підтримці соціальних цінностей.
Аліна ЧеРВІНЧУК,
студ.
© ЧЕРВІНЧУК А, 2014

328 Український інформаційний простір. Число 3
Стан розробки проблеми
В умовах виборчих перегонів ЗМІ відіграють важливу роль у передачі ідей конкуруючих політичних сил та формують уявлення громадян про сучасне політичне інформаційне поле. Про важливість інформаційного забезпечення неодноразово у своїх працях зазначають В. Бебик, Г. Почепцов, В. Ковалевський. Проблема дотримання етичних норм журналістики та саморегуляції під час виборчих процесів розглянута у працях таких дослідників, як С. Квіт, В. Іванов, А. Москаленко, Т. Приступенко. Праці, в основі яких лежить аналіз особливостей виборчого процесу та визначення ролі ЗМІ у виборах, належать таким авторам, як А. Шевченко, О. Чекмишев, А. Савков та ін. Незайвим буде зазначити, що список дослідників, роботи яких мають стосунок до обраної теми, ще довго можна продовжувати, однак ми згадали лише тих, хто впливає на функціонування сучасного інформаційного простору.
Сучасні дослідження, в яких розглядається преса, як одна із складових політичної комунікації, застарілі. У працях багатьох науковців подані окремі рекомендації щодо діяльності ЗМІ під час виборів.
Об’єктом дослідження є різноманітність формі засобів впливу на громадську свідомість друкованими ЗМІ, особливості дотримання етичних стандартів під час виборчих процесів. Предметом – аналіз матеріалів у масових та якісних виданнях, як віддзеркалення реалізації чи ігнорування етичних журналістських стандартів. Мета статті – з’ясування важливості преси, як компонента політичної взаємодії, та визначення специфіки діяльності друкованих ЗМІ під час виборів.
Наукова новизна роботи полягає у системному аналізі ролі преси у інформаційному забезпеченні виборців та визначенні специфіки роботи журналістів під час парламентських виборів 2012 року.
Виклад основного матеріалу
Вислови про важливість інформації у сучасному суспільстві, про інформацію, як один із важливих компонентів забезпечення трансформації суспільства, формування нового постіндустріального соціуму, набули тенденційних рис. Спираючись на обрану тему, зауважимо, що той, хто володіє інформацією, має у руках зброю масового контролю та засобу маніпуляції, атому може легко сконцентрувати у своїх руках владу. Зрозуміло, що одним із найлегших засобів впровадження інформації у суспільство є комунікація – спосіб підтримання зв’язку із аудиторією, в основі якого лежить обмін інформацією. Для суб’єктів комунікації (політичні сили) важливо не лише передати інформацію за допомогою ЗМІ, алей отримати потрібну реакцію. Про взаємозалежність таких понять як влада та комунікація зазначає у своїй праці В. Ковалев- ський [5, 247], який акцентує увагу на тому, що головною умовою реалізації влади є ефективне забезпечення комунікаційного процесу. Дослідник Т. Семенюк зазначає, що ЗМІ відіграють неоціненну роль у виборчій кампанії насамперед через можливість формувати громадську думку про ту чи іншу силу (політичних лідерів) [10, 256]. Можемо погодитись із думкою дослідника, тому що ЗМІ дійсно стали одним із опінієтворчих засобів масового впливу. У своїй праці дослідник М. Житарюк заявляє, що деякі друковані видання доволі професійно впливають на громадську думку та формують її (на замовлення чи з власної волі) [1, 195]. Такі думки ще більше підтверджують тезу проте, що ЗМІ стали одним із важливих засобів комунікаційного процесу передусім у політичній сфері. В. Ковалевський неодноразово говорить проте, що комунікація є непросто зв’язком чи ка-
Студентська наука Журналістика 329
налом передачі інформації, а тією ланкою, без якої неможливе протікання, розуміння будь-яких суспільно-політичних процесів [6, 139]. Г. Почепцов ще більше заглиблюється у нерозривність зв’язку понять комунікації та політики. Досліднику своїй праці проводить аналіз комунікацій сучасних політичних виборчих кампаній, і подає думки проте, що політика – це комунікативний процес робота із громадською думкою змушує постійно подавати в ЗМІ лише вигідну інформацію комунікація стає ефективною лише за умови правильного оформлення повідомлення [7, 535-536]. О. Соловйов загострює увагу на тому, що потрібно розрізняти маркетингові піар, політична реклама, інформаційний лобізмі немаркетингові (пропаганда, агітація) форми організації політичних дискурсів у соціальному просторі. Зрозуміло, що за використання як маркетингових засобів, такі не маркетингових засобів масового впливу представники преси отримають комерційну вигоду, і тоді виконання важливих суспільно-політичних функцій затьмарює економічний інтерес. В. Ковалевський зазначає, що традиційність використання друкованих ЗМІ для забезпечення політичної взаємодії залишається непохитною, і основним завданнях таких медійних засобів залишається поширення інформації, інтерпретація фактів для підтримки чи зміни існуючої взаємодії [4, 141]. Дослідник також наголошує на тому, що ЗМІ є штучними ретрансляторами, які виступають підсилювачем розповсюдження інформації, і тому є ефективним інструментом впливу на свідомість громадян [6, 75]. Подібну думку має дослідник А. Савков, який зазначає, що ЗМІ володіють значним маніпулятивним ресурсом, і це дозволяє їм задовольняти політичну кон’юнктуру, розповсюджувати та закріплювати в суспільній свідомості вигідні певним політичним силам стереотипи думок, суджень, оцінок, що здійснює вплив на формування політичного вибору [9, Беручи до уваги підкреслену багатьма дослідниками роль ЗМІ у забезпеченні політичної комунікації можемо говорити про так званий інформаційний контроль над масовою свідомістю громадян (потенційного вибору. Іноді ситуація загострюється до такого стану, коли ЗМІ, усвідомлюючи свою владу над суспільством, починають маніпулювати громадською думкою за власним бажанням чи ініціативою інших суб’єктів, зокрема представників різних політичних сил. Тому доречним буде загострити увагу на особливостях дотримання етичних стандартів під час виборчих перегонів друкованими ЗМІ.
Для підтвердження вищезазначеного вважаємо за потрібне виділити думку Р. Кібла проте, що сучасна преса – це перш за все бізнес, тобто газети існують для того, щоб заробляти гроші, нехтуючи громадськими функціями, а не виконувати місію сторожового собаки суспільства [3, 6]. Алена противагу цьому своє бачення журналістської роботи під час виборів пропонують дослідники В. Іванов та В. Сердюк. На їхню думку, етичні стандарти є обов’язковими для всіх, хто збирає, опрацьовує та поширює масову інформацію [2, 16]. Інакше кажучи, для журналістів будь-яких видань головним повинно залишатися виконання своїх суспільно-політичних функцій, зокрема підтримувати інформаційний баланс між правами політичних сил та інтересами аудиторії у суспільстві. В. Іванов та В. Сердюк зазначають, що журналісти неповинні перетворюватись з інформаторів в маніпуляторів, повинні уникати участі у інформаційних війнах, оприлюднювати лише суспільно важливу та правдиву інформацію [2, 171-175]. Дослідниця Т. Присту- пенко також говорить проте, що головним для журналіста (передусім під час виборів) залишається – сповідування загальнолюдських цінностей, злагоди, консолідації в суспільстві [8, 81]. На думку дослідниці, це досягається завдя-

330 Український інформаційний простір. Число 3
ки дотриманню основних етичних принципів – об’єктивності, правдивості, переконаності, вмінню швидко орієнтуватися в конкретних ситуаціях [8, На сучасному етапі розвитку суспільства специфіка роботи якісної преси дещо змінилася, але все ж таки представники друкованих ЗМІ не ігнорують виконання своїх суспільних завдань та пам’ятають про етичні стандарти журналістики. Протилежна ситуація спостерігається у роботі масових видань. Така преса зосереджує свою роботу на пошуку сенсацій, поданні компрометуючих матеріалів на основі реальних чи видуманих фактів дійсності. Підтвердженням вищезазначених тез може стати аналіз цілої низки матеріалів, які подавали у періодиці під час виборчої кампанії. Для початку пропонуємо розглянути специфіку роботи якісної преси на прикладі таких видань, як Україна молода та Дзеркало тижня. Протягом усього перевиборчого процесу редакція газети Україна молода була опозиційно налаштована до політики та програми провладної партії. Це чітко спостерігається у матеріалі Заповідник ім. Януковича» (Україна молода. – № 134 (4380). – С. 2). Суть полягає утому, що журналісти провели розслідування стосовно того, як саме використовується земля, надана президентові в оренду, із ясували, що земля знаходиться у власності пана
Януковича. Ще один приклад, який викриває неналежну діяльність владної політичної сили, Україна молода наводить у матеріалі Жеребкування з обманом (Україна молода. № 141 (4387). − С. 4). Мова йде про тіньову участь партії регіонів у фальсифікації при формуванні дільничних виборчих комісій, що стали масовим явищем по всій Україні. Приклад відкритого підкупу майбутніх виборців розкрито у матеріалі Якої Ради хотітимуть запроданці (Україна молода. – № 144 (4390). – С. 4). Автор статті вносить зрозумілість у становище парламентської кампанії, схожої скоріше на ринок розваг та видовищ в обмінна голоси виборців.
Активно аналізує ситуацію передвиборчих перегонів і газета Дзеркало тижня. Наприклад, автор розкриває особливості контролю за найбільш прибутковими сферами В. Януковича та його родини у матеріалі Двосічний тупик (Дзеркало тижня. − № 38 (86). – С. 2). Наступний матеріал Усюди гроші, гроші…» розкриває особливості передвиборчої кампанії, яка характеризується прямим підкупом виборців. Яків попередні виборчі кампанії в нашій корумпованій країні, гроші рясним потоком течуть із чорних партійних тумбочок, куди їх поклали руки, які вміло крали й брали, але найбільше − прямо з бюджету, без прокладок і витрачання часу на конвертацію гроші ваші стали наші, − прямо заявляє кореспондент Дзеркало тижня у своїй статті (Дзеркало тижня. − № 30 (78). – С. Розглянувши особливості роботи якісних видань під час політичних перегонів можна сказати, що якісна преса підходить до такого завдання з великою точністю та обґрунтованим аналізом. Працівники редакцій використовують методи журналістського розслідування для розкриття прихованих сторін кандидатів у парламент. Матеріали, подані газетами, викривають реальну сутність дійсності, тобто не є замовними. Позицію та концепцію роботи можна прослідкувати з чітко виявленої іронії, опозиційного налаштування до влади, чого і потребує власне журналістська діяльність журналістика повинна знаходитись в конструктивній опозиції до владних структур.
Для розкриття повної картини роботи преси під час виборчої кампанії пропонуємо розглянути, як працює та що саме публікує на своїх сторінках масова преса на прикладі таких видань, як Газета по-українськи» та Комсомольська правда в Україні.
Студентська наука Журналістика Розглянемо для початку матеріал, поданий у Газеті по-українськи» під назвою Мерседес народного депутата вбив чоловіка й покалічив трьох Газета по-українськи. − № 1475. – С. 1). Автор матеріалу концентрує увагу на тому, що винний у своєму злочині вийшов сухим із води через маніпулювання органами поліції та корупцію. Наступний матеріал Кандидати- мажоритарники тотально підкуповують виборців (Газета по-українськи. −
№1485. – С. 9) наочно демонструє виборцям, якими саме методами керуються кандидати у парламент, щоб досягти успіху. У статті Кого озолотить земельний банк (Комсомольська правда. −
№199 (4193/ 25588). – С. 6) автор подає гостру критику новому законопроекту про створення так званого земельного банку. Звернути увагу потрібно нате, що кореспондент бере коментар лише у представників КПУ. Очевидно, що редакція газети Комсомольська правда згодна з тим, щоб її використовували кандидати у парламент з метою обливання брудом своїх суперників. Редакція власноруч формує образ героїв та ворогів, що прямо впливає на громадську думку та подальший вибір громадськості. Проаналізувавши вибрані тексти, можемо дійти до висновку, що подача матеріалів в масових виданнях дещо відрізняється. Робота масових видань полягає лише у подачі факту, але відсутня будь-яка аргументація інформація у більшості випадків подається однобоко (якщо згадувати Комсомольську правду в Україні) та проявляються риси джинси, що є порушенням журналістської етики.
На нашу думку, журналістська етика є синтетичним поняттям. Професійну етику журналіста можна розглядати, як алгоритм діяльності у звичайних чи екстремальних ситуаціях, який буде врегульовувати цю діяльність та спрямовувати на правильних шлях. Так як прийнятним став вислів журналістика це стиль життя правильним було б вважати журналістську етику набором особистісних принципів життя представника засобів масової інформації, які не розбігаються з соціально усталеними нормами. Насамперед будь-яка діяльність журналіста має бути узгоджена із законами суспільства тане йти їм наперекір. На нашу думку, діяльність журналіста під час виборчого процесу ніяким чином неповинна відрізнятись від його щоденної роботи. Журналіст так само повинен пам’ятати про об’єктивність, точність, обґрунтованість, цілісність інформації та враховувати суспільні інтереси. Представник мас-медіа повинен викривати некоректну діяльність правлячих кіл, а не підкорятись їхній маніпуляції. Журналіст виступає регулятором терезів між владою та громадськістю і тому не повинен аніяким чином підкидати ваги в сторону влади. Під час виборів журналістика має стати не полем для бою між політичними партіями, де відбувається зловживання наклепницькими матеріалами, компроматом, брехнею, а має бути чистішою кристалічної води, щоб не засмічувати свідомість громадян.
Висновки
Преса є важливим компонентом політичної комунікації. Друковані ЗМІ часто стають одним із засобів маніпулювання громадською свідомістю. Насамперед така тенденція вимальовується через бажання правлячого кола досягти своєї мети та розуміння того, що ЗМІ за допомогою інтеракції впливають та формують громадську думку. Проте журналісти повинні пам’ятати про своє основне завдання – задоволення інформаційної потреби аудиторії. Представник ЗМІ несе відповідальність перед своїми читачами та передусім перед своєю совістю. Зобов’язанням журналіста є підтримка балансу між ор-

332 Український інформаційний простір. Число 3
ганами державної влади та суспільством. Журналіст має відкинути будь-які свої інтереси, він немає бути зацікавленим у подачі певного типу інформації. Якщо його діяльність пов’язана із політикою, це означає, що він повинен висвітлювати події об’єктивно, проявляти незалежність щодо навколишніх факторів, пам’ятати про збалансованість інформації.
сПисоК ВиКоРистАНоЇ лІтеРАтУРи
1. Житарюк М. «Елітна», елітарна, «опінієтворча», якісна преса і преса думок синоніми чи пароніми / М. Г. Житарюк // Вісник Львівського університету. – Серія Журналістика. – Львів ЛНУ, 2001. – Вип. 21. – С. 194-197.
2. Іванов В, Сердюк В. Журналістська етика підручник / В. Ф. Іванов, В. Є. Сердюк //
Передм. Мостового. В. – 2-ге вид, – випр. – К Вища шк., 2007. – 231 с. Кібл Р. Журналістська етика підручник / Р. Кібл; пер. з англ. Смоляк Д Проект ЄС Жорна,
Ін-т журналістики КНУ ім. Т. Шевченка. – К Київська типографія, 2007. – 188 с. Ковалевський В. Інформаційна взаємодія у полі сучасної політичної влади / В. О. Ковалевсь- кий // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. – К Вид-во Український центр політичного менеджменту, 2010. – Вип. 20. – С. 68-77.
5. Ковалевський В. Комунікація – інтеракція – маніпуляція / В. О. Ковалевський // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. – К Вид-во Український центр політичного менеджменту, 2010. – Вип. 19. – С. 244-255 6. Ковалевський В. Структура політичних комунікацій сучасної України / В. О. Ковалевський // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. – К Вид-во Український центр політичного менеджменту, 2009. – Вип. 17. – С. 137-144 7. Почепцов Г. Теория коммуникации. – М «Рефл-бук», К «Ваклер». – 2001. – 656 с. Приступенко Т. Теорія журналістики. Етичні та правові засади діяльності засобів масової інформації навч. посіб. / ТО. Приступенко. – К Знання, 2011. – 351 с. Савков А. Проблеми забезпечення демократизації виборчого процесу в Україні під впливом засобів масової інформації / А. П. Савков // Теорія та практика державного управління зб. наук. пр. – Х Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр, 2010. – Вип. 3 (30). – С. 68-77 10. Семенюк Т. Інформаційна складова передвиборчої боротьби політичних партій / Т. Ю. Семенюк // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. – К Вид-во Український центр політичного менеджменту, 2010. – Вип. 19. – С. 255-262.
11. Соловьев А. Политическая коммуникация: к проблеме теоретической идентификации/ А. и. Соловьев // Полис. Политические исследования. – МС. 5-19.
Надійшла до редколегії 25.02.2014


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал